Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України

Відповідно до пункту 102.8 статті 102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1044 «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 січня 2011 року за № 84/18822.

3. Департаменту податкової політики Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на в. о. Голови Державної фіскальної служби України Продана М.В.

ПОРЯДОК
застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України

І. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань (далі - граничні строки) відповідно до норм Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

власник юридичної особи (далі - власник) - особа (особи) або уповноважений орган, до компетенції якої (яких) належить прийняття рішення про призначення (обрання) посадових осіб такої юридичної особи;

документальне підтвердження - подання платником податків разом із заявою про продовження граничних строків документів, що підтверджують настання обставин, визначених пунктами 102.6-102.7 статті 102 глави 9 розділу ІІ Кодексу;

обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) - надзвичайні та невідворотні обставини, що виникли за певних умов та об'єктивно унеможливлюють виконання платником податків обов'язків, визначених пунктом 102.6 статті 102 глави 9 розділу ІІ Кодексу, зокрема викликані надзвичайними ситуаціями техногенного, природного, соціального або воєнного характеру, стихійним лихом тощо.

Інші терміни, які застосовуються у цьому Порядку, вживаються у значеннях, наведених у Кодексі.

ІІ. Визначення обставин, за яких граничні строки підлягають продовженню, та документальне підтвердження таких обставин

1. Продовження граничних строків для платників податків здійснюється у разі, якщо такий платник податків - фізична особа або посадова особа юридичної особи був позбавлений можливості у визначений Кодексом строк складати та подавати податкову звітність, а також подавати заяви про перегляд рішень контролюючих органів та заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.

При цьому для посадової особи юридичної особи продовження граничних строків здійснюється за умови, що протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

2. Граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань підлягають продовженню, якщо платник податків - фізична особа або посадова особа юридичної особи протягом зазначених строків:

1) перебував за межами України. У цьому разі документальним підтвердженням є:

паспорт громадянина України для виїзду за кордон або інший документ, що дає право на виїзд з України і в'їзд в Україну, з візами та без віз (для країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на виїзд)) за наявності відповідних відміток органів прикордонної служби;

витяг з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», передбачений Положенням про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», затвердженим наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25 червня 2007 року № 472, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 липня 2007 року за № 765/14032, із супровідним листом за підписом посадової особи, уповноваженої Адміністрацією Державної прикордонної служби України;

2) перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден. У цьому разі документальним підтвердженням є копія трудового договору (контракту) і витяг із судового журналу;

3) перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду. У цьому разі документальним підтвердженням є довідка про звільнення, видана органом/установою виконання покарань або слідчим ізолятором;

4) мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально. У цьому разі документальним підтвердженням є:

довідки уповноважених органів іншої держави, легалізовані консульськими установами України;

виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);

рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, затверджене Верховною Радою України, або рішення Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від обставин непереборної сили;

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених Кодексом;

5) був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом. У цьому разі документальним підтвердженням є:

відповідне рішення суду;

довідки Національної поліції України, Служби безпеки України, інших правоохоронних органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

У разі необхідності підтвердження наведених у цьому пункті обставин контролюючий орган може звертатися до відповідних уповноважених органів із запитами щодо отримання відповідних довідок, рішень, інших документів.

3. Якщо протягом зазначених граничних строків юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори (обов’язкові платежі), а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб може бути пов'язана з такими обставинами:

1) посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи. У цьому разі документальним підтвердженням цього факту є копії установчих документів юридичної особи, засвідчені в установленому порядку;

2) юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи;

3) процедура призначення нової посадової особи та пов'язані з проведенням цієї процедури заходи, визначені законодавством, займають певний час.

4. За наявності обставин, визначених у пунктах 1-3 цього розділу, платник податку може звернутися до контролюючого органу за місцем реєстрації (податковою адресою) або за місцем адміністрування (обліку) надміру сплачених грошових зобов'язань з письмовою заявою про продовження граничних строків.

5. Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

ІІІ. Вимоги до змісту заяви платника податків про продовження граничних строків та порядок її подання

1. Заява платника податків про продовження граничних строків (далі - заява) подається платником податків у довільній формі протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених пунктами 102.6-102.7 статті 102 глави 9 розділу ІІ Кодексу, або початку їх дії, разом із документами, які підтверджують настання таких обставин.

2. Заява має містити:

чітке та стисле обґрунтування підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів;

вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ);

вид податку, збору (обов’язкового платежу), податковий період та суму грошового зобов'язання (для заяв про продовження граничних строків для подання податкової декларації);

реквізити (дата, номер) рішення та найменування контролюючого органу, рішення якого переглядається (для заяв про продовження граничних строків для подання заяв про перегляд рішення контролюючого органу);

вид податку, збору (обов’язкового платежу) та суму надміру сплаченого грошового зобов'язання, яке підлягає поверненню (для заяв про продовження граничних строків для подання заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань).

3. Заява юридичної особи має містити реєстраційний номер та дату складання, повне найменування юридичної особи, код за ЄДРПОУ, податкову адресу юридичної особи, номери телефонів (факсів), електронні адреси посадових осіб (за наявності).

Заява підписується керівником юридичної особи або уповноваженою особою.

4. Заява фізичної особи має містити дату складання, прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті), місце проживання, номери телефонів (факсів) - службовий та домашній (за наявності), електронну адресу (за наявності), місце основної роботи (за наявності).

Заява підписується фізичною особою та подається до контролюючого органу за її податковою адресою, а фізичною особою, яка не має постійного місця проживання в Україні, - до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування. У разі необхідності продовження граничних строків для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань підписана заява подається до контролюючого органу за місцем адміністрування (обліку) таких надміру сплачених грошових зобов'язань.

5. Платники податків можуть надіслати заяву контролюючому органу поштою з повідомленням про вручення або подати особисто.

6. За відсутності документального підтвердження, а також у разі невідповідності вимогам цього розділу заява про продовження граничних строків не розглядається, про що контролюючий орган повідомляє платника податків не пізніше п'яти робочих днів з дати отримання такої заяви.

IV. Порядок та строки розгляду контролюючим органом заяви платника податків про продовження граничних строків

1. Контролюючий орган протягом двадцяти календарних днів від дня отримання заяви платника податків зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його на адресу заявника поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

2. Керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа) може прийняти рішення про продовження строків розгляду заяви платника податків понад строки, визначені пунктом 1 цього розділу, але не більше шістдесяти календарних днів та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного у пункті 1 цього розділу.

3. Рішення про продовження строків розгляду заяви платника податків може бути прийняте у разі потреби додаткового вивчення документів, наданих разом із заявою, експертного підтвердження їх справжності (дійсності), необхідності направлення контролюючим органом запитів компетентним органам щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків.

4. Штрафні санкції, встановлені статтею 120 глави 11 розділу II Кодексу, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації.