АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

N 169-р від 29.06.98                 Зареєстровано в Міністерстві
     м.Київ                           юстиції України
                                      22 липня 1998 р.
 vd980629 vn169-р                     за N 471/2911
 

Про внесення змін і доповнень до Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України

( Щодо змін додатково див. Розпорядження Антимонопольного комітету

N 260-р ( z0667-98 ) від 30.09.98
      N  33-р ( z0292-01 ) від 23.02.2001
      N  24-р ( z0200-02 ) від 12.02.2002 )
 

Внести до Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.94 N 5 ( z0090-94 ) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.94 за N 90/299, зі змінами та доповненнями, затвердженими розпорядженнями Антимонопольного комітету України від 16.09.94 N 10-р ( z0233-94 ), від 23.02.95 N 3-р ( z0068-95 ), від 29.09.95 N 24-р ( z0355-95 ), від 04.04.97 N 69-р ( z0181-97 ), від 30.07.97 N 185-р ( z0348-97 ) та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України відповідно 29.09.94 за N 233/443, 17.03.95 за N 68/604, 06.10.95 за N 355/891, 16.05.97 за N 181/1985, 27.08.97 за N 348/2152, зміни і доповнення, виклавши зазначені Правила у новій редакції (додається).

Голова Комітету                                          О.Завада

Затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 р. N 5 ( z0090-94 ) (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 р. N 169-р) Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 липня 1998 р. за N 471/2911

Правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України

I. Загальні положення

1. Ці Правила визначають порядок розгляду та перегляду Антимонопольним комітетом України (надалі - Комітет), його територіальними відділеннями (надалі - відділення) справ про порушення антимонопольного законодавства, в тому числі про захист від недобросовісної конкуренції (надалі - справа), відповідно до Законів України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" ( 2132-12 ), "Про Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 ) та Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" ( 236/96-ВР ), порядок виконання рішень у справах і діють до прийняття відповідних актів законодавства.

2. Розгляд справ здійснюється на засадах рівності сторін перед законом та органами і посадовими особами, які розглядають справи.

3. Повноваження посадових осіб, передбачені цими Правилами, можуть виконуватись посадовими особами, що їх заміщають (заступають) в установленому порядку.

II. Органи та посадові особи, які розглядають справи, підвідомчість справ

4. Справи у межах компетенції розглядаються органами чи посадовими особами:

Комітетом;

Постійно діючою адміністративною колегією;

тимчасовою адміністративною колегією;

державним уповноваженим;

головою відділення.

5. Голові відділення підвідомчі справи про:

зловживання монопольним становищем, антиконкурентні узгоджені дії, недобросовісну конкуренцію, якщо наслідки порушення антимонопольного законодавства (надалі - порушення) мають місце на регіональному ринку;

дискримінацію суб'єктів господарювання місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, окрім тих, що підвідомчі Постійно діючій адміністративній колегії;

дискримінацію суб'єктів господарювання органами адміністративно-господарського управління та контролю, окрім тих, що підвідомчі державному уповноваженому та Постійно діючій адміністративній колегії;

неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації відділенню;

ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень відділення.

Справи, підвідомчі голові відділення, розглядаються у відділенні за місцем вчинення порушення або за місцем знаходження відповідача, або за місцем настання наслідків порушення.

6. Державному уповноваженому підвідомчі справи про:

зловживання монопольним становищем, антиконкурентні узгоджені дії, недобросовісну конкуренцію, якщо наслідки порушення мають місце на загальнодержавному ринку або ринку, який охоплює територію декількох регіонів;

дискримінацію суб'єктів господарювання органами адміністративно-господарського управління та контролю, діяльність яких поширюється на декілька регіонів України;

примусовий поділ монопольних утворень, що діють на регіональному ринку;

ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Комітету, адміністративних колегій, державного уповноваженого;

неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації Комітету.

7. Тимчасовій адміністративній колегії підвідомчі справи про примусовий поділ монопольних утворень, що діють на загальнодержавному ринку або ринку, який охоплює територію декількох регіонів.

