Про затвердження Порядку верифікації звіту оператора про викиди парникових газів

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 6 Закону України “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок верифікації звіту оператора про викиди парникових газів, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади протягом трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою привести власні акти у відповідність із цією постановою.

ПОРЯДОК
верифікації звіту оператора про викиди парникових газів

Загальна частина

1. Цей Порядок встановлює процедуру та вимоги до проведення верифікації звіту оператора, що подається відповідно до Закону України “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”.

2. Терміни, що вживаються в цьому Порядку, мають таке значення:

1) аналіз ризиків - діяльність верифікатора, яка провадиться в ході верифікації і спрямована на виявлення та проведення аналізу властивих ризиків і ризиків системи контролю;

2) аналітичні процедури - комплекс дій верифікатора, спрямованих на проведення аналізу коливань та тенденцій даних, у тому числі аналізу даних, які не узгоджуються з іншою відповідною інформацією або відхиляються від прогнозованих значень;

3) аудитор з верифікації - член групи з верифікації, який бере участь у проведенні верифікації звіту оператора;

4) верифікаційний ризик - ризик того, що залежно від властивого ризику, ризику системи контролю та ризику невиявлення верифікатор зробить невірний висновок за наявності суттєвого викривлення у звіті оператора;

5) викривлення - упущення, неправдиві дані або помилка в даних звіту оператора, за винятком допустимої невизначеності відповідно до Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 960 (далі - Порядок здійснення моніторингу та звітності);

6) невідповідність - дії або бездіяльність оператора, що суперечать вимогам, зазначеним у плані моніторингу;

7) обґрунтована впевненість - високий, але не абсолютний рівень упевненості, виражений у висновку верифікатора щодо відсутності суттєвих викривлень у звіті оператора;

8) план верифікації - план проведення верифікації, що розробляється верифікатором з урахуванням отриманої інформації та ризиків, виявлених у процесі стратегічного аналізу та аналізу ризиків;

9) провідний аудитор з верифікації - аудитор, який здійснює керівництво та контроль за групою з верифікації та відповідає за проведення верифікації звіту оператора та підготовку верифікаційного звіту;

10) ризик невиявлення - ризик того, що верифікатор не виявить суттєвого викривлення у звіті оператора;

11) рівень суттєвості - кількісний поріг, вище за який викривлення окремо або в сукупності з іншими викривленнями є суттєвим;

12) система контролю - організаційно-технічна система, що створюється оператором установки для зменшення властивих ризиків;

13) стратегічний аналіз - аналіз, що проводиться верифікатором на початку верифікації щодо всієї діяльності на установці, з метою оцінки ймовірного характеру, обсягу та складності завдань з верифікації;

14) суттєве викривлення - викривлення, що взяте окремо або в сукупності з іншими викривленнями, яке перевищує рівень суттєвості;

15) сфера акредитації - види діяльності, щодо яких було акредитовано верифікатора відповідно до законодавства;

16) фахівець з технічних питань - особа, яка володіє спеціальними знаннями, достатніми для надання висновків, роз’яснень, рекомендацій, консультацій під час проведення верифікації.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про акредитацію органів з оцінки відповідності”, “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів” та інших нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до них.

3. Звіт оператора підлягає верифікації.

Метою верифікації є надання верифікаційного звіту, в якому з обґрунтованою впевненістю наводиться висновок про відсутність або наявність суттєвих викривлень у звіті оператора та міститься інформація, на підставі якої оператор вживатиме заходи для підвищення якості моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів.

Основними принципами верифікації є:

надійність результатів верифікації;

неупередженість верифікатора;

професійний скептицизм верифікатора, тобто усвідомлення можливості існування обставин, які призводять до суттєвих викривлень у звіті оператора;

суттєвість факторів, що враховуються під час формування обсягу та висновків верифікації;

повнота обсягу верифікації.

Під час верифікації верифікатор аналізує:

повноту звіту оператора та плану моніторингу, а також їх відповідність вимогам, визначеним Порядком здійснення моніторингу та звітності;

відповідність дій оператора затвердженому плану моніторингу;

наявність або відсутність суттєвих викривлень у звіті оператора;

можливість надання інформації для вдосконалення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів.

Верифікатор рекомендує оператору подати план моніторингу на затвердження Міндовкіллю в разі, коли:

план моніторингу не затверджено Міндовкіллям;

протягом звітного періоду до плану моніторингу були внесені істотні зміни, що не затверджені Міндовкіллям;

план моніторингу є неповним;

план моніторингу не відповідає вимогам, визначеним Порядком здійснення моніторингу та звітності.

У разі неповноти плану моніторингу або його невідповідності вимогам, визначеним Порядком здійснення моніторингу та звітності, верифікатор рекомендує оператору внести до плану моніторингу відповідні зміни перед поданням на затвердження Міндовкіллю та зазначає їх у верифікаційному звіті.

Якщо план моніторингу не був затверджений в установленому законодавством порядку до видачі верифікаційного звіту, верифікатор зобов’язаний зазначити це у верифікаційному звіті.

Основними етапами верифікації є:

переддоговірний етап;

проведення стратегічного аналізу;

проведення аналізу ризиків;

розроблення плану верифікації;

детальна верифікація з відвідуванням установки;

формування внутрішньої верифікаційної документації;

підготовка верифікаційного звіту;

незалежне рецензування і видача верифікаційного звіту.

