Рекомендація щодо професійного навчання дорослих, включаючи інвалідів N 88

( Щодо заміни Рекомендації додатково див. Рекомендацію

( 993_106 ) від 27.06.62 )

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці і зібралася 7 червня 1950 року на свою 33-тю сесію,

відзначивши, що Конференція вже прийняла деякі положення з питання щодо професійного навчання взагалі та деяких його видів зокрема,

постановивши ухвалити ряд пропозицій щодо професійного навчання дорослих, включаючи інвалідів, що є дев'ятим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форму рекомендації,

ухвалює цього тридцятого дня червня місяця тисяча дев'ятсот п'ятдесятого року нижченаведену рекомендацію, яка називатиметься Рекомендацією 1950 року щодо професійного навчання дорослих:

I. Визначення

1. В цілях цієї Рекомендації:

a) вислів "професійне навчання" означає будь-який вид навчання, що дає можливість набути або розвинути знання та майстерність або технічного чи професійного характеру, або ж такі, що необхідні для виконання функцій молодшого керівного персоналу, незалежно від того, чи викладаються вони на підприємстві чи поза ним, і включає професійне перенавчання;

b) вислів "працівники-виробничники" відноситься до будь-якої особи, яка працює в одній з галузей економічної діяльності або яка готується до такого роду робіт і виконує інші функції, ніж ті, які виконуються молодшим керівним персоналом або управлінським персоналом.

II. Принципи професійного навчання

2. 1) Система професійного навчання дорослих повинна вивчатися, розроблятися і розвиватися з урахуванням стану і тенденцій ринку зайнятості, заходів, що проводяться з метою покращення або збільшення виробництва, а також можливостей забезпечення учнів відповідною роботою.

2) Система професійного навчання дорослих повинна вивчатися, розроблятися і розвиватися у співробітництві з організаціями роботодавців і працівників, де такі існують, і якщо можуть бути укладені відповідні угоди з метою такого співробітництва.

3. В міру можливостей професійне навчання повинне давати дорослим основні знання щодо того заняття, до якого вони готуються, і тієї галузі промисловості, в якій вони бажають працювати, з метою, зокрема, полегшення їх просування по роботі.

4. Професійне навчання дорослих безробітних не повинне використовуватися для того, щоб замінити системи страхування або допомог по безробіттю; воно повинне використовуватися як засіб, що полегшує працевлаштування працівників, які втратили роботу і потребують навчання для отримання підхожого заняття.

III. Сфера застосування професійного навчання

5. 1) Дорослим повинні надаватися, в міру можливостей, відповідні засоби навчання або шляхом пристосування системи навчання, призначеної для підлітків, або шляхом створення для них особливої системи, або, нарешті, шляхом одночасного застосування обох цих методів.

2) Такого роду системи повинні організовуватися згідно з принципами і методами, встановленими в цій Рекомендації, з належним урахуванням умов, існуючих у кожній країні, потреб різних галузей економічної діяльності та інтересів працівників.

3) Ці системи повинні бути достатньо розвинутими і включати належні можливості проходження початкового навчання, повторних курсів, додаткового навчання і вдосконалення для просування по роботі.

4) Ці системи повинні включати, поряд з іншими, відповідні заходи для забезпечення професійного навчання таких осіб;

a) демобілізованих військовослужбовців та інвалідів війни, які потребують навчання, щоб отримати підхожу роботу;

b) інвалідів, які потребують навчання, щоб отримати підхожу роботу;

c) дорослих безробітних, для яких можливості працевлаштування за професіями, що вони мають, незначні або для яких позитивні перспективи щодо цього можуть відкритися лише завдяки попередній професій підготовці;

d) дорослих, які бажають навчитися професії, в якій спостерігається постійна нестача робочої сили;

e) працівників, які належать до професії, яка характеризується надлишком робочої сили внаслідок технічного прогресу;

f) дорослих працівників, які належать до професії, в якій спостерігається надлишок робочої сили, і бажають оволодіти іншою професією;

g) дорослих працівників, які бажають емігрувати з країни на підставі укладених під контролем уряду угод про міграцію і потребують навчання, щоб пристосувати свої професійні знання до умов роботи в країні поселення;

h) імігрантів, допущених до праці, які потребують навчання, щоб пристосувати свої професійні знання до умов роботи в країні поселення.

6. Коли це необхідно, повинна встановлюватися черговість доступу до систем професійного навчання дорослих поза підприємством з належним врахуванням громадських інтересів.

7. Відповідні засоби професійного навчання повинні бути надані як працівникам-виробничникам, так і молодшому керівному персоналу.

8. Жінки, як і чоловіки, повинні мати доступ до систем професійного навчання дорослих.

IV. Методи професійного навчання

Підготовка працівників-виробничників

9. 1) Професійний відбір повинен передувати допуску до навчання.