Тимчасова адміністративна колегія може бути утворена для розгляду будь-якої справи, окрім тих, що підвідомчі Комітету та Постійно діючій адміністративній колегії.

8. Постійно діючій адміністративній колегії підвідомчі справи про:

дискримінацію суб'єктів господарювання центральними органами виконавчої влади, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, головами цих органів, а також відповідними Радами;

дискримінацію суб'єктів господарювання органами адміністративно-господарського управління та контролю, діяльність яких поширюється на всі регіони України.

Постійно діюча адміністративна колегія може прийняти до свого провадження і розглянути будь-яку справу, окрім тих, що підвідомчі Комітету.

9. Комітету підвідомчі справи, матеріали яких пов'язані із забезпеченням національної безпеки, оборони, суспільних інтересів або містять державну таємницю.

Комітет може прийняти до свого провадження і розглянути будь-яку справу.

10. Справи про здійснення концентрації без згоди на це органів чи посадових осіб, передбачених пунктом 4 цих Правил, якщо законодавством передбачено необхідність одержання такої згоди, у тому числі про створення холдингової компанії, поглинання суб'єктів господарювання у процесі приватизації без згоди на це органів чи посадових осіб, передбачених пунктом 4 цих Правил, підвідомчі відповідним органам чи посадовим особам, до компетенції яких відноситься вирішення питань про надання згоди на вчинення цих дій.

Справи про непогодження з Комітетом проектів установчих документів і планів розміщення акцій холдингових компаній підвідомчі відповідним органам чи посадовим особам, до компетенції яких відноситься вирішення питань про погодження цих документів.

11. Голова Комітету має право на клопотання сторін та третіх осіб, які беруть участь у справі, за поданням державного уповноваженого, керівника структурного підрозділу Комітету, голови відділення або з власної ініціативи витребувати будь-які матеріали, що є в провадженні органу чи посадової особи, уповноважених розглядати справу, і передати їх на розгляд іншого органу чи посадової особи.

III. Докази

12. Доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість визначити наявність або відсутність порушення.

Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

13. Збір доказів здійснюється органами чи посадовими особами Комітету, відділення незалежно від місця знаходження доказів.

IV. Підстави для розгляду справ

14. Справи розглядаються на підставі:

безпосередньо виявлених службовцями Комітету, відділення ознак порушень;

заяв суб'єктів господарювання, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, громадських об'єднань, громадян.

V. Особи, які беруть участь у справі, їхні права й обов'язки

15. Особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, їх представники.

Сторонами у справі є відповідач і заявник (якщо розгляд справи розпочато (надалі - порушено справу) за заявою).

Відповідачем є особа (суб'єкт господарювання, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, орган адміністративно-господарського управління та контролю, громадське об'єднання, інша особа), в діях якої вбачаються ознаки порушення.

Заявником є будь-яка особа, яка звертається до Комітету, відділення за захистом своїх прав і законних інтересів, які вважає порушеними.

Треті особи можуть вступати в справу до прийняття рішення, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки, та бути залученими до участі у справі Комітетом, відділенням за клопотанням сторін чи з власної ініціативи.

16. Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи після одержання копії подання з попередніми висновками у справі (витягу з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи), подавати докази, заявляти клопотання, давати усні й письмові пояснення, одержувати копії рішень у справі (витяги з них за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), подавати свої міркування та заперечення, оскаржувати рішення в порядку, визначеному законодавством.

VI. Подання заяви та її розгляд

17. Заяви про порушення у справах, підвідомчих голові відділення, подаються до відділення за місцем вчинення порушення або за місцем знаходження відповідача, або за місцем настання наслідків порушення. Заяви про порушення в інших справах подаються до Комітету.

18. Заява має подаватися в письмовій формі й містити:

найменування органу, до якого подається заява;

найменування, поштову адресу, інші реквізити (факс, телефон) заявника;

найменування, поштову адресу, інші реквізити відповідача;

зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обгрунтовує свої вимоги;

перелік документів, що додаються до заяви;

підпис заявника або його представника із зазначенням часу подання заяви.

До заяви додаються наявні у заявника матеріали, якими заявник обгрунтовує свої вимоги.

19. Заява про порушення розглядається протягом 30 календарних днів, а у разі потреби одержання додаткової інформації, яка не може бути надана заявником, строк розгляду заяви може бути подовжений державним уповноваженим, головою відділення на 60 календарних днів, про що письмово повідомляється заявнику.

Якщо щодо відповідача, зазначеного у заяві, вже порушено справу за наведеними у заяві ознаками порушення, заява може бути приєднана до цієї справи, про що письмово повідомляється заявнику.

Встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у пункті 18 цих Правил, і це перешкоджає розгляду заяви, державний уповноважений, голова відділення залишає заяву без руху, про що письмово повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.

Час залишення заяви без руху не зараховується у строк розгляду заяви.

У разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява може бути залишена без розгляду, про що письмово повідомляється заявнику.

Якщо заявник відмовився від заяви, вона залишається без розгляду, що не є перешкодою для продовження Комітетом, відділенням дослідження з питань, порушених у заяві.

Залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника права звернутися до Комітету, відділення з повторною заявою про порушення.

20. Встановивши відсутність підстав для порушення справи (не встановлено відповідача або його місцезнаходження; справа не підвідомча Комітету, відділенню; відсутні ознаки порушення тощо), державний уповноважений, голова відділення відмовляє у порушенні справи, про що письмово повідомляється заявнику.

При цьому відповідним державним органам та суб'єктам господарювання можуть бути надані рекомендації щодо проведення заходів, спрямованих на запобігання порушенням, розвиток підприємництва і конкуренції.

VII. Розгляд справи

21. За наявності ознак порушення, окрім порушень, зазначених у пункті 27 цих Правил, за поданням службовців Комітету, відділення державним уповноваженим, головою відділення приймається розпорядження про порушення справи, про що письмово повідомляються сторони.

22. Повноваження службовців Комітету щодо збирання доказів під час розгляду справи стверджуються службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, а зазначені повноваження службовців відділення - службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, головою відділення.

23. Службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін.

Зокрема у справах (окрім справ, зазначених у пункті 27 цих Правил) можуть проводитися такі дії:

дослідження регіонального або загальнодержавного ринку;

одержання від сторін, третіх осіб, інших осіб письмових та усних пояснень, які можуть фіксуватися в протоколі.

За результатами збирання доказів у справі складається подання з попередніми висновками, яке вноситься на розгляд органів чи посадових осіб, яким підвідомча справа.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, ремесла тощо, розпорядженням органу чи посадової особи, яким підвідомча справа, може бути призначена експертиза.

24. Встановивши, що у якості відповідача до участі у справі повинна бути притягнута інша особа, органом чи посадовою особою, які порушили або розглядають справу, приймається розпорядження про заміну відповідача або про притягнення до участі у справі співвідповідачів, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі.

25. У ході розгляду справ орган чи посадова особа, які порушили або розглядають справу, може прийняти розпорядження про об'єднання кількох справ у одне провадження.

26. Копії подання з попередніми висновками (або витяги з нього, що не містять інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи) не пізніше ніж за десять днів до прийняття рішення у справі надсилаються сторонам та третім особам у справах про:

зловживання монопольним становищем;

антиконкурентні узгоджені дії;

дискримінацію суб'єктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю;

недобросовісну конкуренцію;

подання завідомо недостовірної інформації Комітету, відділенню;

ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень органів чи посадових осіб, передбачених пунктом 4 цих Правил;

здійснення концентрації, у тому числі створення холдингової компанії, поглинання суб'єктів господарювання у процесі приватизації без згоди на це органів чи посадових осіб, передбачених пунктом 4 цих Правил;

непогодження з Комітетом проектів установчих документів і планів розміщення акцій холдингових компаній.

27. Встановивши порушення у вигляді неподання, несвоєчасного подання інформації Комітету, відділенню суб'єктами господарювання - юридичними особами службовці Комітету, відділення складають подання з попередніми висновками і вносять їх на розгляд органів чи посадових осіб, яким підвідомча справа. При цьому розпорядження про порушення справи не приймається, копія подання з попередніми висновками не надсилається.

28. Розгляд справи може бути зупинено до завершення розгляду органом чи посадовою особою Комітету, відділення, судом, арбітражним судом пов'язаної з цією справою іншої справи або до вирішення державним органом пов'язаного з нею іншого питання. Про зупинення провадження у справі та його поновлення приймається розпорядження.

VIII. Рішення у справах

29. При доведенні вчинення порушення залежно від обставин у справі може бути прийнято одне чи декілька рішень або виділено в окремі провадження матеріали, що потребують додаткового дослідження.

30. З питань примусового поділу монопольних утворень та накладання штрафів приймаються постанови, а при вирішенні по суті інших справ - розпорядження, які є обов'язковими для виконання.

31. Штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за порушення, передбачені статтею 19 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" ( 2132-12 ), накладаються:

у розмірі, що не перевищує 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - Комітетом, Постійно діючою адміністративною колегією, тимчасовою адміністративною колегією, державним уповноваженим, головою відділення;

у розмірі понад 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - Комітетом, Постійно діючою адміністративною колегією, тимчасовою адміністративною колегією.

32. Штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за порушення, передбачені Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції" ( 236/96-ВР ), накладаються:

у розмірі, що не перевищує 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - Комітетом, Постійно діючою адміністративною колегією, тимчасовою адміністративною колегією, державним уповноваженим, головою відділення;

у розмірі понад 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - Комітетом.

33. У рішенні вказуються результати розгляду справи по суті, наводяться мотиви рішення, зазначаються дії, які сторони повинні виконати або від яких утриматися, та строк виконання рішення.

При вирішенні питання про накладення штрафу у резолютивній частині постанови вказується розмір штрафу.

34. Копія рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) у п'ятиденний строк з дня його прийняття надсилається для виконання.

35. Орган чи посадова особа, які прийняли рішення, не вправі його визнати недійсним або змінити.

Вони вправі виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз'яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення.

36. Встановивши під час розгляду справи факт порушення, орган чи посадова особа, які порушили або розглядають справу, має право вносити у відповідні державні органи обов'язкові для розгляду подання щодо скасування ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання.

Встановивши факт порушення, орган чи посадова особа, які порушили або розглядають справу, може вносити до відповідних державних органів, підприємств, установ, організацій чи посадових осіб подання та рекомендації щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню, а також рекомендації щодо проведення заходів, спрямованих на запобігання порушенням, розвиток підприємництва і конкуренції.

Встановивши дані, що свідчать про наявність ознак злочину, орган чи посадова особа, які порушили або розглядають справу, вносять подання у правоохоронні органи або надсилають їм відповідні матеріали для розгляду по суті.

37. Провадження у справі підлягає закриттю:

якщо справа не підлягає розгляду в Комітеті, відділенні (не встановлено відповідача або його місцезнаходження; справа не підвідомча Комітету, відділенню тощо);

якщо не доведено вчинення порушення;

з інших підстав, визначених законодавством.

IX. Перегляд рішень у справах, перегляд рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами

38. Особи, права або обов'язки яких зачіпає рішення у справі, можуть звернутися до Комітету із заявою про перегляд рішення у справі (пункти 39 - 43, 47 цих Правил) або про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами (пункти 44 - 47 цих Правил).

Заява про перегляд рішення у справі або про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами підлягає розгляду у строк, передбачений абзацом першим пункту 19 цих Правил.

39. Перегляд рішень у справах здійснюється:

Комітетом - за поданнями Голови Комітету, протестами Генерального прокурора України, заступників Генерального прокурора України про перегляд рішень державних уповноважених або адміністративних колегій Комітету у справах;

Комітетом, адміністративними колегіями - за поданнями державних уповноважених, протестами прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя та їх заступників про перегляд рішень голів відділень у справах.

40. Державні уповноважені вправі за заявою осіб, права або обов'язки яких зачіпає рішення у справі, або з власної ініціативи витребувати відповідну справу для вирішення питання про наявність підстав для внесення подання про перегляд рішення у справі.

