02014R0651 - UA - 05.04.2021 - 003.001

Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR Lex

(До Розділу IV: Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею
Глава 10. Конкуренція)

РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) № 651/2014
від 17 червня 2014 року
про визнання певних категорій допомоги сумісними з внутрішнім ринком на застосування статей 107 та 108 Договору

(Текст стосується ЄЕП)

(OB L 187, 26.06.2014, с. 1)

РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) № 651/2014
від 17 червня 2014 року
про визнання певних категорій допомоги сумісними з внутрішнім ринком на застосування статей 107 та 108 Договору

(Текст стосується ЄЕП)

ЗМІСТ

ГЛАВА I: Загальні положення

ГЛАВА II: Моніторинг

ГЛАВА III: Спеціальні положення для різних категорій допомоги

Секція 1 - Регіональна допомога

Секція 2 - Допомога для МСП;

Секція 3 - Допомога на доступ до фінансування для МСП

Секція 4 - Допомога на дослідження, розробки та інновації

Секція 5 - Допомога на навчання

Секція 6 - Допомога для працівників у несприятливому становищі та працівників з інвалідністю

Секція 7 - Допомога на охорону довкілля

Секція 8 - Допомога на відшкодування шкоди, заподіяної деякими стихійними лихами

Секція 9 - Соціальна допомога на транспортування мешканців віддалених регіонів

Секція 10 - Допомога для широкосмугової інфраструктури

Секція 11 - Допомога на збереження культури та спадщини

Секція 12 - Допомога для спортивної та багатофункціональної рекреаційної інфраструктури

Секція 13 - Допомога для місцевої інфраструктури

Секція 14 - Допомога для регіональних аеропортів

Секція 15 - Допомога для портів

ГЛАВА IV Прикінцеві положення

ГЛАВА I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Сфера застосування

1. Цей Регламент застосовують до таких категорій допомоги:

(a) регіональна допомога;

(b) допомога для МСП у формі інвестиційної допомоги, операційної допомоги та доступу МСП до фінансування;

(c) допомога на охорону довкілля;

(d) допомога на дослідження, розробки та інновації;

(e) допомога на навчання;

(f) допомога на добір та працевлаштування працівників у несприятливому становищі та працівників з інвалідністю;

(g) допомога на відшкодування шкоди, заподіяної деякими стихійними лихами;

(h) соціальна допомога на транспортування мешканців віддалених регіонів;

(i) допомога для широкосмугової інфраструктури;

(j) допомога на збереження культури та спадщини

(k) допомога для спортивної та багатофункціональної рекреаційної інфраструктури;

(l) допомога для місцевої інфраструктури

(m) допомога для регіональних аеропортів; та

(n) допомога для портів

2. Цей Регламент не застосовується до:

(a) програм, викладених у секціях 1 (за винятком статті 15), 2, 3, 4, 7 (за винятком статті 44) та 10 глави III цього Регламенту, якщо середньорічний бюджет державної допомоги перевищує 150 мільйонів євро, через шість місяців після набуття ними чинності. Комісія може вирішити, що цей Регламент буде застосовуватися надалі протягом більш тривалого періоду до будь-якої з цих схем допомоги після того, як розгляне відповідний план оцінювання, про який держава-член повідомила Комісію, протягом 20 робочих днів з моменту набуття чинності програмою. Якщо Комісія вже продовжувала застосування цього Регламенту після початкових шести місяців стосовно таких схем, держави-члени можуть ухвалити рішення продовжити такі схеми до кінця періоду застосування цього Регламенту, за умови, що відповідна держава-член подала звіт оцінювання відповідно до плану оцінювання, схваленого Комісією. Однак, регіональна допомога, надана відповідно до цього Регламенту, може бути продовжена, як відступ, до завершення стоку дії відповідних карт регіонального розподілу державної допомоги;

(b) будь-яких змін у програмах, зазначених у статті 1(2)(a), крім модифікацій, які не можуть вплинути на сумісність схем допомоги за цим Регламентом або не можуть суттєво вплинути на зміст затвердженого плану оцінювання;

(c) допомоги на проведення заходів, пов’язаних із експортом до третіх країн або до держав-членів, а саме допомоги, безпосередньо пов’язаної з обсягами експорту, встановленням і функціонуванням мережі розповсюдження, або з іншими поточними витратами, пов’язаними з експортною діяльністю;

(d) допомоги, що залежить від використання вітчизняних, а не імпортованих товарів.

3. Цей Регламент не застосовується до:

(a) допомоги, що надається у галузі рибного господарства та аквакультури, як передбачено Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1379/2013 (-1), за винятком допомоги на навчання, допомоги у доступі МСП до фінансування, допомоги у галузі досліджень та розробок, інноваційної допомоги для МСП, допомоги для працівників у несприятливому становищі та працівників з інвалідністю, регіональної інвестиційної допомоги у найвіддаленіших регіонах та регіональних операційних схем допомоги;

(b) допомоги, що надається у первинному секторі сільськогосподарського виробництва, за винятком регіональної інвестиційної допомоги у найвіддаленіших регіонах, регіональних операційних схем допомоги, допомоги на консультування на користь МСП, допомоги на ризикове фінансування, допомоги для досліджень і розробок, інноваційної допомоги для МСП, допомоги на охорону довкілля, допомоги на навчання та допомоги для працівників у несприятливому становищі та працівників з інвалідністю;

(c) допомоги, що надається у секторі перероблення та реалізації сільськогосподарських продуктів, у наступних випадках:

(i) якщо розмір допомоги є фіксованим на основі ціни або кількості таких продуктів, що їх відповідні підприємства придбали в первинних виробників або випустили на ринок;

(ii) якщо обов’язковою умовою допомоги є її часткове або повне передавання первинним виробникам;

(d) допомоги для сприяння закриттю неконкурентоспроможних вугільних шахт, як передбачено Рішенням Ради 2010/787/ЄС (-2);

(e) категорій регіональної допомоги, зазначених у статті 13.

Якщо підприємство здійснює діяльність у виключених секторах, зазначених у пунктах (a), (b) або (c) першого підпараграфа, та у секторах, які підпадають під сферу дії цього Регламенту, цей Регламент застосовується до допомоги, що надається стосовно останніх секторів або видів діяльності, за умови, що держави-члени забезпечують за допомогою належних засобів, таких як відокремлення видів діяльності або розмежування витрат, щоб діяльність у виключених галузях не отримувала вигоду від допомоги, що надається відповідно до цього Регламенту.

4. Цей Регламент не застосовується до:

(a) схем допомоги, які прямо не виключають виплату індивідуальної допомоги на користь підприємства, що не виконало розпорядження про відшкодування відповідно до попереднього рішення Комісії про визнання допомоги, наданої тією ж державою-членом, незаконною та несумісною з внутрішнім ринком, за винятком схем допомоги, спрямованих на відшкодування шкоди, заподіяної деякими стихійними лихами;

(b) допомоги ad hoc на користь підприємства, зазначеного у пункті (a);

(c) допомоги підприємствам у скрутному становищі, за винятком схем допомоги, спрямованих на відшкодування шкоди, заподіяної деякими стихійними лихами, схем допомоги стартапам та регіональних операційних схем допомоги, за умови, що ці схеми не надають переваг підприємствам у складному становищі перед іншими підприємствами. Однак, цей Регламент застосовується як відступ до підприємств, які не були у скрутному становищі 31 грудня 2019 року, але стали підприємствами у скрутному становищі у період з 1 січня 2020 року до 30 червня 2021 року.

5. Цей Регламент не застосовується до інструментів державної допомоги, які за своїм характером, через пов’язані з ними умови або їх спосіб фінансування призводять до невіддільного порушення законодавства Союзу, зокрема до:

(a) заходів допомоги, за яких надання допомоги обумовлене зобов’язанням бенефіціара мати головний офіс у відповідній державі-члені або мати основний осідок у цій державі-члені; проте дозволяється вимога про існування осідку чи філії в державі-члені, що надає допомогу, на момент сплати допомоги.

(b) заходів допомоги, за яких надання допомоги обумовлене зобов’язанням бенефіціара використовувати товари національного виробництва або національні послуги;

(c) заходів допомоги, що обмежують можливість бенефіціарів використовувати результати досліджень, розробок та інновацій в інших державах-членах.

Стаття 2
Терміни та означення

Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) «допомога» означає будь-який захід, що відповідає критеріям, встановленим у статті 107(1) Договору;

(2) «малі та середні підприємства» або «МСП» означає підприємства, які відповідають критеріям, встановленим у додатку I;

(3) «працівник з інвалідністю» означає будь-яку особу, яка:

(a) визнається працівником з інвалідністю відповідно до національного законодавства; або

(b) має довготривалі фізичні, розумові, інтелектуальні або сенсорні порушення, які у взаємодії з різними бар’єрами можуть перешкоджати її повній та ефективній участі у робочому середовищі нарівні з іншими працівниками;

(4) «працівник у несприятливому становищі» означає будь-яку особу, яка:

(a) не мала регулярної оплачуваної зайнятості протягом попередніх 6 місяців; або

(b) перебуває у віці від 15 до 24 років; або

(c) не має повної середньої освітньої або професійної кваліфікації (Міжнародна стандартна класифікація освіти 3) або протягом двох років після закінчення очної форми навчання не отримала попередньо своєї першої регулярної оплачуваної зайнятості; або

(d) є старшою 50 років; або

(e) живе як дорослий одинак з одним або декількома утриманцями; або

(f) працює у секторі або професії у державі-члені, де гендерний дисбаланс щонайменше на 25 % вищий ніж середній гендерний дисбаланс у всіх секторах економіки у такій державі-члені, та належить до такої недостатньо представленої гендерної групи; або

(g) є членом етнічної меншини в межах держави-члена і потребує розвитку своєї мовної, професійної підготовки або досвіду роботи, щоб підвищити перспективи отримання доступу до стабільної зайнятості;

(5) «транспортування» означає транспортування пасажирів повітряним, морським, автомобільним, залізничним транспортом або внутрішніми водними шляхами або вантажними транспортними службами за наймом або за винагороду;

(6) «витрати на транспортування» означає витрати на транспортування за наймом або за винагороду, фактично сплачені бенефіціарами за поїздку, що включає:

(a) витрати на вантажні перевезення, витрати на обробляння та витрати на тимчасове зберігання тією мірою, якою ці витрати стосуються поїздки;

(b) страхові витрати, що застосовуються до вантажу;

(c) податки, мита та збори, що застосовуються до вантажу та, якщо застосовно, дедвейту, як у пункті відправлення, так і у пункті призначення; і

(d) витрати на контроль у сфері охорони та безпеки, додаткові збори за збільшені витрати на паливо;

(7) «віддалені регіони» означає найвіддаленіші регіони, Мальту, Кіпр, Сеуту та Мелілью, острови, які є частиною території держави-члена та малонаселені райони;

(8) «реалізація сільськогосподарських продуктів» означає зберігання або виставлення з метою продажу, пропозиції продажу, постачання або будь-яких інших способів введення в обіг, за винятком першого продажу первинним виробником посередникам чи переробникам та будь-якої діяльності з підготовки продукту для такого першого продажу; продаж первинним виробником кінцевим споживачам вважається реалізацією, якщо він відбувається в окремих приміщеннях, зарезервованих для цієї мети;

(9) «первинне сільськогосподарське виробництво» означає виробництво продуктів рослинництва та тваринництва, перелічених у додатку I до Договору, без проведення будь-якої подальшої операції, що змінює характер таких продуктів;

(10) «перероблення сільськогосподарських продуктів» означає будь-яку операцію, здійснену щодо сільськогосподарських продуктів, результатом якої також є сільськогосподарський продукт, за винятком діяльності на фермерських господарствах, необхідної для підготування тваринного або рослинного продукту до першого продажу;

(11) «сільськогосподарський продукт» означає продукти, перелічені у додатку I до Договору, крім продуктів рибного господарства та аквакультури, перелічених у додатку I до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1379/2013 від 11 грудня 2013 року;

(12) «найвіддаленіші регіони» означає регіони, визначені у статті 349 Договору. Відповідно до Рішення Європейської Ради 2010/718/ЄС, з 1 січня 2012 року Сен-Бартельмі перестав бути найвіддаленішим регіоном. Відповідно до Рішення Європейської Ради 2012/419/ЄС від 1 січня 2014 року, Майотта стала найвіддаленішим регіоном;

(13) «вугілля» означає високосортне, середньосортне і низькосортне вугілля категорії А та В у розумінні міжнародної системи кодифікації вугілля, встановленої Економічною комісією ООН для країн Європи, та уточненої у рішенні Ради від 10 грудня 2010 року про державну допомогу для сприяння закриттю неконкурентоспроможних вугільних шахт (-3);

(14) «індивідуальна допомога» означає:

(a) допомогу ad hoc; та

(b) надання допомоги індивідуальним бенефіціарам у рамках схеми допомоги;

(15) «схема допомоги» означає будь-який акт, на основі якого підприємствам, визначеним у такому акті загальним та абстрактним чином, може бути надано індивідуальну допомогу без потреби в додаткових імплементаційних заходах, та будь-який акт, на основі якого одному чи декільком підприємствам може бути надано допомогу, не пов’язану з конкретним проектом, на невизначений строк та/або в невизначеному розмірі;

(16) «план оцінювання» означає документ, що містить принаймні такі мінімальні елементи: цілі схеми допомоги, що підлягають оцінюванню, питання для оцінювання, підсумкові показники, передбачену методологію проведення оцінювання, вимоги до збору даних, запропонований строк оцінювання, включаючи дату подання заключного звіту про оцінювання, опис незалежного органу, що проводить оцінювання, або критерії, які використовуватимуться для його відбору, та умови для забезпечення оприлюднення оцінювання;

(17) «допомога ad hoc» означає допомогу, надану поза рамками схеми допомоги;

(18) «підприємство у скрутному становищі» означає підприємство, яке опинилося в таких обставинах:

(a) У випадку товариства з обмеженою відповідальністю (крім МСП, яке існує менше трьох років, або для цілей відповідності критеріям надання допомоги на ризикове фінансування, МСП протягом 7 років з моменту здійснення ним першого комерційного продажу, яке має право на інвестиції у фінансування ризиків після проведення комплексної юридичної перевірки обраним фінансовим посередником), коли більше половини його підписаного статутного капіталу зникло внаслідок накопичених збитків. Це відбувається у випадках, коли вирахування накопичених збитків з резервів (і всіх інших елементів, які зазвичай розглядаються як частина власних коштів товариства) призводить до негативної кумулятивної суми, яка перевищує половину підписаного статутного капіталу. Для цілей цього положення термін «товариство з обмеженою відповідальністю» стосується, зокрема, типів товариств, зазначених у додатку I Директиви 2013/34/ЄС (-4), а «статутний капітал» включає, у відповідних випадках, будь-який емісійний дохід.

(b) У випадку компанії, принаймні деякі з членів якої несуть необмежену відповідальність за борги компанії (крім МСП, яке існує менше трьох років, або для цілей відповідності критеріям надання допомоги на ризикове фінансування, МСП протягом 7 років з моменту здійснення ним першого комерційного продажу, яке має право на інвестиції у ризикове фінансування після проведення комплексної юридичної перевірки обраним фінансовим посередником), коли більше половини її капіталу, як відображено у бухгалтерській звітності компанії, зникло внаслідок накопичених збитків. У контексті цього положення означення «компанія, принаймні деякі з членів якої несуть необмежену відповідальність за борги компанії» стосується зокрема типів компаній, зазначених в додатку II Директиви 2013/34/ЄС;

(c) Якщо підприємство є суб’єктом колективного провадження щодо неплатоспроможності або відповідає критеріям, передбаченим його внутрішнім законодавством щодо включення його у провадження щодо неплатоспроможності на вимогу його кредиторів.

(d) Якщо підприємство отримало допомогу на порятунок та ще не відшкодовувало позику або припинило гарантію, або отримало допомогу на реструктуризацію та досі є суб’єктом плану реструктуризації.

(e) У випадку підприємства, яке не є МСП, де протягом останніх двох років:

(1) показник співвідношення між борговим і власним капіталом підприємства був більшим за 7,5; і

(2) коефіцієнт покриття відсотків за борговими зобов’язаннями EBITDA підприємства був нижчим 1,0.

(19) «зобов’язання щодо територіальності витрат» означає зобов’язання, накладені на бенефіціарів органом, який надає допомогу, витрачати мінімальну суму та/або здійснювати мінімальний рівень виробничої діяльності на певній території;

(20) «скоригована сума допомоги» означає максимально допустиму суму допомоги для великого інвестиційного проекту, розраховану за такою формулою:

максимальна сума допомоги = R × (A + 0,50 × B + 0 × C)

де: R - максимальна інтенсивність допомоги, застосовна у відповідному районі, встановлена на затвердженій регіональній карті та діє на дату надання допомоги, за винятком збільшеної інтенсивності допомоги для МСП; A - початкові 50 мільйонів євро від прийнятних витрат; B - частина прийнятних витрат від 50 мільйонів до 100 мільйонів євро; C - частина прийнятних витрат понад 100 мільйонів євро

(21) «поворотний аванс» означає позику для проекту, яка виплачується однією або більше частинами, умови повернення якої залежать від результатів проекту;

(22) «валовий еквівалент гранту» означає обсяг допомоги, наданої бенефіціару в формі гранту, до вирахування податків чи інших платежів;

(23) «початок робіт» означає початок будівельних робіт, пов’язаних з інвестиціями, або перше юридично закріплене зобов’язання замовити обладнання або будь-яке інше зобов’язання, яке надає інвестиціям незворотного характеру, залежно від того, що настає раніше. Придбання землі та підготовчі роботи, такі як отримання дозволів та проведення техніко-економічних обґрунтувань, не вважається початком робіт. У разі поглинання компаній, «початок робіт» означає момент придбання активів, безпосередньо пов’язаних із придбаним осідком;

(24) «великі підприємства» означає підприємства, які не відповідають критеріям, встановленим у додатку І;

(25) «наступна фіскальна схема» означає схему в формі надання податкових пільг, яка становить змінену версію попередньої схеми у формі надання податкових пільг, та яка замінює її;

(26) «інтенсивність допомоги» означає валову суму допомоги, виражену у відсотках від прийнятних витрат до вирахування податків чи інших зборів;

(27) «підтримувані райони» означає регіони, призначені на затвердженій карті регіонального розподілу державної допомоги, схваленій відповідно до статей 2020-2021, 107(3)(a) та (c) Договору на період з 1 липня 2014 року до 31 грудня 2021 року для регіональної допомоги, що надається до 31 грудня 2021 року та райони, призначені на затвердженій карті регіонального розподілу державної допомоги, відповідно до статті 107(3)(a) і (c) Договору на період з 1 липня 2022 року до 31 грудня 2027 року для регіональної допомоги, що надається після 31 грудня 2021 року;

(28) «дата надання допомоги» означає дату, коли законне право на отримання допомоги надається бенефіціару відповідно до застосовного національного правового режиму;

(29) «матеріальні активи» означає активи, що складаються з землі, будівель та обладнання, техніки і устаткування;

(30) «нематеріальні активи» означає активи, які не мають матеріального або фінансового втілення, такі як патенти, ліцензії, ноу-хау та інша інтелектуальна власність;

(31) «витрати на заробітну плату» означає загальну суму, яка фактично сплачується бенефіціаром допомоги у зв’язку з відповідною зайнятістю, що включає протягом визначеного періоду часу валову заробітну плату до сплати податків та обов’язкових внесків, таких як витрати на соціальне забезпечення, догляд за дітьми та догляд за батьками;

(32) «чисте збільшення чисельності працівників» означає чисте збільшення чисельності працівників відповідного осідку порівняно з середнім показником за певний період часу; будь-які посади, втрачені протягом цього періоду, відповідно, необхідно відняти, а кількість осіб, зайнятих повний робочий день, неповний робочий день та сезонно, повинна розглядатися з їхніми частками річних трудових одиниць;

(33) «спеціалізована інфраструктура» означає інфраструктуру, яка будується для ex ante обраних підприємств та адаптована до їхніх потреб.

(34) «фінансовий посередник» означає будь-яку фінансову установу, незалежно від її форми та власності, включаючи фонди фондів, інвестиційні фонди приватного капіталу, публічні інвестиційні фонди, банки, установи мікрофінансування та гарантійні товариства;

(35) «поїздка» означає переміщення товарів з пункту відправлення до пункту призначення, включаючи будь-які проміжні частини або етапи в межах або за межами відповідної держави-члена, здійснене за допомогою одного або кількох транспортних засобів;

(36) «справедлива норма прибутку (СНП)» означає очікувану норму прибутку, еквівалентну ставці дисконту, скоригованій на ризик, яка відображає рівень ризику проекту та характер і рівень капіталу, який приватні інвестори планують інвестувати;

(37) «загальна сума фінансування» означає загальну суму інвестицій у прийнятне підприємство чи проект відповідно до секції 3 або статей 16 або 39 цього Регламенту, за винятком повністю приватних інвестицій, наданих на ринкових умовах та поза сферою застосування відповідного інструменту державної допомоги;

(38) «процедура конкурсних торгів» означає процедуру недискримінаційних торгів, яка передбачає участь достатньої кількості підприємств, у ході яких надають допомогу на основі або початкової пропозиції, поданої учасником торгів, або клірингової ціни. Крім того, бюджет або обсяг, пов’язаний із процедурою торгів, є зобов’язальним обмеженням, що призводить до ситуації, коли не всі учасники торгів можуть отримати допомогу;

(39) «операційний прибуток» означає різницю між дисконтованими доходами та дисконтованими операційними витратами протягом економічного періоду інвестицій, коли ця різниця є позитивною. Операційні витрати включають такі витрати, як витрати на персонал, матеріали, договірні послуги, комунікації, енергетику, обслуговування, орендну плату, адміністрування, але не включають амортизаційні відрахування та витрати на фінансування, якщо вони покриваються інвестиційною допомогою. Дисконтування доходів та операційних витрат з використанням відповідної ставки дисконту дозволяє отримати розумний прибуток.

Терміни та означення, що застосовуються до регіональної допомоги

(40) Визначення, що застосовуються до допомоги для широкосмугової інфраструктури (секція 10), застосовуються до відповідних положень регіональної допомоги.

(41) «регіональна інвестиційна допомога» означає регіональну допомогу, що надається для початкових інвестицій або початкових інвестицій на користь нової економічної діяльності;

(42) «регіональна операційна допомога» означає допомогу на зменшення поточних витрат підприємства. Вона включає такі витратні категорії, як витрати на персонал, матеріали, договірні послуги, комунікації, енергетику, обслуговування, орендну плату, адміністрування, але не включає амортизаційні відрахування та витрати на фінансування, якщо вони були включені до прийнятних витрат при наданні інвестиційної допомоги;

(43) «сталеливарний сектор» означає всі види діяльності, пов’язані з виробництвом одного або декількох таких продуктів:

(a) чавуну у виливках і феросплавів:

чавуну у виливках для сталеплавильного виробництва, ливарного виробництва та іншого чавуну у виливках, дзеркального чавуну і високовуглецевого феромарганцю, не включаючи інші феросплави;

(b) сировини і напівфабрикатів із заліза, звичайної сталі або спеціальної сталі:

рідкої сталі, розлитої або не розлитої у виливки, включаючи виливки для кування напівфабрикатів: блюми, біллети та сляби; листові бруски та жерстяні бруски; широкі гарячекатані рулони, за винятком виробництва рідкої сталі для литва з малих та середніх ливарень;

(c) гарячих готових виробів із заліза, звичайної сталі або спеціальної сталі:

рейок, шпал, рейкових накладок, підошв, балок, важких перерізів 80 мм і більше, шпунтових стійок, брусків та перерізів менше 80 мм та смугових прокатів менше 150 мм, катанок, трубних круглих та квадратних заготовок, гарячекатаних обручів та смуг (включаючи штрипси), гарячекатаних листів (покритих або не покритих), пластин та листів товщиною 3 мм та більше, універсальних пластин 150 мм і більше, за винятком дроту та виробів із дроту, брусків підвищеної обробки та залізних литв;

(d) холодних готових виробів:

полудженої жерсті, жерсті з матовим покриттям, чорної жерсті, оцинкованих листів, інших покритих листів, холоднокатаних листів, електротехнічних листів та смуг для полудженої жерсті, холоднокатаних пластин - у рулоні та у смузі;

(e) труб:

усіх безшовних сталевих труб, зварних сталевих труб діаметром понад 406,4 мм;

(44) «сектор синтетичних волокон» означає:

(a) екструзію/текстуризацію всіх основних типів волокон та пряжі на основі поліестеру, поліаміду, акрилового волокна або поліпропілену, незалежно від їхнього кінцевого призначення; або

(b) полімеризацію (включаючи поліконденсацію), де вона об’єднана з екструзією у тому, що стосується використовуваного обладнання; або

(c) будь-який допоміжний процес, що пов’язаний з одночасним встановленням потужностей для екструзії/текстуризації потенційним бенефіціаром або іншою компанією в групі, до якої він належить, і що у конкретному відповідному виді діяльності зазвичай інтегрований з такими потужностями у тому, що стосується використовуваного обладнання;

(45) «транспортний сектор» означає транспортування пасажирів повітряним, морським, автомобільним або залізничним транспортом та внутрішніми водними шляхами чи вантажними транспортними службами за наймом або за винагороду; більш конкретно, «транспортний сектор» означає такі види діяльності з точки зору КДЄС Ред. 2:

(a) КДЄС 49: Наземний і трубопровідний транспорт, за винятком КДЄС 49.32 Діяльність таксі, 49.42 Послуги з перевезень (переїзду), 49.5 Транспортування через трубопровід;

(b) КДЄС 50: Водний транспорт;

(c) КДЄС 51: Повітряний транспорт, за винятком КДЄС 51.22 Космічний транспорт.

(46) «програма, орієнтована на обмежену кількість окремих секторів економічної діяльності» означає програму, яка охоплює види діяльності, що належать до менш ніж п’яти класів (чотиризначний цифровий код) статистичної класифікації КДЄС Ред. 2.

(47) «туристична діяльність» означає такі види діяльності з точки зору КДЄС Ред. 2:

(a) КДЄС 55: Надання житла;

(b) КДЄС 56: Діяльність із забезпечення стравами та напоями;

(c) КДЄС 79: Діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов’язана з цим діяльність;

(d) КДЄС 90: Діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг;

(e) КДЄС 91: Функціонування бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури;

(f) КДЄС 93: Діяльність у сфері спорту, організації відпочинку та розваг;

(48) «малонаселені райони» означає регіони NUTS 2 з населенням менш ніж 8 мешканців на км-2 або регіони NUTS 3 з населенням менше 12,5 мешканців на км-2 або райони, визнані Комісією такими в індивідуальному рішенні щодо карти регіонального розподілу державної допомоги, яка діє на час надання допомоги;

(48a) «дуже малонаселені райони» означає регіони NUTS 2 з населенням менш ніж 8 мешканців на км-2 або райони, визнані Комісією такими в індивідуальному рішенні щодо карти регіонального розподілу державної допомоги, яка діє на час надання допомоги;

(49) «початкові інвестиції» означає:

(a) інвестиції в матеріальні та нематеріальні активи, пов’язані зі створенням нового осідку, розширенням потужностей існуючого осідку, диверсифікацією виробництва осідку, яка ґрунтується на виробництві продуктів, які раніше не вироблялися осідком, або фундаментальною зміною загального виробничого процесу існуючого осідку; або

(b) придбання активів, що належать осідку, який був закритий або був би закритий, якби він не був би придбаний, і купується інвестором, не пов’язаним із продавцем, та виключає одноосібне придбання часток підприємства;

(50) «той самий або подібний вид діяльності» означає вид діяльності, що відноситься до того ж класу (чотиризначний цифровий код) статистичної класифікації видів економічної діяльності КДЄС Ред. 2, встановленої у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1893/2006 від 20 грудня 2006 року про створення статистичної класифікації видів економічної діяльності КДЄС Редакція 2 та внесення змін до Регламенту Ради (ЄЕС) № 3037/90, а також певних положень ЄС щодо окремих областей статистики (-5);

(51) «початкові інвестиції на користь нового виду економічної діяльності» означає:

(a) інвестиції в матеріальні та нематеріальні активи, пов’язані зі створенням нового осідку або диверсифікацією діяльності осідку, за умови, що новий вид діяльності не є тим самим або подібним видом діяльності стосовно виду діяльності, яким раніше займався осідок;

(b) придбання активів, що належать осідку, який припинив діяльність або який припинив би діяльність, якби його не придбали, і який придбаний інвестором, не пов’язаним із продавцем, за умови, що нова діяльність, яку провадитимуть із використанням придбаних активів, не є тим самим або подібним видом діяльності, яку провадили в осідку до придбання.

