Додатковий Протокол від 26 березня 1998 року до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї від 18 серпня 1948 року

( Додатковий Протокол ратифіковано Законом N 664-XIV ( 664-14 ) від 14.05.99, ВВР, 1999, N 28, ст.234 )

Австрійська Республіка,

Республіка Болгарія,

Угорська Республіка,

Федеративна Республіка Німеччина,

Республіка Молдова,

Російська Федерація,

Румунія,

Словацька Республіка,

Україна,

Республіка Хорватія та

Союзна Республіка Югославія,

далі "Договірні Сторони",

переконані у необхідності привести певні положення Конвенції про режим судноплавства на Дунаї, підписаної у Белграді 18 серпня 1948 року ( 995_175 ), у відповідність до політичних та економічних обставин, які тим часом змінилися,

керуючись прагненням надати всім придунайським державам можливість участі,

домовились про таке:

Стаття 1

(1) Федеративна Республіка Німеччина приєднується до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї від 18 серпня 1948 року як Договірна Сторона на рівних правах з державами-учасницями та їхніми правонаступницями.

(2) Державами-учасницями та їхніми правонаступницями є Австрійська Республіка, Республіка Болгарія, Угорська Республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, Румунія, Словацька Республіка, Україна, Республіка Хорватія і Союзна Республіка Югославія.

Стаття 2

Стаття 2 Конвенції приймається у такій редакції:

"Конвенція поширюється на судноплавну частину Дунаю від Кельхейма до Чорного моря через Сулинське гирло з виходом до моря через Сулинський канал".

Стаття 3

Стаття 5 приймається у такій редакції:

"Засновується Дунайська Комісія, далі "Комісія", до складу якої входять по одному представнику від кожної Договірної Сторони".

Стаття 4

Стаття 10 Конвенції приймається у такій редакції:

"Комісія складає свій бюджет і затверджує його більшістю голосів усіх Договірних Сторін. У бюджеті мають бути передбачені витрати на утримання Комісії та її апарату, які покриваються за рахунок внесків Договірних Сторін, що робляться щороку в однаковому для кожної Договірної Сторони розмірі".

Стаття 5

Стаття 15 Конвенції приймається у такій редакції:

"Офіційними мовами Комісії є німецька, російська та французька".

Стаття 6

Стаття 46 Конвенції приймається у такій редакції:

"Зміни до цієї Конвенції приймаються за взаємною згодою всіх Договірних Сторін. Вони набувають чинності першого числа місяця, що йде за тим, коли всі Договірні Сторони повідомлять Уряд Союзної Республіки Югославія про те, що внутрішньодержавні процедури, необхідні для набуття чинності вищезгаданими змінами, ними виконані".

Стаття 7

(1) Цей Додатковий Протокол набуває чинності першого числа місяця, що йде за тим, коли вісім Договірних Сторін повідомлять Уряд Союзної Республіки Югославія про те, що внутрішньодержавні процедури, необхідні для набуття ним чинності, ними виконані. Для інших Договірних Сторін цей Додатковий Протокол набуде чинності в день отримання Урядом Союзної Республіки Югославія їхніх повідомлень про те, що необхідні для набуття ним чинності внутрішньодержавні процедури виконані.

(2) Уряд Союзної Республіки Югославія повідомить Договірні Сторони про отримання кожного повідомлення згідно з пунктом 1 цієї Статті і про набуття чинності цим Додатковим Протоколом.

На посвідчення цього нижчепідписані належним чином на те уповноважені, підписали цей Додатковий Протокол.

Вчинено в Будапешті двадцять шостого березня тисяча дев'ятсот дев'яносто восьмого року в одному примірнику німецькою, російською і французькою мовами, при цьому всі тексти є автентичними. Цей примірник здається на зберігання Уряду Союзної Республіки Югославія, який направить нижчепідписаним державам завірені копії.