Проведення верифікації
Попередній аналіз перед укладенням договору з оператором

4. Верифікація здійснюється на підставі договору, укладеного між оператором і верифікатором. Перед укладенням договору верифікатор отримує від оператора інформацію для оцінки своєї здатності виконати верифікацію конкретної установки даного оператора. Така оцінка здійснюється шляхом:

проведення аналізу ризиків, пов’язаних із здійсненням верифікації відповідно до цього Порядку;

проведення аналізу інформації, наданої оператором, для визначення обсягу робіт з верифікації;

проведення аналізу завдань з верифікації щодо їх відповідністі сфері акредитації верифікатора;

проведення оцінки достатності у верифікатора компетентності, персоналу та ресурсів для формування групи з верифікації, здатної виконати верифікацію з урахуванням складності установки;

визначення часу, необхідного для належного виконання верифікації.

Оператор на запит верифікатора надає інформацію, необхідну для провадження діяльності верифікатором, зазначеної в абзацах першому - шостому цього пункту.

5. З метою визначення часу, необхідного для виконання верифікації, визначеного в абзаці сьомому пункту 4 цього Порядку, верифікатор враховує такі фактори:

складність установки;

обсяг інформації та складність затвердженого плану моніторингу;

необхідний рівень суттєвості;

складність та повноту процедур обробки даних та системи контролю оператора;

місцезнаходження інформації та даних, що стосуються викидів парникових газів.

Інформація, яку надає оператор

6. Перед проведенням стратегічного аналізу та на інших етапах верифікації оператор подає верифікатору:

1) останню версію плану моніторингу, а також усі попередні версії плану моніторингу, затверджені Міндовкіллям;

2) оцінку властивих ризиків і ризиків системи контролю оператора відповідно до Порядку здійснення моніторингу та звітності і загальний опис системи контролю;

3) процедури, зазначені в затвердженому плані моніторингу, у тому числі процедури обробки даних та заходів з контролю;

4) звіт оператора;

5) план відбору та аналізу проб, якщо його наявність необхідна відповідно до Порядку здійснення моніторингу та звітності;

6) у разі внесення змін до плану моніторингу протягом звітного періоду - записи, що відображають такі зміни відповідно до Порядку здійснення моніторингу та звітності;

7) звіт про вдосконалення, якщо його наявність необхідна відповідно до Порядку здійснення моніторингу та звітності;

8) верифікаційний звіт за рік, що передує поточному звітному періоду, якщо верифікатор не здійснював верифікацію для відповідного оператора у році, що передує поточному звітному періоду;

9) повідомлення про внесення змін до плану моніторингу, надані Міндовкіллям;

10) інформацію про бази даних та джерела даних, що використовуються для цілей моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів;

11) у випадках, передбачених пунктом 26 цього Порядку, - погодження Міндовкіллям рішення верифікатора про проведення верифікації без відвідування установки;

12) іншу інформацію, необхідну для планування та проведення верифікації.

Оператор повинен подати верифікатору остаточну редакцію звіту оператора до того, як верифікатор видасть верифікаційний звіт.

Стратегічний аналіз

7. На початку верифікації верифікатор оцінює ймовірний характер, обсяг та складність завдань з верифікації шляхом проведення стратегічного аналізу діяльності, що провадиться на установці.

Для цілей стратегічного аналізу верифікатор отримує та розглядає:

1) інформацію, передбачену абзацами першим - тринадцятим пункту 6 цього Порядку;

2) інформацію щодо необхідного рівня суттєвості;

3) інформацію, отриману за результатами верифікації за попередні роки, якщо верифікатор уже проводив верифікацію для відповідного оператора;

4) іншу інформацію, необхідну для формування групи з верифікації, уточнення часу, потрібного для верифікації, та забезпечення можливості проведення аналізу ризиків.

Під час розгляду інформації, зазначеної в абзацах другому - шостому цього пункту, верифікатор зобов’язаний проаналізувати:

категорію установки та діяльність, що проводиться на установці;

план моніторингу та особливості методики моніторингу, наведеної в плані моніторингу;

характеристики джерел викидів парникових газів та матеріальних потоків, процеси, що призводять до викидів парникових газів, відповідне обладнання, зокрема засоби вимірювальної техніки, описані в плані моніторингу, походження та застосування розрахункових коефіцієнтів, а також інші первинні джерела даних;

процедури обробки даних та систему контролю.

Під час проведення стратегічного аналізу верифікатор перевіряє:

надання оператором останньої версії плану моніторингу;

внесення змін до плану моніторингу протягом звітного періоду;

наявність повідомлення про такі зміни та затвердження плану моніторингу із змінами відповідно до Порядку здійснення моніторингу та звітності.

Проведення аналізу ризиків

8. Для планування та проведення верифікації верифікатор виконує аналіз ризиків, під час якого виявляє та аналізує:

1) властиві ризики;

2) заходи з контролю;

3) ризики системи контролю щодо ефективності заходів з контролю, якщо вони були здійснені.

Під час проведення аналізу ризиків, зазначених у цьому пункті, верифікатор бере до уваги результати стратегічного аналізу, зазначеного у пункті 7 цього Порядку.

Якщо верифікатор встановлює, що оператор не виявив властивих ризиків та ризиків системи контролю під час оцінки ризиків, верифікатор зобов’язаний повідомити про це оператора.

На основі інформації, отриманої під час верифікації, верифікатор вивчає результати аналізу ризиків та за наявності підстав вносить зміни до програми верифікації або проводить верифікацію повторно.

