Офіційний переклад

Загальний регламент Всесвітнього поштового союзу
(Перероблений і прийнятий Конгресом 2012 року у м. Доха)

{Загальний регламент затверджено Указом Президента № 316/2017 від 10.10.2017}

Нижчепідписані представники урядів країн-членів Союзу, на підставі статті 22.2 Статуту Всесвітнього поштового союзу, підписаного у Відні 10 липня 1964 року, виробили, за загальною згодою та з урахуванням викладеного в статті 25.4 згаданого Статуту, у цьому загальному регламенті наступні положення, що забезпечують застосування Статуту і діяльність Союзу.

Глава 1
Організація, функції і діяльність Конгресів, Адміністративної ради, Ради поштової експлуатації та Консультативного комітету

Розділ 1
Конгрес

Стаття 101
Організація та скликання Конгресів і Надзвичайних конгресів
(Статут, ст. 14, 15)

1. Представники країн-членів збираються на Конгрес не пізніше ніж через чотири роки з часу закінчення року проведення попереднього Конгресу.

2. Кожна країна-член може бути представлена на Конгресі одним або декількома повноважними представниками, яким уряд даної країни надав необхідні повноваження. У разі необхідності, вона може бути представлена делегацією іншої країни-члена. Однак, само собою зрозуміло, що одна делегація може представляти тільки одну країну-члена, крім своєї власної.

3. В принципі, кожен Конгрес визначає країну, в якій буде проходити наступний Конгрес. Якщо це рішення виявиться неприйнятним, то Адміністративній раді дається право визначити країну, в якій проходитимуть засідання Конгресу, після узгодження з нею цього питання.

4. За погодженням з Міжнародним бюро уряд країни, що запрошує, встановлює остаточну дату і точне місце скликання Конгресу. В принципі, за рік до цієї дати уряд країни, що запрошує, направляє запрошення уряду кожної країни-члена. Це запрошення може бути направлено або безпосередньо, або за посередництвом іншого уряду, або через Генерального директора Міжнародного бюро.

5. У разі скликання Конгресу, коли немає уряду, що запрошує, Міжнародне бюро, за згодою Адміністративної ради та за погодженням з урядом Швейцарської Конфедерації, вживає необхідних заходів для скликання та організації Конгресу в країні місця перебування Союзу. У цьому випадку Міжнародне бюро виконує функції уряду країни, що запрошує.

6. Місце скликання Надзвичайного конгресу за узгодженням з Міжнародним бюро визначається країнами-членами, від яких виходила ініціатива скликання цього Конгресу.

7. Положення § 2-5 цієї статті та статті 102 застосовуються за аналогією до Надзвичайних конгресів.

Стаття 102
Право голосу на Конгресі

1. Під час обговорень кожна країна-член має один голос, якщо тільки не застосовуються санкції, передбачені в статті 149.

Стаття 103
Функції Конгресу

1. Конгрес відповідно до пропозицій країн-членів, Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації:

1.1 визначає загальну політику з виконання місії та мети Союзу, які оголошені у преамбулі та статті 1 Статуту;

1.2 у разі необхідності розглядає та затверджує пропозиції стосовно внесення поправок до Статуту, Загального регламенту, Конвенції та Угод, які подаються країнами-членами й Радами відповідно до статті 29 Статуту й статті 122 Загального регламенту;

1.3 установлює дату набрання чинності Актами;

1.4 затверджує свій регламент і поправки до нього;

1.5 розглядає повні звіти про роботу Адміністративної ради, Ради поштової експлуатації та Консультативного комітету за період після попереднього Конгресу, які подаються цими відповідними органами згідно зі статтями 103, 105 й 107 Загального регламенту;

1.6 затверджує стратегію Союзу;

1.7 визначає максимальну суму витрат Союзу згідно зі статтею 21 Статуту;

1.8 вибирає країни-члени, які ввійдуть до складу Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації;

1.9 вибирає Генерального директора та заступника Генерального директора Міжнародного бюро;

1.10 установлює резолюцією верхню межу витрат Союзу на виробництво документів німецькою, китайською, португальською та російською мовами.

2. Конгрес як вищий орган Союзу розглядає інші питання, що Стосуються, зокрема, поштових послуг.

Стаття 104
Внутрішній регламент Конгресу
(Статут, ст. 14)

1. Для організації своєї роботи і проведення обговорень Конгрес застосовує свій Внутрішній регламент.

2. Кожен Конгрес може змінити свій Внутрішній регламент на визначених у ньому умовах.

Стаття 105
Спостерігачі в органах Союзу

1. Для участі в якості спостерігачів у пленарних засіданнях і зборах Комісій Конгресу, Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації запрошуються нижчезазначені організації:

1.1 представники Організації Об'єднаних Націй;

1.2 регіональні союзи;

1.3 члени Консультативного комітету;

1.4 організації, яким дозволено брати участь у зборах Союзу, як спостерігачі, на підставі резолюції або рішення Конгресу.

2. Нижчезазначені організації, призначені належним чином Адміністративною радою відповідно до статті 107.1.12, запрошуються для участі в якості спеціальних спостерігачів у певних засіданнях Конгресу:

2.1 спеціалізовані установи Організації Об'єднаних Націй та інші міжурядові організації;

2.2 будь-яка міжнародна організація, асоціація чи підприємство, або будь-яка компетентна особа.

3. Крім спостерігачів, визначених у параграфі 1 цієї статті, Адміністративна рада та Рада поштової експлуатації можуть призначати спеціальних спостерігачів для участі у зборах у відповідності зі своїм внутрішнім регламентом, якщо це в інтересах Союзу та його органів.

Розділ 2
Адміністративна рада

Стаття 106
Склад і діяльність Адміністративної ради
(Статут, ст. 17)

1. Адміністративна рада складається з 41 члена, що виконують свої функції протягом періоду, який розділяє два послідовних Конгреси.

2. Пост Голови належить по праву країні-члену, яка приймає Конгрес. Якщо дана країна-член відмовляється від цього права, то вона автоматично стає членом цієї Ради, і у зв'язку з цим географічна група, до якої вона належить, має в своєму розпорядженні одне додаткове місце, щодо якого не застосовуються обмеження, передбачені § 3. У цьому випадку Адміністративна рада обирає Головою одного з членів, що належать до географічної групі, до якої входить приймаюча Конгрес країна-член.

3. Сорок інших членів Адміністративної ради обираються Конгресом на основі справедливого географічного розподілу. Принаймні, половина членів оновлюється на кожному Конгресі; жодна країна-член не може вибиратися трьома послідовними Конгресами.

4. Кожен член Адміністративної ради призначає свого представника, який повинен бути компетентним у поштовій області.

5. Члени Адміністративної ради виконують свої функції безкоштовно. Витрати по діяльності цієї Ради відносяться на рахунок Союзу.

Стаття 107
Функції Адміністративної ради

1. На Адміністративну раду покладаються такі функції:

1.1 здійснювати нагляд за всією діяльністю Союзу у період між Конгресами, враховуючи рішення Конгресу, вивчаючи при цьому питання, які відносяться до урядової політики в області зв'язку, враховуючи вимоги міжнародного правового регулювання, наприклад, вимоги до торгівлі послугами та конкуренції;

1.2 заохочувати, координувати і контролювати усі форми поштової технічної допомоги в рамках міжнародного технічного співробітництва;

1.3 розглядати схвалений Конгресом проект чотирирічного плану дій ВПС і доопрацьовувати його, погоджуючи надану у цьому плані діяльність з наявними ресурсами. По можливості план повинний також відповідати результатам процесу визначення пріоритетів, який здійснюється Конгресом;

1.4 на основі остаточно доопрацьованого і затвердженого Адміністративною радою чотирирічного плану дій складаються річна Програма і бюджет, а також річні робочі плани, для реалізації Адміністративною радою та Радою поштової експлуатації;

1.5 розглядати та затверджувати річну Програму та бюджет на два роки, а також рахунки Союзу з урахуванням кінцевого варіанту плану дій ВПС, про який зазначено у пункті 1.3 статті 107;

1.6 у разі потреби дозволяти перевищення межі витрат відповідно до статті 145.3-5;

1.7 дозволяти, якщо про це надійшло прохання, перехід до нижчого класу внесків на умовах, передбачених у статті 150.6;

1.8 дозволяти перехід з однієї географічної групи в іншу, якщо країна-член звертається з проханням про це, зважаючи на думки країн-членів зацікавлених географічних груп;

1.9 створювати або скасовувати робочі місця Міжнародного бюро з урахуванням обмежень, пов'язаних із установленою межею витрат;

1.10 вирішувати питання про контакти з країнами-членами для виконання своїх функцій;

1.11 після консультації з Радою поштової експлуатації приймати рішення щодо встановлення контактів з організаціями, що не є спостерігачами згідно з статтею 105.1;

1.12 розглядати і затверджувати звіти Міжнародного бюро про відносини Союзу з іншими міжнародними організаціями і приймати рішення щодо доцільності продовження цих контактів та їхнього розвитку;