2) Такий відбір повинен мати за мету визначення найбільш підхожої професії для працівника і повинен включати в кожному окремому випадку, де це доцільно і з належними гарантіями для працівника, аналіз фізичних і розумових здібностей і професійного досвіду, схильностей та інтересів.

10. Програма навчання для кожної професії повинна розроблятися у співробітництві з організаціями роботодавців і працівників, де такі існують, на основі систематичного аналізу операцій, кваліфікації, знань і заходів з техніки безпеки, пов'язаних з цією професією.

11. Тривалість навчання повинна визначатися з врахуванням:

a) або рівня кваліфікації, який має бути досягнутий після закінчення навчання;

b) або необхідності підготувати дорослих якнайшвидше для використання їх на виробничій роботі;

c) або обох вказаних вище факторів.

12. Слід вживати заходів для забезпечення систематичного контролю над учнями, що є важливим фактором забезпечення ефективного навчання.

Навчання на підприємстві

13. 1) Роботодавці повинні заохочуватися до вжиття заходів або індивідуально, або в співробітництві з іншими роботодавцями для забезпечення навчання дорослих згідно із своїми потребами в робочій силі і в тому ступені, в якому це дозволяють технічні умови їхніх підприємств.

2) Зазначене в пункту 1 навчання повинне здійснюватися, зокрема:

a) або в процесі роботи;

b) або на звичайному робочому місці, але не в процесі роботи;

c) або в окремих майстернях;

d) або поза робочими місцями і майстернями, коли це найбільш відповідає потребам навчання;

e) або за допомогою поєднання цих методів згідно з типом і метою навчання і технічними можливостями підприємства.

14. Якщо навчання здійснюється безпосередньо в процесі роботи:

a) виробнича робота, доручена учням, повинна мати дійсно навчальну цінність;

b) учні повинні працювати під наглядом молодшого керівного персоналу або кваліфікованих працівників, здатних навчати їх.

15. Якщо навчання відбувається не в процесі роботи, то воно повинне, після закінчення початкового періоду, здійснюватися в умовах, які найбільше наближаються до умов, існуючих на звичайній роботі, і повинне включати там, де це можливо, виконання справжніх виробничих операцій або операцій аналогічного характеру.

16. 1) Якщо теоретичне навчання, потрібне для набуття необхідної кваліфікації у професії, яка вивчається, не може бути забезпечене на підприємстві, то учневі повинна бути надана можливість пройти таке навчання поза підприємством без скорочення заробітної плати.

2) У таких випадках повинно здійснюватися тісне співробітництво між підприємством і навчальним закладом, що забезпечує навчання.

17. Дорослі працівники, які проходять курс навчання, повинні отримувати достатню винагороду згідно з критеріями, встановленими законодавством, колективними договорами або правилами даного підприємства.

Навчання поза підприємством

18. 1) Коли потреби професійного навчання не задовольняються на підприємстві, компетентні органи влади повинні вживати необхідних заходів по забезпеченню засобів навчання поза підприємством.

2) У таких випадках навчання повинне:

a) здійснюватися в умовах, що найбільш наближаються до тих, що існують на підприємствах;

b) за умови забезпечення необхідних гарантій проти конкуренції, яка не була би підхожа для роботодавців або працівників, включаючи виробничу або аналогічну роботу, наскільки це сумісно з вимогами навчання.

3) Для того, щоб методи і програма професійного навчання відповідали потребам промисловості і вимогам технічного прогресу, слід забезпечити тісне співробітництво між центрами навчання або іншими установами, відповідними організаціями роботодавців і працівників і підприємствами, на яких учні, можливо, будуть працювати.

4) Навчання повинне давати учням можливість набувати мінімальну швидкість і спритність, які потрібні на роботі, і повинне включати період практичної роботи або завершатися періодом такої роботи, з тим щоб учні могли набути нормальну швидкість і спритність у роботі.

19. 1) У ході навчання, організованого або ухваленого компетентними органами влади, компетентні органи влади повинні видавати дорослим учням, які не отримують винагороди, достатні допомоги, розмір яких встановлюється із врахуванням:

a) будь-яких допомог по безробіттю або інших допомог, які вони можуть отримувати;

b) інших факторів, як, наприклад, вік, сімейні обов'язки, вартість життя в даному районі і особисті витрати, безпосередньо пов'язані з навчанням, наприклад, витрати на проїзд або на квартирну плату;

c) необхідності заохочувати дорослих починати і закінчувати курс навчання згідно з вимогами ринку зайнятості.

2) Дорослим особам, які бажають пройти курс професійного навчання без фінансової допомоги, має надаватися на це дозвіл у відповідних випадках.