План верифікації

9. Верифікатор розробляє та виконує план верифікації з урахуванням отриманої інформації та ризиків, виявлених у ході стратегічного аналізу та аналізу ризиків. План верифікації повинен містити таку інформацію:

1) програму верифікації, в якій описуються характер, обсяг, строки та порядок здійснення верифікації;

2) план тестувань, в якому визначаються обсяг, методи та відповідні процедури тестування заходів з контролю;

3) план вибіркової перевірки даних, у якому визначаються обсяг та методи формування вибірки з набору окремих даних, що є основою підсумкових даних у звіті оператора.

Верифікатор складає план тестувань таким чином, щоб можна було визначити дієвість відповідних заходів з контролю для оцінки відповідності дій оператора вимогам, зазначеним у плані моніторингу.

Під час визначення діяльності з вибіркової перевірки даних для тестування заходів з контролю верифікатор повинен врахувати:

властиві ризики;

відповідні заходи з контролю;

необхідність надання висновку верифікатора за результатами верифікації з обґрунтованою впевненістю.

Під час визначення діяльності з вибіркової перевірки даних, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, верифікатор повинен врахувати:

властиві ризики та ризики системи контролю;

результати аналітичних процедур;

необхідність надання висновку верифікатора за результатами верифікації з обґрунтованою впевненістю;

рівень суттєвості;

суттєвість впливу окремого елемента даних на загальну сукупність даних.

Верифікатор складає та виконує план верифікації таким чином, щоб верифікаційний ризик був зведений до прийнятного рівня для досягнення обґрунтованої впевненості відсутності у звіті оператора суттєвих викривлень.

Верифікатор вносить зміни до результатів аналізу ризиків та плану верифікації та коригує діяльність з верифікації в ході верифікації, якщо верифікатор виявить додаткові ризики, які необхідно зменшити, або якщо фактичний ризик виявиться меншим, ніж передбачалося.

Детальна верифікація

10. Верифікатор зобов’язаний виконувати план верифікації та на підставі результатів аналізу ризиків перевіряти виконання оператором плану моніторингу. Для цього верифікатор проводить тестування, яке складається з аналітичних процедур, верифікації даних, перевірки методики моніторингу, а також перевіряє:

1) письмові процедури обробки даних та системи, що задіяні в процесі обробки даних, у тому числі інформаційні системи, шляхом відслідковування потоку даних від первинних джерел до складання звіту оператора;

2) стан впровадження та належне документування заходів з контролю та їх ефективність для зменшення властивих ризиків;

3) ефективність процедур, передбачених планом моніторингу, для зменшення властивих ризиків та ризиків системи контролю, а також належне впровадження, документування та дотримання таких процедур.

11. Верифікатор застосовує аналітичні процедури для оцінки достовірності та повноти даних, якщо властивий ризик, ризик системи контролю та характер заходів з контролю оператора свідчать про необхідність їх проведення.

Під час проведення аналітичних процедур верифікатор аналізує звітні дані для виявлення потенційних ризиків та підтвердження ефективності запланованої діяльності з верифікації або необхідності її коригування. Верифікатор оцінює достовірність коливань та тенденцій у даних за певний період або між порівнюваними показниками та виявляє різкі відхилення, дані, що відрізняються від очікуваних значень, та відсутність даних.

Аналітичні процедури включають:

попередні аналітичні процедури для підсумкових даних до проведення заходів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, що проводяться з метою визначення характеру, складності та відповідності звітних даних;

змістовні аналітичні процедури для підсумкових даних і окремих даних, що є основою підсумкових даних і проводяться з метою виявлення потенційних структурних помилок та різких відхилень;

остаточні аналітичні процедури для підсумкових даних, що проводяться з метою забезпечення перевірки належного виправлення помилок, виявлених під час верифікації.

Якщо верифікатор виявляє відхилення, коливання, тенденції, відсутність, суперечливі дані або дані, що відрізняються від очікуваних значень або співвідношень, верифікатор зобов’язаний отримати письмові пояснення оператора разом із документальним підтвердженням.

На підставі наданих оператором пояснень та документальних підтверджень верифікатор оцінює вплив на план верифікації і на діяльність з верифікації, яку необхідно провадити.

12. Верифікатор проводить верифікацію даних у звіті оператора із застосуванням їх детального тестування, у тому числі відстеження даних до первинного джерела, перехресної перевірки із зовнішніми джерелами даних, звірки, порівняння з граничними значеннями та проведення перерахунків звітних даних оператора на основі первинних даних.

У процесі верифікації даних верифікатор перевіряє:

межі установки;

повноту визначення матеріальних потоків та джерел викидів парникових газів у плані моніторингу;

відповідність підсумкових даних, зазначених у звіті оператора, даним з первинних джерел;

виміряні значення з використанням результатів розрахунків, здійснених оператором відповідно до Порядку здійснення моніторингу та звітності, якщо оператор застосовує методику на основі неперервних вимірювань;

достовірність і точність даних.

13. Під час перевірки відповідності заходів з контролю та процедур, зазначених у підпунктах 2 і 3 пункту 10 цього Порядку, або перевірок, зазначених у пунктах 11 і 12 цього Порядку, верифікатор має право використовувати методи вибіркової перевірки, що залежать від особливостей установки, за умови, що за результатами аналізу ризиків доведено обґрунтованість вибіркової перевірки даних.

14. Верифікатор перевіряє правильність вибору та застосування методики моніторингу, передбаченої планом моніторингу, а також правильність застосування та виконання плану відбору та аналізу проб.

