ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПРОКУРОР УКРАЇНИ

Н А К А З

N 2223ц від 09.09.98 
     м.Київ 

vd980909 vn2223ц 
 

Про Положення про атестування прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України

( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Генерального прокурора N 47ш ( v0047900-00 ) від 16.03.2000 )

Відповідно до ст.46 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Положення про атестування прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України (додається).

2. Надіслати Положення про атестування начальникам Головних управлінь, управлінь та самостійних відділів Генеральної прокуратури України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняним до них для керівництва у роботі.

3. Положення про атестування прокурорсько-слідчих працівників прокуратури України, затверджене Генеральним прокурором України 19 травня 1992 року ( v0021900-92 ), та наказ Генерального прокурора України від 24 лютого 1993 року N 6 про часткові зміни цього Положення вважати такими, що втратили чинність.

Положення про атестування прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України

I. Загальні положення

1. Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) прокурори і слідчі прокуратури підлягають атестуванню, яке має сприяти забезпеченню оптимальної розстановки кадрів і є важливим засобом оцінки їх ділових і особистих якостей та усунення недоліків у роботі і поведінці.

2. Атестування проводиться один раз у п'ять років. При вирішенні питання про висунення на вищу посаду чи пониження в посаді, а також наявності серйозних недоліків у роботі або поведінці прокурорів і слідчих атестування за пропозицією керівника відповідної прокуратури або її структурного підрозділу проводиться достроково.

3. Молоді спеціалісти підлягають атестуванню після закінчення стажування, а повторно - через 2 роки. ( Пункт 3 в редакції Наказу Генерального прокурова N 47ш ( v0047900-00 ) від 16.03.2000 )

4. Особи, які мають досвід роботи в правоохоронних органах, але вперше призначені на прокурорсько-слідчі посади, підлягають атестуванню не раніше, ніж через 6 місяців роботи на цих посадах.

5. Атестування професорсько-викладацького складу та інших працівників Інституту підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури України, які мають класні чини, проводиться відповідно до цього Положення.

II. Атестаційні комісії

1. При Генеральній прокуратурі України утворюється вища атестаційна комісія. Її склад затверджується Генеральним прокурором України.

2. Вища атестаційна комісія проводить атестування всіх прокурорсько-слідчих працівників Генеральної прокуратури України (крім членів колегії), прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, прирівняних до них прокурорів та їх заступників, заступників прокурора Автономної Республіки Крим, ректора та проректорів Інституту підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури України.

3. Прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняними до них, ректором Інституту підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури України, а також за погодженням з Генеральною прокуратурою України прокурорами окремих великих міст з районним поділом утворюються відповідні атестаційні комісії.

Ці комісії проводять атестування прокурорсько-слідчих працівників та працівників навчального закладу за винятком тих, що атестуються Вищою атестаційною комісією.

4. Атестаційні комісії утворюються у складі голови, його заступника, відповідального секретаря та членів комісії з числа досвідчених і авторитетних працівників.

5. План роботи атестаційної комісії складається щорічно, затверджується відповідним прокурором та надсилається у підпорядковані прокуратури до початку наступного року.

III. Складання атестаційних документів

1. На кожного працівника складаються атестаційні документи - біографічна довідка, атестаційна картка та характеристика ділових і особистих якостей.

2. Атестаційні документи готують:

2.1. Заступники Генерального прокурора України - на начальників управлінь і відділів Генеральної прокуратури, старших помічників та помічників Генерального прокурора України, ректора Інституту підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури України.

2.2. Начальники управлінь і відділів Генеральної прокуратури України - на заступників начальників, старших прокурорів та прокурорів управлінь і відділів, прокурорів-криміналістів, старших слідчих з особливо важливих справ та слідчих з особливо важливих справ.

2.3. Начальник управління кадрів Генеральної прокуратури України - на прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них.

2.4. Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняні до них - на їх заступників.

2.5. Заступники прокурорів Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них - на начальників управлінь і відділів, старших помічників і помічників прокурорів цих прокуратур.

2.6. Начальники відділів кадрів прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них (або старші помічники прокурорів з питань роботи з кадрами) - на прокурорів міст, районів, міжрайонних і прирівняних до них.

2.7. Начальники управлінь і відділів прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, місті Києва і Севастополя та прирівняних до них - на заступників начальників, старших прокурорів та прокурорів управлінь і відділів, прокурорів-криміналістів, старших слідчих з особливо важливих справ (Автономна Республіка Крим), слідчих з особливо важливих справ та старших слідчих цих прокуратур.

2.8. Прокурори міст, районів, міжрайонні прокурори і прирівняні до них - на всіх підпорядкованих їм прокурорсько-слідчих працівників.

