1. Це Положення врегульовує порядок проходження медичними працівниками (далі - працівник) професійного медичного стажування (далі - стажування) за межами закладу охорони здоров’я, де вони працюють.

2. Вимоги цього Положення не поширюються на стажування у інших країнах.

3. Стажування є одним із заходів безперервного професійного розвитку, що полягає у вдосконаленні та/або набутті практичних навичок шляхом безпосереднього виконання завдань та обов’язків в рамках певної спеціальності під наглядом керівника відповідного структурного підрозділу закладу охорони здоров’я та куратора.

Куратор призначається наказом керівника закладу, де проходять стажування, з числа спеціалістів вищої кваліфікаційної категорії, що мають досвід роботи за фахом не менше 10 років з відповідної спеціальності.

4. Строк стажування становить від 5 робочих днів до 1 місяця в залежності від спеціальності та переліку компетентностей, який набуває або удосконалює працівник за результатами проходження стажування, та визначається у програмі стажування.

Програма стажування затверджується закладом охорони здоров’я, на базі якого працівник проходить стажування.

5. Стажування може проводитись на базі закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, або на базі клінічної кафедри закладу вищої (післядипломної) освіти, що відповідають таким вимогам:

наявність у закладу охорони здоров’я ліцензії на здійснення господарської діяльності з медичної практики зі спеціальності, за якою здійснюється стажування;

наявність у закладу охорони здоров’я діючого акредитаційного сертифікату, яким присвоєна вища категорія;

наявність необхідної кількості кураторів з розрахунку 1 куратор на 2 працівників, що проходять стажування;

наявність затвердженої програми стажування;

забезпеченість обладнанням, необхідним для удосконалення, набуття практичних навичок та іншими необхідними навчальними матеріалами;

наявність можливості надати працівникам, що проходять стажування, обсяг роботи відповідно до програми стажування.

6. Програма стажування повинна:

оновлюватись щорічно;

ґрунтуватись на принципах доказової медицини;

бути опублікованою на офіційному вебсайті закладу охорони здоров’я або клінічної кафедри закладу вищої (післядипломної) освіти, де проходить стажування;

включати перелік компетентностей, які набуває або удосконалює працівник за результатами проходження стажування;

включати методологію оцінювання зміни в компетентностях та практичних навичках працівників і порядок оцінювання за результатами проходження програми стажування;

відповідати кваліфікаційним характеристикам відповідної спеціальності.

7. Працівник має право проходити стажування за направленням закладу охорони здоров’я, що є його місцем працевлаштування, або за власною заявою на підставі договору.

Заклад охорони здоров’я відряджає працівника для проходження стажування.

Працівник пред’являє направлення та наказ або копію наказу про відрядження, документи, що посвідчують його особу, та документи про освіту (диплом, сертифікат лікаря-спеціаліста, посвідчення про присвоєння або підтвердження кваліфікаційної категорії за наявності).

8. Перед проходженням стажування здійснюється контроль рівня знань працівника у формі тестування.

9. Працівник зараховується на стажування наказом керівника закладу, що є базою для проходження стажування.

10. За якість підготовки на програмах стажування відповідають керівники закладів, на базі яких його проходять.

11. Стажування вважається пройденим після засвоєння програми стажування і успішного складання іспиту.

Іспит складається з:

оцінки практичних навичок, в тому числі в симуляційних умовах (в симуляційних центрах, на манекенах тощо);

вирішення клінічних завдань, що передбачає розгляд трьох ситуаційних завдань на клінічне мислення.

12. Працівникам, які пройшли стажування і склали іспит, видається сертифікат, що повинен містити прізвище, власне ім’я отримувача сертифіката, дату видачі сертифіката та унікальний ідентифікатор сертифіката, що дозволяє підтвердити факт видачі сертифіката працівнику.

13. Фінансування стажування здійснюється за рахунок джерел, не заборонених законом.

Оплата праці кураторів здійснюється згідно з чинним законодавством та умовами колективного договору.