Приєднуйтесь.
Директива 96/19/ЄС Комісії, якою вносяться поправки до Директиви 90/388/ЄЕС стосовно забезпечення повної конкуренції на ринках телекомунікацій від 13 березня 1996 року
КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,
Беручи до уваги Договір про створення Європейського Співтовариства ( 994_017 ) і, зокрема, статтю 90(3) Договору,
(1) Відповідно до Директиви Комісії 90/388/ЄЕС від 28 червня 1990 року про конкуренцію на ринках телекомунікаційних послуг 5 з поправками, востаннє внесеними Директивою 96/2/ЄС 6, телекомунікаційні послуги, окрім голосової телефонії для громадськості і тих послуг, які спеціально виключаються із сфери дії цієї Директиви, мають бути відкриті для конкуренції. Такі послуги включали телексні послуги, мобільний зв'язок і радіо - та телемовлення для громадськості. Супутниковий зв'язок був включений у сферу дії Директиви через Директиву Комісії 94/46/ЄС 7. Мережі кабельного телебачення були включені до сфери дії Директиви через Директиву Комісії 95/51/ЄС 8, а мобільний та особистий зв'язок - через Директиву 96/2/ЄС. Згідно з Директивою 90/388/ЄЕС, держави-члени повинні вживати заходів, необхідних для забезпечення того, щоб кожен оператор мав право постачати такі послуги.
___________________
5 OJ N L 192, 24. 7. 1990, p. 10.
6 OJ N L 20, 26. 1. 1996, p. 59.
7 OJ N L 268, 19. 10. 1994, p. 15.
8 OJ N L 256, 26. 10. 1995, p. 49.
(2) Після організованих Комісією у 1992 році консультацій із громадськістю щодо становища у телекомунікаційному секторі (Огляд 1992 року) Рада, у своїй резолюції від 22 червня 1993 року 9, одностайно закликала провести лібералізацію всіх послуг голосової телефонії для громадськості до 1 січня 1998 року, що підлягає додатковим перехідним періодам до п'яти років для надання можливості державам-членам із менш розвиненими мережами, тобто Іспанії, Ірландії, Греції та Португалії, здійснити необхідні коригування, зокрема регулювання тарифів. Крім того, на думку Ради, дуже малим мережам повинен також бути наданий перехідний період до двох років, якщо це є обгрунтованим. Пізніше Рада одностайно визнала в своїй резолюції від 22 грудня 1994 року 10, що забезпечення телекомунікаційної інфраструктури також має бути лібералізоване до 1 січня 1998 року, що підлягає тим самим перехідним періодам, про які домовлено стосовно голосової телефонії. Крім того, у своїй резолюції від 18 вересня 1995 року 11 Рада встановила основні вказівки щодо майбутнього регулятивного середовища.
___________________
9 OJ N C 213, 6. 8.1993, p. 1.
10 OJ N C 379, 31. 12. 1994, p. 4.
11 OJ N C 258, 3. 10. 1995, p. 1.
(3) Директива 90/388/ЄЕС встановлює, що надання телекомунікаційним організаціям спеціальних чи виключних прав на телекомунікаційні послуги є порушенням статті 90 Договору ( 994_017 ) у поєднанні із статтею 59 Договору, оскільки вони обмежують надання транскордонних послуг. Такі спеціальні права в тому, що стосується телекомунікаційних послуг та мереж, були визначені в згаданій Директиві.
Згідно із Директивою 90/388/ЄЕС, виключні права, які надаються для забезпечення телекомунікаційних послуг, є також несумісними із статтею 90 (1) Договору ( 994_017 ) у поєднанні із статтею 86 Договору, якщо вони надаються телекомунікаційним організаціям, які також користуються виключними чи спеціальними правами у створенні та забезпеченні телекомунікаційних мереж, оскільки їхнє надання прирівнюється до посилення чи поширення домінуючого становища чи обов'язково призводить до інших зловживань таким становищем.
(4) Однак, в 1990 році Комісія надала тимчасовий виняток за статтею 90 (2) щодо виключних та спеціальних прав для забезпечення голосової телефонії, оскільки фінансові ресурси для розвитку мереж і далі бралися переважно з функціонування телефонної служби, і відкриття такої служби для конкуренції могло на той час створити загрозу фінансовій стабільності телекомунікаційних організацій та перешкодити виконанню покладеного на них завдання загального економічного інтересу, що полягає в забезпеченні та експлуатації глобальної мережі, тобто такої, що має загальне географічне покриття, та в тому, щоб на вимогу забезпечувався зв'язок із нею з будь-яким постачальником чи користувачем послуг протягом розумного періоду часу.
Крім того, на час прийняття Директиви 90/388/ЄЕС всі телекомунікаційні організації здійснювали переведення своїх мереж в цифрову форму для збільшення діапазону послуг, які могли б надаватися кінцевим клієнтам. Сьогодні таке покриття і переведення в цифрову форму вже досягнуті в декількох державах-членах. Беручи до уваги досягнення в радіочастотних прикладних програмах та поточних великих інвестиційних програмах, очікується, що оптично-волоконне покриття та проникнення мереж значно зростуть в інших державах-членах у наступні роки.
В 1990 році було також виражено стурбованість у зв'язку із негайним запровадженням конкуренції в голосовій телефонії в той час, коли цінові структури телекомунікаційних організацій значною мірою не відповідали витратам, оскільки конкуруючі оператори могли зосередитися на високоприбуткових послугах, таких як міжнародна телефонія, і завоювати ринкову частку лише на основі існуючих значно перекручених тарифних структур. Між тим, було докладено зусиль для врівноваження розходжень в структурах ціни та вартості при підготовці до лібералізації. Європейський Парламент і Рада визнали тим часом, що існують менш обмежувальні засоби, ніж надання спеціальних чи виключних прав, для забезпечення цього завдання загального економічного інтересу.
(5) З цих причин відповідно до резолюцій ради від 22 липня 1993 року та 22 грудня 1994 року продовження існування винятку, наданого відносно голосової телефонії, перестало себе виправдовувати. Виняток, який надавався Директивою 90/388/ЄЕС, має бути скасований, а до Директиви, включно з використовуваними визначеннями, повинні бути внесені відповідні поправки. Щоб дозволити телекомунікаційним організаціям завершити підготування до конкуренції та, зокрема, щоб досягнути необхідного відновлення збалансованості тарифів, держави-члени можуть подовжити поточні спеціальні та виключні права щодо забезпечення голосової телефонії до 1 січня 1998 року. Держави-члени з менш розвиненими мережами чи з дуже малими мережами повинні мати право на тимчасовий виняток, якщо він виправдовується необхідністю провести структурне регулювання, і тільки тією мірою, яка необхідна для цього регулювання. Таким державам-членам надається на їхнє прохання додатковий перехідний період відповідно до п'яти і до двох років, за умови, що він потрібний для завершення необхідних структурних регулювань. Держави-члени, які можуть просити про надання їм такого винятку, - це Іспанія, Ірландія та Греція з огляду на менш розвинені мережі та Люксембург з огляду на дуже малі мережі. До можливості таких перехідних періодів також закликали резолюції Ради від 22 липня 1993 року та 22 грудня 1994 року.
