Про затвердження Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури

Відповідно до вимог статей 9, 27-39, 41, 43, 51-64, 81, 82 Закону України «Про прокуратуру», з метою забезпечення організації роботи з кадрами в органах прокуратури НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Генеральної прокуратури України від 12 жовтня 2016 року № 357 «Про затвердження Положення про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2016 року за № 1450/29580.

3. Департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника та заступників Генерального прокурора, заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора, заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівників регіональних, місцевих та військових прокуратур, ректора Національної академії прокуратури України.

ПОЛОЖЕННЯ
про організацію кадрової роботи в органах прокуратури

І. Загальні положення

1. Це Положення визначає основні напрями організації кадрової роботи в органах прокуратури України (крім військових прокуратур).

2. Правовою основою організації кадрової роботи в органах прокуратури України є Конституція України, Кодекс законів про працю України, Закон України «Про прокуратуру» (далі - Закон), Закон України «Про державну службу», інші нормативно-правові акти та це Положення.

ІІ. Призначення на посаду прокурора

1. На посади прокурорів призначаються особи, які відповідають вимогам статті 27 Закону.

2. Стаж роботи в галузі права визначається на підставі записів у трудовій книжці чи інших документах, які містять відомості про періоди роботи. У необхідних випадках у кандидата можуть бути витребувані копії наказів про призначення на посаду, положень про структурні підрозділи, посадових інструкцій та інші відомості для підтвердження, що виконувана кандидатом на посаду прокурора робота за своїм характером є роботою в галузі права.

3. Призначення на посади прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється керівником цієї прокуратури за результатами відкритого конкурсу, який проводиться конкурсною комісією у складі керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та визначених ним і Генеральним прокурором осіб.

4. Призначення прокурорів на вакантні або тимчасово вакантні посади здійснюється у порядку, визначеному Законом.

5. Про наявність вакантних або тимчасово вакантних посад прокурорів, у тому числі адміністративних посад у відповідній прокуратурі, керівники прокуратур направляють до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів повідомлення у паперовому та електронному вигляді в 10-денний строк з дати вивільнення посади за формою, встановленою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.

6. Підготовку інформації про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади здійснюють кадрові підрозділи прокуратур відповідного рівня та керівники місцевих прокуратур.

7. У разі заповнення вакантної або тимчасово вакантної посади прокурора без подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у випадках, визначених законодавством (поновлення на роботі за рішенням суду, повернення з відрядження, пов’язаного з участю в роботі інших органів на постійній основі, тощо), керівник відповідного органу прокуратури не пізніше наступного дня після призначення направляє до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів відповідну інформацію.

8. Керівники кадрових підрозділів регіональних прокуратур надсилають до кадрового підрозділу Генеральної прокуратури України інформацію про вакантні і тимчасово вакантні посади прокурорів та інших категорій працівників у регіональних і місцевих прокуратурах одразу після відкриття вакансій.

9. Під час вирішення питання про призначення на посаду прокурора, у тому числі адміністративну, кадровими підрозділами вивчається інформація про наявність у кандидатів конфлікту інтересів, а також щодо обмежень, пов’язаних із спільною роботою близьких осіб.

Під час призначення прокурора на посаду керівника, заступника керівника структурного підрозділу місцевої прокуратури відповідна інформація вивчається безпосередньо керівником місцевої прокуратури.

10. У разі внесення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів подання про призначення на посаду прокурора особи, щодо якої встановлено обставини, які за Законом унеможливлюють її призначення на посаду, керівник органу прокуратури, уповноважений на призначення, у 3-денний строк після їх встановлення повертає відповідне подання до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів мотивованим листом з долученням копій підтверджуючих документів для прийняття рішення згідно з компетенцією, про що одночасно інформує кандидата на посаду.

11. Добір кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури вперше чи колишніх працівників органів прокуратури здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів на конкурсних засадах відповідно до статей 28-34 Закону.

Призначення на посаду прокурора здійснюється за результатами спеціальної перевірки, передбаченої антикорупційним законодавством, не пізніше 30 днів з дня отримання відповідного подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

12. При призначенні на адміністративні посади в органах прокуратури враховуються професійні, морально-ділові якості кандидатів, а також їх управлінсько-організаторські здібності та досвід роботи.

13. У разі розгляду стосовно прокурора питання про порушення ним вимог щодо несумісності, здійснення дисциплінарного провадження, проведення щодо нього службового розслідування, в тому числі призначеного під час таємної перевірки доброчесності, питання про призначення на адміністративну посаду вирішується після їх завершення.

14. Призначення на посаду першого заступника і заступника керівника місцевої прокуратури здійснюється керівником регіональної прокуратури за мотивованим поданням керівника відповідної місцевої прокуратури.

15. Призначення на посаду начальника або заступника начальника відділу місцевої прокуратури здійснюється її керівником. Заява прокурора та наказ про призначення не пізніше наступного дня з дати видання надсилаються до кадрового підрозділу відповідної регіональної прокуратури.

16. Призначення на адміністративні посади у регіональних прокуратурах та Генеральній прокуратурі України, яке проводиться без рекомендації Ради прокурорів України, здійснюється на підставі заяви прокурора, а також мотивованої рекомендації керівника самостійного структурного підрозділу, погодженої із заступником керівника відповідного органу прокуратури згідно з розподілом обов’язків.

Під час призначення керівника самостійного структурного підрозділу така рекомендація вноситься заступником керівника відповідного органу прокуратури згідно з розподілом обов’язків.

17. Призначення прокурорів на адміністративні посади, передбачені пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 Закону, здійснюються Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України з урахуванням висновків Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України за результатами проведених перевірок щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів і таємних перевірок доброчесності.

18. Керівники регіональних прокуратур вносять Генеральному прокурору мотивовані клопотання щодо призначення прокурорів на вакантні адміністративні посади, передбачені пунктами 7, 8 і 11 частини першої статті 39 Закону.

