ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

Н А К А З

29.07.2009 N 116

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2009 р. за N 791/16807

Про затвердження Правил охорони праці при обслуговуванні просочувально-сушильного устаткування для виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Правила охорони праці при обслуговуванні просочувально-сушильного устаткування для виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них, що додаються.

2. З набранням чинності цими Правилами вважати таким, що не застосовується на території України, "Отраслевой стандарт. Пропиточно-сушильное оборудование резиновой промышленности. Требования безопасности. ОСТ 26-09-2023-78", затверджений наказом Міністерства хімічного машинобудування СРСР від 18.12.78 N 11-10-4/2164.

3. Цей наказ набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

4. Начальнику управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Морозову В.М. протягом п'яти днів забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. унести Правила до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці ( v0109641-09 ) та розмістити їх на веб-сторінці Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Дунаса С.В.

Голова Держгірпромнагляду                             С.О.Сторчак
 

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 29.07.2009 N 116 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2009 р. за N 791/16807

ПРАВИЛА охорони праці при обслуговуванні просочувально-сушильного устаткування для виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них

I. Загальні положення

1.1. Ці Правила поширюються на суб'єкти господарювання з виробництва гумотехнічних виробів (далі - нафтохімічні підприємства) незалежно від підпорядкованості, форми власності, виду діяльності та господарювання.

1.2. Ці Правила регламентують вимоги щодо безпечного виконання робіт та технологічних процесів нафтохімічних підприємств.

1.3. Вимоги цих Правил є обов'язковими для роботодавців та працівників нафтохімічних підприємств у межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків.

1.4. На підприємствах створюються служби охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255 ( z1526-04 ), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (далі - НПАОП 0.00-4.21-04), і служби пожежної безпеки згідно з вимогами Типового положення про службу пожежної безпеки, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 369 ( z1121-03 ), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.12.2003 за N 1121/8442 (далі - НАПБ Б.02.010-2003).

1.5. На кожному підприємстві розробляються інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9 ( z0226-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98).

1.6. Не допускаються особи молодші 18 років до роботи на посадах, зазначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46 ( z0176-94 ), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385.

1.7. Піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми дозволяється тільки у межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59 ( z0183-96 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208.

1.8. Не допускаються жінки до виконання робіт, зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України 29.12.93 N 256 ( z0051-94 ), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260, а також до підіймання та переміщення вантажів відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241 ( z0194-93 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.

1.9. Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві здійснюється відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 ( 1112-2004-п ) (далі - НПАОП 0.00-6.02-04).

1.10. При обслуговуванні просочувально-сушильного устаткування для виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них на працівників впливають відповідно до класифікації ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация" небезпечні і шкідливі виробничі фактори, які за природою дії поділяються на фізичні, хімічні, психофізіологічні. Зокрема, сюди належать:

незахищені рухомі елементи машин і механізмів;

транспортні засоби, що рухаються;

деталі, заготовки, матеріали, що рухаються;

гострі краї, шорсткість поверхонь деталей, заготовок, обладнання;

несприятливий мікроклімат робочої зони;

підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

підвищена напруженість магнітних і електричних полів;

підвищений рівень інфрачервоного випромінювання;

підвищений або знижений рівень ультрафіолетового випромінювання;

підвищена температура поверхонь устаткування і матеріалів;

підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень ультразвуку та інфразвуку;

підвищений рівень статичної електрики;

відсутність або недостатність природного освітлення;

підвищений рівень вібрації (загальної і локальної);

знижена освітленість робочого місця;

пожежо- та вибухонебезпека;

хімічні фактори загальнотоксичного, дратівливого, канцерогенного впливу на організм працівника;

нервово-психічні перевантаження, що пов'язані з важкістю, напруженістю та монотонністю праці.

1.11. Джерелами небезпечних і шкідливих чинників також можуть бути нерегламентовані режими роботи технологічного устаткування, транспортні засоби, вантажопідіймальне обладнання, устаткування, що працює під тиском, електрифіковане устаткування та інструменти, інженерні комунікації.

1.12. Небезпечні хімічні речовини, що використовуються для виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них і за певних умов можуть негативно впливати на здоров'я працівників, повинні підлягати гігієнічній регламентації відповідно до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.95 N 420 ( 420-95-п ).

1.13. Терміни та визначення, що вживаються у Правилах, визначені відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ), Державного стандарту ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять" (далі - ДСТУ 2293-99).

1.14. Позначення та скорочення:

ГДК - граничнодопустимі концентрації;

ГОСТ - міждержавний стандарт;

ГТВ - гумотехнічні вироби;

ДБН - державні будівельні норми України;

ДІВ - джерела іонізуючого випромінювання;

ДСанПіН - державні санітарні правила і норми;

ДСН - державні санітарні норми України;

ДСП - державні санітарні правила України;

ДСТУ - державний стандарт України;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика;

НАПБ - нормативний акт з пожежної безпеки;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

СНиП - "Строительные нормы и правила";

ССБТ - "Система стандартов безопасности труда".

II. Загальні положення

2.1. Об'ємно-планувальні, конструктивні рішення, а також санітарно-технічне обладнання виробничих будівель і споруд мають відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.09.88 N 196, СНиП 2.11.01-85* "Складские здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.85 N 280, СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджених постановою Держкоммістобудування України від 28.12.94 N 106 (далі - СНиП 2.04.05-91), СН 245-71 "Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий", ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.4.021-75), ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 ( va088509-02 ) (далі - ДБН В.1.1-7-2002), ДБН В.2.5-28-2006 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Держбуду України від 15.05.2006 N 168 ( v0168667-06 ), та цих Правил.

2.2. Питання забезпечення пожежної безпеки на підприємствах з виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них під час експлуатації, проектування, нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення та капітального ремонту необхідно здійснювати відповідно до чинних нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

2.3. Виробничі будівлі та споруди мають бути обладнані засобами пожежогасіння, автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98* "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд", затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247, та ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".

Засоби зв'язку та сигналізації повинні утримуватися в справному стані та забезпечувати в будь-який час доби прийом і передачу сигналу про виникнення пожежі.

2.4. Територія підприємства, а також будівлі, споруди, приміщення забезпечуються відповідними знаками безпеки згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76) та ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір".

2.5. Територію, будівлі та споруди необхідно забезпечувати вогнегасниками відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151 ( z0554-04 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (далі - НАПБ Б.03.001-2004).

Вогнегасники, що знаходяться у виробничих приміщеннях підрозділів, та засоби виклику пожежної охорони передаються під відповідальність (збереження) керівників цих підрозділів або осіб, які їх заміщують.

2.6. Виробничі будівлі і споруди необхідно оглядати двічі на рік з метою визначення можливості їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288 ( z0423-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 423/2863.