(6) Скасування виключних та спеціальних прав в тому, що стосується забезпечення голосової телефонії, дозволить, зокрема, теперішнім телекомунікаційним організаціям з однієї держави-члена безпосередньо надавати свої послуги в інших державах-членах з 1 січня 1998 року. Наразі ці організації мають вміння та досвід, необхідні для входження на ринки, відкриті для конкуренції. Однак майже у всіх державах-членах вони конкуруватимуть із національними телекомунікаційними організаціями, яким надається виключне та спеціальне право забезпечувати не тільки голосову телефонію, а й створювати та забезпечувати базову інфраструктуру, включаючи придбання невід'ємних прав на використання міжнародних каналів. Гнучкість та ефект масштабу, який цим уможливлюється, запобігатимуть тому, що такому домінуючому становищу буде кинуто виклик в нормальному порядку конкуренції, коли відбудеться лібералізація голосової телефонії. Це дозволить телекомунікаційним організаціям зберегти своє домінуюче становище на внутрішніх ринках, якщо нові учасники, які з'являться на ринку голосової телефонії, не отримають право на ті самі права й обов'язки. Зокрема, якщо новим учасникам не буде надано вільного вибору базової інфраструктури для надання своїх послуг в умовах конкуренції з домінуючим оператором, таке обмеження де факто не дозволить їм вступити на ринок голосової телефонії, включаючи надання транскордонних послуг. Збереження спеціальних прав, які обмежують кількість підприємств, уповноважених створювати та забезпечувати інфраструктуру, таким чином, обмежить свободу надання послуг всупереч статті 59 Договору ( 994_017 ). Того факту, що обмеження щодо встановлення власної інфраструктури, будуть, очевидно, застосовуватися у відповідній державі-члені без винятку до всіх компаній, які забезпечують голосову телефонію, окрім національних телекомунікаційних організацій, недостатньо для вилучення преференційного режиму щодо останніх із сфери дії статті 59 Договору. Беручи до уваги високу ймовірність того, що нові учасники походитимуть з інших держав-членів, такий захід на практиці більше зачепить іноземні компанії, ніж національні підприємства. З іншого боку, хоча не існує жодних виправдань для таких обмежень, у будь-якому разі менш обмежувальні заходи, як от процедури ліцензування, були б доступними для забезпечення загальних інтересів неекономічного характеру.
(7) Окрім того, скасування виключних та спеціальних прав у забезпеченні голосової телефонії матиме незначні наслідки чи не матиме їх зовсім, якщо нові учасники будуть зобов'язані використовувати телекомунікаційні мережі загального користування існуючих телекомунікаційних організацій, з якими вони конкурують на ринку голосової телефонії. Закріплення за одним підприємством, що пропонує на ринку телекомунікаційні послуги, завдання постачати необхідну сировину, тобто потужності для передачі, всім його конкурентам прирівнюватиметься до надання йому повноваження вирішувати за власним бажанням, де і коли його конкуренти будуть надавати послуги і за якою вартістю, а також проводити моніторинг їхніх клієнтів та потоків, які створюватимуться його конкурентами, що таким чином поставить дане підприємство у становище, яке змусить його зловживати своїм домінуючим положенням. Директива 90/388/ЄЕС не розглядала у прямій формі питання створення та забезпечення телекомунікаційних мереж, надаючи тимчасовий виняток згідно із статтею 90 (2) Договору ( 994_017 ) стосовно виключних та спеціальних прав на, безумовно, найважливішу послугу з економічної точки зору, яка забезпечується телекомунікаційними мережами, тобто голосову телефонію. Однак, в Директиві було передбачено загальний огляд Комісією становища у всьому телекомунікаційному секторі у 1992 році.
Це правда, що Директива Ради 92/44/ЄЕС від 5 червня 1992 року про застосування забезпечення відкритої мережі до орендованих ліній з поправками, внесеними Рішенням Комісії 94/439/ЄС 12, гармонізує основні принципи щодо надання орендованих ліній, але вона гармонізує лише умови доступу до орендованих ліній та їхнього використання. Метою згаданої Директиви не є залагодження конфлікту інтересів телекомунікаційних організацій як постачальників інфраструктури та послуг. Вона не встановлює структурного розмежування між такими організаціями як постачальниками орендованих ліній та як постачальниками послуг. Скарги свідчать про те, що навіть у державах-членах, які запровадили цю Директиву, телекомунікаційні організації продовжують використовувати контроль за умовами доступу до мережі за рахунок своїх конкурентів на ринку послуг. Скарги демонструють, що телекомунікаційні організації і далі застосовують надмірні тарифи і що вони використовують інформацію про заплановані їхніми конкурентами послуги, яку отримують в якості постачальників інфраструктури, для завоювання клієнтів на ринку послуг. Директива 92/44/ЄЕС передбачає тільки принцип орієнтації на вартість і не перешкоджає телекомунікаційним організаціям використовувати інформацію, яку було отримано ними в якості постачальників інфраструктури і яка стосується характерної для абонентів структури користування та є необхідною для націлення на специфічні групи користувачів, а також інформацію щодо цінової еластичності попиту в кожному сегменті ринку послуг та регіоні країни. Чинна регулятивна база не вирішує вищезгаданого конфлікту інтересів. Тому найбільш слушний спосіб вирішення цього конфлікту - це дозволити постачальникам послуг використовувати власну телекомунікаційну інфраструктуру і телекомунікаційну інфраструктуру третіх сторін для надання своїх послуг кінцевим клієнтам замість інфраструктури свого найбільшого конкурента. В резолюції від 22 грудня 1994 року Рада також затвердила принцип лібералізації постачання інфраструктури.
Тому держави-члени повинні скасувати поточні виключні права на постачання та використання інфраструктури, які порушують статтю 90 (1) Договору ( 994_017 ) у поєднанні із статтями 59 та 86 Договору, і дозволити постачальникам голосової телефонії використовувати власні та/чи альтернативні інфраструктури за їхнім власним вибором.