До клопотання додається біографічна довідка (додаток) і такі документи:

заява особи про призначення на посаду;

особовий листок з обліку кадрів з фотокарткою розміром 4 х 6 см;

автобіографія;

копії документів про освіту з відповідними додатками;

копія заяви про згоду особи на проведення перевірки відповідно до вимог Закону України «Про очищення влади» та оприлюднення відомостей стосовно неї або копія довідки про результати перевірки, передбаченої цим Законом;

копія паспорта громадянина України;

копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;

фото на електронному носії.

19. Кадровий підрозділ Генеральної прокуратури України опрацьовує надіслані матеріали та надає Генеральному прокурору для погодження мотивований висновок щодо можливості (неможливості) внесення кандидатури до Ради прокурорів України для призначення на відповідну адміністративну посаду.

Погоджений Генеральним прокурором висновок та клопотання керівника регіональної прокуратури з долученням копій особового листка, біографічної довідки та автобіографії надсилаються Генеральним прокурором до Ради прокурорів України.

20. Розгляд питання щодо можливості призначення керівника місцевої прокуратури на наступний строк повноважень здійснюється за мотивованим клопотанням керівника регіональної прокуратури.

Клопотання направляється до Генеральної прокуратури України не пізніше як за два місяці до закінчення строку повноважень. Розгляд клопотання здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 19 цього розділу.

21. У разі внесення клопотання про призначення керівника місцевої прокуратури на наступний строк повноважень кадровим підрозділом за дорученням Генерального прокурора можуть залучатися інші структурні підрозділи Генеральної прокуратури України, які готують мотивовані висновки та погоджують їх із заступником Генерального прокурора згідно з розподілом обов’язків.

22. Під час надходження неналежно оформлених документів кадровий підрозділ Генеральної прокуратури України вживає заходів для їх доопрацювання, у разі неможливості доопрацювання вони повертаються для відповідного оформлення.

23. Під час внесення за власною ініціативою Генеральним прокурором подання до Ради прокурорів України про призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 Закону, підготовку та опрацювання відповідних матеріалів забезпечує кадровий підрозділ Генеральної прокуратури України.

24. Внесена Радою прокурорів України рекомендація, в тому числі за її власною ініціативою, щодо кандидата на адміністративну посаду опрацьовується кадровим підрозділом Генеральної прокуратури України у 10-денний строк з дати надходження рекомендації з урахуванням висновку Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів і таємних перевірок доброчесності.

За результатами опрацювання здійснюється підготовка матеріалів щодо призначення запропонованої кандидатури або вмотивованого рішення про неможливість призначення.

25. Копія вмотивованого рішення Генерального прокурора про відмову в призначенні на адміністративну посаду прокурора, рекомендованого Радою прокурорів України, у 5-денний строк після його прийняття надсилається до Ради прокурорів України та прокурору, який був рекомендований для призначення.

26. Копія наказу Генерального прокурора про призначення прокурора на адміністративну посаду не пізніше наступного робочого дня після його видання надсилається до Ради прокурорів України та керівнику відповідного органу прокуратури.

ІІІ. Переміщення прокурора. Переведення прокурора на посаду до іншого органу прокуратури

1. Переміщення прокурора на вакантну або тимчасово вакантну посаду, в тому числі адміністративну, в одному органі прокуратури, за винятком посад, передбачених пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 Закону, та посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, а також посад, щодо яких оголошено конкурс, здійснюється наказом керівника відповідного органу прокуратури без подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Переміщення проводиться за заявою прокурора, погодженою з керівниками відповідних самостійних структурних підрозділів та заступниками керівника органу прокуратури згідно з розподілом обов’язків, не пізніше 10 днів з дня відкриття вакантної посади.

У разі переміщення прокурорів з підстав, передбачених статтями 41, 55, 59, 60 Закону України «Про прокуратуру», відповідні рішення можуть прийматися керівником органу прокуратури не пізніше дати оголошення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів про проведення конкурсу на заміщення відповідних вакантних посад.

Про прийняте рішення керівник органу прокуратури не пізніше наступного робочого дня після видання відповідного наказу повідомляє Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів.

2. Переміщення прокурора на іншу посаду після звільнення з адміністративної посади або припинення його повноважень на цій посаді здійснюється уповноваженим керівником прокуратури у строк не пізніше одного місяця з дати звільнення або припинення повноважень на відповідній посаді.

3. Призначення на посаду прокурора в порядку переведення з іншого органу прокуратури того самого або вищого рівня здійснюється уповноваженим керівником прокуратури на підставі заяви працівника та наказу про його звільнення з попереднього місця роботи.

4. У разі неможливості переміщення прокурора чи його переведення у випадках, передбачених статтями 41, 55, 59 Закону, в межах компетенції керівника регіональної прокуратури питання про переведення такого прокурора до іншої регіональної прокуратури вирішується Генеральною прокуратурою України після подання ним у 15-денний строк відповідної заяви до Генеральної прокуратури України.

5. У випадках, передбачених статтями 41, 55, 59 Закону, переміщення прокурора в Генеральній прокуратурі України здійснюється Генеральним прокурором за поданою прокурором у 15-денний строк заявою без її погодження, передбаченого абзацом другим пункту 1 цього розділу.

У разі неможливості переміщення прокурора його переведення до прокуратури нижчого рівня вирішується за заявою та за участі кадрового підрозділу Генеральної прокуратури України, керівника відповідної регіональної прокуратури.

6. Переведення прокурора до органу прокуратури вищого рівня здійснюється за результатами конкурсу, порядок проведення якого визначено Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.

7. Керівник органу прокуратури після отримання подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про призначення прокурора за результатами конкурсу не пізніше наступного робочого дня письмово інформує про це відповідного керівника органу прокуратури для прийняття рішення про звільнення прокурора з посади.

Наказ про призначення на посаду прокурора видається керівником прокуратури не пізніше 15 днів з дати отримання подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та заяви особи.

ІV. Зупинення повноважень прокурора

1. Повноваження прокурора зупиняються у випадках, визначених статтею 64 Закону, з дати видання наказу керівником відповідного органу прокуратури про:

відрядження прокурора до Вищої ради правосуддя, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національної академії прокуратури України чи іншого органу для участі у його роботі на постійній основі;

звільнення з адміністративної посади;

відсторонення прокурора від посади під час дисциплінарного провадження;

відсторонення від виконання службових повноважень у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання корупції»;

відсторонення від посади в порядку, передбаченому статтями 154, 155, 156-158 Кримінального процесуального кодексу України.

2. Наказ, на підставі якого зупинено повноваження прокурора, невідкладно доводиться керівником прокуратури або уповноваженою ним особою до відома відповідного прокурора та його безпосереднього керівника.

Копія відповідного наказу щодо прокурора, призначеного на посаду Генеральним прокурором, не пізніше наступного робочого дня після його видання направляється до кадрового підрозділу Генеральної прокуратури України.

3. Питання про відсторонення прокурора від посади (виконання службових повноважень) невідкладно вирішується керівником органу прокуратури, в якому працює прокурор, але не пізніше наступного робочого дня з моменту надходження відповідних матеріалів.

4. Відсторонення від посади керівників регіональних та місцевих прокуратур, а також працівників Генеральної прокуратури України здійснюється Генеральним прокурором.

V. Звільнення прокурора з посади

1. Звільнення прокурора з посади здійснюється наказом керівника органу прокуратури, визначеного частиною другою статті 51 Закону, на підставах і в порядку, передбачених цим Законом, та з дотриманням встановлених законодавством про працю гарантій.

2. Звільнення прокурора з підстав, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 9 частини першої статті 51 Закону, здійснюється керівником прокуратури за поданням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 51 Закону, - за поданням Вищої ради правосуддя.

3. Звільнення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з адміністративної посади, передбаченої пунктами 1-5 частини третьої статті 39 Закону, здійснюється за рекомендацією Ради прокурорів України та виключно з підстав, передбачених частиною першою статті 51 Закону.

4. Звільнення прокурора на підставі прийнятого Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів за результатами дисциплінарного провадження рішення щодо неможливості його подальшого перебування на посаді прокурора (накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури) здійснюється уповноваженим Законом керівником прокуратури у 3-денний строк з дати отримання копії такого рішення.

5. Звільнення прокурора з посади після отримання належним чином завіреної копії обвинувального вироку суду щодо нього або судового рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення пов’язаного з корупцією правопорушення, які набрали законної сили, а також подання Вищої ради правосуддя під час порушення прокурором вимог щодо несумісності здійснюється уповноваженим Законом керівником прокуратури у 3-денний строк з дати отримання вказаних документів.

6. Уповноважений керівник прокуратури за наявності медичного висновку, наданого медичною комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, про неможливість виконання прокурором своїх повноважень за станом здоров’я або судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання прокурора недієздатним чи обмежено дієздатним, у 3-денний строк з дати отримання таких документів надсилає до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів відповідну інформацію для внесення подання про звільнення прокурора з посади.

До інформації долучаються копії медичного висновку чи судового рішення, наказу про призначення прокурора на посаду та біографічна довідка.

7. У разі неможливості прийняття стосовно прокурора рішення про застосування передбачених законодавством про запобігання корупції заходів з метою врегулювання конфлікту інтересів, пов’язаного з підпорядкуванням близькій особі, протягом 30 днів з дня його повідомлення про виникнення такої обставини та відмови прокурора від переміщення на одну з вакантних посад у тому самому органі прокуратури чи переведення на посаду до іншого органу прокуратури, що виключає безпосереднє підпорядкування близькій особі (за винятком посад, щодо яких оголошено конкурс), уповноважений керівник прокуратури не пізніше наступного робочого дня надсилає до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів інформацію для внесення подання про звільнення такого прокурора з посади.

До інформації, в якій наводяться встановлені обставини конфлікту інтересів та обґрунтування неможливості його врегулювання в установленому законодавством порядку, долучаються копія наказу про призначення прокурора на посаду, біографічна довідка, заява прокурора про відмову від переміщення на іншу посаду чи переведення до іншого органу прокуратури або акт про неподання такої заяви. За клопотанням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів можуть надаватись інші відомості та документи.

У разі подання в 15-денний строк з дати повідомлення про наявність конфлікту інтересів прокурором, який підлягає звільненню, заяви про переведення на посаду до органу прокуратури вищого рівня відповідне рішення приймається Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів за результатами конкурсу.

8. У разі отримання інформації про припинення прокурором громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави керівник відповідного органу прокуратури невідкладно вживає заходів для перевірки такої інформації та у разі її підтвердження не пізніше наступного робочого дня після встановлення таких відомостей повідомляє Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів щодо можливості внесення подання про звільнення такого прокурора з посади.

До інформації долучаються відповідні матеріали, копія наказу про призначення прокурора на посаду та біографічна довідка.

Одночасно така інформація надсилається до кадрового підрозділу Генеральної прокуратури України для ініціювання в установленому законодавством порядку питання щодо припинення громадянства особи, а також доводиться до відома відповідного прокурора та його безпосереднього керівника.

Інформація про припинення громадянства України або щодо встановлення у поданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії факту набуття прокурором громадянства іншої держави доводиться до відома такого прокурора та його безпосереднього керівника з метою унеможливлення здійснення ним повноважень до вирішення питання про звільнення його з посади прокурора.

9. У разі подання прокурором заяви про звільнення з посади за власним бажанням звільнення проводиться уповноваженим Законом керівником прокуратури з дати, зазначеної в заяві. Заява про звільнення подається не пізніше ніж за три дні до вказаної у ній дати. Прокурор продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.

Заява прокурора, який обіймає адміністративну посаду, передбачену пунктами 6-8, 11 частини першої статті 39 Закону, про звільнення з органів прокуратури за власним бажанням разом з відповідним клопотанням керівника регіональної прокуратури надсилається до кадрового підрозділу Генеральної прокуратури України.