Навчання молодшого керівного персоналу

20. Компетентні власті повинні, у співробітництві з відповідними організаціями роботодавців і працівників, вжити всіх корисних і бажаних заходів, які сприяють розвитку найбільш ефективних методів професійного навчання.

21. Слід установити координацію між державною і приватною діяльністю в галузі професійного навчання молодшого керівного персоналу.

22. Програми навчання молодшого керівного персоналу повинні вироблятися на основі систематичного аналізу виконуваних цим персоналом функцій.

23. 1) Особам, які виконують керівні функції або призначені для їхнього виконання, повинні надаватися можливості пройти навчання, зокрема, з таких предметів:

a) методи роботи;

b) людські взаємини на підприємстві;

c) координація на різних рівнях підприємства;

d) методи навчання;

e) пристосування до обов'язків, пов'язаних з відповідальністю, які вимагають взаємної довіри у професійному плані.

2) Це навчання повинне проводитися передусім за допомогою всіх або одного із нижченаведених методів:

a) групове обговорення з показом і аналізом практичних прикладів;

b) навчання в процесі роботи;

с) лекції;

d) навчання в класах.

3) Це навчання повинне бути організоване і розвинуте, крім іншого, шляхом використання всіх або одного з нижченаведених засобів:

a) особливі курси в університетах і технічних школах;

b) установи, до відання яких спеціально входить проведення такого навчання;

c) відповідне навчання на підприємствах;

d) методи, що мають за ціль забезпечити прискорене навчання.

Набір і навчання інструкторів

24. 1) Компетентні органи влади повинні, у співробітництві з організаціями роботодавців і працівників та з іншими відповідними органами, вжити необхідних заходів для встановлення норм щодо мінімальної кваліфікації, яка вимагається від інструкторів, які навчають дорослих працівників як у державних, так і в приватних спеціалізованих центрах або установах.

2) Ці норми повинні враховувати, поряд з іншими, такі аспекти:

a) технічна кваліфікація і загальний розвиток;

b) практичний досвід у професії, яка викладається;

c) вік;

d) здатність викладати дорослим.

3) Компетентні органи влади повинні забезпечити застосування цих норм в центрах або установах по підготовці, які засновані, контролюються або субсидуються органами державної влади, і повинні рекомендувати застосування цих норм у всіх інших центрах або установах.

25. 1) Інструктори, які навчають дорослих, повинні отримати особливу підготовку, включаючи теоретичну і технічну підготовку і підготовку в галузі людських взаємин, з метою розвитку їхньої технічної вправності і педагогічних здібностей.

2) Ця підготовка повинна, коли це необхідно, складатися, зокрема, з:

a) початкової підготовки;

b) додаткової підготовки або курсів по підвищенню кваліфікації;

c) практичної роботи на підприємствах, що виконується періодично у певні проміжки часу.

3) Компетентні органи влади повинні вживати заходів для заохочення і розвитку такого навчання.

V. Професійне навчання інвалідів

26. Принципи і методи професійного навчання і заходи, що вживаються для їх здійснення, що перелічені в цій Рекомендації, повинні застосовуватися до всіх інвалідів тією мірою, якою це дозволяють медичні вимоги і умови навчання.

27. 1) Слід вживати заходів, які забезпечують дорослим інвалідам доступ до достатніх відповідних засобів професійного навчання.

2) Інваліди повинні мати доступ до таких засобів навчання незалежно від виду або причини їх інвалідності і від їхнього віку, оскільки існують розумні можливості здійснення професійного навчання і працевлаштування.

28. 1) В міру можливості професійне навчання інвалідів повинно дозволяти їм брати участь в економічному житті країни і використовувати свої професійні знання або здібності, враховуючи перспективи зайнятості.

2) Для досягнення цієї мети слід:

a) координувати таке навчання з відповідним працевлаштуванням, після попередньої медичної консультації, в таких категоріях занять, які сумісні з даним видом інвалідності і в яких ця інвалідність менш за все ускладнює виконання роботи;

b) здійснювати це навчання, в міру можливості, у тій самій професії, в якій раніше працював інвалід, або у спорідненій професії;

c) продовжувати навчання доти, доки інвалід не набуде достатньої вправності для виконання своєї роботи нарівні з повністю працездатними працівниками, якщо він на це здатний.

29. 1) У разі необхідності професійному навчанню мають передувати відповідні заходи щодо відновлення працездатності даної особи.

2) Ці заходи, що мають на меті полегшити подальшу професійну підготовку інваліда, повинні включати, залежно від випадку, відповідне протезування, психічне і фізіотерапевтичне лікування та трудову терапію.

3) У відповідних випадках професійне навчання повинне починатися в ході відновлення працездатності даної особи.

30. У відповідних випадках повинен забезпечуватися медичний контроль під час навчання інвалідів.