Якщо CO2 передається в порядку, передбаченому Порядком здійснення моніторингу та звітності, а обсяг компонентного CO2 визначається як на установці, з якої компонентний CO2 передано, так і на установці, яка його отримала, верифікатор перевіряє, чи може розбіжність між виміряними значеннями обсягів компонентного CO2 на обох установках бути пояснена невизначеністю вимірювальних систем та чи оператори використали правильне середнє арифметичне значення виміряних обсягів компонентного CO2 у звітах операторів обох установок.

Якщо розбіжність між виміряними значеннями обсягів переданого та отриманого компонентного CO2 на обох установках не може бути пояснена невизначеністю вимірювальних систем, верифікатор перевіряє, чи були застосовані коригування для усунення розбіжності між виміряними значеннями обсягів переданого та отриманого компонентного CO2 та чи були такі коригування консервативними.

15. Якщо оператором були застосовані методи оцінки для заміщення відсутніх даних згідно з Порядком здійснення моніторингу та звітності, верифікатор перевіряє доречність використаних методів оцінки для конкретної ситуації та правильність їх застосування.

Верифікатор оцінює ефективність запроваджених оператором заходів з контролю, спрямованих на недопущення відсутності даних.

16. Якщо відповідно до Порядку здійснення моніторингу та звітності від оператора вимагається надати підтвердження дотримання порогів невизначеності для даних про діяльність та розрахункових коефіцієнтів, верифікатор підтверджує достовірність інформації, яка використовується для розрахунку невизначеності, як зазначено у плані моніторингу.

Якщо оператор застосовує альтернативну методику моніторингу відповідно до Порядку здійснення моніторингу та звітності, верифікатор перевіряє:

чи було оператором проведено оцінку та розрахунок невизначеності для підтвердження, що сумарна невизначеність річних викидів парникових газів, встановлена Порядком здійснення моніторингу та звітності, не була перевищена;

достовірність інформації, яка використовується для оцінки та розрахунку невизначеності;

відповідність підходу до оцінки та розрахунку сумарної невизначеності всіх параметрів, що використовуються для визначення обсягу річних викидів парникових газів, Порядку здійснення моніторингу та звітності;

наявність підтвердження того, що застосування оператором принаймні першого рівня точності відповідно до методики на основі розрахунків для одного або кількох значних матеріальних потоків або незначних матеріальних потоків та методики на основі неперервних вимірювань для одного або кількох джерел викидів парникових газів, що належать до таких матеріальних потоків, технічно нездійсненне або призведе до необґрунтованих витрат.

17. Якщо верифікатор під час верифікації виявив викривлення або невідповідності, він зобов’язаний невідкладно письмово повідомити про це оператора та рекомендувати йому внести необхідні виправлення.

Оператор зобов’язаний виправити викривлення та невідповідності, про які йому повідомлено верифікатором.

Якщо оператор не виправить викривлення чи невідповідності, про які йому повідомлено верифікатором, до того, як верифікатор видасть верифікаційний звіт, верифікатор зобов’язаний вимагати пояснень від оператора щодо основних причин невідповідностей або викривлень, щоб оцінити, яким чином невідповідності або викривлення впливають на звітні дані.

Якщо верифікатор виявить невідповідності або викривлення під час використання методу вибіркової перевірки даних, він зобов’язаний вимагати пояснення від оператора щодо основних причин невідповідностей або викривлень, щоб оцінити вплив невідповідностей або викривлень на дані звіту оператора. За результатами оцінки верифікатор визначає, чи існує необхідність провадження додаткової діяльності з верифікації, збільшення обсягу вибірки, та які дані підлягають виправленню оператором.

Верифікатор розглядає розмір та характер викривлення, а також обставини його виникнення, та визначає, чи мають невиправлені викривлення, взяті окремо або в сукупності з іншими викривленнями, суттєвий вплив на загальний обсяг викидів парникових газів, зазначений у звіті оператора.

Верифікатор оцінює, чи впливають невиправлені невідповідності, взяті окремо або в сукупності з іншими невідповідностями, на звітні дані та чи вони призведуть до суттєвого викривлення.

Верифікатор може визнати викривлення суттєвими, навіть якщо такі викривлення, взяті окремо або в сукупності з іншими викривленнями, не перевищують рівень суттєвості, встановлений цим Порядком, якщо такий висновок можна обґрунтувати розміром та характером викривлень та обставинами їх виникнення.

18. Рівень суттєвості становить:

5 відсотків загального обсягу викидів парникових газів, зазначеного в звіті оператора за звітний період, щодо якого здійснюється верифікація, для установок категорії A та установок категорії Б;

2 відсотки загального обсягу викидів парникових газів, зазначеного в звіті оператора за звітний період, щодо якого здійснюється верифікація, для установок категорії В.

Категорії установок визначаються відповідно до Порядку здійснення моніторингу та звітності.

19. Під час розгляду інформації, отриманої в процесі верифікації, верифікатор зобов’язаний:

перевірити остаточні дані, повідомлені оператором, у тому числі дані, виправлені на основі інформації, отриманої під час верифікації;

розглянути повідомлені оператором причини розбіжностей між остаточними даними та раніше повідомленими даними;

розглянути результати аналізу, щоб визначити правильність виконання оператором затвердженого плану моніторингу та описаних у ньому процедур;

оцінити, чи є верифікаційний ризик прийнятно низьким, щоб досягти обґрунтованої впевненості;

переконатися в наявності достатніх доказів для того, щоб з обґрунтованою впевненістю надати висновок верифікатора за результатами верифікації про відсутність суттєвих викривлень у звіті оператора;

переконатися в тому, що процес верифікації було в повному обсязі відображено у внутрішній верифікаційній документації та у можливості надати висновок верифікатора у верифікаційному звіті.

