1966L0402 - UA - 01.07.2016 - 016.001 - 1

Цей документ слугує суто засобом документування, і установи не несуть жодної відповідальності за його зміст

(До Розділу V "Економічне та галузеве співробітництво"
Глава 17. Сільське господарство та розвиток сільських територій)

Директива Ради
від 14 червня 1966 року
про реалізацію насіння злаків
(66/402/ЄЕС)

(ОВ 125, 11.07.1966, с. 2309)

ДИРЕКТИВА РАДИ
від 14 червня 1966 року
про реалізацію насіння злаків
(66/402/ЄЕС)

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СПІВТОВАРИСТВА,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського економічного співтовариства, зокрема його статті 43 та 100;

Беручи до уваги пропозицію Комісії;

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту; (-1)

__________
(1) ОВ L 109, 09.07.1974, с. 1760/64

Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету;

Оскільки виробництво злакових культур посідає важливе місце у сільському господарстві Європейського економічного співтовариства;

Оскільки позитивні результати культивації злаків значною мірою залежать від використання належного насіння; оскільки для виконання цієї умови окремі держави-члени на певний час встановили обмеження на реалізацію насіння злаків, дозволивши реалізацію тільки високоякісного насіння; оскільки вони змогли скористатися перевагами систематичної селекційної роботи, здійснюваної протягом кількох десятиліть, в результаті якої стало можливим виведення достатньо стабільних і однорідних сортів злакових культур, які, з огляду на їхні характеристики, можуть мати велику цінність у контексті поставлених цілей;

Оскільки вищого рівня продуктивності у культивуванні зернових в Співтоваристві буде досягнуто за умов застосування державами-членами єдиних, якомога жорсткіших, правил для відбору сортів, дозволених для реалізації.

Оскільки, при цьому, обмежувати реалізацію тільки певними сортами є виправданим тільки за умови, що фермери можуть бути певними, що вони дійсно отримають насіння таких сортів;

Оскільки окремі держави-члени з цією метою застосовують схеми сертифікації, покликані за допомогою офіційних заходів контролю забезпечити ідентичність та сортову чистоту;

Оскільки такі схеми вже існують на міжнародному рівні; оскільки Продовольча та сільськогосподарська організація ООН рекомендувала мінімальні стандарти для сертифікації насіння кукурудзи в європейських та середземноморських країнах; оскільки, крім того, Організація економічного співробітництва та розвитку заснувала схему сортової сертифікації насіння трав'яних у міжнародному торговому обороті;

Оскільки бажано заснувати уніфіковану схему сертифікації для Співтовариства на основі досвіду, набутого у застосуванні таких схем;

Оскільки схема повинна застосовуватися до реалізації насіння як в інших державах-членах, так і на внутрішніх ринках;

Оскільки, як загальне правило, реалізація насіння злаків повинна бути дозволена тільки після його офіційної експертизи та сертифікації, згідно з правилами сертифікації, як базового насіння або сертифікованого насіння; оскільки підставою для вибору технічних термінів «базове насіння» та «сертифіковане насіння» є наявна міжнародна термінологія;

Оскільки до насіння злаків, що не є введеним в обіг, не повинні застосовуватися правила Співтовариства з огляду на незначну економічну важливість такого насіння; оскільки держави-члени обов'язково залишають за собою право застосовувати спеціальні положення до такого насіння;

Оскільки правила Співтовариства не повинні застосовуватися до насіння, обумовленого як призначене для експорту в треті країни;

Оскільки для підвищення не тільки генетичної якості, але й зовнішніх характеристик насіння злаків Співтовариства обов'язково встановити певні вимоги до аналітичної чистоти, схожості та фітосанітарного стану;

Оскільки для забезпечення ідентичності насіння необхідно встановити норми Співтовариства щодо пакування, відбору зразків, пломбування та маркування; оскільки для виконання цього завдання етикетки повинні містити дані, необхідні як для офіційного контролю, так і для інформування фермерів, а також чітко вказувати, що сертифікація відбувається під егідою Співтовариства;

Оскільки деякі держави-члени потребують сумішей насіння злаків різних видів рослин для особливих цілей; оскільки для врахування цих потреб держави-члени повинні отримати повноваження затверджувати такі суміші на певних умовах;

Оскільки, щоб забезпечити дотримання як вимог до якості насіння, так і положень щодо забезпечення його ідентичності під час реалізації, держави-члени обов'язково передбачають відповідні механізми контролю;

Оскільки, без обмеження дії положень статті 36 Договору, до насіння, яке відповідає зазначеним вище вимогам, не підлягає жодним обмеженням реалізації, окрім тих, що передбачені правилами Співтовариства, за винятком випадків, коли правилами Співтовариства передбачено допустимі відхилення відносно рівня шкідливих організмів;

Оскільки протягом першого етапу - до створення спільного каталогу сортів - дозволені обмеження повинні включати, зокрема, право держав-членів обмежувати реалізацію сертифікованого насіння тими сортами, які мають цінність для культивації та використання в межах їхніх територій;

Оскільки за певних умов насіння, розмножене в іншій країні з базового насіння, сертифікованого в державі-члені, необхідно визнавати рівноцінним насінню, розмноженому в такій державі-члені;

Оскільки, з іншого боку, необхідно передбачити надання дозволу на реалізацію в межах Співтовариства насіння злаків, зібраного в третіх країнах, лише за умови, що таке насіння підкріплене такими ж гарантіями, як і насіння, що офіційно сертифіковане в межах Співтовариства і відповідає правилам Співтовариства,

Оскільки протягом періодів, коли постачання сертифікованого насіння різних категорій є ускладненим, необхідно тимчасово дозволити реалізацію насіння, що відповідає менш жорстким вимогам;

Оскільки, задля гармонізації технічних методів сертифікації, що їх використовують у різних державах-членах, та щоб була можливість в майбутньому порівнювати насіння, сертифіковане в межах Співтовариства, і насіння, що походить із третіх країн, у державах-членах необхідно закласти дослідні поля Співтовариства як передумову щорічного пост-контролю насіння різноманітних категорій «сертифікованого насіння»;

Оскільки на Комісію повинно бути покладене завдання ухвалити деякі інструменти для застосування цієї Директиви; оскільки, щоб посприяти імплементації запропонованих інструментів необхідно передбачити процедуру для встановлення тісної співпраці між державами-членами та Комісією в межах Постійного комітету з насіння та розмножувального матеріалу для сільського господарства, садівництва і городництва та лісового господарства;

УХВАЛИЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Стаття 1

Цю Директиву застосовують до виробництва з метою реалізації, а також до реалізації насіння злаків у межах Співтовариства.

