У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про затвердження Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2011 рік

З метою реалізації положень Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" ( 2411-17 ), зокрема в частині продовження конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору ( 950_008 ), з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, а також виконання рішень, прийнятих під час засідань Комісії Україна - НАТО 4 квітня 2008 року у м. Бухаресті та 3 грудня 2008 року у м. Брюсселі, п о с т а н о в л я ю:

1. Затвердити Річну національну програму співробітництва Україна - НАТО на 2011 рік (далі - Річна національна програма), що додається.

2. Кабінету Міністрів України:

розробити та затвердити у місячний строк план заходів із виконання у 2011 році Річної національної програми;

забезпечити координацію заходів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з реалізації Річної національної програми.

3. Міністерству закордонних справ України подавати щоквартально інформацію про стан реалізації плану заходів із виконання у 2011 році Річної національної програми.

4. Державному комітету телебачення і радіомовлення України та Міністерству закордонних справ України забезпечити регулярне інформування громадськості про хід і результати реалізації у 2011 році Річної національної програми.

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України                                      В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ, 13 квітня 2011 року
          N 468/2011
 

ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 468/2011

РІЧНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА співробітництва Україна - НАТО на 2011 рік

Відносини України з Організацією Північноатлантичного договору ( 950_008 ) мають вагоме значення для забезпечення регіональної та міжнародної безпеки.

Україна продовжуватиме конструктивне партнерство з Альянсом, як це передбачено Законом України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" ( 2411-17 ), з усіх питань, визначених відповідними двосторонніми документами, що становлять взаємний інтерес, з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Організацією Північноатлантичного договору та Україною ( 994_002 ), підписаній 9 липня 1997 року, і в Декларації про її доповнення ( 950_021 ) від 21 серпня 2009 року.

З метою забезпечення максимальної результативності співробітництва з Альянсом буде продовжено виконання річних національних програм співробітництва Україна - НАТО.

Виконання Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2011 рік (далі - Програма) сприятиме продовженню внутрішньодержавних реформ у безпековій, оборонній, економічній, правовій та інших сферах, що враховує досвід виконання відповідних програм у 2009 та 2010 роках. Ця Програма відповідає визначеним Президентом України завданням щодо проведення широкомасштабних внутрішніх реформ, а також програмним засадам діяльності Уряду України.

Реалізація визначених Програмою пріоритетних завдань на поточний рік забезпечуватиметься шляхом розроблення і виконання центральними органами виконавчої влади відповідних планів заходів.

Україна заінтересована у продовженні взаємовигідного співробітництва з Організацією Північноатлантичного договору ( 950_008 ) і отриманні у процесі виконання Програми консультативно-дорадчої та іншої допомоги з боку Альянсу та держав - членів Альянсу.

РОЗДІЛ I. ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ

1.1. Внутрішня політика

1.1.1. Демократичні реформи

Україна продовжуватиме реалізацію політики зі зміцнення демократії, забезпечення верховенства права, захисту прав і свобод людини, дотримання принципу здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, принципів незалежності суддів, поваги до прав національних меншин, недопущення дискримінації особи за політичними, релігійними, етнічними або іншими ознаками.

1.1.1.1. Проведення вільних і чесних виборів

Одним з основних пріоритетів України на шляху до зміцнення демократії є створення дієвої та прозорої виборчої системи.

Україна й надалі вдосконалюватиме виборчу систему з урахуванням рекомендацій Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія) та Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ.

Середньострокова ціль - комплексне та системне вдосконалення регулювання питань проведення виборів в Україні.

Пріоритетне завдання на поточний рік - розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо вдосконалення законодавства про вибори в Україні.

1.1.1.2. Зміцнення демократичних інститутів

Зміцнення демократії в Україні неможливе без удосконалення системи та структури центральних органів виконавчої влади для подолання інституціонального конфлікту інтересів під час виконання державних функцій. Для цього необхідно усунути правові суперечності, забезпечити чітке розмежування на законодавчому рівні повноважень органів державної влади та прозорість їх діяльності, визначити відповідальність цих органів, провести реформу місцевого самоврядування.

Значні зусилля спрямовуватимуться на підвищення рівня довіри суспільства до інституцій сектору безпеки і оборони України шляхом посилення демократичного цивільного контролю за функціонуванням зазначеного сектору.

Середньострокова ціль - продовжити роботу з удосконалення засад здійснення місцевого самоврядування з урахуванням стандартів, визначених Європейською хартією місцевого самоврядування ( 994_036 ).

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроекту про державну службу.

1.1.1.3. Захист прав і свобод людини

За Конституцією України ( 254к/96-ВР ) утвердження і забезпечення прав і свобод людини і громадянина є головним обов'язком держави.

Україна приєдналася до більшості найважливіших міжнародних договорів у сфері захисту прав і свобод людини, зокрема до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( 995_004 ), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ), і протоколів ( 994_535, 994_854, 994_059, 994_802, 994_804, 994_170, 994_171, 994_536, 994_537, 994_180, 994_527, 994_939 ) до неї, Конвенції про права дитини ( 995_021 ), ратифікованої Законом України від 27 лютого 1991 року N 789-XII ( 789-12 ), та факультативних протоколів ( 995_b09 ) до неї, Конвенції Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок ( 995_207 ), ратифікованої Постановою Президії Верховної Ради СРСР від 19 грудня 1980 року.

Україна забезпечує виконання своїх зобов'язань у частині реалізації рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.

Україна докладає зусиль до поліпшення умов тримання засуджених в установах виконання покарань та осіб, узятих під варту.

Середньострокові цілі:

модернізувати Державну кримінально-виконавчу службу України шляхом розроблення нових моделей установ відбування покарань та створення умов для функціонування служби пробації, що відповідатимуть європейським вимогам і стандартам та гарантуватимуть право засуджених на захист людської гідності, належні умови тримання, реалізацію інших прав і свобод;

продовжувати роботу із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню з особами, які тримаються в установах виконання покарань, із поступового наближення умов тримання осіб, узятих під варту, та осіб, які відбувають покарання, до європейських норм;

оптимізувати систему професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників виконавчої служби;

сприяти вдосконаленню альтернативних методів розв'язання спорів;

створити систему безоплатного надання правової допомоги населенню.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

створити належні умови для виправлення засуджених, здобуття ними освіти і набуття професії, їх соціальної адаптації в суспільстві, розвитку матеріально-технічної бази установ виконання покарань та слідчих ізоляторів;

сприяти внесенню змін до законодавчих актів щодо визначення розумних строків проведення слідства та судового розгляду справ осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності;

визначити на законодавчому рівні механізм реалізації права на безоплатну правову допомогу для вразливих верств населення;

розробити проект концепції реформування Державної кримінально-виконавчої служби України;

сприяти впровадженню процедури медіації.

1.1.1.4. Захист прав національних меншин

Українська держава гарантує громадянам України незалежно від їх етнічного походження, раси, релігійних переконань, мови або інших ознак рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права.

Гарантії прав і свобод національних меншин закріплені в Конституції України ( 254к/96-ВР ), Законі України "Про національні меншини в Україні" ( 2494-12 ), Декларації прав національностей України ( 1771-12 ), інших нормативно-правових актах, а також Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин ( 995_055 ), ратифікованій Законом України від 9 грудня 1997 року N 703/97-ВР ( 703/97-ВР ), Європейській хартії регіональних мов або мов меншин ( 994_014 ), ратифікованій Законом України від 15 травня 2003 року N 802-IV ( 802-15 ), які є частиною національного законодавства України. Україна виконує зобов'язання щодо захисту прав національних меншин, узятих відповідно до конвенцій і декларацій ООН, документів ОБСЄ та Ради Європи.

Держава надає підтримку громадським організаціям національних меншин під час проведення культурно-мистецьких і мовно-просвітницьких заходів.

Україна реалізовує своє суверенне право зміцнювати позиції української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, враховуючи при цьому зобов'язання за Рамковою конвенцією Ради Європи про захист національних меншин ( 995_055 ) та відповідні політичні зобов'язання в рамках ОБСЄ.

Україна забезпечує створення необхідних умов для повернення, облаштування, соціальної адаптації та інтеграції депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що є важливим напрямом національної політики та має велике значення для збереження соціально-економічної стабільності, забезпечення національної безпеки і зміцнення міжнародного авторитету України.

Середньострокова ціль - продовжити роботу з удосконалення нормативно-правової бази у сфері забезпечення захисту прав національних меншин з метою приведення її у відповідність із положеннями міжнародних договорів у цій сфері.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект концепції державної етнонаціональної політики України;

подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України для дальшого внесення на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" ( 987-12 ) (нова редакція);

ужити заходів щодо видання постанови Кабінету Міністрів України про продовження на період до 2015 року дії Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2010 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 року N 637 ( 637-2006-п ).

1.1.1.5. Свобода слова

Неухильне дотримання принципів свободи слова та відкритості діяльності органів державної влади, забезпечення безперешкодного доступу громадян до інформації, недопущення будь-яких проявів політичної цензури та перешкоджання професійній діяльності журналістів є пріоритетними напрямами інформаційної політики України, що реалізується у постійному конструктивному діалозі з громадськістю.

В Україні створено належні умови для діяльності вільних і незалежних засобів масової інформації, досягнення європейських стандартів свободи слова та інформації, утвердження відкритого, прозорого, конкурентного інформаційного простору.

Забезпечується постійне вдосконалення законодавства з питань захисту прав людини на свободу слова, вільний доступ до інформації, прозорість відносин власності стосовно засобів масової інформації та безперешкодної реалізації цих прав, а також посилення відповідальності за порушення законодавства про засоби масової інформації.

Державна політика в інформаційній сфері спрямована на запобігання виникненню таких проблем, як порушення професійних прав журналістів, втручання в редакційну політику з боку власників засобів масової інформації, адміністративний тиск працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування на журналістів.

Середньострокові цілі:

удосконалити нормативно-правову базу з питань свободи слова з метою підвищення рівня доступу громадян до інформації, забезпечення захисту гарантованих державою прав на свободу думки і слова, зокрема прав журналістів на вільне висловлювання поглядів і переконань, та широкого залучення до процесу вдосконалення українських громадських організацій;

створити систему Національного громадського телебачення і радіомовлення України;

внести до законодавства зміни щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації.

Пріоритетні завдання на поточний рік - розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти:

про внесення змін до Закону України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України" ( 485/97-ВР );

про захист професійної діяльності журналістів;

про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації.

1.1.1.6. Сприяння розвитку громадянського суспільства

Однією із засад внутрішньої політики України є утвердження громадянського суспільства як гарантії демократичного розвитку держави.

Триває реалізація Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року N 1035-р ( 1035-2007-р ).

З метою розширення можливостей участі громадськості у формуванні та реалізації органами виконавчої влади державної політики проводяться консультації з громадськістю з важливих питань державного і суспільного життя, забезпечується робота громадських рад при зазначених органах. Створено умови для проведення інститутами громадянського суспільства громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади.

Україна і надалі вживатиме заходів щодо створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства та діяльності його інститутів, підвищення відкритості і прозорості процесу прийняття державних рішень, посилення громадського контролю за діяльністю органів влади, у тому числі демократичного цивільного контролю за сектором безпеки і оборони України.

Україна заінтересована у продовженні співробітництва з Альянсом у рамках діяльності Мережі партнерства Україна - НАТО під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня (далі - Мережа партнерства Україна - НАТО).

Середньострокові цілі:

удосконалити нормативно-правову базу з питань підтримки діяльності інститутів громадянського суспільства;

продовжити залучення громадських організацій до процесу проведення внутрішньодержавних реформ;

удосконалити нормативно-правову базу з питань забезпечення відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити залучення громадських організацій до реалізації національної політики у сфері сприяння розвитку громадянського суспільства в рамках Мережі партнерства Україна - НАТО;

посилити взаємодію між експертами з питань безпеки та громадськістю для формування свідомої громадянської позиції щодо державної політики конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору ( 950_008 );

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроекту про громадські організації;

сприяти активізації взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади з громадськими радами при таких органах для спільного виконання заходів партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору ( 950_008 ).

1.1.2. Забезпечення верховенства права

1.1.2.1. Боротьба з корупцією

Запобігання та протидія корупції залишатимуться складовою державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян. Успішне виконання таких завдань створить умови для покращення інвестиційного клімату.

З метою кардинального поліпшення ситуації у сфері боротьби з корупцією в Україні, забезпечення узгодженості дій правоохоронних органів у зазначеній сфері, здійснення заходів для повернення довіри громадян до влади у 2010 році створено Національний антикорупційний комітет як консультативно-дорадчий орган при Президентові України, на який покладено проведення системного аналізу стану корупції в Україні, розроблення антикорупційних заходів.

З урахуванням вітчизняного та міжнародного досвіду Україна виконуватиме вимоги законодавчих актів з питань запобігання та протидії корупції. Пріоритетом державної антикорупційної політики залишається додержання міжнародних стандартів протидії корупції, закріплених в Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції ( 995_c16 ), ратифікованій Законом України від 18 жовтня 2006 року N 251-V ( 251-16 ), Цивільній конвенції про боротьбу з корупцією ( 994_102 ), ратифікованій Законом України від 16 березня 2005 року N 2476-IV ( 2476-15 ), та Кримінальній конвенції про боротьбу з корупцією ( 994_101 ), ратифікованій Законом України від 18 жовтня 2006 року N 252-V ( 252-16 ).

Під час планування та здійснення заходів, спрямованих на запобігання та протидію корупції, Україна враховуватиме рекомендації Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD).

З метою забезпечення професійної підготовки персоналу, який провадить діяльність щодо боротьби з корупцією у сфері безпеки і оборони України, вироблення механізму та інструментів для подолання цього негативного явища Україна бере активну участь у розвитку Ініціативи НАТО в рамках Програми "Партнерство заради миру" ( 950_001 ) щодо створення у безпекових і оборонних інституціях системи прозорості та довіри.

Середньострокові цілі:

забезпечити виконання рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD);

удосконалити нормативно-правову базу з питань запобігання та протидії корупції;

забезпечити формування негативного ставлення суспільства до корупції шляхом підвищення рівня правової свідомості населення і обізнаності громадян із зазначеним явищем через засоби масової інформації, а також шляхом ужиття відповідних заходів;

організувати ефективну взаємодію державної влади та інститутів громадянського суспільства у сфері формування та реалізації державної антикорупційної політики;

установити чіткі та прозорі правила фінансування політичних партій, створити належні умови для здійснення відповідного громадського контролю;

забезпечити здійснення заходів щодо боротьби з корупцією в рамках реалізації Стратегії національної безпеки України (нова редакція);

запровадити принципи та практику реалізації Ініціативи НАТО в рамках Програми "Партнерство заради миру" ( 950_001 ) щодо розбудови системи прозорості та довіри у безпекових і оборонних інституціях;

завершити заходи з імплементації норм Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції ( 995_c16 ) та Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією ( 994_101 ).

Пріоритетні завдання на поточний рік:

підготувати та подати на розгляд Президентові України проект Національної стратегії щодо запобігання та протидії корупції у 2011-2014 роках;

розробити та затвердити Державну програму щодо запобігання та протидії корупції на період до 2015 року;

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроектів про засади запобігання і протидії корупції в Україні, про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів;

започаткувати проведення на постійній основі інформаційно-роз'яснювальних кампаній з метою формування негативного ставлення суспільства до корупції;

розробити та запровадити навчальні заходи для підвищення рівня підготовки фахівців у галузі боротьби з корупцією в рамках Ініціативи НАТО в рамках Програми "Партнерство заради миру" ( 950_001 ) щодо розбудови системи прозорості та довіри у безпекових та оборонних інституціях;

ужити заходів щодо започаткування проектів міжнародної технічної допомоги у сфері реалізації антикорупційної політики;

забезпечити належну взаємодію з громадянським суспільством у питаннях формування, реалізації та моніторингу імплементації антикорупційної політики.

1.1.2.2. Реформування системи кримінальної юстиції

Реформування системи кримінальної юстиції є одним з основних напрямів національної внутрішньої політики, реалізація якого потребує злагоджених, чітких дій усіх причетних до цього інституцій та приведення інституцій у відповідність із міжнародними стандартами.

Реформа кримінального процесу здійснюватиметься з урахуванням головної мети - захисту прав людини на засадах їх рівності та справедливості.

Середньострокова ціль - забезпечити реформування системи кримінальної юстиції, яка передбачає вдосконалення кримінального, кримінально-процесуального законодавства та системи правоохоронних органів відповідно до міжнародних стандартів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

привести законодавство у сфері провадження адвокатської діяльності у відповідність з європейськими стандартами шляхом прийняття Закону України "Про адвокатуру" ( 2887-12 );

забезпечити розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавчого регулювання питань кримінального судочинства.

1.1.2.3. Реформа державного управління

Одним з основних інструментів виконання функцій та завдань держави є державне управління. Україна здійснює на постійній основі заходи з підвищення ефективності системи державного управління, зокрема, шляхом удосконалення системи та структури органів виконавчої влади, запровадження європейських стандартів державної служби, підвищення престижу державної служби, розмежування політичних посад та посад державних службовців, підвищення якості державних послуг, широкого запровадження елементів електронного урядування тощо.

Середньострокова ціль - сприяти впровадженню суспільно орієнтованого та прозорого механізму державного управління, забезпеченню надання громадянам високоякісних державних послуг, а також забезпеченню чесності, відповідальності і професіоналізму державних службовців шляхом реформування державної служби та створення належної правової бази у зазначеній сфері за європейськими стандартами.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроекту про державну службу;

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроекту про адміністративні послуги;

розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект Адміністративно-процедурного кодексу України.

1.1.2.4. Боротьба з відмиванням коштів

Україна і надалі проводитиме активну боротьбу з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму. З цією метою продовжуватиметься підготовка та виконання щорічних планів заходів із запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

Середньострокові цілі:

реалізація комплексу заходів, спрямованих на імплементацію Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму ( 994_948 ), ратифікованої Законом України від 17 листопада 2010 року N 2698-VI ( 2698-17 );

забезпечення виконання рекомендацій, наданих експертами Спеціального комітету експертів Ради Європи з питань взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів (MONEYVAL) за результатами III раунду оцінки України;

продовження здійснення заходів, спрямованих на виконання Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму ( 995_518 ), ратифікованої Законом України від 12 вересня 2002 року N 149-IV ( 149-15 ).

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити поглиблення співробітництва з міжнародними організаціями, зокрема брати участь у засіданнях, семінарах, конференціях та інших заходах з питань боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму, які проводяться під егідою Організації Об'єднаних Націй, Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Ради Європи, Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Егмонтської групи підрозділів фінансової розвідки;

продовжити роботу з укладення двосторонніх міжнародних договорів України про співробітництво з питань боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму.