1.13 після консультації з Радою поштової експлуатації та Генеральним секретарем своєчасно визначати спеціалізовані установи Організації Об'єднаних націй, міжнародні організації, асоціації, підприємства і компетентні особи, які повинні бути запрошені в якості спеціальних спостерігачів на окремі засідання Конгресу та його Комісій, якщо це відповідає інтересам Союзу чи роботі Конгресу, і доручити Генеральному директору Міжнародного бюро розіслати відповідні запрошення;

1.14 країну-члена, яка буде приймати наступний Конгрес у випадку, передбаченому в статті 101.3;

1.15 своєчасно і після консультації з Радою поштової експлуатації визначати кількість Комісій, необхідних для успішного проведення роботи Конгресу, та визначати їхні функції;

1.16 після консультації з Радою поштової експлуатації, а також за умови схвалення Конгресом призначати країни-члени, що спроможні;

1.17 виконувати функції заступників Голови Конгресу, а також Голів і заступників Голів Комісій з урахуванням, наскільки це можливо, справедливого географічного розподілу країн-членів;

1.18 брати участь в Комісіях Конгресу з обмеженим складом;

1.19 призначати своїх членів, які ввійдуть до складу Консультативного комітету;

1.20 розглядати і затверджувати в рамках своєї компетенції будь-які заходи, необхідні для збереження і підвищення якості міжнародної поштової служби та її модернізації;

1.21 вивчати на прохання Конгресу, Ради поштової експлуатації або країн-членів проблеми адміністративного, законодавчого і юридичного Порядку, що мають інтерес для Союзу або міжнародної поштової служби. Адміністративній раді слід вирішувати в перерахованих вище галузях питання про доцільність або недоцільність проведення вивчень, необхідних країнами-членами в інтервалі між Конгресами;

1.22 складати пропозиції, які, відповідно до статті 140, будуть подаватись на затвердження або Конгресу, або країнам-членам;

1.23 відповідно до статті 113.1.6 подавати теми вивчень на розгляд Ради поштової експлуатації;

1.24 розглядати і затверджувати після консультації з Радою поштової експлуатації проект стратегії, що надається Конгресу;

1.25 отримувати звіти та рекомендації Консультативного комітету й обговорювати їх, а також розглядати його рекомендації для подання Конгресу;

1.26 забезпечувати контроль за діяльністю Міжнародного бюро;

1.27 затверджувати річні звіти, що складаються Міжнародним бюро, про діяльність Союзу і фінансову діяльність і, у разі потреби, давати свої коментарі з цього приводу;

1.28 установлювати в тих випадках, коли він це вважає доцільним, принципи, які Рада поштової експлуатації має враховувати при вивченні питань, що мають значні фінансові наслідки (тарифи, кінцеві витрати, транзитні витрати, основний тариф за повітряне перевезення пошти та подання за кордоном письмової кореспонденції), уважно стежити за вивченням цих питань та розглядати і затверджувати пропозиції Ради поштової експлуатації, що стосуються цих питань, для забезпечення їхньої відповідності з вищеперерахованими принципами;

1.29 затверджувати в рамках своєї компетенції рекомендації Ради поштової експлуатації, що стосуються прийняття у разі потреби регламентації або ж нової практики в очікуванні, доки Конгрес не вирішить це питання;

1.30 розглядати річний звіт, складений Радою поштової експлуатації, та, в належному випадку, пропозиції, подані нею;

1.31 затверджувати звіт за чотирирічний період, складений Міжнародним бюро після консультації з Радою поштової експлуатації, щодо реалізації країнами-членами стратегії Союзу, що схвалена попереднім Конгресом, для надання наступному Конгресу;

1.32 визначати рамки діяльності Консультативного комітету й сприяти організації його роботи відповідно до положень статті 122;

1.33 визначати критерії приєднання до Консультативного комітету та згідно до цих критеріїв схвалювати чи відхиляти прохання про приєднання, гарантуючи, що ці пропозиції будуть розглянуті у відповідності до прискореної процедури між зібраннями Адміністративної ради;

1.34 установлювати Фінансовий регламент ВПС;

1.35 установлювати правила, що стосуються Резервного фонду;

1.36 установлювати правила, що визначають Спеціальний фонд;

1.37 установлювати правила, що визначають Фонд спеціальних видів діяльності;

1.38 установлювати правила, що визначають Добровільний фонд;

Стаття 108
Організація сесій Адміністративної ради

1. На своєму установчому зібранні, яке скликається і відкривається головою Конгресу, Адміністративна рада обирає зі своїх членів чотирьох заступників голови та затверджує свій Внутрішній регламент.

2. По скликанню свого голови Адміністративна рада збирається, в принципі, один раз на рік, в місці перебування Союзу.

3. Голова, заступники голови, голови та заступники голів Комісій Адміністративної ради утворюють Керуючий комітет. Цей Комітет готує та Керує роботою кожної сесії Адміністративної ради. Він схвалює від імені Адміністративної ради річний звіт про діяльність Союзу, що складається Міжнародним бюро, а також виконує всі завдання, які Адміністративна рада приймає рішення йому доручити або необхідність яких виникає в процесі стратегічного планування.

4. Голова Ради поштової експлуатації представляє її на засіданнях Адміністративної ради, на порядку денному яких стоять питання, що відносяться до органу, яким він керує.

5. Голова Консультативного комітету представляє його на зборах Адміністративної ради, до порядку денного яких включено питання, що цікавлять Консультативний комітет.

Стаття 109
Спостерігачі

1. Спостерігачі:

1.1 для забезпечення ефективного зв'язку в роботі двох органів Рада поштової експлуатації може призначати представників для участі в зборах Адміністративної ради в якості спостерігачів;

1.2 країни-члени Союзу, які не є членами Ради, а також спостерігачі та спеціальні спостерігачі, про яких йдеться в статті 105, можуть брати участь у пленарних зборах і зборах Комісій Адміністративної ради без права голосу.

2. Принципи:

2.1 за матеріально-технічними міркуваннями Адміністративна рада може обмежувати кількість присутніх одним спостерігачем або спеціальним спостерігачем. Вона також може обмежувати їх право на виступ під час обговорень;

2.2 спостерігачам і спеціальним спостерігачам на їх прохання може бути дозволено брати участь у дослідженнях, що проводяться, дотримуючись умов, які Рада може встановити для результативності та ефективності її роботи. Вона може також пропонувати стати головою робочих та проектних груп, коли їх знання або досвід це виправдовують. Участь спостерігачів і спеціальних спостерігачів здійснюється без додаткових витрат для Союзу;

2.3 у виняткових випадках члени Консультативного комітету та спеціальні спостерігачі можуть не допускатися на збори або на частину зборів. Також може бути обмежене їхнє право одержувати деякі документи, якщо того вимагає конфіденційність теми зборів або документа; рішення про таке обмеження може прийматися в кожному окремому випадку будь-яким заінтересованим органом або його головою; кожен окремий випадок повинен доводитися до відома Адміністративної ради або Ради поштової експлуатації, якщо розглянуті питання становлять особливий інтерес для цього органу. Якщо Адміністративна рада визнає за необхідне, вона може згодом переглянути обмеження разом з Радою поштової експлуатації, якщо це є доцільним.

Стаття 110
Відшкодування транспортних витрат

1. Транспортні витрати представника кожного члена Адміністративної ради, який бере участь у роботі сесій цього органу, несе його країна-член. Однак, представник кожної країни-члена, що відноситься до країн, що розвиваються, або до найменш розвинених країн у відповідності зі списками, складеними Організацією Об'єднаних Націй, має право, за винятком зборів, що проходять під час Конгресу, або на відшкодування вартості авіаквитка туди і назад економічного класу або залізничного квитка в 1-му класі, або вартості поїздки будь-яким іншим видом транспорту за умови, що ця сума не перевищує вартості авіаквитка туди і назад в економічному класі. Те ж саме право надається представнику кожного члена її Комісій, її Робочих груп або інших її органів, якщо вони проводять збори поза Конгресом або сесіями Ради.

Стаття 111
Інформація про діяльність Адміністративної ради

1. Після кожної сесії Адміністративна рада інформує країни-члени, їх призначених операторів, регіональні союзи й членів Консультативного комітету про свою діяльність, направляючи їм, зокрема, аналітичний звіт, а також свої резолюції і рішення.

2. Адміністративна рада складає для Конгресу звіт про всю свою діяльність і направляє його країнам-членам, їх призначеним операторам і членам Консультативного комітету не менше ніж за два місяці до початку Конгресу.

Розділ 3
Рада поштової експлуатації

Стаття 112
Склад і діяльність Ради поштової експлуатації

1. Рада поштової експлуатації складається з 40 членів, які виконують свої функції протягом періоду, що розділяє два послідовних Конгреси.

2. Члени Ради поштової експлуатації обираються Конгресом на основі особливого географічного розподілу. Двадцять чотири місця надаються країнам-членам, що розвиваються, і шістнадцять місць - промислово розвиненим країнам-членам. Принаймні, третина членів оновлюється на кожному Конгресі.