У разі відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора рішення за його заявою про звільнення з органів прокуратури за власним бажанням може бути прийнято уповноваженим керівником прокуратури лише після завершення такого провадження. Зазначені вимоги не застосовуються до вирішення питання про звільнення прокурора з адміністративної посади за власним бажанням на підставі пункту 1 частини першої статті 41 Закону.

10. У разі неможливості подальшого перебування прокурора на тимчасово вакантній посаді у випадку його відмови від переміщення на одну з вакантних посад у тому самому органі прокуратури чи переведення на посаду до іншого органу прокуратури (за винятком посад, щодо яких оголошено конкурс) або відсутності в органах прокуратури вакантних посад уповноважений керівник прокуратури протягом 15 днів з дня повідомлення особі про виникнення вказаних обставин надсилає до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів інформацію для внесення подання про звільнення такого прокурора з посади.

До інформації долучаються копії наказу про призначення прокурора на тимчасово вакантну посаду, наказу чи іншого документа, який свідчить про повернення на роботу працівника, який обіймає відповідну посаду на постійній основі, біографічна довідка, заява прокурора про відмову від переміщення в одному органі прокуратури або переведення до іншого органу прокуратури або акт про неподання такої заяви.

У разі подання в 15-денний строк з дати отримання повідомлення про вказані обставини прокурором, який підлягає звільненню, заяви про переведення на посаду до органу прокуратури вищого рівня відповідне рішення приймається Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів за результатами конкурсу.

У разі видання наказу про звільнення прокурора у зв’язку з неможливістю подальшого перебування на тимчасово вакантній посаді уповноважений Законом керівник прокуратури у 3-денний строк з дати його видання направляє відповідну інформацію з копією наказу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів для зарахування такої особи до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів.

11. Звільнення прокурора у зв’язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості посад прокурорів органу прокуратури здійснюється у визначеному Законом порядку за поданням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів з дотриманням гарантій, передбачених законодавством про працю.

Наказ Генерального прокурора про внесення змін до структури та штатного розпису або про скорочення кількості посад прокурорів органу прокуратури не пізніше наступного дня після його видання надсилається керівнику прокуратури (самостійного структурного підрозділу) для виконання та ознайомлення з ним підпорядкованих працівників.

Під час визначення переважного права залишення на роботі враховується рівень кваліфікації і продуктивності праці, зокрема досвід роботи прокурора в органах прокуратури, у тому числі на адміністративних посадах, ефективність виконання службових обов’язків, покладання виконання обов’язків за вищою посадою у разі відсутності основного працівника, підвищення кваліфікації, наявність наукового ступеня, вченого або почесного звання (якщо їх діяльність збігається за профілем з науковим ступенем, вченим або почесним званням), заохочень, застосування заходів дисциплінарного та матеріального впливу, а також інші обставини, які впливають на продуктивність і результативність праці.

За рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з урахуванням положень частини другої статті 42 Кодексу законів про працю України.

Не підлягають внесенню та розгляду пропозиції щодо вивільнення працівників, стосовно яких законодавством про працю України передбачено гарантії щодо заборони звільнення, крім випадків повної ліквідації органу прокуратури.

У разі скорочення однієї або декількох посад в органі прокуратури (структурному підрозділі) керівник прокуратури (самостійного структурного підрозділу), в якому відбулися такі зміни, у 5-денний строк з дати отримання копії відповідного наказу вивчає результати діяльності працівників відповідного органу прокуратури (структурного підрозділу) з метою визначення тих, які підлягають можливому подальшому вивільненню.

Інформація щодо працівників місцевої прокуратури, які підлягають можливому вивільненню, надається керівником цієї прокуратури до кадрового підрозділу регіональної прокуратури разом із документами, що підтверджують рівень кваліфікації і продуктивності праці та інші передбачені законодавством обставини, які враховуються під час визначення переважного права залишення на посаді. Керівники самостійних структурних підрозділів регіональних прокуратур та Генеральної прокуратури України таку інформацію, погоджену із заступником керівника відповідного органу прокуратури згідно з розподілом обов’язків, надають до кадрових підрозділів відповідних прокуратур.

За результатами опрацювання кадровим підрозділом наданих матеріалів прокурору, який підлягає вивільненню, вручається письмове попередження за підписом уповноваженого керівника прокуратури та одночасно надаються відомості про всі наявні вакантні і тимчасово вакантні посади у відповідному органі прокуратури із зазначенням вакансій, для заміщення яких Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів оголошено конкурс.

Після спливу двомісячного строку з дати вручення попередження та у разі відмови прокурора від переведення в установленому порядку на іншу посаду в тому самому органі прокуратури чи переведення на посаду до іншого органу прокуратури або у разі відсутності посад, на які може бути здійснено переведення, уповноважений керівник прокуратури надсилає до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів інформацію для внесення подання про звільнення такого прокурора з посади.

До інформації долучаються копія наказу Генерального прокурора про ліквідацію, реорганізацію органу прокуратури чи скорочення кількості посад прокурорів, копія інформації з обґрунтуванням підстав вивільнення прокурора, його біографічна довідка, копії попередження про вивільнення з переліками запропонованих вакантних посад, заяви прокурора чи акта про його відмову від переведення на іншу посаду або акта про неподання таких заяв у встановлений строк. За клопотанням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів можуть надаватись інші документи та відомості.

У разі подання в 15-денний строк з дати отримання попередження прокурором, який підлягає звільненню, заяви про переведення на посаду до органу прокуратури вищого рівня відповідне рішення приймається Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів за результатами конкурсу.

12. Копії наказів про звільнення посадових і службових осіб органів прокуратури відповідно до Закону України «Про очищення влади» та повідомлень до Міністерства юстиції України про застосування заборон того самого дня надсилаються до кадрового підрозділу Генеральної прокуратури України.