(52) «великий інвестиційний проект» означає початкові інвестиції, у яких прийнятні витрати перевищують 50 мільйонів євро, розраховані за цінами та обмінними курсами на дату надання допомоги;

(53) «пункт призначення» означає місце, де вивантажуються товари;

(54) «пункт відправлення» означає місце, де товари завантажуються для транспортування;

(55) «райони, які мають право на отримання операційної допомоги» означає найвіддаленіший регіон, зазначений у статті 349 Договору, малонаселений район або дуже малонаселений район;

(56) «засоби транспортування» означає залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, внутрішній водний транспорт, морський транспорт, повітряний транспорт та комбінований транспорт;

(57) «фонд міського розвитку» (ФМР)» означає спеціалізований інвестиційний механізм, створений з метою інвестування в проекти міського розвитку в рамках інструментів допомоги міському розвитку. ФМР керує менеджер фонду міського розвитку;

(58) «менеджер фонду міського розвитку» означає професійну компанію з управління, яка має статус юридичної особи та яка обирає і здійснює інвестиції у прийнятні проекти міського розвитку;

(59) «проект міського розвитку» («ПМР») означає інвестиційний проект, який має потенціал для підтримки імплементації інтервенцій, передбачених інтегрованим підходом до сталого міського розвитку, та сприяння досягненню визначених у ньому цілей, включаючи проекти, внутрішня норма прибутку яких може бути недостатня для залучення фінансування на чисто комерційній основі. Проект міського розвитку може бути організований як окремий блок фінансування в рамках правових структур приватного інвестора-бенефіціара або окремої юридичної особи, наприклад, компанії спеціального призначення;

(60) «комплексна стратегія сталого міського розвитку» означає стратегію, офіційно запропоновану та затверджену відповідним органом місцевої влади або установою публічного сектора, визначену для конкретної міської географічної зони та періоду, яка встановлює комплексні заходи для подолання економічних, екологічних, кліматичних, демографічних та соціальних проблем, що зачіпають міські території;

(61) «внесок у натуральній формі» означає внесок землі чи нерухомості, де земля або нерухомість є частиною проекту міського розвитку;

(61a) «переміщення» означає перенесення того самого або подібного виду діяльності чи його частини з осідку в одній із сторін Угоди про ЄЕП (первинний осідоку) до осідку, в якому здійснюється інвестиція, на яку надається допомога, в іншій стороні Угоди про ЄЕП (осідок, що отримує допомогу). Перенесення відбувається, якщо продукт або послуга у первинному осідку та осідку, що отримує допомогу, виконує принаймні частково ті ж самі цілі та задовольняє вимоги або потреби одного і того ж типу клієнтів, а робочі місця втрачаються у тому самому або подібному виді діяльності в одному з первинних осідків бенефіціара в ЄЕП;

Терміни та означення для допомоги для МСП

(62) «зайнятість, безпосередньо створена інвестиційним проектом» означає зайнятість, пов’язану з діяльністю, якої стосуються інвестиції, включаючи зайнятість, створену після збільшення коефіцієнта завантаження потужностей, створених завдяки інвестиції;

(63) «організаційна співпраця» означає розробку спільних бізнес-стратегій або структур управління, надання спільних послуг або послуг для сприяння співпраці, координованих заходів, таких як дослідження або маркетинг, підтримка мереж та кластерів, поліпшення доступності та комунікації, використання спільних інструментів для стимулювання підприємництва та торгівлі з МСП;

(64) «консультаційні послуги, пов’язані зі співпрацею» означає консультування, допомогу та навчання для обміну знаннями та досвідом та для покращення співпраці;

(65) «допоміжні послуги, пов’язані зі співпрацею» означає надання офісних приміщень, вебсайтів, банків даних, бібліотек, досліджень ринку, довідників, робочих та типових документів;

Терміни та означення для допомоги на доступ до фінансування для МСП

(66) «інвестиція у квазівласний капітал» означає тип фінансування, що займає місце між капіталом та боргом, який має більш високий ризик, ніж першочерговий борг, і менший ризик, ніж основний капітал, і відшкодування якого власнику відбувається переважно за рахунок прибутків або збитків базового цільового підприємства та який є незабезпеченим у разі невиконання зобов’язань. Інвестиції у квазівласний капітал можуть бути структуровані як борг, незабезпечений та субординований, зокрема як мезонінний борг, а в деяких випадках як конвертований у власний капітал, або як привілейований власний капітал;

(67) «гарантія» у контексті секцій 1, 3 та 7 Регламенту означає письмове зобов’язання взяти на себе відповідальність за всі або частину позикових транзакцій, нещодавно проведених третьою особою, таких як інструменти боргу або лізингу, а також інструменти квазівласного капіталу;

(68) «ставка гарантії» означає відсоток відшкодування збитків публічним інвестором кожної транзакції, що є прийнятною згідно відповідних інструментів державної допомоги;

(69) «вихід» означає ліквідацію активів фінансовим посередником або інвестором, включаючи продаж однопрофільному покупцеві, списання, повернення акцій/позик, продаж іншому фінансовому посереднику або іншому інвестору, продаж фінансовій установі та продаж шляхом публічної пропозиції, включаючи первинну публічну пропозицію (IPO);

(70) «фінансовий внесок» означає публічну інвестицію, що підлягає поверненню, яку отримує фінансовий посередник для цілей здійснення інвестицій у рамках заходів з фінансування ризиків, всі доходи від якої повертаються публічному інвестору;

(71) «інвестиції у фінансування ризиків» означає інвестиції у капітал та інвестиції у квазівласний капітал, позики, включаючи лізинг, гарантії або їх комбінацію, для прийнятних підприємств з метою здійснення нових інвестицій;

(72) «незалежний приватний інвестор» означає приватного інвестора, який не є акціонером прийнятного підприємства, у яке він інвестує, включаючи бізнес-ангелів та фінансові установи, незалежно від їх форми власності, в обсязі, в якому вони несуть повний ризик щодо їхніх інвестиції. При створенні нової компанії приватні інвестори, включаючи засновників, вважаються незалежними від такої компанії;

(73) «фізична особа» для цілей статей 21 та 23 означає особу, що не є юридичною особою, яка не є підприємством для цілей статті 107(1) Договору;

(74) «інвестиція в капітал» означає надання капіталу підприємству, інвестованого прямо чи опосередковано в обмін на володіння відповідною часткою такого підприємства;

(75) «перший комерційний продаж» означає перший продаж, здійснений компанією на ринку продуктів або послуг, за винятком обмежених продажів для тестування ринку;

(76) «МСП, що не котується на біржі» означає МСП, яке не внесено до офіційного списку фондової біржі, за винятком альтернативних торговельних платформ;

(77) «подальші інвестиції» означає додаткові інвестиції у фінансування ризиків компанії після одного або кількох попередніх раундів інвестицій у фінансування ризиків;

(78) «капітал заміщення» означає придбання існуючих акцій компанії у колишнього інвестора або акціонера;

(79) «довірений суб’єкт» означає Європейський інвестиційний банк та Європейський інвестиційний фонд, міжнародну фінансову установу, в якій держава-член є акціонером, або фінансову установу, створену в державі-члені, метою якої є досягнення суспільних інтересів під контролем органу публічної влади, органу публічного права або органу приватного права, що виконує місію державної служби: довірений суб’єкт може бути обраний або безпосередньо призначений відповідно до положень Директиви 2004/18/ЄС про координацію процедур для присудження публічних контрактів на виконання робіт, постачання товарів та надання послуг (-6) або будь-якого подальшого законодавства, яке повністю або частково замінить таку Директиву;

(80) «інноваційне підприємство» означає підприємство:

(a) яке може продемонструвати шляхом оцінювання, проведеного зовнішнім експертом, що воно у найближчому майбутньому розробить продукти, послуги або процеси, які є новими або суттєво покращеними порівняно із сучасним рівнем найково-технічного розвитку у своїй галузі, і яке має ризик технологічної або промислової неспроможності, або

(b) витрати якого на дослідження і розробку складають принаймні 10 % від його загальних операційних витрат протягом принаймні одного з трьох років, що передують наданню допомоги, або, у випадку стартап-підприємства без будь-якої фінансової історії, під час аудиту його поточного фіскального періоду, засвідченого зовнішнім аудитором;

(81) «альтернативна торговельна платформа» означає багатосторонній торговельний майданчик відповідно до визначення у статті 4(1)(15) Директиви 2004/39/ЄС, де більшість фінансових інструментів, допущених до торгівлі, випущені МСП;

(82) «позика» означає угоду, яка зобов’язує позикодавця надати позичальнику погоджену суму грошових коштів на узгоджений період часу, та за якою позичальник зобов’язаний погасити суму протягом узгодженого періоду. Угода може мати форму позики або іншого інструмента фінансування, включаючи лізинг, за яким позикодавець отримує переважну складову мінімального доходу. Рефінансування існуючих позик не може бути прийнятною позикою.

Терміни та означення для допомоги на дослідження, розробки та інновації

(83) «організація з дослідження та розповсюдження знань» означає суб’єкт (такий як університети або науково-дослідні інститути, агентства з трансферу технологій, інноваційні посередники, фізичні чи віртуальні організації зі співпраці, орієнтовані на дослідження), незалежно від його правового статусу (організований за публічним чи приватним правом) та способу фінансування, основною метою якого є самостійне проведення фундаментальних досліджень, промислових досліджень або експериментальні розробки чи широке поширення результатів такої діяльності шляхом викладання, публікації або передачі знань. Якщо такий суб’єкт також здійснює економічну діяльність, фінансування, витрати та доходи від цієї економічної діяльності мають обліковуватися окремо. Підприємства, які можуть мати вирішальний вплив на такий суб’єкт, у якості, наприклад, акціонерів або членів, не можуть мати преференційного доступу до отриманих ним результатів;

(84) «фундаментальні дослідження» означає експериментальну або теоретичну роботу, спрямовану, перш за все, на отримання нових знань щодо фундаментальних основ явищ та спостережних фактів, не маючи на меті будь-яке пряме комерційне застосування або використання;

(85) «промислові дослідження» означає заплановані вивчення або критичні дослідження, спрямовані на здобування нових знань та навичок для розробки нових продуктів, процесів або послуг або для забезпечення істотного поліпшення існуючих продуктів, процесів або послуг. Промислові дослідження включають у себе створення компонентних частин складних систем і можуть включати побудову прототипів у лабораторних умовах або в середовищі зі змодельованими інтерфейсами до існуючих систем, а також пілотних ліній, коли це необхідно для промислових досліджень та, зокрема, для загальної валідації технології;

(86) «експериментальна розробка» означає отримання, поєднання, формування та використання існуючих наукових, технологічних, підприємницьких та інших відповідних знань та навичок з метою розробки нових або вдосконалених продуктів, процесів або послуг. Це може також включати, наприклад, заходи, спрямовані на концептуальне визначення, планування та документацію нових продуктів, процесів або послуг.

Експериментальна розробка може включати в себе прототипування, демонстрацію, пілотування, тестування та валідацію нових чи вдосконалених продуктів, процесів або послуг у середовищах, репрезентативних відносно до реальних умов експлуатації, де основною метою є подальші технічні вдосконалення продуктів, процесів або послуг, кінцева форма яких по суті це ще не визначена. Це може включати розробку використовуваного в комерційних цілях прототипу або пілоту, який обов’язково є кінцевим комерційним продуктом і який є надто дорогим для виробництва, щоб використовуватися лише з метою демонстрації та валідації.

Експериментальна розробка не включає в себе поточні або періодичні зміни, що вносяться в існуючі продукти, виробничі лінії, виробничі процеси, послуги та інші поточні операції, навіть якщо такі зміни можуть означати їх поліпшення;

(87) «техніко-економічне обґрунтування» означає оцінювання та аналіз потенціалу проекту, метою якого є підтримка процесу вироблення й ухвалення рішень шляхом об’єктивного та раціонального розкриття його сильних та слабких сторін, можливостей та загроз, а також визначення необхідних ресурсів для його виконання, і, в кінцевому підсумку, перспектив його успіху;

(88) «витрати на персонал» означає витрати на дослідників, технічних працівників та інших допоміжних працівників, які працюють над відповідним проектом або зайняті у відповідній діяльності;

(89) «принцип «витягнутої руки» означає, що умови транзакції між договірними сторонами не відрізняються від тих, що передбачались би між незалежними підприємствами, і не містять елементів змови. Будь-яка транзакція, що є результатом відкритої, прозорої та недискримінаційної процедури, вважається такою, що відповідає принципу «витягнутої руки»;

(90) «ефективна співпраця» означає співпрацю між принаймні двома незалежними сторонами для обміну знаннями або технологіями чи для досягнення спільної цілі, основою якої є поділ праці, де сторони разом визначають сферу спільного проекту, вносять свій вклад у його імплементацію та розподіляють між собою ризики проекту та його результати. Одна або декілька сторін можуть повністю покривати витрати проекту і таким чином звільняти інші сторони від його фінансових ризиків. Контрактні дослідження та надання дослідницьких послуг не розглядаються як форми співпраці.

(91) «дослідницька інфраструктура» означає засоби, ресурси та пов’язані з ними послуги, які використовуються науковим співтовариством для проведення досліджень у відповідних галузях, та включає наукове обладнання чи набори інструментів, ресурси, засновані на знаннях, такі як колекції, архіви або структурована наукова інформація, інформація, що розширює можливості, та інфраструктура, заснована на комунікаційних технологіях, таких як мережа, інформаційно-обчислювальні системи, програмне забезпечення та комунікації, або будь-які інші елементи унікального характеру, необхідні для проведення досліджень. Така інфраструктура може бути «розташованою на одному місці» або «розподіленою» (організованою мережею ресурсів) відповідно до статті 2(a) Регламенту Ради (ЄС) № 723/2009 від 25 червня 2009 року про правові рамки Співтовариства для Консорціуму європейської дослідницької інфраструктури (ERIC) (-7);

(92) «інноваційні кластери» означає структури або організовані групи незалежних сторін (таких як інноваційні стартапи, малі, середні та великі підприємства, а також організації з досліджень та розповсюдження знань, неприбуткові організації та інші пов’язані суб’єкти господарювання), спрямовані на стимулювання інноваційної діяльності шляхом просування, спільного використання інфраструктури та обміну знаннями і досвідом, а також ефективного сприяння передачі знань, встановлення зв’язків, розповсюдження інформації та співпраці між підприємствами й іншими організаціями в кластері;

(93) «висококваліфікований персонал» означає працівників, що мають вищу освіту та щонайменше 5 років відповідного професійного досвіду, який також може включати докторську підготовку;

(94) «консультаційні послуги у сфері інновацій» означають надання консультацій, допомоги та організацію навчання у сфері передачі знань, придбання, захисту та використання нематеріальних активів, застосування стандартів і правил, які їх включають;

(95) «послуги з підтримки інновацій» означає надання офісних приміщень, баз даних, бібліотек, досліджень ринку, лабораторій, засобів маркування якості, тестування та сертифікації з метою розробки більш ефективних продуктів, процесів або послуг;

(96) «організаційна інновація» означає впровадження нового організаційного методу в діловій практиці підприємства, організації робочого місця або зовнішніх відносин, за винятком змін, які ґрунтуються на організаційних методах, що вже використовуються на підприємстві, змін у стратегії управління, злитті та поглинаннях, припинення використання процесу, простої заміни або доповнення обладнання, змін, що виникають виключно внаслідок змін цін на фактори виробництва, кастомізації, локалізації, регулярних, сезонних та інших циклічних змін та торгівлі новими або значно поліпшеними продуктами;

(97) «інновація процесу» означає імплементацію нового або значно покращеного методу виробництва або доставки (зокрема це передбачає значні зміни у техніках, обладнанні або програмному забезпеченні), до якої не відносяться незначні зміни або покращення, збільшення можливостей виробництва або надання послуг шляхом додавання виробничих або логістичних систем, які є дуже подібними до тих, що вже використовуються, припинення використання процесу, проста заміна капіталу або розширення капіталу, зміни, зумовлені виключно змінами цін на фактори виробництва, кастомізація, локалізація, регулярні, сезонні та інші циклічні зміни та торгівля новими чи значно вдосконаленими продуктами;

(98) «відрядження» означає тимчасову зайнятість співробітників бенефіціаром з правом повернення до попереднього працедавця;

Терміни та означення для допомоги для працівників у несприятливому становищі та працівників з інвалідністю

(99) «працівник у надзвичайно несприятливому становищі» означає будь-яку особу, яка:

(a) не мала регулярної зайнятості протягом щонайменше 24 місяців; або

(b) не мала регулярної оплачуваної зайнятості протягом щонайменше 12 місяців і належить до однієї з категорій (b) - (g), наведених під визначенням «працівник у несприятливому становищі».

(100) «захищена зайнятість» означає зайнятість на підприємстві, де не менше 30 % працівників є працівниками з інвалідністю;

Терміни та означення, що застосовуються до допомоги на охорону довкілля

(101) «охорона довкілля» означає будь-які дії, спрямовані на виправлення або запобігання шкоди фізичному навколишньому середовищу або природним ресурсам унаслідок діяльності бенефіціара допомоги, зменшення ризику завдання такої шкоди, ефективнішого використання природних ресурсів, у тому числі інструменти енергозбереження та використання відновлюваних джерел енергії;

(102) «стандарт Союзу» означає:

(a) обов’язковий стандарт Союзу, що встановлює рівні, які повинні бути досягнуті в екологічному плані окремими підприємствами; або

(b) зобов’язання відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/75/ЄС (-8) щодо використання найкращих доступних технік (НДТ) та забезпечення того, щоб рівні викидів забрудників не перевищували рівнів, які були б при застосуванні НДТ; для випадків, коли рівні викидів, пов’язані з НДТ, були визначені в імплементаційних актах, ухвалених відповідно до Директиви 2010/75/ЄС, ці рівні будуть застосовні для цілей цього Регламенту; там, де ці рівні виражаються як діапазон, буде застосовною перша межа, якої досягають НДТ;

(103) «енергоефективність» означає кількість збереженої енергії, яка визначається шляхом вимірювання та/або оцінювання споживання до та після імплементації заходів з підвищення енергоефективності, при чому забезпечується нормалізація зовнішніх умов, які впливають на споживання енергії;

(104) «проект з енергоефективності» означає інвестиційний проект, що підвищує енергоефективність будівлі;

(105) «фонд з енергоефективності (ФЕЕ)» означає спеціалізований інвестиційний інструмент, створений з метою інвестування в проекти з енергоефективності, спрямовані на підвищення енергоефективності будівель як у житловому, так і нежитловому секторах. ФЕЕ керує менеджер фонду з енергоефективності;

(106) «менеджер фонду з енергоефективності» означає професійну компанію з управління, яка має статус юридичної особи та яка обирає і здійснює інвестиції у прийнятні проекти з енергоефективності;

(107) «високоефективна когенерація» означає когенерацію, яка відповідає визначенню високоефективної когенерації, викладеному в статті 2(34) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС від 25 жовтня 2012 року про енергоефективність та про внесення змін до Директив 2009/125/ЄС та 2010/30/ЄС і скасування Директив 2004/8/ЄС і 2006/32/ЄС (-9);

(108) «когенерація» або комбіноване виробництво тепла та електроенергії означає одночасне генерування в одному процесі теплової енергії й електричної та/або механічної енергії;

(109) «енергія з відновлюваних джерел енергії» означає енергію, вироблену установками, що використовують тільки відновлювані джерела енергії, а також частку з точки зору теплотворної здатності енергії, вироблену з відновлюваних джерел енергії на гібридних установках, які також використовують традиційні джерела енергії. Вона включає в себе відновлювану електроенергію, що використовується для заповнення систем зберігання, але не включає електроенергію, вироблену за рахунок систем зберігання;

(110) «відновлювані джерела енергії» означає такі відновлювані невикопні джерела енергії: енергію вітру, сонячну енергію, аеротермальну, геотермальну, гідротермальну енергію та енергію океану, гідроенергію, біомасу, звалищний газ, газ зі станції очищення стічних вод та біогази;

(111) «біопаливо» - рідке або газоподібне паливо для транспорту, вироблене з біомаси;

(112) «стале біопаливо» означає біопаливо, що відповідає критеріям сталості, встановленим у статті 17 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/28/ЄС;

(113) «біопаливо на харчовій основі» означає біопаливо, вироблене з зернових культур та інших культур, багатих на крохмаль, цукрів та олійних культур, відповідно до визначення у пропозиції Комісії щодо Директиви Європейського Парламенту і Ради про внесення змін і доповнень до Директиви 98/70/ЄС стосовно якості бензину та дизельного палива та про внесення змін до Директиви 2009/28/ЄС про сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел (-10);

(114) «нова та інноваційна технологія» означає технологію, що є новою та неперевіреною порівняно з сучасним рівнем науково-технічного розвитку в галузі, та яка має ризик технологічної або промислової неспроможності і не є оптимізацією чи розширенням існуючої технології;

(115) «відповідальність за балансування» означає відповідальність за несбаланси (відхилення між виробництвом, споживанням та комерційними операціями) учасника ринку або його обраного представника, який визначається як «сторона, відповідальна за баланс», протягом певного періоду часу, що визначається як «період врегулювання небалансів»;

(116) «стандартна відповідальність за балансування» означає відповідальність за балансування без дискримінації будь-яких технологій, які не звільняють жодного виробника від такої відповідальності;

(117) «біомаса» означає біорозкладану фракцію продуктів, відходів і залишків сільського господарства (у тому числі речовин рослинного і тваринного походження), лісового господарства та суміжних галузей, у тому числі рибальства та аквакультури, а також біогази і біорозкладану фракцію промислових і муніципальних відходів;

(118) «загальна усереднена вартість виробництва енергії» означає розрахунок вартості генерування електроенергії у точці підключення до навантаження або електричної мережі. Вона включає початковий капітал, дисконтну ставку, а також витрати на безперервну експлуатацію, паливо та технічне обслуговування;

(119) «екологічний податок» означає податок з конкретною базою оподаткування, яка має явний негативний вплив на довкілля, або спрямований на оподаткування певних видів діяльності, товарів чи послуг з тим, щоб у їхню ціну могли бути включені екологічні витрати та/або з тим, щоб виробники і споживачі були орієнтовані на ті види діяльності, що є кращими для довкілля;

(120) «мінімальний рівень оподаткування в Союзі» означає мінімальний рівень оподаткування, передбачений законодавством Союзу; для енергетичних продуктів та електроенергії це означає мінімальний рівень оподаткування, встановлений у додатку I до Директиви Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 року про реструктуризацію рамок Співтовариства щодо оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії (-11);

(121) «забруднена ділянка» означає ділянку з підтвердженою наявністю, спричиненою людиною, такого рівня небезпечних речовин, за якого вона становить значний ризик для здоров’я людини або довкілля, з урахуванням поточного та затвердженого майбутнього використання такої землі;

(122) «принцип «забруднювач платить» або «ПЗП» означає, що витрати на заходи щодо боротьби із забрудненням повинні покриватися забруднювачем, який спричиняє забруднення;

(123) «забруднення» означає шкоду, заподіяну забруднювачем, яка прямо або опосередковано шкодить довкіллю, або створенням умов, що призводять до такої шкоди фізичному оточенню чи природним ресурсам;

(124) «енергоефективне централізоване опалення та охолодження» означає систему централізованого опалення та охолодження, яка відповідає визначенню ефективної системи централізованого опалення та охолодження, наведеному у статті 2(41) та (42) Директиви 2012/27/ЄС. Визначення включає в себе опалювальні та охолоджувальні установки та мережу (включаючи пов’язані об’єкти), необхідну для розподілу тепла/охолодження від виробничих об’єктів до приміщень споживача;

(125) «забруднювач» означає будь-кого, хто прямо чи опосередковано завдає шкоди довкіллю або створює умови, що призводять до такої шкоди.

(126) «повторне використання» означає будь-яку операцію, за якої продукти або компоненти, що не є відходами, використовуються знову для тих самих цілей, для яких вони були створені;

(127) «підготовка до повторного використання» означає операції з відновлення, що передбачають перевірку, очищення або ремонт, за допомогою яких продукти або компоненти продуктів, що стали відходами, підготовлюють так, щоб їх можна було повторно використовувати без будь-якого іншого попереднього оброблення;

(128) «рециклінг» означає будь-яку операцію з відновлення, за допомогою якої відходи переробляють у продукти, матеріали або речовини для їх використання за первинним призначенням або в інших цілях. Це включає повторне перероблення органічного матеріалу, але не включає відновлення енергії та повторне перероблення у матеріали, що їх будуть використовувати як паливо або матеріали для зворотного заповнення;

(129) «сучасний рівень науково-технічного розвитку» означає процес, у якому повторне використання відходів для виробництва кінцевого продукту є економічно вигідною звичайною практикою. У відповідних випадках концепція сучасного рівня науково-технічного розвитку повинна тлумачитися з точки зору технологій і внутрішнього ринку Союзу;

(130) «енергетична інфраструктура» означає будь-яке фізичне обладнання або об’єкти, розміщені на території Союзу або які сполучають Союз з однією чи декількома третіми країнами, що підпадають під такі категорії:

(a) щодо електроенергії:

(i) інфраструктура для передачі, відповідно до визначення у статті 2(3) Директиви 2009/72/ЄС від 13 липня 2009 року про спільні правила внутрішнього ринку електроенергії (-12);

(ii) інфраструктура для розподілу, відповідно до визначення у статті 2(5) Директиви 2009/72/ЄС;

(iii) сховище електроенергії, що визначається як об’єкти, які використовуються для постійного або тимчасового зберігання електроенергії в наземній або підземній інфраструктурі або геологічних майданчиках, за умови, що вони безпосередньо пов’язані з високовольтними лініями електропередач, призначеними для напруги 110 кВ або вище;

(iv) будь-яке обладнання або установка, необхідні для систем, визначених у пунктах (i)-(iii), для безпечної, надійної та ефективної роботи, включаючи системи захисту, моніторингу та контролю на всіх рівнях напруги та підстанціях; і

(v) розумні електросистеми, що визначаються як будь-яке обладнання, лінія, кабель або установка як на рівні передачі, так і на рівні розподілу низької та середньої напруги, спрямовані на двосторонню цифрову комунікацію в режимі реального часу або близького до реального часу, інтерактивний та інтелектуальний моніторинг та управління виробництвом, передачею, розподілом та споживанням електроенергії в межах електроенергетичної мережі з метою розробки мережі, яка б ефективно інтегрувала поведінку та дії всіх підключених до неї користувачів - виробників, споживачів та виробників-споживачів - з метою забезпечення економічно ефективної сталої електроенергетичної системи з низькими втратами та високою якістю і надійністю постачання та безпекою;

(b) щодо газу:

(i) трубопроводи для транспортування та розподілення природного газу і біогазу, що належать до мережі, за винятком трубопроводів високого тиску, які використовують для висхідного розподілення природного газу;

(ii) підземні сховища, з’єднані з газопроводами високого тиску, згаданими в пункті (і);

(iii) потужності прийому, зберігання та регазифікації або декомпресії скрапленого природного газу (LNG) або стисненого природного газу (CNG); та

(iv) будь-яке обладнання або установки, необхідні для безпечної, надійної та ефективної роботи системи або для уможливлення роботи в реверсному режимі, у тому числі компресорні станції;

(c) щодо нафти:

(i) трубопроводи, які використовуються для транспортування сирої нафти;

(ii) насосні станції та нафтосховища, необхідні для роботи трубопроводів для сирої нафти; та

(iii) будь-яке обладнання або установки, необхідні для належної, надійної та ефективної роботи такої системи, у тому числі системи захисту, моніторингу та регулювання і пристрої для реверсного потоку;

(d) стосовно CO2: мережі трубопроводів, включаючи пов’язані дотискні насосні станції, для транспортування CO2 до сховищ з метою введення CO2 у прийнятні підземні геологічні формації для постійного зберігання;

(131) «законодавство про внутрішній енергетичний ринок» включає Директиву Європейського Парламенту і Ради 2009/72/ЄС від 13 липня 2009 року щодо спільних правил внутрішнього ринку електричної енергії, Директиву Європейського Парламенту і Ради 2009/73/ЄС від 13 липня 2009 року про спільні правила внутрішнього ринку природного газу (-13), Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 713/2009 від 13 липня 2009 року про створення Агентства з питань співпраці регуляторів у сфері енергетики (-14); Регламент Європейського Парламенту і Ради № 714/2009 від 13 липня 2009 року про умови доступу до мережі транскордонного обміну (-15) і Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 715/2009 від 13 липня 2009 року про умови доступу до мереж транспортування природного газу (-16) або будь-яке наступне законодавство, яке повністю або частково замінює ці акти;

Терміни та означення, що застосовуються до соціальної допомоги для транспортування мешканців віддалених регіонів

(132) «звичайне місце проживання» означає місце, де фізична особа проживає щонайменше 185 днів кожного календарного року через особисті та професійні зв’язки; у випадку особи, професійні зв’язки якої стосуються одного місця, а особисті - іншого, і яка проживає в двох або більше державах-членах, місцем звичайного проживання вважається місце її особистих зв’язків за умови, що вона регулярно туди повертається; якщо особа проживає в державі-члені з метою виконання завдання протягом встановленого строку, місцем її проживання все ж таки вважається місце її особистих зв’язків незалежно від того, чи вона повертається туди протягом цього строку; відвідування університету чи школи в іншій державі-члені не є зміною звичайного місця проживання; як альтернатива, «звичайне місце проживання» має значення, присвоєне йому у національному законодавстві держав-членів.