Внутрішня верифікаційна документація та незалежна перевірка

20. Верифікатор готує внутрішню верифікаційну документацію, що містить:

результати діяльності з верифікації;

результати стратегічного аналізу, аналізу ризиків та план верифікації;

інформацію, що підтверджує висновок верифікатора, включаючи обґрунтування рішень щодо того, чи виявлені викривлення суттєво впливають на обсяг викидів парникових газів у звіті оператора та пов’язані з ним дані;

час, витрачений на проведення верифікації;

результати перевірок та процедур, зазначених у пунктах 10, 11, 12 та 14 цього Порядку, в тому числі інформацію про додаткові вибірки;

викривлення та невідповідності, що були виправлені оператором під час верифікації, із зазначенням того, що їх було виправлено.

Внутрішня верифікаційна документація повинна складатися таким чином, щоб незалежний рецензент і національний орган з акредитації могли оцінити відповідність проведеної верифікації вимогам, передбаченим цим Порядком.

21. Для цілей внутрішнього контролю якості діяльності з верифікації верифікатор подає внутрішню верифікаційну документацію та верифікаційний звіт незалежному рецензенту на внутрішню перевірку до видачі верифікаційного звіту.

Незалежний рецензент призначається верифікатором. Незалежним рецензентом повинна бути особа, не залучена до діяльності з верифікації, яка є предметом його внутрішньої перевірки.

Внутрішній перевірці незалежним рецензентом підлягає весь процес верифікації, зазначений у цьому Порядку та відображений у внутрішній верифікаційній документації.

Незалежний рецензент зобов’язаний:

переконатися у відповідності проведення верифікації вимогам цього Порядку та правильності виконання процедур, зазначених у пункті 35 цього Порядку;

оцінити, чи достатньо отриманих підтверджень для того, щоб верифікатор міг видати верифікаційний звіт з обґрунтованою впевненістю;

у разі виявлення потреби у внесенні змін до верифікаційного звіту обґрунтувати необхідність їх внесення.

Після засвідчення верифікаційного звіту верифікатор відображає результати внутрішньої перевірки незалежним рецензентом у внутрішній верифікаційній документації.

Доступ до внутрішньої верифікаційної документації для цілей здійснення державного контролю у сфері моніторингу, звітності та верифікації надається верифікатором відповідно до законодавства.

Верифікаційний звіт

22. На підставі інформації, отриманої під час верифікації, верифікатор надає оператору верифікаційний звіт за типовою формою. Для кожного звіту оператора, що підлягав верифікації, надається окремий верифікаційний звіт.

Верифікаційний звіт повинен містити один із таких висновків верифікатора: за результатами верифікації звіт оператора визнано задовільним або за результатами верифікації звіт оператора визнано незадовільним.

Звіт оператора визнається задовільним за результатами верифікації в разі відсутності обставин, передбачених абзацами п’ятим - сьомим цього пункту. Звіт оператора, визнаний задовільним, може містити викривлення, що не є суттєвими, та невідповідності, що не мають суттєвого впливу на звітні дані. Такі викривлення та невідповідності підлягають виправленню в порядку, встановленому законодавством у сфері моніторингу звітності та верифікації викидів парникових газів.

Звіт оператора визнається незадовільним у таких випадках:

звіт оператора містить суттєві викривлення, що не були виправлені до того, як було видано верифікаційний звіт;

обсяг верифікації був обмежений та верифікатор не зміг отримати достатні підтвердження для того, щоб з обґрунтованою впевненістю надати висновок за результатами верифікації про відсутність суттєвих викривлень у звіті оператора;

через окремі невідповідності або їх сукупність відсутня достатня визначеність та верифікатор не може з обґрунтованою впевненістю стверджувати про відсутність суттєвих викривлень у звіті оператора.

У верифікаційному звіті зазначаються:

повне найменування оператора, звіт якого підлягав верифікації;

цілі верифікації;

обсяг верифікації;

посилання на звіт оператора, що підлягав верифікації;

версії затвердженого плану моніторингу, а також строк дії кожної версії плану моніторингу;

загальний обсяг викидів парникових газів за видами діяльності та для установки в цілому;

звітний період;

висновок верифікатора за результатами верифікації;

опис виявлених викривлень та невідповідностей, що не були виправлені до видачі верифікаційного звіту;

дати відвідування установки та осіб, які її відвідали;

інформація про рішення верифікатора про проведення верифікації без відвідування установки та про причини такого рішення;

випадки недотримання Порядку здійснення моніторингу та звітності, що були виявлені під час верифікації;

підтвердження того, чи є метод оцінки для заміщення відсутніх даних, що використовується оператором, консервативним, і чи не призводить зазначений метод до суттєвих викривлень;

рекомендації щодо підвищення якості моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів за наявності;

прізвище, ім’я, по батькові або найменування провідного аудитора з верифікації, незалежного рецензента, а також аудитора з верифікації та фахівця з технічних питань, якщо вони брали участь у верифікації звіту оператора;

відомості про верифікатора (повне найменування, місцезнаходження, інформація про акредитацію);

Верифікатор детально описує виявлені викривлення та невідповідності у верифікаційному звіті для того, щоб оператор та Міндовкілля могли встановити:

розмір та характер викривлення чи невідповідності;

причини того, чому викривлення має або не має суттєвий вплив;

якої частини звіту оператора стосується викривлення та якої частини плану моніторингу стосується невідповідність.

