ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

Н А К А З

28.10.2002 N 8/1

( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Генеральної прокуратури N 9гн ( v0009900-04 ) від 07.05.2004 )

Про введення в дію Інструкції про порядок підготовки, передачі та виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу у кримінальних справах

Керуючись ст. 15 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ), Н А К А З У Ю:

1. Затвердити і ввести в дію з 1 листопада 2002 року Інструкцію про порядок підготовки, передачі та виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу у кримінальних справах, що додається.

2. Наказ надіслати прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України, міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам.

3. Організувати вивчення Інструкції прокурорсько-слідчими працівниками.

4. Прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України, міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам, начальникам управлінь та відділів Генеральної прокуратури України забезпечувати підготовку, передачу та виконання звернень про правову допомогу у кримінальних справах органами прокуратури України згідно з вимогами Інструкції.

5. Контроль за виконанням вимог Інструкції покласти на міжнародно-правове управління Генеральної прокуратури України.

Генеральний прокурор України                             С.Піскун 
 

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Генерального прокурора України 28.10.2002 N 8/1

ІНСТРУКЦІЯ про порядок підготовки, передачі та виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу у кримінальних справах

1. Загальні положення

1.1. Міжнародне співробітництво органів прокуратури України здійснюється на основі міждержавних угод і договорів, учасницею яких є Україна, законів України, а також нормативних актів і відомчих угод Генеральної прокуратури України.

1.2. Співробітництво органів прокуратури України з компетентними установами іноземних держав базується на принципах:

взаємної поваги до національного суверенітету і неухильного дотримання норм національного законодавства та міжнародного права;

невтручання у внутрішні справи іноземних держав.

При застосуванні цієї Інструкції поняття правової допомоги у широкому розумінні означає підготовку, передачу до іноземних правоохоронних органів і судових установ, а також виконання на їх прохання звернень (клопотань, доручень, запитів) про:

проведення процесуальних дій (виконання слідчих дій, вручення документів, передачу предметів, надання документів та виконання інших процесуальних заходів);

екстрадицію осіб;

передачу кримінального переслідування.

1.3. Звернення компетентних органів України про правову допомогу у кримінальних справах та додані до них документи складаються на чистих аркушах паперу державною мовою України з обов'язковим долученням належним чином завіреного перекладу мовою запитуваної сторони або передбаченою договором.

Для учасників Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року ( 997_009 ) допускається складання всіх документів російською мовою.

Звернення про правову допомогу та додані до них процесуальні рішення та інші документи повинні бути засвідчені підписом компетентної посадової особи та скріплені гербовою печаткою органу, який видав ці документи.

1.4. Звернення про правову допомогу, за винятком випадків, коли міжнародними договорами України передбачається можливість їх направлення безпосередньо прокурорами обласного та районного рівнів, надсилаються до Генеральної прокуратури України через прокуратуру області (прирівняну до неї прокуратуру) з супровідним листом керівництва відповідної прокуратури, в якому обгрунтовується необхідність отримання правової допомоги від компетентних органів іноземної держави.

1.5. Генеральна прокуратура України після вивчення та перевірки документів, у разі належного їх оформлення, готує і відповідно до порядку, встановленого міжнародним договором України, надсилає до компетентного органу іноземної держави запит про надання правової допомоги.

1.6. Запити про правову допомогу надсилаються за кордон за підписом начальника міжнародно-правового управління, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

2. Порядок підготовки та виконання міжнародних слідчих доручень про проведення процесуальних дій

2.1. Міжнародні слідчі доручення про проведення процесуальних дій на території іншої держави повинні містити:

назву органу, що розслідує справу, та закордонної установи, до якої звернено запит;

посилання на чинну угоду про надання правової допомоги, учасницею якої є як Україна, так і запитувана сторона;

найменування справи, по якій запитується правова допомога;

опис подій, що є предметом розслідування, їх юридична кваліфікація;

дані про пред'явлення обвинувачення з викладенням повного тексту відповідних статей Кримінального кодексу України ( 2341-14 );

прізвище, ім'я, по батькові та процесуальне становище осіб, з якими необхідно виконати процесуальні дії, відомості про їх місце проживання або перебування, рід занять, а також інші наявні дані, що можуть полегшити виконання доручення;

чіткий перелік процесуальних дій, які підлягають виконанню;

у разі необхідності - дані про працівників органів прокуратури, присутність яких при виконанні процесуальних дій вважається потрібною, обгрунтування потреби та бажані строки відрядження, план роботи у відрядженні;

у випадках, коли це передбачено відповідним договором, або на вимогу компетентного органу держави, який виконуватиме звернення, міжнародне доручення може містити й інші дані.