Стаття 1а

Для цілей цієї Директиви «реалізація» означає продаж, утримання з метою продажу, пропозицію щодо продажу або будь-яке відчуження, постачання або передавання насіння третім особам з метою його комерційного використання, за винагороду або без неї.

Реалізацією не вважається торгівля насінням, що не має на меті комерційного використання сорту, наприклад такі операції:

- постачання насіння офіційним органам випробування та інспектування;

- постачання насіння надавачам послуг для оброблення або пакування, за умови, що надавач послуг не набуває права власності на поставлене таким чином насіння.

Постачання насіння, за певних умов, надавачам послуг для виробництва певної сільськогосподарської сировини, призначеної для промислових цілей, або репродукція насіння з цією метою не вважаються реалізацією за умови, що надавач послуг не набуває права власності ані на поставлене таким чином насіння, ані на вирощений врожай. Постачальник насіння повинен надати органу сертифікації примірник відповідних частин договору, укладеного з надавачем послуг, що містить стандарти та умови, яким наразі відповідає надане насіння.

Умови застосування цього положення необхідно визначати відповідно до процедури, встановленої у статті 21.

Стаття 2

1. Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:

А. Злакові: рослини наведених нижче видів, призначені для сільськогосподарського або садово-городнього виробництва, але не для декоративних цілей:

Цей термін також охоплює такі гібриди, отримані від схрещування видів, наведених вище:

Якщо іншого не зазначено, насіння вищевказаних гібридів підпадає під стандарти або інші умови, застосовні до насіння кожного з видів, від яких вони походять.

B. Сорти, гібриди та інбредні лінії кукурудзи та Sorghum spp. :

(a) сорт вільного запилення: достатньо однорідний і стабільний сорт;

(b) інбредна лінія: достатньо однорідна та стабільна лінія, отримана або шляхом штучного самозапилення, супроводжуваного селекцією протягом кількох послідовних генерацій, або шляхом рівноцінних дій;

(c) простий гібрид: перша генерація схрещення, визначена селекціонером, між двома інбредними лініями;

(d) дволінійний гібрид: перша генерація схрещення, визначена селекціонером, між двома простими гібридами;

(e) трилінійний гібрид: перша генерація схрещення, визначена селекціонером, між інбредною лінією та простим гібридом;

(f) сортолінійний гібрид: перша генерація схрещення, визначена селекціонером, між інбредною лінією або простим гібридом та сортом вільного запилення;

(g) міжсортовий гібрид: перша генерація схрещення, визначена селекціонером, між рослинами, вирощеними з базового насіння двох сортів вільного запилення.

С. Базове насіння (овес, ячмінь, рис, очеретянка звичайна, жито, тритикале, пшениця, пшениця тверда та пшениця спельта, окрім, у кожному випадку, гібридів): насіння,

(a) вироблене під відповідальність селекціонера відповідно до прийнятих практик підтримання сорту;

(b) призначене для виробництва насіння категорії «сертифіковане насіння» чи категорій «сертифіковане насіння, перша генерація» або «сертифіковане насіння, друга генерація»;

(c) що, згідно з положеннями статті 4 (1) (а), відповідає умовам для базового насіння, встановленим у додатках I і II; та

(d) за результатами офіційної експертизи або, у випадку умов, встановлених у додатку II, за результатами офіційної експертизи або експертизи, проведеної під офіційним наглядом, визнане таким, що відповідає умовам, визначеним у пунктах (a), (b) і (c);

Са. Базове насіння (гібриди вівса, ячменю, рису, жита, пшениці, пшениці твердої, пшениці спельта та самозапильного тритикале)

(a) призначене для виробництва гібридів;

(b) що, згідно з положеннями статті 4, відповідає умовам для базового насіння, встановленим у додатках I та II; і

(c) за результатами офіційної експертизи або, у випадку умов, встановлених у додатку II, за результатами офіційної експертизи або експертизи, проведеної під офіційним наглядом, визнане таким, що відповідає умовам, визначеним у пунктах (a) та (b);

D. Базове насіння кукурудзи Sorghum spp. :

1. Базове насіння сортів вільного запилення: насіння,

(a) вироблене під відповідальність селекціонера відповідно до прийнятих практик підтримання сорту;

(b) призначене для виробництва насіння категорії «сертифіковане насіння» цього сорту, або сортолінійних гібридів або міжсортових гібридів;

(c) що, згідно з положеннями статті 4, відповідає умовам для базового насіння, встановленим у додатках I та II; та,

(d) за результатами офіційної експертизи або, у випадку умов, встановлених у додатку II, за результатами офіційної експертизи або експертизи, проведеної під офіційним наглядом, визнане таким, що відповідає умовам, визначеним у пунктах (a), (b) і (c);

2. Базове насіння інбредних ліній: насіння,

(a) що, згідно з положеннями статті 4, відповідає умовам для базового насіння, встановленим у додатках I та II; та,

(b) за результатами офіційної експертизи або, у випадку умов, встановлених у додатку II, за результатами офіційної експертизи або експертизи, проведеної під офіційним наглядом, визнане таким, що відповідає умовам, визначеним у пункті (а) .

3. Базове насіння простих гібридів: насіння,

(a) призначене для виробництва дволінійних гібридів, трилінійних гібридів або сортолінійних гібридів;

(b) що, згідно з положеннями статті 4, відповідає умовам для базового насіння, встановленим у додатках I та II; та,

(c) за результатами офіційної експертизи або, у випадку умов, встановлених у додатку II, за результатами офіційної експертизи або експертизи, проведеної під офіційним наглядом, визнане таким, що відповідає умовам, визначеним у пунктах (a) і (b).

