{Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів № 662 від 23.07.2015}

Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Державна служба фінансового моніторингу України

Відповідно до частини першої статті 6, пунктів 2, 3, 21, 23 частини другої статті 6, статей 7 і 8, частини шостої статті 9, частини шостої статті 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» та з метою забезпечення координації діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу щодо організації фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Державна служба фінансового моніторингу України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету фінансового моніторингу України від 5 серпня 2010 року № 128 «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Державний комітет фінансового моніторингу України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 3 грудня 2010 року за № 1218/18513.

3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М.О.) та Департаменту взаємодії та координації системи фінансового моніторингу Державної служби фінансового моніторингу України (Романов В. В.) в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності через 30 днів з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Мярковського А.І. та першого заступника Голови Державної служби фінансового моніторингу України Фещенка О.Ю.

ПОЛОЖЕННЯ
про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Державна служба фінансового моніторингу України

I. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблене відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі - Закон).

Цим Положенням встановлюються загальні вимоги до організації та проведення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу (далі - суб’єкти) та їх відокремленими підрозділами, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснює Державна служба фінансового моніторингу України, а саме:

суб’єктами підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;

фізичними особами - підприємцями та юридичними особами, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону.

1.2. Терміни, що вживаються у цьому Положенні, застосовуються у значеннях, визначених Законом.

1.3. Цим Положенням регулюються питання:

призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу;

встановлення правил та програм проведення фінансового моніторингу;

здійснення ідентифікації клієнтів та вивчення їх фінансової діяльності;

виявлення фінансових операцій, які підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

зупинення фінансових операцій;

підготовки персоналу суб’єкта (відокремлених підрозділів) щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

1.4. У цьому Положенні під фінансовими операціями з товарами (виконанням робіт, наданням послуг) за готівку слід розуміти:

внесення готівки у касу суб’єкта (відокремленого підрозділу);

внесення готівки у касу банку (філії іноземного банку), в якому відкрито рахунок суб’єкта;

внесення готівки у касу банку (філії іноземного банку) з подальшим її перерахуванням на рахунок, відкритий суб’єктом в іншому банку (філії іноземного банку).

II. Призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу

2.1. Положення цього розділу застосовуються суб’єктами (відокремленими підрозділами), крім тих, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, а також фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону.

2.2. Працівник, відповідальний за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник), призначається керівником суб’єкта, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, протягом трьох робочих днів з дати встановлення ділових відносин з клієнтом, який має намір вчинити правочин щодо купівлі-продажу нерухомості, якщо сума такої операції дорівнює чи перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму, еквівалентну зазначеній, в іноземній валюті, але до моменту здійснення суб’єктом такої операції.

Відповідальний працівник суб’єкта призначається за посадою на рівні керівництва суб’єкта і є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки керівнику суб’єкта.

Виконання повноважень відповідального працівника може бути покладено на керівника суб’єкта.

Одна і та сама особа не може бути призначена одночасно відповідальним працівником суб’єкта і його відокремленого підрозділу, а також одночасно у декількох відокремлених підрозділах.

Посадову інструкцію відповідального працівника затверджує керівник суб’єкта.

2.3. Суб’єкт (відокремлений підрозділ) повідомляє Держфінмоніторинг України відповідно до встановленого ним порядку про:

призначення відповідального працівника - протягом трьох робочих днів з дати встановлення ділових відносин з клієнтом, який має намір вчинити правочин щодо купівлі-продажу нерухомості на суму, яка дорівнює чи перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму, еквівалентну зазначеній, в іноземній валюті;

призначення особи, яка тимчасово виконує його обов’язки, - протягом трьох робочих днів з дня призначення;

звільнення відповідального працівника або особи, яка тимчасово виконує його обов’язки, - протягом трьох робочих днів з дня звільнення.

2.4. Особа, вперше призначена на посаду відповідального працівника, повинна протягом трьох місяців з дня призначення пройти навчання у порядку, встановленому Держфінмоніторингом України.

