Приєднуйтесь.
У Х В А Л А КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Євпаторійської міської ради про офіційне тлумачення положень пунктів 3, 4 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю"
м. Київ Справа N 2-9/2004
19 лютого 2004 року
N 14-у/2004
Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:
Селівона Миколи Федосовича - головуючий, суддя-доповідач,
Вознюка Володимира Денисовича,
Іващенка Володимира Івановича,
Костицького Михайла Васильовича,
Малинникової Людмили Федорівни,
Мироненка Олександра Миколайовича,
Шаповала Володимира Миколайовича,
розглянув питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Євпаторійської міської ради про офіційне тлумачення положень пунктів 3, 4 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 2000 р., N 43, ст. 363; 2003 р., N 26, ст. 195, N 30, ст. 243).
Заслухавши суддю-доповідача Селівона М.Ф. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
1. Суб'єкт права на конституційне подання - Євпаторійська міська рада - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень пунктів 3, 4 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) стосовно звільнення від земельного податку закладів охорони здоров'я, а саме: в чому полягає відмінність цих пунктів та яким пунктом слід керуватися під час вирішення питання про звільнення від плати за землю санаторно-курортних закладів.
Необхідність в офіційному тлумаченні зазначених положень Закону ( 2535-12 ) обгрунтовується тим, що має місце неоднозначне розуміння їх органами місцевого самоврядування, державної податкової адміністрації та судовими органами.
Як вважає Євпаторійська міська рада, пунктом 4 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) санаторно-курортні заклади до вітчизняних закладів охорони здоров'я не віднесено.
2. Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 11 листопада 2003 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у конституційному поданні.
3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) від земельного податку звільняються, зокрема:
- спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих згідно із списком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України (пункт 3);
- вітчизняні заклади охорони здоров'я (пункт 4).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (частина шоста статті 75) обмежено коло закладів охорони здоров'я, які мають право на пільги щодо земельного податку. Встановлено, що у 2004 році пільги по платі за землю, визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ), застосовуються, зокрема, до спеціалізованих санаторіїв України для реабілітації хворих та до вітчизняних закладів охорони здоров'я, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Нормативно-правовими актами санаторно-курортні заклади віднесено до закладів охорони здоров'я (стаття 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я ( 2801-12 ); стаття 22 Закону України "Про курорти" ( 2026-14 ); пункт 1 Загального положення про санаторно-курортний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. N 805 ( 805-2001-п ); підпункт 1.4 пункту 1 Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 жовтня 2002 р. N 385 ( z0892-02 ).
Виходячи з такого визначення за пунктом 4 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) від земельного податку мали б звільнятися всі санаторії як заклади охорони здоров'я, проте відповідно до пункту 3 частини першої цієї ж статті зазначені пільги поширюються лише на спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих згідно із списком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України, та дитячі санаторно-курортні заклади України, які теж є закладами охорони здоров'я.
Неузгодженість зазначених норм Закону ( 2535-12 ) стала, як свідчать матеріали справи, причиною їх неоднозначного розуміння і застосування державними органами та органами місцевого самоврядування.
Однак за час підготовки у Конституційному Суді України справи до слухання судовою практикою вироблено єдині підходи у вирішенні спорів, пов'язаних з наданням санаторіям пільг із сплати земельного податку. Про це свідчать, зокрема, постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16 грудня 2003 року, які долучено до матеріалів справи.
Таким чином, між нормами Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ), що стосуються звільнення від земельного податку закладів охорони здоров'я (пункти 3, 4 частини першої статті 12), існує неузгодженість, яку не можна усунути шляхом тлумачення зазначених положень Закону ( 2535-12 ). Усунення розбіжностей між нормами закону до повноважень Конституційного Суду України не належить. Це питання вирішується в законодавчому порядку.
Отже, підстав для відкриття конституційного провадження у справі немає.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 45, 50, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), Конституційний Суд України
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Євпаторійської міської ради про офіційне тлумачення положень пунктів 3, 4 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у конституційному поданні.
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена.