2.7. Для виконання ремонтних або опоряджувальних робіт будівель та приміщень, очищення або ремонту дахів, ліхтарів, освітлювальної арматури, засклення вікон потрібно використовувати спеціальні механізми, устаткування і пересувні пристрої для робіт на висоті (вишки, майданчики), що забезпечують безпеку робіт.

2.8. Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення мають бути обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою опалення відповідно до СНиП 2.04.05-91.

2.9. Застосування вентиляції повинно забезпечувати повітрообмін, температуру та стан повітряного середовища відповідно до вимог Державних санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 ( va042282-99 ) (далі - ДСН 3.3.6.042-99), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126 ( z1410-04 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88). Усі вентиляційні пристрої мають підлягати планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному технічному випробуванню.

2.10. У виробничих, побутових приміщеннях повинна підтримуватися встановлена нормами температура відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99 ( va042282-99 ). Перед початком опалювального сезону всі системи і прилади опалення повинні бути перевірені і за потреби відремонтовані. У разі зниження температури зовнішнього повітря нижче +8 град.С кожне відчинення воріт повинно бути зблоковане з автоматичним вмиканням повітряної теплової завіси.

2.11. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75 "ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности".

2.12. Працівники повинні забезпечуватись питною водою, яка відповідає вимогам ДСанПіН "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383 ( z0136-97 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (далі - ДСанПіН N 383-96).

У приміщеннях, де застосовуються токсичні речовини, установлювати питні установки не дозволяється. Питні фонтанчики, бачки для питної води, сатураторні установки з підсоленою водою необхідно розміщувати у безпечних санітарних зонах не далі 75 м від робочого місця і забезпечувати одноразовими стаканами. Якість води для душових, умивальних, охолодження повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством".

2.13. Виробничі приміщення, проходи, сходові марші потрібно утримувати в чистоті, сміття і відходи збирати в урни і при наповненні їх на 2/3 об'єму виносити з приміщень в кінці робочої зміни. Обов'язковим є проведення щодобового вологого прибирання виробничих приміщень з використанням промислових пилососів. Генеральне прибирання виробничих приміщень, металоконструкцій, поверхонь повітропроводів вентиляційних систем, іншого устаткування, а також миття вікон, очищення скла світлоаераційних ліхтарів від пилу і бруду необхідно проводити не рідше одного разу на місяць. Очищення заскленої поверхні світлоаераційних ліхтарів необхідно виконувати з площадок обслуговування.

2.14. Адміністративні, санітарно-побутові приміщення (гардеробні, переддушові, душові, умивальні, убиральні, кімнати для паління, обробки, зберігання та видачі спецодягу) та приміщення для сушіння, знепилення, знешкодження робочого одягу повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.87 N 313.

Хімічне чищення спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівників слід проводити, дотримуючись вимог ГОСТ 12.4.169-85 "ССБТ. Общие требования к процессу химической чистки средств индивидуальной защиты".

2.15. Роботодавець зобов'язаний забезпечувати прання, сушіння, дезінфекцію, дегазацію, дезактивацію і ремонт виданих працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

2.16. Побутові приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв слід розташовувати в окремих будівлях або на перших поверхах виробничих приміщень, але не ближче 20 м від приміщень вибухопожежних виробництв відповідно до вимог Загальних правил вибухобезпеки для вибухопожежо-небезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 06.09.88 (далі - НПАОП 0.00-1.41-88).

2.17. Цехи для виготовлення клеїв, лаку, герметиків, паст з використанням вибухопожежонебезпечних розчинників, підготовки сировини і виготовлення гумових сумішей, склади сировини і готової продукції в разі необхідності можуть сполучатися з основними виробничими корпусами переходами через протипожежні тамбур-шлюзи 1-го типу відповідно до класифікації протипожежних перешкод, визначеної ДБН В.1.1-7-2002. Вхід до переходів слід здійснювати через протипожежні двері 2-го типу.

2.18. У проектах будівництва нових підприємств не дозволяється підземне розміщення ємностей і безканальна прокладка в землі технологічних трубопроводів з легкозаймистими і горючими рідинами, а також заглиблені насосні для перекачування цих рідин.

2.19. Порядок роботи в цехах з легкозаймистими розчинниками і гумовими клеями повинен відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).

2.20. Розміщення складів пом'якшувачів, розчинників, інших горючих легкозаймистих рідин необхідно здійснювати згідно з вимогами НАПБ Б.03.002-2007. При розміщенні в одному виробничому приміщенні різних за шкідливістю виробничих дільниць повинні бути передбачені заходи, що виключають розповсюдження хімічних речовин по виробничому приміщенню.

2.21. Для речовин, що використовуються у виробництві дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них, слід визначати показники пожежної небезпеки згідно з вимогами ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения".

2.22. Не дозволяється захаращення робочих місць і проїздів сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами. Відходи виробництва повинні збиратись у виділених для цього місцях та в кінці зміни вивозитися з цеху.

2.23. Для витримки гумових сумішей, обгумовування корду та інших напівфабрикатів у цехах необхідно передбачати спеціальні місця. Кількість матеріалів, що підлягають витримці в цеху, не повинна перевищувати добової потреби.

2.24. Приміщення розподільних пристроїв керування технологічним процесом повинні мати повітряне опалення, поєднане з припливною вентиляцією.

2.25. У приміщеннях підготовки сировини, приготування гумових сумішей і в інших приміщеннях за наявності технологічних процесів з виділенням пилу нагрівальні прилади водяного опалення повинні мати гладку поверхню, що дозволяє легко видаляти з них пил.

2.26. У цехах, де виділяються шкідливі речовини I, II, III, IV класів небезпеки відповідно до ГОСТ 12.1.005-88, необхідно проводити періодичний контроль повітряного середовища на вміст у ньому шкідливих речовин за графіками, узгодженими з районною або міською санітарно-епідеміологічною станцією, затвердженими у встановленому на підприємстві порядку.

2.27. Обладнання, при експлуатації якого можливе виділення шкідливих речовин і пилу в повітря робочої зони, повинно бути облаштовано укриттями з місцевим відсмоктуванням. Місцеве відсмоктування необхідно виконувати у вигляді суцільного укриття на зразок витяжної шафи з періодично або постійно відкритим прорізом для виконання робіт. При неможливості облаштування суцільних укриттів слід передбачати парасолі. Пуск місцевого відсмоктування для видалення небезпечних хімічних речовин, що відповідають класифікації ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности", а також вибухонебезпечних речовин повинен бути зблокований з пуском технологічного обладнання.

2.28. Дільниці просіювання і розважування інгредієнтів, цех приготування гумових сумішей, інші виробничі дільниці із значним виділенням пилу повинні мати установки для механічного прибирання пилу.

2.29. У приміщеннях приготування клеїв, термостатування виробів з гуми, а також в інших місцях, де в результаті розгерметизації технологічного обладнання і порушення перебігу технологічного процесу можливе раптове надходження шкідливих та небезпечних речовин або вибухонебезпечних газів у повітря робочої зони, необхідно передбачати пристрій аварійної витяжної вентиляції.