___________________
12 OJ N L 165, 19. 6. 1992, p. 27.
(8) В Директиві 90/388/ЄЕС стверджується, що норми Договору ( 994_017 ), включаючи ті, що стосуються конкуренції, застосовуються до телексних послуг. В той же час в ній встановлюється, що надання телекомунікаційним організаціям спеціальних та виключних прав на телекомунікаційні послуги є порушенням статті 90 (1) Договору у поєднанні із статтею 59 Договору, оскільки вони обмежують надання транскордонних послуг. Однак, в Директиві висловлювалася думка, що доцільним є індивідуальний підхід, оскільки очікувався швидкий занепад вищезгаданої послуги. Тим часом стало зрозуміло, що телексна послуга продовжуватиме співіснувати з новими послугами, такими як факсиміле, у найближчому майбутньому, беручи до уваги, що телексна мережа і далі є єдиною стандартизованою мережею, що має всесвітнє покриття і надає правові докази для суду. Тому збереження початкового підходу більше не виправданим.
(9) Що стосується доступу нових конкурентів до телекомунікаційних ринків, тільки обов'язкові вимоги можуть служити виправданням для обмежень основних свобод, які передбачаються у Договорі ( 994_017 ). Ці обмеження не мають виходити за межі того, що необхідно для досягнення переслідуваної мети неекономічного характеру. Отже, держави-члени можуть запроваджувати процедури ліцензування чи заявлення тільки тоді, коли це необхідно для забезпечення дотримання відповідних важливих вимог, а в тому, що стосується постачання голосової телефонії та базової інфраструктури, - запроваджувати вимоги в формі торговельних правил, якщо це потрібно для забезпечення згідно із статтею 90 (2) Договору виконання в конкурентному середовищі конкретних завдань громадського обслуговування, покладених на відповідні підприємства в сфері телекомунікацій та/чи забезпечення внеску у фінансування загального обслуговування. Інші вимоги громадського обслуговування можуть бути включені державами-членами в певні категорії ліцензій відповідно до принципу пропорційності та згідно із статтями 56 і 66 Договору.
Положення Директиви 90/388/ЄЕС, таким чином, не мають завдавати шкоди застосуванню положень, встановлених законами, постановами чи адміністративними заходами, що передбачають захист державної безпеки і, зокрема, законне перехоплення повідомлень, які передаються.
В рамках прийняття вимог для отримання дозволу відповідно до Директиви 90/388/ЄЕС виявилося, що деякі держави-члени накладали на нових учасників ринку зобов'язання, які були непропорційними до переслідуваних цілей загального інтересу. Щоб уникнути використання таких заходів для запобігання підриванню домінуючого становища телекомунікаційних організацій конкуренцією, коли відбудеться лібералізація голосової телефонії, дозволяючи, таким чином, телекомунікаційним організаціям зберігати своє домінуюче становище на ринках голосової телефонії і телекомунікаційних мереж загального користування і цим самим посилювати домінуюче становище відповідного оператора, необхідно, щоб держави-члени повідомляли Комісію про будь-які вимоги щодо ліцензування чи заявлення до їхнього запровадження, щоб дозволити Комісії оцінити їхню відповідність Договору ( 994_017 ) та, зокрема, пропорційність накладених зобов'язань.
(10) Згідно з принципом пропорційності кількість ліцензій може обмежуватися тільки тоді, коли це необхідно для забезпечення дотримання важливих вимог, що стосуються використання рідкісних ресурсів. Як зазначила Комісія в своєму повідомленні щодо консультації стосовно Зеленої книги про лібералізацію телекомунікаційної структури та мереж кабельного телебачення, єдиною причиною в цьому відношенні повинне бути існування фізичних обмежень, які накладає відсутність необхідного спектра частот.
В тому, що стосується забезпечення голосової телефонії, фіксованих телекомунікаційних мереж загального користування та інших телекомунікаційних мереж, що включає використання радіочастот, важливі вимоги виправдовуватимуть запровадження чи збереження процедури індивідуального ліцензування. У всіх інших випадках процедури видачі загальних дозволів чи заявлення достатньо для забезпечення дотримання важливих вимог. Ліцензування не є виправданим, коли для досягнення відповідної мети було б достатньо простої процедури заявлення.
В тому, що стосується забезпечення інформаційних послуг з комутацією пакетів чи каналів, Директива 90/388/ЄЕС дозволила державам-членам згідно із статтею 90 (2) Договору ( 994_017 ) приймати певні зведення специфікацій громадського обслуговування у формі торговельних правил з метою збереження відповідних вимог громадського обслуговування. Протягом 1994 року Комісія здійснила оцінку наслідків заходів, прийнятих відповідно до цього положення. Результати цього огляду були оприлюднені в її Повідомленні про статус та виконання Директиви 90/388/ЄЕС. Відповідно до огляду, в якому також був врахований досвід більшості держав-членів, коли відповідні цілі громадського обслуговування були досягнуті без запровадження подібних схем, продовження спеціального режиму не є виправданим, а отже, існуючі схеми повинні бути скасовані. Разом з тим, держави-члени можуть замінити такі схеми процедурою заявлення чи надання загального дозволу.
(11) Постачальники голосової телефонії, що недавно отримали дозвіл, будуть мати змогу ефективно конкурувати з нинішніми телекомунікаційними організаціями, тільки якщо їм надаватимуть достатньо номерів для розподілу між їхніми клієнтами. Крім того, якщо номери розподілятимуться нинішніми телекомунікаційними організаціями, останні будуть схильні залишати найкращі номери для себе, а конкурентам віддавати недостатні номери чи номери, що матимуть меншу привабливість з комерційної точки зору, наприклад, через їхню довжину. Залишаючи таку владу в руках своїх телекомунікаційних організацій, держави-члени таким чином схилятимуть їх до зловживання цією владою на ринку голосової телефонії та до порушення статті 90 Договору ( 994_017 ) у поєднанні із статтею 86 Договору.
Отже, створення національного плану виділення номерів та управління цим планом повинні бути закріплені за органом, незалежним від телекомунікаційної організації, і, у разі потреби, має бути розроблено проект порядку розподілу номерів, що базувався б на об'єктивних критеріях, був би прозорим та не призводив до дискримінації. Якщо абонент змінює постачальника послуг, телекомунікаційні організації повинні протягом достатнього періоду часу повідомляти інформацію про його новий номер сторонам, які намагаються зв'язатися з ним за його старим номером, якщо цього вимагає стаття 86 Договору ( 994_017 ), і у передбачений нею спосіб. Абоненти, які змінюють постачальника послуг, повинні також мати можливість зберегти свої номери в обмін на розумний внесок в оплату вартості передачі номерів.
(12) Оскільки держави-члени зобов'язуються цією Директивою скасувати спеціальні та виключні права на забезпечення фіксованих телекомунікаційних мереж загального користування та на їхнє використання, встановлений в Директиві 90/388/ЄЕС обов'язок вживати необхідних заходів для гарантування об'єктивних, недискримінаційних умов доступу, які підлягають оприлюдненню, повинен бути відповідним чином відкоригований.
(13) Право нових постачальників голосової телефонії на підключення своєї служби за розумну плату для здійснення дзвінка до існуючих телекомунікаційних мереж загального користування в необхідних пунктах підключення, включаючи доступ до баз даних клієнтів, необхідний для надання довідкової інформації, є надзвичайно важливим на початковому етапі після скасування спеціальних та виключних прав у відношенні голосової телефонії і постачання телекомунікаційної інфраструктури. В принципі, підключення має бути питанням переговорів між сторонами, за умови виконання правил конкуренції, що застосовуються до підприємств. З огляду на нерівновагу в можливостях ведення переговорів нових учасників в порівнянні з телекомунікаційними організаціями, монопольне становище яких випливає з їхніх спеціальних та виключних прав, імовірно, що доти, доки Європейський Парламент та Рада не створять гармонізовану регулятивну базу, підключення буде відтягуватися через спори щодо термінів та умов, які мають задовольнятися. Такі зволікання ставитимуть під загрозу входження на ринок нових учасників, а отже, перешкоджатимуть набуттю чинності скасування спеціальних та виключних прав. Неприйняття державами-членами необхідних захисних заходів для запобігання такій ситуації призведе до де факто продовження теперішніх спеціальних та виключних прав, які, як сказано вище, вважаються несумісними із статтею 90 (1) Договору ( 994_017 ) в поєднанні із статтями 59 та 86 Договору.
Щоб уможливити ефективний доступ на ринок і запобігти де факто продовженню теперішніх спеціальних та виключних прав, що суперечать статті 90 (1) Договору ( 994_017 ) в поєднанні із статтями 59 та 86 Договору, держави-члени повинні забезпечити, щоб протягом періоду, необхідного для входження на ринок конкурентів, телекомунікаційні організації публікували стандартні умови підключення до мереж голосової телефонії, які вони надають громадськості, включаючи прейскуранти підключення і місця доступу, не пізніше як через півроку із справжньої дати лібералізації голосової телефонії і пропускної можливості телекомунікацій. Такі стандартні пропозиції мають бути не дискримінаційними і достатньо незв'язаними між собою, щоб дозволити новим учасникам купувати тільки ті елементи підключення, які їм насправді потрібні. Крім того, вони не можуть проводити дискримінацію на підставі походження дзвінків та/чи мереж.
(14) Окрім того, щоб дозволити контроль за зобов'язаннями щодо підключення згідно із законодавством про конкуренцію, система розрахунку вартості, яка застосовується при забезпеченні голосової телефонії та телекомунікаційних мереж загального користування, повинна протягом періоду, необхідного для ефективного входження на ринок, чітко вказувати складові вартості, які стосуються цінових пропозицій щодо підключення, і окремо для кожної складової підключення, яка пропонується, визначати підставу для такої складової вартості, щоб, зокрема, забезпечити, що такі ціни включають тільки відповідні складові, а саме: плату за початкове підключення, плату за передачу, частку видатків, зумовлених забезпеченням рівного доступу і мобільності номерів, а також забезпеченням важливих вимог, та у необхідних випадках додаткову плату, що має на меті розподіл чистої вартості загального обслуговування і, тимчасово, дисбалансів в тарифах голосової телефонії. Такий розрахунок вартості повинен також дозволяти виявляти, коли телекомунікаційна організація бере із своїх основних клієнтів меншу плату, ніж з операторів мереж голосової телефонії.
Відсутність швидкої, дешевої та ефективної процедури вирішення спорів щодо підключення, а також такої, що перешкоджала б телекомунікаційним організаціям створювати затримки чи використовувати свої фінансові ресурси для збільшення вартості наявних засобів правового захисту згідно з національним законодавством чи законодавством Співтовариства робитиме можливим збереження телекомунікаційними організаціями свого домінуючого становища. Тому держави-члени повинні створити спеціальну процедуру звернення до суду для вирішення спорів щодо підключення.
(15) Обов'язок публікувати стандартні ціни та умови підключення не перешкоджає вимогам, що висуваються до підприємств, які займають домінуюче становище, відповідно до статті 86 Договору ( 994_017 ), проводити переговори стосовно особливих домовленостей чи домовленостей спеціального призначення для певної комбінації чи використання незв'язаних складових комутованих телефонних мереж загального користування та/чи надання знижок окремим постачальникам послуг або значним користувачам, якщо вони є виправданими та недискримінаційними. Будь-які знижки на підключення мають бути об'єктивно виправданими і прозорими.
(16) Вимога публікувати стандартні умови підключення також не перешкоджає обов'язку домінуючих підприємств згідно із статтею 86 Договору ( 994_017 ) дозволяти підключеним операторам продовжувати нести відповідальність за встановлення тарифів для клієнта між стороною, що дзвонить, і тією, яка приймає дзвінок, а також за маршрутизацію потоку повідомлень клієнта до пункту підключення за власним вибором.
(17) Ряд держав-членів наразі продовжує зберігати виключні права стосовно започаткування та надання телефонних довідково-пошукових послуг. Як правило, такі виключні права надають або організаціям, які вже займають домінуюче становище у забезпечення голосової телефонії, або одній з їхніх дочірніх компаній. В такій ситуації ці права призводять до поширення домінуючого становища, яке займають згадані організації, і, таким чином, зміцнення такого становища, яке, відповідно до прецедентного права Суду Європейських Співтовариств, є зловживанням домінуючим становищем, що суперечить статті 86. Виключні права, які надаються в галузі телефонних довідково-пошукових послуг є, як наслідок, несумісними із статтею 90 (1) Договору ( 994_017 ) у поєднанні із статтею 86. Отже, ці виключні права мають бути скасовані.
(18) Довідкова інформація є важливим знаряддям доступу до телефонних послуг. Для забезпечення доступності довідкової інформації для абонентів всіх голосових телефонних послуг держави-члени можуть включати зобов'язання надавати довідкову інформацію громадськості до окремих ліцензій та загальних дозволів.
Однак, таке зобов'язання не повинне обмежувати надання такої інформації за допомогою нових технологічних засобів, ані надання спеціалізованих та/чи місцевих телефонних довідників всупереч статті 90 (1) Договору ( 994_017 ) в поєднанні з пунктом (b) другого параграфа статті 86 Договору.
(19) У випадку, коли загальне обслуговування може бути надане тільки збитково або з витратами, що виходять за межі звичайних комерційних стандартів, для забезпечення загального обслуговування можна передбачити різні фінансові схеми. Однак, поява ефективної конкуренції до дат, встановлених для повної лібералізації, була б значно відтягнута, якби держави-члени застосували фінансову схему, що занадто перерозподіляла б частку будь-якого тягаря на нових учасників, або визначали розмір тягаря, при виході за межі якого слід фінансувати загальне обслуговування.