2.5. Відповідальний працівник є особою, на яку покладаються організація та координація діяльності з проведення суб’єктом (відокремленим підрозділом) фінансового моніторингу.

У разі незгоди відповідального працівника з вказівками керівника суб’єкта (відокремленого підрозділу) щодо проведення фінансового моніторингу відповідальний працівник може повідомити про це Держфінмоніторинг України з письмовим викладенням своїх заперечень.

2.6. Відповідальний працівник повинен мати бездоганну ділову репутацію, відповідати вимогам, встановленим Міністерством фінансів України, та працювати в суб’єкті (відокремленому підрозділі) за основним місцем роботи.

Призначення відповідального працівника повинно бути здійснено після перевірки ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника.

Перевірка ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника здійснюється на підставі поданих ним оригіналів документів: паспорта, трудової книжки, документів про освіту та/або підвищення кваліфікації, довідки про відсутність судимості, отриманої в органах внутрішніх справ.

Такі документи або їх копії повинні зберігатись у суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

У разі призначення відповідальним працівником керівника суб’єкта перевірка його ділової репутації здійснюється відповідним органом управління суб’єкта.

Підтвердження ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника за результатами її перевірки оформлюється письмовим висновком, який підписується або керівником суб’єкта, або особами, які робили перевірку ділової репутації, або затверджується відповідним органом управління суб’єкта.

2.7. У разі наявності у суб’єкта відокремлених підрозділів керівник суб’єкта за поданням керівника відокремленого підрозділу призначає відповідального працівника відокремленого підрозділу.

Відповідальний працівник відокремленого підрозділу є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки керівнику суб’єкта.

Виконання повноважень відповідального працівника відокремленого підрозділу може бути покладено на керівника відокремленого підрозділу.

2.8. На час відсутності (відпустки, відрядження, хвороби) відповідального працівника або неможливості виконання покладених на нього обов’язків призначається особа, яка тимчасово виконує його обов’язки.

На вказану особу поширюються права та обов’язки, встановлені для відповідального працівника.

Особа, яка тимчасово виконуватиме обов’язки відповідального працівника, повинна мати бездоганну ділову репутацію, працювати в цьому суб’єкті за основним місцем роботи та пройти відповідно до внутрішніх процедур підготовку щодо виконання вимог Закону.

Особа, яка тимчасово виконуватиме обов’язки відповідального працівника на час його відсутності, може бути призначена одночасно з відповідальним працівником.

Перевірка відповідності особи, яка тимчасово виконує обов’язки відповідального працівника, вимогам, установленим законодавством, здійснюється у порядку, встановленому пунктом 2.6 цього розділу.

2.9. У разі звільнення відповідального працівника керівник суб’єкта не пізніше наступного робочого дня після його звільнення призначає іншого відповідального працівника.

Допускається виконання обов’язків відповідального працівника особою, яка тимчасово виконує його обов’язки в разі звільнення відповідального працівника, на строк перевірки ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника, який не повинен перевищувати двох місяців.

2.10. До повноважень відповідального працівника, зокрема, належать:

прийняття рішення про повідомлення Держфінмоніторингу України про фінансові операції, щодо яких є мотивовані підозри, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або якщо вони пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;

прийняття рішення про інформування правоохоронних органів, визначених законодавством, про фінансові операції, щодо яких є підозри, що вони пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;

проведення щорічних внутрішніх перевірок діяльності суб’єкта (відокремленого підрозділу) та його працівників щодо дотримання ними законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також виконання правил та програм проведення фінансового моніторингу;

право доступу до всіх приміщень, документів, засобів телекомунікації суб’єкта (відокремленого підрозділу);

залучення будь-яких працівників суб’єкта (відокремленого підрозділу) до здійснення заходів із запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та перевірок з цих питань;

організація розроблення та подання на затвердження, а також запровадження виконання правил та програм здійснення фінансового моніторингу;

одержання пояснень від працівників суб’єкта (відокремленого підрозділу) з питань проведення фінансового моніторингу незалежно від займаних ними посад;

сприяння проведенню уповноваженими представниками Держфінмоніторингу України перевірок діяльності суб’єкта (відокремленого підрозділу) щодо дотримання законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