Кратність повітрообміну для приміщень категорій А, Б і В, а також для виробничих приміщень, у яких виділяються шкідливі речовини, встановлюється відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

2.30. Прокладання повітропроводів загальнообмінної і місцевої витяжної вентиляцій дільниць термостатування виробів, при якому можливе виділення шкідливих газів, а також повітропроводів припливної і витяжної вентиляцій приміщень виробництв категорій А і Б через приміщення інших категорій не дозволяється.

2.31. Місця охолодження звулканізованих виробів у виробництвах ГТВ слід облаштовувати місцевими відсмоктувачами витяжної вентиляції.

2.32. У приміщеннях і на дільницях, де можливе утворення вибухонебезпечних сумішей горючих парів і газів з повітрям, необхідно встановлювати промислові газоаналізатори або сигналізатори довибухових концентрацій горючих парів і газів у вибухонебезпечних зонах, що належать до 0, 1, 2 класів.

2.33. Пробовідбірні пристрої газоаналізаторів для вимірювання ГДК шкідливих речовин необхідно встановлювати в робочій зоні на висоті 1-1,5 м над рівнем підлоги або площадки в місцях постійного або тимчасового перебування обслуговуючих працівників. При цьому на кожні 200 кв.м площі приміщення необхідно встановлювати не менше одного пробовідбірного пристрою і одного датчика на приміщення відповідно до вимог чинного законодавства.

При спрацьовуванні газоаналізаторів і сигналізаторів повинна бути забезпечена одночасна подача світлового і звукового сигналів в операторну, загазоване приміщення при постійному перебуванні в ньому працівників і на табло на вході в приміщення при періодичному перебуванні в ньому працівників.

Пуск аварійної вентиляції повинен здійснюватись автоматично при спрацьовуванні газоаналізатора або сигналізатора і за допомогою ручного пристрою, розташованого біля основних вхідних дверей ззовні приміщення.

2.34. Не дозволяється облаштовувати входи у вентиляційні камери із складських приміщень, а також з виробничих приміщень з вибухонебезпечними виробництвами або такими, що характеризуються значними виділеннями пилу і шкідливих речовин відповідно до вимог НАПБ Б.03.002-2007.

2.35. Огляд, випробування, обстеження машин, механізмів, устаткування вибухонебезпечних виробництв необхідно проводити відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 ( 687-2004-п ), і вимог ГОСТ 12.4.021-75.

2.36. Установлення світильників у зонах і накриттях місцевої витяжної вентиляції, що призначається для видалення від машин та агрегатів вибухонебезпечних і пожежонебезпечних газів, парів і пилу, не дозволяється. При необхідності такого розміщення світильники повинні бути у вибухобезпечному виконанні, що відповідає категорії і групі вибухонебезпечної суміші і класу вибухонебезпечної зони.

2.37. Технологічне обладнання і комунікації необхідно розміщувати з урахуванням забезпечення технологічного потоку виробництва, а також вільного доступу для їх безпечного обслуговування і ремонту.

2.38. Обладнання, яке працює під тиском, повинно відповідати вимогам чинного законодавства.

2.39. Усі рухомі частини машин, механізмів і технологічного обладнання (маховики, вали, муфти, передачі), розміщені на висоті менше 3 м від підлоги або площадки обслуговування, місця набігання стрічки на барабани і ланцюгів на зірочки конвеєрів, а також вантажі натяжних станцій конвеєрів повинні бути огороджені.

2.40. Для обслуговування обладнання, приладів, арматури і механізмів на висоті 1,8 м і вище від підлоги потрібно влаштовувати спеціальні площадки.

2.41. Справність пристроїв для аварійної зупинки валкових машин і закочувально-розкочувальних пристроїв, транспортерних стрічок повинна перевірятись працівником у присутності чергового електрика і майстра відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98). Результати перевірки записуються до журналу обліку захисних засобів з підписами працівника, чергового електрика і майстра. Запис проводиться на кожну одиницю перевіреного обладнання. Робота на обладнанні з несправними захисними пристроями не дозволяється.

2.42. З метою попередження аварій на лініях, агрегатах для просочення, сушіння і термооброблення корду та технічних тканин необхідно перевіряти роботу аварійних вимикачів, встановлених на лінії розсування валків після зрізу запобіжних шайб. Електрична схема обладнання, яке було зупинено аварійним вимикачем, підлягає обов'язковій перевірці для з'ясування причин зупинки. Після встановлення причин зупинки та їх усунення електрична схема може бути підготовлена до роботи черговим електриком цеху.

2.43. У приміщеннях, де виконуються роботи на вальцях, каландрах, форматорах-вулканізаторах та індивідуальних вулканізаторах, повинно бути не менше двох працівників. Робота на гумообробному обладнанні одному працівникові не дозволяється.

2.44. Органи керування обладнанням повинні бути розміщені в межах робочого місця, знаходитись у справному стані і забезпечені захистом від самозапуску або випадкового переключення.

Кнопки пуску в роботу і зупинки обладнання повинні мати чіткі написи, що визначають їх призначення. Кнопки "Стоп" повинні бути пофарбовані в червоний колір.

2.45. Педалі керування верстатами, розміщеними на підлозі, повинні мати захисні огорожі для запобігання випадковому вмиканню та мати заземлення.

2.46. Пуск у роботу обладнання, машин і верстатів повинен здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.003-91).

2.47. Встановлення і знімання технологічного оснащення, пристосувань, пристроїв, прес-форм, окремих частин обладнання необхідно проводити за допомогою механізмів, що забезпечують їх надійне утримання і транспортування.

2.48. Не дозволяється очищення стрічки і барабана відбірного конвеєра від залишків гуми при працюючому конвеєрі.

2.49. Працівники, що зайняті розтарюванням, розважуванням, розфасуванням, обпудрюванням та на інших операціях, при яких можливе виділення пилу, повинні бути забезпечені протипиловими респіраторами.

2.50. Використання сухого обпудрювання листів гумової суміші і напівфабрикатів не дозволяється.

2.51. Клеї, лаки і розчинники в цехових коморах необхідно зберігати в закритій металевій тарі, встановленій на струмопровідній заземленій основі.

Чищення тари від залишків клею повинно виконуватись у спеціальних місцях, відведених для цих цілей.

2.52. Місця фасування клею, лаку, розчинників, промазування клеєм заготовок і виробів, складання гумових виробів із застосуванням клею повинні бути забезпечені місцевою витяжною вентиляцією. Столи, на яких здійснюється промазування клеєм і складання гумових виробів із застосуванням клею, повинні мати струмопровідні покриття, що приєднані до заземлювального контуру та заземлені.

2.53. Ємності для зберігання розчинників повинні знаходитись поза будівлями.

