Щодо надання роз’яснення

Міністерство юстиції за результатами розгляду Вашого звернення щодо ратифікації Україною Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, повідомляє.

Згідно зі статтею 9 Статуту ООН (далі - Статут), Генеральна Асамблея складається з усіх членів Організації.

Декларація прав дитини прийнята Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 1386 (XIV) від 20 листопада 1959 року та не передбачає будь-яких інших умов надання згоди на її обов'язковість державами-членами ООН.

Відповідно до статей 10, 11 Статуту Генеральна Асамблея уповноважується обговорювати будь-які питання чи справи в межах Статуту, або які стосуються повноважень і функцій кожного з органів, передбачених цим Статутом, і за винятками, передбаченими статтею 12, давати рекомендації Членам Організації Об’єднаних Націй чи Раді Безпеки або Членам Організації та Раді Безпеки з будь-яких таких питань або справ. Будь-яке питання, щодо якого необхідно розпочати дію, передається Генеральною Асамблеєю Раді Безпеки до або після обговорення.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Водночас у розумінні Закону України «Про міжнародні договори України» Декларація прав дитини не є міжнародним договором та не потребує надання згоди на її обов'язковість Верховною Радою України у формі ратифікації.

У контексті міжнародного права такі, серед іншого, документи як декларації міжнародних організацій відносяться до так званого «soft law» і з формально-юридичної точки зору не є тим жорстким правом, яке зобов'язує державу діяти в певний спосіб.

Разом з тим Декларація визнається універсальним і ефективним механізмом та інструментом захисту прав дитини в світовому масштабі і діє з дати прийняття Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року.

Додатково повідомляємо, що 27 лютого 1991 року Україною була ратифікована Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка визначає основоположні засади у сфері захисту прав дитини.

Крім того, інформуємо, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2002 року № 1371 «Про порядок участі центральних органів виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, членом яких с Україна», Міністерство соціальної політики визначено головним відповідальним органом за співробітництво з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та комітетом ООН з прав дитини.

Водночас повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати нові правові норми, а мають лише інформаційний, рекомендаційний, роз’яснювальний характер та є службовою кореспонденцією.