Приєднуйтесь.
У Х В А Л А КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та про офіційне тлумачення частини третьої статті 82 Земельного кодексу України
м. Київ Справа N 2-37/2004
15 січня 2004 року
N 1-у/2004
Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:
Селівона Миколи Федосовича - головуючий,
Вознюка Володимира Денисовича,
Іващенка Володимира Івановича,
Костицького Михайла Васильовича,
Малинникової Людмили Федорівни,
Чубар Людмили Пантеліївни - суддя-доповідач,
Шаповала Володимира Миколайовича,
розглянув на засіданні Конституційного Суду України питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) положень статті 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" ( 899-15 ) та про офіційне тлумачення частини третьої статті 82 Земельного кодексу України ( 2768-14 ).
Заслухавши суддю-доповідача Чубар Л.П. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
1. Суб'єкт права на конституційне подання - 50 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням надати висновок щодо відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) частини четвертої статті 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" ( 899-15 ) та офіційне тлумачення частини третьої статті 82 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (щодо права власності на землю спільних підприємств).
У конституційному поданні наведено положення статті 13 Конституції України ( 254к/96-ВР ): "Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу...", та зазначено, що з прийняттям Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" ( 899-15 ) (далі - Закон) "фактично відмінено мораторій на продаж землі до 2005 року, який передбачений положеннями Земельного кодексу України" ( 2768-14 ). Як вважають народні депутати України, Закон ( 899-15 ) "фактично створив правову колізію, оскільки тепер ця норма суперечить положенню Земельного кодексу України" ( 2768-14 ).
Стосовно офіційного тлумачення положення статті 82 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) у конституційному поданні зазначається, що Законом України "Про внесення зміни до статті 82 Земельного кодексу України" ( 1103-15 ) від 10 липня 2003 року ця стаття доповнена частиною третьою, відповідно до якої "спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки у випадках, визначених частиною першою цієї статті, та у порядку, встановленому цим Кодексом ( 2768-14 ) для іноземних юридичних осіб". При цьому наголошується, що Законом України "Про внесення зміни до статті 82 Земельного кодексу України" ( 1103-15 ) не визначено, як буде із землею, яка знаходиться у комунальній власності, за якою ціною будуть відчужувати землі сільськогосподарського призначення, і чи закладені на це кошти в бюджет. Не з'ясована кількість, вартість землі, загальна сума компенсації, що має бути закладеною в бюджет.
2. Третя колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 31 жовтня 2003 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).
3. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) у конституційному поданні обов'язково зазначається правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні.
Однак цих вимог не дотримано. У конституційному поданні відсутнє правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності положення статті 2 Закону ( 899-15 ), не зазначено яким саме статтям Конституції України ( 254к/96-ВР ) не відповідає оспорюване положення, а лише наводиться текст першого речення частини першої статті 13 Конституції України ( 254к/96-ВР ). При цьому стаття 2 Закону ( 899-15 ) не містить частини четвертої, яку суб'єкт права на конституційне подання просить визнати неконституційною.
Крім того, народні депутати України стверджують про наявність суперечностей (колізії) між зазначеною нормою Закону ( 899-15 ) та положеннями Земельного кодексу України ( 2768-14 ). Проте усунення колізій і заповнення прогалин у законодавчих актах, згідно зі статтею 85 Конституції України ( 254к/96-ВР ), є виключною компетенцією Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні.
4. Відповідно до статті 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законів України є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законів України.
Вивчивши порушене народними депутатами України клопотання про офіційне тлумачення частини третьої статті 82 Земельного кодексу України ( 2768-14 ), Конституційний Суд України дійшов висновку, що конституційне подання і в цій частині не відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), оскільки в ньому відсутнє правове обґрунтування тверджень щодо практичної необхідності в офіційному тлумаченні зазначеної норми Земельного кодексу України ( 2768-14 ). Суб'єкт права на конституційне подання просить шляхом офіційного тлумачення положень частини третьої статті 82 Земельного кодексу України ( 2768-14 ), яка визначає спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, суб'єктами права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення, вирішити питання, що не є предметом регулювання зазначеної норми, а саме: "як буде із землею, яка знаходиться у територіальних громад, тобто у комунальній власності... по якій ціні будуть відчужувати землі сільськогосподарського призначення і чи закладені на це кошти в бюджеті. Не з'ясована ні кількість, ні вартість землі, ні загальна сума компенсації, що має бути закладено в бюджет".
Посилання авторів конституційного подання на відсутність законодавчого реґулювання правовідносин, пов'язаних з набуттям права власності на земельні ділянки спільними підприємствами, заснованими за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, не може бути підставою для відкриття конституційного провадження у справі. Адже законодавче вреґулювання цього питання є прерогативою Верховної Ради України.
Крім того, з конституційного подання вбачається, що його авторам є незрозумілим питання: "по якій ціні будуть відчужувати землі сільськогосподарського призначення...", у той час, як у частині третій статті 82 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) йдеться про можливість набувати спільними підприємствами, заснованими за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, права власності на земельні ділянки тільки несільськогосподарського призначення. Цитуючи ж норму Земельного кодексу України ( 2768-14 ), якій пропонується дати офіційне тлумачення, автори конституційного подання пропустили словосполучення "несільськогосподарського призначення".
Таким чином, конституційне подання не відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).
Враховуючи викладене та керуючись статтями 39, 45, 50, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), Конституційний Суд України
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) положень статті 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" ( 899-15 ) та про офіційне тлумачення частини третьої статті 82 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена.