Фінансування схем непропорційно до тягаря, який лягає на нових учасників, і, відповідно, перешкоджання підриванню домінуючого становища телекомунікаційних організацій, коли відбудеться лібералізація голосової телефонії, що дозволяє, таким чином, захистити цим телекомунікаційним організаціям своє домінуюче положення, було б порушенням статті 90 Договору ( 994_017 ) у поєднанні із статтею 86 Договору. Яку б фінансову схему вони не вирішили запровадити, держави-члени повинні забезпечувати, щоб їхні оператори телекомунікаційних мереж загального користування робили свій внесок в здійснення чи фінансування зобов'язань щодо загального обслуговування, узгоджених в рамках ЗВМ і щоб метод розподілу між ними базувався на об'єктивних та недискримінаційних критеріях і відповідав принципу пропорційності. Цей принцип не перешкоджає державам-членам виключати нових учасників, які ще не досягли значної присутності на ринку.
Окрім того, прийняті механізми фінансування повинні мати на меті забезпечення внеску ринкових учасників у фінансування загального обслуговування, а не іншої діяльності, що не є прямо пов'язаною із забезпеченням загального обслуговування.
(20) В тому, що стосується вартісної структури голосової телефонії, слід проводити відмінність між початковим підключенням, місячною абонентською платою, місцевими дзвінками та міжміськими дзвінками. Тарифна структура голосової телефонії, яка здійснюється телекомунікаційними організаціями в деяких державах-членах, наразі продовжує не відповідати вартості. Певні категорії дзвінків надаються збитково і субсидуються за рахунок доходів від інших категорій. Разом з тим, штучно занижені ціни перешкоджають конкуренції, оскільки потенційні конкуренти не мають стимулів для входження на відповідний сегмент ринку голосової телефонії, і суперечать статті 86 Договору ( 994_017 ), коли вони не є виправданими відповідно до статті 90 (2) Договору в тому, що стосується певних визначених кінцевих споживачів та груп кінцевих споживачів. Держави-члени повинні якомога швидше припинити всі невиправдані обмеження щодо збалансування тарифів телекомунікаційними організаціями і, зокрема, ті, які перешкоджають коригуванню ставок, що не відповідають витратам і збільшують тягар забезпечення загального обслуговування. У виправданих випадках частка собівартості, яка недостатньо покривається тарифною структурою, може бути прозоро і без дискримінації перерозподілена між всіма відповідними сторонами.
(21) Оскільки збалансування може зробити певні телефонні послуги в короткостроковому періоді менш доступними за ціною для певних груп користувачів, держави-члени можуть прийняти спеціальні положення для пом'якшення наслідків збалансування. Таким чином, буде гарантуватися доступність телефонних послуг у перехідному періоді, в той час як оператори телекомунікацій матимуть змогу і далі проводити процес збалансування. Це відповідає заяві Комісії щодо висновку Ради про загальне обслуговування 13, в якій говориться, що на всій території повинні існувати розумні та доступні ціни на початкове підключення, передплату, періодичну абонентську плату, доступ та використання послуги.
___________________
13 OJ N C 48, 16. 2. 1994, p. 8.
(22) Якщо держави-члени покладають застосування фінансової схеми загального обслуговування на свої телекомунікаційні організації з правом на компенсацію її частки конкурентами, це схилить останніх вимагати більшу плату, ніж виправдано, якщо держави-члени не забезпечать, щоб сума, виплата якої вимагається для фінансування загального обслуговування, була окремою і чіткою по відношенню до плати за підключення (зв'язок та передачу). Крім того, повинен здійснюватися ретельний контроль за цим механізмом, і мають бути передбачені ефективні процедури для своєчасного звертання до незалежного органу для вирішення спорів щодо суми, яка має сплачуватися, без шкоди для інших наявних засобів правового захисту відповідно до національного законодавства і законодавства Співтовариства.
Комісія має зробити огляд становища в державах-членах через п'ять років після введення повної конкуренції, щоб переконатися, що ця фінансова схема не призводить до ситуацій, що суперечать законодавству Співтовариства.
(23) Операторам телекомунікаційних мереж загального користування потрібен доступ до проходів через державну та приватну власність для розміщення обладнання, необхідного для досягнення кінцевих споживачів. Телекомунікаційні організації в багатьох державах-членах користуються правовими пільгами для встановлення своїх мереж на державних та приватних володіннях безплатно чи за плату, встановлену лише для покриття витрат, яких вони зазнали. Якщо держави-члени не надають подібних можливостей для нових ліцензованих операторів, щоб вони могли розгорнути свої мережі, це затримає їх і у певних сферах прирівнюватиметься до збереження виключних прав на користь телекомунікаційної організації.
Крім того, стаття 90 Договору ( 994_017 ) у поєднанні із статтею 59 Договору вимагає, щоб держави-члени не проводили дискримінації по відношенню до нових учасників, які в більшості випадків походитимуть з інших держав-членів, у порівнянні із своїми національними телекомунікаційними організаціями та іншими національними підприємствами, яким було надано права проходження, що полегшують розгортання їхніх телекомунікаційних мереж.
У разі, коли важливі вимоги, зокрема, стосовно захисту навколишнього середовища чи щодо завдань землеустрою, перешкоджатимуть наданню подібних прав проходження новим учасникам, які ще не мають своєї інфраструктури, держави-члени повинні принаймні забезпечити, щоб останні мали на розумних умовах доступ, коли це технічно можна здійснити, до існуючих каналів чи стовпів, встановлених відповідно до прав проходження телекомунікаційною організацією, якщо такі пристосування необхідні для розгортання їхньої мережі. За відсутності таких вимог телекомунікаційні організації схилятимуться до обмеження доступу своїх конкурентів до цих основних пристосувань і таким чином зловживатимуть своїм домінуючим становищем. Тому неприйняття таких вимог суперечитиме статті 90 (1) Договору ( 994_017 ) у поєднанні із статтею 86 Договору.
До того ж, згідно із статтею 86, всі оператори телекомунікаційних мереж загального користування, які мають основні ресурси, щодо яких їхні конкуренти не мають економічної альтернативи, повинні надавати відкритий та недискримінаційний доступ до таких ресурсів.