1.2. Економічні питання

Розпочато виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 роки ( n0004100-10 ), розробленої Комітетом з економічних реформ, яка визначає основні напрями вдосконалення в усіх сферах економіки з метою створення стійкої фінансової системи, формування режиму максимального сприяння для бізнесу, модернізації інфраструктури та базових секторів економіки. Особлива увага приділяється заходам із підвищення ефективності соціального захисту, зокрема заходам із поліпшення якості і доступності освіти та медичного обслуговування.

Протягом 2010 року в Україні відбувалося поступове відновлення позитивної динаміки економічного зростання, що стало результатом як сприятливої зовнішньоекономічної кон'юнктури, так і здійснення комплексу антикризових заходів, спрямованих на підтримку фінансових ринків, розвитку виробництва та рекапіталізації банків.

Україна і надалі докладатиме зусиль для посилення сталості фінансової системи, активізації кредитування реального сектору економіки, проведення глибоких інституціональних реформ, активізації залучення інвестицій у модернізацію економіки, створення сприятливих умов для провадження виробничої діяльності. Це дасть змогу закріпити позитивну тенденцію до зростання національної економіки та підвищити рівень її адаптованості до нових загроз.

1.2.1. Досягнення макроекономічної стабільності

У 2011 році прогнозується дальший розвиток позитивних тенденцій 2010 року з урахуванням впливу ряду чинників, у першу чергу реформаторської політики Президента України та Уряду, що сприятиме залученню інвестицій в Україну.

Очікується, що темпи зростання реального валового внутрішнього продукту у 2011 році становитимуть 104,5 відсотка, індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) - 108,9 відсотка.

В Україні продовжуватиметься проведення реформ, спрямованих на побудову сучасної, сталої, відкритої та конкурентоспроможної економіки, формування ефективної системи державного управління, що сприятиме підвищенню добробуту громадян.

Середньострокові цілі:

забезпечити темпи зростання реального валового внутрішнього продукту на рівні 106-107 відсотків у середньому за рік;

досягти до 2014 року рівня інфляції у 5-6 відсотків;

оптимізувати податкову систему шляхом зниження податкового навантаження, розширення бази оподаткування, скасування малоефективних податків і зборів;

поліпшити підприємницький клімат, забезпечити проведення активної інвестиційної політики та модернізації інфраструктури, а також реформування ключових секторів економіки;

скоротити дефіцит бюджету сектору державного управління до рівня 2 відсотків у 2013-2014 роках;

забезпечити максимальну прозорість приватизаційних процесів, створити прозорий ринок землі.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

утримати інфляцію на рівні не більш як 10 відсотків;

забезпечити стабільність грошової одиниці України;

забезпечити розвиток державно-приватного партнерства з метою підвищення конкурентоспроможності економіки та стимулювання інвестиційної діяльності.

1.2.2. Оптимізація ролі держави та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності

Здійснюватимуться заходи з удосконалення державного регулювання господарської діяльності, розв'язання проблем підприємництва, спрощення процедури реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності та видачі їм документів дозвільного характеру, пошуку нових форм фінансової та матеріально-технічної підтримки, навчання та підвищення кваліфікації населення з орієнтацією його на провадження підприємницької діяльності.

Середньострокові цілі:

удосконалити національну політику щодо малого та середнього підприємництва з урахуванням європейської політики у цій сфері;

удосконалити законодавчу базу для сприяння розвитку малого і середнього підприємництва;

підвищити рівень доступності кредитів для суб'єктів малого та середнього підприємництва;

підвищити конкурентоспроможність малих і середніх підприємств шляхом розвитку інноваційної інфраструктури та впровадження інновацій у секторі малого та середнього підприємництва;

удосконалити нормативно-правову базу у сфері захисту прав споживачів;

посилити гарантії прав власності, мінімізувати державне втручання у діяльність суб'єктів господарювання, зменшити інвестиційні ризики.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити упорядкування та спрощення процедури отримання документів дозвільного характеру;

забезпечити впровадження в Україні принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи;

залучити ресурси міжнародної технічної допомоги з метою сприяння створенню та розвитку інноваційно орієнтованої бізнес-інфраструктури (інноваційні структури, бізнес-інкубатори, фонди кредитних порук (гарантій), технологічні, наукові та промислові парки, інноваційні кластери);

забезпечувати на належному рівні захист прав споживачів.

1.2.3. Енергетична безпека

Україна продовжуватиме здійснення заходів щодо диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоресурсів, диверсифікації технологій енергозабезпечення, забезпечення безпеки та надійності функціонування атомної енергетики, реформування енергетичного сектору, підвищення енергоефективності та енергозбереження, збільшення обсягу використання альтернативних джерел енергії.

Відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2030 року ( 145а-2006-р ), схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року N 145-р ( 145-2006-р ), а також у рамках співробітництва з європейськими інституціями в енергетичній сфері здійснюватиметься дальша інтеграція Об'єднаної енергетичної системи України в об'єднання європейських енергосистем ENTSO-E (континентальна Європа).

Україна забезпечуватиме виконання зобов'язань, які випливають з її членства в Енергетичному Співтоваристві.

Україна продовжуватиме реалізацію положень Спільної заяви, прийнятої на Спільній ЄС - Україна міжнародній конференції щодо модернізації газотранзитної системи України 23 березня 2009 року.

Середньострокові цілі:

забезпечити дальше реформування і розвиток газо- та нафтотранспортної системи України відповідно до зобов'язань, узятих у контексті євроінтеграційних процесів;

продовжити створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток енергетичної галузі України;

продовжити здійснювати заходи щодо інтеграції Об'єднаної енергетичної системи України в об'єднання європейських енергосистем ENTSO-E (континентальна Європа);

здійснити заходи з дальшої реалізації проекту розвитку Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору для транспортування каспійської нафти на європейський ринок територією України;

забезпечити диверсифікацію джерел, постачальників, маршрутів та способів постачання енергетичних ресурсів, що імпортуються в Україну.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з інтеграції Об'єднаної енергетичної системи України в об'єднання європейських енергосистем ENTSO-E (континентальна Європа);

опрацювати питання щодо гармонізації національного законодавства у сфері енергетики з відповідними директивами ЄС у контексті набуття Україною членства в Енергетичному Співтоваристві;

вивчити досвід держав - членів НАТО щодо забезпечення енергетичної безпеки, зокрема, шляхом продовження співробітництва у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань економічної безпеки;

розробити з урахуванням положень законодавства ЄС проект програми реформування і розвитку паливно-енергетичного комплексу України;

у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань економічної безпеки з метою розроблення ефективних заходів адекватного реагування опрацювати наявні дані про існуючі та перспективні загрози для безпечного функціонування об'єктів атомної енергетики, магістральних нафтопроводів та ліній електропередач, у тому числі внаслідок протиправного втручання в їх роботу.

1.3. Зовнішня політика

Україна з урахуванням своїх національних інтересів проводить збалансовану зовнішню політику, що грунтується на принципах міжнародного права, зокрема принципах рівноправності та взаємовигідного співробітництва.

Україна продовжуватиме розвивати політичний діалог та практичне співробітництво з Альянсом в усіх сферах, які становлять взаємний інтерес, для активізації внутрішньодержавних демократичних перетворень, сприяння реалізації політики європейської інтеграції, а також зміцнення своїх позицій на міжнародній арені.

1.3.1. Конструктивне партнерство з Організацією Північноатлантичного договору ( 950_008 ) у сфері підтримання безпеки євроатлантичного простору. Участь і підтримка миротворчих операцій і місій під егідою Альянсу.

Україна продовжуватиме робити свій внесок у справу підтримання миру і стабільності на євроатлантичному просторі та поза його межами, братиме активну участь в операціях та місіях під егідою Альянсу в Ісламській Республіці Афганістан, Косово, Республіці Ірак.

Триватиме військово-морське співробітництво України та Альянсу в рамках антитерористичної операції НАТО в Середземному морі "Активні зусилля". Здійснюватимуться дальші кроки для практичної реалізації зобов'язань України щодо участі Збройних Сил України в Силах реагування НАТО.

Україна й надалі надаватиме підтримку миротворчим та гуманітарним місіям і операціям Альянсу, вивчатиме можливість здійснення внеску в антипіратські операції.

Середньострокові цілі:

проводити засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони держав - членів Альянсу та глав дипломатичних представництв держав - членів Альянсу;

розробити механізм проведення консультацій у форматі Комісії Україна - НАТО в разі виникнення прямої загрози суверенітету, незалежності, територіальній цілісності та непорушності кордонів України;

продовжувати участь українського миротворчого контингенту та миротворчого персоналу у миротворчих місіях і операціях Альянсу;

забезпечити участь підрозділів Збройних Сил України у багатонаціональних навчаннях, що проводяться в рамках Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО;

здійснювати підготовку підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України для участі в операціях Альянсу у сфері боротьби з тероризмом;

вивчити можливість взаємодії України з НАТО у питаннях протиракетної оборони.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розвивати діалог України з Альянсом шляхом проведення засідань Комісії Україна - НАТО;

проводити експертні консультації Україна - НАТО на високому рівні та консультації спільних робочих груп з питань воєнної реформи, економічної безпеки, планування дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації цивільного характеру, науки і захисту довкілля та з питань оборонно-технічного співробітництва в рамках Комісії Україна - НАТО;

проводити спільні засідання і консультації з Комітетом НАТО з питань політики та партнерства щодо актуальних питань зовнішньої політики України і співробітництва між Україною та Альянсом;

залучати авіаційні транспортні засоби до перевезення вантажів та особового складу збройних сил держав - членів і держав - партнерів Альянсу, які беруть участь у миротворчих місіях і операціях Організації Північноатлантичного договору ( 950_008 );

забезпечувати діяльність українського миротворчого контингенту в рамках участі у міжнародній миротворчій операції НАТО в Косово (КФОР);

забезпечити участь миротворчого персоналу України в операції Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) в Ісламській Республіці Афганістан;

надавати повітряний коридор для здійснення перельотів літаків військово-транспортної авіації збройних сил держав - членів Альянсу через територію України в рамках участі в операції МССБ в Ісламській Республіці Афганістан;

забезпечити активну участь представників України у засіданнях Північноатлантичної ради НАТО (на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони, постійних представників у форматі держав - контрибуторів МССБ, КФОР), Військового комітету НАТО (на рівні начальників генеральних штабів та військових представників у форматі держав - контрибуторів МССБ, КФОР), а також Комітету НАТО з питань політики операцій;

забезпечити участь кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України у військово-морських операціях у Середземному морі в рамках операції Організації Північноатлантичного договору ( 950_008 ) "Активні зусилля", а також діяльність первинного національного Контактного пункту операції Організації Північноатлантичного договору ( 950_008 ) "Активні зусилля" та обмін інформацією про судна, що викликають підозру;

продовжити забезпечення участі миротворчого персоналу України у складі Тренувальної місії НАТО в Республіці Ірак;

продовжити планову підготовку підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України для участі в операціях Альянсу з метою досягнення цілей партнерства шляхом участі у процесі планування та оцінки сил в рамках Програми НАТО "Партнерство заради миру" ( 950_001 ).

1.3.1.1. Забезпечення національного представництва в органах Альянсу

Місія України при НАТО на постійній основі забезпечує взаємозв'язок нашої держави з Альянсом.

Україна представлена у військових штабах Альянсу двома військовослужбовцями Збройних Сил України, відрядженими до Управління військового співробітництва стратегічних командувань НАТО.

Збройні Сили України представлені п'ятьма офіцерами на посадах штабних елементів військових штабів Альянсу: один - у Міжнародному військовому штабі НАТО (м. Брюссель, Королівство Бельгія), два - у Стратегічному командуванні НАТО з операцій (м. Монс, Королівство Бельгія), один - у Стратегічному командуванні НАТО з трансформації (м. Норфолк, Сполучені Штати Америки), один - у штабі Об'єднаного командування збройних сил НАТО (м. Брюнссум, Королівство Нідерланди).

Середньострокові цілі:

продовжити за консультативною допомогою представників Альянсу оптимізацію структури представництва Міністерства оборони України та Збройних Сил України в робочих органах Альянсу;

здійснювати підготовку фахівців для заміщення посад, у тому числі керівних, у складі Місії України при НАТО, штабних елементів військових штабів Альянсу;

продовжити практику стажування представників Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в органах Альянсу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити вивчення на належному рівні іноземних мов та професійну підготовку фахівців для заміщення посад у представництвах України в робочих органах та інституціях Альянсу;

провести серед офіцерів Збройних Сил України конкурс на заміщення вакантних посад штабних елементів військових штабів Альянсу, а також планові ротації та формування резерву;

забезпечити направлення офіцерів зв'язку Військово-Морських Сил Збройних Сил України до штабу морського компонента Об'єднаного командування збройних сил НАТО (м. Неаполь, Італійська Республіка) на період участі кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України у військово-морських операціях у Середземному морі в рамках операції "Активні зусилля";

забезпечити належну взаємодію командування Збройних Сил України з командуванням НАТО під час залучення до ротацій Сил реагування НАТО.

1.3.2. Інтеграція в Європейський Союз

У контексті реалізації стратегічного курсу України на набуття членства в ЄС буде продовжено переговори щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що включатиме створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

Розвиватиметься співробітництво з ЄС в сфері зовнішньої політики та політики безпеки, у торговельно-економічній сфері, у сфері юстиції, а також щодо інтеграції енергетичного сектору України в загальноєвропейський.

Середньострокові цілі:

забезпечити виконання Порядку денного асоціації Україна - ЄС;

сприяти розвитку двостороннього і багатостороннього співробітництва в рамках ініціативи ЄС "Східне партнерство" з метою включення до неї проектів;

розвивати співробітництво у рамках Меморандуму між Україною та Європейським Союзом про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі від 1 грудня 2005 року ( 994_694 );

забезпечити поступальний діалог між Україною та ЄС з метою запровадження Європейським Союзом у середньостроковій перспективі безвізового режиму для громадян України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

вжити в установленому порядку заходів з укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що включатиме створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі;

продовжити виконання Порядку денного асоціації Україна - ЄС;

продовжити виконання Програми всеохоплюючої інституційної розбудови в рамках ініціативи ЄС "Східне партнерство";

забезпечити виконання плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України;

забезпечити виконання на належному рівні Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб ( 994_851 ), ратифікованої Законом України від 15 січня 2008 року N 116-VI ( 116-17 ), продовжити підготовку до укладення імплементаційних протоколів з державами - членами ЄС для реалізації положень названої Угоди ( 994_851 );

забезпечити виконання на належному рівні Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз ( 994_850 ), ратифікованої Законом України від 15 січня 2008 року N 117-VI ( 117-17 ), продовжити участь України у роботі Спільного візового комітету Україна - ЄС з метою проведення моніторингу виконання Угоди ( 994_850 ) та опрацювати питання внесення до неї змін (щодо розширення переліку категорій громадян України, які підпадають під візове спрощення, та поетапного скасування візових зборів для всіх категорій громадян України);

продовжити співробітництво з Місією Європейської Комісії з надання допомоги у питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (EUBAM);

продовжити співробітництво з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики, зокрема, в рамках Європейської політики безпеки і оборони;

забезпечити здійснення заходів, передбачених Робочим планом співробітництва Збройних Сил України і Секретаріату Ради ЄС (у рамках Європейської політики безпеки і оборони);

опрацювати питання щодо можливості розширення формату воєнно-політичного діалогу між Україною та ЄС (зокрема, щодо участі Міністра оборони України у неформальних засіданнях на рівні міністрів оборони держав - членів ЄС);

продовжити виконання Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року N 974 ( 974-2008-п );

залучати авіаційні транспортні засоби до перевезення вантажів та особового складу збройних сил держав - членів ЄС, які беруть участь у миротворчих місіях і операціях ЄС;

забезпечити належну підготовку визначених підрозділів Збройних Сил України для участі у багатонаціональних бойових тактичних групах ЄС;

опрацювати питання щодо розширення участі України у морській операції ЄС "EU NAVFOR ATALANTA";

1.3.3. Розвиток добросусідських відносин із сусідніми державами

Україна прагне розбудовувати та зміцнювати добросусідські відносини із сусідніми державами на засадах всебічного розвитку, загальновизнаних демократичних принципів і взаємності. Україна приділятиме особливу увагу питанню договірно-правового оформлення державного кордону.

Продовження конструктивного діалогу з Республікою Білорусь розглядається як ефективний механізм розвитку українсько-білоруських відносин та реалізації пріоритетних напрямів двостороннього співробітництва України і Республіки Білорусь.

У рамках політичного діалогу з Республікою Молдова на міждержавному та міжвідомчому рівні проводиться робота з вирішення низки питань економічного і прикордонного характеру. Україна вживає заходів для забезпечення захисту прав і задоволення потреб численної української громади в Республіці Молдова.

Активно розвиваються відносини з Республікою Польща, зокрема, в політичній, економічній та гуманітарній сферах. Важливий фактор двосторонніх відносин - рівень інвестиційного співробітництва. Плідною є взаємодія щодо підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, відновлення спільного прикордонно-митного контролю, а також забезпечення енергетичної безпеки.

У рамках співробітництва з Російською Федерацією в 2010 році кардинальним чином змінилася загальна атмосфера ведення міждержавного діалогу та була продемонстрована готовність сторін до активізації співробітництва у різних сферах і вирішення на засадах прагматизму і взаємної вигоди низки проблемних питань, які протягом тривалого часу були на порядку денному двосторонніх відносин. Ідеться передусім про вирішення питання демаркації українсько-російського державного кордону та розмежування акваторій Азовського і Чорного морів та Керченської протоки. Сторонам вдалося забезпечити баланс інтересів у визначенні строків перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України та дію на тривалий період знижки для нашої держави цін на постачання природного газу.

Здійснюються заходи, спрямовані на відновлення динаміки зростання у взаємній торгівлі, реалізації спільних масштабних проектів, активізації роботи над двосторонніми угодами. Сторони погодилися з необхідністю проведення модернізації всього комплексу торговельно-економічних зв'язків, зосередження уваги на реалізації проектів у ключових напрямах співробітництва - паливно-енергетичному комплексі, авіабудуванні і ракетно-космічній сфері, суднобудуванні, транспортному та енергетичному машинобудуванні, атомній енергетиці, сфері високих технологій, сільськогосподарському комплексі, транскордонному співробітництві.

У відносинах з Румунією основна увага зосереджена на виробленні взаємоприйнятних рішень щодо розв'язання проблемних питань українсько-румунських відносин, розвитку співробітництва у сфері інтеграції України в європейські структури.

