Рішення про Концепцію гідрометеорологічної безпеки держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав

(Чолпон-Ата, 16.04.2004)

Статус Рішення див. ( 997_747 )

{ Рішення затверджено Постановою КМ N 1702 ( 1702-2004-п ) від 20.12.2004 }

Офіційний переклад Офіційно засвідчений текст

Рада глав урядів Співдружності Незалежних Держав з метою досягнення необхідного рівня та якості гідрометеорологічного забезпечення держав - учасниць СНД, що дозволяють знизити негативний вплив небезпечних гідрометеорологічних явищ на життєдіяльність населення та функціонування економіки,

вирішила:

1. Затвердити Концепцію гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (додається).

2. Визначити, що ця Концепція є основою для розроблення програм та інших документів у галузі гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць СНД.

3. Це Рішення набуває чинності з дня його підписання, а для держав, законодавство яких потребує виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Рішенням, - з дня здачі депозитарію повідомлення про їхнє виконання.

Здійснено в місті Чолпон-Ата 16 квітня 2004 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається у Виконавчому комітеті Співдружності Незалежних Держав, який надішле кожній державі, яка підписала це Рішення, його засвідчену копію.

 За Уряд                                    За Уряд 
 Азербайджанської Республіки                Республіки Молдова 
 (підпис)                                   (підпис) 

 За Уряд                                    За Уряд 
 Республіки Вірменія                        Російської Федерації 
 (підпис)                                   (підпис) 

 За Уряд                                    За Уряд 
 Республіки Білорусь                        Республіки Таджикистан 
 (підпис)                                   (підпис) 

 За Уряд                                    За Уряд 
 Грузії                                     Туркменістану 
 (підпис із застереженням)                  (підпис) 

 За Уряд                                    За Уряд 
 Республіки Казахстан                       Республіки Узбекистан 
 (підпис)                                   (підпис) 

 За Уряд                                    За Уряд 
 Киргизької Республіки                      України 
 (підпис)                                   (підпис) 
 

Затверджена Рішенням Ради глав урядів СНД про Концепцію гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав від 16 квітня 2004 року

Концепція гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав

I. Гідрометеорологічна безпека держав - учасниць СНД

Концепцію гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - Концепція) розроблено відповідно до Програми дій стосовно розвитку Співдружності Незалежних Держав на період до 2005 року ( 997_452 ) та у зв'язку зі зверненням Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, Економічної та Соціальної Ради ООН на адресу Всесвітньої Метеорологічної Організації (далі - ВМО) із закликом зробити внесок у рамках галузей її компетенції в дії, які здійснюються на міжнародному, регіональному та національному рівнях для здійснення сприяння та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країн та захисту життя й майна населення.

У Концепції сформульовано найважливіші цілі, завдання та принципи забезпечення гідрометеорологічної безпеки.

1.1. Загальні положення

Небезпечні гідрометеорологічні та геліогеофізичні явища (циклони, шторми, урагани, грозові шквали, пилові бурі, засуха, зливи, повені, раптове зниження температури повітря, снігопади, град, снігові лавини, селі тощо) тягнуть за собою людські жертви й завдають значної шкоди економіці та майну громадян.

Крім того, ці явища можуть викликати або посилювати інші лиха, у тому числі лісові пожежі, навали сарани, переміщення великих скупчень гусені, поширення хвороб (черевний тиф, малярія, холера тощо), викиди токсичних газів, розливи нафти й радіаційні аварії.

Зростання населення у прибережних і підвладних повеням районах чи інших особливо уразливих для небезпечних явищ зонах, збільшення числа жителів у населених пунктах і містах веде до того, що дедалі більша кількість людей наражається на ризик впливів небезпечних гідрометеорологічних явищ.

За оцінкою експертів ВМО, протягом десятирічного періоду 1991-2000 рр. більше 70% матеріальних втрат і до 90% людей, що постраждали від стихії, стали жертвами небезпечних природних явищ, зумовлених метеорологічними й гідрологічними причинами.

Така статистика дає підставу вважати, що в ряду небезпечних природних явищ саме явища гідрометеорологічного характеру є найбільш небезпечними й саме від них, у першу чергу, є потреба в організації захисту населення та економіки.

У цих умовах надання своєчасних попереджень про небезпечні гідрометеорологічні явища може дати ефективну віддачу у вигляді врятованих життів і майна людей.

Важко переоцінити позитивний ефект для економіки від завчасних попереджень про тривалі за часом такі небезпечні явища, як засухи, маловодність, повені, а також від надання довгострокових (сезонних і кліматичних) прогнозів.