(24) Скасування спеціальних та виключних прав на телекомунікаційних ринках дозволить підприємствам, які користуються спеціальними та виключними правами в інших секторах, ніж телекомунікації, входити на телекомунікаційні ринки. Щоб уможливити контроль згідно із відповідними нормами Договору ( 994_017 ) за можливими перехресними субсидіями, що суперечать конкуренції, між, з одного боку, сферами, в яких постачальники телекомунікаційних послуг чи телекомунікаційних інфраструктур користуються спеціальними та виключними правами, і, з другого боку, їхнім бізнесом в якості операторів телекомунікацій, держави-члени повинні вживати необхідних заходів для забезпечення прозорості в тому, що стосується використання ресурсів від таких захищених видів діяльності для входження на лібералізований ринок телекомунікацій. Принаймні, держави-члени повинні вимагати від таких підприємств, щоб після досягнення значного обороту на відповідному ринку телекомунікаційних послуг чи забезпечення інфраструктури вони вели окрему фінансову звітність, проводячи різницю, серед іншого, між видатками та доходами, пов'язаними із наданням послуг відповідно до їхніх спеціальних та виключних прав, а також тими, які пов'язані з наданими на конкурентних умовах. Наразі значним оборотом можна вважати оборот, що перевищує 50 мільйонів екю.
(25) Більшість держав-членів також зберігають зараз виключні права на постачання телекомунікаційної інфраструктури для надання телекомунікаційних послуг, інших ніж голосова телефонія.
Згідно із Директивою 92/44/ЄЕС, держави-члени повинні забезпечувати, щоб телекомунікаційні організації надавали доступ до певних типів орендованих ліній всім постачальникам телекомунікаційних послуг. Однак, в цій Директиві передбачається таке надання узгодженого ряду орендованих ліній тільки до певної смуги частот. Компанії, яким потрібна ширша смуга частот для надання послуг із використанням нових швидкісних технологій, таких як СЦІ (синхронна цифрова ієрархія), поскаржилися, що відповідні телекомунікаційні організації не можуть задовольнити їхні потреби, в той час як їх могли б задовольнити волоконно-оптичні мережі інших потенційних постачальників телекомунікаційної інфраструктури, якби не було існуючих виключних прав. Таким чином, збереження цих прав відтягує появу нових передових телекомунікаційних послуг і тому обмежує технічний прогрес за рахунок користувачів, що суперечить статті 90 (1) Договору ( 994_017 ) в поєднанні із пунктом (b) другого параграфа статті 86 Договору.
(26) Враховуючи, що скасування таких прав стосуватиметься, в першу чергу, послуг, які ще не надаються, і не зачіпатиме голосової телефонії, яке все ще є основним джерелом доходів для цих організацій, воно не дестабілізує фінансового становища телекомунікаційної організації. Відповідно, немає підстав для збереження виключних прав на створення та використання мережевої інфраструктури для інших послуг, ніж голосова телефонія. Зокрема, держави-члени повинні забезпечити скасування з 1 липня 1996 року всіх обмежень на надання телекомунікаційних послуг, інших ніж голосова телефонія, через мережі, встановлені постачальником телекомунікаційних послуг, використання інфраструктур, що забезпечуються третіми сторонами, і спільне користування мережами, іншими пристосуваннями та місцями.
Для врахування конкретних ситуацій в державах-членах з менш розвиненими мережами та в державах-членах дуже малими мережами Комісія надаватиме на прохання додаткові перехідні періоди.
(27) Хоча Директива 95/51/ЄС зняла всі обмеження стосовно надання лібералізованих телекомунікаційних послуг через мережі кабельного телебачення, деякі держави-члени все ще зберігають обмеження на використання телекомунікаційних мереж загального користування для забезпечення пропускної здатності кабельного телебачення. Комісія повинна здійснити оцінку ситуації стосовно таких обмежень в світлі завдань цієї Директиви після досягнення телекомунікаційними ринками повної лібералізації.
(28) Скасування всіх спеціальних та виключних прав, які обмежують надання телекомунікаційних послуг і забезпечення базових мереж підприємствами, створеними в Співтоваристві, не враховує призначення чи походження відповідних комунікацій.
Однак, Директива 90/388/ЄЕС не перешкоджає прийняттю заходів стосовно тих підприємств, які не створені в Співтоваристві, відповідно до законодавства Співтовариства та чинних міжнародних зобов'язань, щоб гарантувати, що громадянам держав-членів надається подібний та ефективний режим в третіх країнах. Підприємства Співтовариства повинні користуватися ефективним та порівнянним доступом до ринків третіх країн і таким режимом в третій країні, що дорівнює тому, який надається законодавчою базою Співтовариства підприємствам, які належать громадянам відповідних третіх країн або контролюються ними. Переговори з питань телекомунікацій в рамках Всесвітньої торговельної організації мають призвести до зваженої та багатосторонньої домовленості, що забезпечувала б ефективний та порівнянний доступ для операторів Співтовариства в третіх країнах.
(29) Процес реалізації повної конкуренції на ринках телекомунікацій порушує важливі питання в соціальній сфері та сфері працевлаштування. Про них йдеться в повідомленні Комісії про консультації щодо Зеленої книги з питань лібералізації телекомунікаційної інфраструктури та мереж кабельного телебачення від 3 травня 1995 року.
Дотримуючись повсякчас підходу "горизонтальної політики", зараз слід докласти зусиль для підтримки перехідного процесу для повної лібералізації телекомунікаційного середовища; відповідальність за такі заходи покладається, передусім, на держав-членів, хоча структури Співтовариства, такі як Європейський соціальний фонд, можуть також відігравати роль. Відповідно до існуючих ініціатив, Співтовариство повинно відігравати роль у полегшенні адаптації та перепідготовки тих, чия традиційна діяльність, ймовірно, припинить своє існування в процесі промислової реструктуризації.
(30) Створення на національному рівні процедур, пов'язаних із ліцензуванням, підключенням, загальним обслуговуванням, виділенням номерів та правами проходження, не перешкоджає гармонізації останніх за допомогою відповідних правових актів Європейського Парламенту та Ради, зокрема, в рамках забезпечення відкритих мереж (ЗВМ). Комісія повинна вживати всіх заходів, які вона вважає необхідними для забезпечення відповідності цих актів Директиві 90/388/ЄЕС,
До Директиви 90/388/ЄЕС вносяться такі поправки:
1. До статті 1 вносяться такі поправки:
(a) До параграфа 1 вносяться такі поправки:
(i) Четвертий абзац замінюється таким:
"- "телекомунікаційна мережа загального користування" означає телекомунікаційну мережу, що використовується, серед іншого, для надання телекомунікаційних послуг загального користування;
- "телекомунікаційна послуга загального користування" означає телекомунікаційну послугу, що надається громадськості,"
(ii) 15-ий абзац замінюється таким:
"- "важливі вимоги" означають неекономічні причини загального інтересу, які можуть змусити державу-члена встановити умови створення та/чи експлуатації телекомунікаційних мереж або надання телекомунікаційних послуг. Такими причинами є безпека функціонування мереж, забезпечення їхньої цілісності і, у виправданих випадках, можливість взаємодії засобів зв'язку, захист даних, захист навколишнього середовища та завдання містобудування і землеустрою, а також ефективне використання спектра частот і уникнення перешкод між телекомунікаційними системами, які базуються на радіомовленні, та іншими системами, як космічними, так і земними.