Позитивна динаміка спостерігається у відносинах України і Словацької Республіки, яка активно підтримує євроінтеграційний курс нашої держави.

Двосторонні відносини України і Угорської Республіки характеризуються відсутністю проблемних питань на політичному рівні, активним співробітництвом та практичною підтримкою Угорською Республікою євроінтеграційних прагнень України, проведенням інтенсивного міжвідомчого і регіонального діалогу.

Середньострокові цілі:

уживати заходів щодо продовження конструктивного співробітництва із сусідніми державами у сферах, що становлять взаємний інтерес;

завершити договірно-правове оформлення та проведення демаркації державного кордону;

забезпечити участь представників Збройних Сил України у заходах довіри та безпеки із сусідніми державами (Словацька Республіка, Республіка Польща, Угорська Республіка, Республіка Білорусь), що розроблені на підставі Віденського документа про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 1999 року.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з демаркації державного кордону та делімітації акваторій Азовського і Чорного морів та Керченської протоки;

прискорити розроблення нової довгострокової комплексної програми розвитку економічного співробітництва між Україною і Російською Федерацією;

активізувати проведення переговорного процесу з вирішення актуальних питань, пов'язаних із перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, на основі конструктивного діалогу та пошуку узгоджених рішень;

активізувати та поглибити галузеве співробітництво з Республікою Білорусь, у тому числі в рамках ініціативи ЄС "Східне партнерство";

розпочати реалізацію Концепції інтегрованого управління кордонами ( 2031-2010-р );

проводити заходи контролю за військовою діяльністю у прикордонних районах зі Словацькою Республікою, Республікою Польща, Угорською Республікою, Республікою Білорусь на виконання двосторонніх угод та Віденського документа про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 1999 року.

1.3.4. Внесок у забезпечення регіональної безпеки. Участь у регіональних ініціативах

Україна продовжуватиме брати участь у регіональних ініціативах з метою забезпечення стабільності та безпеки регіону.

Триватиме активне співробітництво в рамках Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ, зокрема, шляхом розвитку співробітництва Організації з провідними міжнародними, у тому числі регіональними, організаціями у сферах, що становлять взаємний інтерес.

Україна продовжуватиме співробітництво з державами - членами Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (далі - ОЧЕС) у рамках її головних органів та органів, пов'язаних з ОЧЕС: Ради міністрів закордонних справ, Парламентської асамблеї, Чорноморського банку торгівлі та розвитку, Ділової ради і Міжнародного центру чорноморських досліджень.

Україна активно підтримуватиме ініціативи та дальший розвиток співробітництва у Чорноморському регіоні.

Розпочато процес активізації участі України у Співдружності Незалежних Держав (СНД), насамперед співпраці в сфері економіки, яка є для нашої держави пріоритетною. У зв'язку з цим здійснюється комплекс заходів щодо інтенсифікації взаємодії з державами - учасницями СНД у багатосторонньому форматі. Підходи України до розвитку відносин із СНД зумовлені прагматичними розрахунками та пов'язані як з економічною ситуацією в нашій державі, так і з необхідністю врахування нових реалій, які виникли на пострадянському просторі у зв'язку з фінансово-економічною кризою.

Середньострокові цілі:

продовжити активне співробітництво в Чорноморському регіоні шляхом участі у регіональних ініціативах та перспективних міжнародних проектах;

забезпечити реалізацію Листа про наміри щодо створення спільної українсько-польсько-литовської бригади "УкрПолЛитБриг";

продовжити активне співробітництво у рамках ініціатив Регіонального центру сприяння контролю над озброєнням (RACVIAC).

Пріоритетні завдання на поточний рік:

опрацювати питання щодо напрямів розвитку співробітництва України у рамках СНД та з державами - учасницями СНД;

брати участь у заходах, що проводяться в рамках діяльності Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ, щодо боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та розповсюдженням наркотиків, протидії незаконній торгівлі зброєю, торгівлі людьми та нелегальній міграції;

продовжити забезпечення активної участі України в діяльності Організації Чорноморського Економічного Співробітництва та органів, що провадять діяльність у рамках Організації Чорноморського Економічного Співробітництва;

продовжити участь у діяльності Чорноморської Групи Військово-Морського Співробітництва (BLACKSEAFOR);

продовжити роботу з опрацювання нормативно-правової бази щодо створення спільної українсько-польсько-литовської бригади "УкрПолЛитБриг" і підписання відповідного Меморандуму про взаєморозуміння та Технічної угоди;

брати участь у заходах, що проводяться в рамках діяльності Регіонального центру сприяння контролю над озброєнням (RACVIAC), з підтримання діалогу з питань контролю над озброєнням, зі зміцнення довіри та безпеки, реформування збройних сил, здійснення демократичного контролю над державною воєнною організацією, безпеки кордонів;

продовжити впровадження положень Документа про заходи зміцнення довіри та безпеки у військово-морській галузі на Чорному морі, прийнятого 25 квітня 2002 року Республікою Болгарія, Грузією, Румунією, Російською Федерацією, Турецькою Республікою і Україною;

продовжити роботу з узгодження з іноземними партнерами питання про започаткування зустрічей міністрів оборони держав Чорноморського регіону;

поглибити співробітництво берегових/прикордонних охоронних відомств у рамках Форуму чорноморського прикордонного співробітництва.

1.3.5. Внесок у забезпечення розв'язання конфліктів мирним шляхом

Позиція України щодо врегулювання "заморожених" конфліктів на пострадянському просторі базується на таких принципах:

збереження суверенітету і територіальної цілісності держав;

розв'язання проблем виключно мирними способами, зокрема шляхом переговорів;

повага до прав людини і забезпечення прав національних меншин;

неприпустимість використання "косовського питання" як прецеденту.

Середньострокова ціль - уживати заходів щодо мирного врегулювання "заморожених" конфліктів у рамках міжнародних дипломатичних зусиль.

Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити переговори щодо розв'язання придністровської проблеми у переговорному форматі "5+2", зокрема, на основі положень українського плану мирного врегулювання.

1.3.6. Співробітництво з міжнародними організаціями

Україна надає винятково важливого значення зміцненню Організації Об'єднаних Націй як ефективного інструмента для розв'язання глобальних проблем міжнародного співтовариства, виходячи з необхідності належної реалізації Декларації тисячоліття Організації Об'єднаних Націй ( 995_621 ) та Підсумкового документа Всесвітнього саміту 2005 року ( 995_e56 ), докладає зусиль для реформування ООН, підвищення ефективності її діяльності, реформи Ради Безпеки ООН, а також посилення ролі Генеральної асамблеї ООН.

Україна як активний учасник Організації з безпеки і співробітництва в Європі заінтересована у використанні можливостей ОБСЄ для підвищення рівня національної безпеки, забезпечення територіальної цілісності, недоторканності державних кордонів, запобігання на ранній стадії конфліктам і кризовим ситуаціям і врегулювання "заморожених" конфліктів, зміцнення демократії на європейському просторі, а також підтримання сталого економічного розвитку.

У контексті розвитку співробітництва з Радою Європи зусилля будуть спрямовані на вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав людини та утвердження верховенства права. Буде продовжена робота щодо забезпечення свободи засобів масової інформації, розвитку толерантного суспільства, що базується на демократичних стандартах, забезпечення реалізації прав національних меншин, рівності жінок та чоловіків, захисту дітей.

Середньострокові цілі:

продовжити активну участь у діяльності ООН, ОБСЄ та Ради Європи;

продовжити роботу з розширення сфери залучення українських миротворців до операцій та місій з підтримання миру під егідою ООН;

завершити виконання зобов'язань України, які випливають з її членства в Раді Європи;

продовжити роботу з підготовки та здійснення головування України в ОБСЄ у 2013 році;

продовжити роботу в рамках ОБСЄ з підвищення ефективності діяльності Організації в усіх вимірах - військово-політичному, економічному, довкільному та гуманітарному, зокрема в контексті реалізації спільних проектів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити моніторинг виконання плану дій ООН щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції на період до 2016 року;

продовжити здійснення заходів, передбачених Програмою розвитку ООН і Програмою ООН з навколишнього середовища;

продовжити виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ - Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива) ( 994_922 ), ратифікованого Законом України від 15 квітня 2009 року N 1264-VI ( 1264-17 );

ужити заходів щодо виконання зобов'язань України, які випливають з її членства в Раді Європи, зокрема стосовно вдосконалення виборчого законодавства, приведення функцій прокуратури у відповідність з європейськими стандартами, завершення реформування судової системи, а також щодо боротьби з корупцією, реформування засобів масової інформації;

забезпечити належну підготовку та здійснення головування України в Комітеті Міністрів Ради Європи (травень - листопад 2011 року);

продовжити імплементацію плану дій Ради Європи для України на 2008-2011 роки та вжити заходів для розроблення нового плану дій Ради Європи для України на 2011-2014 роки;

забезпечити участь у роботі Комітету ООН з використання космічного простору в мирних цілях і його Науково-технічного та Юридичного підкомітетів.

1.3.7. Контроль над озброєнням, нерозповсюдження зброї масового знищення. Державний експортний контроль

Україна докладатиме необхідних зусиль для розширення та зміцнення міжнародного співробітництва з метою забезпечення захисту державних інтересів у сфері роззброєння та нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки.

Україна дотримуватиметься своїх зобов'язань за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї ( 995_098 ), до якого вона приєдналася згідно із Законом України від 16 листопада 1994 року N 248/94-ВР ( 248/94-ВР ), Договором про всеосяжну заборону ядерних випробувань ( 995_372 ), ратифікованим Законом України від 16 листопада 2000 року N 2107-III ( 2107-14 ), Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення ( 995_182 ), ратифікованою Законом України від 16 жовтня 1998 року N 187-XIV ( 187-14 ). Буде продовжено участь у реалізації ініціативи "Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення".

Триватиме реалізація політики у сфері експортного контролю, спрямованої на забезпечення національної безпеки та виконання міжнародних зобов'язань України як члена міжнародних організацій та держави - учасниці багатосторонніх міжнародних договорів з питань експортного контролю, нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки, а також контролю за міжнародними передачами звичайних видів озброєнь.

У рамках виконання міжнародних зобов'язань України здійснюється щорічний обмін інформацією з питань контролю над озброєнням між Україною та державами - членами Альянсу, а також ООН і ОБСЄ. З метою забезпечення відповідності дозвільних процедур експортного контролю вимогам міжнародних режимів експортного контролю проводиться вдосконалення законодавства, здійснюються заходи щодо гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС із зазначених питань, зокрема заходи щодо впровадження Єдиного контрольного списку товарів подвійного використання в Україні.

Україна продовжуватиме співробітництво з Альянсом у сфері контролю над озброєнням у рамках Верифікаційного координаційного комітету НАТО.

Середньострокові цілі:

виконувати міжнародні зобов'язання у сфері контролю над озброєнням та обміну інформацією з учасниками Вассенаарської домовленості ( 998_177 ), Режиму контролю за ракетними технологіями, Групи ядерних постачальників, Австралійської групи;

продовжити обговорення в рамках відповідних міжнародних режимів експортного контролю перспектив і шляхів забезпечення відповідності національних дозвільних процедур міжнародним стандартам;

проводити консультації з державами - членами НАТО з питань контролю над озброєнням, експортного контролю та нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки;

забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - членами Альянсу згідно з міжнародними договорами з питань контролю над озброєнням;

продовжити вдосконалення механізму взаємодії з верифікаційними органами держав - членів Альянсу та Верифікаційним комітетом НАТО щодо здійснення щорічних двосторонніх контрольних заходів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - учасницями міжнародних договорів і угод у сфері контролю над озброєннями (Вассенаарська домовленість ( 998_177 ), Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група), здійснення заходів щодо підвищення рівня довіри і безпеки, імплементацію інших зобов'язань, передбачених зазначеними документами;

продовжити співробітництво з Оборонною групою високого рівня НАТО з питань розповсюдження зброї масового знищення;

забезпечити супроводження іноземних інспекційних груп на території України та здійснення контрольних заходів на території держав-учасниць згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі ( 994_314 ), Віденським документом про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 1999 року, двосторонніми міжнародними договорами України, Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення ( 995_182 ), а також проведення спостережних польотів, сертифікації літаків спостереження згідно з Договором з відкритого неба ( 994_316 );

узяти участь у переговорах у рамках Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи, утвореної згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі ( 994_314 ), та Консультативної комісії з відкритого неба, утвореної згідно з Договором з відкритого неба ( 994_316 ). Забезпечити взаємодію у рамках діяльності зазначених переговорних органів з державами - членами НАТО з метою належного представлення позиції України у ході переговорного процесу;

вивчити досвід держав - членів Альянсу з питань експортного контролю для його врахування під час визначення шляхів забезпечення відповідності національних дозвільних процедур міжнародним стандартам;

удосконалити нормативно-правову базу у сфері державного експортного контролю;

брати участь у засіданнях міжнародних робочих органів експортного контролю;

проводити на щорічній основі консультації та робочі зустрічі з Верифікаційним координаційним комітетом НАТО з питань обміну та перевірки інформації за Договором про звичайні збройні сили в Європі ( 994_314 ), а також сприяти внесенню до електронної бази НАТО "VERITY" відповідної інформації;

забезпечити участь у щорічних семінарах у рамках Верифікаційного координаційного комітету НАТО з питань контролю над озброєнням, а також у засіданнях Оборонної групи НАТО високого рівня з питань розповсюдження зброї масового знищення;

перевести у практичну площину співробітництво з Європейським Союзом у сфері підвищення рівня біологічної безпеки та захисту лабораторій, в яких зберігаються особливо небезпечні біологічні матеріали (проект модернізації Української протичумної станції, м. Сімферополь);

забезпечити належне виконання Угоди між Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством оборони Сполучених Штатів Америки стосовно співробітництва у галузі запобігання розповсюдженню технологій, патогенів та знань, які можуть бути використані в ході розробки біологічної зброї ( 840_138 ), підписаної 29 серпня 2005 року, для модернізації та зміцнення матеріально-технічної бази відповідних установ України;

ужити заходів щодо забезпечення координації дій офіційних представників України в рамках участі у міжнародних заходах з питань нерозповсюдження ядерних технологій і матеріалів та боротьби з ядерним тероризмом.

1.3.8. Боротьба з тероризмом

Україна як держава - учасниця відповідних міжнародних договорів підтримує дії світової спільноти у боротьбі з тероризмом і виконує взяті на себе зобов'язання.

Україна і надалі приділятиме значну увагу міжнародному співробітництву у зазначеній сфері шляхом здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки та запобігання терористичним актам на своїй території, участі у реалізації Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного тероризму, а також дотримуватиметься положень Глобальної контртерористичної стратегії ООН.

Буде продовжено здійснення заходів у рамках плану дій партнерства проти тероризму, інших заходів під егідою Альянсу на двосторонньому та багатосторонньому рівнях.

Триває розбудова Міжнародного центру спеціальної підготовки Служби безпеки України (МЦСП).

Середньострокові цілі:

продовжити діяльність із виявлення і припинення використання терористичними організаціями каналів незаконної міграції та контрабанди для фінансування постачання зброї, вибухівки та відповідного обладнання, а також каналів переправлення бойовиків;

продовжити співробітництво з Міжнародною організацією кримінальної поліції (Інтерпол) у сфері розшуку, затримання та видачі правопорушників;

продовжити активне співробітництво з Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) та Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль);

забезпечити участь у заходах, передбачених планом дій стосовно виконання зобов'язань та здійснення заходів у рамках участі України в Глобальній ініціативі щодо боротьби з актами ядерного тероризму;

забезпечити співробітництво з Альянсом та його державами-членами з питань боротьби з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, піратством, нелегальною міграцією, торгівлею людьми та наркоторгівлею, розповсюдженням зброї масового знищення та засобів її доставки, а також продовжити роботу з узагальнення і практичного використання відповідного досвіду;

забезпечити вдосконалення законодавства у сфері боротьби з тероризмом щодо участі України в антитерористичних операціях, які проводяться під егідою міжнародних організацій;

забезпечити практичне залучення підрозділів спеціального призначення України до здійснення заходів державами - членами Альянсу у сфері боротьби з тероризмом;

продовжити розбудову інфраструктури МЦСП, спрямовану на вдосконалення його можливостей та використання їх для здійснення на його базі професійної підготовки персоналу служб безпеки іноземних держав.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити проведення моніторингу фінансових операцій з метою виявлення фактів фінансування тероризму та надсилання узагальнених матеріалів правоохоронним органам згідно з компетенцією;

забезпечити взаємодію з Альянсом щодо обміну інформацією про міжнародні наркоугруповання, екстремістські та терористичні організації, а також запобігання незаконному транзиту наркотичних засобів територією України, розповсюдженню зброї масового знищення та засобів її доставки;

провести спільні засідання та консультації з Комітетом НАТО з питань цивільної розвідки та безпеки щодо боротьби з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, піратством, нелегальною міграцією, торгівлею людьми та наркоторгівлею, розповсюдженням зброї масового знищення і засобів її доставки;

провести консультації з відповідними органами НАТО та його державами-членами щодо участі представників України у заходах Альянсу з урегулювання кризових ситуацій;

продовжити здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня боєздатності підрозділів Служби безпеки України та досягнення їх взаємосумісності з підрозділами спеціального призначення держав - членів Альянсу;

залучити експертів із держав - членів Альянсу як спостерігачів до проведення в Україні антитерористичних навчань і тренувань;

провести консультації з відповідними структурами Альянсу та його державами-членами щодо сприяння Україні у здійсненні заходів антитерористичного забезпечення під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

провести навчальні заняття за участю антитерористичних підрозділів держав - членів Альянсу;

завершити проведення наукового дослідження з питань запобігання тероризму та забезпечити участь українських фахівців у відповідних міжнародних науково-практичних заходах.

1.4. Інформування громадськості

Розвиток інформаційного простору та забезпечення доступності інформації про відносини конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору ( 950_008 ), роль Альянсу у підтриманні безпеки і стабільності в Європі та світі і вплив таких процесів на стан національної безпеки України є одним із важливих напрямів державної політики у сфері інформування громадськості.

Особливої актуальності набуває системне впровадження елементів громадської дипломатії, проведення публічних заходів (круглі столи, семінари, дискусії, конференції тощо) із залученням широкої аудиторії.

Проведення зазначеної роботи насамперед на регіональному рівні, координація діяльності державних органів і громадських організацій, розширення мережі інформаційних стендів, що створюються з використанням належної довідково-аналітичної бази, та одночасне поліпшення якості тематичних Інтернет-ресурсів є основними умовами успішної реалізації відповідної інформаційної політики.