3. Кожен член Ради поштової експлуатації призначає представника, який виконує обов'язки, про які йдеться в Актах Союзу, в тому, що стосується надання послуг. Члени Ради поштової експлуатації беруть активну участь у її діяльності.

4. Витрати, пов'язані з діяльністю Ради поштової експлуатації, покриваються Союзом. Його члени не отримують жодної винагороди.

Стаття 113
Функції Ради поштової експлуатації

1. На Раду поштової експлуатації покладаються такі функції:

1.1  координувати практичні заходи для розвитку та покращення міжнародних поштових послуг;

1.2 здійснювати за умови схвалення Адміністративною радою в рамках компетенції останньої будь-яку діяльність, яка буде необхідна для збереження і підвищення якості міжнародної поштової служби та її модернізації;

1.3 приймати рішення щодо контактів, які слід встановити з країнами-членами та їх призначеними операторами для виконання укладених на неї функцій;

1.4 вживати необхідних заходів з метою вивчення та поширення досвіду і досягнень деяких країн-членів та їх призначених операторів в області техніки, експлуатації, економіки та професійної підготовки, що представляють інтерес для поштових служб;

1.5 приймати, за узгодженням з Адміністративною радою, відповідних заходів в області технічного співробітництва з усіма країнами-членами Союзу та їх призначеними операторами, особливо з новими і країнами, що розвиваються і їх призначеними операторами;

1.6 розглядати всі інші питання, представлені їй будь-яким членом Ради поштової експлуатації, Адміністративною радою або будь-якою країною-членом або призначеним оператором;

1.7 отримувати і обговорювати звіти та рекомендації Консультативного комітету з питань, що становлять інтерес для Ради поштової експлуатації, розглядати і вносити зауваження за рекомендаціями консультативного комітету для подання Конгресу;

1.8 призначати своїх членів, які увійдуть до складу Консультативного комітету;

1.9 проводити вивчення найважливіших питань експлуатаційного, комерційного, технічного, економічного характеру та технічного співробітництва, які становлять інтерес для всіх країн-членів Союзу або їх призначених операторів, зокрема, питань, що мають значні фінансові наслідки (тарифи, кінцеві витрати, транзитні витрати, основні тарифи на повітряне перевезення пошти, частки тарифів за поштові посилки і подача за кордоном відправлень письмової кореспонденції), готувати інформацію і висновки з цих питань і рекомендувати заходи, які повинні бути прийняті в їх відношенні;

1.10 представляти Адміністративній раді елементи, необхідні для розробки проекту стратегії для подання Конгресу;

1.11 вивчати питання з навчання та професійної підготовки, які цікавлять країни-члени та їх призначених операторів, а також молоді країни-члени і країни, що розвиваються;

1.12 вивчати існуючий стан і потреби поштових служб в молодих країнах і країнах, що розвиваються, і розробляти належні рекомендації щодо шляхів і засобів поліпшення поштових служб в цих країнах;

1.13 здійснювати перегляд Регламентів Союзу протягом шести місяців після закриття Конгресу, якщо тільки цей Конгрес не прийме іншого рішення; в разі термінової необхідності Рада поштової експлуатації може також змінювати зазначені Регламенти на інших сесіях. В обох випадках Рада поштової експлуатації підпорядковується директивам Адміністративної ради в тому, що стосується політики та основних принципів;

1.14 готувати пропозиції, які будуть представлятися на схвалення або Конгресу, або країн-членів відповідно до статті 140; коли ці пропозиції стосуються питань, що відносяться до компетенції цього органу, потрібне схвалення Адміністративною радою;

1.15 розглядати на прохання країни-члена будь-яку пропозицію, яке ця країна-член надсилає в Міжнародне бюро на підставі статті 139, готувати по ньому зауваження і доручати Бюро додавати їх до зазначеної пропозиції перед поданням на схвалення країн-членів;

1.16 при необхідності рекомендувати, після схвалення Адміністративною радою та проведення опитування всіх країн-членів, прийняти регламентацію або нову практику, поки Конгрес не ухвалить рішення з цього питання;

1.17 розробляти і подавати у формі рекомендацій країнам-членам і їх призначеним операторам нормативи в технічній, експлуатаційній та інших областях, в яких практика вимагає стандартизації; до того ж, у разі потреби, вона вносить зміни до вже встановлених ним нормативів;

1.18 визначати умови організації допоміжних органів, що фінансуються користувачами, і затверджувати їх відповідно до положень статті 152;

1.19 отримувати і обговорювати щорічно звіти допоміжних органів, що фінансуються користувачами.

Стаття 114
Організація сесій Ради поштової експлуатації

1. Рада поштової експлуатації на своєму першому зібранні, яке скликається і відкривається головою Конгресу, обирає з числа своїх членів голову, заступника голови і голів Комісій і встановлює Внутрішній регламент.

2. Рада поштової експлуатації, в принципі, збирається щороку в місці перебування Союзу. Дата і місце зборів встановлюються його головою за погодженням з головою Адміністративної ради та Генеральним директором Міжнародного бюро.

3. Голова, заступник голови та голови, а також заступники голів Комісій Ради поштової експлуатації утворюють Керуючий комітет. Цей комітет готує і керує роботою кожної сесії Ради поштової експлуатації і виконує всі завдання, які він йому доручає або необхідність яких виникає в процесі стратегічного планування.

4. На основі стратегії Союзу, затвердженої Конгресом, і, особливо, в частині, що стосується стратегії постійних органів Союзу, Рада поштової експлуатації на своїй сесії після Конгресу складає основну робочу програму, що включає ряд тактик, спрямованих на реалізацію стратегій. Ця основна програма, що включає обмежену кількість видів роботи з актуальних тем і тем, що становлять спільний інтерес, переглядається щорічно в залежності від нових умов і пріоритетів.

5. Голова Консультативного комітету представляє його на зборах Ради поштової експлуатації, до порядку денного яких включено питання, що представляють інтерес для Консультативного комітету.

Стаття 115
Спостерігачі

1. Спостерігачі:

1.1 для забезпечення ефективного зв'язку в роботі двох органів Адміністративна рада може призначати представників для участі в зборах Ради поштової експлуатації в якості спостерігачів;

1.2 країни-члени Союзу, які не є членами Ради, а також спостерігачі та спеціальні спостерігачі, про яких йдеться в статті 105, можуть брати участь у пленарних зборах і в зборах Комісій Ради поштової експлуатації без права голосу.

2. Принципи:

2.1 за матеріально-технічних міркувань Рада поштової експлуатації може обмежити кількість присутніх одним спостерігачем і спеціальним спостерігачем. Вона може також обмежити їх право на виступ під час обговорень;

2.2 спостерігачам та спеціальним спостерігачам на їх прохання може бути дозволено брати участь у проведенні досліджень, дотримуючись умов, які Рада може встановити для забезпечення результативності та ефективності її роботи. Їм також може бути запропоновано виконувати функції голови робочих та проектних груп, якщо їх знання або досвід це виправдовують. Участь спостерігачів і спеціальних спостерігачів здійснюється без додаткових витрат для Союзу;

2.3 у виняткових випадках члени Консультативного комітету та Спеціальні спостерігачі можуть не допускатися на збори або частину зборів. Також може бути обмежене їхнє право одержувати деякі документи, якщо того вимагає конфіденційність теми зборів або документа. Рішення про таке обмеження може прийматися в кожному окремому випадку будь-яким заінтересованим органом або його головою. Кожен окремий випадок доводиться до відома Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації, якщо розглянуті питання становлять особливий інтерес для цього органу. Якщо Адміністративна рада вважає за необхідне, вона може спільно з Радою поштової експлуатації згодом переглянути такі обмеження.

Стаття 116
Відшкодування транспортних витрат

1. Витрати, пов'язані з поїздками та перебуванням представників країн-членів, що беруть участь у роботі Ради поштової експлуатації, покриваються цими країнами-членами. Однак представник кожної з країн-членів, яка згідно зі списками Організації Об'єднаних Націй розглядається як така, що знаходиться в несприятливих умовах, має право, за винятком зборів, що проходять під час Конгресу, на відшкодування або вартості авіаквитка туди і назад економічного класу або залізничного квитка в 1-м класі, або вартості поїздки будь-яким іншим видом транспорту за умови, що ця сума не перевищує вартості авіаквитка економічного класу туди і назад.

Стаття 117
Інформація про діяльність Ради поштової експлуатації

1. Після кожної сесії Рада поштової експлуатації інформує країни-члени, їх призначених операторів, регіональні союзи й членів Консультативного комітету про свою діяльність, направляючи їм, зокрема, аналітичний звіт, а також свої резолюції і рішення.

2. Рада поштової експлуатації складає для Адміністративної ради щорічний звіт про свою діяльність.