2.9. Ректор Інституту підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури України - на проректорів, проректори - на завідуючих кафедрами та відділами, завідуючі кафедрами та відділами - на підлеглих працівників.

3. В атестаційних документах зазначаються основні біографічні дані працівника, дається оцінка і характеристика його ділових і особистих якостей, вказуються нагороди та заохочення, дисциплінарні стягнення протягом періоду, за який працівник підлягає атестуванню (крім тих, які зняті в установленому порядку).

Оцінка роботи працівника, характеристика його ділових і особистих якостей мають бути конкретними, обгрунтованими, об'єктивними. В характеристиці вказуються як позитивні якості працівника, так і недоліки у його роботі та поведінці.

4. У висновку атестації вказується про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді чи про неповну службову відповідність.

Висновки атестації стажистів мають свідчити про їх підготовленість до самостійної роботи слідчим чи помічником прокурора або про продовження терміну стажування.

5. Атестаційні документи можуть бути обговорені у відповідному колективі і подаються в атестаційну комісію не пізніше як за 15 днів до проведення атестування.

6. Працівник, який підлягає атестуванню, має бути ознайомлений з підготовленими на нього атестаційними документами під розписку до передачі їх в атестаційну комісію. У разі його відмови від підпису особа, яка знайомить його з атестаційними документами, робить відповідний запис на цих документах.

7. У випадку складання атестаційних документів з порушенням вимог цього Положення голова або відповідальний секретар атестаційної комісії повертають їх для доопрацювання. Таке рішення може прийняти і атестаційна комісія на своєму засіданні.

IV. Проведення атестування

1. Вища атестаційна комісія та атестаційні комісії проводять засідання в присутності не менше двох третин, а рішення приймають більшістю голосів свого складу.

2. Атестації розглядаються, як правило, в присутності осіб, які підлягають атестуванню. На засідання комісій можуть бути запрошені прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міст, районів та прирівняні до них при розгляді атестацій підлеглих їм працівників.

3. Атестування розпочинається з доповіді одного з членів комісії чи відповідального секретаря або безпосереднього керівника атестуємого, який викладає основний зміст атестаційних документів, після чого члени комісії можуть ставити запитання до доповідача та працівника, який атестується.

Після відповідей на запитання та обговорення відкритим голосуванням приймається рішення комісії.

Комісія може погодитись з висновком атестації або прийняти інше рішення про відповідність чи невідповідність працівника займаній посаді чи про неповну службову відповідність з умовою повторного атестування через шість місяців чи через рік. Комісія може також внести рекомендації про заохочення, присвоєння позачергового класного чину, зарахування в резерв чи призначення на вищу посаду, вивчення та розповсюдження досвіду роботи, направлення на стажування чи навчання з метою підвищення кваліфікації, пониження в класному чині.

4. Для усунення недоліків, зазначених в атестації, може встановлюватись термін, після закінчення якого на засіданні комісії заслуховується працівник, якому зроблені зауваження під час атестування.

Голова комісії залучає керівників структурних підрозділів до перевірок фактичного виконання особами, що проходили атестування, зауважень, пропозицій комісії з усунення недоліків.

5. Відповідальний секретар комісії складає протокол засідання. В протоколі зазначаються дата і місце його проведення, присутні члени комісії, особи, які підлягають атестуванню, а також запрошені керівники, порядок денний, доповідач з кожного питання, короткий зміст виступів, рішення відносно кожного працівника, який пройшов атестування, а також окремі думки членів комісії. Протокол підписують голова і відповідальний секретар комісії.

6. Рішення комісії в 10-денний строк затверджується відповідним прокурором, який вживає заходів до його виконання. Якщо прокурор не згоден з висновком атестації, він може змінити його, письмово мотивуючи своє рішення.

7. Після затвердження рішення комісії прокурором з ним протягом 5 днів має бути ознайомлений працівник, який атестувався.

8. Рішення комісії може бути оскаржено прокурору вищого рівня протягом 10 днів після ознайомлення з ним атестуємого.

9. Працівник, який визнаний комісією таким, що не відповідає займаній посаді, протягом місяця після ознайомлення з рішенням може бути переведений за його згодою на іншу роботу. За відсутності такої згоди з ним може бути розірвано трудовий договір згідно з законодавством про працю.

10. Атестаційні документи додаються до особової справи працівника. Копії цих документів надсилаються до прокуратури вищого рівня, якщо до її компетенції входить призначення, затвердження чи надання згоди на призначення працівника. Вища атестаційна комісія надсилає копії атестаційних документів у відповідні прокуратури, за місцем роботи атестуємих.