23. Верифікатор має право зробити висновок про те, що звіт оператора визнано незадовільним на підставі того, що обсяг верифікації є обмеженим, у разі, коли:

внаслідок відсутності даних верифікатор не може отримати підтвердження щодо зменшення верифікаційного ризику до рівня, необхідного для досягнення рівня обґрунтованої впевненості;

план моніторингу не був затверджений Міндовкіллям;

план моніторингу не забезпечує достатнього обсягу або визначеності даних для отримання висновку верифікатора за результатами верифікації;

оператор не надав достатньої інформації, передбаченої цим Порядком, для проведення верифікації верифікатором.

24. Верифікатор зобов’язаний оцінити, чи усунув оператор невідповідності, зазначені у верифікаційному звіті, що стосуються попереднього звітного періоду, відповідно до вимог, передбачених Порядком здійснення моніторингу та звітності.

Якщо оператор не усунув такі невідповідності, верифікатор зобов’язаний встановити, чи це збільшує або може збільшити ризик викривлень.

Верифікатор зазначає у верифікаційному звіті, чи було виправлено такі невідповідності оператором та фіксує у внутрішній верифікаційній документації детальні дані про те, коли та яким чином невідповідності були виправлені оператором.

25. У разі виявлення підстав для вдосконалення верифікатор включає до верифікаційного звіту рекомендації щодо вдосконалення діяльності оператора:

оцінку ризиків оператора;

встановлення, документування, впровадження та підтримання процедур обробки даних та заходів з контролю, оцінки системи контролю та інших процедур, які оператор зобов’язаний запровадити відповідно до Порядку здійснення моніторингу та звітності;

досягнення вищих рівнів точності, зменшення ризиків та підвищення ефективності моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів.

Під час верифікації протягом року, що настав за тим, в якому у верифікаційному звіті було надано рекомендації щодо вдосконалення, верифікатор перевіряє виконання оператором таких рекомендацій та спосіб їх впровадження.

Якщо оператор не виконав рекомендації щодо вдосконалення або виконав їх неправильно, верифікатор оцінює вплив цього на ризик викривлень та невідповідностей.

Відвідування установки

26. Під час верифікації верифікатор зобов’язаний принаймні один раз відвідати установку з метою оцінки роботи засобів вимірювальної техніки та систем моніторингу, меж установки, повноти врахування матеріальних потоків та джерел викидів парникових газів, а також з метою проведення консультацій, здійснення заходів, передбачених цим Порядком, та збору достатніх даних або відомостей, на підставі яких верифікатор зможе зробити висновок про наявність або відсутність суттєвих викривлень у звіті оператора, крім випадків, передбачених цим Порядком.

За результатами аналізу ризиків верифікатор визначає, чи є необхідність відвідування додаткових об’єктів, у тому числі у випадках, якщо деякі процедури обробки даних та заходи з контролю здійснюються в інших місцях за межами установки.

Оператор надає верифікатору доступ до відповідних об’єктів в обсязі, необхідному для проведення верифікації.

Верифікатор має право прийняти рішення про проведення невиїзної верифікації за умови проведення верифікатором аналізу ризиків, визначення наявності віддаленого доступу верифікатора до всіх відповідних даних, непоширення на установку вимог, викладених в абзацах тринадцятому - шістнадцятому цього пункту. Верифікатор невідкладно інформує оператора про прийняття такого рішення.

Рішення верифікатора про проведення невиїзної верифікації підлягає погодженню Міндовкіллям крім випадків, установлених цим Порядком.

Для погодження рішення верифікатора про проведення невиїзної верифікації оператор подає Міндовкіллю заяву. До заяви додається довідка у довільній формі за підписом верифікатора, яка містить:

рішення верифікатора про проведення невиїзної верифікації;

результати аналізу ризиків, що можуть виникнути в разі непроведення виїзної верифікації, та підтвердження того, що верифікатор має обґрунтовані підстави вважати, що відвідування установки не є необхідним;

підтвердження відповідності критеріям проведення невиїзної верифікації.

Підтвердженням відповідності критеріям проведення невиїзної верифікації є:

наявність віддаленого доступу до відповідних даних;

Для верифікації звіту оператора установки, крім установки з низькими обсягами викидів парникових газів та простої установки, верифікатор зобов’язаний проводити виїзну верифікацію за наявності однієї з таких умов:

під час першої верифікації звіту оператора;

якщо відвідування установки верифікаторами не здійснювалося протягом двох звітних періодів, що безпосередньо передують поточному звітному періоду;

якщо протягом звітного періоду були внесені істотні зміни до плану моніторингу.

Оператор невідкладно повідомляє верифікатора про рішення Міндовкілля та надає копію такого рішення верифікатору.

Погодження Міндовкіллям рішення верифікатора про проведення невиїзної верифікації не вимагається для установок з низькими обсягами викидів парникових газів та простих установок.

Вимоги до верифікатора
Вимоги до акредитації верифікатора

28. Верифікатор має право видавати верифікаційний звіт виключно для оператора, види діяльності якого належать до сфери акредитації верифікатора та включені до переліку видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 880.