Е. Сертифіковане насіння (очеретянка звичайна, окрім гібридів, жито, сорго, сорго суданське, кукурудза та гібриди вівса, ячменю, рису, пшениці, пшениці твердої, пшениці спельта та самозапильного тритикале): насіння,

(a) вироблене безпосередньо з базового насіння або, на вимогу селекціонера, з насіння генерації, яка передує базовому насінню, що воно може відповідати та, за висновком офіційної експертизи, вважається таким, що відповідає умовам для базового насіння, викладеним у додатках I та II;

(b) цільовим призначенням якого не є виробництво насіння злаків;

(c) що, згідно з положеннями (1) (b) та (2) статті 4, відповідає умовам для сертифікованого насіння, встановленим у додатках I та II; та,

(d) за результатами офіційної експертизи або експертизи, проведеної під офіційним наглядом, визнане таким, що відповідає умовам, визначеним у пунктах (a), (b) і (c);

F. Сертифіковане насіння першої генерації (овес, ячмінь, рис, тритикале, пшениця, пшениця тверда та пшениця спельта, окрім, у кожному випадку, гібридів): насіння,

(a) вироблене безпосередньо з базового насіння або, на вимогу селекціонера, з насіння генерації, що передує базовому насінню, яке за висновком офіційної експертизи вважається таким, що відповідає умовам для базового насіння, викладеним у додатках I та II;

(b) призначене для виробництва насіння категорії «сертифіковане насіння, друга генерація» або для цілей, відмінних від виробництва насіння злаків;

(c) що відповідає умовам для сертифікованого насіння першої генерації, встановленим у додатках I та II; і

(d) за результатами офіційної експертизи або експертизи, проведеної під офіційним наглядом, визнане таким, що відповідає умовам, визначеним у пунктах (a), (b) і (c);

G. Сертифіковане насіння другої генерації (овес, ячмінь, рис, пшениця, пшениця тверда та пшениця спельта, окрім гібридів у кожному випадку): насіння,

(a) вироблене безпосередньо з базового насіння, з сертифікованого насіння першої генерації або, на вимогу селекціонера, з насіння генерації, що передує базовому насінню, яке за висновком офіційної експертизи вважається таким, що відповідає умовам для базового насіння, викладеним у додатках I та II;

(b) цільовим призначенням якого не є виробництво насіння злаків;

(c) яке відповідає умовам для сертифікованого насіння другої генерації, встановленим у додатках I та II; і

(d) за результатами офіційної експертизи або експертизи, проведеної під офіційним наглядом, визнане таким, що відповідає умовам, визначеним у пунктах (a), (b) і (c);

H. Офіційні заходи: заходи, вжиті

(a) органами державної влади; або

(b) будь-якою юридичною особою публічного або приватного права, що діє під юрисдикцією держави; або

(c) у разі додаткових видів діяльності, що також знаходяться під державним контролем, будь-якими фізичними особами, які склали присягу з цією метою, за умови, що зазначені в пунктах (b) та (c) особи не отримують особистого прибутку від здійснення таких заходів.

1a. Затвердження змін і доповнень до переліку видів, наведеного у параграфі 1(А), необхідно здійснювати згідно з процедурою, встановленою в статті 21.

1b. Затвердження змін і доповнень до пунктів (C) (Ca), (E), (F) та (G) параграфа 1, внесення яких має на меті включення гібридів очеретянки звичайної, жита і тритикале до сфери дії цієї Директиви, необхідно здійснювати згідно з процедурою, зазначеною в статті 21.

1c. Різні типи сортів, у тому числі компоненти, придатні для сертифікації згідно з положеннями цієї Директиви, можуть бути наведені та визначені згідно з процедурою, встановленою в статті 21. Відповідно до цієї ж процедури необхідно відповідним чином адаптувати терміни та означення у пункті 1 (b).

1e. До 30 червня 1987 року держави-члени можуть отримувати права згідно з процедурою, встановленою в статті 21, на надання дозволу на реалізацію насіння певних сортів жита, в основному призначених для кормового використання, що не відповідають умовам, наведеним:

- у додатку II, щодо схожості.

2. Держави-члени можуть:

(а) включати декілька генерацій у категорію базового насіння та підрозділяти цю категорію за генераціями;

(b) забезпечувати, щоб офіційну експертизу щодо схожості та аналітичної чистоти не проводили на всіх партіях протягом періоду сертифікації, за винятком наявності сумнівів у тому, що умови, встановлені у цьому відношенні в додатку II, було виконано;

(c) протягом перехідного періоду тривалістю не більше трьох років після набуття чинності законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних положень, необхідних для виконання цієї Директиви, а також як відступ від пунктів (E), (F) та (G) параграфа 1, сертифікувати як сертифіковане насіння насіння, що безпосередньо походить від насіння, офіційно контрольованого у державі-члені за функціонуючою схемою та підкріпленого такими ж гарантіями, як і базове насіння, сертифіковане відповідно до принципів цієї Директиви; це положення, відповідно, застосовують до сертифікованого насіння першої генерації, зазначеного в пункті (G) параграфа 1;

(d) отримувати дозволи, на запит та згідно з процедурою, встановленої у статті 21, на офіційну сертифікацію насіння самозапильних видів категорій «сертифіковане насіння, перша генерація» або «сертифіковане насіння, друга генерація» щонайпізніше до 30 червня 1989 року :

- коли замість офіційного польового інспектування, обумовленого в додатку I, здійснюється польове інспектування, що офіційно контролюють шляхом точкової перевірки щонайменше 20% посівів кожного виду;

- за умови, що, крім базового насіння, щонайменше дві генерації добазового насіння, що безпосередньо передують цій категорії, за результатами експертизи, виконаної у відповідній державі-члені, визнано такими, що відповідають вимогам до сортової ідентичності та сортової чистоти базового насіння, встановленим у додатках I та II.

3. Під час проведення експертизи під офіційним наглядом, встановленої у параграфах (1)(C)(d), (1)(Ca)(c), (1)(D)(1)(d), (1)(D)(2)(b), (1)(D)(3)(c), (1)(E)(d), (1)(F)(d) та (1)(G)(d), необхідно дотримуватися таких вимог:

А. Польове інспектування

(a) Інспектори:

(i) мають необхідну технічну кваліфікацію;

(ii) не отримують особистого прибутку від дій, пов’язаних із проведенням інспектувань;

(iii) офіційно ліцензовані органом сертифікації насіння відповідної держави-члена, при чому таке ліцензування передбачає або складання інспекторами присяги, або підписання інспекторами письмової заяви про зобов’язання виконувати правила, що регулюють офіційні експертизи;

(iv) проводять інспектування під офіційним наглядом згідно з правилами, застосовними до офіційних інспектувань.

(b) Насінницький посів, що підлягає інспектуванню, вирощують з насіння, яке пройшло офіційний пост-контроль з задовільними результатами.

(c) Частину насінницьких посівів перевіряють офіційні інспектори. Така частина становить щонайменше 5%.

(d) Частину зразків з партій насіння, зібраного з насінницьких посівів, використовують для офіційного пост-контролю та, залежно від обставин, для офіційного лабораторного випробування насіння на сортову ідентичність та чистоту.

