КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я від 13 квітня 2007 р. N 175-р Київ

Про схвалення Концепції Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки

1. Схвалити Концепцію Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки, що додається.

Визначити МОН державним замовником Програми.

2. МОН разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади, Національною та галузевими академіями наук розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки.

Прем'єр-міністр України                            В.ЯНУКОВИЧ

Інд. 42

КОНЦЕПЦІЯ Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки

Загальна частина

Конкурентоспроможність національної економіки визначається темпами впровадження новітніх науково-технічних розробок, рівнем розвитку наукоємного виробництва, ефективністю та динамічністю інноваційних процесів. Сьогодні у забезпеченні економічного зростання більшості держав світу науково-технологічний розвиток відіграє провідну роль. Його підтримка на державному рівні здійснюється насамперед за допомогою визначення і реалізації державних пріоритетів науково-технологічного розвитку, що дає змогу концентрувати фінансові та людські ресурси для реалізації конкурентних переваг вітчизняного науково-технологічного сектору та забезпечення прогресивних технологічних структурних зрушень в економіці.

Протягом останніх 10 років практично всі розвинуті держави здійснюють прогнозування науково-технологічного розвитку. На сьогодні більше ніж у 40 державах виконуються комплексні державні програми прогнозно-аналітичних досліджень, результати яких використовуються не лише при визначенні пріоритетів під час розподілу бюджетних коштів, але і є орієнтиром для приватного сектору при формуванні власних стратегій технологічного розвитку.

Ініціатором і головним замовником прогнозування науково-технологічного розвитку в основному є держава. У провідних державах світу обсяг державної фінансової підтримки прогнозування науково-технологічного розвитку досягає 2 відсотків загального обсягу бюджетного фінансування наукової і науково-технічної діяльності.

Необхідність прогнозування науково-технологічного розвитку визначена Законами України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 51/95-ВР ) та "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності" ( 433-15 ).

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання

Стратегією економічного і соціального розвитку України до 2015 року ( 493а/2004 ), затвердженою Указом Президента України від 28 квітня 2004 р. N 493 ( 493/2004 ), визначено необхідність переходу до інноваційної моделі економічного зростання та розвитку наукоємного високотехнологічного виробництва. Разом з тим на сьогодні основу національної економіки становлять сировинні та низькотехнологічні галузі, що істотно знижує потенціал розвитку України як конкурентоспроможної держави в довгостроковій перспективі. Результати наукових досліджень і науково-технічних розробок не впливають на зростання валового внутрішнього продукту України, наукоємна складова якого не перевищує 1,3 відсотка.

З огляду на необхідність підвищення частки високотехнологічних товарів та послуг у структурі валового внутрішнього продукту та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної науки держава повинна забезпечити насамперед підтримку розвитку найперспективніших напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок, що потребує проведення системних і регулярних прогнозно-аналітичних та стратегічних маркетингових досліджень у сфері науково-технологічного розвитку на середньостроковий та довгостроковий період, визначення перспективних напрямів розвитку новітніх технологій, а також проведення на постійній основі моніторингу результативності вітчизняного сектору наукових досліджень і науково-технічних розробок.

З метою забезпечення об'єктивної оцінки результативності вітчизняного сектору наукових досліджень і науково-технічних розробок та урахування світових тенденцій науково-технологічного розвитку Україна повинна брати участь у міжнародних програмах прогнозно-аналітичних досліджень у цій сфері.

Створення цілісної системи державного прогнозування науково-технологічного розвитку повинне стати об'єктивною умовою проведення ефективної державної політики у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності і потребує скоординованих на державному рівні дій органів виконавчої влади, Національної та галузевих академій наук із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності.

Комплексне розв'язання зазначеної проблеми потребує розроблення та виконання Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки (далі - Програма).

Мета Програми

Мета Програми полягає у створенні правових, економічних і організаційних умов для прогнозування науково-технологічного розвитку та забезпечення його проведення на постійній основі.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Система прогнозування науково-технологічного розвитку може бути створена за такими варіантами:

проведення прогнозно-аналітичних та кон'юнктурних досліджень науково-технологічного розвитку окремо за кожною галуззю. Такий варіант не дасть змоги забезпечити узгодженість методології прогнозування, врахувати процеси міжгалузевого трансферу технологій та імовірні структурні зміни в економіці в цілому. Для організації проведення таких досліджень необхідно створити в кожній галузі окрему організацію, відповідальну за здійснення такого прогнозування, що потребуватиме більших фінансових витрат та не розв'яже проблему скоординованості прогнозно-аналітичних досліджень і об'єктивності їх результатів;

використання результатів прогнозно-аналітичних досліджень у сфері науково-технологічного розвитку, що проводяться іноземними державами. Такий варіант розв'язання проблеми може призвести до визначення в Україні пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, які не враховують особливості і потенціал вітчизняного сектору наукових досліджень і науково-технічних розробок.

Як оптимальний варіант пропонується створення на державному рівні єдиної системи прогнозування науково-технологічного розвитку, що передбачає:

проведення моніторингу результативності вітчизняного сектору наукових досліджень і науково-технічних розробок з урахуванням світового досвіду оцінювання результативності наукової роботи;

формування середньострокових прогнозів науково-технологічного розвитку з урахуванням результатів кон'юнктурних досліджень ринкового попиту на високотехнологічну продукцію та виробничого потенціалу вітчизняного промислового комплексу (стратегічних маркетингових досліджень у сфері науково-технологічного розвитку);

використання світового досвіду організації та проведення прогнозування науково-технологічного розвитку на довгостроковий період;

залучення до прогнозування незалежних експертів з виробничого сектору.

Шляхи розв'язання проблеми

Розв'язання проблеми передбачається здійснити шляхом:

визначення довгострокової стратегії розвитку системи прогнозування науково-технологічного розвитку з урахуванням світового досвіду;

створення нормативної, організаційної, матеріально-технічної та кадрової бази для прогнозування науково-технологічного розвитку;

формування єдиної бази даних експертів з прогнозування науково-технологічного розвитку із залученням фахівців підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

проведення на постійній основі моніторингу результативності вітчизняного сектору наукових досліджень і розробок;

проведення прогнозно-аналітичних досліджень науково-технологічного розвитку, кон'юнктурних досліджень ринкового попиту на високотехнологічну продукцію та формування відповідних прогнозів;

організації міжнародного співробітництва у сфері прогнозування науково-технологічного розвитку.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми дасть змогу:

створити умови для підвищення ефективності використання бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності;

підвищити обсяги витрат приватного сектору на наукові дослідження і науково-технічні розробки;

сприяти залученню виробничого сектору до процесу формування та реалізації державної політики у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності;

забезпечити об'єктивність визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;

оцінити результативність вітчизняного сектору наукових досліджень і науково-технічних розробок та зменшити ризик фінансування за рахунок бюджетних коштів розроблення та впровадження безперспективних технологій;

визначити конкурентоспроможні на світовому ринку напрями наукових досліджень і розробок, подальший розвиток яких забезпечить створення в Україні наукоємних та високотехнологічних виробництв.

Фінансове забезпечення Програми

Фінансування Програми передбачається за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел.