Приєднуйтесь.
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
( Постанову скасовано нв падставі Постанови Верховного Суду України N 30/63 ( v0_63700-02 ) від 01.10.2002 )
Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянула касаційну скаргу фабрики котлів "RAFAKO S.A." на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2002 у справі за позовом фабрики котлів "RAFAKO S.A." до ВАТ "Донецькобленерго" про стягнення 2900472,64 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.11.2001 позов задоволено в сумі 560960,13 дол. США, у т.ч. 504960,13 дол. США боргу та 55109,33 дол. США судових витрат.
У стягненні 57530,87 дол. США відмовлено.
ВАТ "Донецькобленерго" подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 15.11.2001 в частині стягнення судових витрат.
Постановою судової колегії Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2002 апеляційну скаргу задоволено, рішення господарського суду Донецької області від 15.11.2001 скасовано частково, у позові фабрики котлів "RAFAKO S.A.", м. Рацибуж, Польща до ВАТ "Донецькобленерго", м. Горлівка про стягнення судових витрат відмовлено, інше в рішенні залишено без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши касаційну скаргу і перевіривши матеріали справи, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, встановила, що в апеляційній скарзі на рішення господарського суду Донецької області від 15.11.2001 відповідач зазначає, що не погоджується з рішенням в частині стягнення судових витрат за надання юридичних послуг у розмірі 54787,93 дол. США, оскільки зарахування юридичних послуг у відшкодування позивачу судових витрат є неправомірним.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду постановою від 15.02.2002 задовольнила вимоги заявника з посиланням на те, що ст. 44 ГПК ( 1798-12 ) до судових витрат, нарівні з іншими, відносить лише витрати зі сплати послуг адвоката, а не юриста.
Але згідно зі ст. 44 ГПК ( 1798-12 ) судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Отже, зазначена стаття не містить вичерпного переліку витрат, які можуть бути віднесені до судових, тобто суду належить у кожному конкретному випадку розглядати також питання про віднесення до складу судових витрат інших витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Стаття 44 ГПК ( 1798-12 ) не обмежує права учасників господарського судочинства на вибір представника лише адвокатом.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Солдатова Геннадія Івановича щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ст. 44 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05 ), статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80732-10 ) (справа про право вільного вибору захисника) від 16.11.2000 N 13-рп/2000 ( v013p710-00 ) встановлено, що обмеження права вибору захисника лише адвокатом в цивільному, арбітражному, адміністративному та кримінальному судочинстві є порушенням ст. 59 Конституції України про право на вільний вибір захисника.
В умовах нових економічних відносин справедливим і необхідним є віднесення всіх судових витрат на ту сторону, яка за результатами розгляду визнається неправою у спорі, що розглядається; оскільки даний спір був доведений до суду з вини відповідача, господарський суд Донецької області правомірно відніс на нього 55109,93 дол. США судових витрат.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 ГПК ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу фабрики котлів "RAFAKO S.A.", м. Рацибуж, Польща задовольнити. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2002 скасувати. Рішення господарського суду Донецької області від 15.11.2001 залишити без змін.