2.54. Лаки, клеї і розчинники, що використовуються для промазування або освіження гумових сумішей, повинні на робочих місцях знаходитись у спеціальних посудинах, виготовлених із матеріалів, що не викликають іскріння і забезпечені кришками та поплавками. Ці посудини повинні заповнюватись в об'ємах, не більших змінної норми.

2.55. Бензин, що використовується для виготовлення клею або освіження гумових виробів, повинен містити не більше 1% бензолу, що обґрунтовується технологічним регламентом.

2.56. У випадку проливання лаку, клею або розчинника на спецодяг останній необхідно замінити. Підходити в такому спецодязі до місць паління або джерела відкритого вогню забороняється.

2.57. Для захисту рук працюючих від дії розчинників, клеїв і лаків повинні використовуватись латексні рукавички, біологічні мазі і пасти відповідно до вимог ГОСТ 12.4.068-79 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования".

2.58. Змащення обладнання під час роботи повинно здійснюватися за допомогою спеціальних пристроїв, що забезпечують безпеку його проведення.

2.59. Зберігання мастил дозволяється в шафах або ящиках з негорючих матеріалів з кришками, що щільно закриваються.

2.60. Для зниження рівня шуму, що виникає при скиданні відпрацьованого стисненого повітря з машин і верстатів, необхідно передбачати встановлення спеціальних пристроїв для глушіння шуму як засобу колективного захисту працюючих.

2.61. Стрічкові ножі, що використовуються для розкрою гумових матеріалів, повинні мати магнітні уловлювачі полотна ножа і сіткове огородження.

2.62. Для запобігання потраплянню пальців рук працівника під ніж шаблони для виготовлення деталей з використанням стрічкових ножів повинні мати бортики висотою не менше 5 мм.

2.63. Розміщувати на столі стрічкового ножа і вирівнювати матеріал перед його розкроєм слід на відстані не менше 200 мм від леза ножа.

2.64. Дискові ножі для різання заготовок і розкрою гумових деталей повинні бути огороджені і мати пристрій, що виключає потрапляння рук під ніж. Подавання напівфабрикатів і виробів під лезо дискового ножа слід провадити спеціальним штовхачем або іншим пристроєм, що виключає перебування рук у зоні обертання ножа.

2.65. Вантажні натяжні пристрої конвеєрів повинні мати кінцеві підпори для обмеження ходу натяжного візка і кінцеві вимикачі, що вимикають привод конвеєра при досягненні натяжним візком крайніх положень. Натяжні пристрої повинні бути огороджені.

2.66. Ланцюгові конвеєри повинні бути забезпечені уловлювачами на відгалуженнях для захоплення ланцюга в разі його обривання.

2.67. Вимоги до безпечності експлуатації загальноцехових конвеєрів повинні відповідати ГОСТ 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности".

2.68. Усі конвеєри в місцях розташування приводів і натяжних пристроїв повинні мати кнопку "Стоп".

2.69. Підлогові конвеєри по всій довжині з обох боків повинні мати тросовий вимикач для аварійної зупинки конвеєра.

2.70. Підвісні конвеєри, які розташовані в робочій зоні, повинні мати кнопку "Стоп" через кожні 15 - 20 м.

2.71. У схемі керування конвеєром повинна бути передбачена звукова або світлова сигналізація, яка передує пуску конвеєра.

2.72. Контрольно-вимірювальні прилади і автоматика (далі - КВПіА), що використовуються у виробництві, повинні проходити у встановлені строки державну повірку. Повірка приладів контролю і автоматики, а також систем блокування та сигналізації здійснюється відповідно до ДСТУ 2708-2006 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення".

2.73. Не дозволяється проводити врізання в трубопровід стисненого повітря, яке подається на КВПіА, з метою використання його для інших цілей.

2.74. Ремонт, регулювання та випробування КВПіА повинні виконуватися відповідно до ДСТУ 3400:2006 "Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів".

2.75. Зварювальні та інші вогневі роботи повинні виконуватися відповідно до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255 ( z0541-01 ), зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), та НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).

2.76. Використання у складі виробничого, ремонтного чи вимірювального обладнання джерел іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ) має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використанням ДІВ та обов'язкової реєстрації відповідно до Положення про Державний регістр джерел іонізуючого випромінювання і порядок оплати послуг з їх реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.97 N 847 ( 847-97-п ), з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використанням джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125 ( z0978-02 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)" ( v0062282-97 ), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208 ( v0208282-97 ), Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54 ( z0552-05, za552-05 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832.

2.77. Дозволяється виконувати тільки після повної зупинки машин, агрегатів, механізмів такі технологічні операції:

розправляти складки і рівняти тканини (корд) перед закочувальними, дублюючими й іншими пристроями, стикування тканин (корду);

заправляти тканини в центрувальні і заправні пристрої дублера конвеєрної стрічки;

заправляти кромку сердечника конвеєрної стрічки у відбірні валки;

розправляти складки при укладанні тканини;

заправляти обгорткову стрічку на заготовку клинового паса й виконувати інші операції, при яких можливе травмування працівників;

чистити головки черв'ячної машини.

2.78. Не дозволяється працівникам наближати руки ближче ніж на:

300 мм до бобіни в процесі перемотування бинта, ножа при відборі гумової кромки або профілюванні заготовок клинових пасів, відбірного валка при заправленні до нього кромки сердечника конвеєрної стрічки;

200 мм до зазору протягувальних роликів дублера при виході сердечника конвеєрної стрічки.

III. Вимоги безпеки під час експлуатації основного просочувально-сушильного устаткування підприємств

3.1. Загальні вимоги

3.1.1. Виробничі процеси та експлуатація просочувально-сушильного устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.045-94 "ССБТ. Оборудование для производства резинотехнических изделий. Требования безопасности", Санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого обладнання, затверджених заступником Міністра охорони здоров'я СРСР, Головним санітарним лікарем СРСР 04.04.73 N 1042-73 (далі - СП N 1042-73), та цих Правил.

3.1.2. Конструкція і розміщення механізмів та вузлів машин повинні забезпечувати зручність і безпечність їх обслуговування, ремонту, монтажу, демонтажу, а також вільний доступ до запобіжних, мастильних і регулювальних пристроїв.

3.1.3. На машинах, що мають закриті вузли (сушарки, камери термічної обробки тощо), повинні бути спеціальні штепсельні розетки з заземленим контактом на напругу, що не перевищує 36 В, для підключення переносних світильників.

3.1.4. Рівень шуму на робочих місцях при роботі машини не повинен перевищувати величин, визначених ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83).

3.1.5. На машинах повинна бути автоматична система світлової сигналізації, що попереджає про подавання напруги в ланцюг керування електроприводом і вмикання блокувань безпеки.

3.1.6. Контрольно-вимірювальні прилади і засоби автоматики, що встановлюються на машинах, щитах і шафах керування, повинні відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 N 257 ( z0011-98 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97).

3.1.7. Контрольно-вимірювальні прилади необхідно встановлювати в місцях, зручних для спостереження, обслуговування та ремонту.