Середньострокові цілі:

створити із застосуванням державних медійних засобів умови для досягнення політичного і громадянського консенсусу стосовно конструктивного партнерства України з Альянсом;

забезпечити високий рівень взаємосумісності та взаєморозуміння державних органів і громадських організацій під час проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи;

продовжити роботу з інформування громадськості з питань конструктивного партнерства України з Альянсом на регіональному та місцевому рівнях.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити впровадження елементів громадської дипломатії в тісному співробітництві з Центром інформації та документації НАТО в Україні, Офісом зв'язку НАТО в Україні, а також контактним посольством НАТО в Україні;

у тісному співробітництві з Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні проводити в Автономній Республіці Крим та областях тематичні заходи за участю представників державних органів, громадських організацій, засобів масової інформації із залученням експертів, представників держав - членів та інституцій Альянсу в Україні;

сприяти разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні виданню інформаційно-аналітичної, наукової, навчальної літератури, створенню і розміщенню на українських телеканалах відеоматеріалів з актуальних питань конструктивного партнерства України з НАТО;

сприяти разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні поширенню в Україні досвіду діяльності Асоціації Атлантичного договору і Парламентської асамблеї НАТО та участі українських представників у їх роботі;

сприяти разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні українським неурядовим організаціям у започаткуванні проведення в Україні щорічного Дня євроатлантичного партнерства;

продовжити разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні із залученням громадських організацій реалізацію інформаційної політики з питань євроатлантичного співробітництва для представників військових формувань, правоохоронних та інших заінтересованих державних органів України;

разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні проводити у військових навчальних закладах тематичні заходи, спрямовані на інформування про співробітництво України з Організацією Північноатлантичного договору ( 950_008 ) та Європейським Союзом.

1.5. Наука і довкілля

З метою здійснення конструктивного партнерства з Альянсом та його державами-членами у сфері науки, технологій та довкілля Україна братиме активну участь у Програмі НАТО з науки заради миру та безпеки.

Україна продовжуватиме виконання науково-дослідних робіт, спрямованих на більш ефективну реалізацію державної політики конструктивного партнерства з Альянсом у політичній, безпековій, економічній, правовій, інформаційній, освітній, екологічній та інших сферах.

Середньострокова ціль - активна участь у Програмі НАТО з науки заради миру та безпеки.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити співголовування Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України у Спільній робочій групі Україна - НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля. Забезпечити участь заінтересованих центральних органів виконавчої влади України у щорічному засіданні Спільної робочої групи Україна - НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля;

забезпечити участь представників Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України у засіданні Комітету НАТО з питань політики та партнерства у форматі Ради євроатлантичного партнерства, присвяченому співробітництву в рамках Програми НАТО з науки заради миру та безпеки;

забезпечити реалізацію і обговорити перспективи продовження проекту "Моніторинг та передбачення ризиків паводків річки Прип'ять, яка протікає територією Республіки Білорусь та України через Чорнобильську виключну зону" за Програмою НАТО з науки заради миру та безпеки;

здійснити у рамках Програми НАТО з науки заради миру та безпеки і з метою реалізації проекту імплементації Закону України "Про захист персональних даних" ( 2297-17 ) наукове обгрунтування типових вимог до захисту персональних даних, стандартизованих еталонів для аудиту та аналізу процесів управління персональними даними на основі міжнародних стандартів та кодексів усталеної практики.

тісно співпрацювати з Центром інформації та документації НАТО в Україні з метою поширення серед громадськості інформації про співробітництво Україна - НАТО у сфері науки. Інформувати українське суспільство про конкретні здобутки, досягнуті в ході конструктивних та прагматичних відносин України з НАТО в рамках Програми НАТО з науки заради миру та безпеки.

1.5.1. Забезпечення екологічної безпеки в європейському регіоні

З метою конструктивного партнерства з Альянсом та його державами-членами у сфері охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Україна планує започаткувати нову програму НАТО із забезпечення екологічної безпеки в європейському регіоні.

Україна започаткує практику реалізації низки природоохоронних проектів, спрямованих на реалізацію національної екологічної політики.

Середньострокова ціль - започаткувати спільну програму Україна - НАТО із забезпечення екологічної безпеки в європейському регіоні.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити участь представників Міністерства екології та природних ресурсів України і Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України у засіданнях Комітету НАТО з питань політики та партнерства у форматі Ради Євроатлантичного партнерства, присвячених питанням співробітництва в рамках Програми НАТО з науки заради миру та безпеки;

опрацювати питання щодо утворення під співголовуванням Міністерства екології та природних ресурсів України і Міністерства оборони України спільної робочої групи Україна - НАТО зі співробітництва з питань охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

започаткувати проекти з:

- обміну досвідом щодо розроблення економічних та адміністративних стимулів із заохочення впровадження систем екологічного управління у підпорядкованих військових формуваннях, забезпечення екологічно безпечного природокористування в ході оперативної та бойової підготовки під час проведення військових навчань і тренувань;

- розроблення методологічних підходів до ліквідації екологічних наслідків військової діяльності, зокрема компенсації збитків, завданих державі тимчасовим перебуванням на території України підрозділів збройних сил інших держав.

1.6. Питання координації практичного співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору ( 950_008 ). Підготовка фахівців у сфері євроатлантичного співробітництва

З метою забезпечення належної внутрішньодержавної координації в процесі виконання завдань щодо співробітництва з НАТО видано Указ Президента України від 18 листопада 2010 року N 1039 ( 1039/2010 ) "Про забезпечення продовження конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору", яким визначено механізм взаємодії заінтересованих міністерств, інших державних органів України під час проведення широкомасштабних галузевих реформ. Як допоміжний орган при Президентові України утворено Комісію з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору ( 950_008 ). Збережено інститут національних координаторів - спеціально уповноважених осіб, діяльність яких сприятиме узгодженому виконанню центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами завдань щодо продовження конструктивного партнерства України з Альянсом з питань, які становлять взаємний інтерес.

З урахуванням набутого досвіду Україна буде продовжувати брати участь у виконанні програм підготовки і підвищення кваліфікації фахівців у сфері євроатлантичного співробітництва шляхом забезпечення участі українських військовослужбовців та цивільних спеціалістів у заходах Робочої програми євроатлантичного партнерства, зокрема Індивідуальній програмі партнерства між Україною та Альянсом, а також у Програмі з питань професійного розвитку цивільного персоналу під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня та за сприяння Центру інформації та документації НАТО в Україні.

Середньострокові цілі:

забезпечити належну діяльність Комісії з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору ( 950_008 );

продовжити співробітництво з Альянсом у рамках Робочої програми євроатлантичного партнерства і Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

проводити засідання Комісії з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору ( 950_008 );

забезпечити координацію участі представників заінтересованих центральних органів виконавчої влади України у заходах міжнародного співробітництва в рамках Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО на 2011 рік;

підготувати звіт про результати виконання Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки ( 974-2008-п ) та пропозиції щодо розроблення нормативно-правових актів з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері євроатлантичного співробітництва після 2011 року;

продовжити співробітництво у рамках Скандинавсько-Балтійської ініціативи;

розширювати співробітництво з Центром інформації та документації НАТО в Україні щодо підготовки фахівців у сфері євроатлантичного співробітництва.

РОЗДІЛ II. ОБОРОННІ ТА ВІЙСЬКОВІ ПИТАННЯ

2.1. Політика національної безпеки

Політика національної безпеки базується на положеннях Конституції України ( 254к/96-ВР ), Законів України "Про основи національної безпеки України" ( 964-15 ), "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" ( 2411-17 ) та Воєнної доктрини України ( 648/2004 ). Основні засади політики національної безпеки також уточнюються у посланнях Президента України до народу та в щорічних і позачергових посланнях до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України.

Реалізація державної політики національної безпеки передбачає утвердження засад національної єдності для розбудови демократичної, правової держави, формування соціально орієнтованої ринкової економіки, зміцнення науково-технологічного потенціалу, забезпечення інноваційного розвитку, зростання рівня життя і добробуту населення, забезпечення інформаційної безпеки, екологічно і техногенно безпечних умов життєдіяльності суспільства.

Основні завдання:

забезпечення життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, своєчасне виявлення, запобігання виникненню і нейтралізація загроз національним інтересам у зовнішньополітичній, оборонній, соціально-економічній, енергетичній, екологічній та інших сферах;

зміцнення обороноздатності держави, посилення відповідальності органів державної влади всіх рівнів за належну підготовку і гарантування безпеки держави.

Вибір конкретних засобів і шляхів забезпечення національної безпеки України зумовлюється необхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз національним інтересам.

Україна має намір продовжувати участь у заходах щодо забезпечення міжнародної, європейської та євроатлантичної безпеки і стабільності, зокрема, шляхом участі у місіях та операціях під егідою Альянсу.

2.1.1. Стратегія національної безпеки України

Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 12 лютого 2007 року N 105 ( 105/2007 ), визначає, зокрема, пріоритетні цілі реформування інститутів сектору безпеки. Головна мета Стратегії ( 105/2007 ) - забезпечення рівня національної безпеки, який гарантуватиме поступальний розвиток України, її конкурентоспроможність, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, дальше зміцнення міжнародних позицій та авторитету України у сучасному світі.

Президент України здійснює керівництво процесом реалізації Стратегії ( 105/2007 ) та в разі потреби вносить до Верховної Ради України законопроекти, необхідні для її імплементації.

Верховна Рада України формує законодавчу базу, необхідну для реалізації Стратегії ( 105/2007 ), здійснює відповідний парламентський контроль.

Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію Стратегії ( 105/2007 ), затверджує щороку плани заходів з її виконання.

Рада національної безпеки і оборони України координує та контролює діяльність органів виконавчої влади з реалізації Стратегії ( 105/2007 ), вносить Президентові України з урахуванням змін у зовнішньому або внутрішньому середовищі пропозиції щодо її уточнення та ресурсного забезпечення.

Динамічні зміни у безпековому середовищі навколо України, що відбулися останнім часом, зокрема глобальна фінансово-економічна криза та інші пов'язані з нею загрози, а також ситуація в Україні змусили керівництво держави внести певні корективи у пріоритети внутрішньої і зовнішньої державної політики, які знайшли своє відображення у Законі України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" ( 2411-17 ). У зв'язку з цим Кабінету Міністрів України доручено підготувати пропозиції щодо приведення законодавчих актів та забезпечення приведення інших нормативно-правових актів у відповідність із зазначеним Законом ( 2411-17 ), зокрема розробити нову редакцію Стратегії національної безпеки України.

Нова редакція документа, загальну координацію підготовки якої здійснює Апарат Ради національної безпеки і оборони України, згодом буде розглянута на засіданні Ради та затверджена Главою держави.

Середньострокові цілі:

забезпечити реалізацію Стратегії національної безпеки України ( 105/2007 );

удосконалити механізм реалізації Стратегії національної безпеки України ( 105/2007 );

оптимізувати механізм оцінки ефективності реалізації Стратегії національної безпеки України ( 105/2007 ), зокрема, шляхом залучення до такої оцінки незалежних громадських організацій;

створити систему інформаційного супроводження реалізації пріоритетів, визначених Стратегією національної безпеки України ( 105/2007 );

забезпечити активну участь Комісії з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору ( 950_008 ) в координації діяльності відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в існуючих консультативних механізмах України з НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

визначити в рамках діяльності Спільної робочої групи високого рівня формат одержання Україною методичної та консультаційної допомоги щодо вдосконалення механізму реалізації Стратегії національної безпеки України ( 105/2007 );

залучити громадські організації до проведення незалежної оцінки стану реалізації державної політики щодо національної безпеки, а також Стратегії національної безпеки України ( 105/2007 ) в рамках Мережі партнерства Україна - НАТО;

розробити нову редакцію Стратегії національної безпеки України ( 105/2007 ) з урахуванням досвіду держав - членів НАТО та внести її на розгляд Ради національної безпеки і оборони України.

2.1.2. Управління національною безпекою і обороною України. Реагування на кризові ситуації

До системи управління національною безпекою і обороною України входять:

Верховна Рада України, яка здійснює законодавче регулювання у секторі національної безпеки і оборони України;

Президент України, який здійснює керівництво у секторі національної безпеки і оборони України, є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, Головою Ради національної безпеки і оборони України;

Рада національної безпеки і оборони України, яка координує та контролює діяльність органів виконавчої влади з питань національної безпеки і оборони України;

Кабінет Міністрів України, який є вищим органом у системі органів виконавчої влади, здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

центральні органи виконавчої влади, Збройні Сили України та інші військові формування, правоохоронні і розвідувальні органи, утворені відповідно до законів України, які у межах своїх повноважень забезпечують виконання передбачених Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України завдань у секторі національної безпеки і оборони України.

Удосконалення системи управління національною безпекою і обороною України є життєво важливим для своєчасного та адекватного реагування на сучасні виклики і загрози. Це передбачає вдосконалення міжвідомчої координації у сфері стратегічного планування. Ключову роль у зазначених процесах відіграватимуть Рада національної безпеки і оборони України та Кабінет Міністрів України.

Надзвичайно важливим є впровадження демократичних принципів управління національною безпекою і обороною України, спрямованих на запобігання впливу політичного протистояння та корупції, пов'язаних із боротьбою за владу та ресурси.

Для України важливо вдосконалити систему управління державними органами в умовах кризових ситуацій, а також забезпечити ефективний розподіл завдань та повноважень між суб'єктами сектору безпеки так, щоб запобігти дублюванню їх функцій.

Середньострокові цілі:

удосконалити систему стратегічного планування з метою більш ефективної реалізації політичного курсу держави;

удосконалити міжвідомчу координацію у сфері стратегічного планування та забезпечити політичну консолідацію шляхом поєднання зусиль державних органів, спрямованих на реагування на сучасні виклики і загрози;

проаналізувати досвід держав - членів НАТО з питань управління сектором безпеки, координації та підпорядкування його суб'єктів в умовах кризових ситуацій, а також ефективного розподілу між ними завдань і повноважень;

удосконалити систему управління державними органами в умовах кризових ситуацій, гармонізувати повноваження суб'єктів сектору безпеки з метою запобігання їх дублюванню;

забезпечити впровадження демократичних принципів управління національною безпекою і обороною України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити здійснення у 2011 році заходів щодо реалізації Стратегії міжнародної миротворчої діяльності України, затвердженої Указом Президента України від 15 червня 2009 року N 435 ( 435/2009 );

розробити проект плану заходів щодо реалізації Стратегії міжнародної миротворчої діяльності України ( 435/2009 ) на 2012 рік та подати його на розгляд Ради національної безпеки і оборони України;

налагодити ефективний діалог між суб'єктами забезпечення національної безпеки та громадськими організаціями;

узяти участь у консультаціях з відповідними органами Альянсу та державами - членами НАТО щодо залучення представників України до здійснення заходів з урегулювання кризових ситуацій.

2.1.3. Реформування сектору безпеки. Забезпечення імплементації результатів комплексного огляду сектору безпеки та оборонного огляду

Демократичні перетворення у сфері національної безпеки і оборони України, що здійснюються в контексті європейської інтеграції та конструктивного партнерства з Альянсом, обумовлюють необхідність грунтовного перегляду та уточнення завдань, структури і повноважень усіх суб'єктів сектору безпеки з урахуванням прийнятих стандартів та економічних можливостей держави.

Протягом 2009-2010 років Україна досягла певних успіхів у реформуванні сектору безпеки. Реалізація першої в історії держави Стратегії національної безпеки України ( 105/2007 ) набула системного характеру та забезпечує трансформацію вітчизняних безпекових інституцій у ході проведення комплексного огляду сектору безпеки. Підготовлено і затверджено низку концептуальних документів щодо розвитку сектору безпеки на період до 2015 року.

Україна завершує імплементацію результатів комплексного огляду сектору безпеки та оборонного огляду. Головна мета трансформаційних процесів - максимальна адаптація безпекових інституцій держави до загальноприйнятих демократичних стандартів і забезпечення їх адекватного реагування на можливі загрози та виклики національній безпеці України.

Кабінет Міністрів України організовує і контролює проведення оборонного огляду центральними органами виконавчої влади та іншими заінтересованими державними органами, які виконують завдання у сфері оборони України. Загальне керівництво такими процесами здійснюється Президентом України, який очолює Раду національної безпеки і оборони України.

З метою підвищення транспарентності цих процесів та досягнення неупереджених, об'єктивних і достовірних результатів до участі в імплементації результатів комплексного огляду сектору безпеки та проведення оборонного огляду залучаються представники міжнародних неурядових, українських громадських організацій і наукових установ.

За результатами оборонного огляду буде розроблено Стратегічний оборонний бюлетень, який разом із підсумковими документами комплексного огляду сектору безпеки стане основою для підготовки середньострокових програм розвитку секторів безпеки і оборони України. Стратегічний оборонний бюлетень матиме публічний характер і буде розміщений на офіційних веб-сайтах суб'єктів сектору безпеки.

Дальше співробітництво між Україною та Альянсом у цій сфері розвиватиметься у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.

Середньострокові цілі:

забезпечити гармонізацію документів середньострокової дії у сфері оборонного планування;

забезпечити імплементацію результатів оборонного огляду України;

завершити імплементацію результатів комплексного огляду сектору безпеки;

удосконалити законодавство з питань регулювання діяльності суб'єктів сектору безпеки, в тому числі шляхом його адаптації до стандартів держав - членів НАТО;

здійснити перегляд та уточнення завдань, структури і повноважень суб'єктів сектору безпеки з урахуванням прийнятих стандартів та економічних можливостей держави;

забезпечити реформування інститутів сектору безпеки;

залучати представників політичної та громадської еліти до публічного діалогу з питань безпеки, що сприятиме формуванню в суспільстві розуміння безпекових реалій, досягненню консенсусу з питань політики безпеки, а також виробленню конструктивних підходів до неї;

підвищити рівень довіри суспільства до інститутів сектору безпеки;

започаткувати практику проведення незалежного експертного аналізу планів заходів щодо реформування сектору безпеки;

проводити соціологічні дослідження для визначення проблемних питань щодо реформ у секторі безпеки та можливих шляхів їх розв'язання.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити консультації експертів стосовно проведення реформ у секторі безпеки в рамках виконання програми Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня на 2011 рік;

продовжити реформування інститутів сектору безпеки в контексті затверджених державних концепцій, а також у рамках імплементації результатів комплексного огляду сектору безпеки;

здійснити заходи щодо ефективного залучення до співпраці іноземних радників при суб'єктах сектору безпеки з метою прискорення проведення відповідних реформ;

забезпечити використання консультативно-дорадчої допомоги іноземних радників при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України під час імплементації результатів оборонного огляду;

провести засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони, під час якого презентувати проект Стратегічного оборонного бюлетеня, представити результати Стратегічного оборонного огляду і обговорити дальші кроки щодо проведення воєнної реформи в Україні.