Захист даних може включати захист персональних даних, конфіденційність інформації, яка передається чи зберігається, а також захист приватного життя."
(iii) Додаються наступні абзаци:
"- "телекомунікаційні мережі" означають обладнання для передачі і, у відповідних випадках, комутаційне обладнання та інші засоби, які дозволяють передавати сигнали між визначеними кінцевими пунктами по проводах, за допомогою радіо, оптичних та інших електромагнітних засобів;
- "підключення" означає фізичне та логічне сполучення телекомунікаційних засобів організацій, які забезпечують телекомунікаційні мережі та/чи телекомунікаційні послуги, з метою надання клієнтам однієї організації можливості спілкуватися з клієнтами тієї ж чи іншої організації або отримувати доступ до послуг, які надаються третіми організаціями."
2. Стаття 2 замінюється наступним:
1. Держави-члени повинні скасувати ті заходи, які надають:
(a) виключні права на надання телекомунікаційних послуг, включаючи створення і забезпечення телекомунікаційних мереж, які необхідні для надання таких послуг; або
(b) спеціальні права, які обмежують кількість підприємств, уповноважених надавати такі телекомунікаційні послуги чи створювати або забезпечувати такі мережі, двома чи більше інакше, ніж відповідно до об'єктивних, пропорційних чи недискримінаційних критеріїв; або
(c) спеціальні права, які визначають інакше, ніж відповідно до об'єктивних, пропорційних чи недискримінаційних критеріїв, декілька конкуруючих підприємств для надання таких телекомунікаційних послуг чи для створення або забезпечення таких мереж.
2. Держави-члени вживають заходів, необхідних для забезпечення того, щоб кожне підприємство мало право надавати телекомунікаційні послуги, про які йдеться параграфі 1, чи створювати або експлуатувати мережі, про які йдеться параграфі 1.
Без шкоди для статті 3c та третього параграфа статті 4 держави-члени можуть зберігати спеціальні та виключні права до 1 січня 1998 року для голосової телефонії чи створення або використання телекомунікаційних мереж загального користування.
Держави-члени повинні, однак, забезпечити, щоб всі обмеження, які продовжують існувати щодо надання телекомунікаційних послуг, інших ніж голосова телефонія, через мережі, створені постачальником телекомунікаційних послуг, через інфраструктури, які забезпечуються третіми сторонами, і за допомогою спільного користування мережами, іншими пристосуваннями та місцями, були скасовані, а Комісія була повідомлена про відповідні заходи не пізніше 1 липня 1996 року.
В тому, що стосується дат, визначених в другому та третьому підпараграфах цього параграфа, в статті 3 і статті 4a (2), державам-членам з менш розвиненими мережами повинен надаватися на їхнє прохання додатковий імплементаційний період до п'яти років, а державам-членам з дуже малими мережами - до двох років, за умови, що він потрібен для досягнення необхідних структурних перетворень. Таке прохання повинне включати детальний опис запланованих перетворень та точне визначення графіка, який передбачається для їхнього втілення в життя. Така інформація повинна надаватися будь-якій зацікавленій стороні на її прохання, враховуючи законну зацікавленість підприємств у захисті своїх ділових таємниць.
3. Держави-члени, які роблять умовою надання телекомунікаційних послуг чи створення або використання телекомунікаційних мереж ліцензування, отримання загального дозволу чи процедуру заявлення, що мають на меті дотримання важливих вимог, повинні забезпечувати, щоб відповідні умови були об'єктивними, недискримінаційними, пропорційними та прозорими, щоб надавалося обгрунтування усіх відмов і щоб існувала процедура оскарження будь-якої відмови.
Надання телекомунікаційних послуг, інших ніж голосова телефонія, створення або забезпечення телекомунікаційних мереж загального користування чи інших телекомунікаційних мереж, що включають використання радіочастот, можуть підлягати тільки отриманню загального дозволу або процедурі заявлення.
4. Держави-члени передають Комісії критерії, на яких базуються ліцензії, загальні дозволи та процедури заявлення, разом із докладеними до них умовами.
Держави-члени продовжують інформувати Комісію про будь-які плани запровадити нове ліцензування, надання загальних дозволів чи процедур заявлення або змінити існуючі процедури."
3. Стаття 3 замінюється наступним:
Стосовно голосової телефонії та експлуатації телекомунікаційних мереж загального користування держави-члени повинні не пізніше 1 січня 1997 року повідомити Комісію до запровадження про будь-яку процедуру ліцензування чи заявлення, спрямовану на виконання:
- торговельних правил стосовно умов стабільності, доступності та якості обслуговування, або
- фінансових зобов'язань щодо загального обслуговування відповідно до принципів, викладених в статті 4c.
Умови щодо доступності можуть включати вимоги забезпечувати доступ до баз даних клієнтів, необхідний для надання загальної довідкової інформації. В цілому ці умови повинні утворювати зведення специфікацій громадського обслуговування та бути об'єктивними, недискримінаційними, пропорційними та прозорими.
Держави-члени можуть обмежувати кількість ліцензій, які видаються, тільки тоді, коли це пов'язано із відсутністю достатнього спектра і виправдано згідно з принципом пропорційності.
Держави-члени забезпечують не пізніше 1 липня 1997 року публікацію таких процедур ліцензування чи заявлення для голосової телефонії і телекомунікаційних мереж загального користування. До їхнього запровадження Комісія перевіряє ці проекти на відповідність Договору ( 994_017 ).
Стосовно послуг передачі даних з використанням комутації пакетів чи каналів держави-члени скасовують прийняте зведення специфікацій громадського обслуговування. Вони можуть замінити їх процедурами заявлення чи видачею загальних дозволів, про які йдеться в статті 2."
4. В статті 3b додається наступний параграф:
"Держави-члени забезпечують до 1 липня 1997 року наявність достатніх номерів для всіх телекомунікаційних послуг. Вони забезпечують, щоб номери розподілялися об'єктивно, без дискримінації, пропорційно та відкрито, зокрема, відповідно до процедур індивідуальних заяв."
5. В статті 4 перший параграф замінюється наступним:
"Доти, доки держави-члени зберігають спеціальні чи виключні права на забезпечення або експлуатацію фіксованих телекомунікаційних мереж загального користування, вони вживають необхідних заходів, щоб зробити умови доступу до мереж об'єктивними та недискримінаційними, а також публікують їх."