3. Рада поштової експлуатації складає для Конгресу всебічний звіт про свою діяльність, включаючи звіти про діяльність допоміжних органів, що фінансуються користувачами, як передбачено у статті 152 , і направляє його країнам-членам Союзу, їх призначеним операторам і членам Консультативного комітету не менше ніж за два місяці до початку Конгресу.

Розділ 4
Консультативний комітет

Стаття 118
Роль Консультативного комітету

1. Мета Консультативного комітету полягає в тому, щоб представляти інтереси поштового сектору в широкому сенсі цього слова і служити органом для забезпечення ефективного діалогу між зацікавленими сторонами.

Стаття 119
Склад Консультативного комітету

1. У Консультативний комітет входять:

1.1 неурядові організації, що представляють споживачів, провайдерів послуг з доставки пошти, організації працівників, постачальників товарів і послуг для поштового сектору, організацій, що об'єднують приватних осіб, а також компанії, які бажають сприяти виконанню завдання і цілей Союзу. Якщо ці організації зареєстровані, вони також повинні бути зареєстровані в країні-члені Союзу;

1.2 члени, що призначаються Адміністративною радою з числа її членів;

1.3 члени, що призначаються Радою поштової експлуатації з числа її членів.

2. Витрати, пов'язані з діяльністю Консультативного комітету, розподіляються між Союзом і членами Комітету згідно з умовами, що визначаються Адміністративною радою.

3. Члени Консультативного комітету не отримують жодної винагороди або компенсації.

Стаття 120
Приєднання до членів Консультативного комітету

1. Крім членів, призначуваних Адміністративною радою та Радою поштової експлуатації, приєднання членів до Консультативного комітету здійснюється в результаті процесу подачі прохання та його затвердження, що визначається Адміністративною радою і здійснюється відповідно до статті 107.1.30.

2. Кожний член Консультативного комітету призначає свого власного представника.

Стаття 121
Функції Консультативного комітету

1. На Консультативний комітет покладаються такі функції:

1.1 розглядати відповідні документи і звіти Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації; у виняткових обставинах право одержувати певні тексти та документи може бути обмежено, якщо це необхідно для дотримання конфіденційності теми, якій присвячені збори або документ; рішення про таке обмеження може прийматися в кожному окремому випадку відповідним органом або його головою; по кожному конкретному випадку буде повідомлятися Адміністративній раді і Раді поштової експлуатації, якщо це стосуватиметься питань, що становлять інтерес для цього органу; обмеження можуть згодом бути переглянуті Адміністративною радою після консультації з Радою поштової експлуатації, якщо це буде необхідно;

1.2 проводити вивчення щодо важливих для членів Консультативного комітету питань і брати в них участь;

1.3 вивчати питання, які стосуються сектору поштових служб, і подавати звіти з цих питань;

1.4 сприяти роботі Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації, зокрема, представляючи звіти та рекомендації і повідомляючи свою думку на прохання обох Рад;

1.5 представляти рекомендації Конгресу за умови схвалення Адміністративною радою, а з питань, що цікавлять Раду поштової експлуатації, після розгляду та коментарів останнього.

Стаття 122
Організація діяльності Консультативного комітету

1. Консультативний комітет відтворюється після кожного Конгресу згідно з умовами, що визначаються Адміністративною радою. Голова Адміністративної ради є головою організаційних зборів Консультативного комітету, який на цих зборах обирає голову Комітету.

2. Консультативний комітет визначає свою внутрішню організацію і розробляє свій власний внутрішній регламент з урахуванням загальних принципів Союзу та за умови схвалення Адміністративною радою після консультації з Радою поштової експлуатації.

3. Консультативний комітет проводить збори один раз на рік. Збори, в принципі, проходять у штаб-квартирі Союзу в період проведення сесій Ради поштової експлуатації. Дата і місце проведення кожних зборів встановлюються головою Консультативної комітету за згодою з головами Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації та Генерального директора Міжнародного бюро.

Стаття 123
Представники Консультативного комітету на Конгресі, в Адміністративній раді і Раді поштової експлуатації

1. Щоб забезпечити ефективний зв'язок з органами Союзу, Консультативний комітет може призначити представників, які будуть брати участь у зборах Конгресу, Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації, а також у зборах їх відповідних Комісій як спостерігачі без права голосу.

2. Члени Консультативного комітету запрошуються на пленарні збори і зборів Комісій Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації відповідно до статті 105. Вони можуть також брати участь у роботі проектних і робочих груп відповідно до положень статей 109.2.2 і 115.2.2.

3. Голова Адміністративної ради та голова Ради поштової експлуатації представляють ці органи на зборах Консультативного комітету, якщо до порядку денного цих зборів включені питання, що представляють інтерес для цих органів.

Стаття 124
Спостерігачі в Консультативному комітеті

1. Інші країни-члени Союзу і спостерігачі, а також спеціальні спостерігачі, про яких йдеться в статті 105, можуть брати участь без права голосу в зборах Консультативного комітету.

2. За матеріально-технічних міркувань Консультативний комітет може обмежувати кількість учасників одним спостерігачем і спеціальним спостерігачем. Він також може обмежувати їх право виступати під час обговорень.

3. У виняткових випадках спостерігачі та спеціальні спостерігачі можуть бути не допущені на збори або на частину зборів. Також може бути обмежене їхнє право одержувати деякі документи, якщо того вимагає конфіденційність теми зборів або документа; рішення про таке обмеження може прийматися в кожному окремому випадку будь-яким заінтересованим органом або його головою; кожен окремий випадок доводиться до відома Адміністративної ради або Ради поштової експлуатації, якщо питання, які розглядаються становлять інтерес для цього органу. Якщо Адміністративна рада визнає за необхідне, вона може згодом переглянути обмеження разом з Радою поштової експлуатації, якщо це є доцільним.

Стаття 125
Інформація про діяльність Консультативного комітету

1. Після кожної сесії Консультативний комітет інформує про свою діяльність Адміністративну раду та Раду поштової експлуатації, направляючи головам цих органів, крім іншого, аналітичний звіт про свої збори, а також свої рекомендації та висновки.

2. Консультативний комітет складає для Адміністративної ради щорічний звіт про свою діяльність, направляючи один примірник Раді поштової експлуатації. Цей звіт включається в документацію Адміністративної ради, який направляється країнам-членам, їх призначеним операторам і регіональним союзам відповідно до статті 111.

3. Консультативний комітет складає для Конгресу звіт про всю свою діяльність і направляє його країнам-членам і їх призначеним операторам принаймні за два місяці до відкриття Конгресу.

Глава II
Міжнародне бюро

Розділ 1
Вибори і функції Генерального директора та заступника Генерального директора

Стаття 126
Вибори Генерального директора та заступника Генерального директора у Міжнародного бюро

1. Генеральний директор і заступник генерального директора Міжнародного бюро обираються на Конгресі на період, що розділяє два послідовних Конгреси, причому мінімальна тривалість їх повноважень становить чотири роки. Повноваження поновлюються тільки один раз. Якщо немає іншого рішення Конгресу, то вони вступають на свою посаду 1 січня року, який слідує за Конгресом.

2. Принаймні, за сім місяців до відкриття Конгресу Генеральний директор Міжнародного бюро направляє ноту урядам країн-членів, пропонуючи їм подати кандидатури на пости Генерального директора та заступника Генерального директора, і одночасно вказуючи, чи зацікавлені, чи ні Генеральний директор і заступник Генерального директора в можливому поновленні своїх повноважень. Кандидатури разом з біографією мають надійти в Міжнародне бюро, принаймні, за два місяці до відкриття Конгресу. Кандидати повинні бути громадянами країн-членів, які їх висувають. Міжнародне бюро складає необхідну документацію для Конгресу. Обрання Генерального директора та заступника Генерального директора проводиться таємним голосуванням. Першими проводяться вибори на посаду Генерального директора.

3. У разі вакансії на посаду Генерального директора заступник Генерального директора виконує його функції до закінчення повноважень, передбачених для Генерального директора; він має право бути обраним на цей пост і є в службовому порядку кандидатом за умови, що його повноваження як заступника Генерального директори не були вже відновлені на попередньому Конгресі, а також, якщо він виявляє бажання бути кандидатом на пост Генерального директора.

4. У разі одночасної вакансії на посаду Генерального директора та заступника Генерального директора Адміністративна рада з числа кандидатур, що надійшли в результаті проведеного конкурсу, обирає заступника Генерального директора на період до наступного Конгресу. Для подання кандидатур за аналогією застосовується пункт 2.

5. У разі вакансії на посаду заступника Генерального директора Адміністративна рада за пропозицією Генерального директора доручає одному з директорів рангу D2 в Міжнародному бюро виконувати до майбутнього Конгресу функції заступника Генерального директора.

Стаття 127
Функції Генерального директора

1. Генеральний директор організовує роботу, управляє справами і керує Міжнародним бюро, законним представником якого він є.