На шкалах контрольно-вимірювальних приладів червоною рискою повинні бути чітко позначені граничнодопустимі значення вимірюваних величин.

3.1.8. Внутрішні поверхні захисних кожухів, корпусів редукторів, знімні кришки огороджень, необроблені поверхні шестерень, маслянки повинні бути пофарбовані в жовтий сигнальний колір відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.

3.1.9. Усі важкодоступні вузли і часто змащувані вузли повинні бути обладнані централізованим змащуванням. Системи централізованого змащування повинні бути герметичними.

3.1.10. У конструкцію обладнання, при роботі й обслуговуванні якого виділяються шкідливі пари, гази, гаряче повітря або пил, повинен входити вбудований відсмоктувач з відповідним очищенням повітря, що видаляється, з'єднаний з витяжною вентиляцією.

3.2. Вимоги безпеки під час обслуговування основних робочих органів і механізмів обладнання

3.2.1. Ємності для просочувальної суміші, валки та інші деталі, що контактують з просочувальною сумішшю, повинні бути виготовлені з антиадгезійних матеріалів або мати покриття з них.

3.2.2. У сушильних камерах обладнання для обробки корду і тканин у необхідних випадках повинні бути передбачені проходи для огляду і обслуговування внутрішньої частини камери, а також освітлення.

3.2.3. Роботи всередині сушильної камери просочувально-сушильного агрегату повинні проводитися в обов'язковій присутності працівника, що спостерігає за працюючим у камері. Спостерігаючий працівник зобов'язаний знаходитись біля дверей камери. Камера при цьому повинна бути охолоджена до температури, що не перевищує 45 град.С, згідно з вимогами СП-1042-73, і повинні бути вжити заходи, що унеможливлюють її пуск при перебуванні в ній працівника.

3.2.4. В конструкції сушарок повинна бути передбачена можливість примусового охолодження сушильної камери.

3.3. Вимоги до органів керування

3.3.1. Органи керування повинні мати чіткі написи (або символи) з вказівкою їх призначення і стрілками, що показують напрям руху маховиків, важільних і поворотних рукояток, і відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91.

3.3.2. Рукоятки керування повинні розміщуватися таким чином, щоб при їх переміщенні руки працівника не ударялися об сусідню рукоятку і випадково не привели її в дію.

3.3.3. Рукоятки, важелі і маховички ручного керування повинні мати надійну фіксацію в заданому положенні, що виключає самочинне вмикання.

3.3.4. Кнопка "Стоп", що використовується для аварійного відключення агрегату, повинна мати виступаючий грибоподібний штовхач і повинна бути зафіксована у вимкненому положенні.

3.3.5. Якщо лінія або агрегат мають кілька пультів керування, обслуговування яких з одного робочого місця неможливе, то кожний пульт повинен бути оснащений пристроєм аварійного відключення.

3.3.6. Пульти керування повинні бути оснащені блокуванням, що виключає можливість паралельного керування з них різними вузлами лінії (агрегату).

3.3.7. Робочі органи керування і основні елементи обладнання, що обслуговуються стоячи, залежно від сумарного часу виконання ручних операцій слід розміщувати в оперативних робочих зонах відповідно до вимог ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования".

3.3.8. Робочі органи керування і основні елементи обладнання, що обслуговуються сидячи, слід розміщувати в оперативних робочих зонах відповідно до вимог ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования".

IV. Вимоги до безпеки технологічних процесів з виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них

4.1. Не дозволяється відкривання дверей сушильних камер під час роботи сушильного агрегату.

Двері сушильних камер обладнання для обробки корду і тканин повинні бути зблоковані з електроприводом сушильного агрегату таким чином, щоб виключалась можливість вмикання привода при відкритих дверях.

4.2. Приводи валкових пристроїв повинні забезпечувати можливість перемикання їх на зворотний хід.

4.3. Інерційне проковзування бобіни закочувального пристрою при аварійній зупинці не повинно перевищувати чверть оберту вала агрегату.

4.4. Величина заправної швидкості не повинна перевищувати 8 м/хв.

4.5. Величина швидкості закочування при вибиранні корду (тканини) не повинна перевищувати максимальної робочої швидкості більше ніж удвічі.

4.6. Конструкція просочувально-сушильного агрегату повинна передбачати наявність розширювального пристрою, що виключає ручні операції розгладжування оброблюваного матеріалу при закочуванні рулону.

4.7. Стикувальні преси повинні бути обладнані двосторонніми пусковими пристроями з дворучним керуванням для зайнятості обох рук обслуговуючих прес працівників.

Не дозволяється розміщувати кнопки "Пуск" одна від одної на відстані менше ніж 300 і більше ніж 600 мм.

4.8. Агрегати повинні мати тросові пристрої зупинника, що розміщуються по всій довжині агрегату з боку обслуговування, а також біля закочувального пристрою.

4.9. В електричній схемі керування агрегатом повинно бути передбачено блокування, що виключає можливість пуску агрегату в робочому режимі без вмикання в роботу витяжної вентиляції і забезпечує його зупинку при зупинці витяжної вентиляції.

4.10. Система керування агрегатом повинна забезпечувати неможливість самочинного перемикання з режиму заправляння на робочий.

4.11. Регулювання температури в сушильній камері і камерах термічного витягання і нормалізації натягання в лінії і агрегатах повинно бути автоматичним.

4.12. Просочувально-сушильні агрегати повинні бути обладнані одночасною світловою і звуковою сигналізацією, що спрацьовує при підвищенні температури в сушарці корду вище заданої.

4.13. В електричній схемі агрегатів повинна бути передбачена автоматична передпускова звукова сигналізація, що випереджає їх пуск не менше ніж на 5 секунд.

4.14. В агрегатах повинна бути передбачена світлова сигналізація про справність аварійних вимикачів.

V. Вимоги до безпеки обладнання по просочуванню, сушінню, термічній обробці шинного корду і технічних тканин для виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів

5.1. Гумообробні каландри

5.1.1. Якщо каландр призначений для роботи у складі автоматичної потокової лінії, то необхідно передбачати ручне керування каландром (для заправлення, налагодження) з пульта ручного керування. При цьому повинно бути виключено самоперемикання з ручного режиму на автоматичний. На пульті керування повинна бути сигналізація, що показує, в якому режимі працює каландр.

5.1.2. Аварійна зупинка повинна здійснюватись аварійними пристроями, які встановлені з обох боків каландра і діють незалежно один від одного.

5.1.3. Каландри з діаметрами робочої частини валків до 250 мм включно повинні передбачати аварійні пристрої у вигляді балансувальної рамки або штангового типу і пристрої для ніг, що забезпечують вимикання каландрів.

5.1.4. Каландри з діаметрами робочої частини валків понад 250 мм повинні передбачати аварійні пристрої штангового типу і пристрої для ніг, що встановлюються з обох боків каландра.