2.1.3.1. Демократичний цивільний контроль над сектором безпеки

Демократичний цивільний контроль є одним із ключових елементів удосконалення управління сектором безпеки.

Діяльність Робочої групи Україна - НАТО з питань демократичного цивільного контролю над сектором розвідки набула нового формату - проведення відповідних консультацій експертів з питань діяльності служб безпеки і розвідки між Україною та Альянсом. Ці консультації поглибили співробітництво і посилили довіру між розвідувальними органами України та відповідними органами держав - членів НАТО.

Під час зазначених консультацій Україною отримано необхідну експертну допомогу держав - членів НАТО щодо реформування сектору безпеки, зокрема Служби безпеки України та розвідувальних органів України.

З метою налагодження тісного співробітництва Міністерства оборони України з релігійними організаціями для задоволення релігійних потреб військовослужбовців, духовного, морально-етичного, військово-патріотичного виховання особового складу Збройних Сил України утворено представницький міжконфесійний консультативно-дорадчий орган, що діє на громадських засадах при Міністерстві оборони України.

Україна має намір максимально залучати громадські організації до реформування та вдосконалення механізму здійснення контролю над сектором безпеки. Україна забезпечуватиме використання можливостей Мережі партнерства Україна - НАТО, а також інших механізмів у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.

Середньострокові цілі:

посилити ефективність демократичного цивільного контролю за інститутами сектору безпеки;

забезпечити ефективне функціонування громадських рад при органах державної влади з метою вдосконалення механізму демократичного цивільного контролю над сектором безпеки;

продовжити співробітництво з Альянсом та застосування досвіду спеціальних служб держав - членів НАТО з питань здійснення демократичного цивільного контролю;

розширювати діяльність, пов'язану із забезпеченням підтримки Збройних Сил України з боку суспільства, підвищувати ефективність роботи структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, які опікуються такою діяльністю;

використовувати Мережу партнерства Україна - НАТО з метою посилення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

провести експертні консультації та семінари з питань посилення демократичного цивільного контролю в рамках роботи Спільної робочої групи високого рівня;

забезпечити щорічне видання "білих книг" окремими суб'єктами сектору безпеки;

використовувати консультації експертів Україна - НАТО з питань діяльності служб безпеки та розвідки для досягнення позитивного ефекту у справі реформування розвідувальних органів та контррозвідувального органу України, зокрема адаптації діяльності вітчизняних спеціальних служб до європейських стандартів, підготовки персоналу, а також для розроблення пропозицій щодо внесення змін до нормативних актів;

удосконалити механізм інформування громадськості про державну політику у сфері національної безпеки, а також реагування на звернення громадян та критичні публікації з питань національної безпеки в засобах масової інформації;

забезпечити реалізацію Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року N 1035-р ( 1035-2007-р );

інформувати громадськість про результати діяльності Служби безпеки України та її роль у забезпеченні безпеки держави в умовах розвитку демократичного суспільства, а також про роботу Громадської ради при Службі безпеки України і здійснення спільних заходів з державами - членами НАТО;

провести під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня щорічну міжнародну конференцію "Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини у діяльності спеціальних служб".

2.1.3.2. Реформування військових формувань та інституцій сектору безпеки

В Україні триває процес структурного реформування військових формувань та інституцій сектору безпеки з метою приведення їх у відповідність із стандартами держав - членів НАТО. Ця робота започаткована в тісній співпраці з Альянсом та Європейським Союзом.

2.1.3.2.1. Реформування Служби безпеки України

Основною метою реформування Служби безпеки України є утворення ефективної, динамічної та гнучкої в управлінні, укомплектованої високопрофесійними фахівцями, забезпеченої сучасними матеріальними і технічними засобами спеціальної служби, приведення завдань, функцій і напрямів її діяльності у відповідність із сучасними потребами забезпечення державної безпеки, захисту людини і громадянина, суспільства та держави від зовнішніх і внутрішніх загроз у контексті реалізації політики національної безпеки та інтеграції в європейські безпекові структури.

Середньострокові цілі:

забезпечити вдосконалення законодавства з питань діяльності Служби безпеки України відповідно до загальноприйнятих демократичних стандартів;

підвищити загальний рівень професіоналізму фахівців усіх органів та функціональних підрозділів Служби безпеки України з урахуванням досвіду провідних держав світу;

забезпечити ефективну роботу Міжнародного центру спеціальної підготовки Служби безпеки України у сфері боротьби з тероризмом;

забезпечити сумісність для спільних дій підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України з підрозділами держав - членів НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити здійснення заходів, передбачених Комплексною цільовою програмою реформування Служби безпеки України;

продовжити вивчення стандартів держав - членів НАТО і Європейського Союзу щодо основних параметрів бюджетної та ресурсної політики у сфері забезпечення державної безпеки, а також досвіду з питань гарантування соціально-правового захисту працівників спеціальних служб;

забезпечити виконання Програми з питань професійної підготовки цивільного персоналу органів оборони та безпеки України під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня для підготовки персоналу Служби безпеки України;

здійснити заходи щодо отримання Міжнародним центром спеціальної підготовки Служби безпеки України статусу навчального центру в рамках Програми "Партнерство заради миру" ( 950_001 );

продовжити реалізацію визначених Службою безпеки України цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил;

забезпечити діяльність Експертної комісії з питань державної таємниці Служби безпеки України щодо розсекречення архівних документів.

2.1.3.2.2. Реформування Міністерства внутрішніх справ України та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України

Реформування Міністерства внутрішніх справ України здійснюється згідно з Концепцією реформування кримінальної юстиції України, затвердженою Указом Президента України від 8 квітня 2008 року N 311 ( 311/2008 ), та євроатлантичними стандартами. Метою зазначеного реформування є підвищення рівня захисту прав та основоположних свобод людини, посилення боротьби зі злочинністю, забезпечення громадського порядку.

Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України (далі - внутрішні війська) продовжують здійснення заходів другого етапу їх реформування згідно з Концепцією розвитку внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на період до 2015 року. Головною метою реформування є трансформація внутрішніх військ у мобільне, оптимальне за чисельністю військове формування з правоохоронними функціями з урахуванням досвіду провідних держав Європи.

Середньострокові цілі:

удосконалити нормативно-правову базу з питань діяльності внутрішніх військ відповідно до євроатлантичних стандартів;

реформувати внутрішні війська з урахуванням стандартів Альянсу щодо індивідуальної підготовки та підготовки підрозділів;

удосконалити методи та принципи застосування внутрішніх військ для виконання завдань із забезпечення внутрішньої безпеки держави;

удосконалити систему управління внутрішніми військами;

продовжити процес професіоналізації внутрішніх військ;

проводити підготовку підрозділів внутрішніх військ, які визначені для участі у миротворчих операціях;

підвищувати рівень володіння іноземними мовами особовим складом внутрішніх військ відповідно до стандарту НАТО STANAG 6001;

утворити за сприяння держав - членів НАТО мовний центр при Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України;

створити умови для будівництва Міжнародного центру підготовки сил підтримання правопорядку на базі навчального центру внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (с. Старе Бориспільського району Київської області);

інформувати громадськість про діяльність та реформування внутрішніх військ з метою зміцнення довіри до них з боку суспільства;

здійснити заходи щодо вдосконалення міжнародного співробітництва внутрішніх військ.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

адаптувати стандарти Альянсу і створити систему індивідуальної підготовки та підготовки підрозділів, які плануються до участі у миротворчих операціях;

забезпечити підготовку особового складу у рамках Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу;

продовжити співробітництво з правоохоронними та військовими органами держав - членів НАТО з питань індивідуальної підготовки та підготовки підрозділів;

виконати за сприяння держав - членів НАТО проектні роботи з утворення Міжнародного центру підготовки сил підтримання правопорядку;

розпочати за підтримки Європейського Союзу реалізацію нового проекту Твінінг "Сприяння вдосконаленню системи охорони громадського порядку внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України";

забезпечити видання щорічника "Біла книга внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України".

2.1.3.2.3. Реформування Державної прикордонної служби України

Україна має намір здійснювати дальшу розбудову державного кордону та його інфраструктури згідно з європейськими критеріями та Стратегією національної безпеки України ( 105/2007 ).

Відповідно до Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, схваленої Указом Президента України від 19 червня 2006 року N 546 ( 546/2006 ), буде завершено становлення Служби як самостійного правоохоронного органу європейського зразка, що входить до складу Воєнної організації держави. Передбачається здійснити, зокрема, такі заходи:

удосконалення нормативно-правової бази з питань розвитку Державної прикордонної служби України, у тому числі з питань оперативно-службової діяльності її органів та підрозділів;

продовження роботи зі створення сучасної інтегрованої системи охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;

реформування Морської охорони Державної прикордонної служби України відповідно до її нової моделі, участь у підготовці проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку кораблебудування на період до 2035 року;

забезпечення дальшого оновлення парку авіаційної техніки авіаційних частин Державної прикордонної служби України;

створення сучасної системи інформаційного забезпечення Державної прикордонної служби України відповідно до європейських та євроатлантичних норм і стандартів;

дальше вдосконалення роботи з особовим складом Державної прикордонної служби України;

завершення створення сучасної системи логістики, технічного переоснащення відділів прикордонної служби, вдосконалення інженерного облаштування державного кордону;

дальше вдосконалення прикордонного та міжнародного співробітництва.

Буде продовжено реалізацію Концепції інтегрованого управління кордонами, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року N 2031-р ( 2031-2010-р ), та виконання Державної цільової правоохоронної програми "Облаштування та реконструкція державного кордону" на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року N 831 ( 831-2007-п ).

Середньострокові цілі:

оснастити пункти пропуску через державний кордон сучасним інженерно-технічним і технологічним обладнанням та контрольні служби - засобами контролю;

здійснити розроблення і закупівлю технічних засобів охорони державного кордону;

створити автоматизовані системи охорони державного кордону, управління і спостереження за надводною та підводною обстановкою;

оновити корабельно-катерний склад Морської охорони Державної прикордонної служби України і парк авіаційної техніки.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити здійснення заходів, передбачених Державною цільовою правоохоронною програмою "Облаштування та реконструкція державного кордону" на період до 2015 року ( 831-2007-п );

створити сучасну систему роботи з персоналом Державної прикордонної служби України, підвищити рівень його професіоналізму;

здійснити заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва шляхом поглиблення відносин із державами - членами НАТО, Європейського Союзу та їх партнерами у сферах безпеки державного кордону та регіональної безпеки;

забезпечити видання щорічника "Біла книга 2010 Державної прикордонної служби України".

2.2. Оборонна політика України

Україна вважає конструктивне партнерство з Альянсом та іншими військово-політичними союзами важливим внеском у забезпечення розвитку глобальної та регіональної безпеки. З огляду на євроінтеграційну стратегію Україна бере активну участь у зміцненні безпеки на європейському континенті.

Оборонна політика спрямована на забезпечення воєнної безпеки держави шляхом запобігання виникненню зовнішніх та внутрішніх загроз національній безпеці України, створення сприятливих умов для забезпечення гарантованого захисту національних інтересів та здатності до адекватного реагування на виклики і загрози, що виникають.

2.2.1. Основні принципи та пріоритети оборонної політики

Оборонна політика базується на таких принципах забезпечення воєнної безпеки, як демократичний цивільний контроль над Збройними Силами України, верховенство права, оборонна достатність, невисування територіальних претензій до сусідніх держав і невизнання Україною територіальних претензій до неї, розв'язання можливих суперечностей мирним шляхом, своєчасність та адекватність заходів захисту національних інтересів загрозам у воєнній сфері, відповідність оперативних та бойових можливостей Збройних Сил України та інших військових формувань потребам оборони України, підвищення взаємосумісності зі збройними силами держав - членів НАТО та ЄС, ефективна взаємодія органів військового управління з органами державної влади, органами місцевого самоврядування.

Україна не виключає можливості звернення у разі необхідності до інших держав та міжнародних організацій по військову допомогу.

Основні зусилля зосереджуються на недопущенні зниження рівня готовності до виконання завдань за призначенням Сил негайного реагування Об'єднаних сил швидкого реагування, сил воєнної розвідки та сил, що залучаються до бойового чергування з протиповітряної оборони.

Відповідно до визначеної стратегічної мети оборонної політики її пріоритети полягають у:

превентивному застосуванні механізму дипломатії для запобігання виникненню кризових ситуацій воєнного характеру, а також створенні інтегрованої національної системи реагування на них;

підтриманні необхідної обороноздатності держави для запобігання та нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці та забезпечення захисту життєво важливих інтересів держави;

розвитку оперативних можливостей Збройних Сил України для забезпечення гарантованого виконання покладених на них завдань оборони держави і виконання міжнародних зобов'язань з підтримання миру та безпеки.

2.2.2. Національна система оборонного планування

За результатами оборонного огляду передбачається вдосконалити національну систему оборонного планування, а також запровадити методику, що грунтується на досягненні визначених спроможностей.

На даний час оборонне планування в Україні має три складові: довгострокове (на 12 років), середньострокове (на 6 років) та короткострокове (на 2 роки) планування.

Середньострокові цілі:

здійснити заходи за результатами проведення оборонного огляду;

запровадити сучасну систему ефективного та комплексного оборонного менеджменту для реалізації визначених пріоритетів розвитку Збройних Сил України;

упровадити в діяльність Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, військових формувань сучасні процедури менеджменту ресурсів;

завершити інтеграцію національної системи оборонного планування до національної системи державного прогнозування та стратегічного планування;

забезпечити гармонізацію документів у сфері оборонного планування всіх суб'єктів сектору оборони;

запровадити у практику оборонного планування методику, що грунтується на досягненні визначених спроможностей.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розробити за результатами оборонного огляду вдосконалену систему оборонного стратегічного планування із застосуванням методики, яка включає військово-політичні вказівки, планування операцій на стратегічному рівні, планування розвитку та бюджетне планування у Міністерстві оборони України;

запровадити систему ефективного і прозорого планування, програмування та бюджетування, що гарантуватиме адекватну координацію діяльності міністерств, інших державних органів, які залучаються до процесу планування;

розробити за результатами оборонного огляду комплекс середньострокових взаємопов'язаних програмних документів та планів реформування і застосування Збройних Сил України та інших військових формувань, які визначатимуть пріоритети, основні напрями і заходи щодо їх реформування, а також необхідні для виконання обсяги фінансування;

продовжити інтеграцію засад Процесу планування та оцінки сил до системи стратегічного і оборонного планування;

провести стажування представників Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в органах (підрозділах) оборонного планування та ресурсного забезпечення держав - членів Альянсу;

створити навчальні курси із застосуванням нової системи планування та формування бюджету, включити їх до програм навчання у відповідних навчальних закладах та організувати підготовку спеціалістів за цією системою.

2.2.3. Зв'язки з Урядом, парламентом, засобами масової інформації та громадськістю

Активізація процесу реформування Збройних Сил України потребує від інформаційних підрозділів Міністерства оборони України і Збройних Сил України посилення роботи щодо інформування Уряду України, Верховної Ради України та громадян нашої держави з питань воєнної політики та життєдіяльності Збройних Сил України.

Середньострокові цілі:

створити на базі Національного університету оборони України і Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка систему підготовки та підвищення кваліфікації з питань інформування громадськості та засобів масової інформації;

розробити проект Концепції інформаційної діяльності Міністерства оборони України;

підтримувати позитивну громадську думку стосовно діяльності Міністерства оборони України та Збройних Сил України, популяризувати військову службу, в тому числі службу за контрактом.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

реформувати структурні підрозділи Міністерства оборони України, які виконують функції зв'язків із засобами масової інформації;

забезпечити проведення регулярних зустрічей, засідань та брифінгів керівництва Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України з представниками засобів масової інформації та громадськістю;

забезпечити у співробітництві з Центром інформації та документації НАТО в Україні інформування громадськості про розвиток конструктивного партнерства з НАТО.

2.3. План реформування Збройних Сил України на 2011 рік

Реформування Збройних Сил України у 2011 році здійснюється з метою забезпечення їх здатності виконати конституційні завдання щодо оборони України, захисту її територіальної цілісності і недоторканності з урахуванням можливостей держави щодо ресурсного забезпечення обороноздатності України.

2.3.1. Плани реформування Збройних Сил України

Протягом 2011 року передбачається стабілізувати ситуацію, що склалася у Збройних Силах України, оптимізувати структури та органи військового управління і визначених військових частин.

Основні зусилля будуть спрямовані на відновлення технічної справності озброєння та військової техніки, підтримання належного рівня готовності військ (сил) до виконання покладених на них завдань і здійснення заходів з мобілізації, вдосконалення системи управління Збройними Силами України, розформування надлишкових військових частин (бази, склади, арсенали) та зменшення загальної чисельності Збройних Сил України зі збереженням існуючого бойового комплекту військ (сил), виведення з управління Збройних Сил України та утилізацію надлишкового озброєння, військової техніки, ракет і боєприпасів, інших матеріально-технічних засобів, поліпшення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

Середньострокові цілі:

підтримувати боєздатність чергових сил з протиповітряної оборони, Сил спеціальних операцій, чергових сил і засобів воєнної розвідки, військових частин та підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування, а також підрозділів Основних сил оборони, призначених для першочергового посилення Об'єднаних сил швидкого реагування;

продовжити здійснення заходів щодо підвищення рівня оперативної взаємосумісності сил та засобів Збройних Сил України, які залучаються до участі у Процесі планування та оцінки сил, а також їх готовності до виконання спільних завдань;

продовжити конструктивне партнерство з Альянсом щодо експертної допомоги у розробленні концептуальних документів у сфері оборони;

удосконалити систему кадрового забезпечення Збройних Сил України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розробити на підставі Стратегічного оборонного бюлетеня комплекс програмних документів і планів щодо реформування Збройних Сил України на середньострокову та короткострокову перспективи;

провести консультації з питань виконання планів оборонної реформи в рамках діяльності Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони та під час засідань Військового комітету Україна - НАТО високого рівня;

зберегти бойовий потенціал і оперативні спроможності Збройних Сил України;

забезпечувати підтримання та розвиток Сил спеціальних операцій;

створити Командування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;

забезпечити готовність чергових сил із протиповітряної оборони до охорони державного кордону у повітряному просторі та прикриття особливо важливих об'єктів, а також підтримувати визначений рівень готовності функціональних компонентів Збройних Сил України до виконання завдань за призначенням;

забезпечити здійснення заходів робочого плану Військового комітету Україна - НАТО високого рівня на 2011-2012 роки.