6. Вставляються наступні статті 4a - 4d:
1. Без шкоди для подальшої гармонізації національних режимів підключення Європейським Парламентом та Радою в рамках ЗВМ держави-члени забезпечують, щоб телекомунікаційні організації забезпечували підключення до своєї служби голосової телефонії та своїх абонентських телекомунікаційних мереж загального користування для підприємств, уповноважених надавати такі послуги чи забезпечувати мережі на недискримінаційних, пропорційних та прозорих умовах, які базуються на об'єктивних критеріях.
2. Держави-члени забезпечують, серед іншого, щоб телекомунікаційні організації публікували не пізніше 1 липня 1997 року умови підключення до основних функціональних елементів своєї служби голосової телефонії та своїх абонентських телекомунікаційних мереж загального користування, включаючи пункти підключення та інтерфейси, які пропонуються відповідно до ринкових потреб.
3. Крім того, держави-члени не перешкоджають праву організацій, які забезпечують телекомунікаційні мережі та/чи послуги і які висловлюють таке прохання, вести переговори з телекомунікаційними організаціями стосовно домовленостей щодо підключення, пов'язаних з доступом до абонентських телекомунікаційних мереж загального користування, з питань спеціального доступу до мереж та/чи умов, які задовольняють їхні особливі потреби.
Якщо в ході комерційних переговорів протягом розумного періоду часу домовленість не досягається, держави-члени на прохання однієї з сторін протягом розумного періоду часу приймають вмотивоване рішення, відповідно до якого встановлюються необхідні операційні та фінансові умови і вимоги до такого підключення без шкоди для інших засобів правового захисту, які наявні згідно з відповідним національним законодавством і законодавства Співтовариства.
4. Держави-члени забезпечують, щоб система розрахунку вартості, яка застосовується телекомунікаційними організаціями при наданні голосової телефонії і забезпеченні телекомунікаційних мереж загального користування визначались складові вартості, які включаються в цінові пропозиції щодо підключення.
5. Заходи, які передбачаються в параграфах 1-4, застосовуються протягом п'ятирічного періоду з дати реального скасування спеціальних та виключних прав на забезпечення голосової телефонії, які надаються телекомунікаційним організаціям. Однак, Комісія повинна переглянути цю статтю, якщо Європейський Парламент та Рада приймуть директиву, яка гармонізуватиме умови підключення, до завершення цього періоду.
Держави-члени повинні забезпечувати скасування на їхній території всіх виключних прав на створення чи надання інформаційних послуг, включаючи як публікування телефонних довідників, так і телефонні довідкові послуги.
Без шкоди для гармонізації Європейським Парламентом та Радою в рамках ЗВМ, будь-яка національна програма, необхідна для розподілу собівартості виконання зобов'язань щодо забезпечення загального обслуговування, які накладаються на телекомунікаційні організації, з іншими організаціями, незалежно від того, складається вона з системи додаткових витрат чи фонду загального обслуговування:
(a) застосовується тільки до підприємств, які забезпечують телекомунікаційні мережі загального користування;
(b) розподіляє відповідний тягар між кожним підприємством відповідно до об'єктивних та недискримінаційних критеріїв і згідно з принципом пропорційності.
Держави-члени передають кожну таку програму Комісії, щоб вона могла перевірити відповідність цієї програми Договору ( 994_017 ).
Держави-члени дозволяють своїм телекомунікаційним організаціям збалансовувати свої тарифи із врахуванням конкретних ринкових умов та потреби забезпечувати доступність загального обслуговування і, зокрема, держави-члени дозволяють їм коригувати поточні ставки, які не відповідають їхнім видаткам і збільшують тягар забезпечення загального обслуговування, з метою досягнення тарифів, які б базувалися на реальних витратах. Якщо таке збалансування не може бути завершене до 1 січня 1998 року, відповідні держави-члени доповідають Комісії щодо виправлення в майбутньому тарифних невідповідностей, які продовжують існувати. Це включає детальний графік імплементації.
В будь-якому разі, протягом трьох місяців з часу прийняття Європейським Союзом і Радою Директиви, якою гармонізуються умови підключення, Комісія оцінює, чи потрібні подальші ініціативи для забезпечення узгодженості обох Директив і вживає необхідні заходи.
Окрім того, Комісія здійснює не пізніше 1 січня 2003 року огляд ситуації в державах-членах і, зокрема, оцінює, чи існуючі фінансові схеми не обмежують доступ до відповідних ринків. В цьому разі Комісія розглядатиме, чи існують інші методи, і вноситиме відповідні пропозиції.
Держави-члени не проводять дискримінації між операторами телекомунікаційних мереж стосовно надання прав проходження на забезпечення таких мереж.
Коли надання додаткових прав проходження підприємствам, які бажають забезпечувати телекомунікаційні мережі загального користування, є неможливим через відповідні важливі вимоги, держави-члени повинні забезпечувати доступ на розумних умовах до існуючого устаткування, встановленого відповідно до прав проходження, яке не може дублюватися."
7. В першому параграфі статті 7 перед словом "нагляд" вставляються слова "номери, а також".
8. Стаття 8 замінюється наступним:
В системах надання дозволів для забезпечення голосової телефонії та телекомунікаційних мереж загального користування держави-члени щонайменше гарантують, що у разі, якщо дозвіл надається підприємствам, яким вже було надано спеціальні чи виключні права в інших сферах, ніж телекомунікації, такі підприємства ведуть окрему фінансову звітність щодо своєї діяльності в якості постачальників голосової телефонії і/чи мереж та іншої діяльності, як тільки вони досягнуть товарообороту більше 50 мільйонів ЕКЮ на відповідному телекомунікаційному ринку."
9. Стаття 9 замінюється наступним:
До 1 січня 1998 року Комісія проведе загальну оцінку ситуації із обмеженнями на використання телекомунікаційних мереж загального користування для забезпечення пропускної здатності кабельного телебачення, які залишаються."
Не пізніше як через дев'ять місяців після набрання чинності цією Директивою держави-члени надають Комісії таку інформацію, яка дозволить Комісії підтвердити дотримання пунктів 1-8 статті 1.
Ця Директива не завдає шкоди існуючим зобов'язанням держав-членів повідомляти про заходи, вжиті для виконання Директив 90/388/ЄЕС, 94/46/ЄС та 96/2/ЄС не пізніше ніж, відповідно, 31 грудня 1990 року, 8 серпня 1995 року і 15 листопада 1996 року.
Ця Директива набуває чинності на 20-ий день з часу її публікації в Офіційному журналі Європейських Співтовариств.
Цю Директиву адресовано державам-членам.
За Комісію Карель ВАН МІЕРТ
Член Комісії
Офіційний журнал L 074, 22/03/1996, стор. 0013 - 0024
Переклад здійснено Центром перекладів актів Європейського права при міністерстві юстиції України.