2. Що стосується класифікації посад, призначень та просувань по службі:

2.1 генеральний директор може також розподіляти посади по рангах G1-D2 і призначати й просувати по службі службовців, що мають ці ранги;

2.2 при призначенні на посади P1-D2 він повинен враховувати професійну кваліфікацію кандидатів, поданих країнами-членами, до яких вони належать чи в яких вони здійснюють свою фахову діяльність, беручи до уваги справедливий географічний континентальний розподіл і мови. На посади D2, по можливості, повинні призначатись кандидати з регіонів, що відрізняються від регіонів, якими представлені Генеральний директор і заступник Генерального директора, при цьому визначним критерієм має бути ефективність роботи Міжнародного бюро. Проте, якщо посади вимагають особливої кваліфікації, то Генеральний директор може звертатись до зовнішніх фахівців;

2.3 при призначенні нового фахівця він враховує також те, що особи, які мають ранги D2, D1 і P5, повинні бути представниками різних країн-членів Союзу;

2.4 при присвоєнні службовцю Міжнародного бюро рангів D2, D1 і P5 він не зобов'язаний застосовувати той самий принцип, про який говориться у п.2.3;

2.5 у процесі найму перш на все враховуються заслуги кандидатів, і тільки після цього вимоги щодо справедливого географічного розподілу і знання мов;

2.6 один раз на рік Генеральний директор повідомляє Адміністративній раді про всі призначення і просування по службі від P4 до D2.

3. Крім того, функції Генерального директора полягають у такому:

3.1 виконувати функції депозитарію Актів Союзу і посередника при вступі в Союз та приєднанні до нього, а також при виході з нього;

3.2 повідомляти про прийняті Конгресом рішення всі Уряди країн-членів;

3.3 повідомляти всім країнам-членам і їх призначеним операторам про затвердження чи перегляд Регламентів Радою поштової експлуатації;

3.4 готувати на можливо мінімальному рівні, сумісному з потребами Союзу, проект річного бюджету Союзу і своєчасно подавати його на розгляд Адміністративної ради; повідомляти про бюджет країнам-членам Союзу після його затвердження Адміністративною радою і виконувати його;

3.5 виконувати особливу діяльність, що вимагається органами Союзу, і діяльність у відповідності з Актами;

3.6 вживати заходів, спрямованих на досягнення мети, поставленої органами Союзу, в рамках установленої політики і наявних коштів;

3.7 подавати побажання і пропозиції Адміністративній раді чи Раді поштової експлуатації;

3.8 після закриття Конгресу у відповідності з Внутрішнім регламентом РПЕ подавати Раді поштової експлуатації пропозиції, що стосуються змін до Регламентів, що випливають із рішень Конгресу;

3.9 готувати для Адміністративної ради та на підставі даних Радами директив проект стратегії для подання Конгресу;

3.10 складати для затвердження Адміністративною радою звіт щодо реалізації країнами-членами стратегії Союзу за чотири роки, що ухвалена попереднім Конгресом, для надання наступному Конгресові;

3.11 забезпечувати представництво Союзу;

3.12 бути посередником у відносинах між:

3.12.1 ВПС і Регіональними союзами;

3.12.2 ВПС і Організацією Об'єднаних Націй;

3.12.3 ВПС і міжнародними організаціями, діяльність яких становить інтерес для Союзу;

3.12.4 ВПС і міжнародними організаціями, асоціаціями чи підприємствами, з якими органи Союзу хотіли б проконсультуватись чи приєднатись до їхньої роботи.

3.13 Виконувати функції Генерального секретаря органів Союзу та в цій якості стежити, з огляду на спеціальні положення цього Регламенту, зокрема, за:

3.13.1 підготовкою та організацією роботи органів Союзу;

3.13.2 розробкою, виданням і розсиланням документів, звітів та протоколів;

3.13.3 діяльністю секретаріату під час зборів органів Союзу.

3.14 Бути присутнім на засіданнях органів Союзу і брати участь в обговореннях без права голосу, маючи можливість бути представленим іншою особою.

Стаття 128
Функції заступника Генерального директора

1. Заступник Генерального директора допомагає Генеральному директору і несе перед ним відповідальність.

2. У разі відсутності Генерального директора або коли він не може виконувати свої обов'язки, заступник Генерального директора виконує його обов'язки. Заступник Генерального директора виконує обов'язки Генерального директора і в разі вакансії його поста, передбаченої у статті 126.3.

Розділ 2
Секретаріат органів Союзу та Консультативного комітету

Стаття 129
Загальні питання

1. Функції секретаріату органів Союзу та Консультативного комітету забезпечуються Міжнародним бюро під керівництвом Генерального директора.

Стаття 130
Підготовка та розсилка документів органів Союзу

1. Міжнародне бюро готує та розміщує на Інтернет-сайті ВПС всі опубліковані до кожної сесії документи. Міжнародне бюро також повідомляє про публікацію нового електронного документа на Інтернет-сайті ВПС, використовуючи передбачену для цього ефективну систему оповіщення.

Стаття 131
Список країн-членів
(Статут, ст. 2)

1. Міжнародне бюро складає і уточнює список країн-членів Союзу із зазначенням у ньому їх класу внесків, географічної групи і стану по відношенню до Актів Союзу.

Стаття 132
Довідки. Погляди. Запити про роз'яснення та зміну Актів. Опитування. Посередництво при розрахунках
(Статут, ст. 20, Заг. Регл., Ст. 139, 140, 143)

1. Міжнародне бюро завжди знаходиться в розпорядженні Адміністративної ради, Ради поштової експлуатації, країн-членів та їх призначених операторів для повідомлення їм усіх корисних відомостей, що відносяться до службових питань.

2. Йому доручається, зокрема, збирати, погоджувати, опубліковувати і розсилати всякого роду відомості, що представляють інтерес для міжнародної поштової служби; на прохання зацікавлених сторін повідомляти погляд щодо спірних питань; давати хід запитам щодо роз'яснення та зміни Актів Союзу і взагалі проводити вивчення та виконувати роботу по складанню чи збору документації, яка покладена на нього вищевказаними Актами або які будуть доручені йому в інтересах Союзу.

3. Міжнародне бюро також проводить опитування на прохання країн-членів та їх призначених операторів з метою з'ясування думки інших країн-членів та їх призначених операторів щодо якогось певного питання, результати опитування не носять характер голосування та не пов'язують ніякими офіційними зобов'язаннями.

4. Воно може виступати посередником в якості клірингового центру при оплаті будь-яких рахунків, що відносяться до міжнародного поштового обміну.

5. Міжнародне бюро забезпечує конфіденційність і захист комерційної інформації, яку надають країни-члени та/або їх призначені оператори для виконання своєї роботи, що випливає з Актів чи рішень Союзу.

Стаття 133
Технічне співробітництво
(Статут, ст. 1)

1. У рамках міжнародного технічного співробітництва на Міжнародне бюро покладається сприяння технічної допомоги в галузі поштового зв'язку у всіх її формах.

Стаття 134
Бланки, що надаються Міжнародним бюро
(Статут, ст. 20)

1. На Міжнародне бюро покладається виготовлення міжнародних купонів з відповіддю і постачання їх за собівартістю до країн-членів або їх призначених операторів на їх вимогу.

Стаття 135
Акти регіональних союзів і спеціальні угоди
(Статут, ст. 8)

1. Два примірники Актів регіональних союзів і спеціальних угод, що укладаються відповідно до статті 8 Статуту, передаються в Міжнародне бюро секретаріатами цих союзів або, в разі відсутності таких, однією з Договірних сторін.

2. На Міжнародне бюро покладається спостереження за тим, щоб в Актах регіональних союзів і спеціальних угодах для клієнтури не були передбачені менш сприятливі умови, ніж ті, які передбачені в Актах Союзу. Воно повідомляє Адміністративній раді про будь-яке порушення, встановлене на підставі цього положення.

3. Міжнародне бюро інформує країни-члени та їх призначених операторів про наявність регіональних союзів і вищевказаних спеціальних угод.

Стаття 136
Журнал Союзу

1. Міжнародне бюро, використовуючи надані в його розпорядження документи, видає журнал німецькою, англійською, арабською, китайською, іспанською, французькою та російською мовами.

Стаття 137
Річний звіт про діяльність Союзу
(Статут, ст. 20, Заг. регл., ст. 107.1.24)

1. Міжнародне бюро складає річний звіт про діяльність Союзу, який після його затвердження Керуючим комітетом Адміністративної ради направляється країнам-членам і їх призначеним операторам, регіональним союзам і Організації Об'єднаних Націй.