Терміни та означення для допомоги для широкосмугової інфраструктури

(133) «основні широкосмугові мережі» означає мережі з основними функціональними можливостями, які базуються на таких технологічних платформах, як асиметричні цифрові абонентські лінії (аж до мереж ADSL2+), телевізійний кабель (наприклад, DOCSIS 2.0), мобільні мережі третього покоління (UMTS) та супутникові системи;

(134) «будівельні роботи, пов’язані з широкосмуговим зв’язком» означає будівельні роботи, необхідні для розгортання широкосмугової мережі, такі як розкопування дороги, щоб забезпечити розміщення (широкосмугових) каналів.

(135) «канали» означає підземні труби або трубопроводи, які використовуються для розміщення (волоконних, мідних або коаксіальних) кабелів широкосмугової мережі.

(136) «фізична відокремленість» надає доступ до лінії зв’язку кінцевих споживачів і дозволяє власним системам передачі конкурентів безпосередньо використовувати її для передавання.

(137) «пасивна широкосмугова інфраструктура» означає широкосмугову мережу без будь-якого активного компонента. Як правило, вона включає в себе інженерну інфраструктуру, канали, темне волокно та вуличні шафи.

(138) «мережі доступу наступного покоління (ДНП)» означає вдосконалені мережі, що мають принаймні такі характеристики: (a) надають послуги надійно на дуже високій швидкості для кожного абонента за допомогою оптичної транспортної мережі (або еквівалентної технології) достатньо близько до приміщень користувача, щоб гарантувати фактичне надання дуже високої швидкості; (b) підтримують різноманітні вдосконалені цифрові послуги, включаючи конверговані послуги all-IP, та (c) мають значно вищі швидкості завантаження (порівняно з основними широкосмуговими мережами). На сучасному етапі розвитку ринку та технологічного розвитку мережами ДНП є: (a) мережі доступу на основі волоконних мереж (FTTx), (b) вдосконалені модернізовані кабельні мережі та (c) деякі вдосконалені мережі бездротового доступу, здатні забезпечувати надійну високу швидкість для абонентів.

(139) «оптовий доступ» означає доступ, який дозволяє оператору використовувати можливості іншого оператора. Найбільш широкий доступ, що може надаватися через відповідну мережу, на сучасному етапі розвитку технологій включає принаймні такі продукти доступу. Для мереж FTTH/FTTB: доступ до каналів, доступ до темного волокна, відокремлений доступ до місцевої абонентської лінії та доступ до бітового потоку. Для кабельних мереж: доступ до каналу та доступ до бітового потоку. Для мереж FTTC: доступ до каналу, відокремлення приватних ліній та доступ до бітового потоку. Для пасивної мережевої інфраструктури: доступ до каналу, доступ до темного волокна та/або відокремлений доступ до місцевої лінії зв’язку. Для широкосмугових мереж на базі ADSL: відокремлений доступ до місцевої лінії зв’язку, доступ до бітового потоку. Для мобільних або бездротових мереж: бітовий потік, обмін фізичними щоглами та доступ до транзитних мереж. Для супутникових платформ: доступ до бітового потоку.

Терміни та означення для допомоги на збереження культури та спадщини

(140) «складні аудіовізуальні твори» означає твори, визначені як такі державами-членами на підставі критеріїв, заздалегідь встановлених під час створення програм або надання допомоги, і можуть включати фільми, єдина оригінальна версія яких існує мовою держави-члена з обмеженою територією, населенням або мовним районом, короткометражні фільми, перші чи другі фільми режисерів, документальні фільми, малобюджетні або інші комерційно складні твори.

(141) Список Комітету сприяння розвитку (DAC) ОЕСР означає всі країни та території, які мають право на отримання офіційної допомоги для сприяння розвитку та включені до списку, складеного Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);

(142) «розумний прибуток» визначається стосовно типового прибутку для відповідної галузі. У будь-якому випадку, норма прибутку на капітал, яка не перевищує відповідний курс своп плюс премію 100 базисних пунктів, вважатиметься розумною.

Терміни та означення для допомоги для спортивної та багатофункціональної рекреаційної інфраструктури

(143) «професійний спорт» означає спортивну діяльність, що має характер прибуткової зайнятості або оплачуваних послуг, незалежно від того, чи був встановлений офіційний трудовий договір між професійним спортсменом та відповідною спортивною організацією, де компенсація перевищує вартість участі і становить значну частину доходу спортсмена. Витрати на проїзд та розміщення для участі у спортивних змаганнях не вважаються компенсацією для цілей цього Регламенту.

Терміни та означення для допомоги для регіональних аеропортів

(144) «інфраструктура аеропорту» означає інфраструктуру та обладнання для надання аеропортових послуг аеропортом авіакомпаніям та різноманітним постачальникам послуг, включаючи злітно-приземлювальні смуги, термінали, перони, руліжні доріжки, централізовану інфраструктуру наземного обслуговування та будь-які інші об’єкти, які безпосередньо задіяні у наданні аеропортових послуг, за винятком інфраструктури та обладнання, перш за все необхідних для здійснення неавіаційної діяльності;

(145) «авіакомпанія» означає будь-яку авіакомпанію, що має чинну ліцензію на здійснення перевезень, видану державою-членом або членом Європейського спільного авіаційного простору відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1008/2008 (-17);

(146) «аеропорт» означає суб’єкт або групу суб’єктів, які здійснюють господарську діяльність з надання аеропортових послуг авіакомпаніям;

(147) «аеропортові послуги» означає послуги, що надаються авіакомпаніям аеропортом або будь-якими з його дочірніх компаній для забезпечення обслуговування повітряних суден від посадки до зльоту та пасажирів і вантажів, з тим, щоб авіакомпанії могли надавати послуги авіаційних перевезень, включаючи надання послуг наземного обслуговування та надання централізованої інфраструктури наземного обслуговування;

(148) «середньорічний пасажиропотік» означає показник, визначений на основі в’їзного та виїзного пасажиропотоку протягом двох фінансових років, що передують року, у який надається допомога;

(149) «централізована інфраструктура наземного обслуговування» означає інфраструктуру, якою зазвичай управляє керівник аеропорту та яка надається в розпорядження різних постачальників послуг наземного обслуговування, що діють в аеропорту в обмін на винагороду, за винятком обладнання, яке належить постачальникам послуг наземного обслуговування або експлуатується ними;

(150) «швидкісний потяг» означає потяг, здатний досягати швидкості понад 200 км/год;

(151) «послуги наземного обслуговування» означає послуги, що надаються користувачам аеропорту в аеропортах, як описано у додатку до Директиви Ради 96/67/ЄС (-18);

(152) «неавіаційна діяльність» означає комерційні послуги авіакомпаніям або іншим користувачам аеропорту, включаючи допоміжні послуги пасажирам, експедиторам або іншим постачальникам послуг, здавання в оренду офісів та магазинів, паркування автомобілів та готелі;

(153) «регіональний аеропорт» означає аеропорт із середньорічним пасажиропотоком до 3 мільйонів пасажирів;

Терміни та означення для допомоги для портів

(154) «порт» означає ділянку землі та води, що складається з інфраструктури та обладнання, що дозволяє прийом суден, їх завантаження та розвантаження, зберігання товарів, отримання та доставку таких товарів і посадку та висадку пасажирів, екіпажу й інших осіб, а також будь-яку іншу інфраструктуру, необхідну для операторів транспорту в порту;

(155) «морський порт» означає порт переважно для прийому морських суден;

(156) «внутрішній порт» означає порт, окрім морського порту, для прийому суден внутрішнього плавання;

(157) «інфраструктура порту» означає інфраструктуру та споруди для надання портових послуг, пов’язаних із транспортом, наприклад, причали, використовувані для швартування суден, причальні стінки, пристані та плавучі понтонні рампи у приливних зонах, внутрішні водойми, завали і розширення прибережної смуги, інфраструктуру для альтернативних видів палива та інфраструктуру для збирання відходів з суден і залишків вантажів;

(158) «портова надбудова» означає поверхневі конструкції (наприклад, для зберігання), стаціонарне обладнання (наприклад, склади та термінальні споруди), а також мобільне обладнання (наприклад, крани), розташовані в порту для надання портових послуг, пов’язаних із транспортом;

(159) «інфраструктура доступу» означає будь-який тип інфраструктури, необхідний для забезпечення доступу та заходу з суші або моря та річки користувачами до порту або у порту, наприклад, дороги, залізничні колії, канали та шлюзи;

(160) «днопоглиблювання» означає видалення відкладень з дна водного шляху до порту або у порту;

(161) «інфраструктура для альтернативних видів палива» означає стаціонарну, мобільну або прибережну портову інфраструктуру, яка дозволяє порту забезпечувати судна такими джерелами енергії, як електроенергія, водень, біопаливо відповідно до визначення у пункті (i) статті 2 Директиви 2009/28/ЄС, синтетичне та парафінове паливо, природний газ, у тому числі біометан, в газоподібній (стиснений природний газ (CNG)) та скрапленій формі (скраплений природний газ (LNG)), скраплений нафтовий газ (LPG), що слугують, принаймні частково, як заміна викопним нафтовим джерелам у енергопостачанні для транспорту, і що мають потенціал сприяти його декарбонізації та підвищенню екологічної ефективності транспортного сектору;

(162) «судна» означають плавучі споруди, незалежно від того, самохідні чи ні, з одним або декількома корпусами надводної водотоннажності;

(163) «морські судна» означають судна, що не є суднами, які експлуатуються виключно або головним чином на внутрішніх водних шляхах, у захищених акваторіях або у безпосередній близькості від них;

(164) «судна внутрішнього плавання» означають судна, призначені виключно або головним чином для навігації на внутрішніх водних шляхах, у захищених акваторіях або у безпосередній близькості від них;

(165) «інфраструктура для збирання відходів з суден і залишків вантажів» означає стаціонарні, плавучі або мобільні портові об’єкти, здатні отримувати відходи з суден або залишки вантажів відповідно до визначення у Директиві Європейського Парламенту і Ради 2000/59/ЄС (-19).

Стаття 3
Умови звільнення

Схеми допомоги, індивідуальна допомога, що надається за схемами допомоги, та допомога ad hoc є сумісними з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(2) або (3) Договору та звільняються від вимоги про повідомлення, встановленої статтею 108(3) Договору, за умови, що така допомога відповідає усім вимогам, встановленим у главі I цього Регламенту, а також конкретним умовам для відповідної категорії допомоги, встановленим у главі III цього Регламенту.

Стаття 4
Порогові значення, що вимагають повідомлення

1. Цей Регламент не застосовується до допомоги, яка перевищує такі порогові значення:

(a) для регіональної інвестиційної допомоги: «скоригована сума допомоги» допомоги, розрахована відповідно до механізму, визначеного в пункті 20 статті 2, для інвестицій з прийнятними витратами в розмірі 100 мільйонів євро;

(b) для регіональної допомоги міському розвитку: 20 мільйонів євро, як встановлено у статті 16(3);

(c) для інвестиційної допомоги для МСП: 7,5 мільйонів євро на підприємство на інвестиційний проект;

(d) допомога на консультування на користь МСП: 2 мільйони євро на підприємство, на проект;

(e) допомога для МСП для участі у ярмарках: 2 мільйони євро на підприємство, на проект;

(f) для допомоги для МСП у покритті витрат на співпрацю, що виникають через участь у проектах Європейського територіального співробітництва: 2 мільйони євро на підприємство, на проект;

(g)для допомоги на ризикове фінансування: 15 мільйонів євро на прийнятне підприємство, як встановлено у статті 21(9);

(h) для допомоги стартапам: суми, встановлені на підприємство у статті 22(3), (4) та (5);

(i) для допомоги для досліджень та розробок:

(i) якщо проект переважно спрямований на фундаментальні дослідження: 40 мільйонів євро на підприємство, на проект; це застосовно, якщо більше половини прийнятних витрат проекту здійснюються через діяльність, що входить до категорії фундаментальних досліджень;

(ii) якщо проект переважно спрямований на промислові дослідження: 20 мільйонів євро на підприємство, на проект; це застосовно, якщо більше половини прийнятних витрат проекту здійснюються через діяльність, що входить до категорії промислових досліджень або до категорій промислових досліджень та фундаментальних досліджень у сукупності;

(iii) якщо проект переважно спрямований на експериментальні розробки: 15 мільйонів євро на підприємство, на проект; це застосовно, якщо більше половини прийнятних витрат проекту здійснюються через діяльність, що входить до категорії експериментальної розробки;

(iv) якщо проект є проектом Європейського агентства координації науково-дослідної діяльності (Eureka) або імплементується спільним підприємством, заснованим на підставі статті 185 або статті 187 Договору, суми, зазначені у пунктах (i)-(iii), збільшуються вдвічі.

(v) якщо допомога для проектів досліджень та розробок надається у формі поворотних авансів, які за відсутності прийнятої методології для обчислення їх валового еквівалента гранту виражаються у відсотках від прийнятних витрат, а план передбачає, що у випадку успішного завершення проекту, що визначається на підставі розумної та розважливої гіпотези, аванси повертаються за процентною ставкою, яка щонайменше дорівнює ставці дисконту, застосовній на момент надання допомоги, суми, зазначені в пунктах (i)-(iv) збільшуються на 50 %;

(vi) для допомоги зі здійснення техніко-економічного обґрунтування при підготовці дослідницької діяльності: 7,5 мільйона євро на одне дослідження;

(j) для інвестиційної допомоги для дослідницької інфраструктури: 20 мільйонів євро на одну інфраструктуру;

(k) для допомоги для інноваційних кластерів: 7,5 мільйонів євро на один кластер;

(l) допомога на інновації для МСП: 5 мільйонів євро на підприємство, на проект;

(m) для допомоги у сфері технологічних та організаційних інновацій: 7,5 мільйонів євро на підприємство, на проект;

(n) для допомоги на навчання: 2 мільйони євро на навчальний проект;

(o) для допомоги на добір працівників у несприятливому становищі: 5 мільйонів євро на підприємство, на рік;

(p) для допомоги на працевлаштування працівників з інвалідністю у формі субсидій на заробітну плату: 10 мільйонів євро на підприємство, на рік;

(q) допомога на компенсацію додаткових витрат на працевлаштування працівників з інвалідністю: 10 мільйонів євро на підприємство, на рік;

(r) для допомоги на компенсацію витрат на допомогу, що надається працівникам у несприятливому становищі: 5 мільйонів євро на підприємство, на рік;

(s) для інвестиційної допомоги на охорону довкілля, за винятком інвестиційної допомоги для відновлення забруднених ділянок та допомоги для розподільної мережі установки енергоефективного централізованого опалення та охолодження: 15 мільйонів євро на підприємство на інвестиційний проект;

(t) для інвестиційної допомоги для проектів з енергоефективності: 10 мільйонів євро, як встановлено у статті 39(5);

(u) для інвестиційної допомоги на відновлення забруднених ділянок: 20 мільйонів євро на підприємство на інвестиційний проект;

(v) для операційної допомоги на виробництво електроенергії з відновлюваних джерел та операційної допомоги для сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел у малих установках: 15 мільйонів євро на підприємство на проект. Якщо допомога надається на основі процедури конкурсних торгів згідно зі статтею 42: 150 мільйонів євро на рік з урахуванням сукупного бюджету всіх програм, що підпадають під дію статті 42;

(w) для інвестиційної допомоги для розподільної мережі централізованого опалення або охолодження: 20 мільйонів євро на підприємство на інвестиційний проект;

(x) для інвестиційної допомоги для енергетичної інфраструктури: 50 мільйонів євро на підприємство, на інвестиційний проект;

(y) терміни та означення для допомоги для широкосмугової інфраструктури: загальні витрати 70 мільйонів євро на проект;

(z) для інвестиційної допомоги на збереження культури та спадщини: 150 мільйонів євро на проект; для операційної допомоги на збереження культури та спадщини: 75 мільйонів євро на підприємство на рік;

(aa) для схем допомоги для аудіовізуальних творів: 50 мільйонів євро на програму на рік;

(bb) для інвестиційної допомоги для спортивної та багатофункціональної рекреаційної інфраструктури: 30 мільйонів євро або загальні витрати понад 100 мільйонів євро на проект; для операційної допомоги для спортивної інфраструктури: 2 мільйони євро на один об’єкт інфраструктури на рік;

(cc) для інвестиційної допомоги для місцевої інфраструктури: 10 мільйонів євро або загальні витрати понад 20 мільйонів євро на той самий об’єкт інфраструктури;

(dd) для допомоги для регіональних аеропортів: інтенсивність допомоги та суми допомоги, встановлені у статті 56a;

(ee) для допомоги для морських портів: прийнятні витрати у розмірі 130 мільйонів євро на проект (або 150 мільйонів євро на проект у морському порту, включеному до робочого плану Основного мережевого коридору, визначеного у статті 47 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1315/2013 (-20)); що стосується днопоглиблювання, проект визначається як такий, що включає всі днопоглиблювальні роботи, виконувані протягом одного календарного року; і

(ff) для допомоги для внутрішніх портів: прийнятні витрати у розмірі 40 мільйонів євро на проект (або 50 мільйонів євро на проект у внутрішньому порту, включеному до робочого плану Основного мережевого коридору, визначеного у статті 47 Регламенту (ЄС) № 1315/2013); що стосується днопоглиблювання, проект визначається як такий, що включає всі днопоглиблювальні роботи, виконувані протягом одного календарного року.

2. Порогові значення, викладені або згадані у параграфі 1, не можна обходити шляхом штучного розділення схем або проектів допомоги.

Стаття 5
Прозорість допомоги

1. Цей Регламент застосовується тільки до допомоги, стосовно якої можливо розрахувати точний валовий еквівалент гранту допомоги ex ante без жодної потреби проводити оцінювання ризиків («прозорої допомоги»).

2. Такі категорії допомоги вважаються прозорими:

(a) допомога, що надається в формі грантів та субсидування процентних ставок;

(b) допомога у формі позик, якщо валовий еквівалент гранту було розраховано на основі облікової ставки, найбільш поширеної на час надання гранту;

(c) допомога, що складається з гарантій:

(i) якщо валовий еквівалент гранту було розраховано на основі «премії безпечної гавані», встановленої в Повідомленні Комісії; або

(ii) якщо, до імплементації інструмента, методологію розрахунку валового еквівалента гранту гарантії було ухвалено на підставі Повідомлення Комісії про застосування статей 87 і 88 Договору про заснування Європейського Співтовариства до державної допомоги у формі гарантій (-21) або на підставі будь-якого наступного інформування після повідомлення такої методології до Комісії в рамках регламенту, ухваленого Комісією щодо державної допомоги, застосовної на той час, і якщо затверджена методологія чітко окреслює тип гарантій і тип транзакції, що лежить в основі цієї гарантії, у контексті застосування цього Регламенту;

(d) допомогу у формі податкових пільг, якщо в інструменті передбачено фіксоване порогове значення, що забезпечує відсутність перевищення такого порогу;

(e) допомога для регіонального міського розвитку, якщо виконуються умови, встановлені у статті 16;

(f) допомога, що включає заходи з фінансування ризиків, якщо виконані умови, встановлені у статті 21;

(g) допомога для стартапів, якщо виконуються умови, встановлені у статті 22;

(h) допомога для проектів з енергоефективності, якщо виконуються умови, встановлені у статті 39;

(i) допомога у формі премій на додаток до ринкової ціни, якщо виконуються умови, встановлені у статті 42;

(j) допомога у формі поворотних авансів, якщо загальний номінальний обсяг поворотного авансу не перевищує порогових значень, застосовних відповідно до цього Регламенту, або якщо перед імплементацією цього інструмента допомоги методологію розрахунку валового еквівалента гранту поворотного авансу було схвалено після його нотифікації Комісії.

(k) допомога у формі продажу або лізингу матеріальних активів нижче за ринкові ставки, якщо вартість встановлюється або шляхом незалежної експертної оцінки до початку транзакції, або шляхом покликання на загальнодоступний, регулярно оновлюваний та загальновизнаний бенчмарк.

Стаття 6
Ефект стимулювання

1. Цей Регламент застосовують лише до допомоги, яка має ефект стимулювання.

2. Допомога вважається такою, що має ефект стимулювання, якщо бенефіціар подав письмову заяву на отримання допомоги у відповідній державі-члені, перш ніж розпочати роботу над проектом або діяльність. У заяві на отримання допомоги повинно бути вказано принаймні такі дані:

(a) назву та розмір підприємства;

(b) опис проекту, включаючи дати його початку та закінчення;

(c) місце розташування проекту;

(d) перелік витрат за проектом;

(e) тип допомоги (грант, позика, гарантія, поворотний аванс, вливання капіталу або інший) та суму публічного фінансування, необхідного для проекту;

3. Допомога ad hoc, що надається великим підприємствам, вважається такою, що має ефект стимулювання, якщо, крім забезпечення виконання умови, встановленої у параграфі 2, держава-член перевірила, перш ніж надати відповідну допомогу, що документація, підготовлена бенефіціаром, підтверджує, що допомога призведе до одного або декількох таких результатів:

(a) у випадку регіональної інвестиційної допомоги: що здійснюється проект, який не здійснювався би у відповідному районі або був би недостатньо прибутковим для бенефіціара у відповідному районі за відсутності допомоги.

(b) у всіх інших випадках, відбувається:

- істотне збільшення сфери дії проекту/діяльності завдяки отриманню допомоги, або

- істотне збільшення загальної суми витрат бенефіціара на проект/діяльність завдяки отриманню допомоги, або

- істотне збільшення швидкості завершення відповідного проекту/діяльності; 4.

4. Як відступ від параграфів 2 та 3, заходи у формі податкових пільг вважаються такими, що мають ефект стимулювання, якщо виконуються такі умови:

(a) інструмент встановлює право на допомогу відповідно до об’єктивних критеріїв та без подальших дискреційних дій держави-члена; і

(b) інструмент був ухвалений та вступив у силу до початку роботи над проектом або діяльністю, що отримує допомогу, за винятком випадку наступних фіскальних схем, де діяльність вже охоплювалась попередніми програмами у формі податкових пільг.

5. Як відступ від параграфів 2, 3 та 4, від таких категорій допомоги не вимагається мати ефект стимулювання і вони не вважаються такими, що мають ефект стимулювання:

(a) регіональна операційна допомога та регіональна допомога міському розвитку, якщо виконуються відповідні умови, встановлені у статтях 15 та 16,

(b) допомога на доступ до фінансування для МСП у, якщо виконуються відповідні умови, встановлені у статтях 21 та 22,

(c) допомога на добір працівників у несприятливому становищі у формі субсидій на заробітну плату та допомога на працевлаштування працівників з інвалідністю у формі субсидій на заробітну плату, якщо виконуються відповідні умови, встановлені у статтях 32 та 33 відповідно,

(d) допомога на компенсацію додаткових витрат на працевлаштування працівників з інвалідністю та допомога на компенсацію витрат на допомогу, що надається працівникам у несприятливому становищі, якщо виконуються відповідні умови, встановлені у статтях 34 та 35;

(e) допомога у формі зниження екологічних податків відповідно до Директиви 2003/96/ЄС, якщо виконуються умови, встановлені у статті 44 цього Регламенту;

(f) допомога на відшкодування шкоди, заподіяної певними стихійними лихами, якщо виконуються умови, встановлені у статті 50;

(g) соціальна допомога на транспортування мешканців віддалених регіонів, якщо виконуються умови, встановлені у статті 51;

(h) допомога на збереження культури та спадщини, якщо виконуються умови, встановлені у статті 53.

Стаття 7
Інтенсивність допомоги та прийнятні витрати

1. Для цілей розрахунку інтенсивності допомоги та прийнятних витрат всі використовувані показники беруться до будь-якого вирахування податків або інших зборів. Для обґрунтування прийнятних витрат повинні бути надані чіткі, конкретні та актуальні документальні докази. Суми прийнятних витрат можуть розраховуватися відповідно до спрощених варіантів витрат, викладених у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 (-22), за умови, що операція принаймні частково фінансується через фонд Союзу, який дозволяє використовувати ці спрощені варіанти витрат, та що категорія витрат є прийнятною згідно з відповідним положенням про звільнення.

2. Якщо допомога надається у формі, відмінній від гранту, сумою допомоги є валовий еквівалент гранту допомоги.

3. Допомога, яка підлягає виплаті у майбутньому, в тому числі допомога, яка виплачується декількома частинами, повинна бути дисконтована до її вартості на момент надання. Прийнятні витрати повинні бути дисконтовані до їх вартості на момент надання допомоги. Процентна ставка, яка використовується для цілей дисконтування, повинна відповідати ставці дисконту, застосовній на момент надання допомоги.

__________

5. Якщо допомога надається у формі поворотних авансів, які за відсутності прийнятої методології для обчислення їх валового еквівалента гранту виражаються у відсотках від прийнятних витрат, а захід передбачає, що у випадку успішного завершення проекту, що визначається на підставі розумної та розважливої гіпотези, аванси будуть відшкодовані за процентною ставкою, яка щонайменше дорівнюватиме ставці дисконту, застосовній на момент надання допомоги, тоді максимальна інтенсивність допомоги, встановлена у главі III, може бути збільшена на 10 процентних пунктів.

6. Якщо регіональна допомога надається у формі поворотних авансів, максимальна інтенсивність допомоги, встановлена на карті регіонального розподілу державної допомоги, яка діє на момент надання допомоги, не може бути збільшена.

Стаття 8
Кумуляція

1. При визначенні того, чи дотримуються порогові значення повідомлення у статті 4 та максимальна інтенсивність допомоги у главі III, необхідно враховувати загальну суму державної допомоги для діяльності, проекту або підприємства, що отримує допомогу.

2. Якщо фінансування Союзу, яким централізовано розпоряджаються установи, агенції, спільні підприємства чи інші органи Союзу, та яке не знаходиться під прямим чи непрямим контролем держави-члена, поєднується з державною допомогою, тільки остання повинна враховуватися для визначення того, чи дотримуються порогові значення повідомлення та максимальна інтенсивність допомоги або максимальні суми допомоги, за умови, що загальна сума публічного фінансування, що надається відносно тих самих прийнятних витрат, не перевищує найбільш вигідну ставку фінансування, встановлену у застосовних нормах права Союзу.