2.2. Запити про проведення процесуальних дій у кримінальних справах, що надійшли до Генеральної прокуратури України від компетентних установ інших держав, розглядаються міжнародно-правовим управлінням.

При відсутності обставин, які в силу чинного законодавства України і положень міжнародних договорів перешкоджають наданню правової допомоги, запити відповідно до вимог закону про підслідність надсилаються компетентним установам, які в свою чергу, організовують їх виконання. Отримані матеріали, засвідчені гербовою печаткою органу виконання запиту, надсилаються до Генеральної прокуратури України тими ж каналами, якщо інше не обумовлено двосторонніми або багатосторонніми угодами, учасницею яких є Україна.

2.3. Прокурори обласного та районного рівнів в межах своєї компетенції забезпечують контроль за кваліфікованою і своєчасною підготовкою доручень та нагляд за додержанням законів при виконанні запитів про проведення процесуальних дій.

3. Порядок підготовки та виконання клопотань про екстрадицію (видачу) осіб

3.1. Клопотання про екстрадицію (видачу) осіб повинні містити:

назву органу, що розслідує справу, та закордонної установи, до якої звернено запит;

посилання на чинну угоду про надання правової допомоги, учасницею якої є як Україна, так і запитувана сторона;

найменування справи, по якій запитується правова допомога;

опис подій, що є предметом розслідування, їх юридична кваліфікація;

прізвище, ім'я, по батькові розшукуваної особи, повна дата і місце народження, місце проживання або місцеперебування за кордоном та інші відомості про неї.

До клопотання долучаються такі документи:

копія постанови судді про затримання розшукуваної особи та доставку її в суд під вартою, або обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, чи копія вироку з підтвердженням про набуття ним законної сили;

копія постанови про притягнення цієї особи як обвинуваченого;

копія постанови про розшук особи;

довідка про докази, якими підтверджується вина розшукуваної особи у вчиненні злочину;

текст статті Кримінального кодексу України ( 2341-14 ), за яким кваліфікується інкримінований злочин;

висновок компетентних органів України про громадянство розшукуваної особи, складений відповідно до вимог Закону України "Про громадянство України" ( 2235-14 );

довідка про частину невідбутого покарання (у випадках, коли порушується клопотання про видачу особи, яка вже відбула частину призначеного судом покарання);

дві фотокартки та дактилокарта розшукуваної особи (за наявності).

3.2. При надходженні від компетентних органів іноземної держави згоди на видачу розшукуваної особи Генеральна прокуратура України направляє доручення Міністерству внутрішніх справ України та Державному департаменту України з питань виконання покарань щодо організації прийому цієї особи та етапування її до місця проведення розслідування у справі.

3.3. Після закінчення провадження у справі стосовно виданої особи до Генеральної прокуратури України надсилається засвідчена копія процесуального рішення для подальшого інформування відповідного іноземного органу.

3.4. Запити про видачу осіб, що надійшли до Генеральної прокуратури України від компетентних установ інших держав, розглядаються міжнародно-правовим управлінням.

При відсутності обставин, які в силу чинного законодавства України і положень міжнародних договорів перешкоджають вирішенню питання щодо видачі особи, прокурорам областей (прирівняним до них прокурорам) надсилаються доручення щодо організації проведення перевірок на наявність можливих перешкод для видачі. Матеріали перевірок надсилаються до Генеральної прокуратури України тими ж каналами.

3.5. При задоволенні запиту про видачу особи Генеральна прокуратура України направляє доручення Міністерству внутрішніх справ України та Державному департаменту України з питань виконання покарань про організацію передачі цієї особи компетентним органам іноземної держави.

3.6. Прокурори за місцем затримання і взяття під варту осіб, які підлягають видачі організовують перевірки щодо:

законності та підстав їх затримання, строків, наявності документів про арешт, а в разі відсутності вказаних документів забезпечують їх отримання від компетентних установ іноземних держав та висувають перед ними вимогу щодо направлення відповідних клопотань про видачу до Генеральної прокуратури України або Міністерства юстиції України, якщо згідно з вимогами міжнародного договору питання видачі віднесено до його компетенції;

мети їх приїзду в Україну, місця та часу проживання і реєстрації, громадянства, надання притулку, обставин і мотивів кримінального переслідування на території іноземної держави;

достовірності наявних у них документів, встановлення їх особи, громадянства відповідно до Закону України "Про громадянство України" ( 2235-14 );

наявності можливих перешкод для видачі, передбачених міжнародним договором.

Матеріали перевірок разом з висновком щодо можливості видачі невідкладно надаються через прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та інших прирівняних до них прокурорів до Генеральної прокуратури України або Міністерства юстиції України, якщо згідно з вимогами міжнародного договору питання видачі віднесено до його компетенції.

3.7. Прокурори обласного та районного рівнів в межах своєї компетенції забезпечують контроль за кваліфікованою і своєчасною підготовкою клопотань та виконанням доручень про видачу, перевіряють скарги затриманих (заарештованих) осіб, які підлягають видачі, щодо законності та обгрунтованості затримання (арешту), умов тримання та з інших питань.

4. Порядок підготовки та виконання клопотань про передачу (порушення) кримінального переслідування осіб

4.1. Клопотання про передачу (порушення) кримінального переслідування осіб повинні містити:

назву органу, що розслідує справу, та закордонної установи, до якої звернено запит;

посилання на чинну угоду про надання правової допомоги, учасницею якої є як Україна, так і запитувана сторона;

найменування справи, по якій запитується правова допомога;

опис подій, що є предметом розслідування, їх юридична кваліфікація;

прізвище, ім'я, по батькові особи, стосовно якої розслідується справа, повна дата і місце народження, місце проживання або місцеперебування за кордоном та інші відомості про неї.

До клопотання долучаються такі документи:

матеріали кримінальної справи (дослідчої перевірки);

наявні речові докази;

текст статті Кримінального кодексу України ( 2341-14 ), за яким кваліфікується інкримінований злочин;

висновок компетентних органів України про громадянство особи, складений відповідно до вимог Закону України "Про громадянство України" ( 2235-14 ).

4.2. Копія матеріалів кримінальної справи (дослідчої перевірки) залишається в органі, який проводив розслідування (перевірку).

4.3. Запити про передачу (порушення) кримінального переслідування осіб, що надійшли до Генеральної прокуратури України від компетентних установ інших держав, розглядаються міжнародно-правовим управлінням.

При відсутності обставин, які в силу чинного законодавства України і положень міжнародних договорів перешкоджають наданню правової допомоги, матеріали кримінальної справи (дослідчої перевірки) відповідно до вимог закону про підслідність надсилаються компетентним установам для організації подальшого розслідування справи (прийняття рішення про порушення кримінальної справи) згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством України.

4.4. Після прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальній справі (матеріалах дослідчої перевірки) до Генеральної прокуратури України надсилається засвідчена копія такого рішення для подальшого інформування відповідного іноземного органу.

4.5. Прокурори обласного та районного рівнів в межах своєї компетенції забезпечують контроль за кваліфікованою і своєчасною підготовкою клопотань про передачу (порушення) кримінального переслідування, а також здійснюють нагляд за додержанням чинного законодавства під час досудового слідства та підтримують державне обвинувачення під час судового розгляду кримінальних справ цієї категорії.

5. Заключні положення

5.1. Інструкцію про порядок підготовки, передачі та виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу у кримінальних справах ( n0001900-98 ), затверджену Генеральним прокурором України 29 грудня 1998 року вважати такою, що втратила чинність.

Міжнародно-правове управління
Генеральної прокуратури України