При відсутності підстав для внесення подання про це повідомляється особа, за заявою якої справа була витребувана для перевірки, із зазначенням мотивів відмови внесення подання.

41. Службові особи, яким надано право вносити подання про перегляд рішення у справі, можуть зупинити виконання рішення до закінчення його перегляду, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі.

42. Копія подання про перегляд рішення у справі (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) надсилається сторонам та третім особам, які брали участь у справі.

Сторони та треті особи, які брали участь у справі, мають право подати письмові пояснення на подання.

43. Орган, який здійснює перегляд рішення у справі, вправі:

1) залишити рішення без змін, а подання - без задоволення;

2) визнати недійсним рішення повністю і направити справу на новий розгляд;

3) визнати недійсним рішення повністю і прийняти нове рішення;

4) визнати недійсним рішення повністю і закрити провадження у справі;

5) визнати недійсним рішення частково і направити справу на новий розгляд в цій частині;

6) змінити рішення.

44. Перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі здійснюється органом чи посадовою особою, якими воно прийнято, за поданням службовців Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів у справі.

При відсутності підстав для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами про це повідомляється заявник із зазначенням мотивів відмови перегляду.

45. Орган чи посадова особа, які прийняли рішення, можуть зупинити виконання рішення до закінчення його перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі.

46. Копія подання про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) надсилається сторонам та третім особам, які брали участь у справі.

Сторони та треті особи, які брали участь у справі, мають право подати письмові пояснення на подання.

Орган чи посадова особа, які здійснюють перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, вправі прийняти у справі рішення, передбачені підпунктами 1), 3), 4), 6) пункту 43 цих Правил.

47. Копія рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), прийнятого за результатами перегляду рішення у справі та перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, у п'ятиденний строк з дня його прийняття надсилається для виконання.

X. Підстави для визнання рішень у справах недійсними

48. Підставами для визнання недійсними рішень у справах є їх необгрунтованість або істотні порушення норм законодавчих актів.

49. Порушення органом чи посадовою особою, які розглядають справу, цих Правил може бути підставою для визнання недійсним рішення у справі тільки за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного рішення внаслідок істотної неповноти зібраних доказів.

XI. Оскарження рішень, виконання рішень

50. Рішення у справах можуть бути оскаржені до суду, арбітражного суду у тридцятиденний строк в порядку, передбаченому статтею 24 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" ( 2132-12 ) та статтею 32 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" ( 236/96-ВР ).

51. Рішення у справах підлягають виконанню у передбачені цими рішеннями строки.

52. Суб'єкт господарювання, на якого накладено штраф, сплачує його у тридцятиденний строк з дня одержання постанови про накладення штрафу.

53. У разі відмови від сплати штраф стягується у порядку, передбаченому статтями 348, 349 Цивільного процесуального кодексу України ( 1504-06 ).

54. Посадовою особою чи органом, які прийняли постанову, за заявою заінтересованої особи може бути прийнято розпорядження про відстрочення виконання рішення (розстрочення сплати штрафу).

55. Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення штрафу здійснюється державним уповноваженим, головою відділення або за їх дорученням службовцями Комітету (відділення).

56. П'ятдесят відсотків суми штрафу та пені за прострочення сплати штрафу, накладеного за порушення, передбачені Законом України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", зараховуються до державного бюджету, п'ятдесят відсотків - до цільового позабюджетного фонду розвитку і захисту конкуренції.

57. П'ятдесят відсотків суми штрафу та пені за прострочення сплати штрафу, накладеного за порушення, передбачені Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції", зараховуються до державного бюджету, двадцять п'ять відсотків - до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, двадцять п'ять відсотків - державному органу, який наклав стягнення, для організації і проведення робіт по створенню науково-дослідної, матеріально-технічної та інформаційної бази розвитку і захисту конкуренції.

58. Сплата штрафу за невиконання рішення не зупиняє дію рішення про припинення порушення, за невиконання якого накладено штраф, і не звільняє суб'єкта господарювання від обов'язку виконати це рішення про припинення порушення.