13. Для звільнення прокурора з адміністративної посади, визначеної пунктами 7, 8, 11 частини першої статті 39 Закону, з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 41 Закону, керівник регіональної прокуратури вносить до Генеральної прокуратури України клопотання, в якому наводяться конкретні обґрунтування підстав звільнення, з долученням копій відповідних документів.

До клопотання, крім біографічної довідки, додаються такі документи:

щодо звільнення прокурора у зв’язку із достроковим припиненням повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням - заява прокурора про звільнення;

щодо звільнення прокурора у зв’язку із переведенням до іншого органу прокуратури:

заява прокурора про звільнення в порядку переведення;

заява про призначення на відповідну посаду у порядку переведення з іншого органу прокуратури (у разі переведення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 7, 8, 11 частини першої статті 39 Закону);

рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами конкурсу у зв’язку з переведенням до органу прокуратури вищого рівня, крім випадків переведення на адміністративну посаду за рекомендацією Ради прокурорів України;

клопотання керівника органу прокуратури про можливість призначення особи у порядку переведення.

14. Для звільнення прокурора з адміністративної посади, визначеної пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 Закону, з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, Генеральний прокурор або керівник регіональної прокуратури вносить мотивоване подання до Ради прокурорів України з долученням копій документів, які свідчать про неналежне виконання прокурором посадових обов’язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

15. Рішення про звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 Закону, на підставі пункту 3 частини першої статті 41 Закону приймаються Генеральним прокурором за наявності відповідної рекомендації Ради прокурорів України.

16. Для встановлення підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, та подальшого ініціювання звільнення прокурора з адміністративної посади, визначеної пунктами 4, 5, 9, 10, 12-15 частини першої статті 39 Закону, уповноважений керівник прокуратури вносить мотивоване подання до Ради прокурорів України з долученням копій документів, які свідчать про неналежне виконання підпорядкованим прокурором посадових обов’язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

17. Рішення про звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 4, 5, 9, 10, 12-15 частини першої статті 39 Закону, на підставі пункту 3 частини першої статті 41 Закону приймається уповноваженим керівником прокуратури за наявності рішення Ради прокурорів України щодо встановлення фактів неналежного виконання прокурором посадових обов’язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

18. Під час звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 7, 8, 11 частини першої статті 39 Закону, копія відповідного наказу не пізніше наступного дня після видання надсилається для відома керівнику регіональної прокуратури.

19. Кадрові підрозділи регіональних прокуратур інформують кадровий підрозділ Генеральної прокуратури України про факти задоволення судами позовів про поновлення на роботі працівників прокуратури, у тому числі звільнених за результатами дисциплінарного провадження, з наданням копій відповідних судових рішень у 3-денний строк з дати їх ухвалення.

VІ. Робота з кадрами Національної академії прокуратури України

1. Ректор Національної академії прокуратури України призначається на посаду Генеральним прокурором за результатами попереднього вивчення кандидатур Радою прокурорів України.

Перший проректор та проректори призначаються на посади Генеральним прокурором за поданням ректора.

2. Кадровий підрозділ Національної академії прокуратури України забезпечує підготовку та надсилання до Генеральної прокуратури України документів, визначених пунктом 18 розділу ІІ цього Положення, для призначення Генеральним прокурором осіб на посади першого проректора та проректорів.

3. Матеріали щодо призначення осіб на посади, зазначені у пункті 2 цього розділу, опрацьовуються кадровим підрозділом Генеральної прокуратури України із залученням за необхідності структурних підрозділів за напрямами діяльності.

Висновок структурного підрозділу погоджується із заступником Генерального прокурора згідно із розподілом обов’язків чи Генеральним прокурором.

VII. Робота з персоналом державної служби

1. Керівники органів прокуратури в межах повноважень забезпечують виконання законодавства про державну службу, зокрема щодо конкурсних засад заміщення вакантних посад, обмежень, пов’язаних з її проходженням, проведення перевірок згідно з вимогами законодавства у сфері запобігання корупції та відповідно до Закону України «Про очищення влади», складення та неухильне додержання Присяги державного службовця і Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05 серпня 2016 року № 158, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 року за № 1203/29333, присвоєння рангів, підвищення рівня професійної компетентності, оцінювання результатів службової діяльності, припинення державної служби тощо.

2. Повноваження керівника державної служби в органах прокуратури здійснює керівник відповідного органу прокуратури - Генеральний прокурор, керівники регіональних і місцевих прокуратур.

3. Переведення державного службовця на іншу посаду державної служби в тому самому органі прокуратури здійснюється з урахуванням вимог статті 41 Закону України «Про державну службу» на підставі його заяви, погодженої безпосередніми керівниками та керівниками самостійних структурних підрозділів, на посаду в якому претендує державний службовець та в якому він працює, а також за погодженням першого заступника чи відповідних заступників Генерального прокурора згідно з розподілом обов’язків.

4. Переведення на посаду державної служби органів прокуратури особи, яка перебуває на посаді державної служби в іншому державному органі, установі, можливе з урахуванням вимог статті 41 Закону України «Про державну службу» на підставі заяви державного службовця та вмотивованої рекомендації керівника структурного (самостійного) підрозділу, погодженої заступником керівника органу прокуратури згідно з розподілом обов’язків.

5. Керівники регіональних прокуратур у 3-денний строк з дати отримання довідки інформують кадровий підрозділ Генеральної прокуратури України про результати проведення Національним агентством України з питань державної служби та його територіальними органами перевірок стану дотримання вимог Закону України «Про державну службу», а також інших нормативно-правових актів у сфері державної служби в органах прокуратури з наданням копій відповідних довідок.

VIIІ. Присвоєння класних чинів

1. Класні чини присвоюються прокурорам, які мали класні чини до набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, згідно з вимогами Положення про класні чини працівників органів прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06 листопада 1991 року № 1795-XII.

2. Під час звільнення офіцерів військової прокуратури (до полковника включно) з військової служби і призначення на посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних і місцевих чи спеціалізованих прокуратурах їм присвоюються відповідні їх військовим званням класні чини.