3. Допомога з ідентифіковними прийнятними витратами, виключена цим Регламентом, може бути кумульована з:

(a) будь-якими іншими видами державної допомоги, якщо такі інструменти стосуються різних ідентифіковних прийнятних витрат;

(b) будь-якою іншою державною допомогою щодо тих самих прийнятних витрат, які частково або повністю збігаються, тільки якщо така кумуляція не призведе до перевищення найбільшої інтенсивності допомоги чи суми допомоги, застосовної до цієї допомоги відповідно до цього Регламенту.

4. Допомога без ідентифіковних прийнятних витрат, виключена відповідно до статей 21, 22 та 23 цього Регламенту, може бути кумульована з будь-якою іншою державною допомогою з ідентифіковними прийнятними витратами. Допомога без ідентифіковних прийнятних витрат може бути кумульована з будь-якою іншою державною допомогою без ідентифіковних прийнятних витрат аж до максимального відповідного сумарного фінансового порогового значення, встановленого за конкретних обставин кожного випадку цим чи іншим положенням або рішенням про блокове виключення, ухваленим Комісією.

5. Державна допомога, виключена відповідно до цього Регламенту, не повинна кумулюватися з будь-якою допомогою de minimis стосовно тих самих прийнятних витрат, якщо така кумуляція призведе до того, що інтенсивність допомоги перевищить показники, встановлені у главі III цього Регламенту.

6. Як відступ від параграфу 3(b), допомога на користь працівників з інвалідністю, передбачена статтями 33 та 34, може бути кумульована з іншою допомогою, виключеною відповідно до цього Регламенту стосовно тих самих прийнятних витрат, що перевищують максимальні застосовні порогові значення, встановлені цим Регламентом, за умови, що така кумуляція не призведе до того, що інтенсивність допомоги перевищить 100 % відповідних витрат за будь-який період, протягом якого працевлаштовані відповідні працівники.

7. Як відступ від параграфів 1-6, при визначенні того, чи дотримуються граничні обсяги надання регіональної операційної допомоги у найвіддаленіших регіонах, передбачені статтею 15(4), враховується лише регіональна операційна допомога у найвіддаленіших регіонах, імплементована відповідно до цього Регламенту.

Стаття 9
Опублікування та інформування

1. Відповідна держава-член забезпечує публікацію на загальному вебсайті про державну допомогу на національному або регіональному рівні:

(a) зведеної інформації, вказаної у статті 11, у стандартизованому форматі, встановленому в додатку II, або посилання, за яким можна отримати доступ до повного тексту;

(b) повного тексту кожного з інструментів допомоги, як вказано в статті 11, або посилання, за яким можна отримати доступ до повного тексту;

(c) інформації, наданої в додатку III щодо кожного виду індивідуальної допомоги, обсяг якої перевищує 500000 євро.

Що стосується допомоги, яку надають проектам Європейської територіальної співпраці, інформація, зазначена у цьому параграфі, розміщується на вебсайті держави-члена, в якій розташований відповідний орган управління відповідно до визначення у статті 21 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1299/2013. Як альтернатива, держави-члени, що беруть участь у проекті, можуть також вирішити, що кожна з них надаватиме інформацію, що стосується інструментів допомоги на їхній території, на відповідних вебсайтах.

2. Для програм у формі податкових пільг та програм, на які поширюється дія статей 16 та 21 (-23), умови, викладені в параграфі 1(c) цієї статті, вважаються виконаними, якщо держави-члени публікують необхідну інформацію щодо сум індивідуальної допомоги в таких діапазонах (у мільйонах євро):

0,5-1;

1-2;

2-5;

5-10;

10-30; і

30 та більше.

3. Для програм, передбачених статтею 51 цього Регламенту, зобов’язання щодо публікації, встановлені в цій статті, не поширюються на кінцевих споживачів.

4. Інформація, зазначена у параграфі 1(c) цієї статті, повинна бути організована та доступна у стандартизований спосіб, описаний у додатку III, що повинен забезпечувати діючі функції пошуку та завантаження. Інформація, зазначена у параграфі 1, повинна публікуватися протягом 6 місяців з дати надання допомоги, або, для допомоги у формі податкових пільг, протягом 1 року з дати терміну подання податкової декларації, та повинна бути доступною принаймні 10 років з дати надання допомоги.

5. Комісія публікує на своєму вебсайті:

(a) посилання на вебсайти, присвячені державній допомозі, зазначені у параграфі 1 цієї статті;

(b) зведену інформацію, вказану в статті 11.

6. Держави-члени повинні дотримуватися положень цієї статті не пізніше, ніж через два роки після набуття чинності цим Регламентом.

ГЛАВА II
МОНІТОРИНГ

Стаття 10
Скасування привілею блокового виключення

Якщо держава-член надає допомогу, нібито звільнену від вимоги про надання повідомлення відповідно до цього Регламенту, без виконання умов, встановлених у главах I-III, тоді Комісія може, після надання відповідній державі-члену можливості висловити свою позицію, ухвалити рішення про те, що інформація про всі або деякі майбутні інструменти допомоги, ухвалені відповідною державою-членом, які в іншому випадку відповідали би вимогам цього Регламенту, повинна бути повідомлена Комісії відповідно до статті 108(3) Договору. Інструменти, про які необхідно повідомляти, можуть обмежуватися інструментами, що надають деякі види допомоги або допомогу на користь окремих бенефіціарів, або інструментами допомоги, ухваленими певними органами відповідної держави-члена.

Стаття 11
Звітування

1. Держави-члени, або, як альтернатива, у випадку допомоги, яку надають проектам Європейської територіальної співпраці, держава-член, в якій розташований орган управління відповідно до визначення у статті 21 Регламенту (ЄС) № 1299/2013, передає Комісії:

(a) за допомогою електронної системи повідомлення Комісії - зведену інформацію про кожний інструмент допомоги, виключений з-під дії цього Регламенту, у стандартизованому форматі, встановленому в додатку III, разом з посиланням, що забезпечує доступ до повного тексту інструменту допомоги, включаючи зміни та доповнення до нього, протягом 20 робочих днів після набуття ним чинності;

(b) річний звіт, відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) № 794/2004 (-24), в електронній формі про застосування цього Регламенту, який містить інформацію, вказану в Регламенті (ЄС) № 794/2004, щодо кожного повного року або частини року, протягом якого застосовується цей Регламент.

2. Якщо, в результаті продовження періоду застосування цього Регламенту до 31 грудня 2023 року Регламентом Комісії (EU) 2020/972 (-25), держава-член планує продовжити заходи, щодо яких Комісії була подана зведена інформація відповідно до параграфа 1 цієї статті, така держава-член оновить таку зведену інформацію щодо продовження таких заходів та повідомить Комісію про таке оновлення протягом 20 робочих днів після набуття чинності акту, який продовжує відповідний захід держави-члена.

Стаття 12
Моніторинг

1. Для того, щоб Комісія могла моніторити допомогу, звільнену цим Регламентом від вимоги про повідомлення, держави-члени, або, як альтернатива, у випадку допомоги, яку надають проектам Європейської територіальної співпраці, держава-член, в якій знаходиться керуючий орган, повинні вести докладний облік з інформацією та супровідною документацією, необхідними для підтвердження виконання всіх умов, встановлених у цьому Регламенті. Таку документацію необхідно зберігати впродовж 10 років з дати надання допомоги ad hoc або з дати останнього надання допомоги в рамках схеми допомоги.

2. У випадку програм, за якими фіскальна допомога надається автоматично, наприклад тих, що ґрунтуються на податкових деклараціях бенефіціарів, і які не передбачають перевірки ex ante виконання всіх умов сумісності для кожного бенефіціара, держави-члени регулярно перевіряють, принаймні ex post і на вибірковій основі, що всі умови сумісності виконуються, і роблять необхідні висновки. Держави-члени повинні вести детальний облік перевірок протягом щонайменше 10 років з дати проведення заходів контролю.

3. Комісія може вимагати від кожної держави-члена всієї інформації та супровідної документації, яку Комісія вважає необхідною для здійснення моніторингу за застосуванням цього Регламенту, включаючи інформацію, зазначену в параграфах 1 і 2. Відповідна держава-член надає Комісії запитувану інформацію та супровідну документацію протягом 20 робочих днів з моменту отримання запиту або такого довшого періоду, який може бути встановлений у запиті.

ГЛАВА III
СПЕЦІАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДЛЯ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ ДОПОМОГИ

СЕКЦІЯ 1
Регіональна допомога

Підсекція A
Регіональна інвестиційна та операційна допомога

Стаття 13
Сфера застосування регіональної допомоги

Ця секція не застосовується до:

(a) допомоги на користь діяльності у сталеливарній галузі, вугільній галузі, галузі суднобудування або галузі синтетичних волокон;

(b) допомоги транспортному сектору, а також пов’язаній з ним інфраструктурі, та допомоги на виробництво енергії, її розподіл та інфраструктуру, за винятком регіональної інвестиційної допомоги у найвіддаленіших регіонах та схем регіональної операційної допомоги;

(c) регіональної допомоги у формі програм, спрямованих на обмежену кількість окремих галузей економічної діяльності; програм, спрямованих на туристичну діяльність, широкосмугову інфраструктуру або перероблення та реалізацію сільськогосподарських продуктів не вважаються спрямованими на окремі галузі економічної діяльності;

(d) регіональної операційної допомоги, що надається підприємствам, основні види діяльності яких підпадають під дію секції К «фінансова та страхова діяльність» КДЄС Редакція 2, або підприємствам, які здійснюють діяльність в межах групи, основні види діяльності яких відносяться до класів 70.10 «Діяльність головних офісів» або 70.22 «Консультування з питань комерційної діяльності й управління» КДЄС Редакція 2.

Стаття 14
Регіональна інвестиційна допомога

1. Заходи регіональної інвестиційної допомоги є сумісними з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняються від вимоги про надання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті і в главі I.

2. Допомога повинна надаватися у підтримуваних районах.

3. У підтримуваних районах, які виконують умови статті 107(3)(a) Договору, допомога може бути надана для початкових інвестицій, незалежно від розміру бенефіціара. У підтримуваних районах, які виконують умови статті 107(3)(c) Договору, допомога може надаватися МСП для будь-якої форми початкових інвестицій. Допомога великим підприємствам може надаватися лише для початкових інвестицій на користь нового виду економічної діяльності у відповідному районі.

4. Прийнятними витратами є такі:

(a) інвестиційні витрати на матеріальні та нематеріальні активи;

(b) очікувані витрати на заробітну плату, пов’язані зі створенням робочих місць у результаті початкових інвестицій, розраховані на період тривалістю два роки; або

(c) поєднання пунктів (a) та (b), що не перевищує суму (a) або (b), залежно від того, який показник вище.

5. Інвестиції повинні підтримуватися у регіоні-одержувачі як мінімум протягом п’яти років, або принаймні трьох років у випадку з МСП, після завершення інвестицій. Це не повинно перешкоджати заміні установки або техніки, яка застаріла або зламалася протягом цього періоду, за умови, що економічна діяльність зберігається у відповідному районі протягом відповідного мінімального періоду.

6. Придбані активи повинні бути новими, за винятком МСП та за винятком випадків придбання осідку. Витрати, пов’язані з орендою матеріальних активів, можуть враховуватися за таких умов:

(a) для землі та будівель період оренди повинен становити принаймні п’ять років з очікуваної дати завершення інвестиційного проекту для великих підприємств або три роки у випадку з МСП;

(b) у випадку установок чи машин оренда повинна здійснюватися у формі фінансового лізингу та передбачати обов’язок отримувача допомоги придбати актив після закінчення строку оренди.

У випадку придбання активів осідку у розумінні пункту 49 або пункту 51 статті 2, приймаються до уваги лише витрати на придбання активів у третіх осіб, не пов’язаних з покупцем. Транзакція має відбуватися на ринкових умовах. Якщо допомога вже була надана на придбання активів до їх придбання, вартість цих активів вираховується з прийнятних витрат, пов’язаних із придбанням осідку. Якщо член сім’ї початкового власника або працівник вступає у володіння малим підприємством, умова про те, що активи повинні бути придбані у третіх осіб, не пов’язаних з покупцем, скасовується. Придбання часток участі не є початковими інвестиціями.

7. Для допомоги, що надається великим підприємствам для кардинальної зміни виробничого процесу, прийнятні витрати повинні перевищувати амортизацію активів, пов’язаних з діяльністю, яка буде модернізована, протягом попередніх трьох фінансових років. Для допомоги, що надається для диверсифікації існуючого осідку, прийнятні витрати повинні перевищувати принаймні 200 % балансової вартості активів, які використовуються повторно, тобто зареєстрованих у фінансовому році, що передує початку робіт.

8. Нематеріальні активи є прийнятними для розрахунку інвестиційних витрат, якщо вони відповідають таким умовам:

(a) вони повинні використовуватися виключно в осідку, який отримує допомогу;

(b) вони повинні підлягати амортизації;

(c) вони повинні бути придбані на ринкових умовах у третіх осіб, не пов’язаних з покупцем; і

(d) вони повинні бути включені до активів підприємства, що одержує допомогу, і залишатись пов’язаними з проектом, для якого надається допомога, протягом принаймні п’яти років, або трьох років у випадку з МСП.

Для великих підприємств витрати на нематеріальні активи є прийнятними лише у розмірі до 50 % від загальної суми прийнятних інвестиційних витрат на початкові інвестиції.

9. Якщо прийнятні витрати розраховуються з урахуванням очікуваних витрат на заробітну плату відповідно до параграфа 4(b), повинні виконуватися такі умови:

(a) інвестиційний проект повинен призводити до чистого збільшення чисельності працівників відповідного осідку в порівнянні із середнім показником за попередні 12 місяців, тобто будь-які втрачені робочі місця вираховуються з очевидної кількості робочих місць, створених протягом такого періоду;

(b) кожна посада повинна бути зайнятою протягом трьох років після закінчення робіт; і

(c) кожне робоче місце, створене через інвестиції, повинно зберігатися у відповідному регіоні протягом періоду щонайменше п’яти років з дати першого зайняття посади або трьох років у випадку з МСП.

10. Регіональна допомога для розвитку широкосмугової мережі повинна відповідати таким умовам:

(a) допомога надається лише в районах, де немає мережі тієї ж категорії (базової широкосмугової мережі або ДНП) і де така мережа, ймовірно, не буде розроблена на комерційних умовах протягом трьох років після прийняття рішення про надання допомоги; і

(b) субсидований оператор мережі повинен запропонувати активний та пасивний оптовий доступ на справедливих та недискримінаційних умовах, включаючи фізичну відокремленість у випадку мереж ДНП; і

(c) допомога виділяється на основі конкурсного відбору.

11. Регіональна допомога для дослідницької інфраструктури надається лише в тому випадку, якщо допомога здійснюватиметься за умови забезпечення прозорого та недискримінаційного доступу до інфраструктури, що отримує допомогу.

12. Інтенсивність допомоги у валовому еквіваленті гранту не повинна перевищувати максимальну інтенсивність допомоги, встановлену на карті регіонального розподілу державної допомоги, яка діє на час надання допомоги у відповідному районі. Якщо інтенсивність допомоги розраховується на підставі параграфа 4(c), максимальна інтенсивність допомоги не повинна перевищувати найбільш вигідну суму, отриману внаслідок застосування такої інтенсивності на основі інвестиційних витрат або витрат на заробітну плату. Для великих інвестиційних проектів сума допомоги не повинна перевищувати скориговану суму допомоги, яка розраховується відповідно до механізму, визначеного в пункті 20 статті 2;

13. Будь-які початкові інвестиції, розпочаті одним і тим самим бенефіціаром (на рівні групи) протягом трьох років з дати початку робіт над іншою інвестицією, що отримує допомогу, у тому ж регіоні 3-го рівня Номенклатури територіальних одиниць для статистики, вважаються частиною єдиного інвестиційного проекту. Якщо такий єдиний інвестиційний проект є великим інвестиційним проектом, загальна сума допомоги для єдиного інвестиційного проекту не повинна перевищувати скориговану суму допомоги для великих інвестиційних проектів.

14. Бенефіціар допомоги повинен надавати фінансовий внесок в розмірі не менше 25 % від прийнятних витрат за рахунок власних ресурсів або зовнішнього фінансування у формі, вільній від будь-якої публічної підтримки. У найвіддаленіших регіонах інвестиція, що робиться МСП, може отримати допомогу з максимальною інтенсивністю допомоги вище 75 %; в таких ситуаціях решта надається шляхом фінансового внеску від бенефіціара допомоги.

15. Для початкової інвестиції, пов’язаної з проектами Європейської територіальної співпраці, охопленими Регламентом (ЄС) № 1299/2013, інтенсивність допомоги району, в якому розміщуються початкові інвестиції, застосовується до всіх бенефіціарів, які беруть участь у проекті. Якщо початкові інвестиції розміщуються в двох або кількох підтримуваних районах, тоді максимальна інтенсивність допомоги повинна бути такою, яка застосовується в підтримуваному районі з найбільшою сумою прийнятних витрат. У підтримуваних районах, які мають право на отримання допомоги відповідно до статті 107(3)(c) Договору, це положення застосовується до великих підприємств лише у тому випадку, якщо початкові інвестиції стосуються нової економічної діяльності.

16. Бенефіціар повинен підтвердити, що він не здійснював переміщення до осідку, у який повинні бути здійснені початкові інвестиції, для яких вимагається допомога, протягом двох років, що передують поданню заяви про надання допомоги, і надати зобов’язання, що він не буде робити цього протягом двох років після завершення початкових інвестицій, для яких вимагається допомога. З огляду на зобов’язання, надане до 31 грудня 2019 року, будь-яка втрата робочих місць, за тими самим або подібним видом діяльності в одному з початкових осідків бенефіціара у ЄЕП, що відбувається між 1 січня 2020 року та 30 червня 2021 року, не вважається перенесенням у значенні статті 2(61a) цього Регламенту.

17. У галузі рибного господарства та аквакультури допомога не може бути надана підприємствам, які вчинили одне або декілька порушень, зазначених у статті 10(1)(a)-(d) та статті 10(3) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 508/2014 (-26), та для операцій, передбачених статтею 11 цього Регламенту.

Стаття 15
Регіональна операційна допомога

1. Схеми регіональної операційної допомоги у найвіддаленіших регіонах, малонаселених районах та дуже малонаселених районах є сумісними з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняються від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені в цій статті та у главі I.

2. У малонаселених районах схеми регіональної операційної допомоги повинні компенсувати додаткові витрати на транспортування товарів, вироблених у районах, які мають право на отримання операційної допомоги, а також додаткові витрати на транспортування товарів, які потім обробляються у цих районах, відповідно до таких умов:

(a) допомогу об’єктивно обчислюють заздалегідь на основі фіксованої суми або суми за тонну/кілометр чи іншої релевантної одиниці;

(b) додаткові транспортні витрати розраховують на основі переміщення продуктів у межах національного кордону відповідної держави-члена із використанням транспортних засобів, що забезпечують найнижчий рівень витрат для отримувача.

Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 100 % додаткових транспортних витрат відповідно до цього параграфу.

3. У дуже малонаселених районах схеми регіональної операційної допомоги повинні запобігати депопуляції або зменшувати її за таких умов:

(a) бенефіціари ведуть свою економічну діяльність у відповідному районі;

(b) річна сума допомоги на бенефіціара за всіма схемами операційної допомоги не перевищує 20 % річних витрат на оплату праці, понесених бенефіціаром у відповідному районі.

4. У найвіддаленіших регіонах схеми операційної допомоги повинні компенсувати додаткові операційні витрати, понесені в цих регіонах як прямий результат однієї чи кількох постійних перешкод, зазначених у статті 349 Договору, якщо бенефіціари ведуть свою економічну діяльність у найвіддаленішому регіоні, за умови, що річна сума допомоги на бенефіціара за всіма схемами операційної допомоги, імплементованими відповідно до цього Регламенту, не перевищує будь-якого з таких показників:

(a) 35 % від валової доданої вартості, яка щорічно створюється бенефіціаром у відповідному найвіддаленішому регіоні;

(b) 40 % від річних витрат на оплату праці, понесених бенефіціаром у відповідному найвіддаленішому регіоні;

(c) 30 % від річного обороту бенефіціара, реалізованого у відповідному найвіддаленішому регіоні.

Підсекція B
Допомога міському розвитку

Стаття 16
Регіональна допомога міському розвитку

1. Регіональна допомога міському розвитку є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені в цій статті та у главі I.

2. Проекти міського розвитку повинні відповідати таким критеріям:

(a) вони імплементуються через фонди міського розвитку у підтримуваних районах;

(b) вони спільно фінансуються Європейськими структурними та інвестиційними фондами;

(c) вони підтримують імплементацію «комплексної стратегії сталого міського розвитку»;

3. Загальний обсяг інвестицій у проект міського розвитку в рамках будь-якого ініструменту допомоги міському розвитку не повинен перевищувати 20 мільйонів євро.

4. Прийнятними витратами є загальні витрати проекту міського розвитку в тому обсязі, в якому вони відповідають статтям 65 і 37 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 (-27).

5. Допомога, що надається фондом міського розвитку прийнятним проектам міського розвитку, може бути у формі капіталу, квазікапіталу, позик, гарантій або їх поєднання.

6. Допомога міському розвитку повинна залучати додаткові інвестиції від приватних інвесторів на рівні фондів міського розвитку чи проектів міського розвитку, з тим щоб досягти сукупної суми, яка дорівнюватиме мінімум 30 % від загальної суми фінансування, що надається проекту міського розвитку.

7. Приватні та публічні інвестори можуть надавати готівкові кошти або внески у натуральній формі або їх комбінацію для імплементації проекту міського розвитку. внесок у натуральній формі повинен враховуватися за його ринковою вартістю, що засвідчується незалежним кваліфікованим експертом або належним чином уповноваженим офіційним органом.

8. Заходи з міського розвитку повинні відповідати таким умовам:

(a) менеджери фондів міського розвитку обираються за відкритим, прозорим та недискримінаційним конкурсом відповідно до застосовних законів Союзу та національних законів. Зокрема не повинно бути жодної дискримінації щодо менеджерів фондів міського розвитку на підставі місця їх створення чи реєстрації в будь-якій державі-члені. Менеджери фондів міського розвитку можуть бути зобов’язані відповідати заздалегідь визначеним критеріям, об’єктивно виправданим характером інвестицій;

(b) незалежні приватні інвестори обираються за відкритим, прозорим та недискримінаційним конкурсом відповідно до застосовного законодавства Союзу та національного законодавства, спрямованого на встановлення відповідних механізмів розподілу винагороди та ризиків, згідно з якими для інвестицій, за винятком гарантій, асиметричний розподіл прибутку має перевагу над захистом від збитків. Якщо приватні інвестори не відбираються за таким конкурсом, тоді справедлива норма прибутку для приватних інвесторів встановлюється незалежним експертом, обраним через відкритий, прозорий та недискримінаційний конкурс;

(c) у випадку асиметричного розподілу збитків між публічними та приватними інвесторами, перші збитки, що покриваються публічним інвестором, обмежуються 25 % від загального обсягу інвестицій;

(d) у випадку гарантій приватним інвесторам у проектах міського розвитку ставка гарантій не повинна перевищувати 80 %, а сумарні збитки, що покриваються державою-членом, обмежуються 25 % основного гарантованого портфеля;

(e) інвесторам дозволяється бути представленими в органах управління фонду міського розвитку, таких як спостережна рада чи дорадчий комітет;

(f) фонд міського розвитку створюється відповідно до застосовного права. Держава-член повинна передбачити проведення процедури комплексної юридичної перевірки для забезпечення комерційно надійної інвестиційної стратегії з метою імплементації інструментів допомоги міському розвитку.

9. Управління фондами міського розвитку повинно здійснюватися на комерційній основі із забезпеченням ухвалення фінансових рішень, орієнтованих на отримання прибутку. Це положення вважається дотриманим, коли менеджери фонду міського розвитку виконують такі умови:

(a) менеджери фондів міського розвитку зобов’язані за законом чи контрактом сумлінно діяти з ретельністю професійного менеджера та уникати конфлікту інтересів; при цьому застосовують кращі практики та регуляторний контроль;

(b) винагорода менеджерів фондів міського розвитку повинна відповідати ринковій практиці. Ця вимога вважається дотриманою, якщо менеджер обирається шляхом відкритого, прозорого та недискримінаційного конкурсу на основі об’єктивних критеріїв, пов’язаних із досвідом, кваліфікацією та операційними і фінансовими можливостями;

(c) менеджери фондів міського розвитку отримують винагороду, прив’язану до результатів роботи, або поділяють частину інвестиційних ризиків шляхом спільного інвестування власних ресурсів для забезпечення того, щоб їхні інтереси постійно узгоджувалися з інтересами публічних інвесторів;

(d) менеджери фондів міського розвитку повинні визначати інвестиційну стратегію, критерії та пропонований строк інвестицій у проекти міського розвитку, встановлюючи ex ante фінансову життєздатність та їхній очікуваний вплив на міський розвиток;

(e) для кожної інвестиції в капітал та інвестиції у квазівласний капітал повинна існувати чітка і реалістична стратегія виходу.

10. Якщо фонд міського розвитку надає позики або гарантії для проектів міського розвитку, повинні виконуватися такі умови:

(a) у випадку позик, при розрахунку максимальної суми інвестицій для цілей параграфу 3 цієї статті враховується номінальна сума позики;

(b) у випадку гарантій, при розрахунку максимальної суми інвестицій для цілей параграфу 3 цієї статті враховується номінальна сума основної позики.

11. Держава-член може доручити імплементацію інструменту допомоги міському розвитку довіреному суб’єкту.

СЕКЦІЯ 2
Допомога для МСП

Стаття 17
Інвестиційна допомога для МСП

1. Інвестиційна допомога для МСП, що діють на території Союзу або за її межами, є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є будь-які або всі із зазначених нижче:

(a) витрати на інвестиції у матеріальні та нематеріальні активи;

(b) розрахункові витрати на заробітну плату, пов’язані з робочими місцями, безпосередньо створеними за рахунок інвестиційного проекту, розраховані на період тривалістю два роки.

3. Для того, щоб вважатись прийнятними витратами для цілей цієї статті, інвестиція повинна складатися з таких компонентів:

(a) інвестиція в матеріальні та/або нематеріальні активи, пов’язані зі створенням нового осідку, розширенням існуючого осідку, диверсифікацією виробництва осідку у виробництво нових додаткових продуктів, або кардинальною зміною загального виробничого процесу існуючого осідку; або

(b) придбання активів, що належать осідку, якщо виконуються такі умови:

- осідок був закритий або був би закритим, якби він не був придбаний;

- активи купуються у третіх осіб, не пов’язаних з покупцем;

- транзакція відбувається на ринкових умовах.

Якщо член сім’ї початкового власника або працівник вступає у володіння невеликим підприємством, тоді умова про те, що активи повинні бути придбані у третіх осіб, не пов’язаних з покупцем, скасовується. Саме по собі придбання часток підприємства не становить інвестицію.

4. Нематеріальні активи повинні відповідати всім наведеним нижче вимогам:

(a) вони використовуються виключно в осідку, який отримує допомогу;

(b) вони вважаються такими, що амортизуються;

(c) вони придбаваються на ринкових умовах у третіх осіб, не пов’язаних з покупцем;

(d) вони включаються в активи підприємства протягом принаймні трьох років;

5. Зайнятість, безпосередньо створена інвестиційним проектом, повинна відповідати таким умовам:

(a) вона повинна бути створеною протягом трьох років після завершення інвестиції;

(b) повинно відбутися чисте збільшення чисельності працівників у відповідному осідку порівняно із середнім показником за попередні 12 місяців;

(c) вона повинна зберігатися впродовж мінімального трирічного періоду з дати першого заповнення посади.

6. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати:

(a) 20 % від прийнятних витрат у випадку малих підприємств;

(b)10 % від прийнятних витрат у випадку середніх підприємств.

Стаття 18
Допомога на консультування на користь МСП

1. Допомога на консультування на користь МСП є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені в цій статті та у главі I.

2. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 50 % від прийнятних витрат.