(е) Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, які застосовуються у разі порушень національних положень, що регулюють проведення експертизи під офіційним наглядом, ухвалених на виконання цієї Директиви. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними та стримувальними. Санкції можуть включати відкликання ліцензії, передбаченої в пункті (а)(ііі), офіційно ліцензованих інспекторів, яких визнано винними у навмисному чи за необачністю порушенні правил, що регулюють офіційні експертизи. У разі такого порушення, держави-члени забезпечують скасування будь-якої сертифікації насіння, що пройшло експертизу, якщо не буде доведено, що усі релевантні вимоги до такого насіння виконуються і надалі.

В. Випробування насіння

(a) Випробування насіння проводять лабораторії випробувань насіння, уповноважені органом сертифікації насіння відповідної держави-члена на умовах, визначених у (b) - (d).

(b) Лабораторія випробувань насіння повинна мати спеціалізованого на насінні уповноваженого аналітика, який безпосередню відповідає за технічні операції лабораторії та має необхідну кваліфікацію для технічного управління лабораторією випробувань насіння.

ЇЇ спеціалісти з аналізу насіння повинні мати необхідну технічну кваліфікацію, отриману під час навчально-практичних курсів, організованих відповідно до умов, застосовних до офіційних аналітиків насіння, та підтверджену офіційними екзаменами.

Лабораторію необхідно розташовувати на відведеній території і забезпечувати обладнанням, задовільність якого для цілей випробування насіння, в межах наданих повноважень, орган сертифікації визнає офіційно.

Вона проводить випробування насіння згідно з сучасними міжнародними методами.

(c) Лабораторія випробувань насіння є:

(i) незалежною лабораторією; або

(ii) лабораторією, яка належить насіннєвій компанії.

У випадку, зазначеному в пункті (ii), лабораторія може проводити випробування лише тих партій насіння, що були вироблені від імені насіннєвої компанії, до якої вона належить, якщо інше не було узгоджено між такою насіннєвою компанією, заявником на сертифікацію та компетентними органом сертифікації насіння.

(d) Виконання випробувань насіння лабораторією випробування насіння підлягає належному нагляду компетентного органу сертифікації насіння.

(e) Для цілей нагляду, зазначеного у пункті (d), частка партій насіння, направлених на офіційну сертифікацію, повинна пройти контрольні випробування шляхом офіційного випробування насіння. В цілому, така частка повинна бути максимально рівномірно рознесена за фізичними та юридичними особами, які подають насіння на сертифікацію, і видами насіння на сертифікації, але також може бути зорієнтована на зняття окремих сумнівів. Така частка становить щонайменше 5%.

(f) Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, які застосовуються у разі порушень національних положень, що регулюють проведення експертизи під офіційним наглядом, ухвалених на виконання цієї Директиви. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними та стримувальними. Санкції можуть включати відкликання дозволу, передбаченого в пункті (a), офіційно акредитованих лабораторій випробувань насіння, які визнані винними у навмисному чи за необачністю порушенні правил, що регулюють проведення офіційних експертиз. У разі такого порушення, держави-члени забезпечують скасування будь-якої сертифікації насіння, що пройшло експертизу, якщо не буде доведено, що усі релевантні вимоги до такого насіння виконуються і надалі.

4. Додаткові заходи, застосовні до проведення відбору зразків насіння під офіційним наглядом, можуть бути ухвалені відповідно до процедури, встановленої у статті 21(2).

Стаття 3

1. Держави-члени забезпечують недопущення введення в обіг насіння злаків, допоки воно не буде офіційно сертифіковане як «базове насіння», «сертифіковане насіння, перша генерація» або «сертифіковане насіння, друга генерація».

2. Держави-члени для цілей сертифікації усталюють максимальний вміст вологи у базовому насінні та сертифікованому насінні всіх гатунків.

3. Держави-члени забезпечують проведення офіційної експертизи насіння відповідно до сучасних міжнародних методів тією мірою, якою такі методи існують.

Стаття 3a

Незалежно від положень статті 3(1), держави-члени забезпечують можливість введення в обіг:

- виведеного насіння генерацій, що передують базовому насінню, і

- насіння від власне вирощування, яке реалізують на переробку, за умови забезпечення його ідентичності.

Стаття 4

1. Однак, держави-члени можуть, як відступ від положень статті 3:

(a) дозволяти офіційну сертифікацію та реалізацію базового насіння, що не відповідає встановленим у додатку II умовам щодо схожості; з цією метою необхідно вжити всіх необхідних заходів для того, щоб постачальник гарантував певну схожість, яку він, з метою реалізації, повинен зазначати на спеціальній етикетці, що містить його назву, адресу та реєстраційний номер партії насіння;

(b) для надання швидкого доступу до насіння, незважаючи на те, що не було проведено офіційної експертизи для визначення відповідності вимогам щодо схожості, викладеним у додатку II, дозволити офіційну сертифікацію та реалізацію, не далі, ніж до першого покупця, шляхом торгівлі насінням категорій «базове насіння» та «сертифіковане насіння». Сертифікація надається лише після представлення попереднього аналітичного звіту щодо насіння та за умови зазначення назви та адреси першого одержувача товару; необхідно вжити всіх необхідних заходів для того, щоб постачальник гарантував схожість, констатовану під час попереднього аналізу; ця схожість повинна, для цілей реалізації, бути вказана на спеціальній етикетці, що містить назву та адресу постачальника, а також реєстраційний номер партії.

Ці положення не застосовують до насіння, що імпортують із третіх країн, за винятком передбачених статтею 15 умов щодо розмноження насіння поза межами Співтовариства.

4. За використання відступу, передбаченого у підпараграфі 1(a) або 1 (b), держави-члени повинні надавати одна одній адміністративну допомогу у сфері інспектування.

Стаття 4a

1. Незалежно від положень статті 3(1), держави-члени на своїй власній території можуть дозволяти виробникам вводити в обіг:

(a) невеликі кількості насіння для наукових цілей або селекційної роботи;

(b) обґрунтовані кількості насіння для інших випробувально-дослідних цілей за умови, що воно належить до сортів, заявку на внесення яких у каталог подано на території держави-члена.

У випадку генетично модифікованого матеріалу, такий дозвіл може бути наданий тільки за умови, що, задля запобігання негативному впливу на здоров’я людини та довкілля, вжито всіх обґрунтованих заходів. Щоб провести у цьому зв'язку оцінювання ризику для довкілля, відповідним чином застосовують положення статті 7(4) Директиви 2002/5 3/ЄС.