Співвідношення військових звань офіцерського складу військових прокуратур та класних чинів працівників прокуратури визначається постановою Президії Верховної Ради України від 29 червня 1992 року № 2517-XII «Про встановлення співвідношення між класними чинами працівників прокуратури України і військовими званнями та спеціальними званнями працівників органів внутрішніх справ України».

3. До строку перебування в класному чині зараховується час роботи працівника на посадах прокурора і слідчого, час вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу, а також час, коли він фактично не працював на посаді, але за ним згідно із законодавством зберігалося місце роботи (посада), та час перебування у відрядженні до Вищої ради правосуддя, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національної академії прокуратури України чи іншого органу для участі у його роботі на постійній основі у визначених законодавством випадках.

4. Працівникам, зазначеним у пункті 3 цього розділу, черговий класний чин присвоюється після закінчення встановленого строку перебування у попередньому класному чині лише після того, як вони приступили до виконання службових обов’язків за відповідною посадою в органах прокуратури.

Подання про присвоєння класного чину направляється до кадрового підрозділу Генеральної прокуратури України впродовж місяця з дня, коли працівник приступив до виконання службових обов’язків.

5. Присвоєння працівнику в порядку заохочення класного чину, вищого, ніж передбачено за його посадою, можливе лише за сумлінне і зразкове виконання службових обов’язків, ініціативу та оперативність у роботі з урахуванням стажу роботи в органах прокуратури за умови закінчення встановленого строку перебування у попередньому класному чині (за винятком класних чинів державного радника юстиції 1, 2 та 3 класів), але не більше одного разу за час перебування на такій посаді.

Повторне заохочення у вигляді дострокового присвоєння класного чину можливе не раніше ніж через п’ять років після попереднього дострокового присвоєння класного чину.

6. Під час призначення на вищу посаду працівник може бути представлений до присвоєння класного чину без дотримання черговості, але не більш як на два чини вище того, у якому він перебуває.

7. Черговий класний чин достроково в порядку заохочення та під час призначення на вищу посаду може бути присвоєно лише після закінчення половини встановленого строку перебування у попередньому класному чині.

8. Подання про присвоєння класних чинів вносяться Генеральному прокурору стосовно:

1) перших заступників і заступників керівників місцевих прокуратур, начальників і заступників начальників структурних підрозділів та прокурорів цих прокуратур - керівниками місцевих прокуратур за погодженням із керівниками регіональних прокуратур;

2) перших заступників і заступників керівників регіональних прокуратур, начальників і заступників начальників структурних підрозділів, прокурорів, старших слідчих і слідчих в особливо важливих справах регіональних прокуратур та керівників місцевих прокуратур - керівниками регіональних прокуратур;

3) заступників керівників самостійних структурних підрозділів, керівників управлінь і відділів у складі самостійних структурних підрозділів, прокурорів, слідчих і старших слідчих в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України - керівниками відповідних самостійних структурних підрозділів за погодженням із заступниками Генерального прокурора згідно з розподілом обов’язків;

4) керівників самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України - заступниками Генерального прокурора згідно з розподілом обов’язків;

5) першого заступника і заступників Генерального прокурора, керівників самостійних структурних підрозділів, які підпорядковуються безпосередньо Генеральному прокурору, керівників регіональних прокуратур - керівником кадрового підрозділу Генеральної прокуратури України.

9. Подання про присвоєння чергового класного чину направляється до кадрового підрозділу Генеральної прокуратури України не пізніше ніж за місяць до закінчення строку перебування у попередньому класному чині, а у разі призначення на вищу посаду - не пізніше одного місяця з дати призначення.

10. У поданні про присвоєння чергового класного чину наводяться стисла біографічна інформація про працівника, повна назва посади, яку він обіймає, дата призначення на цю посаду, дата і номер наказу про присвоєння останнього класного чину (із зазначенням посади, яку працівник обіймав на той час), відомості про відсутність дисциплінарних стягнень, а також висновок щодо можливості присвоєння класного чину.

11. Подання про присвоєння класного чину в порядку заохочення чи під час призначення на вищу посаду повинно містити, крім відомостей, визначених у пункті 10 цього розділу, також відомості щодо сумлінного виконання працівником службових обов’язків, виконання особливо важливих та складних завдань і доручень керівництва, професійної майстерності, виявленої оперативності та ініціативності в роботі. У разі нетривалого перебування на посаді дається оцінка роботи працівника за попередньою посадою.

12. У разі несвоєчасного внесення подання про присвоєння чергового класного чину зазначаються причини порушення встановлених строків (притягнення до дисциплінарної відповідальності, відпустка для догляду за дитиною, перерва в роботі в органах прокуратури тощо).

13. У поданні про присвоєння класного чину працівнику, який має перерву в роботі, для обчислення строку перебування його в класному чині зазначаються дати звільнення і наступного призначення на посаду прокурора.

14. Під час звільнення працівника з органів прокуратури за вчинення проступку, що порочить звання прокурора, Генеральним прокурором може прийматися рішення про позбавлення такої особи класного чину.

15. Не представляються до присвоєння класних чинів прокурори, які мають незняті дисциплінарні стягнення.

16. Кадровими підрозділами Генеральної прокуратури України та регіональних прокуратур складаються піврічні графіки присвоєння чергових класних чинів, які затверджуються уповноваженими керівниками прокуратур до першого числа відповідного півріччя та доводяться до відома підпорядкованих прокурорів.

ІX. Підвищення кваліфікації прокурорів

1. Підвищення кваліфікації прокурорів здійснюється відповідно до Закону та наказів Генеральної прокуратури України.

2. Підвищення кваліфікації прокурорів у Національній академії прокуратури України проводиться не рідше одного разу на три роки.

3. Ректором Національної академії прокуратури України забезпечується підвищення кваліфікації прокурорів з урахуванням реальних потреб практичної діяльності за відповідними напрямами.