Процес постійного забезпечення компетентності

29. Верифікатор визначає, документує, впроваджує та підтримує процес забезпечення компетентності уповноваженого на провадження діяльності з верифікації персоналу, а саме:

критерії загальної компетентності персоналу, залученого до діяльності з верифікації;

критерії спеціальної компетентності персоналу верифікатора, зокрема для аудитора з верифікації, провідного аудитора з верифікації, незалежного рецензента та фахівця з технічних питань з урахуванням особливостей сфери акредитації, в межах якої такі особи провадять діяльність з верифікації;

методи постійного забезпечення компетентності та регулярного оцінювання персоналу, залученого до діяльності з верифікації;

процес забезпечення постійного навчання персоналу, залученого до діяльності з верифікації;

процес аналізу відповідності завдань з верифікації сфері акредитації верифікатора та рівню компетентності, наявності персоналу та ресурсів верифікатора, необхідних для формування групи з верифікації та завершення діяльності з верифікації в установлений строк.

Верифікатор оцінює компетентність персоналу відповідно до абзацу четвертого цього пункту на основі критеріїв компетентності, передбачених абзацами другим та третім цього пункту.

Процес, зазначений в абзаці шостому цього пункту, повинен включати процес оцінки наявності компетентності у групи з верифікації та персоналу, що необхідні для провадження діяльності з верифікації для конкретного оператора.

Критерії загальної та спеціальної компетентності розробляються з урахуванням вимог, викладених в абзаці третьому пункту 31, пунктах 32, 33 та абзаці третьому пункту 34 цього Порядку.

30. Верифікатор здійснює на регулярній основі спостереження за діяльністю персоналу, залученого до діяльності з верифікації, з метою підтвердження належної компетентності такого персоналу.

Верифікатор на регулярній основі здійснює перегляд процесу забезпечення компетентності для:

розроблення критеріїв загальної та спеціальної компетентності відповідно до вимог до компетентності, встановлених цим Порядком;

вирішення питань, що стосуються визначення критеріїв загальної та спеціальної компетентності, встановлених цим Порядком;

належного оновлення та виконання всіх вимог до підтримання процесу забезпечення компетентності.

Верифікатор повинен мати систему документування результатів діяльності, що провадиться в межах процесу забезпечення компетентності.

Компетентність та діяльність аудитора з верифікації та провідного аудитора з верифікації повинна бути визначена оцінювачем, який призначається верифікатором та має достатній рівень компетентності.

Призначений оцінювач виконує спостереження за діями аудитора з верифікації та провідного аудитора з верифікації під час верифікації звіту оператора на установці для визначення їх відповідності критеріям компетентності.

Якщо виявлено невідповідність критеріям компетентності для виконання конкретного завдання, верифікатор визначає та організовує додаткове навчання або роботу під наглядом.

Формування групи з верифікації

31. Для кожного завдання з верифікації верифікатор формує групу з верифікації, що може провадити діяльність з верифікації.

Обов’язковим членом групи з верифікації є провідний аудитор з верифікації. За потреби відповідно до висновку верифікатора за результатами оцінки, зазначеної в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, та стратегічного аналізу, верифікатор може залучати необхідну кількість аудиторів з верифікації та фахівців з технічних питань.

Група з верифікації повинна мати у своєму складі одну або більше осіб з достатніми знаннями у технічній сфері, необхідними для оцінки технічних аспектів моніторингу та звітності на установці.

Якщо група з верифікації складається з однієї особи, така особа зобов’язана відповідати всім вимогам щодо компетентності аудитора з верифікації, провідного аудитора з верифікації та вимогам, викладеним у абзаці третьому цього пункту.

Вимоги до компетентності персоналу верифікатора

32. Вимоги до компетентності аудитора з верифікації:

1) знання положень Закону України “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”, Порядку здійснення моніторингу та звітності, цього Порядку, стандартів, що застосовуються, та іншого законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації;

2) знання та досвід з питань перевірки і аналізу даних та інформації, а саме:

методики перевірки даних та інформації, у тому числі застосування рівня суттєвості та оцінювання суттєвості викривлень;

аналізу властивих ризиків та ризиків системи контролю;

методів вибіркової перевірки даних та перевірки заходів з контролю;

оцінювання інформаційних систем та технологій, процедур обробки даних та систем контролю;

3) здатність здійснювати верифікацію звіту оператора;

4) знання та досвід з технічних питань моніторингу та звітності з урахуванням особливостей виду діяльності та галузі.

Провідний аудитор з верифікації повинен продемонструвати компетентність для керування групою з верифікації.

33. Вимоги до незалежного рецензента:

1) наявність достатніх повноважень для перевірки проекту верифікаційного звіту та внутрішньої верифікаційної документації відповідно до пункту 21 цього Порядку;

2) відповідність вимогам до компетентності, встановленим для провідного аудитора з верифікації відповідно до цього Порядку;

3) наявність достатньої компетентності для аналізу інформації, наданої для підтвердження достовірності та повноти інформації, виявлення відсутньої та суперечливої інформації, а також перевірки документування діяльності, щоб оцінити повноту внутрішньої верифікаційної документації та наявність достатнього обсягу інформації для підтвердження проекту верифікаційного звіту.

Залучення фахівців з технічних питань

34. Верифікатор має право залучати фахівців з технічних питань для отримання висновків та роз’яснень з окремих питань, необхідних аудитору з верифікації та провідному аудитору з верифікації.

Якщо незалежний рецензент не має компетентності для оцінювання окремого питання у процесі внутрішньої перевірки, верифікатор зобов’язаний звернутися за висновками та роз’ясненнями до фахівця з технічних питань.