Цілі галузі економіки тією чи іншою мірою залежать від погодно-кліматичних умов і небезпечних гідрометеорологічних явищ. Сільське господарство, рибальство, лісове господарство та управління водогосподарською діяльністю, енергетика, наземний, морський і авіаційний транспорт, будівництво та міське господарство, рекреаційна й туристична індустрія, системи зв'язку й оборона не можуть нормально функціонувати без своєчасного та якісного гідрометеорологічного забезпечення.

Для погоди й клімату не існує кордонів. У зв'язку із цим виконання завдань зі зниження загрози життю й власності від небезпечних гідрометеорологічних явищ на національному рівні не можливе без міжнародного обміну даними гідрометеорологічних спостережень і прогнозів.

При цьому необхідною умовою здійснення та збереження основоположного принципу міжнародного співробітництва в галузі гідрометеорології - вільного й необмеженого обміну даними й прогнозами - є функціонування в кожній країні національної гідрометеорологічної служби й виконання державою обов'язків стосовно захисту своїх громадян та їхньої власності від небезпечних природних явищ.

1.2. Терміни та визначення

Для цілей цієї Концепції терміни, що вживаються в ній, мають такі значення:

національна гідрометеорологічна служба (НГМС) - державна організація, що заснована та працює здебільшого на державні кошти, уповноважена урядом країни на виконання гідрометеорологічних і пов'язаних з ними функцій, які держава визнає обов'язковими для цілей забезпечення безпеки життя й майна громадян і виконання міжнародних зобов'язань у рамках Конвенції Всесвітньої Метеорологічної Організації ( 995_163 ), інших договорів і угод;

небезпечне гідрометеорологічне та (або) геліогеофізичне явище - гідрометеорологічне та (або) геліогеофізичне явище, яке за своїм значенням, інтенсивністю, тривалістю або часом виникнення становить загрозу для безпеки людей, а також може завдати значної матеріальної шкоди;

гідрометеорологічна безпека - стан захищеності особи, суспільства та держави від впливу небезпечних гідрометеорологічних та (або) геліогеофізичних явищ, глобальних змін погодно - кліматичних умов.

1.3. Мета й завдання Концепції

Головною метою Концепції є формування офіційного погляду на роль і значення забезпечення гідрометеорологічної безпеки як невід'ємної частини національної безпеки кожної з держав - учасниць СНД.

Головним завданням Концепції є забезпечення умов, які сприяли б досягненню необхідного рівня та якості гідрометеорологічного забезпечення держав - учасниць СНД, що дозволяють зменшити негативний вплив небезпечних гідрометеорологічних та (або) геліогеофізичних явищ на безпеку життів і майна людей, а також на функціонування економіки країн.

Концепція розрахована на довгострокову перспективу й ґрунтується на Угоді про взаємодію в галузі гідрометеорології ( 997_060 ), прийнятій главами урядів СНД 8 лютого 1992 року. Модельному законі "Про гідрометеорологічну діяльність", прийнятому Міжпарламентською Асамблеєю держав - учасниць СНД ( 997_a36 ), та Женевській декларації Тринадцятого Всесвітнього Метеорологічного Конгресу.

Концепція є основою для розроблення конкретних програм й організаційних документів у галузі гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць СНД.

II. Національні інтереси держав - учасниць СНД
у галузі забезпечення гідрометеорологічної безпеки

Національні інтереси держав - учасниць СНД у галузі забезпечення гідрометеорологічної безпеки, у першу чергу, зумовлені необхідністю підвищення рівня безпеки населення, його життєдіяльності від негативного впливу небезпечних гідрометеорологічних та (або) геліогеофізичних явищ шляхом оперативного інформування та реагування на надзвичайні ситуації.

Забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країни передбачає врахування даних довгострокових (сезонних і кліматичних) прогнозів під час планування діяльності в галузях, що залежать від погодних умов, таких як енергетика, транспорт, будівництво, сільське господарство тощо.

Для успішного вирішення зазначених завдань необхідно мати якомога більш повну й достовірну гідрометеорологічну й пов'язану з нею інформацію, одержати яку можна тільки за активною участю в міжнародному співробітництві в цій галузі.

III. Види та джерела загроз для гідрометеорологічної
безпеки держав - учасниць СНД

До джерел загроз для гідрометеорологічної безпеки можна віднести, у першу чергу, тенденцію зростання кількості небезпечних природних явищ. За оцінкою міжнародних експертів, за період з 1986 року до 1995 року порівняно з даними 1960-х років кількість природних катастроф, які класифікуються як "великі", зросла більш ніж у 4 рази.

Загрозу для гідрометеорологічної безпеки можуть становити також глобальне потепління клімату й супутні йому процеси.

Крім того, останніми роками через складний фінансово-економічний стан ряду підприємств й організацій зріс ступінь уразливості економіки держав - учасниць СНД від небезпечних гідрометеорологічних явищ, що пояснюється погіршенням технічного стану обладнання в багатьох галузях господарської діяльності й збільшенням кількості аварій природно-техногенного характеру.

На цьому фоні особливу тривогу викликає зростаюча небезпека дезінтеграції НГМС держав - учасниць СНД. Ця небезпека зумовлена зниженням ролі держави в регулюванні діяльності в галузі гідрометеорології та суміжних з нею галузях, що виражається в зменшенні обсягів бюджетного фінансування для підтримання необхідної базової інфраструктурі, яка забезпечує потреби суспільства в гідрометеорологічній інформації на національному, регіональному та глобальному рівнях.

Погіршення фінансово-економічного стану здатне ускладнити функціонування НГМС та обмежити їхню участь у міжнародній системі отримання гідрометеорологічної інформації та обміну нею, що може негативно позначитися на забезпеченні гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць СНД.

Цей процес, у свою чергу, веде до зниження статусу служб та як наслідок - до обмеження їхньої участі в державних та міжнародних проектах і програмах та до скорочення гідрометеорологічної інформації, що надається ними, як для громадян та економіки власних країн, так і для міжнародного

обміну. 

Останнім часом у ряді країн з'явився та розвивається метеорологічний недержавний сектор, який, як правило, прагне до отримання доходів шляхом надання спеціалізованого метеорологічного обслуговування, призначеного для конкретного клієнта.

Крім того, на цей час з'явилася значна кількість сайтів в Інтернеті й ряд мереж міжнародного телевізійного мовлення, що надають метеорологічну інформацію, підготовану їхнім власним персоналом або недержавним сектором. Особливу стурбованість при цьому викликає той факт, що надана інформація нерідко містить відомості (у багатьох випадках недостатньо достовірні) про небезпечні гідрометеорологічні явища, прерогатива підготовки та випуску яких повинна знаходитись виключно у сфері відповідальності НГМС.

Ці нові реалії підкреслюють необхідність координації дій під час підготовки метеорологічних прогнозів і попереджень про небезпечні гідрометеорологічні явища між усіма постачальниками або розповсюджувачами такої інформації на державному рівні. Вирішення цього питання набуває особливої важливості в тому разі, якщо держави - учасниці СНД хочуть уникнути неадекватного оповіщення населення про виникнення небезпечних природних явищ і можливих надзвичайних ситуацій.

IV. Основні завдання в галузі забезпечення
гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць СНД
та методи їхнього вирішення

Одним з основних завдань для кожної держави - учасниці СНД в галузі забезпечення гідрометеорологічної безпеки є своєчасне отримання надійної та вичерпної інформації, прогнозів та попереджень про небезпечні гідрометеорологічні та пов'язані з кліматом явища, які дозволяють забезпечувати своєчасну організацію робіт із забезпечення безпеки життя, захисту майна населення та запобігання можливій шкоді для економіки.

Це завдання може бути вирішене тільки за наявності в кожній з країн добре налагодженої системи збору, обробки та розповсюдження гідрометеорологічної інформації.

Основою формування такої системи повинні бути НГМС, які мають статус, що забезпечує їхню участь на належному рівні в національних і міжнародних проектах і програмах та надає можливість удосконалення державної системи формування, зберігання та раціонального використання інформаційних ресурсів у галузі гідрометеорології.

Такий підхід дозволяє домогтися високого рівня стандартизації та безперервної роботи мереж спостереження, що дає можливість забезпечити однорідність і високу якість національних кліматичних архівів, високих рівнів професійної цілісності й об'єктивності підготовки прогнозів з метою забезпечення безпеки життя й майна громадян, а також підготовки погодженої та достовірної інформації для виконання міжнародних зобов'язань країни в рамках міжнародних договорів у сфері гідрометеорологічної безпеки. '

Цього можна досягнути, перш за все, через формування нормативної правової бази, яка забезпечує ефективну роботу НГМС та виконання ними міжнародних зобов'язань своїх країн.

Удосконалення міжнародної та національної нормативної правової бази в галузі гідрометеорології повинно бути спрямоване, у тому числі й на регулювання діяльності недержавного сектора в галузі надання гідрометеорологічної інформації, зберігаючи при цьому основний принцип участі у вільному міжнародному обміні гідрометеорологічними даними та продукцією.

З метою підвищення гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць СНД необхідно забезпечити інтегрування систем гідрометеорологічного інформаційного забезпечення, а також координацію зусиль у частині своєчасного попередження про небезпечні гідрометеорологічні процеси та явища для суміжних територій.

При цьому відповідальність за організацію та забезпечення служби штормових оповіщень на національному рівні повинна бути законодавчо покладена на НГМС (спеціально уповноважений орган державного управління, з наданням йому виключного права підготовки та випуску екстреної інформації про небезпечні гідрометеорологічні явища).