4. Керівниками прокуратур усіх рівнів під час формування пропозицій з підвищення кваліфікації прокурорів застосовується індивідуальний підхід з огляду на реальні потреби працівників у підвищенні кваліфікації.

5. За необхідності в органах прокуратури проводяться навчальні заходи (тренінги), до участі в підготовці та методичному супроводі яких можуть залучатися працівники Національної академії прокуратури України.

6. До навчальних заходів (тренінгів) в органах прокуратури та в Національній академії прокуратури України можуть залучатися (за згодою) працівники вищих навчальних закладів, представники судових, правоохоронних та інших державних органів тощо.

7. Відповідальними за організацію роботи з підвищення кваліфікації прокурорів є заступники Генерального прокурора згідно з розподілом обов’язків, керівники регіональних та місцевих прокуратур, ректор Національної академії прокуратури України.

8. Координація роботи з підвищення кваліфікації забезпечується кадровими підрозділами регіональних прокуратур та Генеральної прокуратури України.

9. Керівниками регіональних прокуратур забезпечується належний рівень проходження практики в органах прокуратури студентами вищих навчальних закладів, з якими Генеральною прокуратурою України укладено договори про співпрацю.

10. Питання організації проходження практики студентами вищих навчальних закладів, з якими Генеральною прокуратурою України не укладалися договори про співпрацю, вирішується керівником регіональної прокуратури з огляду на реальні можливості забезпечення належного рівня проходження практики.

Х. Відпустки працівників прокуратури

1. Керівники прокуратур усіх рівнів забезпечують надання щорічних, додаткових та інших відпусток працівникам прокуратури відповідно до вимог Законів України «Про прокуратуру», «Про відпустки», «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів.

Відпустки працівникам Генеральної прокуратури України, керівникам регіональних прокуратур та ректору Національної академії прокуратури України надаються наказами Генерального прокурора або за його наказом першим заступником або одним із заступників Генерального прокурора.

Відпустки прокурорам та іншим працівникам регіональної прокуратури, прокурорам місцевих прокуратур та працівникам Національної академії прокуратури України надаються відповідно наказами керівника регіональної прокуратури та ректора Національної академії прокуратури України.

Відпустки працівникам місцевої прокуратури (крім прокурорів) надаються наказами керівника місцевої прокуратури.

2. У разі надання відпустки працівнику, який перебуває у службовому відрядженні в іншому органі прокуратури, щорічні та додаткові відпустки надаються за заявою працівника, погодженою безпосереднім керівником, а також керівником, у підпорядкуванні якого перебуває працівник під час відрядження.

3. Відпустки працівникам надаються з дотриманням затверджених та доведених до них графіків на підставі їх заяв, поданих, як правило, не пізніше ніж за два тижні до початку відпустки, узгоджених:

1) у Генеральній прокуратурі України та регіональних прокуратурах - із безпосереднім керівником, керівником самостійного структурного підрозділу та заступником керівника органу прокуратури згідно з розподілом обов’язків;

2) у місцевих прокуратурах - із керівником цієї прокуратури.

4. Відкликання прокурора із щорічної основної чи додаткової оплачуваної відпустки здійснюється для виконання невідкладних і непередбачуваних завдань на підставі рапорту керівника чи заяви працівника.

5. Надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, відкликання державних службовців із щорічних відпусток та відшкодування непередбачуваних витрат у зв’язку з їх відкликанням із щорічної основної або додаткової відпустки здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу» та у порядку, визначеному законодавством.

XI. Мобілізаційна підготовка в органах прокуратури

1. Заходи щодо мобілізаційної підготовки і мобілізації в органах прокуратури плануються, організовуються та проводяться кадровим підрозділом Генеральної прокуратури України, керівниками регіональних прокуратур, військовими прокурорами регіонів відповідно до вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та інших нормативно-правових актів із цих питань.

2. Робота щодо військового обліку військовозобов’язаних і призовників, бронювання військовозобов’язаних працівників за органами прокуратури на період мобілізації та на воєнний час проводиться відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та інших нормативно-правових актів із цих питань.

XIІ. Заохочення працівників органів прокуратури

1. Заохочення працівників прокуратури здійснюється в порядку, визначеному Генеральним прокурором України відповідно до чинного законодавства України.

2. Працівники органів прокуратури та Національної академії прокуратури України заохочуються за особисті досягнення у професійній діяльності, сумлінне та зразкове виконання службових обов’язків, ініціативу, оперативність у роботі та тривалу бездоганну службу в органах прокуратури.

3. За особливі заслуги в роботі працівники можуть бути представлені до нагородження державними нагородами, заохочувальними відзнаками Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

4. Кадровий підрозділ Генеральної прокуратури України за поданнями керівників самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, погодженими із заступниками Генерального прокурора згідно з розподілом обов’язків, керівників регіональних прокуратур та ректора Національної академії прокуратури України здійснює підготовку матеріалів щодо представлення працівників органів прокуратури та Національної академії прокуратури України до відзначення державними нагородами, заохочувальними відзнаками Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, а також до присвоєння вищих класних чинів.

5. Клопотання щодо відзначення працівників органів прокуратури державними нагородами, заохочувальними відзнаками Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, присвоєння вищих класних чинів вносяться виключно через Генеральну прокуратуру України.

6. Заохочення не застосовуються до працівників органів прокуратури, які мають незняті дисциплінарні стягнення.

XIІI. Дисциплінарна відповідальність прокурорів

1. Підготовка проекту наказу про застосування до прокурора дисциплінарного стягнення здійснюється кадровим підрозділом відповідної прокуратури у 3-денний строк після надходження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

2. У разі надходження до регіональної або місцевої прокуратури рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про накладення на прокурора, призначеного на адміністративну посаду Генеральним прокурором, дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування такої особи на посаді прокурора керівник регіональної або місцевої прокуратури не пізніше наступного дня з дати надходження направляє це рішення для виконання до Генеральної прокуратури України.

Не пізніше наступного дня після отримання рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про накладення дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування на посаді прокурора, призначеного керівником регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури направляє його до відповідної регіональної прокуратури для прийняття рішення про застосування до прокурора дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування на посаді.