прийняття рішення про надання інформації з питань фінансового моніторингу на запити Держфінмоніторингу України та відповідних правоохоронних органів;

підготовка персоналу щодо виконання вимог Закону, зокрема стосовно виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, або тих, які пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, шляхом проведення освітньої та практичної роботи;

здійснення класифікації клієнтів суб’єкта (відокремленого підрозділу) з урахуванням критеріїв ризиків, визначених Держфінмоніторингом України, під час проведення ними фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, і вжиття застережних заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких операцій;

прийняття рішення про відмову від проведення фінансової операції у разі, якщо здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог законодавства є неможливим або фінансова операція містить ознаки такої, що згідно із Законом підлягає фінансовому моніторингу, та повідомлення про це Держфінмоніторингу України протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови;

інформування у письмовій формі не рідше одного разу на місяць керівника суб’єкта про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, вжиті, зокрема, для забезпечення проведення фінансового моніторингу;

виконання інших функцій відповідно до законодавства, правил і програм проведення фінансового моніторингу та інших внутрішніх документів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

2.11. Інформування відповідальним працівником керівника суб’єкта про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, вжиті для реалізації норм законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, здійснюється не рідше одного разу на місяць шляхом надання останньому письмової довідки довільної форми.

Довідка, зокрема, може містити інформацію щодо:

виявлених фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

зареєстрованих фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

зареєстрованих фінансових операцій, які підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу та про які не повідомлено Держфінмоніторинг України;

направленої до Держфінмоніторингу України інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

зупинених фінансових операцій;

направленої у визначених законодавством випадках до правоохоронних органів інформації;

фінансових операцій, у проведенні яких суб’єктом (відокремленим підрозділом) було відмовлено;

ужитих заходів стосовно підготовки персоналу щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

результатів проведених перевірок внутрішньої системи фінансового моніторингу.

Факт ознайомлення керівника суб’єкта з довідкою, що надається відповідальним працівником, підтверджується підписом керівника.

У разі якщо повноваження відповідального працівника суб’єкта виконує керівник суб’єкта, то зазначена письмова довідка складається і підписується ним.

2.12. Документи, наявність яких передбачена цим розділом, а також документи, що підтверджують факт подання інформації про постановку суб’єкта (відокремленого підрозділу) на облік у Держфінмоніторингу України, зберігаються не менше п’яти років з дня їх підписання (затвердження або погодження).

III. Встановлення правил та програми проведення фінансового моніторингу

3.1. Положення цього розділу застосовуються суб’єктами, крім тих, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, а також фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону.

3.2. Правила проведення фінансового моніторингу (далі - Правила) є єдиним внутрішнім документом суб’єкта, який визначає механізм реалізації фінансового моніторингу та спрямований на недопущення використання суб’єкта і його відокремлених підрозділів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

3.3. Програма проведення фінансового моніторингу (далі - Програма) є окремим внутрішнім документом суб’єкта, який містить план організаційних заходів для проведення фінансового моніторингу.

3.4. Правила і Програма розробляються з урахуванням вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та міжнародних стандартів у цій сфері.

Правила і Програма охоплюють специфіку проведення фінансового моніторингу за всіма напрямами діяльності суб’єкта і його відокремлених підрозділів.

3.5. Правила і Програма розробляються відповідальним працівником суб’єкта протягом трьох робочих днів з дня його призначення та затверджуються керівником суб’єкта.

Строк, на який складаються Правила і Програма, визначається суб’єктом самостійно з урахуванням змін у законодавстві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

3.6. Відповідальний працівник суб’єкта за погодженням з керівником суб’єкта визначає порядок ознайомлення, зберігання і користування Правилами і Програмою (у тому числі їх електронними копіями) та перелік осіб, які мають право доступу до цих документів.