5.1.5. Гальмовий шлях при аварійній зупинці не повинен перевищувати чверть оберту валка при ненавантажених валках каландра і максимальній кількості обертів валка.

5.1.6. Швидкість заправлення валків каландра не повинна перевищувати 0,1 м/с. Заправлення слід виконувати в режимі штовхання.

5.1.7. У каландрах з валками діаметром 710 мм і більше для можливості проведення спостереження за верхнім живильним зазором з підлоги каландр повинен бути обладнаний спеціальним пристроєм (дзеркалом), що виключає перебування працівника в небезпечній зоні.

5.1.8. В електричній схемі керування пуском каландра повинна бути передбачена попереджувальна звукова та світлова сигналізація, зблокована з пусковим пристроєм, що передує пуску каландра.

5.1.9. Сигналізація повинна вмикатись при натисканні пускової кнопки і діяти протягом 3 - 5 секунд.

5.1.10. Пуск каландра здійснюється після закінчення дії сигналізації.

5.2. Вимоги до обладнання для приготування гумового клею

5.2.1. Захист змішувача від зарядів статичної електрики здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования".

5.2.2. Електродвигуни привода змішувача в робочому режимі повинні автоматично вимикатися при відкриванні кришки змішувальної камери, розвантажувального клапана, завантажувального люка.

5.2.3. Заливання розчинника слід виконувати при закритій кришці змішувача за допомогою дозувального пристрою.

5.2.4. Не дозволяється відкривання кришки під час операції перемішування.

5.2.5. Огородження всіх рухомих частин і деталей, що обертаються, повинно бути виконано з матеріалу, що не викликає іскріння.

5.2.6. Робочі поверхні роторів та внутрішні поверхні змішувача, а також інші елементи конструкції повинні бути виконані з матеріалу, що не викликає іскріння, або покриті шаром такого матеріалу.

5.2.7. Розчинник, що подається до змішувальної камери, повинен стікати по стінці. Вільне падіння і розбризкування його не дозволяється.

5.2.8. Для запобігання переповненню змішувачів розчинниками, клеєм і герметиком у системах подавання слід використовувати лічильники-дозатори.

5.2.9. Подавання рідких компонентів просочувальних сумішей у вимірники, дозатори і реактори необхідно здійснювати трубопроводами.

5.2.10. Трубопроводи, якими здійснюється подавання смоли, формаліну і їдкого натру в реактори для приготування поліконденсованого розчину смоли, дисперсії і технічного аміаку, в реактори приготування просочувальної суміші, поліконденсованого розчину смоли, в ємності для дозрівання просочувальної суміші, повинні бути з нержавіючої сталі або з покриттям внутрішньої поверхні адгезійними сполуками.

Трубопроводи не повинні мати фланцевих з'єднань або інших роз'ємних з'єднань. Фланцеві з'єднання дозволяються тільки в місцях встановлення арматури або приєднання трубопроводів до реакторів згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.41-88. Такі фланцеві з'єднання повинні мати захисні кожухи з антикорозійного матеріалу.

5.2.11. При виготовленні клеїв у змішувач необхідно вводити антистатичну присадку згідно з вимогами технологічного регламенту.

5.2.12. Керування роботою змішувача повинно здійснюватись у напівавтоматичному або автоматичному режимі.

5.3. Вимоги до безпеки обладнання по просочуванню, сушінню і термічній обробці кордшнурів і ниток

5.3.1. Стикувальні преси повинні бути обладнані двосторонніми пусковими пристроями для зайнятості обох рук працівників, які обслуговують прес.

5.3.2. Стикувальні преси повинні бути обладнані парасолями і місцевими відсмоктувачами для відсмоктування хімічних речовин, що виділяються при вулканізації стику.

5.3.3. Просочувальні ванни повинні мати автономну витяжну систему вентиляції і накриття, яке запобігає розповсюдженню хімічних речовин, що виділяються при просоченні.

5.3.4. Інерційний рух віджимних валків просочувальної ванни і приводних валків тягнульних станцій при аварійній зупинці агрегату не повинен перевищувати чверть оберту.

5.3.5. Усередині сушильної камери і камери термооброблення просочувально-сушильного агрегату при необхідності візуального спостереження за перебігом технологічного процесу повинні бути передбачені стаціонарні світильники у вибухозахищеному виконанні.

5.3.6. При сушінні тканини (корду) на агрегаті барабанного типу повинно бути автоматизовано регулювання параметрів пари, що подається до барабанів, і підтримання температурного режиму сушіння.

5.3.7. Для обслуговування верхніх направних роликів просочувально-сушильного агрегату повинна бути передбачена площадка зі стаціонарною або приставною драбиною.

5.3.8. Видалення ниток тканини (корду) з роликів необхідно виконувати при зупиненому агрегаті. При виконанні цієї операції в компенсаторі його рухома каретка повинна знаходитись у нижньому положенні.

5.3.9. Камери сушіння і термічної обробки з метою виключення витоку гарячого повітря через нещільності корпуса повинні працювати під розрідженням.

5.3.10. При загорянні в сушильній камері просочувально-сушильного агрегату необхідно зупинити агрегат, вимкнути вентиляцію і задіяти систему пожежогасіння.

5.3.11. Двері сушильних камер, до яких передбачено вхід працівника, повинні бути зблоковані з електроприводом агрегату таким чином, щоб запобігти можливості вмикання привода лінії і приводів вентиляторів подавання гарячого повітря при відкритих дверях.

5.3.12. Лінії повинні мати тросові пристрої аварійної зупинки, які розміщуються з боку зони обслуговування, а також біля закочувального пристрою.

5.3.13. Привідна сторона блока витягування і привідна сторона намотувальної машини лінії для оброблення кордшнурів повинні бути огороджені кожухами з дверми. Відкривання дверей повинно бути зблоковано з зупинником привода лінії.

5.3.14. Концентрація шкідливих речовин у робочій зоні при працюючій вентиляційній системі і встановлених накриттях ванн коагуляції не повинна бути вищою за граничнодопустиму.

5.3.15. Конструкція печі сушіння повинна виключати потрапляння рук або частин одягу працівника до вхідної щілини печі при заправленні ниток.

5.3.16. Для запобігання накопиченню статичної електрики в повітрі робочої зони на дільниці талькування повинні бути передбачені антистатичні стрижні.

5.3.17. Для запобігання накопиченню статичної електрики працівники повинні бути забезпечені спеціальними захисними засобами: антистатичним одягом, антистатичним взуттям, антистатичними засобами для захисту рук відповідно до вимог ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования".

5.3.18. Концентрація тальку в повітрі робочої зони повинна бути не більшою за граничнодопустиму.

5.4. Вимоги до електробезпеки

5.4.1. Електрообладнання повинно експлуатуватися з дотриманням НПАОП 40.1-1.01-97 ( z0011-98 ) і цих Правил.