3. Прийнятними витратами є витрати на консультаційні послуги, надані зовнішніми консультантами.

4. Ці послуги не повинні бути постійними чи періодичними, а також не повинні бути пов’язані із звичайними операційними витратами підприємства, такими як планові послуги з податкового консультування, регулярні юридичні послуги чи рекламування.

Стаття 19
Допомога для МСП для участі у ярмарках

1. Допомога для МСП для участі у ярмарках є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є витрати, пов’язані з орендою, створенням та експлуатацією стенду для участі підприємства у будь-якій конкретній ярмарці або виставці.

3. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 50 % від прийнятних витрат.

Стаття 20
Допомога для покриття витрат на співпрацю, понесених МСП, що беруть участь у проектах Європейської територіальної співпраці

1. Допомога для покриття витрат на співпрацю, понесених МСП, що беруть участь у проектах Європейської територіальної співпраці, передбачених Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1299/2013, є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені в цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є такі:

(a) витрати на організаційну співпрацю, включаючи витрати на персонал та офіси, тією мірою, якою це пов’язано з проектом співпраці;

(b) витрати на надання дорадчих та допоміжних послуг, пов’язаних із співпрацею, які надаються зовнішніми консультантами та постачальниками послуг;

(c) транспортні витрати, витрати на обладнання та інвестиційні витрати, безпосередньо пов’язані з проектом, а також амортизацією інструментів та обладнання, що використовуються безпосередньо для проекту.

3. Послуги, зазначені в параграфі 2(b), не повинні бути постійними чи періодичними, а також не повинні бути пов’язані зі звичайними операційними витратами підприємства, такими як планові послуги з податкового консультування, регулярні юридичні послуги чи планове рекламування.

4. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 50 % від прийнятних витрат.

СЕКЦІЯ 3
Допомога на доступ до фінансування для МСП

Стаття 21
Допомога на ризикове фінансування

1. Схеми допомоги на ризикове фінансування на користь МСП є сумісними з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняються від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. На рівні фінансових посередників допомога на ризикове фінансування для незалежних приватних інвесторів може мати одну з таких форм:

(a) капітал чи квазікапітал або фінансові внески для надання інвестицій у ризикове фінансування прийнятним підприємствам прямо чи опосередковано;

(b) позики для надання інвестицій у фінансування ризиків прийнятним підприємствам прямо чи опосередковано;

(c) гарантії для покриття збитків від інвестицій у фінансування ризиків прийнятним підприємствам прямо чи опосередковано.

3. На рівні незалежних приватних інвесторів допомога на ризикове фінансування може мати форми, зазначені в параграфі 2 цієї статті, або мати форму податкових пільг для приватних інвесторів, які є фізичними особами, що надають фінансування ризиків прийнятним підприємствам прямо чи опосередковано.

4. На рівні прийнятних підприємств допомога на ризикове фінансування може здійснюватися у формі інвестицій у капітал та інвестицій у квазікласний капітал, позик, гарантій або їх поєднання.

5. Прийнятними підприємствами є підприємства, які на час початкових інвестицій у фінансування ризиків є МСП, що не котуються на біржі, та відповідають, щонайменше, одній з таких умов:

(a) вони не працювали на жодному ринку;

(b) вони працювали на будь-якому ринку менше 7 років після першого комерційного продажу;

(c) вони потребують початкових інвестицій у фінансування ризиків, які, ґрунтуючись на бізнес-плані, підготовленому з метою виходу на новий продуктовий або географічний ринок, перевищують 50 % їхнього середньорічного обороту за попередні 5 років.

6. Допомога на ризикове фінансування може також поширюватися на подальші інвестиції у прийнятні підприємства, в тому числі після 7-річного періоду, зазначеного у параграфі 5(b), якщо виконуються такі сукупні умови:

(a) загальна сума фінансування ризиків, зазначена у параграфі 9, не перевищується;

(b) можливість подальших інвестицій була передбачена у початковому бізнес-плані;

(c) підприємство, що одержує подальші інвестиції, не стало пов’язаним у розумінні статті 3(3) додатка I з іншим підприємством, окрім як із фінансовим посередником або незалежним приватним інвестором, що надає фінансування ризику в рамках заходу, якщо тільки новий суб’єкт не відповідає умовам визначення МСП.

7. Для інвестицій у капітал та інвестицій у квазівласний капітал у прийнятні підприємства захід з фінансування ризиків може забезпечувати підтримку капіталу заміщення лише у тому випадку, якщо останній поєднується з новим капіталом, що становить принаймні 50 % кожного інвестиційного раунду у прийнятні підприємства.

8. Для інвестицій у капітал та інвестицій в квазівласний капітал, зазначених у параграфі 2(a), для цілей управління ліквідністю може використовуватися не більше 30 % сукупних внесків капіталу та незатребуваного зарезервованого капіталу фінансового посередника.

9. Загальна сума фінансування ризиків, зазначена в параграфі 4, не повинна перевищувати 15 мільйонів євро на одне прийнятне підприємство в рамках будь-якого заходу з фінансування ризиків.

10. Для заходів з фінансування ризиків, що забезпечують інвестиції в капітал, інвестиції у квазівласний капітал або позикові інвестиції для прийнятних підприємств, захід з фінансування ризиків повинен залучати додаткові фінансові ресурси від незалежних приватних інвесторів на рівні фінансових посередників або прийнятних підприємств з метою досягнення частки сукупної приватної участі, яка повинна досягати таких мінімальних порогових значень:

(a) 10 % від фінансування ризиків, що надається прийнятним підприємствам до їх першого комерційного продажу на будь-якому ринку;

(b) 40 % від фінансування ризиків, що надається прийнятним підприємствам, зазначеним у параграфі 5(b) цієї статті;

(c) 60 % від фінансування ризиків для інвестицій, що надаються прийнятним підприємствам, зазначеним у параграфі 5(c), та для подальших інвестицій у прийнятні підприємства після 7-річного періоду, зазначеного у параграфі 5(b).

11. У тих випадках, коли захід з фінансування ризиків імплементується через фінансового посередника, орієнтованого на прийнятні підприємства на різних етапах розвитку, як зазначено у параграфі 10, і не передбачає участі приватного капіталу на рівні прийнятних підприємств, фінансовий посередник повинен досягти частки приватної участі, що представлятиме принаймні середньозважений показник на основі обсягу індивідуальних інвестицій у базовий портфель і що є результатом застосування мінімальних часток участі до таких інвестицій, зазначених у параграфі 10.

12. Захід з фінансування ризиків не повинен дискримінувати фінансових посередників на підставі місця їх створення чи реєстрації в будь-якій державі-члені. фінансові посередники можуть бути зобов’язані відповідати заздалегідь визначеним критеріям, об’єктивно виправданим характером інвестицій.

13. Захід з фінансування ризиків повинен відповідати таким умовам:

(a) він повинен імплементуватися через одного або декількох фінансових посередників, за винятком податкових пільг для приватних інвесторів щодо їх прямих інвестицій у прийнятні підприємства;

(b) фінансові посередники, а також інвестори чи менеджери фондів обираються через відкритий, прозорий та недискримінаційний конкурс, який проводиться відповідно до чинного законодавства Cоюзу та національного законодавства та спрямований на встановлення відповідних механізмів розподілу винагороди та ризиків, згідно з якими для інвестицій, за винятком гарантій, асиметричний розподіл прибутку має перевагу над захистом від збитків;

(c) у випадку асиметричного розподілу збитків між публічними та приватними інвесторами, перші збитки, що покриваються публічним інвестором, обмежуються 25 % від загального обсягу інвестицій;

(d) у випадку гарантій, що підпадають під дію параграфа 2(c), ставка гарантій не повинна перевищувати 80 %, а сумарні збитки, що покриваються державою-членом, обмежуються 25 % від основного гарантованого портфеля. Безкоштовно можуть надаватися тільки гарантії, що покривають очікувані збитки основного гарантованого портфеля. Якщо гарантія також охоплює покриття непередбачених збитків, фінансовий посередник повинен оплатити ринкову гарантійну премію за частину гарантії, що покриває непередбачені збитки.

14. Заходи з фінансування ризиків повинні забезпечувати ухвалення фінансових рішень, орієнтованих на отримання прибутку. Це положення вважається дотриманим, коли виконуються всі з таких умов:

(a) фінансові посередники створені відповідно до застосовного права.

(b) держава-член або суб’єкт, якому доручена імплементація цього заходу, забезпечують процедуру проведення комплексної юридичної перевірки для забезпечення комерційно надійної інвестиційної стратегії з метою імплементації заходів з фінансування ризиків, включаючи відповідну політику диверсифікації ризиків, спрямовану на досягнення економічної життєздатності та ефективного масштабу з точки зору розміру та територіального масштабу відповідного портфеля інвестицій;

(c) фінансування ризиків, що надається прийнятним підприємствам, ґрунтується на життєздатному бізнес-плані, який містить детальну інформацію щодо продукту, продажів та розвитку прибутковості та встановлює ex-ante фінансову життєздатність;

(d) для кожної інвестиції в капітал та інвестиції у квазівласний капітал повинна існувати чітка і реалістична стратегія виходу.

15. Управління фінансовими посередниками повинно здійснюватися на комерційній основі. Ця вимога вважається дотриманою, якщо фінансовий посередник та - залежно від типу заходу з фінансування ризиків - менеджер фонду, відповідають таким умовам:

(a) вони зобов’язані за законом чи контрактом сумлінно діяти з ретельністю професійного менеджера та уникати конфлікту інтересів; при цьому застосовують кращі практики та регуляторний контроль;

(b) їхня винагорода повинна відповідати ринковій практиці. Ця вимога вважається дотриманою, якщо менеджер або фінансовий посередник обирається шляхом відкритого, прозорого та недискримінаційного конкурсу на основі об’єктивних критеріїв, пов’язаних із досвідом, кваліфікацією та операційними і фінансовими можливостями;

(c) вони отримують винагороду, прив’язану до результатів роботи, або поділяють частину інвестиційних ризиків шляхом спільного інвестування власних ресурсів з тим, щоб забезпечити, що їхні інтереси постійно узгоджуються з інтересами публічного інвестора;

(d) вони повинні визначати інвестиційну стратегію, критерії та пропонований строк здійснення інвестицій;

(e) інвесторам дозволяється бути представленими в органах управління інвестиційного фонду, таких як спостережна рада чи дорадчий комітет;

16. Захід з фінансування ризиків, що надає прийнятним підприємствам гарантії або позики, або надає інвестиції в квазівласний капітал, структуровані у вигляді боргу, у прийнятні підприємства, повинен відповідати таким умовам:

(a) в результаті цього заходу фінансовий посередник здійснює інвестиції, які без допомоги не були б здійснені або були б здійснені у обмежений або інший спосіб. фінансовий посередник повинен мати можливість продемонструвати, що він використовує механізм, який забезпечує, що всі переваги передаються найбільшою мірою кінцевим бенефіціарам у вигляді більш високих обсягів фінансування, більш ризикованих портфелів, нижчих вимог щодо надання забезпечення, нижчих гарантійних премій або нижчих процентних ставок;

(b) у випадку інвестицій в капітал та інвестицій у квазівласний капітал, структурованих у вигляді боргу, номінальна сума інструменту враховується при розрахунку максимальної суми інвестицій для цілей параграфу 9;

(c) у випадку гарантій номінальна сума основної позики враховується при розрахунку максимальної суми інвестицій для цілей параграфу 9. Гарантія не повинна перевищувати 80 % основної позики.

17. Держава-член може доручити імплементацію заходу з фінансування ризиків довіреному суб’єкту.

18. Допомога на ризикове фінансування для МСП, які не відповідають умовам, встановленим у параграфі 5, є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, за умови, що

(a) на рівні МСП ця допомога відповідає умовам, встановленим у Регламенті (ЄС) № 1407/2013; і

(b) виконуються всі умови, встановлені в цій статті, за винятком тих, що встановлені в параграфах 5, 9, 10 та 11; і

(c) для заходів з фінансування ризиків, що забезпечують інвестиції в капітал, інвестиції у квазівласний капітал або позикові інвестиції для прийнятних підприємств, захід повинен залучати додаткові фінансові ресурси від незалежних приватних інвесторів на рівні фінансових посередників або МСП з метою досягнення частки сукупної приватної участі на рівні принаймні 60 % фінансування ризиків, що надається на користь МСП.

Стаття 22
Допомога стартапам

1. Схеми допомоги стартапам є сумісними з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняються від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними підприємствами є будь-які малі підприємства, що не котуються на біржі, які існують протягом п’яти років після їх реєстрації, що відповідають таким умовам:

(a) вони не перейняли діяльність іншого підприємства;

(b) вони ще не розподіляли прибуток;

(c) вони не були сформовані шляхом злиття.

Для прийнятних підприємств, які не підлягають реєстрації, зазначений п’ятирічний період прийнятності може вважатися розпочатим з моменту, коли підприємство або починає свою економічну діяльність, або підлягає оподаткуванню за свою економічну діяльність.

Як відступ від пункту (c) першого підпараграфа, підприємства, утворені шляхом злиття підприємств, які мають право на допомогу згідно з цією статтею, також вважаються прийнятними підприємствами, якщо найстаріше підприємство, що бере участь у злитті, існує протягом п’яти років з дати його реєстрації.

3. Допомога стартапам може набувати таких форм:

(a) позики з процентними ставками, які не відповідають ринковим умовам, строком на 10 років та з максимальною номінальною сумою 1 мільйон євро, або 1,5 мільйона євро для підприємств, які створені у підтримуваних районах, що відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору, або 2 мільйони євро для підприємств, створених у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору. Для позик строком від 5 до 10 років максимальні суми можуть бути скориговані шляхом множення вищезазначених сум на співвідношення між 10 роками та фактичним строком позики. Для позик строком менше 5 років максимальна сума є такою ж, як і для позик строком на 5 років;

(b) гарантії з преміями, які не відповідають ринковим умовам, строком на 10 років та з максимальною гарантованою сумою 1,5 мільйона євро, або 2,25 мільйона євро для підприємств, які створені у підтримуваних районах, що відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору, або 3 мільйони євро для підприємств, створених у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору. Для гарантій строком від 5 до 10 років максимальні гарантовані суми можуть бути скориговані шляхом множення вищезазначених сум на співвідношення між 10 роками та фактичним строком гарантії. Для гарантій строком менше 5 років максимальна гарантована сума є такою ж, як і для гарантій строком на 5 років. Гарантія не повинна перевищувати 80 % основної позики.

(c) гранти, включаючи інвестиції в капітал та інвестиції у квазівласний капітал, зниження процентних ставок та премій за гарантії до 0,4 мільйона євро валового еквівалента гаранту або 0,6 мільйона євро для підприємств, створених у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору, або 0,8 мільйона євро для підприємств, створених у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору.

4. Бенефіціар може отримувати підтримку через поєднання механізмів допомоги, зазначених у параграфі 3 цієї статті, за умови, що частка суми, надана за одним механізмом допомоги, розрахована на основі максимальної суми допомоги, дозволеної для цього механізму, враховується для визначення залишкової частки максимальної суми допомоги, яка дозволена для інших механізмів, що є частиною такого змішаного механізму.

5. Для малих та інноваційних підприємств максимальні суми, встановлені у параграфі 3, можуть бути подвоєні.

Стаття 23
Допомога альтернативним торговельним платформам, що спеціалізуються на МСП

1. Допомога на користь альтернативних торговельних платформ, що спеціалізуються на МСП, є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про надання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені в цій статті та у главі I.

2. Якщо оператором платформи є мале підприємство, інструменти допомоги можуть набувати форми допомоги стартапам на користь оператора платформи і в цьому випадку застосовуються умови, встановлені у статті 22.

Інструмент допомоги може набувати форми податкових пільг для незалежних приватних інвесторів, які є фізичними особами, щодо їхніх інвестицій у фінансування ризиків, здійснених через альтернативну торговельну платформу в підприємства, що є прийнятними відповідно до умов, встановлених у статті 21.

Стаття 24
Допомога для покриття витрат на розвідку

1. Допомога для покриття витрат на розвідку є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені в цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є витрати на первинну перевірку та формальну комплексну юридичну перевірку, що проводяться менеджерами фінансових посередників або інвесторами для визначення прийнятних підприємств відповідно до статей 21 та 22.

3. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 50 % від прийнятних витрат.

СЕКЦІЯ 4
Допомога на дослідження, розробки та інновації

Стаття 25
Допомога для проектів досліджень та розробок

1. Допомога для проектів досліджень та розробок, включаючи проекти, що отримали знак якості «Печатка досконалості» (Seal of Excellence) відповідно до механізму програми «Горизонт 2020» для МСП, є сумісними з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняються від вимоги про надання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені в цій статті та у главі I.

2. Частина проекту досліджень та розробок, що отримує допомогу, повинна повністю підпадати під одну або декілька з таких категорій:

(a) фундаментальні дослідження;

(b) промислові дослідження;

(c) експериментальна розробка;

(d) техніко-економічні обґрунтування.

3. Прийнятні витрати на проекти досліджень та розробок повинні бути спрямовані на конкретну категорію досліджень та розробок і є такими:

(a) витрати на персонал: дослідників, техніків та інший допоміжний персонал відповідно до рівня їхньої зайнятості на проекті.

(b) витрати на інструменти та обладнання відповідно до міри чи тривалості їхнього використання на проекті. Якщо такі інструменти й обладнання не використовують для проекту протягом усього їх строку експлуатації, прийнятними вважають лише амортизаційні витрати, які відповідають строку реалізації проекту, розраховані відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку;

(c) Витрати на будівлі та землю тією мірою та за той період, протягом якого вони використовуються для проекту. Що стосується будівель, прийнятними вважаються лише амортизаційні витрати, що відповідають строку реалізації проекту, розраховані на основі загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку. Для землі прийнятними є витрати на комерційну передачу або фактично понесені капітальні витрати.

(d) витрати на контрактні дослідження, знання та патенти, придбані або ліцензовані від зовнішніх джерел на умовах «витягнутої руки», а також витрати на дорадчі та еквівалентні послуги, що використовуються виключно для проекту;

(e) додаткові накладні та інші операційні витрати, включаючи витрати на матеріали, витратні матеріали та аналогічні продукти, понесені безпосередньо в результаті проекту;

4. Прийнятними витратами на здійснення техніко-економічних обґрунтувань є витрати на дослідження.

5. Інтенсивність допомоги для кожного бенефіціара не повинна перевищувати:

(a) 100 % від прийнятних витрат на проведення фундаментальних досліджень;

(b) 50 % від прийнятних витрат на промислові дослідження;

(c) 25 % від прийнятних витрат на експериментальну розробку;

(d) 50 % від прийнятних витрат на проведення техніко-економічних обґрунтувань.

6. Інтенсивність допомоги для промислових досліджень та експериментальної розробки може бути збільшена до максимального рівня інтенсивності допомоги 80 % від прийнятних витрат таким чином:

(a) на 10 процентних пунктів для середніх підприємств та на 20 процентних пунктів для малих підприємств;

(b) на 15 процентних пунктів, якщо виконується одна з таких умов:

(i) проект передбачає ефективну співпрацю:

- між підприємствами, серед яких принаймні одне є МСП, або здійснюється щонайменше у двох державах-членах, або у державі-члені та у стороні Угоди про ЄЕП, і жодне підприємство не несе більше 70 % прийнятних витрат, або

- між підприємством та однією чи кількома організаціями з досліджень та розповсюдження знань, де останні несуть щонайменше 10 % від прийнятних витрат і мають право публікувати власні результати досліджень;

(ii) результати проекту широко розповсюджуються за допомогою конференцій, публікацій, репозиторіїв з відкритим доступом або безкоштовного програмного забезпечення чи програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом.

7. Інтенсивність допомоги для техніко-економічних обґрунтувань може бути збільшена на 10 процентних пунктів для середніх підприємств та на 20 процентних пунктів для малих підприємств;

Стаття 26
Інвестиційна допомога для об’єктів дослідницької інфраструктури

1. Допомога на будівництво або модернізацію об’єктів дослідницької інфраструктури, що здійснюють економічну діяльність, є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Якщо об’єкт дослідницької інфраструктури здійснює як економічну, так і неекономічну діяльність, фінансування, витрати та доходи від кожного виду діяльності обліковуються окремо на основі послідовно застосовних та об’єктивно виправданих принципів обліку витрат.

3. Ціна, що встановлюється за експлуатацію або використання об’єкта інфраструктури, повинна відповідати ринковій ціні.

4. Доступ до об’єкта інфраструктури повинен бути відкритим декільком користувачам і надаватися на прозорій та недискримінаційній основі. Підприємства, які фінансували щонайменше 10 % інвестиційних витрат на об’єкт інфраструктури, можуть отримувати преференційний доступ на більш сприятливих умовах. Для уникнення надмірної компенсації такий доступ повинен бути пропорційним внеску підприємства в інвестиційні витрати і ці умови повинні знаходитися у відкритому доступі.

5. Прийнятними витратами є інвестиційні витрати на нематеріальні та матеріальні активи.

6. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 50 % від прийнятних витрат.

7. Якщо об’єкт дослідницької інфраструктури отримує публічне фінансування як для економічної, так і неекономічної діяльності, держави-члени повинні запровадити механізм моніторингу та повернення невитрачених сум, щоб забезпечити, що застосовна інтенсивність допомоги не перевищуватиметься внаслідок збільшення частки економічної діяльності у порівнянні з ситуацією, передбаченою на час надання допомоги.

Стаття 27
Допомога для інноваційних кластерів

1. Допомога для інноваційних кластерів є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Допомога для інноваційних кластерів надається виключно юридичній особі, яка керує інноваційним кластером (кластерна організація).

3. Доступ до приміщень, об’єктів і діяльності кластеру повинен бути відкритий декільком користувачам і надаватися на прозорій та недискримінаційній основі. Підприємства, які профінансували щонайменше 10 % інвестиційних витрат інноваційного кластеру, можуть отримати преференційний доступ на більш сприятливих умовах. Для уникнення надмірної компенсації такий доступ повинен бути пропорційним внеску підприємства в інвестиційні витрати і ці умови повинні знаходитися у відкритому доступі.

4. Плата, що стягується за користування об’єктами кластера та за участь у діяльності кластера, повинна відповідати ринковій ціні або відображати відповідні витрати.

5. Інвестиційна допомога може бути надана для будівництва та модернізації інноваційних кластерів. Прийнятними витратами є інвестиційні витрати на нематеріальні та матеріальні активи.

6. Інтенсивність інвестиційної допомоги для інноваційних кластерів не повинна перевищувати 50 % від прийнятних витрат. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 15 процентних пунктів для інноваційних кластерів, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору, та на 5 процентних пунктів для інноваційних кластерів, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору.

7. Операційна допомога може бути надана для функціонування інноваційних кластерів. Період її надання не повинен перевищувати 10 років.

8. Прийнятними витратами операційної допомоги для інноваційних кластерів є витрати на персонал та адміністративні витрати (включаючи накладні витрати), пов’язані з:

(a) стимулюванням кластера до полегшення співпраці, обміну інформацією та надання чи направлення спеціалізованих та адаптованих для потреб бізнесу послуг з підтримки;

(b) просуванням кластера, спрямованим на збільшення участі нових підприємств чи організацій та на покращення його впізнаваності;

(c) управлінням об’єктами кластера; організацією навчальних програм, семінарів та конференцій для підтримки обміну знаннями та налагодження зв’язків і міждержавної співпраці.

9. Інтенсивність операційної допомоги не повинна перевищувати 50 % від загальної суми прийнятних витрат протягом періоду надання допомоги.

Стаття 28
Інноваційна допомога для МСП

1. Інноваційна допомога для МСП є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є такі:

(a) витрати на отримання, валідацію та захист патентів та інших нематеріальних активів;

(b) витрати на відрядження висококваліфікованого персоналу з організації з досліджень та розповсюдження знань або великого підприємства, що займається дослідженнями, розробкою та інноваційною діяльністю у новоствореній ролі в межах бенефіціара без заміни іншого персоналу;

(c) витрати на консультативні та допоміжні послуги у сфері інновацій. 3.

3. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 50 % від прийнятних витрат.

4. У конкретному випадку допомоги для надання консультаційних та допоміжних послуг щодо інновацій інтенсивність допомоги може бути збільшена до 100 % від прийнятних витрат за умови, що загальна сума допомоги для надання консультаційних та допоміжних послуг щодо інновацій не перевищує 200000 євро на підприємство за будь-який трирічний період.

Стаття 29
Допомога для технологічних та організаційних інновацій

1. Допомога для технологічних та організаційних інновацій є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Допомога великим підприємствам є сумісною лише в тому випадку, якщо вони ефективно співпрацюють з МСП у рамках діяльності, що отримує допомогу, а МСП, які беруть участь у співпраці, несуть щонайменше 30 % загальних прийнятних витрат.

3. Прийнятними витратами є такі:

(a) витрати на персонал;

(b) витрати на прилади, обладнання, будівлі та землю тією мірою та за той період, що вони використовуються для проекту;

(c) витрати на контрактні дослідження, знання та патенти, придбані або ліцензовані від зовнішніх джерел на умовах «витягнутої руки»;

(d) додаткові накладні витрати та інші операційні витрати, включаючи витрати на матеріали, витратні матеріали та аналогічні продукти, понесені безпосередньо в результаті проекту.

4. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 15 % від прийнятних витрат для великих підприємств та 50 % від прийнятних витрат для МСП.

Стаття 30
Допомога для досліджень та розробок у галузі рибного господарства та аквакультури

1. Допомога для досліджень та розробок у галузі рибного господарства та аквакультури є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Проект, що отримує допомогу, повинен представляти інтерес для всіх підприємств у відповідній галузі чи підгалузі.

3. До дати початку проекту, що отримує допомогу, така інформація повинна бути опублікована в Інтернеті:

(a) що проект, що отримує допомогу, буде виконуватися;

(b) цілі проекту, що отримує допомогу;

(c) орієнтовна дата публікації результатів, очікуваних від проекту, що отримує допомогу, та місце їх публікації в Інтернеті;

(d) покликання на те, що результати проекту, що отримує допомогу, будуть безкоштовно доступними для всіх підприємств, що працюють у відповідній галузі чи підгалузі.

4. Результати проекту, що отримує допомогу, повинні бути доступними в Інтернеті з дати закінчення проекту, що отримує допомогу, або дати, в яку будь-яка інформація, що стосується цих результатів, надається членам будь-якої конкретної організації - залежно від того, яка дата наступить раніше. Результати повинні залишатися доступними в Інтернеті протягом не менше 5 років, починаючи з дати завершення проекту, що отримує допомогу.

5. Допомога повинна надаватися безпосередньо організації з досліджень та розповсюдження знань і не передбачає прямого надання допомоги, не пов’язаної з дослідницькою діяльністю, підприємству, що виробляє, переробляє або реалізує продукти рибальства або аквакультури.

6. Прийнятні витрати є такими, що передбачені статтею 25(3).

7. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 100 % від прийнятних витрат.

СЕКЦІЯ 5
Допомога на навчання

Стаття 31
Допомога на навчання

1. Допомога на навчання є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про надання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Допомога не надається для навчання, що організовується підприємствами для виконання національних обов’язкових стандартів навчання.

3. Прийнятними витратами є такі:

(a) витрати на персонал тренерів за години, протягом яких тренери беруть участь у навчанні;

(b) операційні витрати тренерів та учасників навчання, безпосередньо пов’язані з навчальним проектом, такі як транспортні витрати, витрати на проживання, матеріали та витратні матеріали, безпосередньо пов’язані з проектом, амортизація приладів та обладнання, тією мірою, якою вони використовуються виключно в рамках навчального проекту;

(c) витрати на консультаційні послуги, пов’язані з навчальним проектом;

(d) витрати на персонал учасників навчання та загальні непрямі витрати (адміністративні витрати, оренда, накладні витрати) за години, протягом яких учасники навчання беруть участь у навчанні.

4. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 50 % від прийнятних витрат. Вона може бути збільшена до максимального рівня інтенсивності допомоги 70 % від прийнятних витрат таким чином:

(a) на 10 процентних пунктів, якщо навчання проводиться для працівників з інвалідністю або працівників у несприятливому становищі;

(b) на 10 процентних пунктів, якщо допомога надається середнім підприємствам, та на 20 процентних пунктів, якщо допомога надається малим підприємствам.