3.7. Правила складаються з таких окремих розділів:

опис внутрішньої системи фінансового моніторингу суб’єкта, який, зокрема, включає перелік окремих працівників суб’єкта та/або відокремлених підрозділів, залучених до проведення фінансового моніторингу, та механізм взаємодії між ними та відповідальним працівником;

порядок постановки на облік у Держфінмоніторингу України суб’єкта і його відокремлених підрозділів;

перелік прав та обов’язків відповідального працівника, а також інших працівників, які задіяні у проведенні фінансового моніторингу;

порядок ідентифікації та вивчення клієнтів, що проводять фінансові операції, та інших осіб, які беруть у них участь;

порядок класифікації клієнтів з урахуванням критеріїв ризику, визначених Держфінмоніторингом України, і порядок вжиття застережних заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких операцій;

порядок відмови від встановлення ділових відносин з клієнтом або від проведення фінансової операції;

порядок виявлення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

порядок дій працівників суб’єкта (відокремлених підрозділів) з підготовки та подання відповідальному працівнику інформації, необхідної для прийняття рішення про інформування відповідно до законодавства Держфінмоніторингу України та правоохоронних органів;

порядок реєстрації фінансових операцій, що відповідно до Закону підлягають фінансовому моніторингу та можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

порядок повідомлення Держфінмоніторингу України про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу та стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом;

порядок повідомлення Держфінмоніторингу України та відповідних правоохоронних органів про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

порядок зупинення проведення фінансової операції;

порядок збору і зберігання документів щодо ідентифікації осіб, які провели фінансову операцію, що згідно із Законом підлягає фінансовому моніторингу та/або може бути пов’язана, стосуватися або призначатися для фінансування тероризму, а також усіх документів, що стосуються проведення фінансової операції та ділових відносин з клієнтом;

порядок надання інформації на запит Держфінмоніторингу України;

опис заходів, спрямованих на запобігання розголошенню інформації, що подається Держфінмоніторингу України, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу;

перелік заходів, спрямованих на обмеження ризику зловживань, пов’язаних з послугами, що надаються з використанням новітніх технологій, зокрема забезпечують проведення операцій без безпосереднього контакту з клієнтом;

порядок направлення запитів до органів державної влади з метою виконання завдань, покладених на суб’єкта Законом;

порядок ознайомлення працівників з внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу;

порядок проведення перевірок внутрішньої системи фінансового моніторингу.

3.8. Програма містить такі заходи з відповідними строками їх виконання та визначенням осіб, які відповідають за їх виконання:

призначення відповідального працівника та визначення його повноважень;

призначення працівника, який тимчасово виконує обов’язки відповідального працівника;

розробка та затвердження посадової інструкції відповідального працівника;

розробка і оновлення Правил і Програми;

направлення інформації про призначення відповідального працівника до Держфінмоніторингу України;

ознайомлення працівників суб’єкта (відокремленого підрозділу) з Правилами та Програмою;

попередження працівників суб’єкта (відокремленого підрозділу) про відповідальність за порушення внутрішніх документів та законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

забезпечення підвищення кваліфікації відповідального працівника;

підготовка персоналу щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму шляхом проведення освітньої та практичної роботи;

проведення внутрішніх перевірок суб’єкта (відокремленого підрозділу) на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

3.9. У разі наявності у суб’єкта філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств, які знаходяться за межами території України (у тому числі у країнах, що не застосовують або в недостатній мірі застосовують рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Правила повинні містити перелік заходів щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму в межах, що не суперечать законодавству цих країн. Правила повинні передбачати обов’язковість інформування суб’єктом Держфінмоніторингу України у разі неможливості виконання його філіями, іншими відокремленими підрозділами та дочірніми підприємствами, які знаходяться за межами України, заходів з протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму із зазначенням та обґрунтуванням причин неможливості їх виконання.

Правила також повинні містити перелік запобіжних заходів, спрямованих на посилення ідентифікації клієнтів до встановлення ділових відносин з особами або компаніями цих країн; систематичне повідомлення про фінансові операції з клієнтами відповідних країн; попередження представників нефінансового сектору про те, що операції з фізичними або юридичними особами у відповідних країнах можуть містити ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

IV. Здійснення ідентифікації клієнтів та вивчення їх фінансової діяльності

4.1. Ідентифікація та вивчення фінансової діяльності здійснюються у разі:

встановлення ділових відносин з клієнтами;

виникнення підозри в тому, що фінансова операція може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу;

проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами на суму, що дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень.