2. Цілі, для яких можуть бути надані дозволи, зазначені в параграфі 1(b), положення щодо маркування пакунків, та кількості і умови, згідно з якими держави-члени можуть надавати такий дозвіл, визначають згідно з процедурою, викладеною в статті 21.

3. Дозволи, надані до дати ухвалення цієї Директиви державами-членами розташованим на їхній власній території виробникам для визначених у параграфі 1 цілей, залишаються чинними, допоки не буде визначено положень, зазначених в параграфі 2. Надалі всі такі дозволи повинні відповідати положенням, встановленим згідно з параграфом 2.

Стаття 5

Держави-члени можуть, що стосується умов, встановлених у додатках I і II, висувати додаткові або жорсткіші вимоги до сертифікації насіння, виробленого на їхній власній території.

Стаття 5a

Держави-члени можуть обмежити сертифікацію насіння вівса, ячменю, рису і пшениці до сертифікованого насіння першої генерації.

Стаття 6

Держави-члени забезпечують, на вимогу селекціонера, конфіденційність поводження з описом генеалогічних компонентів, що може знадобитися.

Стаття 7

1. Держави-члени вимагають, щоб для перевірки сортів, а також для експертизи насіння для сертифікації зразки відбирали офіційно або під офіційним наглядом згідно з відповідними методами. Проте відбір зразків насіння для визначених у статті 19 контрольних цілей проводять офіційно.

1a. Якщо відбір зразків насіння проводять під офіційним наглядом, передбаченим параграфом 1, необхідно дотримуватися таких вимог:

(a) відбір зразків насіння проводять відбірники насіння, уповноважені на це органом сертифікації насіння відповідної держави-члена на умовах, визначених в (b), (c) та (d);

(b) Відбірники насіння мають необхідну технічну кваліфікацію, отриману під час навчання, організованого відповідно до умов, застосовних до офіційних відбірників насіння, та підтверджену офіційними екзаменами.

Вони проводять відбір зразків насіння згідно з сучасними міжнародними методами;

(c) Відбірниками насіння є:

(i) незалежні фізичні особи;

(ii) особи, що працюють на фізичних чи юридичних осіб, діяльність яких не передбачає виробництво насіння, вирощування насіння, оброблення насіння чи торгівлю насінням;

або

(iii) особи, що працюють на фізичних чи юридичних осіб, діяльність яких передбачає виробництво насіння, вирощування насіння, обробіток насіння чи торгівлю насінням.

У випадку, зазначеному в (iii), відбірник може проводити відбір зразків насіння лише з партій насіння, вироблених від імені його роботодавця, якщо тільки інакше не було погоджено між його роботодавцем, заявником на сертифікацію та органом сертифікації насіння;

(d) діяльність відбірників підлягає належному нагляду органу сертифікації насіння. У разі застосування автоматичного відбору обов'язково дотримуватися відповідних процедур та здійснювати офіційний нагляд за таким дотриманням;

(e) для цілей нагляду, зазначеного в (d), з частки партій насіння, поданих на офіційну сертифікацію, офіційні відбірники насіння відбирають контрольну вибірку. В цілому, така частка повинна бути максимально рівномірно рознесена за фізичними та юридичними особами, які заявляють насіння на сертифікацію, і заявленими ботанічними видами, але також може бути зорієнтована на зняття окремих сумнівів. Така частка становить щонайменше 5%. Цей контрольний відбір зразків не застосовують до автоматичного відбору зразків.

Держави-члени порівнюють зразки насіння, відібрані офіційно, зі зразками тієї ж партії насіння, відібраними під офіційним наглядом;

(f) держави-члени визначають правила щодо санкцій, застосовних у разі порушень національних положень, що регулюють проведення експертизи під офіційним наглядом, ухвалених на виконання цієї Директиви. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними та стримувальними. Санкції можуть включати відкликання дозволу, передбаченого пунктом (a), офіційно уповноважених відбірників насіння, які визнані винними у навмисному чи за необачністю порушенні правил, що регулюють проведення офіційних експертиз. Держави-члени забезпечують скасування будь-якої сертифікації відібраних зразків насіння у разі такого порушення, якщо не буде доведено, що таке насіння досі відповідає усім необхідним вимогам.

1b. Подальші заходи, застосовні щодо проведення відбору зразків насіння під офіційним наглядом, можуть бути ухвалені відповідно до процедури, встановленої у статті 21(2).

2. Для сертифікаційної експертизи насіння зразки відбирають з однорідних партій; максимальна маса партії та мінімальна маса зразка наведені в додатку III.

Стаття 8

1. Держави-члени вимагають здійснення реалізації базового насіння та сертифікованого насіння всіх гатунків лише в достатньо однорідних партіях та опломбованих пакунках, які мають, як обумовлено в статтях 9 та 10, пломбувальний пристрій та марковання.

2. Держави-члени можуть, для реалізації невеликої кількості кінцевому споживачу, передбачити відступи від положень параграфа 1 щодо паковання, пломб та марковання.

Стаття 9

1. Держави-члени вимагають, щоб пакунки базового та сертифікованого насіння усіх категорій були опломбовані офіційно або під офіційним наглядом таким чином, щоб їх не можна було відкрити без пошкодження системи пломбування або залишення слідів зламування на офіційній етикетці, передбаченій статтею 10(1), або на пакованні.

Для того, щоб забезпечити опломбування, система пломбування повинна мати принаймні згадану вище офіційну етикетку або кріплення офіційної пломби.

Заходи, передбачені в другому підпараграфі вище, не є обов’язковими, якщо використовується одноразова система пломбування.

Відповідність певної системи пломбування положенням цього параграфа може бути встановлена відповідно до процедури, викладеної в статті 21.

2. Пакунки, що їх офіційно опломбовано, не повинні бути опломбовані повторно один або кілька разів, окрім випадків, коли опломбування відбувається офіційно або під офіційним наглядом. У разі повторного опломбування пакунків, на етикетці, обумовленій статтею 10 (1), зазначають найпізнішу дату повторного опломбовування та відповідальний у цьому зв’язку орган.