Фахівець з технічних питань повинен бути компетентним та мати спеціальні знання у відповідній сфері, необхідні для надання висновків та роз’яснень аудитору та провідному аудитору з верифікації або незалежному рецензенту. Крім того, фахівець з технічних питань повинен мати достатній рівень розуміння питань, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 32 цього Порядку.

Фахівець з технічних питань виконує доручені йому завдання під керівництвом та за повної відповідальності провідного аудитора з верифікації або незалежного рецензента.

Процедури, записи та обмін інформацією

35. Верифікатор визначає, документує, впроваджує та підтримує здійснення однієї або більше процедур діяльності з верифікації відповідно до цього Порядку та ДСТУ ISO 14065:2015 або інших стандартів, якими його може бути замінено.

Процедури та процеси, що застосовуються до діяльності верифікатора:

процеси та вимоги щодо обміну інформацією між оператором та іншими залученими сторонами;

відповідні заходи щодо збереження конфіденційності отриманої інформації;

процедура оскарження рішень;

процедура розгляду скарг з урахуванням орієнтовного строку їх розгляду;

процес видачі оновленого верифікаційного звіту у разі виявлення помилок у верифікаційному звіті або звіті оператора після видачі оператору верифікаційного звіту для подальшого подання Міндовкіллю;

процедура або процес залучення зовнішніх підрядників для виконання верифікації.

Під час визначення та запровадження зазначених процедур та процесів верифікатор провадить діяльність відповідно до ДСТУ ISO 14065:2015 або інших стандартів, якими його може бути замінено.

Верифікатор розробляє, документує, впроваджує та підтримує систему управління якістю для забезпечення узгодженого розроблення, впровадження, вдосконалення та перегляду процедур та процесів відповідно до ДСТУ ISO 14065:2015 або інших стандартів, якими його може бути замінено.

36. Верифікатор зберігає документи, що підтверджують компетентність та неупередженість персоналу.

Верифікатор регулярно надає інформацію оператору, забезпечує конфіденційність інформації, отриманої протягом верифікації, відповідно до ДСТУ ISO 14065:2015 або інших стандартів, якими його може бути замінено.

Незалежність та неупередженість верифікатора

37. Верифікатор повинен бути незалежним від оператора та Міндовкілля і неупередженим у провадженні діяльності з верифікації.

Верифікатор та оператор не повинні бути пов’язані відносинами контролю або іншими відносинами, що можуть вплинути на його незалежність та неупередженість.

Верифікатор організовує свою діяльність у спосіб, що забезпечує його об’єктивність, незалежність та неупередженість. Для цілей цього Порядку повинні застосовуватися відповідні вимоги, викладені у ДСТУ ISO 14065:2015 або інших стандартах, якими його може бути замінено.

Верифікатор не має права проводити верифікацію для оператора, якщо це створює неприйнятний ризик для неупередженості або призводить до конфлікту інтересів. Верифікатор не має права залучати персонал або підрядників до верифікації звіту оператора, якщо це створює або може створити конфлікт інтересів. Верифікатор повинен переконатися у відсутності негативного впливу персоналу або підрядників на конфіденційність, об’єктивність, незалежність та неупередженість верифікації.

Для цілей цього Порядку неприйнятний ризик для неупередженості або конфлікт інтересів виникає у разі, коли:

верифікатор надає консультаційні послуги оператору щодо будь-якої частини процесу моніторингу та звітності;

верифікатор здійснює технічний супровід для розроблення та підтримки моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів.

Конфлікт інтересів у відносинах між верифікатором та оператором виникає у разі, коли:

відносини між ними засновані на спільній власності, управлінні, керівництві або спільному персоналі, спільних ресурсах, фінансуванні, спільних договорах або маркетингу;

оператор отримав консультацію, як зазначено в абзаці шостому цього пункту, або технічний супровід, як зазначено в абзаці сьомому цього пункту, від особи, яка пов’язана з верифікатором.

Відносини між верифікатором та особою, яка надала консультацію або технічний супровід, що базуються на спільній власності, управлінні, керівництві або персоналі, спільних ресурсах, фінансуванні, спільних договорах або маркетингу, спільних комісійних платежах та інших винагородах за залучення нових клієнтів, можуть вплинути на об’єктивність або неупередженість прийнятих верифікатором рішень.

38. Верифікатор не повинен залучати зовнішніх підрядників для перевірки незалежним рецензентом або видачі верифікаційного звіту. Для цілей цього Порядку під час залучення зовнішніх підрядників для провадження іншої діяльності з верифікації верифікатор зобов’язаний дотримуватися вимог, установлених ДСТУ ISO 14065:2015 або іншими стандартами, якими його може бути замінено, у тому числі щодо конфіденційності інформації.

Залучення окремих фізичних осіб або фізичних осіб - підприємців до провадження діяльності з верифікації на договірній основі не повинно вважатися залученням зовнішніх підрядників для цілей абзацу першого цього пункту, якщо верифікатор під час залучення таких осіб на договірній основі дотримується вимог, установлених ДСТУ ISO 14065:2015 або іншими стандартами, якими його може бути замінено.

Верифікатор визначає, документує, впроваджує та підтримує здійснення відповідного процесу для забезпечення постійної неупередженості та незалежності верифікатора, зазначених в абзацах восьмому - одинадцятому пункту 37 цього Порядку, всього персоналу та осіб, залучених до верифікації на договірній основі. Такий процес повинен здійснюватися із застосуванням механізму захисту неупередженості та незалежності верифікатора і відповідати вимогам, викладеним у ДСТУ ISO 14065:2015 або інших стандартах, якими його може бути замінено.