У разі коли є достатні підстави підозрювати, що операції, які проводяться клієнтом, можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, ідентифікація клієнта здійснюється при проведенні ним фінансової операції на суму, що дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, незалежно від того, проводиться така операція одноразово чи як кілька операцій, які можуть бути пов’язані між собою.

4.2. Проведення ідентифікації клієнта (особи) та вивчення його (її) фінансової діяльності включають:

здійснення первісної ідентифікації;

проведення заходів, спрямованих на перевірку та уточнення інформації стосовно ідентифікації особи у разі, якщо є сумніви щодо достовірності чи повноти наданої інформації;

проведення заходів, спрямованих на уточнення інформації щодо ідентифікації, у разі зміни інформації або закінчення строку дії документів, на підставі яких вона проводилась;

проведення заходів, спрямованих на вивчення змісту діяльності і фінансового стану клієнта, відповідності фінансових операцій клієнта специфіці його діяльності;

здійснення моніторингу операцій клієнтів, діяльність яких свідчить про високий (підвищений) ризик проведення ними фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

Положення абзаців п’ятого і шостого цього пункту не поширюються на фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону.

4.3. Проведення ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта здійснюються відповідальним працівником або іншими працівниками суб’єкта (відокремленого підрозділу), уповноваженими керівником суб’єкта (відокремленого підрозділу).

Суб’єкти, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, здійснюють ідентифікацію та вивчення фінансової діяльності клієнта безпосередньо.

4.4. Ідентифікація клієнтів, які проводять фінансові операції, здійснюється на підставі поданих офіційних документів або їх копій, що засвідчені нотаріально або підприємством (установою, організацією).

Документи, на підставі яких здійснюється ідентифікація осіб, що є учасниками фінансових операцій, повинні бути чинними на момент їх подання та містити всю необхідну для здійснення ідентифікації інформацію.

У разі якщо документи, на основі яких проводилась ідентифікація, зазнали змін або закінчився строк їх дії, то при проведенні клієнтом чергової фінансової операції проводиться повторна ідентифікація.

4.5. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності чи повноти отриманої інформації про клієнта суб’єкт (відокремлений підрозділ) здійснює заходи з перевірки та уточнення цієї інформації.

Для проведення перевірки інформації щодо ідентифікації клієнта або інших учасників фінансової операції суб’єкт (відокремлений підрозділ) може запросити додаткову інформацію у клієнта або використати інформацію, яка є публічною (відкритою).

У разі необхідності суб’єкт (відокремлений підрозділ) має право витребувати в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у державних органів інформацію про ідентифікацію клієнта, передбачену частинами одинадцятою і дванадцятою статті 9 Закону.

4.6. Первісна ідентифікація клієнта здійснюється суб’єктом (відокремленим підрозділом) до/або під час встановлення з ним ділових відносин, укладання правочинів, але до проведення фінансової операції.

Фінансові операції з існуючими клієнтами (з якими встановлені ділові відносини), які раніше не були ідентифіковані, проводяться суб’єктом (відокремленим підрозділом) після здійснення ідентифікації таких клієнтів у встановленому порядку.

4.7. На етапі встановлення ділових відносин суб’єкт (відокремлений підрозділ) на підставі інформації стосовно ідентифікації клієнта та вивчення його фінансової діяльності здійснює його класифікацію з урахуванням критеріїв ризику, визначених Держфінмоніторингом України, та встановлює клієнту рівень ризику, що може набувати таких значень: низький, середній і високий (підвищений).

Класифікація проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму здійснюється відповідно до встановлених критеріїв за типом клієнта, географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів та послуг.

Класифікація клієнта здійснюється під час встановлення ділових відносин з ним.