2.3.2. Удосконалення системи військового управління та зв'язку

За підсумками функціонування органів військового управління стратегічного рівня протягом 2009-2010 років органи оперативно-тактичного рівня та частини, визначені для участі у Процесі планування та оцінки сил, продовжували вдосконалення організаційно-штатної структури відповідно до стандартів Альянсу.

Підвищення ефективності роботи системи управління Збройними Силами України здійснюється шляхом розгортання Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України і переоснащення системи зв'язку та автоматизації Збройних Сил України цифровими засобами.

Середньострокові цілі:

продовжити оптимізацію системи управління Збройними Силами України та її наближення до стандартів ЄС/НАТО;

здійснити заходи щодо вдосконалення системи управління матеріально-технічним та оперативним забезпеченням, у тому числі з урахуванням необхідності надання підтримки підрозділам, що перебувають за межами України;

продовжити поступовий перехід до цифрової системи зв'язку, оснащення мобільної компоненти системи зв'язку сучасними засобами та комплексами зв'язку, створення системи супутникового зв'язку, комплексної системи захисту інформації на пунктах управління, системи сервісного обслуговування засобів зв'язку та автоматизації;

продовжити створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України;

підвищити рівень підготовки особового складу органів військового управління.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України, зокрема для забезпечення оперативного і адміністративного керівництва;

побудувати цифрові лінії прив'язки стаціонарних вузлів зв'язку пунктів управління оперативного рівня;

продовжити розгортання інформаційно-телекомунікаційних вузлів різних ланок управління.

2.3.3. Нарощування боєздатності Об'єднаних сил швидкого реагування та Сил спеціальних операцій

Функціональний принцип організації та застосування Збройних Сил України, а також обмеження оборонних ресурсів потребують пріоритетного розвитку Об'єднаних сил швидкого реагування, до складу яких входять з'єднання, частини і підрозділи сухопутного, повітряного та морського компонентів. Відповідно до їх функціонального призначення Об'єднані сили швидкого реагування поділені на дві складові: Сили негайного реагування (аналог NRF) та Сили швидкого реагування (аналог HRF).

Розвиток військових частин та підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування, визначених для виконання міжнародних зобов'язань України щодо участі у міжнародних миротворчих операціях, здійснюється з урахуванням принципів та стандартів провідних держав світу, визначених для Сил реагування НАТО. До участі у Процесі планування та оцінки сил визначено 33 підрозділи із складу Об'єднаних сил швидкого реагування, 12 з яких заявлені до Спільного фонду оперативних сил та можливостей у рамках Концепції оперативних можливостей НАТО та успішно пройшли самооцінку і оцінку НАТО першого рівня(1).

_______________
     (1) Інформація за станом на грудень 2010 року.

Середньострокові цілі:

забезпечувати підготовку Об'єднаних сил швидкого реагування та Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, їх оснащеність згідно з положеннями відповідних нормативно-правових актів. Удосконалити форми і способи підготовки військ (сил), забезпечити розвиток навчально-матеріальної бази та полігонів, укомплектування їх сучасними тренувально-моделюючими комплексами;

забезпечити участь визначених підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування у проведенні спільних зі збройними силами держав - членів Альянсу заходів з підготовки;

забезпечити плановість підготовки сил та засобів, визначених до участі в Силах реагування НАТО;

забезпечити участь визначених сил та засобів Об'єднаних сил швидкого реагування у виконанні Програми перевірки та зворотного зв'язку в рамках практичної реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО з метою досягнення необхідного рівня готовності для залучення до миротворчих операцій під проводом Альянсу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити часткове оснащення Сил спеціальних операцій сучасними зразками озброєння та військової техніки, спеціального спорядження та екіпірування;

забезпечити ефективне використання консультативно-дорадчої допомоги військових радників при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України, експертів НАТО та іноземних компаній, які працюють у воєнній сфері, з метою вдосконалення організації бойової підготовки підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування;

оцінити ефективність нових настанов із бойової підготовки військ (сил) за результатами експерименту у визначених підрозділах Об'єднаних сил швидкого реагування Збройних Сил України;

забезпечити підготовку офіцерів підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування на курсах Навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності та Центру імітаційного моделювання Національного університету оборони України відповідно до принципів, процедур і стандартів Альянсу;

забезпечити підготовку та участь визначених сил і засобів Збройних Сил України в ротаціях Сил реагування НАТО;

продовжити проведення консультацій з Альянсом та його державами - членами щодо участі Збройних Сил України в Силах реагування НАТО;

зберегти існуючу динаміку залучення сил та засобів зі складу Об'єднаних сил швидкого реагування до виконання заходів у рамках Концепції оперативних можливостей НАТО, підвищити рівень індивідуальної підготовки особового складу, насамперед експертів з питань оцінок у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО;

продовжити роботу з підготовки експертів з питань оцінок у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО. Створити єдину інформаційну базу фахівців з питань оцінок у рамках зазначеної Концепції оперативних можливостей;

забезпечити участь представників Збройних Сил України у конференціях із генерування сил для Сил реагування НАТО.

2.3.4. Удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення та системи медичного забезпечення

Реформування системи матеріально-технічного забезпечення та системи медичного забезпечення здійснюється з метою створення умов для їх ефективного функціонування в умовах ринкової економіки та набуття спроможності до надання підтримки підрозділам Збройних Сил України як на території України, так і під час можливого їх розгортання та утримання за її межами. Підвищується спроможність Збройних Сил України щодо здійснення аеромедичної евакуації.

У рамках удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення утворюються Об'єднані центри забезпечення, на які покладаються завдання забезпечення за територіальним принципом військових частин незалежно від підпорядкованості; виводяться зі складу Збройних Сил України надлишкові арсенали, бази та склади; упроваджується механізм аутсорсингу; здійснюється автоматизація управління адміністративно-господарськими процесами.

Завдання, які на даний час виконують Збройні Сили України у миротворчих операціях та місіях, потребують розширення міжнародної кооперації з питань надання логістичної підтримки їх контингентам та персоналу. У зв'язку з цим опрацьовуються питання можливої участі України у формуванні та роботі Багатонаціональних інтегрованих підрозділів логістики (MILU).

Середньострокові цілі:

удосконалювати нормативно-правову базу щодо функціонування системи матеріально-технічного забезпечення, забезпечити її адаптацію до стандартів Альянсу;

опрацювати питання щодо можливості залучення Збройних Сил України до діяльності Організації НАТО з технічного обслуговування та постачання;

забезпечити в рамках Єдиної системи управління адміністративно-господарськими процесами Збройних Сил України створення автоматизованої системи управління обліком і рухом матеріально-технічних засобів, сумісної з відповідними системами Альянсу;

удосконалити систему матеріально-технічного забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил України з метою забезпечення виконання кораблями завдань за межами територіальних вод України. Оптимізувати портову інфраструктуру;

забезпечити виконання заходів Програми забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України на 1995-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1995 року N 472 ( 472-95-п );

забезпечити 10 Хіммотологічний центр Міністерства оборони України обладнанням для проведення тестування пального відповідно до міжнародних методів організації "Американські стандарти тестувань та матеріалів" (ASTN);

сформувати на базі Головного військово-медичного клінічного центру (м. Київ) навчально-тренувальний центр медичної служби Збройних Сил України для підготовки медичного персоналу, який братиме участь у миротворчих операціях;

підготувати експертів медичної служби Збройних Сил України з питань стандартизації, аудиту та гарантування надання на належному рівні медичної допомоги відповідно до критеріїв клінічної взаємосумісності за стандартами Альянсу;

продовжити роботу з утворення підрозділу санітарної авіації.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з автоматизації процесів управління обліком і рухом матеріальних засобів, обліком і контролем технічного обслуговування та ремонту озброєння і військової техніки;

забезпечити участь представників Збройних Сил України в засіданнях робочих груп Альянсу з логістики;

виконати заходи з підготовки до міжнародної сертифікації літака аеромедичної евакуації Ан-26 "Віта", забезпечити участь цього літака у міжнародних військових навчаннях та опрацювати питання залучення його до Сил реагування НАТО;

продовжити модернізацію матеріально-технічної бази військово-медичних клінічних центрів.

2.3.5. Підтримання у боєздатному стані, модернізація і оновлення озброєння та військової техніки

Збройні Сили України повністю укомплектовані основними видами озброєння та військової техніки. У той же час фізичне зношення та моральне старіння наявних на озброєнні зразків потребує вжиття комплексу невідкладних заходів щодо формулювання засад військово-технічної політики для всього сектору безпеки і оборони України.

Основні зусилля зосереджуються на відновленні боєздатності зразків озброєння і військової техніки, що обумовлюють бойовий потенціал Збройних Сил України, а також на реалізації пріоритетних проектів щодо створення корабля класу "корвет", багатофункціонального ракетного комплексу, модернізації вертольотів Мі-24 та завершенні розробки і підготовки виробництва середнього військово-транспортного літака Ан-70.

Продовжується впровадження системи кодифікації предметів постачання для Збройних Сил України відповідно до вимог Керівництва НАТО з кодифікації (ACodP-I).

Середньострокові цілі:

продовжити виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт зі створення нових і модернізації існуючих зразків озброєння та військової техніки;

активізувати співробітництво в рамках двосторонніх комісій з питань військово-технічного співробітництва з державами - членами та державами - партнерами Альянсу, з якими укладено угоди про співробітництво у військово-технічній сфері;

комп'ютеризувати фонд нормативних документів Міністерства оборони України та Збройних Сил України з підключенням його до мережі Інтернет та автоматизованої внутрішньомережевої системи управління військами "Дніпро" за допомогою НАТО та держав - членів Альянсу;

забезпечити підготовку представників Збройних Сил України на курсах з питань стандартизації та кодифікації за підтримки НАТО та держав - членів Альянсу;

забезпечити співробітництво в рамках груп Конференції директорів з озброєнь та Організації з досліджень і технологій НАТО;

забезпечити впровадження автоматизованої системи кодифікації предметів постачання у Збройних Силах України та її інтеграцію в Єдину систему управління адміністративно-господарськими процесами.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити підтримання боєздатності озброєння та військової техніки з'єднань і військових частин Об'єднаних сил швидкого реагування та тих, що залучаються до охорони повітряного простору і особливо важливих об'єктів, з урахуванням наявних ресурсних можливостей;

продовжити з урахуванням ресурсного забезпечення розроблення нових і модернізацію існуючих зразків озброєння та військової техніки за уточненими пріоритетними напрямами;

продовжити проведення консультацій у рамках роботи Спільної робочої групи Україна - НАТО з оборонно-технічного співробітництва, груп і підгруп Конференції національних директорів з озброєнь з метою вироблення реалістичної військово-технічної політики в умовах глобальної фінансової кризи;

забезпечити реалізацію Концепції Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку кораблебудування на період до 2035 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 року N 671-р ( 671-2009-р );

забезпечити участь України в роботі груп і підгруп Конференції національних директорів з озброєнь, Організації НАТО з питань досліджень і технологій, Організації НАТО з консультацій, командування та управління, Агенції із стандартизації НАТО, Агенції НАТО з матеріально-технічного забезпечення та постачання;

продовжити виконання заходів щодо здійснення офіційного перекладу нормативних документів НАТО, які необхідні для досягнення Цілей партнерства в рамках участі Збройних Сил України у Процесі планування та оцінки сил;

продовжити роботу із застосування у Збройних Силах України документів Альянсу з кодифікації.

2.3.6. Підвищення ефективності системи кадрового менеджменту. Продовження процесу професіоналізації армії

Удосконалення кадрового менеджменту у Збройних Силах України здійснюється в рамках реалізації Концепції кадрової політики щодо переходу військ на професійну основу, розробленої за участю експертів Альянсу.

Через зниження загального рівня укомплектованості військ (сил) військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, використовується змішаний принцип комплектування військових частин і підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування та Повітряних Сил Збройних Сил України.

У 2010 році була розгорнута підготовка у військовому коледжі сержантського складу Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Продовжується формування ще двох військових коледжів сержантського складу. Таким чином, буде завершено впровадження системи багаторівневої підготовки сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Середньострокові цілі:

завершити формування системи кадрового менеджменту централізованого типу;

забезпечити реалізацію результатів оборонного огляду в частині кадрового забезпечення;

завершити проведення організаційних заходів щодо реформування кадрових органів, запровадити підготовку фахівців для таких органів;

завершити створення системи управління кар'єрою осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;

здійснити перехід до управління кар'єрою осіб офіцерського складу в єдиному кадровому центрі Збройних Сил України;

забезпечити належне функціонування Інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом "Персонал".

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити функціонування системи управління кар'єрою осіб офіцерського складу в рамках нової системи кадрового менеджменту централізованого типу;

продовжити здійснення заходів щодо ефективного використання за службовим призначенням найбільш підготовлених військовослужбовців, молодих офіцерів, створити умови для залишення їх на військовій службі, запобігати відтоку кадрів;

запровадити системний підхід до управління кар'єрою осіб рядового складу, осіб сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;

продовжити здійснення заходів, спрямованих на реалізацію Концепції створення та розвитку професійного сержантського і старшинського складу Збройних Сил України;

здійснити перегляд строків повної професіоналізації Збройних Сил України в рамках імплементації результатів оборонного огляду;

забезпечити приєднання окремих військових частин до Інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом "Персонал" і функціонування на її базі автоматизованої бази даних штатно-посадового та персонального обліку всіх військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.

2.3.7. Удосконалення системи військової освіти та підготовки професійних кадрів

Підготовка військовослужбовців здійснюється у рамках національної системи військової освіти, яка має розгалужену та різнорівневу структуру: від військових ліцеїв до Національного університету оборони України.

Для підготовки цивільного персоналу, який працює у сфері національної безпеки і оборони України, за допомогою Альянсу була започаткована та на цей час успішно виконується під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня Програма з питань професійного розвитку цивільного персоналу.

Середньострокові цілі:

посилити координацію органами військового управління підготовки військових фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів;

провести аналіз та уточнити завдання, функції, повноваження та відповідальність органів, структурних підрозділів Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України з питань підготовки військових фахівців;

здійснити поступове перепідпорядкування військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони України, органам військового управління Збройних Сил України;

завершити оптимізацію мережі вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів;

продовжити вдосконалення системи багаторівневої підготовки осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та офіцерських кадрів Збройних Сил України. Систему освіти та підготовки майбутніх офіцерів спрямувати на оволодіння практичними навичками управління підрозділами, в тому числі багатонаціональними;

забезпечити своєчасне внесення змін до навчальних програм військових навчальних закладів з урахуванням сучасних вимог до персоналу;

забезпечувати функціонування курсів підвищення кваліфікації, в тому числі Вищих академічних курсів на базі Національного університету оборони України, для осіб офіцерського складу Збройних Сил України та державних службовців Міністерства оборони України. Забезпечити проведення тематичних навчальних курсів на базі Навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності при Національному університеті оборони України;

забезпечити належну фахову підготовку цивільного персоналу Міністерства оборони України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

провести оптимізацію структури та чисельності особового складу військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів;

завершити оптимізацію мережі вищих військових навчальних закладів та забезпечити функціонування курсів підвищення кваліфікації осіб офіцерського складу та державних службовців Міністерства оборони України;

забезпечити реалізацію Концепції мовної підготовки особового складу Збройних Сил України, продовжити здійснення заходів з удосконалення системи мовного тестування;

продовжити підготовку державних службовців Міністерства оборони України в рамках виконання Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу;

продовжити практику вивчення іноземних мов керівним складом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України;

забезпечити вивчення особовим складом Збройних Сил України іноземних мов на курсах інтенсивного вивчення іноземних мов при вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України, в експериментальних військових частинах, а також на курсах вивчення іноземних мов і фахових курсах у вищих навчальних закладах іноземних держав;

ужити заходів щодо перегляду програм підготовки у військових навчальних закладах з метою їх оптимізації та приведення у відповідність із сучасними вимогами;

продовжити підготовку особового складу та підрозділів Збройних Сил України до участі в діяльності багатонаціональних військових формувань (підрозділів) під егідою НАТО шляхом практичного військового співробітництва.

2.3.8. Удосконалення системи підготовки військ та забезпечення їх взаємосумісності

Базовими принципами підготовки військ (сил) є розвиток їх багатофункціональності, мобільності та оперативної сумісності. Набуття необхідного рівня оперативної сумісності із силами і засобами держав - членів НАТО залишається пріоритетним завданням підготовки підрозділів, визначених для участі у процесі планування та оцінки сил. З цією метою продовжується активна підготовка і сертифікація підрозділів Збройних Сил України, задекларованих до Спільного фонду оперативних сил і можливостей, у рамках перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО.

Більшість запланованих заходів за Програмою перевірки та зворотного зв'язку в рамках практичної реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО було виконано та розпочато проведення заходів у рамках оцінок другого рівня.

Опрацьовується питання стосовно розширення території, на яку поширюється дія Програми обміну даними про повітряну обстановку (далі - Програма ОДПО/ASDE), зокрема створення необхідної нормативно-правової бази та проведення консультацій.

Протягом 2010 року підрозділи Збройних Сил України взяли участь у 21 міжнародному навчанні(2).