Серйозної уваги заслуговує проблема підтримання на сучасному технологічному рівні технічних засобів (у тому числі й космічних систем) та обчислювальних комплексів, які здійснюють оцінку й прогнозування стану навколишнього природного середовища, та регулярне їхнє поновлення. У першу чергу це стосується державної системи спостереження та попередження про небезпечні гідрометеорологічні явища.

Важливим моментом є розроблення пропозицій стосовно проведення спільних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт зі створення та використання засобів (у тому числі й космічних) отримання, обробки та передачі гідрометеорологічної інформації в різних режимах.

Принципове значення має здійснення кадрової політики, спрямованої на зміцнення НГМС кваліфікованими спеціалістами в галузі гідрометеорології, обчислювальної техніки та програмування.

V. Основні положення політики держав - учасниць СНД
із забезпечення гідрометеорологічної безпеки

Співробітництво держав - учасниць СНД в галузі забезпечення гідрометеорологічної безпеки повинно виходити з принципу, що забезпечення безпеки громадян та економіки країни від небезпечних гідрометеорологічних та (або) геліогеофізичних явищ є частиною національної безпеки та належить до сфери відповідальності держави.

В інтересах забезпечення гідрометеорологічної безпеки на національному рівні уряди держав, за повного розуміння національних завдань, потреб, ресурсів та устремлінь своїх країн, повинні провести оцінку та прийняти рішення стосовно конкретної для своєї країни стратегії для майбутнього надання гідрометеорологічного та пов'язаного з ним обслуговування.

При цьому функціонування НГМС є, по суті, одним з необхідних елементів виконання обов'язків держави із забезпечення безпеки життя й захисту майна громадян від небезпечних гідрометеорологічних явищ та виконання міжнародних зобов'язань у цій галузі.

До сфери відповідальності держави належить також проблема повного та правильного обліку гідрометеорологічних умов під час формування планів соціально-економічного розвитку країни.

VI. Міжнародне співробітництво держав - учасниць СНД
у галузі забезпечення гідрометеорологічної безпеки

Комплексні системи синхронних спостережень, збору, обробки та розповсюдження гідрометеорологічних і пов'язаних з ними даних у більшості розвинутих країн служать на благо світової спільноти вже понад 100 років.

Важливим внеском держав - учасниць СНД у розвиток міжнародної системи гідрометеорологічних спостережень стало прийняття урядами держав - учасниць СНД Угоди про міждержавну гідрометеорологічну мережу СНД від 16 березня 2001 року ( 997_848 ).

Участь у цій міжнародній Угоді ( 997_848 ) демонструє глибоке розуміння того факту, що своєчасне та якісне гідрометеорологічне забезпечення може бути ' досягнуто тільки за широкого співробітництва на міжнародному рівні. При цьому повинно бути забезпечено відповідність національної практики, що діє в їхніх країнах, політиці та практиці ВМО для міжнародного обміну гідрометеорологічними й пов'язаними з ними даними та продукцією, у тому числі керівним принципам стосовно спеціалізованої гідрометеорологічної діяльності, інформація від якої надається на договірній основі за плату.

Одним з найважливіших напрямів міжнародного співробітництва держав - учасниць СНД у галузі забезпечення гідрометеорологічної безпеки є координація зусиль у частині своєчасного попередження про небезпечні гідрометеорологічні явища.

Особливе місце повинно бути відведено розробленню та реалізації міждержавних програм з підготовки національних кадрів у галузі гідрометеорології та суміжних з нею дисциплінах.

VII. Політичний, економічний та соціальний ефект
забезпечення гідрометеорологічної безпеки
держав - учасниць СНД

Участь у широкому міжнародному співробітництві в рамках СНД і ВМО позитивно впливає на формування авторитету країни в очах міжнародної спільноти.

Ефективне використання гідрометеорологічної та пов'язаної з нею інформації, у тому числі й довгострокових (сезонних і кліматичних) прогнозів, може сприяти недопущенню або мінімізації серйозної економічної шкоди. Так, за оцінками міжнародних експертів, розміри втрат світової економіки через небезпечні природні явища становлять від 50 до 100 млрд. доларів США щорічно.

Нині знаходяться на стадії становлення й уже отримали визнання спеціалістів метеоролого-економічне моделювання та оцінка втрат у господарській діяльності через негативні погодні й кліматичні явища, що дає можливість мінімізувати втрати в економіці через небезпечні гідрометеорологічні явища.

Реалізація Концепції буде слугувати інтересам сталого розвитку національної економіки кожної держави Співдружності й може внести суттєвий внесок у захист життів і майна населення від небезпечних гідрометеорологічних та (або) геліогеофізичних явищ.

Застереження Грузії до проекту Концепції гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць СНД

За винятком:

- 4-го абзацу пункту 1.3 розділу I;

- 4-го абзацу розділу IV.

Зураб Жванія (підпис)

( Рішення додане до Постанови КМ N 1702 ( 1702-2004-п ) від 20.12.2004 )