Встановлений щодо клієнта рівень ризику переглядається та уточнюється суб’єктом (відокремленим підрозділом) протягом усього часу обслуговування клієнта, зокрема у таких випадках:

у разі уточнення даних первісної ідентифікації та вивчення клієнта;

за фактом проведення клієнтом фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

за результатами проведення аналізу операцій клієнта у разі виникнення підозр щодо невідповідності операцій клієнта наявній інформації про його фінансовий стан та зміст діяльності.

У разі якщо клієнт віднесений суб’єктом (відокремленим підрозділом) до клієнтів з високим (підвищеним) рівнем ризику, суб’єкт (відокремлений підрозділ) вживає застережних заходів щодо таких клієнтів, що можуть включати:

встановлення контролю за належним здійсненням ідентифікації та вивчення клієнтів до та під час встановлення з ними ділових відносин та проведення фінансових операцій;

перевірку інформації про клієнта та інших учасників фінансової операції, зокрема шляхом перевірки наданої клієнтом інформації щодо ідентифікації та отримання додаткової інформації від клієнта або з інших публічних джерел;

збирання з публічних джерел інформації про зміст діяльності клієнта, його фінансовий стан;

відмову від встановлення або продовження ділових відносин з клієнтом;

інформування Держфінмоніторингу України про фінансові операції клієнтів, яким суб’єкт (відокремлений підрозділ) встановив високий (підвищений) рівень ризику;

зупинення проведення фінансових операцій клієнта з ознаками високого (підвищеного) ризику та інформування Держфінмоніторингу України про такі фінансові операції.

Для оцінки того, що фінансова операція (або спроба її проведення) здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або пов’язана з фінансуванням тероризму, суб’єктом (відокремленим підрозділом) вивчаються операції клієнта, а також додатково можуть вивчатися фінансові операції інших осіб - учасників операції, що оцінюється.

Перелік необхідних заходів для додаткового вивчення клієнта, який характеризується високим (підвищеним) рівнем ризику, може бути доповнений суб’єктом (відокремленим підрозділом) самостійно з урахуванням специфіки його діяльності.

Положення цього пункту не поширюються на фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону.

4.8. Якщо ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або які можуть бути пов’язані, стосуватися або призначатися для фінансування тероризму, визначається суб’єктом (відокремленим підрозділом) як високий (підвищений), суб’єкт (відокремлений підрозділ) оновлює інформацію, отриману за результатами первісної ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта, не рідше одного разу на рік.

Для інших клієнтів строк оновлення інформації не повинен перевищувати трьох років.

4.9. Суб’єкт (відокремлений підрозділ) для проведення оцінки фінансового стану клієнта може використовувати такі джерела інформації:

річну фінансову звітність клієнта - юридичної особи та фізичної особи - підприємця (за наявності), що складена відповідно до вимог законодавства України та отримана суб’єктом (відокремленим підрозділом) безпосередньо від клієнта (баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської діяльності клієнта, податкова декларація з додатками);

фінансову звітність клієнта - юридичної особи, що опублікована в спеціалізованих засобах масової інформації відповідно до вимог законодавства України;

фінансову звітність клієнта та інформацію щодо фінансового стану, що отримані із спеціалізованих веб-сайтів мережі Інтернет.

4.10. Інформацію щодо того, чи має клієнт відношення до публічних діячів, суб’єкт (відокремлений підрозділ) отримує шляхом письмового опитування клієнта (уповноваженого представника).

4.11. Якщо під час здійснення ідентифікації або вивчення фінансової діяльності клієнта (особи, яка діє від його імені) працівник суб’єкта (відокремленого підрозділу) встановив, що клієнт має відношення до публічних діячів, або пов’язаних з ними осіб, або до благодійної або неприбуткової організації, він повідомляє про це відповідального працівника суб’єкта (відокремленого підрозділу), який у свою чергу повинен:

отримати дозвіл керівника суб’єкта на встановлення ділових відносин з таким клієнтом;

вживати заходів для з’ясування джерел походження коштів клієнта;

проводити моніторинг операцій такого клієнта у порядку, визначеному для клієнтів високого (підвищеного) ризику.