3. Держави-члени можуть обумовлювати винятки до параграфа 1 у випадку малих пакунків, опломбованих на їхній власній території. Умови щодо цих винятків можуть бути визначені відповідно до процедури, встановленої у статті 21

Стаття 10

1. Держави-члени вимагають, щоб пакунки базового насіння та сертифікованого насіння усіх гатунків:

(a) ззовні містили офіційну етикетку, що раніше не використовувалася і відповідає умовам, визначеним у додатку IV, що на ній інформацію надано однією з офіційних мов Співтовариства. Колір етикетки повинен бути білим для базового насіння, синім для сертифікованого насіння і сертифікованого насіння першої генерації та червоним для сертифікованого насіння другої генерації. Коли використовується етикетка з отвором для шнурівки, необхідно в усіх випадках забезпечувати її прикріплення офіційною пломбою. Якщо, у випадках за (1) (a) та (2) статті 4, базове насіння або насіння кукурудзи не відповідає вимогам, встановленим в додатку I щодо схожості, цей факт вказують на етикетці. Дозволяється використання офіційних етикеток-наліпок. Отримати дозвіл на друк невивідним чорнилом під офіційним наглядом обумовленої інформації на пакованні згідно з моделлю етикетки можливо за процедурою, встановленою в статті 21;

(b) містили офіційний документ такого ж кольору, як і етикетка, що містить принаймні інформацію, необхідну згідно з (A) (a) (3), (4) і (5) додатка III. Цей документ необхідно складати в такий спосіб, щоб його не можна було сплутати з офіційною етикеткою, зазначеною в пункті (а). Цей документ є необов’язковим, якщо інформацію на пакованні видруковано невивідним чорнилом, або якщо, згідно з положеннями пункту (a), використовують етикетку-наліпку або етикетку з матеріалу, стійкого до розривів.

2. Держави-члени можуть передбачати винятки до параграфа 1 у випадку малих пакунків, опломбованих на їхній території. Умови щодо цих винятків можуть бути визначені відповідно до процедури, встановленої у статті 21.

3. Процедура, встановлена у статті 21, надає державам-членам змогу отримати право на збереження до 30 червня 1980 року положень, що дозволяють реалізацію насіння злаків, паковання якого містить рекомендовану інформацію, але вона оформлена інакше, ніж передбачено шостим реченням парагруфу 1 (a).

Стаття 10a

1. Як відступ від положень статей 8, 9 та 10, держави-члени можуть спростити положення стосовно запірного пристрою та маркування пакунків у разі реалізації насіння категорії «сертифіковане насіння» насипом кінцевому споживачу.

2. Умови застосування відступу за параграфом 1 визначаються відповідно до процедури, зазначеної в статті 21(2).

До ухвалення таких заходів застосовують умови, викладені у статті 2 Директиви Комісії 94/65 0/ЄС (-2).

__________
(-2) ОВ L 252, 28.09.1994, с. 15. Рішення з останніми змінами і доповненнями, внесеними Директивою Комісії 2000/441/ЄС (ОВ L 176, 15.07.2000, с. 50).

Стаття 11

1. Процедура, встановлена в статті 21, дозволяє забезпечити у випадках, інших ніж ті, що їх вже передбачено в цій Директиві, наявність на пакунках базового або сертифікованого насіння будь-якого ґатунку марковання постачальника (що може або бути етикеткою, окремою від офіційної етикетки, або бути у формі інформації постачальника, надрукованої на самому пакованні). Дані до надання на будь-якому такому маркованні також повинні бути усталені за процедурою, встановленою в статті 21.

2. Ця Директива не впливає на право держав-членів вимагати, щоб партії насіння, які відповідають особливим умовам щодо присутності Avena fatua, встановленим за процедурою, передбаченою у статті 21, супроводжувалися офіційним сертифікатом, що засвідчує дотримання цих вимог.

Стаття 11a

У випадку насіння сорту, що модифікований генетично, будь-які етикетки або документи, офіційні чи інші, що їх кріплять на партії насіння або додають до них згідно з положеннями цієї Директиви, повинні чітко вказувати, що сорт генетично модифікований.

Стаття 12

Держави-члени вимагають, щоб про будь-яке хімічне оброблення базового насіння або сертифікованого насіння усіх категорій було зазначено або на офіційній етикетці, або на маркованні постачальника, а також на пакованні або всередині нього.

Стаття 13

1. Держави-члени повинні дозволяти реалізацію насіння видів злакових культур у формі певних сумішей насіння різних сортів за умови, що науково-технічні дані вказують на те, що такі суміші є особливо дієвими супроти репродукції конкретних шкідливих організмів, а також за умови, що компоненти суміші перед їх змішуванням відповідають правилам реалізації, застосовним до них.

2. Держави-члени повинні дозволяти реалізацію насіння злаків у формі сумішей різних видів рослин за умови дотримання норм реалізації, застосовних до компонентнів суміші, перед їх змішуванням.

2a. Конкретні умови, на яких такі суміші можуть бути реалізовані, необхідно визначати за процедурою, встановленою у статті 21.

3. Застосовними є положення статей 8, 9 і 11, а також положення статті 10, за винятком того, що для сумішей етикетка повинна бути зеленого кольору.

Стаття 13a

З метою відшукати кращі альтернативи деяким положенням, встановленим у цій Директиві, може бути вирішено організувати на конкретних умовах тимчасові експерименти на рівні Співтовариства згідно з положеннями, встановленими в статті 21.

У рамках таких експериментів, держави-члени можуть бути звільнені від певних зобов’язань, встановлених у цій Директиві. Обсяг зазначеного звільнення визначають з покликанням на положення, до яких воно застосовується. Тривалість експерименту не повинна перевищувати сім років.

Стаття 14

1. Держави-члени забезпечують, що насіння, яке вводиться в обіг згідно з положеннями цієї Директиви, обов’язковими чи довільними, не підлягає жодним обмеженням реалізації щодо його характеристик, вимог до експертизи, щодо маркування та пломбування, за винятком встановлених у цій або будь-якій іншій директиві.

1a. Комісія, з дотриманням процедури, передбаченої в статті 21, повинна, що стосується реалізації на всій чи частині території однієї чи декількох держав-членів насіння злаків, дозволяти впровадження положень жорсткіших, ніж ті, що наведені в додатку II, щодо присутності Avena fatua в такому насінні, якщо подібні положення застосовуються до виробництва такого насіння на національному рівні та якщо проводять кампанію з ліквідації Avena fatua у злакових культурах, що вирощуються у заінтересованому регіоні.