Глава III
Подання, розгляд пропозицій, нотифікація прийнятих рішень та набрання чинності Регламентів та інших прийнятих рішень
(новий розділ)

Стаття 138
Процедура подання пропозицій Конгресу
(Статут, ст. 29)

1. За умови винятків, передбачених у § 2 і 5, подання будь-якої пропозиції Конгресу здійснюється країнами-членами згідно з наступною процедурою:

1.1 допускаються пропозиції, які надходять в Міжнародне бюро не менш ніж за шість місяців до початку Конгресу;

1.2 жодна пропозиція редакційного характеру не приймається протягом шестимісячного періоду, що передує даті, встановленої для Конгресу;

1.3 пропозиції по суті питання, що надходять в Міжнародне бюро в проміжку між шістьма і чотирма місяцями до встановленої дати Конгресу, допускаються, якщо вони підтримуються не менше ніж двома країнами-членами;

1.4 пропозиції по суті питання, що надходять в Міжнародне бюро в термін від чотирьох до двох місяців, що передує даті, встановленої для відкриття Конгресу, допускаються тільки за умови, якщо вони підтримані не менш ніж вісьмома країнами-членами; пропозиції, що надійшли пізніше, більше не приймаються;

1.5 заяви про підтримку повинні надходити в Міжнародне бюро в той же термін, що і пропозиції, до яких вони належать.

2. Пропозиції до Статуту або Загального регламенту повинні надходити в Міжнародне бюро принаймні за шість місяців до відкриття Конгресу; пропозиції, що надійшли після цієї дати, але до відкриття Конгресу, можуть розглядатися тільки в тому випадку, якщо Конгрес ухвалить рішення з цього питання більшістю у дві третини країн, представлених на Конгресі, і якщо будуть дотримуватися умови, передбачені в § 1.

3. Кожна пропозиція, в принципі, має переслідувати тільки одну мету і містити тільки зміни, підтверджені цією метою. Також кожна пропозиція, яка може призвести до суттєвих витрат для Союзу, має супроводжуватися викладенням фінансових наслідків, підготовлених країною-членом автором пропозиції після консультацій з Міжнародним бюро, щоб визначити фінансові ресурси, необхідні для його реалізації.

4. На пропозиціях редакційного характеру країни-члени, що їх представляють, роблять в заголовку відмітку: "Proposition d'огdre геdactionnel" ("Пропозиція редакційного характеру"), а Міжнародне бюро опубліковує їх під номером, за яким слідує літера "R". Пропозиції, що не мають цієї позначки, але, на думку Міжнародного бюро, носять тільки редакційний характер, опубліковуються з відповідною відміткою; Міжнародне бюро складає для Конгресу список цих пропозицій.

5. Порядок, встановлений § 1 і 4, не застосовується ні до пропозицій, які відносяться до Внутрішнього регламенту Конгресів, ні до поправок до раніше внесених пропозицій.

Стаття 139
Процедура подання пропозицій, що змінюють Конвенцію та Угоди, між двома конгресами

1. Для того, щоб кожну пропозицію, що стосується Конвенції або Угод, внесену будь-якою країною-членом між двома конгресами, було прийнято, вона має бути підтримана принаймні двома іншими країнами-членами. Ці пропозиції не розглядаються, якщо одночасно з пропозиціями Міжнародне бюро не отримає необхідної кількості заяв про підтримку таких.

2. Ці пропозиції направляються Міжнародним бюро іншим країнам-членам.

Стаття 140
Розгляд пропозицій, що змінюють Конвенцію та Угоди, між двома конгресами

1. До будь-якої пропозиції, що стосується Конвенції, Угод і їх Заключних протоколів, застосовується наступний порядок: якщо країна-член направила пропозицію до Міжнародного бюро, останнє направляє його для вивчення всім країнам-членам. На вивчення пропозиції і направлення у відповідному випадку зауважень до Міжнародного бюро їм надається два місяці. Поправки не допускаються. Після закінчення цих двох місяців Міжнародне бюро направляє країнам-членам всі зауваження, отримані ним, і пропонує кожній країні-члену, що має право голосу, проголосувати за чи проти пропозиції. Країни-члени, які не повідомили своєї думки протягом двох місяців, вважаються такими, що утрималися. Відлік зазначених вище строків починається з дати виходу циркулярів Міжнародного бюро.

2. Якщо пропозиція стосується Угоди про поштові платіжні послуги або її Заключного протоколу, то брати участь у діях, зазначених у § 1, можуть лише країни-члени, що беруть участь у цій Угоді.

Стаття 141
Процедура подання Раді поштової експлуатації пропозицій, що стосуються підготовки нових Регламентів з урахуванням рішень, прийнятих Конгресом

1. Регламенти Всесвітньої поштової конвенції та Угоди про поштові платіжні послуги повинні складатися Радою поштової експлуатації з урахуванням рішень, прийнятих Конгресом.

2. Пропозиції, що є результатом запропонованих змін до Конвенції або Угоди про поштові платіжні послуги, надаються до Міжнародного бюро одночасно з пропозиціями для Конгресу, до яких вони належать. Вони можуть бути представлені однією країною-членом без підтримки інших країн-членів. Подібні пропозиції надсилаються всім країнам-членам не пізніше, ніж за один місяць до Конгресу.

3. Інші пропозиції, що стосуються Регламентів, для розгляду Радою поштової експлуатації при підготовці нею нових Регламентів протягом 6 місяців після Конгресу, представляються в Міжнародне бюро принаймні за два місяці до Конгресу.

4. Пропозиції, що стосуються змін до Регламентів внаслідок рішень Конгресу, що подаються на розгляд країнами-членами, повинні надійти в Міжнародне бюро не пізніше, ніж за два місяці до відкриття Ради поштової експлуатації. Такі пропозиції надсилаються всім країнам-членам і їх призначеним операторам не пізніше, ніж за один місяць до відкриття Ради поштової експлуатації.

Стаття 142
Зміна Регламентів Радою поштової експлуатації

1. Пропозиції щодо зміни Регламентів розглядаються Радою поштової експлуатації.

2. Для пропозиції, що стосується зміни Регламентів, не потрібна підтримка іншої країни-члена.

3. Ця пропозиція щодо внесення змін приймається до уваги Радою поштової експлуатації тільки в тому випадку, якщо вона підтвердить його термінову необхідність.

Стаття 143
Нотифікація рішень, прийнятих між двома конгресами
(Статут, ст. 29, Заг. Регл., Ст. 139, 140, 142)

1. Зміни, що вносяться до Конвенції, Угоди про поштові платіжні послуги та Заключні протоколи до цих Актів, оформляються за допомогою нотифікацій Генерального директора Міжнародного бюро і доводяться до відома урядів країн-членів.

2. Зміни, що вносяться Радою поштової експлуатації в Регламенти і їх Заключні протоколи, повідомляються країнам-членам і їх призначеним операторам Міжнародним бюро. Те ж саме відноситься до положень, зазначених у статті 38.3.2 Конвенції, і до відповідних положень Угод.

Стаття 144
Набрання чинності Регламентів та інших рішень, прийнятих між двома конгресами

1. Регламенти набирають чинності в той же час і на той же термін, що і Акти, прийняті на Конгресі.

2. За умови виконання положень § 1 рішення про зміну Актів Союзу, прийняті в період між двома конгресами, підлягають виконанню тільки через три місяці після повідомлення про ці зміни.

Глава IV
Фінанси

Стаття 145
Встановлення межі витрат Союзу
(Статут, ст. 21)

1. З урахуванням викладеного в § 2-6 річні витрати, пов'язані з діяльністю органів Союзу, не повинні перевищувати суму 37235000 шв. фр. на 2013-2016 р.

2. Витрати, пов'язані з проведенням наступного Конгресу (переїзд Секретаріату, транспортні витрати, витрати на установку технічного обладнання для синхронного перекладу і витрати по виданню документів під час роботи Конгресу і т.д.), не повинні перевищувати межу в розмірі 2900000 швейцарських франків.

3. Адміністративній раді дозволяється перевищувати межі, встановлені в § 1 і 2, щоб врахувати підвищення шкали зарплати, внесків в якості пенсій або допомог, в тому числі і посадових допомог, прийнятих Організацією Об'єднаних Націй для своїх службовців, які працюють в Женеві.

4. Залежно від швейцарського показника споживчих цін Адміністративна рада має також право щорічно вирівнювати суму витрат, крім тих, які відносяться до персоналу.

5. Відступаючи від § 1 Адміністративна рада або, в разі крайньої необхідності, Генеральний директор може дозволити перевищення встановлених лімітів для виконання значних і непередбачених робіт з ремонту будівлі Міжнародного бюро, але щоб сума не перевищувала 125000 швейцарських франків на рік.

6. Якщо кредити, передбачені в § 1 і 2, виявляться недостатніми для забезпечення нормальної діяльності Союзу, ці межі можуть бути підвищені тільки зі схвалення більшості країн-членів Союзу. Будь-яка консультація має містити повний перелік фактів, що виправдовують таке прохання.

Стаття 146
Оплата членських внесків країнами-членами

1. Країни, що приєдналися до Союзу або прийняті в Союз в якості членів Союзу, а також країни, що виходять з Союзу, повинні сплатити свої членські внески за весь рік, протягом якого здійснюється їх вступ або вихід.

2. Країни-члени на основі бюджету, встановленого Адміністративною радою, виплачують заздалегідь свою частину річних внесків Союзу. Ці внески мають бути виплачені не пізніше першого дня фінансового року, до якого відноситься бюджет. Після закінчення цього терміну на належні до сплати суми нараховуються відсотки на користь Союзу з розрахунку 6% на рік починаючи з четвертого місяця.