4.12. При проведенні ідентифікації та вивченні фінансової діяльності клієнта суб’єкт (відокремлений підрозділ) може складати анкету. Анкета є внутрішнім документом суб’єкта, який заповнюється і підписується працівником, уповноваженим на здійснення ідентифікації.

Анкета формується за результатами здійснення ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта до, під час та в процесі обслуговування клієнта. Анкета має містити всю необхідну інформацію для подання до Держфінмоніторингу України в установлених законодавством випадках повідомлення про фінансову операцію.

4.13. Документи щодо ідентифікації осіб, які є учасниками фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, а також усі документи, які стосуються ділових відносин з клієнтом, зберігаються суб’єктом (відокремленим підрозділом) не менше п’яти років після завершення ділових відносин з клієнтом, а вся документація про проведення такої фінансової операції - не менше п’яти років після її завершення.

Суб’єкт (відокремлений підрозділ) зберігає інформацію про фінансову операцію в обсязі, необхідному для подання до Держфінмоніторингу України в установлених законодавством випадках повідомлення про фінансову операцію.

У разі необхідності продовження встановленого строку зберігання документів щодо ідентифікації осіб, які є учасниками окремих фінансових операцій, та документації про здійснення окремих фінансових операцій Держфінмоніторинг України інформує про це суб’єкта шляхом надсилання відповідного листа із зазначенням переліку осіб та/або фінансових операцій, документи щодо яких підлягають подальшому зберіганню суб’єктом, та строку продовження зберігання суб’єктом зазначеної інформації.

V. Виявлення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму

5.1. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, в тому числі тих, які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, здійснюється суб’єктом (відокремленим підрозділом) на підставі:

ознак операцій, які відповідно до Закону підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;

переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції;

типологій міжнародних організацій, що провадять діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

критеріїв ризику, визначених Держфінмоніторингом України.

5.2. Виявлення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, здійснюється відповідальним працівником або іншими працівниками суб’єкта (відокремленого підрозділу), уповноваженими керівником суб’єкта (відокремленого підрозділу).

Суб’єкти, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, здійснюють виявлення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, безпосередньо.

5.3. Суб’єкт (відокремлений підрозділ) забезпечує виявлення фінансових операцій, зазначених у пункті 13 Порядку взяття на облік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державній службі фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 року № 747, до початку, в процесі, але не пізніше наступного робочого дня після їх проведення, або в день виникнення підозри, або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення.

5.4. У разі виявлення фінансової операції, яка підлягає фінансовому моніторингу або стосовно якої є підозра, що вона пов’язана, стосується або призначена для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій та організацій або осіб, до яких застосовані міжнародні санкції, працівник суб’єкта (відокремленого підрозділу), що її виявив, невідкладно інформує про це відповідального працівника суб’єкта (відокремленого підрозділу). Відповідальний працівник перевіряє зазначену інформацію та у випадках, передбачених Законом, забезпечує її реєстрацію та повідомляє Держфінмоніторинг України і правоохоронні органи.

5.5. У разі прийняття відповідальним працівником рішення про недоцільність інформування Держфінмоніторингу України про виявлену фінансову операцію він складає довідку, яка має містити обґрунтування рішення щодо недоцільності інформування та висновки щодо мети та підґрунтя такої операції, на підставі інформації, отриманої від клієнта.

Довідка повинна містити порядковий номер реєстрації фінансової операції в реєстрі, дату складання та підпис відповідального працівника.

VI. Зупинення фінансових операцій

6.1. У разі виявлення працівником суб’єкта (відокремленого підрозділу) фінансової операції, учасником якої або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, інформація щодо такої фінансової операції невідкладно передається відповідальному працівнику суб’єкта (відокремленого підрозділу).

Для прийняття рішення щодо зупинення проведення фінансової операції відповідальний працівник суб’єкта (відокремленого підрозділу) в той самий день подає керівнику суб’єкта інформацію щодо такої фінансової операції.