_______________
     (2) Інформація за станом на грудень 2010 року.

Середньострокові цілі:

продовжити розроблення, тестування та впровадження нової, трансформованої моделі організації підготовки військ, у тому числі створення централізованої системи вивчення, проведення аналізу, узагальнення та впровадження досвіду, системи оцінки навченості як складової визначення рівня боєготовності;

продовжити оснащення Сухопутних військ Збройних Сил України системами імітації тактичних дій MILES 2000 та MILES IWS, забезпечити інтеграцію зазначених систем у бойову підготовку військ, створення професійного корпусу інструкторів (спостерігачів/контролерів) тактичної підготовки;

продовжити нарощування мобільних спроможностей застосування імітаційного моделювання у практиці підготовки органів управління батальйонного та бригадного рівня;

створити спеціалізований навчальний тренажерний комплекс для підготовки інженерно-технічного складу Повітряних Сил Збройних Сил України до експлуатації літаків, обладнаних навігаційно-посадковими засобами згідно з вимогами ІКАО;

забезпечувати обмін інформацією з Альянсом про повітряну обстановку та розпочати практичне виконання Програми ОДПО/ASDE у південних регіонах України;

удосконалити систему підготовки обслуговуючого персоналу Програми ОДПО/ASDE шляхом проведення стажувань та спільних тренувань з державами-партнерами за зазначеною Програмою;

удосконалити систему управління Збройних Сил України шляхом забезпечення інформацією про повітряну обстановку, отриманою каналами Програми ОДПО/ASDE, пунктів управління Повітряних Сил Збройних Сил України;

підвищити рівень підготовки Повітряних Сил Збройних Сил України з питань протидії терористичним актам з повітря, реагування на форс-мажорні обставини та проведення операцій із забезпечення безпеки повітряного простору під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу шляхом спільних навчань на території України авіаційних підрозділів, а також залучення до зазначених заходів сил та засобів держав - членів НАТО;

забезпечити участь представників України в роботі Комітету протиповітряної оборони НАТО та його робочих органів, зокрема форуму представників протиповітряної оборони держав-партнерів, а також у відповідних семінарах з протиповітряної оборони під керівництвом Комітету з протиповітряної оборони НАТО;

підвищувати рівень взаємосумісності військових частин і підрозділів Збройних Сил України через їх залучення до участі у багатонаціональних навчаннях НАТО та навчаннях у рамках Програми "Партнерство заради миру" ( 950_001 ), в тому числі тих, які проводитимуться на території України, включаючи навчання Сил реагування НАТО;

продовжити участь представників України у засіданнях органів НАТО для забезпечення досягнення цілей партнерства;

започаткувати роботу міжнародних курсів підготовки спеціалістів із протидії саморобним вибуховим пристроям на базі 143 центру розмінування (м. Кам'янець-Подільський), забезпечити їх сертифікацію Альянсом.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

провести консультації з експертами НАТО щодо оцінки досягнутого прогресу в реалізації цілей партнерства для України;

провести уточнення календарних планів участі визначених підрозділів у Програмі перевірки та зворотного зв'язку в рамках практичної реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО;

ужити заходів для досягнення оперативної сумісності визначених сил і засобів Збройних Сил України в рамках Концепції оперативних можливостей. Продовжити нарощення оперативних можливостей сил та засобів, що залучаються до чергових ротацій у складі Сил реагування НАТО;

завершити роботу зі створення спеціалізованого навчально-тренажерного комплексу для підготовки інженерно-технічного складу Повітряних Сил Збройних Сил України до експлуатації літаків, обладнаних навігаційно-посадковими засобами згідно з вимогами ІКАО;

забезпечити участь у багатонаціональних військових навчаннях у рамках Програми "Партнерство заради миру" ( 950_001 ), військових навчаннях Альянсу та держав - членів НАТО, відкритих для партнерів;

забезпечити розширення території практичної дії Програми ОДПО/ASDE;

продовжити роботу зі складання топографічних карт України у масштабі 1:250000 відповідно до стандартів Альянсу.

2.3.9. Забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей

В умовах фінансової кризи питання соціального захисту військовослужбовців набуває важливого значення.

Найбільш проблемними залишаються питання забезпечення військовослужбовців житлом і адаптації колишніх військовослужбовців до умов цивільного життя.

Соціальна адаптація та перекваліфікація військовослужбовців, звільнених у запас, здійснюються із залученням міжнародної допомоги.

Середньострокові цілі:

забезпечити реалізацію в рамках Програми "Партнерство заради миру" ( 950_001 ) проекту Трастового фонду НАТО щодо соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених із військової служби;

забезпечити виконання програми співробітництва з НАТО, ОБСЄ та Королівством Норвегія щодо соціальної адаптації і перепідготовки військовослужбовців, які звільняються в запас.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити координацію та організацію виконання програм, спрямованих на соціальну і професійну адаптацію військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку, та тих, які підлягають звільненню;

забезпечити разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні інформування громадськості про програми, які реалізуються Україною і НАТО, та їх результати;

продовжити обмін досвідом між експертами НАТО та відповідними державними органами України з питань реалізації Концепції управління персоналом у Збройних Силах України, зокрема адаптації військовослужбовців до умов цивільного життя.

2.3.10. Захист навколишнього природного середовища у військовій сфері

Стратегічний курс України на вступ до європейських інституцій потребує якісно нового підходу до дальшого посилення захисту від надзвичайних ситуацій техногенного характеру та ліквідації наслідків військової діяльності відповідно до європейських стандартів.

Середньострокові цілі:

сформувати нормативно-правову базу з питань військової діяльності щодо забезпечення екологічної безпеки та адаптувати її до європейських норм і стандартів держав - членів Альянсу;

створити систему екологічного управління для військових об'єктів Збройних Сил України відповідно до міжнародного екологічного стандарту ISO 14001;

продовжити впровадження у повсякденну діяльність військ (сил) Стратегії екологічної політики Міністерства оборони України на 2007-2011 роки;

забезпечити організацію заходів з охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки під час утилізації надлишкових ракет і боєприпасів, а також компонента рідкого ракетного палива (меланжу).

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити проведення екологічних досліджень впливу воєнно-технічних факторів на навколишнє природне середовище в результаті проведення військових навчань, випробувань озброєння і військової техніки, повсякденної діяльності військ (сил);

продовжити впровадження системи екологічного управління на військових об'єктах Збройних Сил України у повсякденній діяльності військ (сил);

провести екологічні обстеження та виконати роботу з відновлення навколишнього природного середовища на територіях військових об'єктів (містечок), що вивільняються у ході реформування і плануються до передачі органам місцевого самоврядування;

продовжити підготовку та підвищення кваліфікації фахівців з екологічної безпеки Збройних Сил України у Центрі підготовки Міністерства охорони краю Литовської Республіки за підтримки Північноатлантичного Альянсу.

2.3.11. Утилізація надлишкових і непридатних боєприпасів, легкого озброєння та стрілецької зброї, а також компонентів ракетного палива

З огляду на необхідність гарантування безпеки цивільного населення України утилізація надлишкових і непридатних боєприпасів, легкого озброєння та стрілецької зброї, а також компонента ракетного палива (меланжу) є одним із пріоритетних напрямів діяльності Міністерства оборони України.

Обсяги надлишкових і непридатних боєприпасів та меланжу, що підлягають утилізації, становлять відповідно близько 600 тис. і 10 тис. тонн.

Для утилізації запасів меланжу разом з ОБСЄ започатковано проект ОБСЄ - Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива), метою якого є поетапне знищення всіх запасів меланжу із застосуванням технічно прийнятного та економічно ефективного безпечного способу.

Середньострокові цілі:

розробити технології, необхідні для утилізації боєприпасів, створити виробничі потужності та провести утилізацію 295,72 тис. тонн боєприпасів;

продовжити реалізацію в рамках Програми "Партнерство заради миру" ( 950_001 ) проекту Трастового фонду щодо знищення надлишкових боєприпасів, легких озброєнь і стрілецької зброї та переносних зенітно-ракетних комплексів;

досягнути істотних зрушень в утилізації меланжу шляхом реалізації економічно обгрунтованих та екологічно безпечних проектів міжнародної фінансової допомоги.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити виконання заходів Державної цільової оборонної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання і зберігання, на 2008-2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 року N 940 ( 940-2008-п ), та Державної цільової програми утилізації компонентів рідкого ракетного палива на 2010-2014 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року N 874 ( 874-2010-п );

продовжити виконання положень Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з питань матеріально-технічного забезпечення і постачання (NAMSO) щодо утилізації переносних зенітно-ракетних комплексів, легких озброєнь, стрілецької зброї та звичайних боєприпасів;

продовжити практичну реалізацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ - Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива) ( 994_922 ).

2.4. Єдина система цивільного захисту

Стратегічний курс України на вступ до європейських інституцій та завдання конструктивного партнерства з Альянсом зумовлюють необхідність удосконалення і розвитку системи реагування на кризові ситуації природного та техногенного характеру.

Для досягнення зазначеної мети Міністерство надзвичайних ситуацій України визначило пріоритетні напрями роботи на середньострокову перспективу, які передбачають реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, забезпечення керівництва діяльністю єдиної системи цивільного захисту населення і територій, поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи, техногенної і пожежної безпеки.

З метою реалізації зазначених пріоритетів триває виконання низки програм, зокрема Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, затвердженої Законом України від 15 січня 2009 року N 886-VI ( 886-17 ), Державної цільової соціальної програми протимінної діяльності Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на 2009-2014 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 року N 131 ( 131-2009-п ), і Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року N 156 ( 156-2009-п ).

Зазначені програми спрямовані на вирішення таких проблемних питань, як створення єдиної системи цивільного захисту, технічне переоснащення сил цивільного захисту та оптимізація управління процесами цивільного захисту; очищення територій колишніх військових полігонів від вибухонебезпечних предметів та їх використання в господарських цілях; розв'язання проблеми законодавчого врегулювання відносин у сфері цивільного захисту та уніфікації відповідних нормативно-правових актів; розв'язання проблеми довготривалого (протягом 100 років) зберігання відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС; перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему; реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами, спрямованої на захист навколишнього природного середовища, життя і здоров'я населення від дії іонізуючого випромінювання; організація взаємодії для попередження населення про виникнення надзвичайних ситуацій та подолання їх наслідків з міжнародними організаціями.

Середньострокові цілі:

підвищувати ефективність реагування сил цивільного захисту, в тому числі із залученням міжнародної допомоги, в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;

завершити створення єдиної системи цивільного захисту та в її складі системи управління процесами цивільного захисту, ефективних та уніфікованих сил цивільного захисту;

здійснити впровадження комплексу взаємопов'язаних завдань і заходів протимінної діяльності з метою забезпечення безпеки населення;

усунути суперечності в законодавстві щодо цивільного захисту, забезпечити його систематизацію, сформувати належні правові, економічні та організаційні засади захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період для підвищення ефективності державної політики у зазначеній сфері;

підготувати до зняття та забезпечити зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, а також перетворити об'єкт "Укриття" на екологічно безпечну систему;

забезпечити будівництво нового безпечного конфайнмента об'єкта "Укриття" Чорнобильської АЕС;

забезпечити будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС;

поглиблювати міжнародне співробітництво у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити вдосконалення структури спеціальних територіальних центрів швидкого реагування Міністерства надзвичайних ситуацій України, їх переоснащення новітньою технікою та засобами;

продовжити здійснення заходів щодо створення у складі Міністерства надзвичайних ситуацій України Державного центру управління з надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

продовжити виконання заходів, передбачених Загальнодержавною програмою зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему ( 886-17 ) (будівництво заводу з переробки рідких радіоактивних відходів);

продовжити виконання Плану запровадження заходів на об'єкті "Укриття";

продовжити здійснення заходів щодо забезпечення будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС;

продовжити виконання заходів, передбачених Загальнодержавною цільовою екологічною програмою поводження з радіоактивними відходами, затвердженою Законом України від 17 вересня 2008 року N 516-VI ( 516-17 ), Державною цільовою соціальною програмою розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року N 156 ( 156-2009-п ), а також Державною цільовою соціальною програмою протимінної діяльності Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на 2009-2014 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 року N 131 ( 131-2009-п );

завершити підготовку Кодексу України про цивільний захист та забезпечити його супроводження у Верховній Раді України;

продовжити виконання міжнародних договорів України у сфері попередження і реагування на надзвичайні ситуації, а також планів спільних дій, розроблених на їх виконання.

РОЗДІЛ III. РЕСУРСНІ ПИТАННЯ

У 2011 році головною метою для України є забезпечення відновлення та подальше утримання позитивних тенденцій економічного зростання на основі здійснення модернізації економіки держави та підвищення її конкурентоспроможності.

Значний вплив на економічний розвиток держави матимуть структурні економічні реформи, ініційовані Президентом України у Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" ( n0004100-10 ).

Економічна політика Уряду, спрямована на підтримку основних секторів економіки, активізацію процесів модернізації національного виробництва та стимулювання внутрішнього інвестиційного попиту разом з підтримкою споживчого попиту населення за рахунок виваженої соціальної політики, сприятиме відновленню тенденцій економічного зростання у 2011 році та їх закріпленню у середньостроковій перспективі.

3.1. Бюджетна політика. Загальні положення Державного бюджету України на 2011 рік ( 2857-17 )

У 2011 році державна бюджетна політика буде спрямована на дальшу стабілізацію соціально-економічної ситуації в Україні, підтримку основних секторів економіки, активізацію процесів модернізації національного виробництва.

У бюджетній сфері основним завданням залишається забезпечення макроекономічної стабільності, збалансованості та стійкості бюджетної системи.

Основною умовою підтримки макроекономічної стабільності є дотримання економічно безпечного рівня бюджетного дефіциту.

Податково-бюджетна політика здійснюватиметься на основі нових Податкового ( 2755-17 ) та Бюджетного ( 2456-17 ) кодексів України.

Основними завданнями податково-бюджетної політики на 2011 рік є проведення податкової реформи, що передбачатиме послідовне зниження податкового тиску та створення податкової системи, яка стимулюватиме інвестиційну діяльність та економічний розвиток, упорядкування та підвищення ефективності видатків бюджету, зміцнення власної дохідної бази місцевих бюджетів, а також досягнення реальної збалансованості бюджету та поступове зменшення його дефіциту.

Середньострокові цілі:

забезпечити:

- збалансованість та стійкість бюджетної системи;

- дотримання принципу публічності та прозорості бюджетної системи;

- оптимізацію витрачання бюджетних коштів;

- формування раціональної податкової та митної політики, що сприятиме економічному зростанню, створенню єдиного правового поля діяльності суб'єктів господарювання.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити реалізацію виваженої політики щодо державного боргу;

зменшити дефіцит державного бюджету;

поетапно, системно знизити рівень податкового навантаження на економіку в умовах забезпечення збалансованості бюджетної системи;

підвищити фіскальну ефективність податків шляхом розширення податкової бази та вдосконалення системи адміністрування податків;

посилити конкурентоспроможність вітчизняних підприємств шляхом зниження рівня податкового навантаження;

забезпечити поетапне підвищення розміру мінімальної заробітної плати.

3.2. Обсяг бюджетного ресурсу сектору безпеки і оборони

Видатки з державного бюджету на забезпечення безпеки і оборони України здійснюються відповідно до визначених законодавством пріоритетів розвитку та реформування Збройних Сил України та інших військових формувань з урахуванням фінансових можливостей.

Видатки з Державного бюджету України на 2010 рік ( 2154-17 ) (із наступними змінами) на фінансування сектору оборони та безпеки з урахуванням коштів Стабілізаційного фонду були затверджені у сумі 35,9 млрд. гривень (у тому числі із загального фонду 29,5 млрд. гривень, спеціального фонду 6,4 млрд. гривень), що становить 11,7 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету, або 3,3 відсотка валового внутрішнього продукту, що на 6,3 млрд. гривень (21,3 відсотка) більше порівняно з фактичними витратами у 2009 році (29,6 млрд. гривень).

При цьому видатки на утримання та розвиток Збройних Сил України з урахуванням коштів Стабілізаційного фонду у Державному бюджеті України на 2010 рік ( 2154-17 ) (із змінами) були передбачені в обсязі 12,9 млрд. гривень (4,2 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету, або 1,2 відсотка валового внутрішнього продукту), що на 4,2 млрд. гривень (або 48,3 відсотка) більше, ніж фактичні витрати у 2009 році (8,7 млрд. гривень).

Крім того, видатки на виплату пенсій військовослужбовцям у 2010 році були затверджені в обсязі 13,6 млрд. гривень, що на 0,4 млрд. гривень більше, ніж фактичні видатки у 2009 році (13,2 млрд. гривень).

Видатки з Державного бюджету України на 2011 рік ( 2857-17 ) на фінансування сектору оборони та безпеки передбачені у сумі 40,1 млрд. гривень (у тому числі із загального фонду - 34,3 млрд. гривень, спеціального фонду - 5,8 млрд. гривень), що становить 12,4 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету, або 3,2 відсотка валового внутрішнього продукту. Це на 4,2 млрд. гривень (11,7 відсотка) більше порівняно із затвердженими витратами у 2010 році.

При цьому видатки на утримання та розвиток Збройних Сил України в Державному бюджеті України на 2011 рік ( 2857-17 ) передбачені в обсязі 14 млрд. гривень (4,3 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету, або 1,1 відсотка валового внутрішнього продукту), що на 1,1 млрд. гривень більше, ніж затверджено у 2010 році.

Крім того, видатки на виплату пенсій військовослужбовцям у 2011 році затверджені в обсязі 13,9 млрд. гривень, що на 0,3 млрд. гривень більше, ніж затверджено у 2010 році.

Середньострокові цілі:

забезпечити пріоритетне спрямування бюджетних коштів на розвиток озброєння та військової техніки, розроблення та впровадження їх нових зразків;

удосконалити механізм реалізації військового майна, що вивільняється у ході реформування Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів;

Пріоритетні завдання на поточний рік:

передбачити пріоритетне спрямування бюджетних коштів на забезпечення безпеки і оборони держави, насамперед на матеріально-технічне забезпечення військ, розвиток озброєння та військової техніки;

спрямовувати кошти, отримані від реалізації надлишкового військового майна, на реформування та розвиток Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів.

3.3. Менеджмент ресурсів, у тому числі оборонних

Формування та виконання державного бюджету здійснюється за програмно-цільовим методом відповідно до вимог Бюджетного кодексу України ( 2456-17 ).

Запроваджено такі елементи застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі на державному рівні, як середньострокове прогнозування, бюджетні програми, паспорти бюджетних програм, прозорість бюджетного процесу та залучення громадськості.

В Україні застосовується казначейська форма обслуговування бюджетів. Україна має певний досвід в управлінні коштами (платежі проводяться після отримання товарів (робіт, послуг), ведеться облік зобов'язань, застосовуються процедури управління коштами єдиного казначейського рахунка).

Відповідно до Бюджетного кодексу України ( 2456-17 ) здійснюється середньострокове бюджетне прогнозування шляхом визначення щороку Кабінетом Міністрів України середньострокових показників державного бюджету за основними видами доходів, видатків і фінансування на два наступні роки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2009 року N 988 ( 988-2009-п ) схвалено Прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2011-2013 роки, яким визначені основні напрями змін у податково-бюджетній політиці в середньостроковій перспективі, що здійснюватимуться для досягнення довгострокових стратегічних цілей, а також наведені прогнозні середньострокові бюджетні показники.

Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України ( 2456-17 ) Міністерством фінансів України підготовлено проект прогнозу Державного бюджету України на 2012-2013 роки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2010 року N 568 ( 568-2010-п ) затверджено прогнозні показники видатків із загального фонду державного бюджету на потреби оборони на період до 2023 року, в тому числі для Міністерства оборони України.

Продовжується робота з удосконалення програмно-цільового методу формування бюджету шляхом розвитку нормативно-правової та методологічної бази для оптимізації бюджетних програм відповідно до стратегічних завдань урядової політики та стратегічних планів головних розпорядників бюджетних коштів, визначення системи результативних показників виконання зазначених програм, створення системи оцінки ефективності і результативності використання бюджетних коштів у рамках таких програм.

