Приєднуйтесь.

Зберігайте закони у приватних списках для швидкого доступу. Діліться публічними списками з іншими.
Заява
Номер:
Прийняття: 07.11.2003
Видавники: Організація Об'єднаних Націй

Спільна заява делегацій Азербайджану, Бангладеш, Білорусі, Беніну, Боснії і Герцеговини, Гватемали, Грузії, Єгипту, Казахстану, Канади,

Катару, Монголії, Науру, Об'єднаних Арабських Еміратів, Пакистану, Республіки Молдова, Російської Федерації, Саудівської Аравії, Сирійської Арабської Республіки, Сполучених Штатів Америки, Судану, Таджикистану, Тимора-Лешті, України, Ямайки з нагоди сімдесятої річниці Голодомору - Великого голоду 1932-1933 років в Україні

7 листопада 2003 р.

У колишньому Радянському Союзі мільйони чоловіків, жінок і дітей стали жертвами жорстоких дій і політики тоталітарного режиму. Голодомор - Великий голод 1932-1933 років в Україні - забрав життя від 7 до 10 мільйонів ні в чому не винних людей та став національною трагедією для українського народу. У цьому зв'язку ми беремо до уваги заходи з нагоди сімдесятої річниці голоду, зокрема заходи, організовані Урядом України.

Відзначаючи сімдесяту річницю української трагедії, ми також віддаємо данину пам'яті мільйонам росіян, казахів і представників інших національностей, що померли від голоду в Поволжі, на Північному Кавказі, в Казахстані та інших регіонах колишнього Радянського Союзу внаслідок громадянської війни та примусової колективізації, що залишило глибокі незагойні рани у свідомості майбутніх поколінь.

Висловлюючи співчуття жертвам Великого голоду, ми закликаємо всі держави-члени, Організацію Об'єднаних Націй та її спеціалізовані установи, міжнародні та регіональні організації, а також неурядові організації, фонди й асоціації віддати данину пам'яті тим, хто загинув у цей трагічний період історії.

Визнаючи важливе значення підвищення рівня інформування
громадськості про ці трагічні події в історії людства для їхнього
запобігання у майбутньому, ми висловлюємо свій жаль з приводу
дій та політики, що призвели до масового голоду і загибелі
мільйонів людей. Ми не хочемо зводити рахунків з минулим, яке не
можна змінити, але ми переконані в тому, що викриття порушень прав
людини, збереження історичних документів і відновлення гідності
жертв шляхом визнання їхніх страждань слугуватиме орієнтиром для
майбутніх суспільств і сприятиме запобіганню подібних катастроф
у майбутньому. Ми вважаємо, що якнайбільше людей повинні дізнатися
про цю трагедію, і що обізнаність про ці трагічні події
буде сприяти зміцненню законності і поваги до прав людини та
основних свобод.

З сайту МЗС