5.4.2. Працівники підприємств, які виконують роботи з обслуговування та експлуатації електроустановок і користуються електроінструментом, повинні мати відповідну групу з електробезпеки та посвідчення відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 ( z0093-98 ).

5.4.3. Електродвигуни, електропроводка, електроапаратура, контрольно-вимірювальні прилади, їх розміщення і монтаж на просочувально-сушильному обладнанні, а також проведення пусконалагоджувальних і випробувальних робіт повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности" і НПАОП 40.1-1.21-98 ( z0093-98 ).

5.4.4. Електричні розподільні щити розміщувати безпосередньо в складських приміщеннях не дозволяється.

Вимикачі освітлення складських приміщень необхідно розміщувати ззовні біля вхідних дверей (воріт).

5.4.5. Електропроводка всередині сушильної камери повинна бути виконана з термостійкої ізоляції, що розрахована на температуру камери.

5.4.6. Обладнання з електроприводом повинно бути заземлене. Захисне заземлення або занулення повинно бути виконано відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление".

5.4.7. Приєднання до електричної мережі та експлуатацію ручних переносних електроінструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.2.013.0-91 "ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний".

5.4.8. Захист працівників від шкідливого впливу електричного струму здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты" (далі - ГОСТ 12.1.019-79) та Державних санітарних норм при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476 ( z0203-03 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (ДСН 3.3.6.096-2002).

5.4.9. Технологічне обладнання, комунікації, ємності повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики. Заземлення повинно застосовуватись на всіх струмопровідних елементах технологічного обладнання та інших об'єктах, на яких можливе виникнення та накопичення електростатичних зарядів, відповідно до вимог ГОСТ 12.2.007.0-75.

5.4.10. Загальний захист обладнання від статичної електрики повинен здійснюватись згідно з вимогами ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования", ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования".

5.4.11. Виконання заземлювальних пристроїв повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление". Величина опору заземлювального пристрою для захисту від статичної електрики не повинна перевищувати 10 Ом.

5.4.12. Для відведення статичної електрики, що накопичується на людях при виконанні ручних операцій (промивання, протирання, склеювання, прогумовування) з використанням бензину, етилацетату, дихлоретану, гумових клеїв та інших речовин, необхідно передбачати облаштування струмопровідних підлог або заземлених зон, помостів і робочих майданчиків, заземлення ручок дверей, поручнів сходів, важелів і рукояток приладів, машин і апаратів.

5.5. Вимоги до закочувально-розкочувального обладнання

5.5.1. Закочувальні верстати повинні мати блокування, що автоматично вимикає їх привод при наближенні рук працівника або його самого до зони намотування обгумованої тканини (корду) або прокладки в рулон.

5.5.2. Закочувально-розкочувальне обладнання повинно бути обладнано пристроями, що виключають можливість випадкового падіння рулону.

5.5.3. Каретки з обгумованою тканиною (кордом) або прокладкою в місцях закочування або розкочування повинні бути зафіксовані й забезпечені гальмами обертання рулонів.

5.5.4. Установлення рулонів у розкатний пристрій і знімання рулонів слід здійснювати за допомогою вантажопідіймальних механізмів за край тканини або безпосередньо за бобіну рулону.

5.6. Вимоги до обладнання для нанесення покриттів промащуванням

5.6.1. У конструкції обладнання для нанесення покриттів промащуванням повинно бути передбачено блокування привода з витяжними вентиляторами.

5.6.2. Сушильні камери, що обладнані ущільнювачами тканини, повинні мати запобіжні клапани.

5.6.3. Клеєпромащувальні агрегати повинні бути забезпечені необхідними засобами пожежогасіння і оснащені пристроями для знімання зарядів статичної електрики.

5.6.4. Відкидний промащувальний ніж у неробочому стані повинен бути зафіксований.

5.6.5. За відсутності автоматичного контролю концентрації парів розчинника у повітрі, що видаляється, рециркуляція його від місць видалення не дозволяється.

5.6.6. Агрегати повинні бути забезпечені пристосуваннями для заправлення тканини і надійної фіксації намащувального ножа у верхньому положенні.

5.6.7. Очищення робочого вала, намащувального ножа та інших деталей клеєпромащувального агрегату від залишків клею необхідно виконувати при зупиненій машині.

5.6.8. Агрегати повинні бути оснащені приладами для контролю за температурою суміші покриття.

VI. Вимоги до розміщення обладнання, машин, механізмів і безпечної організації робочих місць, пристосувань та огороджень робочої зони

6.1. Кожухи, кришки й інше захисне огородження, яке змонтоване на завісах, що відчиняються вгору або вбік, повинні мати надійну фіксацію у відкритому положенні.

6.2. Стаціонарне огородження (кожухи, дверцята, кришки) рухомих, обертальних, струмонесучих частин обладнання слід відкривати або знімати тільки за допомогою інструменту або спеціальних ключів і в необхідних випадках забезпечувати електроблокуванням.

6.3. Виробниче обладнання при виготовленні гумотехнічних виробів повинно забезпечувати локалізацію і видалення шкідливих викидів.

6.4. Частини обладнання, що працює з виділенням тепла, повинні бути закриті в зоні постійного обслуговування огороджувальними кожухами або теплоізоляцією із забезпеченням температури зовнішньої поверхні не більше 43 град.С згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь" (далі - EN 563:1994, IDT).

6.5. Для відсмоктування пари, що виділяється гарячою гумовою сумішшю, на кришці камери охолодження повинен бути патрубок для під'єднання до цехової витяжної системи вентиляції.

6.6. За наявності притискних роликів у зоні обслуговування обладнання для них повинно бути передбачене захисне огородження або система аварійного зупинника.

VII. Вимоги до транспортування, складування, зберігання готової продукції

7.1. Транспортування напівфабрикатів і готових виробів слід здійснювати безпечними і зручними для навантаження і розвантаження способами з мінімальним використанням ручної праці.

7.2. Навантаження на автомашини або вагони (напіввагони) і розвантаження з них вантажів кранами всіх типів, автонавантажувачами й іншими підйомно-транспортними механізмами необхідно виконувати відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.12.2007 N 311 ( z1419-07 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.12.2007 за N 1419/14686 (НПАОП 63.21-1.22-07), Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132 ( z0784-07 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07), і ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности".

7.3. Транспортне маркування вантажів повинно включати маніпуляційні знаки, що вказують на способи поводження з вантажем, основні, додаткові та інформаційні написи про призначення вантажу відповідно до ГОСТ 14192-96 "Маркировка грузов".

7.4. За необхідності центрування вантажу на місці укладання в кузов автомашини чи на платформу напіввагона слід виконувати спеціальним гаком або іншим пристосуванням.