Стаття 14a

Умови, на яких виведене насіння генерацій, що передують базовому насінню, може бути введене в обіг згідно з першим абзацом статті 3:

(a) повинна бути проведена його офіційна інспекція компетентним сертифікаційним органом згідно з положеннями, застосовними до сертифікації базового насіння;

(b) воно повинне бути запаковане згідно з положеннями цієї Директиви; а також

(c) на пакунках повинна бути офіційна етикетка, що містить принаймні такі дані:

- сертифікаційний орган та держава-член або їхні вирізняльні скорочені назви,

- реєстраційний номер партії,

- місяць та рік пломбування, або

- місяць та рік останнього офіційного відбору зразків для цілей сертифікації,

- вид, вказаний принаймні за його ботанічною назвою, що може бути наведена в скороченій формі та без імен авторів, латиницею,

- сорт, вказаний принаймні латиницею.

- надпис «добазове насіння»,

- кількість генерацій, що передують насінню категорії «сертифіковане насіння» або «сертифіковане насіння першої генерації».

Етикетка повинна бути білою з діагональною фіолетовою лінією.

Стаття 15

1. Держави-члени забезпечують офіційну сертифікацію насіння злаків

- виробленого безпосередньо з базового насіння або сертифікованого насіння першої генерації, офіційно сертифікованого або в одній чи декількох державах-членах, або, з наданням еквівалентності за статтею 16 (1) (b), в третій країні, або виробленого безпосередньо в результаті схрещування базового насіння, офіційно сертифікованого в державі-члені, з базовим насінням, офіційно сертифікованим в такій третій країні, і

- зібраного в іншій державі-члені,

на запит та без порушення положень Директиви 70/45 7/ЄЕС, як сертифікованого насіння в будь-якій державі-члені, якщо проведено польове інспектування такого насіння з дотриманням умов, встановлених у додатку I для відповідної категорії, а офіційна експертиза засвідчила виконання умов, встановлених у додатку II для такої ж категорії.

Якщо в таких випадках насіння було виготовлене безпосередньо з офіційно сертифікованого насіння генерацій, що передують базовому насінню, держави-члени можуть також дозволити офіційну сертифікацію як базового насіння у разі дотримання умов, визначених для такої категорії.

2. Насіння злаків, що було зібране у Співтоваристві і призначене для сертифікації за параграфом 1, повинне:

- бути запакованим та маркованим офіційною етикеткою, що відповідає умовам, встановленим у додатку V(A) та (B), згідно зі статтею 9(1), і

- супроводжуватися офіційним документом, що відповідає умовам, визначеним у додатку V(C).

Положення першого підпараграфа про паковання та марковання можуть бути необов’язковими для виконання, якщо органи, відповідальні за польове інспектування, органи, які складають документи для сертифікації насіння, що не було остаточно сертифіковане, та органи, відповідальні за сертифікацію, є одним і тим самим органом, або якщо вони погодилися на звільнення від їх виконання.

3. Держави-члени також забезпечують можливість сертифікації, на вимогу, насіння злаків, зібраного у третій країні, якщо:

(a) воно вироблене безпосередньо:

(i) з базового насіння або сертифікованого насіння першої генерації, офіційно сертифікованого або в одній чи декількох державах-членах, або, з наданням еквівалентності за статтею 16 (1) (b), в третій країні;

або

(ii) в результаті схрещення базового насіння, офіційно сертифікованого в державі-члені, з базовим насінням, офіційно сертифікованим в третій країні, зазначеній у пункті (i);

(b) проведено його польове інспектування з дотриманням умов, встановлених у рішенні про еквівалентність, отриманому за статтею 16 (1) (a) для відповідної категорії;

(c) офіційною експертизою засвідчено, що умови, встановлені у додатку II для такої ж категорії, виконані.

Стаття 16

1. Рада, діючи кваліфікованою більшістю на пропозицію Комісії, визначає, чи:

(a) у випадку, передбаченому статтею 15, виконано умови для польових інспектувань в третій країні, встановлені у додатку I;

(b) насіння злаків, зібране в третій країні, з такими ж гарантіями щодо його характеристик і домовленостями для його експертизи, для забезпечення ідентичності, для маркування та контролю, в цих відношеннях є еквівалентним насінню, зібраному на території Співтовариства, щодо якого дотримано положень цієї Директиви.

2. У тих випадках, коли Рада ще не ухвалила рішення щодо такої країни в рамках цієї Директиви, держави-члени можуть самостійно ухвалювати рішення за параграфом 1 щодо третьої країни. Це право втрачає чинність 1 липня 1975 року.

3. Параграфи 1 і 2 застосовуються також щодо будь-якої нової держави-члена, починаючи з дати її приєднання до дати, коли вона повинна ввести в дію закони, підзаконні нормативно-правові акти або адміністративні положення, необхідні для виконання вимог цієї Директиви.

4. Параграф 1 застосовується також до території колишньої Німецької Демократичної Республіки до 31 грудня 1991 року. Детальні правила можуть бути затверджені згідно з процедурою, встановленою у статті 21.

Стаття 17

1. Для усунення будь-яких тимчасових труднощів у загальному постачанні базового або сертифікованого насіння, що мають місце в Співтоваристві і не можуть бути іншим чином подолані, допустимим є рішення згідно з процедурою, встановленою в статті 21, що держави-члени повинні дозволити на обумовлений період реалізацію на території Співтовариства у кількості, необхідній для подолання перешкод у постачанні, насіння категорії, що підлягає менш жорстким вимогам, або насіння сорту, не внесеного у «Спільний каталог сортів рослин сільськогосподарських видів» або національні каталоги сортів держав-членів.

2. Для категорії насіння будь-якого обумовленого сорту офіційною є етикетка, передбачена для відповідної категорії; для насіння сортів, не внесених у згадані вище каталоги, колір офіційної етикетки є коричневим. На етикетці завжди повинно бути зазначено, що марковане насіння належить до категорії, на яку поширюються менш жорсткі вимоги.

3. Правила для застосування параграфа 1 можуть бути ухвалені згідно з процедурою, встановленою в статті 21.

Стаття 18

Цю Директиву не застосовують до насіння злаків, зафіксованого як призначене для експорту в треті країни.

Стаття 19

1. Задля контролю дотримання вимог цієї Директиви держави-члени забезпечують проведення офіційних інспектувань у сфері реалізації, принаймні за допомогою вибіркових перевірок.

2. Без обмеження вільного руху насіння в межах Співтовариства, держави-члени вживають всіх необхідних заходів, щоб забезпечити надання їм під час реалізації насіння, імпортованого з третіх країн, у кількостях, що перевищують два кілограми, таких даних:

(a) вид;

(b) сорт;

(c) категорія;

(d) країна виробництва та офіційний інспекційний орган;

(e) країна відправлення;

(f) імпортер;

(g) кількість насіння.