5. Якщо допомога надається у секторі морського транспорту, інтенсивність допомоги може бути збільшена до 100 % від прийнятних витрат, якщо виконуються такі умови:

(a) учасники навчання не є активними членами екіпажу та знаходяться на борту поза штатом; і

(b) навчання проводять на борту суден, занесених до реєстрів Союзу.

СЕКЦІЯ 6
Допомога для працівників у несприятливому становищі та працівників з інвалідністю

Стаття 32
Допомога на добір працівників у несприятливому становищі у формі субсидій на заробітну плату

1. Схеми допомоги на добір працівників у несприятливому становищі є сумісними з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняються від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є витрати на заробітну плату протягом максимального періоду у 12 місяців після добору працівника у несприятливому становищі. Якщо відповідний працівник є працівником у надзвичайно несприятливому становищі, прийнятними витратами є витрати на заробітну плату протягом максимального періоду 24 місяці після добору.

3. Якщо добір не призводить до чистого збільшення кількості працівників відповідного підприємства порівняно з середнім показником за попередні 12 місяців, тоді посада або посади залишаються вакантними після добровільного звільнення, втрати працездатності, виходу на пенсію за віком, добровільного скорочення робочого часу або законного звільнення за неналежне виконання обов’язків, а не як результат скорочення.

4. За винятком випадку законного звільнення за неналежне виконання обов’язків, працівники у несприятливому становищі мають право на постійну зайнятість протягом мінімального періоду, що відповідає національному законодавству або будь-яким колективним угодам, що регулюють трудові договори.

5. Якщо період зайнятості становить менше 12 місяців або 24 місяців у випадку працівників у надзвичайно скрутному становищі, допомога відповідним чином пропорційно зменшується.

6. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 50 % від прийнятних витрат.

Стаття 33
Допомога на працевлаштування працівників з інвалідністю у формі субсидій на заробітну плату

1. Допомога на працевлаштування працівників з інвалідністю є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є витрати на заробітну плату за будь-який період, протягом якого є зайнятим працівник з інвалідністю.

3. Якщо добір не призводить до чистого збільшення кількості працівників відповідного підприємства порівняно з середнім показником за попередні 12 місяців, тоді посада або посади залишаються вакантними після добровільного звільнення, втрати працездатності, виходу на пенсію за віком, добровільного скорочення робочого часу або законного звільнення за неналежне виконання обов’язків, а не як результат скорочення.

4. За винятком випадку законного звільнення за неналежне виконання обов’язків, працівники з інвалідністю мають право на постійну зайнятість протягом мінімального періоду, що відповідає національному законодавству або будь-яким колективним угодам, що є юридично зобов’язальними для підприємства та регулюють трудові договори.

5. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 75 % від прийнятних витрат.

Стаття 34
Допомога на компенсацію додаткових витрат на працевлаштування працівників з інвалідністю

1. Допомога на компенсацію додаткових витрат на працевлаштування працівників з інвалідністю є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є такі:

(a) витрати на адаптацію приміщень;

(b) витрати на працевлаштування персоналу виключно за час, витрачений на допомогу працівникам з інвалідністю та підготовку такого персоналу для надання допомоги працівникам з інвалідністю;

(c) витрати на адаптацію або придбання обладнання чи придбання та перевірку програмного забезпечення для використання працівниками з інвалідністю, включаючи адаптовані або допоміжні технологічні засоби, які є додатковими до тих, які б поніс бенефіціар, якби він працевлаштовував працівників, які не є працівниками з інвалідністю;

(d) витрати, безпосередньо пов’язані з транспортуванням працівників з інвалідністю на робоче місце, та на заходи, пов’язані з роботою;

(e) витрати на заробітну плату за години, використані працівниками з інвалідністю для реабілітації;

(f) якщо бенефіціар забезпечує захищену зайнятість, витрати на будівництво, встановлення або модернізацію виробничих одиниць відповідного підприємства та будь-які витрати на адміністрування та транспортування, за умови, що такі витрати безпосередньо пов’язані з працевлаштуванням працівників з інвалідністю.

3. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 100 % від прийнятних витрат.

Стаття 35
Допомога на компенсацію витрат на допомогу, що надається працівникам у несприятливому становищі

1. Допомога на компенсацію витрат на допомогу, що надається працівникам у несприятливому становищі, є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є витрати на:

(a) працевлаштування персоналу виключно на час, що витрачається на допомогу працівникам у несприятливому становищі, протягом максимального періоду тривалістю 12 місяців після добору працівника у несприятливому становищі або протягом максимального періоду тривалістю 24 місяці після добору працівника у надзвичайно несприятливому становищі;

(b) підготовку такого персоналу для надання допомоги працівникам у несприятливому становищі.

3. Допомога, що надається, складається із заходів, спрямованих на підтримку автономії та адаптації працівника у несприятливому становищі до робочого середовища, супровід працівника у соціальних та адміністративних процедурах, сприяння комунікації з підприємцем та вирішення конфліктів.

4. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 50 % від прийнятних витрат.

СЕКЦІЯ 7
Допомога на охорону довкілля

Стаття 36
Інвестиційна допомога, що дозволяє підприємствам виходити за рамки стандартів Союзу щодо охорони довкілля або підвищувати рівень охорони довкілля за відсутності стандартів Союзу

1. Інвестиційна допомога, що дозволяє підприємствам виходити за рамки стандартів Союзу щодо охорони довкілля або підвищувати рівень захисту довкілля за відсутності стандартів Союзу, є сумісною з внутрішнім ринком

2. Інвестиції повинні відповідати одній з таких умов:

(a) вони повинні дозволяти бенефіціару підвищувати рівень охорони довкілля внаслідок його діяльності, виходячи за рамки застосовних стандартів Союзу, незалежно від наявності обов’язкових національних стандартів, що є більш суворими, ніж стандарти Союзу;

(b) вони повинні дозволяти бенефіціару підвищувати рівень охорони довкілля внаслідок його діяльності за відсутності стандартів Союзу.

3. Допомога не надається, якщо інвестиції здійснюються для забезпечення дотримання підприємствами стандартів Союзу, що вже ухвалені, але ще не вступили в силу.

4. Як відступ від параграфу 3, допомога може бути надана для

(a) придбання нових транспортних засобів для автомобільних, залізничних, внутрішніх водних шляхів та морських перевезень, які відповідають ухваленим стандартам Союзу, за умови, що придбання відбувається до того, як ці стандарти набувають чинності, і що, коли вони стануть обов’язковими, вони не застосовуватимуться до транспортних засобів, вже придбаних до такої дати.

(b) модернізації існуючих транспортних засобів для автомобільних, залізничних, внутрішніх водних шляхів та морських перевезень, за умови, що стандарти Союзу ще не набули чинності на дату введення в експлуатацію цих транспортних засобів і що, коли вони стануть обов’язковими, вони не застосовуватимуться зворотньо до цих транспортних засобів.

5. Прийнятними витратами є додаткові інвестиційні витрати, необхідні для виходу за рамки застосовних стандартів Союзу або для підвищення рівня охорони довкілля за відсутності стандартів Союзу. Вони визначаються таким чином:

(a) якщо витрати на інвестування в охорону довкілля можуть бути визначені у загальній сумі інвестицій як окрема інвестиція, ці витрати, пов’язані із охороною довкілля, є прийнятними витратами;

(b) у всіх інших випадках витрати на інвестування в охорону довкілля визначаються шляхом покликання на подібні менш екологічні інвестиції, які могли б бути достовірно здійснені без допомоги. Різниця між витратами, пов’язаними з обома інвестиціями, визначає витрати, що пов’язані з охороною довкілля, і становить прийнятні витрати.

Витрати, безпосередньо не пов’язані із досягненням більш високого рівня охорони довкілля, не є прийнятними.

6. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 40 % від прийнятних витрат.

7. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 10 процентних пунктів для допомоги, що надається середнім підприємствам, та на 20 процентних пунктів для допомоги, що надається малим підприємствам.

8. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 15 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору, і на 5 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору.

Стаття 37
Інвестиційна допомога для ранньої адаптації до майбутніх стандартів Союзу

1. Допомога, яка заохочує підприємства дотримуватись нових стандартів Союзу, які підвищують рівень охорони довкілля та ще не набули чинності, є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Стандарти Союзу повинні бути ухвалені, а інвестиції повинні бути імплементовані та завершені щонайменше за рік до дати набуття чинності відповідним стандартом.

3. Прийнятними витратами є додаткові інвестиційні витрати, необхідні для виходу за рамки застосовних стандартів Союзу. Вони визначаються таким чином:

(a) якщо витрати на інвестування в охорону довкілля можуть бути визначені у загальній сумі інвестицій як окрема інвестиція, ці витрати, пов’язані із охороною довкілля, є прийнятними витратами;

(b) у всіх інших випадках витрати на інвестування в охорону довкілля визначаються шляхом покликання на подібні менш екологічні інвестиції, які могли б бути достовірно здійснені без допомоги. Різниця між витратами, пов’язаними з обома інвестиціями, визначає витрати, що пов’язані з охороною довкілля, і становить прийнятні витрати.

Витрати, безпосередньо не пов’язані із досягненням більш високого рівня охорони довкілля, не є прийнятними.

4. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати:

(a) 20 % від прийнятних витрат для малих підприємств, 15 % від прийнятних витрат для середніх підприємств та 10 % від прийнятних витрат для великих підприємств, якщо імплементація та завершення інвестиції відбувається більше, ніж за три роки до дати набуття чинності новим стандартом Союзу;

(b) 15 % від прийнятних витрат для малих підприємств, 10 % від прийнятних витрат для середніх підприємств та 5 % від прийнятних витрат для великих підприємств, якщо імплементація та завершення інвестиції відбувається у період від одного до трьох років до дати набуття чинності новим стандартом Союзу.

5. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 15 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору, і на 5 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору.

Стаття 38
Інвестиційна допомога для заходів з енергоефективності

1. Інвестиційна допомога, що дозволяє підприємствам досягти енергоефективності, є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про надання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Допомога не може бути надана за цією статтею, якщо здійснюються покращення для забезпечення відповідності підприємств вже ухваленим стандартам Союзу, навіть якщо вони ще не набули чинності.

3. Прийнятними витратами є додаткові інвестиційні витрати, необхідні для досягнення більш високого рівня енергоефективності. Вони визначаються таким чином:

(a) якщо витрати на інвестування в енергоефективність можуть бути визначені у загальній сумі інвестицій як окрема інвестиція, ці витрати, пов’язані з енергоефективністю, є прийнятними витратами;

(b) у всіх інших випадках витрати на інвестування в енергоефективність визначаються шляхом покликання на подібні менш енергоефективні інвестиції, які могли б бути достовірно здійснені без допомоги. Різниця між витратами, пов’язаними з обома інвестиціями, визначає витрати, що пов’язані з енергоефективністю, і становить прийнятні витрати.

Витрати, безпосередньо не пов’язані із досягненням більш високого рівня енергоефективності, не є прийнятними.

4. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 30 % від прийнятних витрат.

5. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 20 процентних пунктів для допомоги, що надається малим підприємствам, та на 10 процентних пунктів для допомоги, що надається середнім підприємствам.

6. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 15 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору, і на 5 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору.

Стаття 39
Інвестиційна допомога для проектів з енергоефективності в будівлях

1. Інвестиційна допомога для проектів з енергоефективності у будівлях є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Право на допомогу згідно з цією статтею мають проекти з енергоефективності, що стосуються будівель.

3. Прийнятними витратами є загальні витрати на проект з енергоефективності.

4. Допомога повинна надаватися у формі внеску, капіталу, гарантії або позики для фонду з енергоефективності або іншого фінансового посередника, який повністю передає її кінцевим бенефіціарам, що є власниками або орендарями будівель.

5. Допомога, що надається фондом з енергоефективності чи іншим фінансовим посередником прийнятним проектам з енергоефективності, може здійснюватися у вигляді позик або гарантій. Номінальна вартість позики або гарантована сума не повинна перевищувати 10 мільйонів євро на проект на рівні кінцевих бенефіціарів. Гарантія не повинна перевищувати 80 % основної позики.

6. Сума повернення коштів власниками будівлі фонду з енергоефективності або іншому фінансовому посереднику не може бути меншою за номінальну вартість позики.

7. Допомога з енергоефективності повинна залучати додаткові інвестиції від приватних інвесторів на рівні мінімум 30 % від загальної суми фінансування, наданого для проекту з енергоефективності. Якщо допомогу надає фонд з енергоефективності, залучення приватних інвестицій може здійснюватися на рівні фонду з енергоефективності та/або на рівні проектів з енергоефективності з тим, щоб досягти сукупного мінімуму 30 % від загального фінансування проекту з енергоефективності.

8. Держави-члени можуть створювати фонди з енергоефективності та/або використовувати фінансових посередників при наданні допомоги з енергоефективності. При цьому повинні виконуватися такі умови:

(a) Менеджери фінансових посередників, а також менеджери фондів з енергоефективності обираються за відкритим, прозорим та недискримінаційним конкурсом відповідно до застосовного законодавства Союзу та національного законодавства. Зокрема, не повинно бути жодної дискримінації на підставі місця їх створення чи реєстрації в будь-якій державі-члені. фінансові посередники та менеджери фондів з енергоефективності можуть бути зобов’язані відповідати заздалегідь визначеним критеріям, об’єктивно виправданим характером інвестицій;

(b) Незалежні приватні інвестори обираються за відкритим, прозорим та недискримінаційним конкурсом відповідно до застосовного законодавства Союзу та національного законодавства, спрямованого на встановлення відповідних механізмів розподілу винагороди та ризиків, згідно з якими для інвестицій, за винятком гарантій, асиметричний розподіл прибутку має перевагу над захистом від збитків. Якщо приватні інвестори не відбираються за таким конкурсом, тоді справедлива норма прибутку для приватних інвесторів встановлюється незалежним експертом, обраним через відкритий, прозорий та недискримінаційний конкурс;

(c) У випадку асиметричного розподілу збитків між публічними та приватними інвесторами, перші збитки, що покриваються публічним інвестором, обмежуються 25 % від загального обсягу інвестицій;

(d) У випадку гарантій ставка гарантій не повинна перевищувати 80 %, а сумарні збитки, що покриваються державою-членом, обмежуються 25 % від основного гарантованого портфеля. Безкоштовно можуть надаватися тільки гарантії, що покривають очікувані збитки основного гарантованого портфеля. Якщо гарантія також охоплює покриття непередбачених збитків, фінансовий посередник повинен оплатити ринкову гарантійну премію за частину гарантії, що покриває непередбачені збитки;

(e) Інвесторам дозволяється бути представленими в органах управління фонду з енергоефективності або фінансового посередника, таких як спостережна рада чи дорадчий комітет;

(f) Фонд з енергоефективності або фінансовий посередник створюється відповідно до застосовного права, і держава-член повинна забезпечити проведення процедури комплексної юридичної перевірки для забезпечення комерційно надійної інвестиційної стратегії з метою імплементації існструментів допомоги з енергоефективності.

9. Управління фінансовими посередниками, включаючи фонди з енергоефективності, повинно здійснюватися на комерційній основі із забезпеченням ухвалення фінансових рішень, орієнтованих на отримання прибутку. Це положення вважається дотриманим, якщо фінансовий посередник та, залежно від обставин, менеджери фонду з енергоефективності відповідають таким умовам:

(a) вони зобов’язані за законом чи контрактом сумлінно діяти з ретельністю професійного менеджера та уникати конфлікту інтересів; при цьому застосовують кращі практики та регуляторний контроль;

(b) їхня винагорода повинна відповідати ринковій практиці. Ця вимога вважається дотриманою, якщо менеджер обирається шляхом відкритого, прозорого та недискримінаційного конкурсу на основі об’єктивних критеріїв, пов’язаних із досвідом, кваліфікацією та операційними і фінансовими можливостями;

(c) вони отримують винагороду, прив’язану до результатів роботи, або поділяють частину інвестиційних ризиків шляхом спільного інвестування власних ресурсів з тим, щоб забезпечити, що їхні інтереси постійно узгоджуються з інтересами публічного інвестора;

(d) вони повинні визначати інвестиційну стратегію, критерії та пропонований термін здійснення інвестицій у проекти з енергоефективності, встановлюючи ex-ante фінансову життєздатність та їхній очікуваний вплив на енергоефективність.

(e) чітка і реалістична стратегія виходу повинна існувати для публічних коштів, інвестованих у фонд з енергоефективності або наданих фінансовому посереднику, дозволяючи ринку фінансувати проекти з енергоефективності, коли ринок готовий це робити.

10. Покращення у сфері енергоефективності, здійснені для забезпечення дотримання бенефіціаром вже ухвалених стандартів Союзу, не звільняються від вимоги про надання повідомлення відповідно до цієї статті.

Стаття 40
Інвестиційна допомога для високоефективної когенерації

1. Інвестиційна допомога для високоефективної когенерації є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Інвестиційна допомога надається тільки для новостворених або відновлених потужностей.

3. Нова когенераційна установка повинна забезпечувати загальне заощадження первинної енергії порівняно з окремим виробництвом тепла та електроенергії відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС від 25 жовтня 2012 року про енергоефективність та про внесення змін і доповнень до Директив 2009/125/ЄС та 2010/30/ЄС та скасування Директив 2004/8/ЄС та 2006/32/ЄС (-28). Покращення існуючої когенераційної установки або перетворення існуючої енергогенеруючої установки на когенераційну установку повинно призводити до заощадження первинної енергії порівняно з початковою ситуацією.

4. Прийнятними витратами є додаткові інвестиційні витрати на обладнання, необхідне для того, щоб установка працювала як високоефективна когенераційна установка, у порівнянні з традиційними енергетичними або опалювальними установками такої ж потужності, або додаткові інвестиційні витрати для підвищення ефективності, коли існуюча установка вже відповідає пороговому значенню високоефективності.

5. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 45 % від прийнятних витрат. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 20 процентних пунктів для допомоги, що надається малим підприємствам, та на 10 процентних пунктів для допомоги, що надається середнім підприємствам.

6. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 15 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору, і на 5 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору.

Стаття 41
Інвестиційна допомога для стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел

1. Інвестиційна допомога для стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел енергії є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Інвестиційна допомога на виробництво біопалива звільняється від вимоги про подання повідомлення лише в тому обсязі, в якому інвестиції, які отримують допомогу, використовуються для виробництва стійкого біопалива, що не є біопаливом на основі харчових продуктів. Проте інвестиційна допомога для перетворення існуючих установок з виробництва біопалива на основі харчових продуктів на передові біопаливні установки виключається з-під дії цієї статті за умови, що виробництво на основі харчових продуктів зменшиться пропорційно до нових потужностей.

3. Допомога не надається для біопалива, яке є предметом зобов’язання з постачання або змішування.

4. Допомога не надається для гідроелектростанцій, які не відповідають Директиві Європейського Парламенту 2000/60/ЄС.

5. Інвестиційна допомога надається лише для нових установок. Допомога не надається або не виплачується після початку роботи установки, і допомога не залежить від виробництва.

6. Прийнятними витратами є додаткові інвестиційні витрати, необхідні для сприяння виробництву енергії з відновлюваних джерел. Вони визначаються таким чином:

(a) якщо витрати на інвестування у виробництво енергії з відновлюваних джерел можуть бути визначені у сукупних інвестиційних витратах як окрема інвестиція, наприклад, як легко ідентифіковний додатковий компонент до вже існуючого об’єкта, ці витрати, пов’язані з відновлювальною енергією, становлять прийнятні витрати;

(b) якщо витрати на інвестування у виробництво енергії з відновлюваних джерел можуть бути визначені за допомогою покликання на аналогічні менш екологічні інвестиції, які могли б бути достовірно здійснені без допомоги, ця різниця між витратами на обидві інвестиції визначає витрати, пов’язані з відновлювальною енергією, і становить прийнятні витрати;

(c) для деяких малих установок, де неможливо встановити менш екологічні інвестиції через відсутність підприємств обмеженого розміру, сукупні інвестиційні витрати для досягнення більш високого рівня охорони довкілля становлять прийнятні витрати. Витрати, безпосередньо не пов’язані із досягненням більш високого рівня охорони довкілля, не є прийнятними.

7. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати:

(a) 45 % від прийнятних витрат, якщо прийнятні витрати розраховуються на підставі пункту (6)(a) або пункту (6)(b);

(b) 30 % від прийнятних витрат, якщо прийнятні витрати розраховуються на підставі пункту (6)(c).

8. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 20 процентних пунктів для допомоги, що надається малим підприємствам, та на 10 процентних пунктів для допомоги, що надається середнім підприємствам.

9. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 15 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору, і на 5 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(с) Договору.

10. Якщо допомога надається за результатами процедури конкурсних торгів на основі чітких, прозорих та недискримінаційних критеріїв, інтенсивність допомоги може досягати 100 % від прийнятних витрат. Такий процес торгів повинен бути недискримінаційним та забезпечувати участь всіх зацікавлених підприємств. Бюджет, пов’язаний із процесом торгів, є зобов’язальним обмеженням у тому сенсі, що не всі учасники можуть одержати допомогу, і допомога надається на основі початкової ставки, поданої учасником торгів, що виключає подальші переговори.

Стаття 42
Операційна допомога для стимулювання використання електроенергії з відновлюваних джерел

1. Операційна допомога для стимулювання використання електроенергії з відновлюваних джерел енергії є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Допомога надається за результатами процедури конкурсних торгів на основі чітких, прозорих та недискримінаційних критеріїв, що відкриті для всіх виробників електроенергії з відновлюваних джерел енергії на недискримінаційній основі.

3. Процес торгів може обмежуватися конкретними технологіями, якщо процес, відкритий для всіх виробників, призведе до неоптимального результату, якому не можна запобігти на стадії розроблення процедури, зокрема, з огляду на:

(i) більш довгостроковий потенціал відповідної нової та інноваційної технології; або

(ii) необхідність досягнення диверсифікації; або

(iii) мережеві обмеження і стабільність мережі; або

(iv) витрати на систему (її інтеграцію); або

(v) необхідність уникати викривлень на сировинних ринках у зв’язку з підтримкою виробництва енергії з біомаси

Держави-члени проводять детальне оцінювання застосовності таких умов та повідомляють про його результати Комісії відповідно до умов, зазначених у статті 11(a).

4. Допомога надається для нових та інноваційних технологій на основі відновлюваних джерел енергії за результатами процедури конкурсних торгів, відкритих принаймні для однієї такої технології на основі чітких, прозорих та недискримінаційних критеріїв. Така допомога не повинна надаватися для більше ніж 5 % запланованої нової електричної потужності з відновлюваних джерел енергії на рік у сукупності.

5. Допомога надається у вигляді премії на додаток до ринкової ціни, за якою виробники продають свою електроенергію безпосередньо на ринку.

6. Бенефіціари допомоги несуть стандартну відповідальність за балансування. Бенефіціари можуть передавати відповідальність за балансування на аутсорсинг іншим підприємствам від їх імені, наприклад, агрегаторам.

7. Допомога не надається, якщо ціни є негативними.

8. Допомога може бути надана за відсутності процедури конкурсних торгів, описаної в параграфі 2, для установок зі встановленою потужністю електроенергії менше 1 МВт для виробництва електроенергії з усіх відновлюваних джерел, за винятком вітрової енергії, у випадку якої допомога може бути надана за відсутності процедури конкурсних торгів, описаної в параграфі 2, для установок з встановленою потужністю електроенергії менше 6 МВт або для установок, що мають менше 6 енергоблоків. Без обмеження дії параграфа 9, якщо допомога надається за відсутності процедури конкурсних торгів, повинні дотримуватися умови, передбачені параграфами 5, 6 та 7. Крім того, якщо допомога надається за відсутності процедури конкурсних торгів, застосовуються умови, передбачені параграфами 5, 6 та 7 статті 43.

9. Умови, передбачені параграфами 5, 6 та 7, не поширюються на операційну допомогу, що надається для установок із встановленою потужністю електроенергії менше 500 кВт для виробництва електроенергії з усіх відновлюваних джерел, за винятком вітрової енергії, для якої ці умови не застосовуються для оперативної допомоги, що надається для установок із встановленою потужністю електроенергії менше 3 МВт або для установок, що мають менш ніж 3 енергоблоки.

10. Для цілей розрахунку вищевказаних максимальних потужностей, зазначених у параграфах 8 та 9, установки зі спільною точкою підключення до електричної мережі вважаються однією установкою.

11. Допомога надається лише до того часу, коли установка, що виробляє електроенергію з відновлюваних джерел, повністю амортизується відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку. Будь-яка раніше отримана інвестиційна допомога повинна бути вирахувана з операційної допомоги.

Стаття 43
Операційна допомога для стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел у невеликих установках

1. Операційна допомога для стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел енергії у невеликих установках є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Допомога надається лише для установок зі встановленою потужністю менше 500 кВт для виробництва енергії з усіх відновлюваних джерел, за винятком вітрової енергії, у випадку якої допомога може надаватися для установок із встановленою потужністю менше 3 МВт або з менш ніж 3 енергоблоками, та біопалива, для якого допомога повинна надаватися для установок із встановленою потужністю менше 50000 на рік. Для цілей розрахунку цих максимальних потужностей невеликі установки зі спільною точкою підключення до електричної мережі вважаються однією установкою.

3. Допомога може надаватися лише для установок, що виробляють стале біопаливо, що не є біопаливом на основі харчових продуктів. Проте операційна допомога установкам, що виробляють біопаливо на основі харчових продуктів, які почали працювати до 31 грудня 2013 року та ще не повністю амортизовані, виключається з-під дії цієї статті, але в будь-якому випадку не пізніше ніж до 2020 року.

4. Допомога не надається для біопалива, яке є предметом зобов’язання з постачання або змішування.

5. Допомога на одиницю енергії не повинна перевищувати різниці між загальною усередненою вартістю виробництва енергії з відповідного відновлюваного джерела та ринковою ціною відповідної форми енергії. Усереднена вартість повинна регулярно оновлюватися, принаймні щороку.

6. Максимальна норма прибутку, яка використовується при розрахунку усередненої вартості, не повинна перевищувати відповідний курс своп плюс премію у 100 базисних пунктів. Відповідний курс своп є курсом своп валюти, в якій надається допомога зі строком погашення, що відображає період амортизації підтримуваних установок.

7. Допомога надається лише до повної амортизації установки відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку. Будь-яка інвестиційна допомога, що надається для установки, вираховується з операційної допомоги.

Стаття 44
Допомога у формі зниження екологічних податків відповідно до Директиви 2003/96/ЄС

1. Схеми допомоги у формі зниження екологічних податків, що відповідають умовам Директиви Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 року про реструктуризацію рамок Співтовариства щодо оподаткування продуктів енергії та електроенергії (-29), є сумісними з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняються від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Бенефіціари зниження податків обираються на основі прозорих та об’єктивних критеріїв та сплачують щонайменше відповідний мінімальний рівень оподаткування, встановлений Директивою 2003/96/ЄС.

3. Схеми допомоги у формі зниження податків повинні ґрунтуватися на зниженні застосовної ставки екологічного податку, на сплаті фіксованої компенсаційної суми або на поєднанні цих механізмів.

4. Допомога не надається для біопалива, яке є предметом зобов’язання з постачання або змішування.

Стаття 45
Інвестиційна допомога на відновлення забруднених ділянок

1. Інвестиційна допомога підприємствам, які усувають шкоду довкіллю шляхом відновлення забруднених ділянок, є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Інвестиції повинні призводити до усунення шкоди довкіллю, включаючи шкоду якості ґрунту, поверхневих або підземних вод.