Рішення щодо зупинення проведення фінансової операції приймається керівником суб’єкта в день виявлення фінансової операції шляхом видання відповідного письмового доручення. Після прийняття такого рішення відповідальний працівник у той самий день забезпечує реєстрацію інформації про таку фінансову операцію.

Суб’єкт зупиняє проведення фінансової операції, учасником якої або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, на строк до двох робочих днів.

6.2. Суб’єкт має право прийняти рішення про зупинення проведення фінансової операції на строк до двох робочих днів, якщо така операція містить ознаки, передбачені статтями 15 і 16 Закону. Таке зупинення здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 6.1 цього розділу.

6.3. У разі прийняття рішення про зупинення фінансової операції суб’єкт того самого дня повідомляє про це Держфінмоніторинг України шляхом подання інформації за формою, встановленою Держфінмоніторингом України.

Інформація подається до Держфінмоніторингу України з дотриманням заходів, що виключають неконтрольований доступ до інформації або документів під час їх доставки.

6.4. У разі ненадходження до суб’єкта рішення Держфінмоніторингу України про подальше зупинення фінансової операції протягом двох робочих днів з дня зупинення фінансової операції суб’єкт поновлює її проведення.

6.5. У разі отримання суб’єктом рішення Держфінмоніторингу України про подальше зупинення фінансової операції суб’єкт забезпечує подальше її зупинення на строк, визначений Держфінмоніторингом України.

6.6. У разі направлення Держфінмоніторингом України до правоохоронних органів узагальнених матеріалів строк зупинення фінансової операції продовжується на сім робочих днів з дня подання відповідних узагальнених матеріалів. У такому випадку Держфінмоніторинг України інформує в день подання узагальнених матеріалів за встановленою ним формою суб’єкта про день закінчення строку зупинення фінансової операції.

У разі отримання суб’єктом відповідного рішення Держфінмоніторингу України суб’єкт забезпечує подальше зупинення фінансової операції на строк, встановлений у рішенні Держфінмоніторингу України.

У разі закінчення строку подальшого зупинення фінансової операції, зазначеного у рішенні Держфінмоніторингу України, суб’єкт поновлює її проведення.

6.7. Загальний строк зупинення проведення фінансової операції не може перевищувати чотирнадцяти робочих днів.

6.8. У разі отримання суб’єктом доручення Держфінмоніторингу України, наданого з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, суб’єкт зупиняє чи поновлює проведення або забезпечує моніторинг фінансової операції відповідної особи протягом строку, встановленого дорученням Держфінмоніторингу України.

У разі зупинення фінансових операцій за дорученням Держфінмоніторингу України суб’єкт в день надходження такого доручення вносить інформацію про таку операцію до реєстру.

VII. Підготовка персоналу суб’єкта щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму

7.1. Положення цього розділу застосовуються суб’єктами, крім тих, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, а також фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону.

7.2. Для забезпечення належного рівня підготовки персоналу з питань проведення фінансового моніторингу відповідальний працівник суб’єкта (відокремленого підрозділу) здійснює підготовку персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, шляхом проведення освітніх та практичних заходів.

7.3. Усі працівники суб’єкта (відокремленого підрозділу), які беруть участь у здійсненні або у забезпеченні здійснення фінансової операції (далі - працівники), повинні ознайомитися з Правилами та Програмою, а також брати участь у відповідних навчальних заняттях.

7.4. Працівники мають бути письмово попереджені про відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

7.5. Підготовка працівників відповідно до їх посадових обов’язків здійснюється шляхом проведення освітньої та практичної роботи, зокрема щодо:

ознайомлення працівників із законодавством України та міжнародними стандартами з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

ознайомлення працівників з внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу;

вивчення передового досвіду у виявленні фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

ознайомлення працівників із засобами і прийомами вивчення клієнтів та перевірки інформації щодо їх ідентифікації.

Проведення кожного навчального заняття підтверджується відповідним записом у журналі освітніх заходів, що є окремим документом, заповнюється відповідальним працівником суб’єкта (відокремленого підрозділу) та містить, зокрема, відомості щодо дати проведення заняття, переліку тем і підписи працівників, які пройшли навчальні заняття.