Механізм подання цих даних повинен бути сформований з дотриманням процедури, зазначеної в статті 28(2).

Стаття 20

1. Для пост-контролю зразків, відібраних під час вибірки, насіння злаків, введеного в обіг відповідно до положень цієї Директиви, обов’язкових чи довільних, на території Співтовариства проводять порівняльні випробування і досліди Співтовариства. Порівняльні випробування і досліди можуть поширюватися на:

- насіння, зібране в третіх країнах,

- насіння, придатне для органічного фермерства,

- насіння, яке реалізують у зв’язку зі збереженням in situ та сталим використанням генетичних ресурсів рослин.

2. Ці порівняльні випробування і досліди використовують для гармонізації технічних методів сертифікації та перевірки дотримання вимог, яким повинне відповідати насіння.

3. Комісія, діючи згідно з процедурою, зазначеною в статті 21, виробляє необхідні організаційні механізми для проведення порівняльних випробувань і дослідів. Комісія інформує Комітет, зазначений у статті 21, про технічну організацію проведення випробувань і дослідів, а також про їхні результати.

4. Співтовариство може надавати фінансову допомогу для проведення випробувань і дослідів, передбачених у параграфах 1 та 2.

Фінансова допомога не повинна перевищувати щорічні асигнування, визначені бюджетним органом.

5. Випробування і досліди, які можуть фінансуватися за рахунок фінансової допомоги Співтовариства, а також докладні правила щодо надання фінансової допомоги встановлюють згідно з процедурою, визначеною в статті 21.

6. Випробування і досліди, передбачені в параграфах 1 і 2, можуть проводити лише державні органи або юридичні особи, що діють під відповідальність держави.

Стаття 21

1. Комісія працює за сприяння Постійного комітету з насіння та розмножувального матеріалу для сільського господарства, садівництва і городництва та лісового господарства, утвореного за статтею 1 Рішення Ради 66/399/СЕС ().

У разі покликання на цей параграф застосовують статті 4 та 7 Рішення Ради 1999/468/СС від 28 червня 1999 року про процедури здійснення виконавчих повноважень, покладених на Комісію (-3).

__________
(-3) ОВ L 184, 17.07.1999, с. 23.

Період, передбачений у статті 4(3) Рішення 1999/468/СС, становить один місяць.

3. Комітет ухвалює регламент роботи.

Стаття 21a

Зміни і доповнення, що необхідно внести до змісту додатків з огляду на розвиток науково-технічних знань, ухвалюють згідно з процедурою, встановленою в статті 21.

Стаття 21b

Зміни і доповнення, що їх необхідно внести до змісту додатків для встановлення умов, яким повинні відповідати посіви і насіння гібридів вівса, ячменю, рису, пшениці, пшениці твердої, пшениці спельта та інших видів, щодо яких у сферу застосування цієї Директиви статтею 2 (1b) внесено гібриди, а також умов, яким повинні відповідати посіви і насіння перехреснозапильних сортів тритикале, ухвалюють згідно з процедурою, встановленою в статті 21.

Стаття 22

Якщо інше не передбачено в додатку II (3) щодо допустимих відхилень для шкідливих організмів, ця Директива не обмежує положень національних законів, виправданих з огляду на захист здоров’я та життя людей, тварин чи рослин або охорону промислової та комерційної власності.

Стаття 22a

1. Передбачено можливість встановлення згідно з процедурою, зазначеною в статті 21, особливих умов з метою врахування нових обставин щодо:

(a) умов, на яких дозволено реалізацію хімічно обробленого насіння;

(b) умов реалізації насіння у зв’язку зі збереженням in situ та сталим використанням генетичних ресурсів рослин, у тому числі сумішей видів насіння, які також містять види, наведені у статті 1 Директиви Ради 70/45 7/ЄЕС, та які належать до певних природніх і напівприродніх середовищ та яким загрожує генетична ерозія;

(c) умов, на яких дозволено реалізацію насіння, придатного для органічного виробництва.

2. Особливі умови, зазначені в параграфі 1, містять, зокрема, такі пункти:

(i) у випадку пункту (b), походження насіння цих видів повинно бути відоме і затверджене відповідним органом у кожній державі-члені для реалізації насіння на визначених територіях;

(ii) у випадку пункту (b), відповідні кількісні обмеження.

Стаття 23

Держави-члени повинні не пізніше 1 липня 1968 року ввести в дію закони, підзаконні нормативно-правові акти чи адміністративні положення, необхідні для виконання положень статті 14 (1), і не пізніше 1 липня 1969 року - необхідні для виконання інших положень цієї Директиви та додатків до неї. Вони негайно інформують про це Комісію.

Дозволити Федеративній Республіці Німеччина щодо території колишньої Німецької Демократичної Республіки відкласти виконання положень:

- статті 3 (1), у випадку:

- насіння, зібраного до об’єднання Німеччини або, за умови що насінницькі поля були засіяні до дати об’єднання, після об’єднання,

- іншого насіння, якщо воно сертифіковане відповідно до статті 2 (2) (с);

- статті 8 (2), у випадку обмежень до «невеликих кількостей»;

- статті 13 (1), у випадку насіння «Hordeum vulgare L.»;

- статті 16, в межах традиційних торговельних потоків і у відповідь на виробничі потреби підприємств у колишній Німецькій Демократичній Республіці,

на пізнішу, ніж зазначено вище, дату, але не пізніше 31 грудня 1992 року щодо першого і четвертого абзаців, і не пізніше 31 грудня 1994 року щодо другого і третього абзаців.

Федеративна Республіка Німеччина забезпечує, щоб насіння, на яке поширюється такий дозвіл, крім насіння, зазначеного в другому підабзаці першого абзаца, було введено на території Співтовариства, крім території колишньої Німецької Демократичної Республіки, лише за умови встановлення відповідності положенням цієї Директиви.

Стаття 23a

За заявою держави-члена, що буде розглянута як передбачено в статті 21, та держава може отримати повне або часткове звільнення від зобов’язання застосовувати положення цієї Директиви, за винятком статті 14 (1):

(a) щодо таких видів:

- очеретянка звичайна;

- сорго,

- сорго суданське;

(b) щодо інших видів, які зазвичай не відтворюють чи не реалізовують на її території.

Стаття 24

Цю Директиву адресовано державам-членам.