3. Якщо визначається юридична або фізична особа, що несе відповідальність за шкоду довкіллю згідно із законодавством, застосовним у кожній державі-члені без обмеження дії правил Союзу з цього питання - зокрема Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/35/ЄС від 21 квітня 2004 року про екологічну відповідальність стосовно попередження та усунення шкоди довкіллю (-30), зі змінами, внесеними Директивою Європейського Парламенту і Ради 2006/21/ЄС від 15 березня 2006 року про управління відходами видобувної промисловості (-31), Директивою Європейського Парламенту і Ради 2009/31/ЄС від 23 квітня 2009 року про геологічне зберігання вуглекислого газу та про внесення змін і доповнень до Директиви Ради 85/337/ЄЕС, Директив Європейського Парламенту і Ради 2000/60/ЄС, 2001/80/ЄС, 2004/35/ЄС, 2006/12/ЄС, 2008/1/ЄС та Регламенту (ЄС) № 1013/2006 (-32), та Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/30/ЄС від 12 червня 2013 року про безпеку морських нафтогазових операцій та про внесення змін до Директиви 2004/35/ЄС (-33), тоді така особа повинна покрити витрати на відновлення відповідно до принципу «забруднювач платить», і жодна державна допомога не надається. Якщо особа, що несе відповідальність за застосовним правом, не визначена або її не можна змусити покрити витрати, тоді особа, відповідальна за роботи з відновлення чи очищення, може отримати державну допомогу.

4. Прийнятними витратами є витрати на роботи з відновлення за вирахуванням збільшення вартості землі. Усі витрати, понесені підприємством під час відновлення своєї ділянки, незалежно від того, чи такі видатки можуть бути відображені як фіксований актив у його балансі, можуть розглядатися як прийнятні інвестиції у випадку відновлення забруднених ділянок.

5. Оцінювання збільшення вартості землі внаслідок відновлення здійснюються незалежним експертом.

6. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 100 % від прийнятних витрат.

Стаття 46
Інвестиційна допомога для енергоефективного централізованого опалення та охолодження

1. Інвестиційна допомога для встановлення системи енергоефективного централізованого опалення та охолодження є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами виробничої установки є додаткові витрати, необхідні для будівництва, розширення та реконструкції одного або декількох енергоблоків для того, щоб вони працювали як система енергоефективного централізованого опалення та охолодження порівняно з традиційною виробничою установкою. Інвестиція повинна бути невід’ємною частиною системи енергоефективного централізованого опалення та охолодження.

3. Інтенсивність допомоги для виробничої установки не повинна перевищувати 45 % від прийнятних витрат. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 20 процентних пунктів для допомоги, що надається малим підприємствам, та на 10 процентних пунктів для допомоги, що надається середнім підприємствам.

4. Інтенсивність допомоги для виробничої установки може бути збільшена на 15 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору, і на 5 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору.

5. Прийнятними витратами для розподільної мережі є інвестиційні витрати.

6.Сума допомоги для розподільної мережі не повинна перевищувати різниці між прийнятними витратами та операційним прибутком. Операційний прибуток вираховується з прийнятних витрат ex ante або за допомогою механізму повернення фінансування.

Стаття 47
Інвестиційна допомога на рециклінг та повторне використання відходів

1. Інвестиційна допомога для рециклінг та повторне використання відходів є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Інвестиційна допомога надається на рециклінг та повторне використання відходів, що утворюються іншими підприємствами.

3. Перероблені або оброблені повторно використані матеріали в іншому випадку були б утилізовані або оброблені у менш екологічний спосіб. Допомога для діяльності з відновлення відходів, за винятком рециклінгу, не може підлягати блоковому виключенню відповідно до цієї статті.

4.Допомога не повинна опосередковано звільняти забруднювачів від тягаря, який вони повинні нести відповідно до законодавства Союзу, або від тягаря, який слід вважати нормальними витратами компанії.

5. Інвестиції не повинні лише збільшувати попит на матеріали, які будуть перероблені, без збільшення збирання цих матеріалів.

6. Інвестиції повинні виходити за межі сучасного рівня науково-технічного розвитку.

7. Прийнятними витратами є додаткові інвестиційні витрати, необхідні для здійснення інвестиції, що призведе до кращої або більш ефективної діяльності з рециклінгу або повторного використання порівняно з традиційним процесом повторного використання та діяльності з рециклінгу з тією ж потужністю, яка була б побудована за відсутності допомоги.

8. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 35 % від прийнятних витрат. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 20 процентних пунктів для допомоги, що надається малим підприємствам, та на 10 процентних пунктів для допомоги, що надається середнім підприємствам.

9. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 15 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору, і на 5 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору.

10. Допомога для інвестицій, пов’язаних з рециклінгом та повторним використанням власних відходів бенефіціара, не звільняється від вимоги про надання повідомлення відповідно до цієї статті.

Стаття 48
Інвестиційна допомога для енергетичної інфраструктури

1. Інвестиційна допомога для будівництва або модернізації енергетичної інфраструктури є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Допомога надається для енергетичної інфраструктури, розташованої у підтримуваних районах.

3. Енергетична інфраструктура підлягає повному тарифному регулюванню та регулюванню доступу відповідно до законодавства про внутрішній енергетичний ринок.

4. Прийнятними витратами є інвестиційні витрати.

5. Сума допомоги не повинна перевищувати різниці між прийнятними витратами та операційним прибутком інвестиції. Операційний прибуток вираховується з прийнятних витрат ex ante або за допомогою механізму повернення фінансування.

6. Допомога для інвестицій в проекти зі зберігання електроенергії та газу та нафтову інфраструктуру не звільняється від вимоги про подання повідомлення відповідно до цієї статті.

Стаття 49
Допомога на екологічні дослідження

1. Допомога на дослідження, включаючи енергетичні аудити, безпосередньо пов’язані з інвестиціями, зазначеними в цій секції, є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є витрати на дослідження, зазначені в параграфі 1.

3. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 50 % від прийнятних витрат.

4. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 20 процентних пунктів для досліджень, що проводяться від імені малих підприємств, та на 10 процентних пунктів для досліджень, що проводяться від імені середніх підприємств.

5. Допомога не надається великим підприємствам для енергетичних аудитів, що проводяться відповідно до статті 8(4) Директиви 2012/27/ЄС, за винятком випадків, коли енергетичний аудит проводиться на додаток до обов’язкового енергетичного аудиту відповідно до такої Директиви.

СЕКЦІЯ 8
Допомога на відшкодування шкоди, заподіяної деякими стихійними лихами

Стаття 50
Схеми допомоги на відшкодування шкоди, заподіяної деякими стихійними лихами

1. Схеми допомоги на відшкодування шкоди, заподіяної землетрусами, лавинами, зсувами, повенями, торнадо, ураганами, вулканічними виверженнями та лісними пожежами природного походження, є сумісними з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(2)(b) Договору та звільняються від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Допомога надається за таких умов:

(a) компетентні органи публічної влади держави-члена офіційно визнали характер події як стихійне лихо; та

(b) існує прямий причинно-наслідковий зв’язок між стихійним лихом та шкодою, заподіяною потерпілому підприємству.

3. Схеми допомоги, пов’язані з конкретним стихійним лихом, повинні впроваджуватися протягом трьох років після настання події. Допомога на основі таких програм надається протягом чотирьох років після настання події.

4. Витрати, що виникають зі шкоди, понесеної безпосередньо внаслідок стихійного лиха, відповідно до оцінювання незалежного експерта, визнаного компетентним національним органом або страховою компанією, є прийнятними витратами. Така шкода може включати матеріальну шкоду, заподіяну активам, таким як будівлі, обладнання, техніка чи матеріальні запаси, а також втрату доходу через повне або часткове зупинення діяльності на період, що не перевищує шести місяців від настання стихійного лиха. Розрахунок матеріальної шкоди здійснюється на основі вартості відновлення або економічної вартості постраждалого активу до стихійного лиха. Ця сума не повинна перевищувати вартість відновлення або зменшення справедливої ринкової вартості, спричинене стихійним лихом, тобто різницю між вартістю майна безпосередньо перед і безпосередньо після настання стихійного лиха. Втрата доходу розраховується на підставі фінансових даних постраждалого підприємства (прибуток до виплати процентів та податків (EBIT), амортизація та витрати на заробітну плату, пов’язані лише з осідком, постраждалим від стихійного лиха) шляхом порівняння фінансових даних за шість місяців після настання стихійного лиха з середніми показниками за три роки, обрані з п’яти років, що передували настанню стихійного лиха (за виключенням двох років з найкращими і найгіршими фінансовими результатами) і розрахунку за той самий шестимісячний період року. Шкода розраховується на рівні індивідуального бенефіціара.

5. Допомога та будь-які інші платежі, отримані для компенсації шкоди, включаючи платежі за страховими полісами, не повинні перевищувати 100 % від прийнятних витрат.

СЕКЦІЯ 9
Соціальна допомога на транспортування мешканців віддалених регіонів

Стаття 51
Соціальна допомога на транспортування мешканців віддалених регіонів

1. Допомога для повітряних та морських пасажирських перевезень є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(2)(a) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Вся допомога повинна бути спрямована на кінцевих споживачів, звичайним місцем проживання яких є віддалені регіони.

3. Допомога надається для пасажирських перевезень за маршрутом, що зв’язує аеропорт або порт у віддаленому регіоні з іншим аеропортом чи портом в межах Європейського економічного простору.

4. Допомога надається без будь-якої дискримінації щодо перевізника або типу послуг, а також без обмежень щодо точного маршруту до віддаленого регіону або з нього.

5. Прийнятними витратами є ціна зворотного квитка з віддаленого регіону або до нього, включаючи всі податки та збори, що стягуються перевізником зі споживача.

6. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 100 % від прийнятних витрат.

СЕКЦІЯ 10
Допомога для широкосмугової інфраструктури

Стаття 52
Допомога для широкосмугової інфраструктури

1. Інвестиційна допомога для розвитку широкосмугової мережі є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є такі:

(a) інвестиційні витрати на розгортання пасивної широкосмугової інфраструктури;

(b) інвестиційні витрати на будівельні роботи, пов’язані з широкосмуговим зв’язком;

(c) інвестиційні витрати на розгортання базових широкосмугових мереж; та

(d) інвестиційні витрати на розгортання мереж доступу наступного покоління (ДНП).

2a. Як альтернатива встановленню прийнятних витрат, як передбачено в параграфі 2, максимальна сума допомоги для проекту може бути встановлена на підставі процесу конкурсного відбору, як того вимагає параграф 4.

3. Інвестиції повинні бути розташовані в районах, де немає інфраструктури однієї і тієї ж категорії (або базової широкосмугової мережі, або мережі ДНП) і де така інфраструктура, ймовірно, не буде розроблена на комерційних умовах протягом трьох років з моменту публікації запланованого інструменту допомоги, що також повинно перевірятися шляхом відкритих громадських слухань.

4. Допомога розподіляється на основі відкритого, прозорого та недискримінаційного процесу конкурсного відбору, який відповідає принципу технологічної нейтральності.

5. Оператор мережі повинен надавати максимально можливий широкий активний та пасивний оптовий доступ відповідно до пункту 139 статті 2 цього Регламенту на чесних та недискримінаційних умовах, включаючи фізичну відокремленість у випадку мереж ДНП. Такий оптовий доступ надається щонайменше на сім років, а право доступу до каналів або опор не обмежується часом. У випадку допомоги для будівництва каналів, канали повинні бути достатньо великими, щоб розмістити декілька кабельних мереж та різні топології мережі.

6. Ціна оптового доступу повинна ґрунтуватися на принципах ціноутворення, встановлених національним регуляторним органом, і на бенчмарках, які переважають в інших порівнянних більш конкурентоспроможних районах держави-члена або Союзу, з урахуванням допомоги, отриманої оператором мережі. Необхідно проводити консультації з національним регуляторним органом щодо умов доступу, включаючи ціноутворення, а також у випадку суперечок між прохачами доступу та операторами субсидованої інфраструктури.

7. Держави-члени повинні запровадити механізм моніторингу та повернення фінансування, якщо сума допомоги, надана проекту, перевищує 10 мільйонів євро.

СЕКЦІЯ 11
Допомога на збереження культури та спадщини

Стаття 53
Допомога на збереження культури та спадщини

1. Допомога на збереження культури та спадщини є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Допомога надається для таких культурних цілей та видів діяльності:

(a) музеї, архіви, бібліотеки, мистецькі та культурні центри або простори, театри, кінотеатри, оперні театри, концертні зали, інші концертні організації, установи кінематографічної спадщини та інші подібні мистецькі та культурні об’єкти інфраструктури, організації та установи;

(b) матеріальна спадщина, включаючи всі форми рухомої або нерухомої культурної спадщини та археологічні пам’ятки, пам’ятники, історичні пам’ятки та будівлі; природна спадщина, пов’язана з культурною спадщиною або офіційно визнана як культурна або природна спадщина компетентними органами публічної влади держави-члена;

(c) нематеріальна спадщина у будь-якій формі, включаючи національні традиції та ремесла;

(d) художні або культурні заходи та вистави, фестивалі, виставки та інші подібні культурні заходи;

(e) діяльність з культурної та художньої освіти, а також сприяння зростанню розуміння важливості захисту та популяризації різноманіття культурного самовираження за допомогою освітніх програм та програм підвищення обізнаності громадськості, в тому числі з використанням нових технологій;

(f) написання, редагування, виготовлення, розповсюдження, оцифрування та публікація музики та літератури, включаючи переклади.

3. Допомога може мати форму:

(a) інвестиційної допомоги, включаючи допомогу на будівництво та модернізацію культурної інфраструктури;

(b) операційної допомоги.

4. Для інвестиційної допомоги прийнятними витратами є інвестиційні витрати на матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі:

(a) витрати на будівництво, модернізацію, придбання, збереження або вдосконалення інфраструктури, якщо щонайменше 80 % часу чи площі на рік використовуються для культурних цілей;

(b) витрати на придбання, включаючи лізинг, передачу володіння або фізичне переміщення культурної спадщини;

(c) витрати на охорону, збереження, відновлення та відтворення матеріальної та нематеріальної культурної спадщини, включаючи додаткові витрати на зберігання у відповідних умовах, спеціальні інструменти, матеріали та витрати на документацію, дослідження, оцифрування та публікацію;

(d) витрати на підвищення доступності культурної спадщини для громадськості, включаючи витрати на оцифрування та інші нові технології, витрати на підвищення доступності для людей з особливими потребами (зокрема, пандуси та ліфти для людей з інвалідністю, покажчики шрифтом Брайля і тактильні експонати в музеях) та на заохочення культурного розмаїття щодо презентацій, програм та відвідувачів;

(e) витрати на культурні проекти та заходи, програми співпраці та обміну, а також гранти, включаючи витрати на процедури відбору, витрати на просування та витрати, понесені безпосередньо внаслідок проекту;

5. Для операційної допомоги прийнятними витратами є:

(a) витрати, пов’язані з постійною або періодичною діяльністю культурно-освітньої установи чи об’єкта культурної спадщини, включаючи виставки, вистави, заходи та подібні культурні види діяльності, що зазнаються в ході звичайної діяльності;

(b) витрати на культурну та мистецьку освітню діяльність, а також заохочення розуміння важливості захисту та просування розмаїття культурного самовираження за допомогою освітніх програм та програм підвищення обізнаності громадськості, в тому числі з використанням нових технологій;

(c) витрати на покращення громадського доступу до культурних установ або об’єктів та заходів культурної спадщини, включаючи витрати на оцифрування та використання нових технологій, а також витрати на покращення доступності для людей з інвалідністю;

(d) операційні витрати, безпосередньо пов’язані з культурним проектом або діяльністю, такими як оренда або лізинг нерухомості та місць проведення культурних заходів, транспортні витрати, матеріали та витратні матеріали, безпосередньо пов’язані з культурним проектом або діяльністю, архітектурні споруди для виставок, декорації та реквізит, позики, лізинг та амортизація інструментів, програмного забезпечення та обладнання, витрати на право доступу до робіт, захищених авторським правом, та іншого пов’язаного з цим контенту, захищеного правами інтелектуальної власності, витрати на просування та витрати, понесені безпосередньо внаслідок проекту або діяльності; амортизаційні витрати та витрати на фінансування є прийнятними лише, якщо вони не були охоплені інвестиційною допомогою;

(e) витрати на персонал, що працює у культурній установі, на об’єкті культурної спадщини або у проекті;

(f) витрати на консультаційні та допоміжні послуги, що надаються сторонніми консультантами та постачальниками послуг, понесені безпосередньо внаслідок реалізації проекту.

6. Для інвестиційної допомоги сума допомоги не повинна перевищувати різниці між прийнятними витратами та операційним прибутком інвестиції. Операційний прибуток вираховується з прийнятних витрат ex ante на основі розумних прогнозів або за допомогою механізму повернення фінансування. Оператор інфраструктури може залишати собі розумний прибуток за відповідний період.

7. Для операційної допомоги сума допомоги не повинна перевищувати суми, необхідної для покриття операційних збитків та розумного прибутку за відповідний період. Це забезпечується ex ante на основі розумних прогнозів або за допомогою механізму повернення фінансування.

8. Для допомоги, яка не перевищує 2 мільйони євро, максимальна сума допомоги може бути встановлена на рівні 80 % від прийнятних витрат як альтернатива застосуванню методу, зазначеного в параграфах 6 та 7.

9. Для діяльності, визначеної в параграфі 2(f), максимальна сума допомоги не може перевищувати або різниці між прийнятними витратами та дисконтованими доходами проекту, або 70 % від прийнятних витрат. Доходи вираховуються з прийнятних витрат ex ante або через механізм повернення фінансування. Прийнятними витратами є витрати на публікацію музики та літератури, включаючи оплату гонорарів авторів (витрати на авторські права), гонорарів перекладачів, гонорарів редакторів, інші редакційні витрати (вичитка, коректура, рецензування), витрати на оформлення та попередню публікацію, а також витрати на друк або електронну публікацію.

10. Допомога для преси та журналів, незалежно від того, чи їх публікують в друкованому або електронному вигляді, не є прийнятною відповідно до цієї статті.

Стаття 54
Схеми допомоги для аудіовізуальних творів

1. Схеми допомоги на підтримку написання сценаріїв, розробку, виробництво, розповсюдження та просування аудіовізуальних творів є сумісними з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняються від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Допомога повинна підтримувати культурний продукт. Для уникнення очевидних помилок у кваліфікації продукту як культурного, кожна держава-член організовує результативні процеси, такі як відбір пропозицій однією чи кількома особами, яким доручено відбір або перевірку відповідно до заздалегідь визначеного списку культурних критеріїв.

3. Допомога може мати форму:

(a) допомоги на виробництво аудіовізуальних творів;

(b) допомоги на створення проекту твору; і

(c) допомоги на розповсюдження.

4. Якщо держави-члени обумовлюють допомогу зобов’язаннями щодо територіальності витрат, схеми допомоги для виробництва аудіовізуальних творів можуть:

(a) вимагати, щоб на території держави-члена, яка надає допомогу, витрачалося до 160 % допомоги, наданої для виробництва певного аудіовізуального твору; або

(b) розраховувати допомогу, що надається для виробництва певного аудіовізуального твору, як відсоток від витрат на діяльність з виробництва у державі-члені, що надає допомогу - як правило, у випадку схем допомоги у формі податкових пільг.

В обох випадках максимальні витрати, обумовлені зобов’язаннями щодо територіальності витрат, в жодному разі не повинні перевищувати 80 % від загального бюджету виробництва.

Для того, щоб проекти мали право на допомогу, держава-член може також вимагати мінімального рівня виробничої діяльності на відповідній території, але такий рівень не повинен перевищувати 50 % від загального бюджету виробництва.

5. Прийнятними витратами є такі:

(a) для допомоги на виробництво: загальні витрати на виробництво аудіовізуальних творів, включаючи витрати на підвищення доступності для людей з інвалідністю.

(b) для допомоги на створення проекту твору: витрати на написання сценаріїв та розробку аудіовізуальних творів.

(c) для допомоги на розповсюдження: витрати на розповсюдження та просування аудіовізуальних творів.

6. Інтенсивність допомоги на виробництво аудіовізуальних творів не повинна перевищувати 50 % від прийнятних витрат.

7. Інтенсивність допомоги може бути збільшена таким чином:

до 60 % від прийнятних витрат на транскордонне виробництво, що фінансується більш ніж однією державою-членом та залучає виробників з більш ніж однієї держави-члена;

до 100 % від прийнятних витрат на складні аудіовізуальні твори та спільне виробництво із залученням країн зі списку Комітету сприяння розвитку (DAC) ОЕСР.

8. Інтенсивність допомоги на створення проекту твору не може перевищувати 100 % від прийнятних витрат. Якщо готовий сценарій або проект використовується для виробництва аудіовізуальної роботи, такої як фільм, витрати, пов’язані з процесом створення проекту, включаються до загального бюджету та враховуються при обчисленні інтенсивності допомоги. Інтенсивність допомоги для розповсюдження повинна бути такою ж, як інтенсивність допомоги для виробництва.

9. Допомога не може бути обмежена конкретною виробничою діяльністю або окремими частинами ланцюга вартості виробництва. Допомога для інфраструктури кіностудій не є прийнятною відповідно до цієї статті.

10. Допомога не може бути обмежена виключно громадянами, а бенефіціари не можуть бути зобов’язані мати статус підприємства, створеного відповідно до національного господарського законодавства.

СЕКЦІЯ 12
Допомога для спортивної та багатофункціональної рекреаційної інфраструктури

Стаття 55
Допомога для спортивної та багатофункціональної рекреаційної інфраструктури

1. Допомога для спортивної та багатофункціональної рекреаційної інфраструктури є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Спортивна інфраструктура не повинна використовуватися виключно одним професійним спортивним користувачем. Використання спортивної інфраструктури іншими професійними або непрофесійними спортивними користувачами повинно щорічно становити не менше 20 % часу. Якщо інфраструктура використовується кількома користувачами одночасно, підраховуються відповідні частки використання часу.

3. Багатофункціональна рекреаційна інфраструктура складається з рекреаційних об’єктів багатофункціонального характеру, що пропонують, зокрема, культурні та рекреаційні послуги, за винятком парків розваг та готельних об’єктів.

4. Доступ до спортивної або багатофункціональної рекреаційної інфраструктури повинен бути відкритим для декількох користувачів і надаватися на прозорій та недискримінаційній основі. Підприємствам, які фінансують принаймні 30 % інвестиційних витрат на інфраструктуру, може надаватися преференційний доступ на більш вигідних умовах, якщо ці умови стають доступними для громадськості.

5. Якщо спортивна інфраструктура використовується професійними спортивними клубами, держави-члени забезпечують, щоб умови ціноутворення для її використання були доступними для громадськості.

6. Будь-яка концесія чи інше доручення третій особі для будівництва, модернізації та/або експлуатації спортивної або багатофункціональної рекреаційної інфраструктури надається на відкритій, прозорій та недискримінаційній основі, беручи до уваги застосовні правила закупівель.

7. Допомога може мати форму:

(a) інвестиційної допомоги, включаючи допомогу для будівництва або модернізації спортивної та багатофункціональної рекреаційної інфраструктури;

(b) оперативної допомоги для спортивної інфраструктури;

8. Для інвестиційної допомоги для спортивної та багатофункціональної рекреаційної інфраструктури прийнятними витратами є інвестиційні витрати у матеріальні та нематеріальні активи.

9. Для операційної допомоги для спортивної інфраструктури прийнятними витратами є операційні витрати на надання послуг об’єктом інфраструктури. Ці операційні витрати включають такі витрати, як витрати на персонал, матеріали, послуги за контрактом, комунікації, енергетику, технічне обслуговування, орендну плату, адміністрування тощо, але не включають амортизаційні витрати та витрати на фінансування, якщо вони покриваються інвестиційною допомогою.

10. Для інвестиційної допомоги для спортивної та багатофункціональної рекреаційної інфраструктури сума допомоги не повинна перевищувати різниці між прийнятними витратами та операційним прибутком інвестиції. Операційний прибуток вираховується з прийнятних витрат ex ante на основі розумних прогнозів або за допомогою механізму повернення фінансування.

11. Для операційної допомоги для спортивної інфраструктури сума допомоги не повинна перевищувати операційні збитки за відповідний період. Це забезпечується ex ante на основі розумних прогнозів або за допомогою механізму повернення фінансування.

12. Для допомоги, яка не перевищує 2 мільйони євро, максимальна сума допомоги може бути встановлена на рівні 80 % від прийнятних витрат як альтернатива застосуванню методу, зазначеного в параграфах 10 та 11.

СЕКЦІЯ 13
Допомога для місцевої інфраструктури

Стаття 56
Інвестиційна допомога для місцевої інфраструктури

1. Фінансування будівництва або модернізації місцевої інфраструктури, що стосується інфраструктури, яка на місцевому рівні сприяє поліпшенню середовища бізнесу та споживачів і модернізації та розвитку промислової бази, є сумісним з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Ця стаття не застосовується до допомоги для інфраструктури, яка охоплюється іншими секціями глави III цього Регламенту, за винятком секції 1 - Регіональна допомога. Ця стаття також не застосовується до інфраструктури аеропорту та інфраструктури порту.

3. Доступ до інфраструктури повинен надаватися зацікавленим користувачам на відкритій, прозорій та недискримінаційній основі. Ціна, що стягується за використання або продаж інфраструктури, повинна відповідати ринковій ціні.

4. Будь-яка концесія чи інше доручення третій особі для управління інфраструктурою надається на відкритій, прозорій та недискримінаційній основі, беручи до уваги застосовні правила закупівель.

5. Прийнятними витратами є інвестиційні витрати на матеріальні та нематеріальні активи.

6. Сума допомоги не повинна перевищувати різниці між прийнятними витратами та операційним прибутком інвестиції. Операційний прибуток вираховується з прийнятних витрат ex ante на основі розумних прогнозів або за допомогою механізму повернення фінансування.

7. Спеціалізована інфраструктура не підлягає виключенню за цією статтею.

СЕКЦІЯ 14
Допомога для регіональних аеропортів

Стаття 56a
Допомога для регіональних аеропортів

1. Інвестиційна допомога для аеропорту є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у параграфах 3-14 цієї статті та у главі I.

2. Операційна допомога для аеропорту є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у параграфах 3, 4, 10 та 15-18 цієї статті та у главі I.

3. Аеропорт повинен бути відкритий для всіх потенційних користувачів. У випадку фізичного обмеження потужності доступ надається на основі відповідних, об’єктивних, прозорих та недискримінаційних критеріїв.

4. Допомога не надається для переміщення існуючих аеропортів або для створення нового пасажирського аеропорту, включаючи перетворення існуючого аеродрому на пасажирський аеропорт.

5. Обсяг відповідної інвестиції не повинен перевищувати того, що є необхідним для обслуговування очікуваного обсягу перевезень у середньостроковій перспективі на основі розумних прогнозів перевезень.

6. Інвестиційна допомога не надається для аеропорту, що знаходиться в межах 100 кілометрів або 60 хвилин їзди на автомобілі, автобусі, потязі або швидкісному потязі від існуючого аеропорту, з якого здійснюється регулярне повітряне сполучення у розумінні статті 2(16) Регламенту (ЄС) № 1008/2008.

7. Параграфи 5 та 6 не застосовуються до аеропортів із середньорічним пасажиропотоком до 200000 пасажирів протягом двох фінансових років, що передують року, в якому фактично надається допомога, якщо інвестиційна допомога, як очікується, не призведе до збільшення середньорічного пасажиропотоку до понад 200000 пасажирів протягом двох фінансових років після надання допомоги. Інвестиційна допомога, що надається таким аеропортам, повинна відповідати або параграфу 11, або параграфам 13 та 14.

8. Параграф 6 не застосовується, якщо інвестиційна допомога надається аеропорту, розташованому в межах 100 кілометрів від існуючих аеропортів, з яких здійснюється регулярне повітряне сполучення у розумінні статті 2(16) Регламенту (ЄС) № 1008/2008, за умови, що маршрут між кожним із цих інших існуючих аеропортів та аеропортом, що отримує допомогу, обов’язково включає в себе або загальний час перевезення морським транспортом тривалістю щонайменше 90 хвилин, або авіаперевезення.

9. Інвестиційна допомога не надається аеропортам із середньорічним пасажиропотоком більше трьох мільйонів пасажирів протягом двох фінансових років, що передують року, в якому фактично надається допомога. Від інвестиційної допомоги не потрібно очікувати збільшення середньорічного пасажиропотоку аеропорту до більше ніж трьох мільйонів пасажирів протягом двох фінансових років після надання допомоги.