3. Якщо заборгованості якоїсь країни-члена за належними Союзу обов'язковими внесками без урахування відсотків дорівнюють сумі внесків цієї країни-члена за два попередні фінансові роки або перевищують її, то ця країна-член може безповоротно поступити Союзу всі свої боргові зобов'язання або їх частину іншим країнам-членам відповідно до порядку, встановленого Адміністративною радою. Умови поступки боргових зобов'язань визначаються згідно з домовленістю між країною-членом, її дебіторами/кредиторами і Союзом.

4. Країни-члени, які за юридичними чи якимось іншими причинами не можуть здійснити таку передачу, зобов'язуються підписати план погашення своїх заборгованостей по рахунках.

5. За винятком особливих обставин погашення заборгованостей по обов'язкових внесках, що належать Союзу, не може здійснюватися протягом періоду більше 10 років.

6. У виняткових обставинах Адміністративна рада може звільнити країну-члена повністю або частково від належних відсотків, якщо вона в повному обсязі оплатила свою заборгованість.

7. У рамках плану погашення заборгованості, затвердженого Адміністративною радою, країна-член може бути також звільнена повністю або частково від накопичених або залишившихся відсотків; звільнення, проте, можливе при повному і точному дотриманні плану погашення в строк, встановлений максимально на десять років.

8. Положення, згадані в § 3-7, за аналогією застосовуються до витрат на переклад, рахунки на оплату яких виставляються Міжнародним бюро країнам-членам, що належить до лінгвістичних груп.

Стаття 147
Недолік грошових коштів

1. Для покриття недостатніх грошових коштів скарбниці Союзу заснований резервний фонд. Його сума встановлюється Адміністративною радою. У першу чергу до цього фонду входять надлишки бюджету. Він може також служити для балансу бюджету або для зменшення суми внесків країн-членів.

2. Що стосується тимчасових відсутніх коштів скарбниці, то уряд Швейцарської Конфедерації авансує на короткий строк необхідні Союзу суми згідно з умовами, які повинні встановлюватися з загальної згоди.

Стаття 148
Контроль ведення фінансових рахунків і звітність

1. Уряд Швейцарської Конфедерації також стежить, без несення витрат, за веденням фінансових рахунків, а також за звітністю Міжнародного бюро в межах кредитів, встановлених Конгресом.

Стаття 149
Автоматичні санкції

1. Будь-яка країна-член, яка не може здійснити передачу, передбачену в статті 146.3, і яка не згодна підписати план погашення, запропонований Міжнародним бюро відповідно до статті 146.4, або не дотримується його, автоматично втрачає своє право голосу на Конгресі і на зборах Адміністративної ради і Ради поштової експлуатації, а також не може бути обрана до цих двох Рад.

2. Автоматичні санкції офіційно знімаються негайно, як тільки зацікавлена країна-член повністю погасила свої заборгованості по обов'язкових внесках, що належать Союзу, за сумою основного боргу та за відсотками, або якщо вона згодна підписати план погашення своїх заборгованостей по рахунках.

Стаття 150
Класи внесків
(Статут, ст. 21, Заг. Регл., Ст., 131, 145, 146, 147, 148)

1. Країни-члени беруть участь у покритті витрат Союзу відповідно з тим класом внесків, до якого вони належать. Це такі класи:

• клас в 50 одиниць;

• клас в 45 одиниць;

• клас в 40 одиниць;

• клас в 35 одиниць;

• клас в 30 одиниць;

• клас в 25 одиниць;

• клас в 20 одиниць;

• клас в 15 одиниць;

• клас в 10 одиниць;

• клас в 5 одиниць;

• клас в 3 одиниці;

• клас в 1 одиницю;

• клас в 0,5 одиниці призначений для найменш розвинутих країн, які перелічені Організацією Об'єднаних націй і для інших країн, вказаних Адміністративною Радою.

2. Крім класів внеску, перерахованих у § 1, будь-яка країна-член може вибрати для оплати кількість одиниць внеску, що перевищує клас внеску, до якого вона належить, протягом мінімального терміну, рівного періоду між двома конгресами. Про цю зміну повідомляється не пізніше, ніж на Конгресі. Після закінчення періоду між двома конгресами країна-член автоматично повертається до свого початкового класу внеску, якщо тільки вона не вирішить продовжувати виплачувати більшу кількість одиниць. У результаті оплати додаткових внесків витрати збільшуються на відповідну суму.

3. Країни-члени включаються в один з вищезгаданих класів внесків в момент їх прийняття або приєднання до Союзу відповідно до процедури, передбаченої в статті 21.4 Статуту.

4. Країни-члени можуть згодом приєднатися до більш низького класу за умови, що прохання про зміну класу буде спрямоване в Міжнародне бюро принаймні за два місяці до відкриття Конгресу. Конгрес дає рекомендацію, яка не носить обов'язкового характеру, щодо прохань про зміну класу внеску. Країна-член вільна у плані виконання рекомендації Конгресу. Остаточне рішення країни-члена направляється до секретаріату Міжнародного бюро до завершення Конгресу. Це прохання про зміну діє з моменту вступу в силу фінансових положень, прийнятих на Конгресі. Країни-члени, що не повідомили в запропонований термін про своє бажання змінити клас внеску, залишаються в класі внеску, до якого вони належали попередньо.

5. Країни-члени не можуть вимагати переведення їх у нижчий розряд більш ніж на один клас.

6. Однак у виняткових випадках, таких, як стихійні лиха, коли потрібно міжнародна допомога, Адміністративна рада може дозволити тимчасово перейти один раз між двома конгресами на один клас нижче, якщо ця країна-член приведе докази неможливості зберігати свій внесок відповідно до попередньо обраного класу. За тих же обставин Адміністративна рада може також дозволити країнам-членам, що не належить до категорії найменш розвинених країн і вже знаходяться в класі в 1 одиницю, перейти до класу в 0,5 одиниці.

7. Тимчасове зниження класу згідно з § 6 може бути дозволено Адміністративною радою на максимальний дворічний період або до наступного Конгресу, якщо останній проходить до завершення цього періоду. Після закінчення встановленого періоду зацікавлена країна автоматично переводиться в свій первинний клас.

8. Відступаючи від положень § 4 і 5 ніякого обмеження щодо переходу у вищий клас не існує.

Стаття 151
Оплата матеріалів, що поставляються Міжнародним бюро
(Заг. регл., Ст. 134)

1. Поставки матеріалів, які виробляються Міжнародним бюро, країнам-членам і їх призначеним операторам за плату, оплачуються в можливо короткий термін, але не пізніше шести місяців починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем відправки рахунку вищезазначеним Бюро. З дня закінчення цього терміну на суму, що підлягає сплаті, на користь Союзу нараховується 5% на рік.

Стаття 152
Організація допоміжних органів, що фінансуються користувачами

1. За умови схвалення Адміністративною радою, Рада поштової експлуатації може створити ряд допоміжних органів, що фінансуються користувачами на добровільній основі, для організації діяльності експлуатаційного, комерційного, технічного та економічного характеру в рамках своєї компетенції відповідно до статті 18 Статуту, але не фінансується з звичайного бюджету.

2. Після створення такого органу під контролем Ради поштової експлуатації, РПЕ визначає принципову основу статуту органу, беручи до уваги основоположні правила і принципи ВПС як міжурядової організації, і представляє її Адміністративній раді на затвердження. Принципова основа повинна включати наступні елементи:

2.1 мандат;

2.2 склад, включаючи категорії членів, що беруть участь;

2.3 правила прийняття рішень, включаючи внутрішню структуру і взаємини з іншими органами ВПС;

2.4 принципи голосування і представництва;

2.5 фінансування (внески, плата за використання і т.д.);

2.6 склад секретаріату та структура управління.

3. Кожний допоміжний орган, що фінансується користувачами, організовує свою діяльність автономно в рамках принципової основи, яка визначається Радою поштової експлуатації та затверджується Адміністративною радою, складає щорічний звіт про свою діяльність і представляє його на затвердження Раді поштової експлуатації.

4. Адміністративна рада розробляє правила щодо додаткових витрат, які допоміжні органи, що фінансуються користувачами, повинні перераховувати в звичайний бюджет. Він опубліковує ці правила у Фінансовому регламенті Союзу.

5. Генеральний директор Міжнародного бюро керує роботою секретаріатів таких органів, що фінансуються користувачами, відповідно до правил і регламенту персоналу, які затверджені Адміністративною радою і застосовуються до набору персоналу для допоміжних органів. Секретаріат допоміжних органів є невід'ємною частиною Міжнародного бюро.

6. Інформація про допоміжні органи, що фінансуються користувачами, засновані відповідно до цієї статті, після їх створення доводиться до відома Конгресу.