31. В міру можливостей інваліди повинні проходити курс професійного навчання разом з повністю працездатними працівниками і за однакових з ними умов.

32. Повинні бути створені і розвинуті особливі засоби навчання тих інвалідів, які внаслідок самого характеру своєї інвалідності не можуть проходити курс професійної підготовки разом з повністю працездатними працівниками.

33. Слід вживати заходів, щоб заохочувати забезпечення роботодавцями професійного навчання інвалідів; ці заходи повинні включати, залежно від обставин, надання фінансової, технічної, медичної або професійної допомоги.

34. Політика в галузі професійного навчання інвалідів повинна визначатися і застосовуватися на основі тісного співробітництва між органами, що відають поновленням працездатності, соціальним забезпеченням, професійним орієнтуванням, навчанням і працевлаштуванням інвалідів, і здійснюватися у співробітництві з організаціями роботодавців і працівників.

VI. Організація та управління

35. 1) Компетентні органи влади повинні розробляти, розвивати і періодично переглядати відповідні узгоджені програми професійного навчання дорослих або ж брати на себе почин у цій справі, у співробітництві з організаціями роботодавців і працівників, що представляють відповідні галузі економічної діяльності, враховуючи умови країни, району чи місцевості.

2) Ці програми повинні бути узгоджені з іншими аспектами загальної програми професійного навчання.

36. 1) У співробітництві з відповідними організаціями роботодавців і працівників і за їхньою згодою компетентні органи влади повинні вживати всіх необхідних і бажаних заходів для полегшення і узгодження розвитку державної і приватної діяльності в галузі професійного навчання дорослих.

2) Такі заходи повинні включати, де це є доцільним:

a) визначення обсягу і характеру потреб у професійному навчанні та існуючих можливостей;

b) визначення норм, що стосуються умов і методів навчання;

c) складання програм навчання у різних галузях промисловості і для різних професій;

d) технічну допомогу таким організаціям і підприємствам, що забезпечують професійне навчання;

e) фінансову допомогу таким організаціям і підприємствам.

37. 1) Необхідно чітко визначити обов'язки державних органів в галузі навчання дорослих.

2) Компетенція у цій справі повинна належати:

a) або одному будь-якому органові влади;

b) або ряду органів влади, діяльність яких повинна бути в такому випадку узгоджена.

38. Повинне бути забезпечене тісне і постійне співробітництво між державними органами працевлаштування, службами професійного навчання і відповідними організаціями роботодавців і працівників, зокрема, при проведенні підбору дорослих працівників у цілях подальшої професійної підготовки і потім працевлаштування їх на роботу після закінчення курсу навчання.

39. 1) Професійне навчання повинне здійснюватися при сприянні консультативних комітетів, які створені в міру необхідності в національному, обласному і місцевому масштабах і складаються з представників відповідних органів влади та організацій, в тому числі організацій роботодавців і працівників.

2) Такі комітети повинні надавати консультації, зокрема:

a) в масштабі країни - з питання вироблення політики і програм навчання дорослих;

b) в обласному і місцевому масштабах - з питання здійснення вжитих в масштабі країни заходів, їх пристосування до обласних і місцевих умов і координації обласної і місцевої діяльності.

40. 1) Компетентні органи влади повинні заохочувати створення галузевих консультативних комітетів для сприяння у справі здійснення програм навчання дорослих у тих галузях промисловості, які вони представляють.

2) Слід вжити заходів для того, щоб заручитися участю організацій роботодавців і працівників у втіленні в життя політики в галузі навчання дорослих, наприклад, шляхом включення їхніх представників, або в статусі членів правління, або як консультантів, до складу органів, відповідальних за управління установами або центрами по навчанню дорослих або за технічний нагляд над їхнім функціонуванням.

3) Компетентний орган влади повинен заохочувати роботодавців до співробітництва з представниками працівників, які працюють на їхніх підприємствах, при здійсненні програми навчання на цих підприємствах.

VII. Міжнародне співробітництво в галузі професійного навчання дорослих

41. 1) Члени Організації повинні співпрацювати, коли це необхідно і здійсненно (і коли вони цього бажають - за допомогою Міжнародного бюро праці), у здійсненні заходів щодо сприяння навчанню дорослих.

2) Таке співробітництво має включати, зокрема, вжиття заходів на основі взаємної згоди заінтересованих країн для сприяння навчанню шляхом таких методів, як:

a) забезпечення одній країні можливості навчання для відібраних працівників іншої країни, щоб надати їм можливість набути навички і досвід, які вони не можуть отримати в своїй країні;

b) відрядження досвідчених осіб з однієї країни до іншої, щоб сприяти організації навчання;

c) підготовка і забезпечення підручниками та іншими навчальними матеріалами;

d) обмін кваліфікованим персоналом;

e) систематичний обмін інформацією з питань навчання.