10. Допомога не надається для аеропортів із середньорічним обсягом вантажних перевезень, що перевищує 200000 тонн, протягом двох фінансових років, що передують року, в якому фактично надається допомога. Від допомоги не потрібно очікувати збільшення середньорічного обсягу вантажних перевезень аеропорту до більше ніж 200000 тонн протягом двох фінансових років після надання допомоги.

11. Сума інвестиційної допомоги не повинна перевищувати різниці між прийнятними витратами та операційним прибутком інвестиції. Операційний прибуток вираховується з прийнятних витрат ex ante на основі розумних прогнозів або за допомогою механізму повернення фінансування.

12. Прийнятними витратами є витрати, пов’язані з інвестиціями в інфраструктуру аеропортів, включаючи плановані витрати.

13. Сума інвестиційної допомоги не повинна перевищувати:

(a) 50 % від прийнятних витрат для аеропортів із середньорічним пасажиропотоком від одного до трьох мільйонів пасажирів протягом двох фінансових років, що передують року, в якому фактично надається допомога;

(b) 75 % від прийнятних витрат для аеропортів із середньорічним пасажиропотоком до одного мільйона пасажирів протягом двох фінансових років, що передують року, в якому фактично надається допомога.

14. Максимальна інтенсивність допомоги, викладена в параграфі 13, може бути збільшена на 20 процентних пунктів для аеропортів, розташованих у віддалених регіонах.

15. Операційна допомога не надається для аеропортів із середньорічним пасажиропотоком понад 200000 пасажирів протягом двох фінансових років, що передують року, в якому фактично надається допомога.

16. Сума операційної допомоги не повинна перевищувати суми, необхідної для покриття операційних збитків та розумного прибутку за відповідний період. Допомога надається або у формі періодичних платежів, що фіксуються ex ante і не збільшуються протягом періоду надання допомоги, або у формі сум, визначених ex post на підставі операційних збитків, що спостерігаються.

17. Операційна допомога не виплачується за будь-який календарний рік, протягом якого річний пасажиропотік аеропорту перевищує 200000 пасажирів.

18. Надання операційної допомоги не повинно бути обумовлене укладанням угод з конкретними авіакомпаніями щодо аеропортових зборів, маркетингових платежів або інших фінансових аспектів діяльності авіакомпаній у відповідному аеропорті.

СЕКЦІЯ 15
Допомога для портів

Стаття 56b
Допомога для морських портів

1. Допомога для морських портів є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є витрати, включаючи планові витрати, на:

(a) інвестиції для будівництва, заміни або модернізації інфраструктури порту;

(b) інвестиції для будівництва, заміни або модернізації інфраструктури доступу;

(c) днопоглиблювання.

3. Витрати, пов’язані з діяльністю, що не стосується транспортування, включаючи витрати на промислові виробничі об’єкти, що діють у порту, офіси або магазини, а також на портові надбудови, не є прийнятними витратами.

4. Сума допомоги не повинна перевищувати різниці між прийнятними витратами та операційним прибутком інвестиції або днопоглиблювання. Операційний прибуток вираховується з прийнятних витрат ex ante на основі розумних прогнозів або за допомогою механізму повернення фінансування.

5. Інтенсивність допомоги на кожну інвестицію, зазначену в пункті (a) параграфа 2, не повинна перевищувати:

(a) 100 % від прийнятних витрат, якщо загальні прийнятні витрати проекту становлять до 20 мільйонів євро;

(b) 80 % від прийнятних витрат, якщо загальні прийнятні витрати проекту перевищують 20 мільйонів євро та не перевищують 50 мільйонів євро;

(c) 60 % від прийнятних витрат, якщо загальні прийнятні витрати проекту перевищують 50 мільйонів євро і не перевищують суму, встановлену в пункті (ee) статті 4(1).

Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 100 % від прийнятних витрат, визначених у пункті (b) параграфа 2 та пункті (с) параграфа 2, та суму, встановлену в пункті (ee) статті 4(1).

6. Інтенсивність допомоги, встановлена у пунктах (b) і (c) першого підпараграфа параграфа 5, може бути збільшена на 10 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам пункту (a) статті 107(3) Договору, і на 5 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам пункту (c) статті 107(3) Договору.

7. Будь-яка концесія чи інше доручення третій особі для побудови, модернізації, експлуатації або оренди інфраструктури порту, що отримує допомогу, надається на конкурсній, прозорій, недискримінаційній та безумовній основі.

8. Інфраструктура порту, що отримує допомогу, повинна надаватися зацікавленим користувачам на рівній та недискримінаційній основі на ринкових умовах.

9. Для допомоги, яка не перевищує 5 мільйонів євро, максимальна сума допомоги може бути встановлена на рівні 80 % від прийнятних витрат як альтернатива застосуванню методу, зазначеному в параграфах 4, 5 та 6.

Стаття 56c
Допомога для внутрішніх портів

1. Допомога для внутрішніх портів є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є витрати, включаючи планові витрати, на:

(a) інвестиції для будівництва, заміни або модернізації інфраструктури порту;

(b) інвестиції для будівництва, заміни або модернізації інфраструктури доступу;

(c) днопоглиблювання.

3. Витрати, пов’язані з діяльністю, що не стосується транспортування, включаючи витрати на промислові виробничі об’єкти, що діють у порту, офіси або магазини, а також на портові надбудови, не є прийнятними витратами.

4. Сума допомоги не повинна перевищувати різниці між прийнятними витратами та операційним прибутком інвестиції або днопоглиблювання. Операційний прибуток вираховується з прийнятних витрат ex ante на основі розумних прогнозів або за допомогою механізму повернення фінансування.

5. Максимальна інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 100 % від прийнятних витрат на суму, встановлену у пункті (ff) статті 4(1).

6. Будь-яка концесія чи інше доручення третій особі для побудови, модернізації, експлуатації або оренди інфраструктури порту, що отримує допомогу, надається на конкурсній, прозорій, недискримінаційній та безумовній основі.

7. Інфраструктура порту, що отримує допомогу, повинна надаватися зацікавленим користувачам на рівній та недискримінаційній основі на ринкових умовах.

8. Для допомоги, яка не перевищує 2 мільйонів євро, максимальна сума допомоги може бути встановлена на рівні 80 % від прийнятних витрат як альтернатива застосуванню методу, зазначеного в параграфах 4 та 5.

ГЛАВА IV
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 57
Скасування

Регламент Ради (ЄС) № 800/2008 скасувати.

Стаття 58
Перехідні положення

1. Цей Регламент застосовується до індивідуальної допомоги, наданої до набуття чинності відповідними положеннями цього Регламенту, якщо допомога відповідає усім умовам, встановленим в цьому Регламенті, за винятком статті 9.

2. Будь-яка допомога, що не звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої статтею 108(3) Договору, на підставі цього Регламенту чи інших регламентів, ухвалених відповідно до статті 1 Регламенту (ЄС) № 994/98, що діяли раніше, повинна оцінюватися Комісією згідно з відповідними рамками, настановами, повідомленнями та оголошеннями.

3. Будь-яка індивідуальна допомога, надана до 1 січня 2015 року, на підставі будь-якого регламенту, ухваленого відповідно до статті 1 Регламенту (ЄС) № 994/98, чинного на момент надання допомоги, є сумісною із внутрішнім ринком і звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої статтею 108(3) Договору, за винятком регіональної допомоги. Схеми допомоги на ризиковий капітал на користь МСП, створені до 1 липня 2014 року та звільнені від вимоги про подання повідомлення, встановленої статтею 108(3) Договору згідно з Регламентом (ЄС) № 800/2008, залишаються звільненими та сумісними з внутрішнім ринком до припинення угоди про фінансування, за умови, що зобов’язання щодо публічного фінансування підтримуваного приватного акціонерного інвестиційного фонду на підставі такої угоди було зроблено до 1 січня 2015 року, а інші умови для звільнення залишаються виконаними.

3a. Будь-яка індивідуальна допомога, надана у період між 1 липня 2014 року та 9 липня 2017 року відповідно до положень цього Регламенту, застосовних на час надання допомоги, є сумісною з внутрішнім ринком та звільняється від вимоги про надання повідомлення, встановленої статтею 108(3) Договору. Будь-яка індивідуальна допомога, надана до 1 липня 2014 року відповідно до положень цього Регламенту, за винятком статті 9, застосовних до або після 10 липня 2017 року, є сумісною з внутрішнім ринком та звільняється від вимоги про надання повідомлення, встановленої статтею 108(3) Договору.

4. Після закінчення строку дії цього Регламенту будь-які схеми допомоги, виключені з-під дії цього Регламенту, залишаються виключеними протягом шестимісячного періоду коригування, за винятком схем регіональної допомоги. Виключення схем регіональної допомоги припиняється у день закінчення строку дії затверджених карт регіонального розподілу державної допомоги. Виключення допомоги на ризикове фінансування, що виключається відповідно до статті 21(2)(a), закінчується наприкінці періоду, передбаченого угодою про фінансування, за умови, що зобов’язання щодо публічного фінансування підтримуваного приватного акціонерного інвестиційного фонду було зроблено на підставі такої угоди протягом 6 місяців після закінчення строку дії цього Регламенту, а всі інші умови для виключення залишаються виконаними.

5. Якщо до цього Регламенту вносяться зміни та доповнення, будь-яка схема допомоги, виключена з-під дії цього Регламенту, застосовного на момент набуття чинності програмою, залишається виключеною протягом шестимісячного періоду коригування.

Стаття 59
Цей Регламент набуває чинності 1 липня 2014 року.

Він застосовується до 31 грудня 2023 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

ДОДАТОК I
ОЗНАЧЕННЯ МСП

Стаття 1
Підприємство

Підприємством вважається будь-який суб’єкт, що здійснює економічну діяльність, незалежно від його організаційно-правової форми. Це визначення, зокрема, включає самозайнятих осіб та сімейний бізнес, які займаються ремісничими та іншими видами діяльності, а також партнерства й асоціації, що регулярно займаються економічною діяльністю.

Стаття 2
Кількість персоналу та фінансові порогові значення для визначення категорій підприємств

1. Категорія мікро, малих та середніх підприємств (далі - «МСП») складається з підприємств, у яких працює менше 250 чоловік та які мають річний оборот, що не перевищує 50 мільйонів євро, та/або загальний річний баланс, що не перевищує 43 мільйони євро.

2. У межах категорії МСП мале підприємство визначається як підприємство, де працює менше 50 осіб, і річний оборот та/або загальний річний баланс якого не перевищує 10 мільйонів євро.

3. У межах категорії МСП мікропідприємство визначається як підприємство, де працює менше 10 осіб, і річний оборот та/або загальний річний баланс якого не перевищує 2 мільйонів євро.

Стаття 3
Типи підприємств, що враховуються при розрахунку кількості працівників та фінансових сум

1. «Автономне підприємство» - це будь-яке підприємство, яке не класифікується як підприємство-партнер у розумінні параграфа 2 або як пов’язане підприємство у розумінні параграфа 3.

2. «Підприємства-партнери» - це всі підприємства, які не класифікуються як пов’язані підприємства у розумінні параграфа 3, і між якими існують такі відносини: підприємство (підприємство вищого рівня) володіє, одноосібно або спільно з одним чи декількома пов’язаними підприємствами у розумінні параграфа 3, 25 % або більше капіталу або прав голосу іншого підприємства (підприємство нижчого рівня).

Проте підприємство може вважатися автономним, а отже таким, що не має жодних підприємств-партнерів, навіть якщо це порогове значення у 25 % досягнуто або перевищено такими інвесторами, за умови, що ці інвестори не є пов’язаними у розумінні параграфа 3 індивідуально чи спільно з відповідним підприємством:

(a) публічні інвестиційні корпорації, компанії з венчурним капіталом, фізичні особи або групи фізичних осіб з регулярною венчурною інвестиційною діяльністю, які інвестують власний капітал у підприємства, які не котуються на біржі (бізнес-ангели), якщо загальний обсяг інвестицій цих бізнес-ангелів в одне й те саме підприємство менший ніж 1250000 євро;

(b) університети або неприбуткові дослідницькі центри;

(c) інституційні інвестори, включаючи фонди регіонального розвитку;

(d) автономні місцеві органи з річним бюджетом менш ніж 10 мільйонів євро та менше 5000 жителів.

3. «Пов’язані підприємства» - це підприємства, які мають будь-які з таких відносин один з одним:

(a) підприємство має більшість прав голосу акціонерів або членів в іншому підприємстві;

(b) підприємство має право призначати або звільняти більшість членів адміністративного, керівного або наглядового органу іншого підприємства;

(c) підприємство має право здійснювати домінуючий вплив на інше підприємство відповідно до договору, укладеного з таким підприємством, або положення його установчого договору чи статуту;

(d) підприємство, яке є акціонером або членом іншого підприємства, контролює самостійно, відповідно до угоди з іншими акціонерами або членами такого підприємства, більшість прав голосу акціонерів або членів цього підприємства. Існує презумпція про відсутність домінуючого впливу, якщо інвестори, перелічені у другому підпарагарафі параграфа 2, безпосередньо чи опосередковано не беруть участі в управлінні відповідним підприємством без обмеження їхніх прав як акціонерів.

Підприємства, які мають будь-які відносини, описані в першому підпараграфі через одне або декілька інших підприємств, або будь-якого з інвесторів, зазначених у параграфі 2, також вважаються пов’язаними.

Підприємства, які мають будь-які з таких відносин через фізичну особу або групу фізичних осіб, що діють спільно, також вважаються пов’язаними підприємствами, якщо вони ведуть свою діяльність повністю або частково на тому ж самому відповідному ринку або на суміжних ринках.

«Суміжним ринком» вважається ринок для товару або послуги, розташований безпосередньо на рівень вище або нижче від відповідного ринку.

4. За винятком випадків, викладених у другому підпарагарафі парагарафа 2, підприємство не може розглядатися як МСП, якщо 25 % або більше капіталу або прав голосу безпосередньо або опосередковано контролюються спільно чи окремо одним або декількома публічними органами.

5. Підприємства можуть заявляти про свій статус як автономного підприємства, підприємства-партнера або пов’язаного підприємства, включаючи дані про порогові значення, викладені в статті 2. Така заява може бути зроблена, навіть якщо капітал організовано таким чином, що неможливо точно визначити, кому він належить; у такому випадку підприємство може сумлінно заявити, що воно може обґрунтовано припустити, що воно не належить на 25 % або більше одному підприємству або спільно пов’язаним між собою підприємствам. Такі заяви не обмежують можливості проведення перевірок і розслідувань, передбачених національними правилами чи правилами, встановленими на рівні Союзу.

Стаття 4
Дані, використовувані для кількості персоналу, фінансових сум і звітного періоду

1. Даними, застосовуваними до кількості персоналу та фінансових сум є дані, що відносяться до останнього затвердженого звітного періоду, та розраховуються на щорічній основі. Вони враховуються з дати закриття бухгалтерської звітності. Сума, обрана для обороту, обчислюється без урахування податку на додану вартість (ПДВ) та інших непрямих податків.

2. Якщо на дату закриття бухгалтерської звітності підприємство виявляє, що воно на щорічній основі перевищувало чи не досягало порогових значень кількості штатних працівників чи фінансових порогових значень, зазначених у статті 2, це не призведе до втрати чи набуття статусу середнього, малого або мікропідприємства, якщо тільки ці порогові значення не перевищувались протягом двох облікових періодів поспіль.

3. У випадку новостворених підприємств, бухгалтерська звітність яких ще не була затверджена, дані, що підлягають застосуванню, повинні бути отримані на основі оцінки bona fide, здійсненої протягом фінансового року.

Стаття 5
Кількість персоналу

Кількість працівників відповідає кількості річних одиниць праці, тобто кількості осіб, які працювали повний робочий день у відповідному підприємстві або від його імені протягом всього відповідного звітного року, що розглядається. Робота осіб, які не працювали цілий рік, робота тих, хто працював неповний робочий день, незалежно від тривалості, і робота сезонних працівників, обчислюється як частки річних одиниць праці. До персоналу належать:

(a) працівники;

(b) особи, які працюють на підприємстві, підпорядкованому йому, та вважаються працівниками відповідно до національного законодавства;

(c) власники-керівники;

(d) партнери, що здійснюють регулярну діяльність на підприємстві та отримують фінансові переваги від підприємства.

Стажерів або студентів-практикантів, що працюють за контрактом про стажування чи проходять практику, не включають до складу персоналу. Тривалість декретної відпустки або відпустки для догляду за дитиною не враховується.

Стаття 6
Встановлення даних підприємства

1. У випадку автономного підприємства дані, включаючи кількість персоналу, визначаються виключно на підставі бухгалтерських звітів такого підприємства.

2. Дані, включаючи кількість штатних працівників, підприємства, що має підприємства-партнери або пов’язані підприємства, визначаються на підставі бухгалтерських звітів та інших даних підприємства чи, якщо вони існують, консолідованих звітів підприємства або консолідованих звітів, до яких підприємство включено через консолідацію.

До даних, зазначених у першому підпараграфі, додаються дані будь-якого підприємства-партнера відповідного підприємства, що знаходиться на рівень вище чи нижче за нього. Агрегація є пропорційною процентній частці капіталу або прав голосу (залежно від того, що є більшим). У випадку перехресного володіння застосовується більший відсоток.

До даних, зазначених у першому та другому підпараграфах, додаються 100 % даних будь-якого підприємства, яке безпосередньо або опосередковано пов’язане з відповідним підприємством, де дані ще не були включені через консолідацію бухгалтерських звітів.

3. Для застосування параграфа 2 дані підприємств-партнерів відповідного підприємства отримуються з їхніх бухгалтерських звітів та інших даних, за можливості, консолідованих. До них додаються 100 % даних підприємств, які пов’язані з цими підприємствами-партнерами, якщо тільки дані їх бухгалтерських звітів вже не включені через консолідацію.

Для застосування того ж параграфа 2 дані підприємств, які пов’язані з відповідним підприємством, отримуються з їхніх бухгалтерських звітів та інших даних, за можливості, консолідованих. До них пропорційно додаються дані будь-якого можливого підприємства-партнера такого пов’язаного підприємства, розташованого на рівень вище чи нижче за нього, якщо тільки воно вже не було включено до консолідованих звітів, у відсотках, щонайменше пропорційних відсоткам, визначеним відповідно до другого підпараграфа параграфа 2.

4. Якщо у консолідованих звітах немає даних щодо персоналу для певного підприємства, дані про працівників розраховуються шляхом пропорційного агрегування даних від його підприємств-партнерів та додавання даних від підприємств, з якими це підприємство пов’язано.

ДОДАТОК II
ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ, ВИКЛЮЧЕНОЇ ЗА УМОВАМИ ЦЬОГО РЕГЛАМЕНТУ

ЧАСТИНА I

надається через затверджену Комісією ІТ-програму, як встановлено у статті 11

__________
(-1) NUTS - Номенклатура територіальних одиниць для статистики (Nomenclature ot Territorial Units for Statistics) Зазвичай регіону відповідає рівень одиниць 2.
(-2) Стаття 107(3)(c) ДФЄС (статус «A»), стаття 107(3)(с) ДФЄС (статус «C»), непідтримувані регіони, наприклад, регіони, не прийнятні для регіональної допомоги (статус «N»).
(-3) Підприємство для цілей правил конкуренції, встановлених у Договорі, та для цілей цього Регламенту - це будь-який суб'єкт, який провадить господарчу діяльність, незалежно від його правового статусу та способу його фінансування. Суд Європейського Союзу постановив, що всі суб'єкти, які перебувають під контролем (де-юре чи де-факто) одного і того самого суб'єкта, повинні вважатися єдиним підприємством.
(-4) Період, протягом якого орган надання допомоги може брати на себе зобов'язання щодо надання допомоги.
(-5) Визначено відповідно до статті 2, пункту 27 Регламенту.
(-6) NACE (Rav. 2) - Статистична класифікація видів економічної діяльності в Європейському Союзі. Зазвичай, сектор зазначають на рівні групи.
(-7) У разі схеми допомоги: Вказати загальний річний бюджет, запланований для схеми, або оцінювані податкові збитки на рік для всіх інструментів допомоги, передбачених схемою.
(-8) У разі присудження допомоги ad hoc: Зазначити загальну суму допомоги/податкових збитків.
(-9) Для гарантій, вказати (максимальну) суму гарантованих позик.
(-10) У відповідних випадках надати покликання на рішення Комісії, яким затверджена методологія розрахунку валового еквівалента гранту, відповідно до статті 5(2)(c) Регламенту.

ЧАСТИНА II

надається через затверджену Комісією ІТ-програму, як встановлено у статті 11

Будь ласка, вкажіть, за яким положенням Регламенту про загальні блокові виключення (GBER) імплементується інструмент допомоги.

ДОДАТОК III
Положення щодо публікації інформації, як встановлено у статті 9(1)

Держави-члени повинні організувати свої загальні вебсайти про державну допомогу, на яких повинна бути опублікована інформація, встановлена у статті 9(1), таким чином, щоб забезпечити легкий доступ до інформації. Інформація повинна бути опублікована у форматі електронних таблиць, який дає змогу шукати, робити витяги та легко публікувати дані в Інтернеті, наприклад у форматі CSV або XML. Доступ до вебсайту повинен бути відкритий будь-якій заінтересованій стороні без обмежень. Для доступу до вебсайту не повинна вимагатися попередня реєстрація користувача.

Повинна публікуватися така інформація про окремі надання допомоги, як встановлено у статті 9(1):

- Назва бенефіціара

- Ідентифікаційний номер бенефіціара

- Тип підприємства (МСП/велике) на момент надання

- Регіон розташування бенефіціара, в адміністративно-територіальних одиницях NUTS другого рівня (-34)

- Сектор діяльності на рівні групи КДЄС (-35)

- Елемент допомоги, виражений як повна сума у національній валюті (-36)

- Механізм допомоги (-37) (грант/субсидія на процентну ставку, позика/поворотні аванси/відшкодовуваний грант, гарантія, податкова пільга або звільнення від оподаткування, фінансування ризиків, інше (будь ласка, зазначте))

- Дата надання допомоги

- Мета допомоги

- Орган, що надає допомогу

- Для програм, передбачених статтями 16 та 21, найменування довіреного суб’єкта та назви обраних фінансових посередників

- Покликання на інструмент допомоги. (-38)

__________
(-1) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1379/2013 від 11 грудня 2013 року про спільну організацію ринків продуктів рибальства та аквакультури, внесення змін до регламентів Ради (ЄС) № 1184/2006 і (ЄС) № 1224/2009 та скасування Регламенту Ради (ЄС) № 104/2000 (OB L 354, 28.12.2013, с. 1).
(-2) Рішення Ради 2010/787/ЄС від 10 грудня 2010 року про державну допомогу для сприяння закриттю неконкурентноспроможних вугільних шахт (OB L 336, 21.12.2010, с. 24).
(-3) OB L 336, 21.12.2010, с. 24.
(-4) Директива Європейського Парламенту і Ради 2013/34/ЄС від 26 червня 2013 року про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність і пов’язані звіти певних видів суб’єктів господарювання, внесення змін до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2006/43/ЄС і скасування Директив Ради 78/660/ЄЕС та 83/349/ЄЕС.
(-5) OB L 393, 30.12.2006, с. 1.
(-6) OB L 134, 30.4.2004, с. 114.
(-7) OB L 206, 08.08.2009, с. 1.
(-8) OB L 24, 29.01.2008, с. 8.
(-9) OB L 315, 14.11.2012, с. 1.
(-10) COM (2012) 595, 17.10.2012.
(-11) OB L 283, 31.10.2003, с. 51.
(-12) OB L 211, 14.08.2009, с. 55.
(-13) OB L 211, 14.08.2009, с. 94.
(-14) OB L 211, 14.08.2009, с. 1.
(-15) OB L 211, 14.08.2009, с. 15.
(-16) OB L 211, 14.08.2009, с. 36.
(-17) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1008/2008 від 24 вересня 2008 року про спільні правила функціонування повітряного обслуговування у Співтоваристві (OBL 293, 31.10.2008, с. 3).
(-18) Директива Ради 96/67/ЄС від 15 жовтня 1996 року про доступ до ринку наземного обслуговування в аеропортах Співтовариства (OB L 272, 25.10.1996, с. 36).
(-19) Директива Європейського Парламенту і Ради 2000/59/ЄС від 27 листопада 2000 року про портові приймальні споруди для суднових відходів та залишків вантажу (OB L 332, 28.12.2000, с. 81).
(-20) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1315/2013 від 11 грудня 2013 року про настанови Союзу для розвитку транс’європейської транспортної мережі та про скасування Рішення № 661/2010/ЄС (OB L 348, 20.12.2013, с. 1).
(-21) ОВ C 155, 20.06.2008, с. 10.
(-22) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 від 17 грудня 2013 року про встановлення спільних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду згуртування, Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій та Європейського фонду морського та рибного господарства та про встановлення загальних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування та Європейського фонду морського і рибного господарства та скасування Регламенту Ради (ЄС) № 1083/2006 (OB L 347, 20.12.2013, с. 320).
(-23) Для програм, передбачених статтями 16 та 21 цього Регламенту, вимога щодо оприлюднення інформації про кожне окреме надання допомоги, що перевищує 500000 євро, може бути скасована по відношенню до МСП, які не здійснили жодного комерційного продажу на жодному ринку.
(-24) Регламент Комісії (ЄС) № 794/2004 від 21 квітня 2004 року про імплементацію Регламенту Ради (ЄС) 2015/1589, що встановлює детальні правила застосування статті 108 Договору про функціонування Європейського Союзу (OB L 140, 30.04.2004, с. 1).
(-25) Регламент Комісії (ЄС) № 2020/972 від 2 липня 2020 року про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 1407/2013 щодо продовження його строку дії та внесення змін до Регламенту (ЄС) № 651/2014 щодо продовження його строку дії та відповідного узгодження (OB L 215, 07.07.2020, с. 3).
(-26) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 508/2014 від 15 травня 2014 року про Європейський фонд морського та рибного господарства і про скасування Регламентів Ради (ЄС) № 2328/2003, (ЄС) № 861/2006, (ЄС) № 1198/2006 і (ЄС) № 791/2007 та Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1255/2011 (OB L 149, 20.05.2014, с. 1).
(-27) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 від 17 грудня 2013 року про встановлення спільних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування, Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій та Європейського фонду морського та рибного господарства та про встановлення загальних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування та Європейського фонду морського і рибного господарства та скасування Регламенту Ради (ЄС) № 1083/2006 (OB L 347, 20.12.2013, с. 320).
(-28) OB L 315, 14.11.2012, с. 1.
(-29) OB L 283, 31.10.2003, с. 51.
(-30) OB L 143, 30.04.2004, с. 56.
(-31) OB L 102, 11.04.2006, с. 1.
(-32) OB L 140, 05.06.2009, с. 114.
(-33) OB L 178, 28.06.2013, с. 66.
(-34) NUTS - Номенклатура територіальних одиниць для статистики (Nomenclature of Territorial Units for Statistics). Зазвичай регіону відповідає рівень одиниць 2.
(-35) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1893/2006 від 20 грудня 2006 року про створення статистичної класифікації видів економічної діяльності КДЄС Редакція 2 та про внесення змін і доповнень до Регламенту Ради (ЄЕС) № 3037/90, а також деяких положень Регламентів ЄС про конкретні області статистики (OB L 393, 30.12.2006, с. 1).
(-36) Валовий еквівалент гранту або для заходів, передбачених статтями 16, 21, 22 або 39 цього Регламенту, сума інвестиції. Для операційної допомоги можна надати річну суму допомоги на одного бенефіціара. Для фіскальних програм та програм за статтями 16 (Регіональна допомога міському розвитку) та 21 (Допомога на ризикове фінансування) ця сума може бути вказана діапазонами, викладеними у статті 9(2) цього Регламенту.
(-37) Якщо допомога надається через низку інструментів допомоги, сума допомоги повинна бути вказана щодо кожного інструмента.
(-38) Як передбачено Комісією за електронною процедурою, зазначеною у статті 11 цього Регламенту.