Глава V
Арбітраж

Стаття 153
Процедура арбітражу
(Статут, ст. 32)

1. У разі розбіжностей між країнами-членами, що підлягають врегулюванню в арбітражному порядку, кожна країна-член повинна повідомити іншу сторону у письмовій формі про предмет суперечки і проінформувати її про те, що вона збирається порушити арбітражний розгляд, використовуючи для цього відповідне повідомлення.

2. Якщо розбіжності стосуються питань експлуатаційного або технічного характеру, кожна країна-член може попросити свого призначеного оператора діяти відповідно до процедури, передбаченої в наступних параграфах, і делегувати такі повноваження своєму оператору. Зацікавлена країна-член інформується про хід розгляду і його результати. Відповідні країни-члени або призначені оператори іменуються далі "сторонами, що беруть участь у арбітражному розгляді".

3. Сторони, які беруть участь в арбітражному розгляді, домовляються про призначення одного або трьох арбітрів.

4. У разі, якщо сторони, що беруть участь в арбітражному розгляді, приймають рішення про призначення трьох арбітрів, кожна сторона відповідно до § 2 вибирає країну-члена або призначеного оператора, безпосередньо не зацікавленого в суперечці, який виступає в якості арбітра. Якщо декілька країн-членів та/або призначених операторів діють спільно, вони вважаються однією стороною для виконання даного положення.

5. У разі, якщо сторони згодні призначити трьох арбітрів, вони спільно домовляються про призначення третього арбітра, який необов'язково повинен бути від країни-члена або призначеного оператора.

6. Якщо йдеться про розбіжність, що стосується однієї з Угод, арбітри можуть бути призначені тільки з числа країн-членів, що беруть участь у цій Угоді.

7. Сторони, які беруть участь в арбітражному розгляді, можуть спільно домовитися про призначення одного арбітра, який необов'язково повинний бути від країни-члена або призначеного оператора.

8. Якщо сторона або обидві сторони, що беруть участь в арбітражному розгляді, не призначать арбітра протягом трьох місяців з дати повідомлення про порушення арбітражного розгляду, Міжнародне бюро, якщо буде потрібно, самостійно звертається до країни, що порушила зобов'язання, з пропозицією призначити арбітра або самостійно призначає його автоматично. Міжнародне бюро не бере участі в розгляді, крім випадків, коли сторони просять його про це.

9. Сторони, які беруть участь в арбітражному розгляді, можуть приходити до взаємної угоди з врегулювання розбіжності в будь-який час до того, як буде винесено рішення арбітром або арбітрами. Повідомлення про будь-яку відмову від арбітражного розгляду має надаватися у письмовій формі Міжнародному бюро протягом 10 днів після того, як сторони прийдуть до такої угоди. У тому випадку, коли сторони домовляються про відмову від арбітражного розгляду, арбітр або арбітри втрачають свої повноваження вирішувати дану справу.

10. Арбітр чи арбітри зобов'язані вирішувати спірне питання, грунтуючись на наданих їм фактах і доказах. Вся інформація, що стосується предмета розбіжностей, повинна бути доведена до відома обох сторін, а також арбітра або арбітрів.

11. Рішення арбітра чи арбітрів приймається більшістю голосів; і доводиться до відома Міжнародного бюро, а також сторін протягом шести місяців з дати повідомлення про порушення арбітражного розгляду.

12. Арбітражний розгляд є конфіденційним, і тільки короткий опис предмета спору та винесеного у ній рішення доводиться у письмовій формі до відома Міжнародного бюро протягом десяти днів після винесення рішення сторонам.

13. Рішення арбітра чи арбітрів є остаточним і не підлягає апеляції. Воно є обов'язковим для сторін.

14. Сторони, які беруть участь в арбітражному розгляді, зобов'язуються негайно виконувати рішення арбітра чи арбітрів. У тих випадках, коли країна-член делегує призначеному оператору повноваження порушувати і дотримуватися арбітражного розгляду, країна-член несе відповідальність за виконання рішення арбітра чи арбітрів призначеним оператором.

Глава VI
Використання мов у рамках Союзу

Стаття 154
Робочі мови Міжнародного бюро

1. Робочими мовами Міжнародного бюро є французька та англійська мови.

Стаття 155
Мови, що використовуються, для документації, обговорень і службового листування

1. Документація Союзу складається французькою, англійською, арабською та іспанською мовами. Використовуються також німецька, китайська, португальська і російська мови за умови, що друкування на цих мовах обмежуватиметься основною, найбільш важливою документацією. Можуть також використовуватися й інші мови, але за умови, що країни-члени, які їх вимагають, несуть за них всі витрати.

2. Країна-член або країни-члени, які виявили бажання використовувати будь-яку іншу мову, крім офіційної мови, складають лінгвістичну групу.

3. Документація публікується Міжнародним бюро офіційною мовою і мовами заснованих лінгвістичних груп або безпосередньо, або за посередництвом регіональних бюро цих груп відповідно до домовленості з Міжнародним бюро. Опублікування на різних мовах проводиться тим же чином.

4. Документація, яку публікує безпосередньо Міжнародне бюро, розсилається в міру можливості одночасно на різних замовлених мовах.

5. Листування між країнами-членами або їх призначеними операторами і Міжнародним бюро, а також між останнім і третіми особами може вестися на будь-якій мові, яка використовується в службах перекладу Міжнародного бюро.

6. Витрати на переклад на будь-яку мову, включаючи витрати, пов'язані із застосуванням § 5, відносяться на рахунок тієї лінгвістичної групи, члени якої замовили документи на цій мові. Країни-члени, що використовують офіційну мову, вносять заздалегідь встановлений внесок за переклад неофіційних документів, сума якого по одиниці внеску дорівнює сумі, яку виплачують країни-члени, що використовують іншу робочу мову Міжнародного бюро. Всі інші витрати, які стосуються розсилки документів, несе Союз. Межа витрат, які несе Союз за друкування документів німецькою, китайською, португальською та російською мовами, встановлюється в резолюції Конгресу.

7. Витрати, які будуть віднесені на рахунок будь-якої лінгвістичної групи, розподіляються між членами цієї групи пропорційно їх внескам до витрат Союзу. Ці витрати можуть бути розподілені між членами лінгвістичної групи в будь-якому іншому співвідношенні, але за умови наявності домовленості між зацікавленими країнами-членами та повідомлення про своє рішення Міжнародному бюро через представника групи.

8. Міжнародне бюро протягом терміну, який не повинен перевищувати двох років, виконує прохання про будь-яку зміну у виборі мови країни-члена.

9. Дебати проводяться французькою, англійською, іспанською, російською та арабською мовами за допомогою системи синхронного перекладу (з використанням електронного обладнання або без нього), причому вибір системи здійснюється на розсуд організаторів зборів після консультації з Генеральним директором Міжнародного бюро і зацікавленими країнами-членами.

10. Під час проведення обговорень і на зборах, зазначених у §9, також дозволяється використання інших мов.

11. Делегації, що використовують інші мови, забезпечують синхронний переклад на одну з мов, згаданих у §9, або шляхом застосування системи, зазначеної в тому ж параграфі, при наявності можливості внесення в цю систему необхідних змін технічного порядку, або шляхом використанім окремих перекладачів.

12. Витрати, пов'язані з синхронним перекладом, розподіляються між країнами-членами, які застосовують одну і ту ж мову, пропорційно внескам до витрат Союзу. Проте витрати по установці і технічному утриманню обладнання відносяться на рахунок Союзу.

13. Країни-члени та/або їх призначені оператори можуть домовлятися щодо мови, яку вони використовуватимуть у службовому листуванні. За відсутності такої домовленості застосовується французька мова.

Глава VII
Прикінцеві положення

Стаття 156
Умови прийняття пропозицій, що відносяться до Загального регламенту

1. Для прийняття пропозицій, представлених Конгресу стосовно цього Загального регламенту, необхідно їх затвердження більшістю країн-членів, що представлені на Конгресі і мають право голосу. У момент голосування повинні бути присутніми дві третини країн-членів Союзу, що мають право голосу.

Стаття 157
Пропозиції, що відносяться до Угод з Організацією Об'єднаних Націй
(Статут, ст. 9)

1. Умови прийняття пропозицій, передбачені у статті 156, застосовуються також до пропозицій по зміні Угод, укладених між Всесвітнім поштовим союзом та Організацією Об'єднаних Націй, в тій мірі, в якій ці Угоди не передбачають умови зміни положень, які містяться у них.

Стаття 158
Зміна, набрання чинності і термін дії Загального регламенту

1. Зміни, внесені Конгресом, представлені в Додатковому протоколі, і, якщо тільки Конгрес не прийме іншого рішення, набирають чинності в той же час, що і Акти, змінені на тому ж Конгресі.

2. Цей Загальний регламент набирає чинності з 1 січня 2014 року і діє протягом невизначеного періоду часу.

На посвідчення цього повноважні представники урядів країн-членів підписали цей Загальний регламент в одному примірнику, який буде передано на зберігання Генеральному директору Міжнародного бюро. Копія передається кожній стороні Міжнародним бюро Всесвітнього поштового союзу.

Учинено в м. Доха 11 жовтня 2012 року.