Копії наказів про застосування дисциплінарних стягнень кадровими підрозділами прокуратур усіх рівнів у 3-денний строк з дня видання направляються до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Копії наказів Генерального прокурора про застосування дисциплінарних стягнень до прокурорів регіональних та місцевих прокуратур у 3-денний строк з дня видання надсилаються до відповідних регіональних прокуратур.

3. Стосовно осіб, щодо яких застосовано дисциплінарне стягнення чи яких визнано такими, що не притягувалися до дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, копії рішень та наказів направляються керівниками місцевих прокуратур, кадровими підрозділами відповідних прокуратур до Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.

4. Генеральна інспекція Генеральної прокуратури України, кадрові підрозділи регіональних прокуратур, керівники місцевих прокуратур у порядку, визначеному антикорупційним законодавством, інформують Національне агентство з питань запобігання корупції про застосування дисциплінарних стягнень чи визнання осіб такими, що не притягувалися до дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

5. Керівники відповідних органів прокуратури у 3-денний строк з дня видання наказу інформують кадровий підрозділ Генеральної прокуратури України про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про звільнення прокурора, що потягло за собою скасування відповідного наказу керівника органу прокуратури, з наданням копії відповідного рішення та наказу прокурора.

6. Клопотання до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання прокурора до закінчення річного строку таким, що не притягувався до дисциплінарної відповідальності, вноситься керівником органу прокуратури, який видав наказ про застосування дисциплінарного стягнення лише за умови, що такий прокурор сумлінно та професійно здійснює свої службові обов’язки, не допускає порушень законодавства, вимог професійної етики та поведінки.

Клопотання не може вноситись у період здійснення дисциплінарного провадження стосовно відповідного прокурора або службового розслідування, у тому числі призначеного під час таємної перевірки доброчесності.

7. Питання щодо можливості внесення клопотання про визнання прокурора, призначеного на адміністративну посаду Генеральним прокурором, таким, що не притягувався до дисциплінарної відповідальності до закінчення річного строку, ініціюється Генеральним прокурором за поданням заступника Генерального прокурора згідно з розподілом обов’язків, керівника самостійного структурного підрозділу, який безпосередньо підпорядкований Генеральному прокурору, або за клопотанням керівника відповідної регіональної прокуратури.

XIV. Проведення атестації прокурорів

1. Проведення атестації прокурорів під час дисциплінарного провадження здійснює атестаційна комісія.

2. Персональний склад атестаційної комісії та положення про атестаційну комісію затверджуються Генеральним прокурором відповідно до законодавства.

3. Рішення атестаційної комісії мають рекомендаційний характер.

XV. Структура та штатна чисельність органів прокуратури

1. Пропозиції щодо змін до структури чи штатної чисельності вносяться виключно з метою удосконалення організації роботи органу (підрозділу) прокуратури, виходячи зі стану злочинності в регіоні, обсягу роботи органу (підрозділу) прокуратури та навантаження на його працівників, а також у разі змін законодавства, якщо це впливає на обсяг компетенції прокуратури, її організацію та діяльність, або адміністративно-територіального устрою.

2. Підготов ка проектів наказів Генерального прокурора про затвердження або внесення змін до структури та штатної чисельності Генеральної прокуратури України, регіональних і місцевих прокуратур, військових прокуратур, Національної академії прокуратури України здійснюється кадровим підрозділом Генеральної прокуратури України на підставі пропозицій заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора, заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівників самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, погоджених заступником Генерального прокурора згідно з розподілом обов’язків, чи подань керівників регіональних прокуратур, ректора Національної академії прокуратури України.

Проекти наказів, що стосуються зміни структури або штатної чисельності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, попередньо погоджуються з Директором Національного антикорупційного бюро України.

3. Зміни до структури та штатних розписів органів прокуратури вносяться у межах законодавчо визначеної загальної штатної чисельності їх працівників, контроль за додержанням якої здійснюється кадровим підрозділом Генеральної прокуратури України.

XVI. Інші питання кадрової роботи

1. Керівники органів прокуратури всіх рівнів, кадрових підрозділів забезпечують у межах компетенції ефективну співпрацю з Радою прокурорів України та Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів з питань кадрової роботи.

2. Керівники прокуратур усіх рівнів:

організовують проведення спеціальних перевірок відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» згідно з процедурою та порядком, визначеними законодавством;

забезпечують проведення перевірок відповідно до Закону України «Про очищення влади» стосовно посадових та службових осіб органів прокуратури згідно з процедурою та у строки, визначені законодавством;

приймають на роботу призовників і військовозобов’язаних після взяття їх на військовий облік у визначених законодавством випадках;

забезпечують складення Присяги прокурора, Присяги державного службовця особами, вперше призначеними на посади;

призначають, звільняють з посад та забезпечують виконання інших вимог законодавства про працю щодо службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, та робітників відповідних прокуратур, організовують ведення обліку цих кадрів;

організовують роботу з ветеранами та пенсіонерами органів прокуратури, сприяють діяльності їх громадських організацій;

опікуються питаннями розвитку музеїв органів прокуратури та збереження їх матеріальної бази;

взаємодіють з незалежними професійними спілками працівників органів прокуратури;

відповідають за організацію кадрової роботи в органах прокуратури.

3. Кадрові підрозділи прокуратур усіх рівнів:

ведуть облік кадрів, здійснюють зберігання та видачу особових справ, службових посвідчень і трудових книжок працівників органів прокуратури, забезпечують при цьому належний захист їх персональних даних;

здійснюють контроль за перебігом 5-річного строку повноважень керівників регіональних і місцевих прокуратур;

ефективно використовують можливості автоматизованої інформаційно-аналітичної системи «Кадри», до якої своєчасно вноситься відповідна інформація.

4. Дія цього Положення поширюється на слідчих органів прокуратури.

СЛУЖБОВА (ТРУДОВА) ДІЯЛЬНІСТЬ