7.5. Для безпечного транспортування частин машин і механізмів, що мають незручну для зачалювання конфігурацію, повинні бути передбачені спеціальні приливки, отвори, рим-болти, розміщені з урахуванням центра тяжіння. Для транспортування і монтажу машини необхідно мати дві схеми стропування для машин в упаковці і без неї. Одна схема повинна бути на упаковці, інша - на корпусі машини. Схеми стропування виконуються у вигляді табличок. На упаковці машини повинна бути зазначена вага машини з упаковкою.

7.6. Транспортувати лаки, клеї, розчинники слід трубопроводами. При використанні цих продуктів у малих кількостях і використанні клеїв високої в'язкості їх транспортування дозволяється в передбаченій для цього закритій тарі.

7.7. Застосування підлогового транспорту необхідно передбачати тільки в тих випадках, коли відсутня можливість використання інших транспортних систем.

7.8. Транспортування горючих і легкозаймистих рідин у тарі повинно здійснюватись на металевих візках, обладнаних заземлювальними пристроями.

7.9. Для всіх будівель та приміщень виробничого та складського призначення повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами чинного законодавства.

7.10. У кожному складському приміщенні повинна бути схема розміщення дозволених до зберігання речовин і матеріалів з короткою вказівкою їх небезпеки, місця і способу укладання. Схема повинна бути узгоджена з відповідним відділом, службою охорони праці, службою пожежної безпеки, що створюються на підприємстві відповідно до вимог НАПБ Б.02.010-2003 ( z1121-03 ), та затверджена керівником підприємства.

7.11. Приміщення будівель депо, а також окремі та складські приміщення повинні мати первинні засоби пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ) та НАПБ Б.03.001-2004 ( z0554-04 ).

7.12. Складські приміщення повинні обладнуватись автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98, а також первинними засобами пожежогасіння.

7.13. Не дозволяється виконання виробничих операцій у складах зберігання сировини, матеріалів, готової продукції, за винятком робіт, пов'язаних з підготовкою їх для транспортування. Збирання і пакування використаної тари повинно виконуватись в ізольованому приміщенні складу.

VIII. Вимоги до застосування колективних та індивідуальних засобів захисту працівників

8.1. У процесі виробництва на працівників можуть впливати небезпечні виробничі чинники: підвищена запиленість та загазованість, негативний вплив хімічних сполук, що утворюються в процесі роботи просочувально-сушильного устаткування. Насамперед це вуглеводні ароматичні: бензол та його похідні, аміно- і нітросполуки, суміші вуглеводнів нафти (бензин, гас, нафтові смоли, мінеральні масла), синтетичні каучуки, латекси, гума, вуглецевовмісні сполуки. Працівники можуть піддаватися дії електромагнітних полів, впливу загальної і локальної вібрації, статичної електрики, ультрафіолетової та інфрачервоної радіації, підвищеної температури поверхонь обладнання.

Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови, що характеризуються показниками температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, інтенсивності теплового опромінення, температури поверхонь обладнання, що повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 ( va042282-99 ).

8.2. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 ( va039282-99 ), Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 ( va037282-99 ), ДСТУ ГОСТ 12.1.012-2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования".

8.3. Допустимі рівні напруженості електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.002-84 "ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах".

8.4. Захист працівників від небезпечного і шкідливого впливу електричного струму, електричної дуги і електромагнітного поля здійснюється відповідно до ГОСТ 12.1.019-79.

8.5. Для захисту працівників від теплового випромінювання обладнання повинні бути передбачені спеціальні пристрої або пристосування згідно з вимогами ДСТУ 2894-94 "Пристрої екранувальні для захисту від інфрачервоного випромінювання. Параметри та загальні технічні вимоги". Температура зовнішніх поверхонь обладнання та механізмів повинна відповідати вимогам ДСТУ ЕN 563-2001.

8.6. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация" та ГОСТ 12.4.103-83 "ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация".

8.7. Захист працівників від шкідливого впливу на них загальної та локальної вібрації здійснюється відповідно до ГОСТ 26568-2009 "Вибрация. Методы и средства защиты. Классификация", ГОСТ 12.4.024-76 "ССБТ. Обувь специальная виброзащитная. Общие технические требования", ГОСТ 12.4.002-97 "ССБТ. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний".

8.8. Усі працівники на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів відповідно до типових галузевих норм безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту і згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53 ( z0446-08 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

8.9. Працівники, що зайняті обслуговуванням просочувально-сушильного устаткування для виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них, забезпечуються безплатним спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам на підприємствах гумотехнічної галузі, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 N 223 ( z1338-07 ), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 03.12.2007 за N 1338/14605 (НПАОП 25.1-3.01-07).

8.10. При вході до робочих приміщень, зон або дільниць робіт, у яких концентрації завислого в повітрі пилу перевищують або можуть перевищувати встановлені ГДК, повинні бути встановлені знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 з пояснюючим написом: "Працювати з використанням засобів захисту органів дихання".

8.11. Респіраторами повинні забезпечуватись усі працівники, що зайняті на роботах, де можлива запиленість повітря вище рівня ГДК. Роботодавцем повинні бути визначені типи респіраторів для кожного робочого місця з урахуванням найбільшого рівня концентрації пилу, заміряного на робочому місці, і коефіцієнта затримки пилу, властивого для даного типу респіратора.

8.12. У цехах і на дільницях, де рівень шуму перевищує санітарні норми, працівники повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від шуму (протишумові навушники, вкладиші, шоломи) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 і ГОСТ 12.4.051-87 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний".

8.13. Для захисту очей і обличчя від можливого ураження працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (окуляри, щитки, маски), вибір яких залежить від конкретних умов виробничого процесу.

IX. Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи

9.1. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж, навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15 ( z0232-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

9.2. З питань пожежної безпеки працівники проходять навчання і перевірку знань відповідно до Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368 ( z1147-03 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1147/8468 (НАПБ Б.06.001.-2003), вивчають правила поведінки при виникненні аварії чи пожежі на підприємстві відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 17.06.99 N 112 ( z0424-99 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (НПАОП 0.00-4.33-99), та Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368 ( z1148-03 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

9.3. Трудове та професійне навчання неповнолітніх проводиться відповідно до Положення про порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з роботами із шкідливими та важкими умовами праці, а також з роботами підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 15.12.2003 N 244 ( z1257-03 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за N 1257/8578 (НПАОП 0.00-4.24-03).

9.4. Медичні огляди працівників проводяться відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246 ( z0846-07 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

9.5. Працівники, зайняті на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, мають право на додаткові пільги та компенсації відповідно до Правил безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування, затверджених постановою Держкомпраці СРСР, ВЦРПС від 07.01.77 N 4/П-1 ( v0004400-77 ) (НПАОП 0.00-1.55-77), і Порядку безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР, ВЦРПС від 16.12.87 N 731/П-13 ( v0731400-87 ) (НПАОП 0.00-4.36-87).

Начальник управління
організації державного
нагляду за промисловою
безпекою на виробництвах
і об'єктах підвищеної небезпеки В.М.Морозов