Запроваджено практику затвердження Кабінетом Міністрів України порядків використання бюджетних коштів, в яких визначається механізм реалізації бюджетних програм.

Створено систему постійного моніторингу та аналізу виконання бюджетних програм, запроваджено звітування за підсумками півріччя та року головних розпорядників бюджетних коштів про виконання бюджетних програм відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року N 1098 ( z0047-03 ) "Про паспорти бюджетних програм" (із наступними змінами).

Планування та використання видатків державного бюджету за принципами програмно-цільового методу дають змогу підвищити ефективність бюджетних витрат, у тому числі для забезпечення безпеки і оборони держави.

Середньострокові цілі:

забезпечувати дальший розвиток та модернізацію системи управління державними фінансами;

підвищувати ефективність використання бюджетних ресурсів;

забезпечувати публічність та прозорість бюджетів;

запровадити систему ефективного внутрішнього аудиту в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити розроблення порядків використання головними розпорядниками бюджетних коштів у 2011 році;

проводити за підсумками півріччя та року моніторинг виконання бюджетних програм відповідно до затверджених паспортів;

забезпечити прозорість та контрольованість використання фінансових ресурсів головними розпорядниками бюджетних коштів;

забезпечити публікацію в засобах масової інформації звітів про виконання бюджетів;

розпочати підготовку фахівців з питань проведення внутрішнього аудиту в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України.

РОЗДІЛ IV. ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ

4.1. Законодавство

Питання забезпечення безпеки інформації, обмін якою здійснюється в контексті конструктивного партнерства України з Альянсом, регулюються Угодою про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору ( 950_002 ), ратифікованою Законом України від 12 вересня 2002 року N 160-IV ( 160-15 ).

З метою визначення правових засад обміну інформацією з обмеженим доступом розробляються проекти та готуються до підписання двосторонні міжнародні договори України щодо взаємного захисту секретної інформації з державами - членами Альянсу.

Питання функціонування Національної системи конфіденційного зв'язку, криптографічного та технічного захисту інформації, захисту державних інформаційних ресурсів реалізуються Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Середньострокові цілі:

привести законодавство України з питань захисту та охорони інформації з обмеженим доступом, що є власністю держави, у відповідність із стандартами Альянсу;

укласти Угоди про взаємну охорону секретної інформації з державами - членами Альянсу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

внести зміни до законодавства України з питань охорони інформації з обмеженим доступом;

здійснити заходи щодо укладення міжнародних договорів України про взаємну охорону секретної інформації з державами - членами Альянсу, зокрема Румунією, Португальською Республікою, Королівством Данія.

4.2. Спеціально уповноважений державний орган у сфері забезпечення охорони державної таємниці

В Україні питання, пов'язані з охороною державної таємниці, регулюються Законом України "Про державну таємницю" ( 3855-12 ). Відповідно до зазначеного Закону ( 3855-12 ) спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України, яка також здійснює заходи щодо охорони в Україні інформації НАТО з обмеженим доступом.

Служба безпеки України забезпечує постійний контроль за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах, що користуються такою інформацією, здійснює оформлення сертифікатів перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО, вживає заходів до забезпечення функціонування центрів реєстрації документів НАТО в державних органах України тощо.

Середньострокова ціль - привести систему контролю за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом в органах державної влади України у відповідність із стандартами держав - членів Альянсу з урахуванням рекомендацій інспекторських перевірок системи охорони секретної інформації НАТО в Україні, проведених Офісом безпеки НАТО.

Пріоритетне завдання на поточний рік - здійснювати планові заходи щодо контролю за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом в державних органах.

4.3. Інформаційна безпека

З метою забезпечення обміну інформацією з обмеженим доступом між НАТО та органами державної влади України в структурі Міністерства закордонних справ України утворено Головний центр реєстрації документів НАТО.

В органах державної влади України, які беруть участь у виконанні програм співробітництва з Альянсом, утворено центри реєстрації документів НАТО, на які покладено завдання з розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності в роботі з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Середньострокова ціль - забезпечити належну роботу системи поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом із додержанням вимог законодавства України та положень Угоди про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору ( 950_002 ).

Пріоритетне завдання на поточний рік - провести планові перевірки додержання вимог законодавства України під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

4.3.1. Інформаційна безпека у сфері криптографічного та технічного захисту інформації

Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України забезпечує виконання завдань щодо забезпечення функціонування і розвитку Національної системи конфіденційного зв'язку, захисту державних інформаційних ресурсів у телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, а також криптографічного та технічного захисту інформації.

Між Міністерством закордонних справ України та Місією України при НАТО здійснюється обмін інформацією з грифом обмеження доступу "Для службового користування" з використанням криптографічної системи захисту інформації.

Середньострокові цілі:

продовжити роботу з удосконалення системи контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом в органах державної влади України;

організувати прямий обмін інформацією з обмеженим доступом між Міністерством оборони України і Місією України при НАТО з використанням засобів криптографічного захисту інформації.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити планові заходи з контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом, обмін якою здійснює Україна та НАТО;

організувати лінію прямого закритого зв'язку між Міністерством оборони України та Місією України при НАТО.

4.3.2. Діловодство (організація роботи з документами)

Єдині вимоги до виготовлення, обліку, користування, зберігання, передачі та транспортування матеріальних носіїв інформації з обмеженим доступом в Україні визначаються нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Контроль за забезпеченням охорони інформації з обмеженим доступом в Україні здійснюється керівниками органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Середньострокова ціль - забезпечити дотримання в органах державної влади України вимог законодавства під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Пріоритетне завдання на поточний рік - здійснити планові перевірки дотримання в органах державної влади України вимог законодавства під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

4.4. Допуск та доступ до секретної інформації (безпека персоналу)

Відповідно до вимог НАТО в Україні функціонує система надання допуску та доступу посадових осіб до інформації НАТО з обмеженим доступом.

Сертифікати перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО оформлюються громадянам України лише за наявності у них допуску до державної таємниці.

На базі Інституту захисту інформації з обмеженим доступом Національної академії Служби безпеки України організовано роботу з підвищення кваліфікації працівників органів державної влади України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Середньострокова ціль - забезпечувати належний рівень кваліфікації працівників органів державної влади України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з оформлення сертифікатів перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО;

продовжити роботу з підвищення кваліфікації працівників органів державної влади України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

4.5. Забезпечення режиму секретності (фізична безпека)

За результатами перевірок стану поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом встановлено, що в органах державної влади України створені необхідні умови для роботи із зазначеною інформацією. Зокрема, у структурі режимно-секретних органів утворено центри реєстрації документів НАТО з обмеженим доступом та в установленому порядку призначено відповідальних осіб. Посадовим особам, які працюватимуть з документами НАТО, оформлено відповідні сертифікати. Для зберігання документів НАТО виділено окремі сейфи, ведуться відповідні облікові форми тощо.

За результатами проведених Офісом безпеки НАТО інспекторських перевірок система охорони секретної інформації НАТО в Україні визнана такою, що відповідає стандартам Альянсу.

Середньострокова ціль - забезпечити належну роботу системи контролю за функціонуванням центрів реєстрації документів НАТО в органах державної влади України відповідно до стандартів Альянсу.

Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити здійснення контролю за станом поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом в органах державної влади України, на підприємствах, в установах та організаціях.

4.6. Дозвільна система провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, суб'єктами господарської діяльності України (індустріальна безпека)

На підставі вимог Закону України "Про державну таємницю" ( 3855-12 ) підприємства, установи та організації мають право провадити діяльність, пов'язану з державною таємницею, після надання Службою безпеки України спеціального дозволу.

Дозвіл надається державним органам, підприємствам, установам та організаціям, які відповідно до компетенції беруть участь у реалізації державних завдань, програм, замовлень, що пов'язані з державною таємницею, за наявності у них обладнаних належним чином приміщень, додержання передбачених вимог режиму секретності, наявності режимно-секретного органу.

Провадження державними органами діяльності з конфіденційною інформацією, що є власністю держави, здійснюється ними без надання спеціального дозволу, з дотриманням вимог законодавства у зазначеній сфері.

Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці та обіг документів, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, в усіх установах.

Середньострокова ціль - здійснювати контроль за станом поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом у державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях.

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити участь фахівців органів державної влади, підприємств, установ та організацій України у тематичних навчальних курсах, конференціях та семінарах, які організовуються Альянсом.

4.7. Кібернетична безпека

Відповідно до законодавства питання протидії зовнішнім та внутрішнім кібернетичним загрозам в Україні належать до компетенції Служби безпеки України і Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. До зазначеної діяльності також залучатимуться Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади та Апарат Ради національної безпеки і оборони України.

На виконання статті 35 Конвенції про кіберзлочинність ( 994_575 ), ратифікованої Законом України від 7 вересня 2005 року N 2824-IV ( 2824-15 ), в Україні утворено Національний контактний пункт формату 24/7 щодо реагування та обміну терміновою інформацією про вчинені комп'ютерні злочини. У складі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України утворено та функціонує Центр реагування на комп'ютерні інциденти, який пройшов акредитацію у міжнародних інституціях.

У рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня діє робоча підгрупа з питань кіберзахисту.

Середньострокова ціль - продовжити розбудову державної системи реагування на кібернетичні атаки щодо національних інформаційних ресурсів, налагоджувати взаємодію з відповідними системами іноземних держав та міжнародних організацій в режимі реального часу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розпочати впровадження рекомендацій, розроблених з урахуванням досвіду держав - членів Альянсу, щодо вдосконалення системи захисту національної інформаційної інфраструктури від внутрішніх та зовнішніх кіберзагроз у рамках діяльності робочої підгрупи з питань кібернетичного захисту в рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня;

розробити проект Стратегії кібернетичної безпеки України з урахуванням рекомендацій робочої підгрупи з питань кібернетичного захисту в рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня;

забезпечити подальший розвиток міжнародного співробітництва з протидії кіберзагрозам, зокрема шляхом налагодження співпраці із Спільним центром передового досвіду з кіберзахисту (м. Таллінн, Естонська Республіка), з метою обміну досвідом та проведення спільних заходів;

сприяти розвитку співробітництва з питань кібернетичного захисту між Службою безпеки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншими компетентними органами державної влади України і відповідними органами НАТО, а також на двосторонній основі з державами - членами Альянсу;

розробити спільні заходи щодо боротьби з кіберзлочинністю, зокрема шляхом співробітництва з Управлінням НАТО з протидії новим викликам та загрозам;

сприяти проведенню міжнародних заходів та навчань з питань кібернетичної безпеки у рамках Програми з науки заради миру та безпеки.

РОЗДІЛ V. ПРАВОВІ ПИТАННЯ

Україна і надалі підтримуватиме позитивну динаміку відносин конструктивного партнерства з Північноатлантичним Альянсом у правовій сфері. Створення відповідної правової бази дасть змогу вдосконалити процес співробітництва України з Альянсом з метою отримання практичних результатів. Формування необхідного правового механізму співпраці України з Альянсом буде здійснюватися з урахуванням досвіду укладення та імплементації міжнародних договорів України з питань, які становлять взаємний інтерес.

5.1. Імплементація міжнародних договорів України, укладених з Альянсом

Україна забезпечуватиме послідовне та повне виконання укладених з Альянсом міжнародних договорів України і продовжуватиме роботу із створення належного правового механізму конструктивного партнерства.

Середньострокові цілі:

забезпечити імплементацію міжнародних договорів України, укладених з Альянсом:

Угоди між державами - учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил ( 994_042 ) та Додаткового протоколу до цієї Угоди ( 950_022 ), ратифікованих Законом України від 2 березня 2000 року N 1510-III ( 1510-14 );

Меморандуму про взаєморозуміння стосовно сприяння нагальним цивільним транскордонним перевезенням від 13 вересня 2006 року ( 950_018 );

Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операцій НАТО з боку України ( 950_005 ), ратифікованого Законом України від 17 березня 2004 року N 1607-IV ( 1607-15 );

Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо використання стратегічної транспортної авіації України в операціях та навчаннях НАТО ( 950_007 ), ратифікованого Законом України від 5 жовтня 2006 року N 228-V ( 228-16 );

Меморандуму про взаєморозуміння щодо планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру та готовності до катастроф між Міністерством України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Організацією Північноатлантичного договору від 16 грудня 1997 року ( 950_004 ).

Пріоритетні завдання на поточний рік:

вжити заходів до укладення Угоди між Україною та Організацією Північноатлантичного договору про транзитне переміщення сил та персоналу НАТО територією України;

ужити заходів щодо завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою (у формі обміну листами) між Кабінетом Міністрів України та Організацією Північноатлантичного договору стосовно транзитного перевезення територією України вантажів для забезпечення операції Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) на території Ісламської Республіки Афганістан ( 950_020 );

забезпечити проведення спільних заходів (семінарів, навчальних візитів тощо), пов'язаних із правовими аспектами співробітництва України з Альянсом.

5.2. Аналіз відповідності національного законодавства базовим договорам Альянсу

Одним із пріоритетів державної політики у сфері євроатлантичного співробітництва є створення належної правової основи для поглиблення співпраці з Альянсом у тих галузях, які становлять взаємний інтерес.

Середньострокові цілі:

провести аналіз відповідності законодавства України договорам Альянсу, зазначеним у розділі V Посібника НАТО з питань розширення (Study on NATO enlargement) (далі - Посібник);

здійснити переклад базових договорів Альянсу, зазначених у розділі V Посібника.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити переклад українською мовою базових договорів Альянсу, зазначених у розділі V Посібника;

продовжити проведення досліджень щодо відповідності законодавства України договорам Альянсу, зазначеним у розділі V Посібника.

ЗМІСТ

РОЗДІЛ I. ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ

1.1. Внутрішня політика

1.1.1. Демократичні реформи

1.1.1.1. Проведення вільних і чесних виборів

1.1.1.2. Зміцнення демократичних інститутів

1.1.1.3. Захист прав і свобод людини

1.1.1.4. Захист прав національних меншин

1.1.1.5. Свобода слова

1.1.1.6. Сприяння розвитку громадянського суспільства

1.1.2. Забезпечення верховенства права

1.1.2.1. Боротьба з корупцією

1.1.2.2. Реформування системи кримінальної юстиції

1.1.2.3. Реформа державного управління

1.1.2.4. Боротьба з відмиванням коштів

1.2. Економічні питання

1.2.1. Досягнення макроекономічної стабільності

1.2.2. Оптимізація ролі держави та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності

1.2.3. Енергетична безпека

1.3. Зовнішня політика

1.3.1. Конструктивне партнерство з Організацією Північноатлантичного договору у сфері підтримання безпеки євроатлантичного простору. Участь і підтримка миротворчих операцій і місій під егідою Альянсу.

1.3.1.1. Забезпечення національного представництва в органах Альянсу

1.3.2. Інтеграція в Європейський Союз

1.3.3. Розвиток добросусідських відносин із сусідніми державами

1.3.4. Внесок у забезпечення регіональної безпеки. Участь у регіональних ініціативах

1.3.5. Внесок у забезпечення розв'язання конфліктів мирним шляхом

1.3.6. Співробітництво з міжнародними організаціями

1.3.7. Контроль над озброєнням, нерозповсюдження зброї масового знищення. Державний експортний контроль

1.3.8. Боротьба з тероризмом

1.4. Інформування громадськості

1.5. Наука і довкілля

1.5.1. Забезпечення екологічної безпеки в європейському регіоні

1.6. Питання координації практичного співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору. Підготовка фахівців у сфері євроатлантичного співробітництва

РОЗДІЛ II. ОБОРОННІ ТА ВІЙСЬКОВІ ПИТАННЯ

2.1. Політика національної безпеки

2.1.1. Стратегія національної безпеки України

2.1.2. Управління національною безпекою і обороною України. Реагування на кризові ситуації

2.1.3. Реформування сектору безпеки. Забезпечення імплементації результатів комплексного огляду сектору безпеки та оборонного огляду

2.1.3.1. Демократичний цивільний контроль над сектором безпеки

2.1.3.2. Реформування військових формувань та інституцій сектору безпеки

2.1.3.2.1. Реформування Служби безпеки України

2.1.3.2.2. Реформування Міністерства внутрішніх справ України та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України

2.1.3.2.3. Реформування Державної прикордонної служби України

2.2. Оборонна політика України

2.2.1. Основні принципи та пріоритети оборонної політики

2.2.2. Національна система оборонного планування

2.2.3. Зв'язки з Урядом, парламентом, засобами масової інформації та громадськістю

2.3. План реформування Збройних Сил України на 2011 рік

2.3.1. Плани реформування Збройних Сил України

2.3.2. Удосконалення системи військового управління та зв'язку

2.3.3. Нарощування боєздатності Об'єднаних сил швидкого реагування та Сил спеціальних операцій

2.3.4. Удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення та системи медичного забезпечення

2.3.5. Підтримання у боєздатному стані, модернізація і оновлення озброєння та військової техніки

2.3.6. Підвищення ефективності системи кадрового менеджменту. Продовження процесу професіоналізації армії

2.3.7. Удосконалення системи військової освіти та підготовки професійних кадрів

2.3.8. Удосконалення системи підготовки військ та забезпечення їх взаємосумісності

2.3.9. Забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей

2.3.10. Захист навколишнього природного середовища у військовій сфері

2.3.11. Утилізація надлишкових і непридатних боєприпасів, легкого озброєння та стрілецької зброї, а також компонентів ракетного палива

2.4. Єдина система цивільного захисту

РОЗДІЛ III. РЕСУРСНІ ПИТАННЯ

3.1. Бюджетна політика. Загальні положення Державного бюджету України на 2011 рік

3.2. Обсяг бюджетного ресурсу сектору безпеки і оборони

3.3. Менеджмент ресурсів, у тому числі оборонних

РОЗДІЛ IV. ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ

4.1. Законодавство

4.2. Спеціально уповноважений державний орган у сфері забезпечення охорони державної таємниці

4.3. Інформаційна безпека

4.3.1. Інформаційна безпека у сфері криптографічного та технічного захисту інформації

4.3.2. Діловодство (організація роботи з документами)

4.4. Допуск та доступ до секретної інформації (безпека персоналу)

4.5. Забезпечення режиму секретності (фізична безпека)

4.6. Дозвільна система провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, суб'єктами господарської діяльності України (індустріальна безпека)

4.7. Кібернетична безпека

РОЗДІЛ V. ПРАВОВІ ПИТАННЯ

5.1. Імплементація міжнародних договорів України, укладених з Альянсом

5.2. Аналіз відповідності національного законодавства базовим договорам Альянсу

Глава Адміністрації
Президента України С.ЛЬОВОЧКІН